30 червня на запрошення Українського Жіночого Конгресу президентка Карітасу України Тетяна Ставнича взяла участь в дискусії на тему «Волонтерські і соціальні ініціативи під час війни та після перемоги України». Президентка Карітасу України розповіла про те, як війна змінила потреби та створила нові загрози і проблеми для жінок, а особливо з вразливих категорій. Тетяна Ставнича зазначила, що окрім прихистку і речей першої необхідності, ці жінки потребують соціально-психологічної підтримки та адвокації інтересів. Після завершення бойових дій Карітас України буде й надалі розширювати цей напрямок.
“Ми завжди приділяли особливу увагу жінкам з маленькими дітьми та жінкам похилого віку. Під час війни ми вже почали відслідковувати певну тенденцію: ми надаємо допомогу, люди отримують її, і дуже часто ті самі жінки, ті самі люди, які її отримали, потім стають нашими волонтерами або навіть з часом працівниками. Вони починають самі надавати допомогу людям, які звертаються до нас з різними потребами”, – зазначила Тетяна Ставнича. Президентка Карітасу України також розповіла про проєкт психологічної допомоги для травмованих війною дітей. Ведеться робота над масштабуванням цього проєкту. “Ми починаємо посилено працювати з просторами для дітей – це і розважальні центри, і соціально-психологічний супровід для дітей”, – зазначила президентка Карітасу України.
Захід Українського Жіночого Конгресу під назвою «Передова воює – тил працює» відбувся в Івано-Франківську і був присвячений дієвій участі українських жінок під час війни та після перемоги України. Дискусія мала на меті показати успішні приклади активності жінок у різних сферах та подякувати жінкам, котрі в час війни демонструють лідерство у різних сферах та готові долучитися до відбудови мирної України. У заході взяли участь відомі політикині, громадські активістки, журналістки, представниці ділових кіл і науки.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
До Карітас Львова завітала делегація з Catholic Relief Services (CRS) разом з Шоном Каллаханом – президентом і генеральним директором гуманітарної організації у Сполучених Штатах Америки. Вони активно підтримують велику кількість проєктів Карітасу України, зокрема і ті, які пов’язані з допомогою постраждалим від війни.
Команда фонду зустріла гостей в новому офісі. Провели екскурсію, розповіли про діяльність, актуальні та майбутні проєкти, а також про співпрацю з міжнародними організаціями та загальну діяльність Карітасу України.
«В перші дні війни ми працювали без вихідних, всі розуміли ситуацію, я дуже вдячний усім працівникам» – розповідає о. Андрій Сенейко, директор Карітас Львів.
Опісля спілкування відвідали центр дозвілля та соціальної реабілітації людей з інвалідністю, в якому стабільно перебуває 20 учасників. Працівники розповідали про загальну програму, соціально-побутові навички, кулінарні заняття та самоадвокатування.
Одним з важливих напрямків є арт-терапія, яка дозволяє позбутися тривожності, зрозуміти свої почуття та емоції, виразити їх на полотні. Друзі показували свої роботи, які відображають їхнє бачення війни в Україні. Молодь підготувала для гостей подарунки, які вони виготовили власноруч.
Також відвідали центр видачі гуманітарної допомоги , в якому щодня близько сотні людей отримують гуманітарну допомогу. Поспілкувалися з працівниками та бенефіціарами.
«Я хочу додому! Але, на жаль, не має куди повертатись, будинок розбомбили», з сумом розповідає Людмила, яка на початку березня приїхала з Волновахи разом зі своїм сином. «Це справжня війна. Ми їх сюди не кликали, нас не потрібно визволяти, ми прекрасно жили, у мене була робота, син навчався – тепер немає нічого. Батьки виїхали останні, місто повністю зруйноване, води не було ще до того, коли ми поїхали, всі електромережі знищені. Я надіюсь, що скоро приїду додому і буду відбудовувати свою хату, хочу додому! Одна стіна залишалась, а три ми добудуємо… », говорить жінка.
Знайомство з волонтерами, які щодня активно працюють у гуманітарному хабі стало завершальною частиною робочого візиту. Молоді хлопці та дівчата фасують продукти тривалого зберігання та засоби гігієни формуючи продуктові та гігієнічні набори.
«Пакуючи допомогу, ти ніколи не побачиш, тої людини, яка її отримає, але точно знаєш, що в такий спосіб ти можеш допомогти» – ділиться своїми думками Андрій, який у вільний від роботи займається волонтерською діяльністю.
Гуманітарний хаб Карітасу у Львові приймає габаритні вантажі, які ми отримуємо від різних організацій з усієї Європи. Також склад слугує місцем тимчасово зберігання вантажів, та подальшого відправлення їх у пункти призначення.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
До 30 червня небайдужі українці можуть долучитися до благодійного проєкту «Подаруйте набір турботи», завдяки якому родини внутрішньо переміщених осіб, що евакуювалися із зон бойових дій, отримають набори із базовими харчовими продуктами та засобами гігієни. Ініціатори акції — найбільший український онлайн-ритейлер Rozetka та міжнародна благодійна організація Карітас України.
У проєкті передбачені два види гуманітарних наборів: продуктові (у складі: каші, консерви, гарячі напої, смаколики) та гігієнічні (засоби для гоління та жіночої гігієни, душу, миття посуду). Їх можна «підвісити» насайті ініціативи. Для цього необхідно обрати один або декілька «наборів турботи» та осередок Карітас України, після чого оплатити замовлення онлайн.
«Набори турботи» розподілять по десятьох регіональних центрах Карітасу України у Полтаві, Дніпрі, Запоріжжі, Одесі, Івано-Франківську, Дрогобичі, Коломиї, Чернівцях, Києві, Житомирі. На наборах розміщуватимуться наліпки з побажаннями від українців. Кожен, хто хоче висловити підтримку постраждалим родинам, може залишати побажання у коментарях на сторінках організаторів у Facebook та Instagram.
«Щотижня центри Карітасу України надають допомогу близько 100 тисячам постраждалих від війни українцям. Десять центрів, до яких будуть спрямовані “набори турботи”, — це організації Карітасу, які прийняли найбільше родин, що успішно евакуювалися з місць важких боїв та руйнувань. Ці локальні організації розташовані в різних куточках України, що дозволяє надавати допомогу рівномірно», — розповідає Владислав Шелоков, директор з комунікацій та мобілізації ресурсів Карітасу України.
«Нещодавно ми відновили роботу наших точок видачі з безкоштовним доставленням до них онлайн-замовлень для мешканців деокупованих Бучі та Ірпеня. Ми розуміємо, наскільки важливо людям повертатися до звичного життя і відчувати, що про них хтось піклується. У спільному проєкті з Карітасом України у нас потужна мета — допомогти відчути цю турботу родинам, які втратили свій дім через війну. Ми сподіваємося, що до ініціативи долучаться тисячі небайдужих українців», — розповідає співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін.
Нагадаємо, у вересні 2020 року Rozetka та Карітас України зібрали близько 8 000 портфелів зі шкільним приладдям для дітей із малозабезпечених родин, а напередодні зимових свят у грудні 2021-го доставили українським дітям із малозабезпечених сімей подарунки під подушку та під ялинку, які «підвісили» українські благодійники.
Благодійний фонд “Карітас Донецьк” у Дніпрі готує новий проєкт, збираються компенсувати 150 родинам переселенців гроші за оренду житла. Про це повідомляють кореспонденти Суспільного, які відвідали фонд.
“Карітас Донецьк” у Дніпрі працює з 2014 року. У центрі надають переселенцям допомогу за різними напрямками. Тут, зокрема, можна отримати гігієнічні засоби та продукти тривалого зберігання, консерви, крупи, дитяче харчування, солодощі.
Також у фонді надають фінансову допомогу. Менеджер Дмитро Тимчак розповідає про новий проєкт: “Наразі ми плануємо допомагати людям з орендою житла до трьох місяців. Тобто ми розраховуємо, що за три місяці люди тут, у Дніпрі, влаштуються та знайдуть якесь джерело доходу”.
Також в центрі годують переселенців. Готує пані Ірина, у Дніпрі живе з 2014 року., Каже: спочатку сама приходила за допомогою, тепер — допомагає іншим. Кухарської освіти не має, але, каже, має досвід, адже готувала для великої родини. “Готуємо для людей із добрим серцем, усе по-домашньому. Людям дуже подобається”, – говорить волонтерка.
У фонді допомагають людям з одягом, іграшками, ліками. “Можна тут отримати прихисток, де люди можуть перебувати два-три дні, щоб зібратися з думками. Так само ми створили проєкт “Людська гідність”, і ми даємо грошову допомогу в розмірі 6600 гривень. Вже надали таку допомогу 30 мільйонів гривень”, – розповідає директор Василь Пантелюк.
Загалом із 24 лютого фонд приготував 4000 обідів та роздав 9000 наборів гуманітарної допомоги.
Джерело
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
13-15 червня команда підтримки реагування на надзвичайні ситуації Карітасу та їх партнери в Польщі та Україні провели зустріч у Варшаві. У відповідь на заклик Карітасу України та Карітасу Польщі, організації Карітас з усього світу засвідчили свою підтримку з реалізації програм допомоги постраждалим від війни в Україні.
У зустрічі партнерів взяли участь понад 50 делегатів від організацій, що входять до мережі Карітасу Європа та ширшої конфедерації Caritas Internationalis, які підтримують гуманітарну допомогу в Україні та Польщі. Це можливість разом обміркувати поточний стан реагування на кризу та спланувати наступні кроки.
З презентаціями проектів які впроваджуються в України виступили представники Карітасу України та Карітасу Спес.
Забезпечення безпечного притулку постраждалим від війни, продовольча допомога та підтримка у сфері охорони здоров’я – ось завдання, які ставить перед собою Карітас України на найближчі місяці. З початку війни організація вже допомогла понад 1 000 000 осіб.
«Наші бенефіціари отримали понад 664 тис. продуктових та понад 268 тис. гігієнічних наборів. Медичну допомогу надано майже 33 тис. осіб, безпечний притулок – 27 тис., психологічну підтримку – майже 9 тис. потребуючих», – розповів Григорій Селещук, керівник гуманітарного відділу Карітасу України. «Хоча всі ми хочемо повернутися до нормального життя, ми повинні пам’ятати, що війна все ще триває в багатьох регіонах нашої країни. Ми бачимо потребуючих – це найбільша мотивація працювати не лише в Карітасі, а й у будь-якій гуманітарній організації. Ми вже почали переходити від реагування на надзвичайні ситуації до планових дій. Ми знаємо, які потреби, і намагаємося на них реагувати», – резюмувала Тетяна Ставнича, президентка Карітасу України.
Частиною Партнерської зустрічі став Благодійний форум за підтримки Bank Pekao S.A. Foundation,– конференція за участю експертів з питань державного управління, недержавного сектору та бізнесу. У першій частині учасники підсумували поточну діяльність з надання допомоги українським біженцям у Польщі. Обговорювали потенціал, а також труднощі інтеграції біженців у польське суспільство, а також сфери міжгалузевої співпраці у наданні допомоги.
На сьогодні сукупна вартість допомоги наданої постраждалим від війни склала понад 140 мільйонів злотих (включаючи засоби гігієни, медичні товари, ліки, інвалідні візки, генератори електроенергії та багато іншого). Серед заходів – запуск логістичних центрів для ефективної передачі допомоги Україні. Найближчим часом Карітас Польщі планує організувати літні канікули для українських дітей та запустити в Україні програму грошової допомоги, подібну до програми «Сім’я для сім’ї», яка впроваджується на Близькому Сході, вартістю 1 мільйон євро, а також проект надання психологічної допомоги (також вартістю 1 млн євро).
Президент Карітасу Польщі о. д-р. Марцін Іжицький також повідомив про запуск Центрів для мігрантів та біженців у Польщі, де біженці з України знаходять підтримку (матеріальна допомога, підтримка у пошуку роботи, тощо). Він пояснив, що швидке реагування на гуманітарну кризу в Україні стало можливим завдяки мережевій структурі «Карітас», що базується на спільній роботі парафіяльних та єпархіальних підрозділів, які працюють у міжнародних федераціях Caritas Europa та Caritas Internationalis. «Ми можемо наперед планувати нашу підтримку, і вона буде ефективною», – пояснив директор Карітасу Польщі.
Війна в Україні швидко перестала мати суто регіональний розмах, її соціальні, політичні та економічні наслідки відчуваються і будуть відчуватись у всьому світі. Її міжнародний контекст, включаючи прогнози соціально-економічних питань, поточні та майбутні пропозиції щодо відповідей, обговорювали під час другої частини Благодійного форуму о. В’ячеслав Гриневич (директор Карітасу Спес), Тетяна Ставнича (президент Карітасу України), Марія Німан (генеральний секретар Карітасу Європи) та Девід Томас (менеджер програми Всесвітньої продовольчої програми в Україні). Теми обговорення включали продовольчу кризу та наслідки напруженості ланцюгів поставок на широку міжнародну спільноту. У висновках акцентовано увагу на необхідності посилення міжнародного співробітництва, у тому числі пошуку нових каналів розподілу продовольства, в умовах загроз постачанням продовольства з України та в Україну, спричинених війною і, зокрема, блокадою чорноморських портів.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
З початку повномасштабної війни 24.02.2022 та на 05.06.2022 мережа Карітасу України надала допомогу для 1 267 170 бенефіціарів (деякі бенефіціари могли отримати допомогу різних видів).
З них, грошові виплати отримали 9 548 бенефіціарів.
Бенефіціарам надано 663 614 продуктових наборів.
Надано 268 023 гігієнічні набори та 40 329 наборів з бутильованою водою.
32 826 людей отримали медикаменти.
Роздано 82 980 наборів спального приладдя, а можливість проживання надано для 27 028 бенефіціарів.
Надано 8 870 психологічних консультацій та 36 029 інших послуг з захисту прав та спеціальної допомоги.
В регіональному розрізі, за тиждень найбільше допомоги надано Карітасами Волинь(12065), Коломия (10051), Івано-Франківськ (8535) та Полтава (8198).
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
В реагуванні Карітасу України на масштабну гуманітарну кризу, спричинену війною задіяні: 31 осередок Карітасу, 92 парафії УГКЦ, 43 центри постійного перебування для людей, що постраждали від війни.
З 24 лютого 2022 року, 1 182 978 людей що постраждали від війни, внутрішньо переміщені особи, люди що пережили окупацію та ті що проживають поблизу зони бойових отримали гуманітарну допомогу ( продукти харчування, засоби гігієни, воду, прихисток, психосоціальний супровід, юридичну допомогу, медичні аптечки).
З 24 лютого по 30 травня мережею організацій Карітасу України надано допомогу для 1 182 978 бенефіціарів.
Гуманітарна допомога надається людям, які перебувають у безпосередній близькості до зони бойових дій, внутрішньо переміщеним особам, постраждалим від війни. Також мешканцям та громадам деокупованих міст і сіл. Особлива увага приділяється вразливим категоріям: багатодітним сім’ям, вагітним жінкам, людям похилого віку, людям з інвалідністю.
Вся робота з гуманітарного реагування Карітасу будується на основі міжнародних гуманітарних стандартів. Вміст гуманітарних чи гігієнічних наборів формується відповідно до технічних стандартів і рекомендацій профільних кластерів, які очолюються ООНівськими організаціями. Відповідно, це ж стосується і стандартів надання психосоціального супроводу та адвокації.
Гуманітарне реагування Карітасу здійснюється у 5 основних напрямках:
1. Продовольча безпека та харчування:
Забезпечуємо гарячим харчуванням (організовано роботу кухонь) колективні приймальні пункти для ВПО;
Роздано 621 906 індивідуальних та сімейних продуктових наборів і спеціального дитячого харчування;
2. Водозабезпечення, гігієна, санітарія:
Забезпечено питною бутильованою водою 33 034 осіб;
Надано 247 143 індивідуальні та сімейні гігієнічні набори, спеціальні гігієнічні набори для людей з інвалідністю, спеціальні гігієнічні набори для немовлят, спеціальні гігієнічні набори для людей похилого віку (65+);
Забезпечено засобами гігієни, миючими і пральними засобами колективні приймальні пунктів для ВПО. Забезпечено необхідною технікою та організовано роботу пралень та душових.
3. Прихисток:
Тимчасове житло отримали 23 843 особи. Обладнано приміщення для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб: організовано місця для сну, приготування їжі, гігієни; Роздано 79 277 спальних наборів (постіль);
Грошові гранти на оренду або відновлення житла та інші грошові виплати отримали 8 197 бенефіціарів;
Для соціальних центрів та медустанов в щойно деокупованих містах і селах, де не вдалося ще відновити електропостачання та гаряче водопостачання, передано сонячні станції, генератори, водонагрівачі (електричні бойлери).
4. Здоров’я:
Організовано доставки медичних гуманітарних вантажів з-за кордону з ліками, необхідними для лікування поранених і постраждалих від війни;
Надано 32 452 базові сімейні медичні аптечки.
5. Захист:
Психосоціальний супровід:
Надано 7 606 психологічних консультацій.
Здійснюється психосоціальний супровід ВПО та осіб постраждалих від війни;
Кризове консультування та кейс-менеджмент;
Психосоціальний супровід дітей у рамках «Просторів дружніх до дитини». (Це середовище в якому відбуваються заходи, спрямовані на задоволення потреб дитини у захисті, психосоціальному розвитку, додатковій освіті та якісному відпочинку. Психологи залучені до роботи і з батьками, і з дітьми. Педагоги та аніматори організовують навчальні та розважальні заняття.)
Адвокація:
Представництво інтересів ВПО перед місцевими громадами, що допоможе адаптувати людей до змінених умов життя;
Допомога в пошуку загублених людей, відновленні документів для запобігання торгівлі людьми. (Найчастіше до наших юристів звертаються з такими проблемами: втрата документів, що посвідчують особу та правовстановлюючих документів на нерухомість; перетин державного кордону з дітьми, особами, що потребують сторонньої допомоги; правовий статус ВПО; отримання соціальних виплат; трудові правовідносини в умовах воєнного стану; мобілізація і військовий обов’язок).
Загалом надано 31 667 послуг із захисту прав та іншої спеціальної допомоги.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримати дітей, які постраждали внаслідок війни, – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Ми знаємо, як важливо, щоб діти мали повноцінне безтурботне дитинство, проте війна вносить свої жахливі корективи навіть для найменших українців. Ми не можемо зупинити війну, проте хочемо допомогти дітям відчути хоч трохи радості.
6 червня за ініціативи SOCAR Україна ми запросимо на благодійний показ мультфільму дітей 150 дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах внаслідок війни та якими опікується Карітас Київ. Вони побачать «Поганці» – захопливу анімаційну пригоду від DreamWorks, де п’ятеро дуже поганих героїв вирішують здійснити пограбування, яке має увійти в історію.
У кінотеатрі «Блокбастер» на Почайній в Києві малечу пригощатиме смачними донатсами наш партнер mantinga.ua а соками – «Світ чаю».
Ми щиро вдячні відповідальним бізнесам за включеність у нашу спільну справу – перемогу в цій війні. Віримо, що кожен воює на тому фронті, де може.
Тримаємо стрій!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримати дітей, які постраждали внаслідок війни, – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Щороку 1 червня відзначаємо День захисту дітей — міжнародне свято, яке має на меті нагадати, що всі діти потребують підтримки та захисту від дорослих. Через війну українські діти втратили близьких, стали свідками руйнувань або ж змушені були виїхати з дому та без сумніву потребують підтримки і захисту навіть більше, ніж зазвичай.
Про досвід роботи Благодійного фонду Карітас в буферній зоні, техніки долання тривоги та підтримки дітей в часі війни у розмові з психологом “Карітасу Краматорськ” Мариною Мартиненко.
— Ви свого часу, працюючи в Карітасі Краматорськ, мали значний досвід роботи з вимушеними переселенцями, а тепер в такій ролі опинились самі, переїхавши з Краматорська до Червонограда. Як Вам вдається не лише давати раду з викликами, пов’язаними з евакуацією, але й продовжувати працювати з дітьми та надавати допомогу потребуючим?
— Я, як психолог, чітко розумію, що просто зобов’язана дбати про свій емоційний стан і екологічно ставитись в пергу чергу до себе, якщо я почуватимусь спустошеною, я нічого не зможу дати дітям. Це як в літаку — спочатку маску потрібно одягнути на себе, а потім на дитину, що поруч з тобою. Я просто зобов’язана дбати про власний ресурс, бути на зв’язку з колегами, проходити супервізії від своїх наставників.
Одночасно з тим я не можу не хвилюватись через те, що відбувається в моєму рідному місті — буквально нещодавно снаряд впав поруч із моїм домом, там залишився мій батько, моя бабуся. Я намагаюсь прийняти ситуацію, яка склалась, але від хвилювань за людей, які там залишились, за дітей, підопічних Карітасу, які зараз на окупованих територіях та на лінії фронту, нікуди не дітись і від цього дуже боляче.
— Розкажіть детальніше, які проекти Карітас реалізовував в буферній зоні протягом останніх років?
— Проект “Психосоціальний супровід для дітей, батьків та опікунів в буферній зоні” мав кілька варіацій, спочатку на меті було створення “безпечних просторів” для дітей — ми облаштовували спеціальні кімнати при школах, де діти могли гратися, розвиватися та отримувати необхідну підтримку і допомогу. Пізніше ми підключили батьків, як основний інструмент допомоги дітям, дитина в кризових ситуаціях завжди буде опиратись на дорослих, які є поруч, і проведення батьківських тренінгів було основою другого етапу нашого проекту. На наступному етапі ми працювали з педагогами — працівниками шкіл, вони теж важлива частина роботи з дітьми і наша мета була підтримати вчителів, надати їм супервізійну підтримку.
Ми мали на меті змінити на краще ставлення до дітей, навчити нових технік роботи та поділитись ефективними практиками, ми проводили навчальні заняття, які допомагали зрозуміти природу дитини. Такий комплексний підхід дозволяв посилювати стійкість дітей, їхню витривалість, гнучкість та готовність долати життєві труднощі. Одна справа, коли дитина просто приходить і грається в безпечному просторі, але ми також надаємо психологічну допомогу, навчаємо, та розвиваємо дітей, вони отримують необхідну підтримку та можливість зростати.
— Чого, на Вашу думку, зараз найбільше потребують діти, які виїхали з місць, де ведуться бойові дії, які стали свідками руйнувань або ж втратили близьких?
— Якщо дитина нещодавно виїхала з зони бойових дій, їй в першу чергу потрібна стабілізація, відновлення, а далі працюємо на розвиток, якщо ще коротше, то дитині потрібні підтримуючі люблячі батьки, які в стані справитись з власними емоціями, викликами, з якими вони зіткнулись. Часто насправді потрібно працювати з батьками — щоб повернути їм здатність, вміння бути батьками. З часом потрібно працювати над важкими емоціями, які проживає дитина, в атмосфері безпеки та підтримки. Це дієва методика, перевірена часом, яка на сьогодні реалізується в осередках Карітасу практично по всій Україні. В таких просторах дитина має можливість знайти нових друзів, батьки знаходять людей, з якими мають подібний досвід пережиття. Це середовище, яке насправді сприяє відновленню та зціленню.
Зараз багато батьків приходять з дитиною до психолога і кажуть — дитина не хоче вчитись чи робити домашні завдання. Коли дитина в стресі — вона фізіологічно не може засвоювати новий матеріал і завдання психолога пояснити це батькам. Три основні етапи допомоги дітям на сьогодні — це стабілізація, відновлення і аж тоді розвиток, жоден з етапів пропустити не вдасться.
— На сьогодні ми часто чуємо, що по суті всі українські діти постраждали від війни, — наскільки ці побоювання відповідають дійсності і ці травмуючі події матимуть вплив на подальше життя наших дітей?
— Ми маємо пам’ятати — всі діти різні, пережиття будь якого досвіду є дуже індивідуальним. Дитяча психіка попри все є дуже гнучкою, і якщо поруч в потрібний момент є батьки, які зможуть донести: “Світ добрий, так, є погані люди, але загалом світ добрий, ми поруч, ми тебе любимо”, то дитина буде спиратись на таке сприйняття і зможе швидко стабілізуватись. Якщо базові потреби задоволені, якщо є безпечне середовище, якщо поруч люблячі люди дитяча психіка здатна сама себе зцілити і це відновлення буде відбуватись доволі швидко.
Зі свого досвіду роботи в буферній зоні, я бачила як діти ростуть під вибухами та обстрілами, але навіть потреби звернень до психіатра не було.
— Якими можуть бути наслідки, якщо діти не матимуть цього безпечного простору та підтримки від дорослих?
— Про це дуже складно говорити в контексті дітей, бо завжди хочеться вірити, що цього вдасться уникнути, але це наслідками можуть бути і поведінкові розлади і розлади адаптації. Зараз мені часто доводиться помічати дуже високий рівень агресії серед дітей, чого не було раніше. Якщо раніше я могла проводити для дітей різноманітні змагання, то тепер вони часто сприймають такі вправи зі значною агресією і на сьогодні нашим завданням є знайти шляхи екологічного висловлення агресії та інших почуттів, щоб дати дітям змогу їх висловити.
Стримування негативу, непережитих, непропрацьованих емоцій може також відобразитись на фізичному здоров’ї, тобто організм для долання цих почуттів черпатиме ресурс зі здоров’я. Проблеми з шлунково-кишковим трактом, дерамтологічні захворювання часто мають якраз психологічне підгрунтя. Дітям дошкільного та молодшого шкільного віку притаманна значна концентрація на собі, вони буквально можуть себе звинувачувати в тому, що трапилась якась погана подія і тут з’являється автоагресія, самоушкодження — такі прояви також можуть зустрічатись і в підлітків. В таких ситуаціях потрібно чітко розуміти що тут йдеться про дуже сильний душевний біль, який дитина немає змоги висловити.
— Як би Ви загалом порадили батькам спілкуватись з дітьми про війну, реагувати на зміну поведінки дітей?
— Дитина будь якого віку є в безпосередньому контакті з батьками та дорослими, що поряд, тому чим активніші емоції батьків, тим більше вони потребують раціональних та конструктивних пояснень. Я переконана, що дітям потрібно говорити правду і тільки правду, проте її потрібно адаптовувати відповідно до віку. Потрібно постійно дбати про інформаційну гігієну — жодних переглядів жорстоких відео — ми переглядаємо лише ті новини і сюжети, які впливають на прийняття рішень. Зараз дуже багато контенту, який шкодить не лише дітям, але й дорослим. Тіло реагує на певні подразники викидом адреналіну, його викид можуть провокувати як новини, які ми переглядаємо, так і спогади про травматичні події, тому споживання такої інформації має бути дуже дозованим. Завданням батьків є допомогти дітям пережити важкі емоції — стати таким собі контейнером для них — а це подвійне навантаження, бо потрібно давати собі раду і з власними пережиттями. Допомагає, серед іншого, дотримання ритуалів, така собі приємна рутина, яка дає відчуття стабільності і допомагає адаптуватись до нових умов. З дітьми в контексті війни варто говорити про сфери впливу — на що ми можемо впливати, а на що ні.
Не потрібно боятись звертатись до спеціалістів в разі потреби, якщо проявляються поведінкові розлади — якщо з’являється щось, чого раніше не було. Середня тривалість фази реагування на гостре горе — півтори місяці, якщо ж після цього часу не зникають прояви надмірної прив’язаності, замкнутості або ж навпаки агресії, регресу навиків, варто шукати допомогу професіоналів. Ще одним тривожним дзвіночком є відсутність реакцій на трагічні подій, тобто дитина втратила дім, бачила руйнування смерті, але веде себе так, наче нічого не сталось. Тобто психіка не може справитись з переживаннями і просто їх капсулює, що з часом може мати значні негативні наслідки.
— Розкажіть про Ваші улюблені чи найдієвіші на Вашу думку вправи чи техніки, які допомагають боротись з тривогою чи стресом.
— Дуже дієвою, а головне цілком доступною є м’язова релаксація — почергове напруження та розслаблення різних груп м’язів. Всім відоме “дихання по квадрату”, теж добре працює, але ми повинні розуміти як ці вправи діють, бо в стані стресу наші когнітивні функції знижуються і ми можемо опертись лише на відпрацьовані навики. Діти також люблять “тарабарську мову”, коли ти “говориш” мовою, якої не існує — спробуйте кілька хвилин перед дзеркалом видавати безсенсовну суміш звуків — ви відчуєте як ваші щелепи розслабляються і навіть можуть потекти сльози.
У всіх дітей у їх “минулому” житті було щось хороше і це хороше має чіткий зв’язок з звуками, запахами, відчуттями в тілі — наше завдання по краплині ці спогади зібрати — про те, що дитина робила до війни і до чого вона може повернутись зараз, щоб почуватись краще. Звук, запах, смак, дотик, зір — це те що нам допомагає повернути ці спогади. Можна забрати в нас дім, можна забрати багатство, речі, іграшки, але не можна забрати приємні спогади, щасливі моменти, не можна забрати нашу індивідуальність. Артерапевтичні заняття з різними матеріалами та текстурами дозволяють дітям повернути собі відчуття контролю та відчути успіх виконаного завдання. Одночасно з тим високий рівень адреналіну в крові вимагає руху, діти хочуть бігати і цю потребу ми маємо задовільнити. Ми працюємо зі всіма емоціями, як позитивними так і негативними, — вчимось їх усвідомлювати та відредагувати. Діти дуже добре розуміють аналогію з автомобілем та бензином — якщо машину не заправити, вона не поїде, і от разом в різний спосіб ми шукаємо це паливо, щоб мати можливість продовжувати “їхати”.
Мені насправді часто хочеться просто обійняти дітей, поділитись з ними своїм ресурсом. Фахівці Карітасу, які працюють з дітьми діляться тим паливом, яке дає можливість рухатись, рости, розвиватись. Ми завжди готові бути поруч в важких моментах, підтримати, наші двері відкриті і ми готові допомагати.
— Війну ми часто сприймаємо як фізичні руйнування, втрату життя чи здоров’я, однак війна має і інший вимір — емоційний, котрий має часто навіть більший вплив…
— Війна має два варіанти впливу — посттравматичний стресовий розлад або ж посттравматичний стресовий розвиток. Ми всі без винятку, зазнали змін, наші життя змінились, ми зазнали значного горя і втрат і далі ми маємо для шляхи — я за те, щоб ми рухались таки шляхом розвитку. Коли ми щось втрачаємо, то щось і здобуваємо, той досвід, який нам довелось пережити може зробити нас сильнішими. Так є матеріальні втрати, є втрати рідних, втрати ресурсів, але якщо людина зможе з цим впоратись, інтегрувати цей досвід важкий, страшний, травматичний у своє життя, то це стане шляхом розвитку.
Всеукраїнський челендж «Діти-України квіти», що розпочав Карітас Полтава.
Війна змінила всіх, особливо дітей …. Але ми обов’язково розквітнемо та посіємо багато насіння добра та любові! Діти по всіх Центрах для дітей та сімей Карітасу України сьогодні об’єдналися в допомозі один одному, в підтримці та любові до Украіни!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
