На лікування онкохворих дітей у держбюджеті України закладено у 500 разів менше коштів, ніж на утримання силових структур

26.02.2014, Україна
Державним бюджетом України на 2014 рік для лікування усіх онкохворих дітей уряд України виділив у 367 разів менше грошей, ніж на утримання міліції: лише 50 млн. грн. Це в 4 рази менше ніж минулого року і медики стверджують, що цієї суми, – яка складає не більше 25% від фактичної потреби, – не вистачить навіть на елементарні ліки для хіміотерапії, не кажучи вже про дорогі лікувальні препарати. На дорослих онкохворих в проекті держбюджету-2014 передбачено 298 млн. грн. замість необхідного мінімуму, що складає 1,7 млрд. грн.

Якщо за еталон цінності взяти заплановані владою цьогорічні бюджетні витрати на лікування онкологічно хворих українських дітей, то для правлячого режиму, порівняно з життям важко хворих дітей:

  • міліція дорожча у 367 разів;
  • усі силові структури дорожчі у 500 разів;
  • потреби Адміністрації Президента дорожчі у 25 разів;
  • санаторне оздоровлення народних депутатів дорожче у 1,6 рази;
  • авіаперельоти вищого чиновництва дорожчі у 3,7 рази.
  • З жовтня 2011 року Карітас України реалізує проект надання медичної допомоги дітям, які мають онкологічні захворювання. Донором проекту виступає Українська католицька церква в Австралії. Бюджет проекту станом на 12.02.2014 становив понад 2,369 млн. грн. За ці кошти вдалось допомогти  50 сім’ям, що зіткнулись з онкологічними захворюваннями у неповнолітніх дітей і потребували допомоги для придбання медикаментів.

    Після збору необхідних документів, перехресних зустрічей з лікарями і батьками хворих дітей, керівником проекту визначаються потреби кожного пацієнта, узгоджується спроможність допомоги зі сторони Карітасу. Відповідно до вимог донорів Карітас України не фінансує операційні процедури чи лікування за кордоном, не здійснює перерахунок коштів на приватні рахунки хворих, – можливою є лише оплата рахунків на закупівлю медичних препаратів.

    «Жоден хворий не отримує в Україні безкоштовної хіміотерапії, незважаючи на те, що Міністерство охорони здоров’я щороку витрачає на препарати для ракових хворих сотні мільйонів гривень. Усі купують препарати. Ми виявили факт, що закуплені препарати Міністерством охорони здоров’я перепродавалися усередині лікарні через аптечну мережу» – заявляє голова правління Дорадчої ради спільнот з питань доступу до лікування в Україні UCAB Дмитро Шерембей. Відтак тисячі сімей в Україні з онкохворими дітьми усіма можливими способами шукають кошти, аби вижити.

    Щороку в Україні близько 1,000 дітей віком до 18 років (серед дорослих ця цифра сягає понад 160,000 осіб) стикаються із раком. Із них приблизно 46% дітей потерпають від хвороб крові (лімфоми, лейкози, гістеоцитози), у решти 54% дітей – пухлини центральної нервової системи, пухлини кісток, м’яких тканин, периферійної нервової системи, ока, нирок тощо.

    Як повідомляла Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ) наприкінці 2013 року, у світі спостерігається стрімке зростання онкологічних захворювань. Впродовж 2012 року було виявлено більше 14 млн. нових випадків раку і зареєстровано більше 8 млн. випадків смерті, пов’язаних з онкологією. До 2030 року смертність від раку зросте на 45% в порівнянні з рівнем 2007 року, – зазначають експерти ВОЗ.

    Щогодини в Україні помирає 10 людей від раку. Україна входить до першої десятки країн світу щодо захворюваності на рак, а також онкохвороби посідають друге місце після серцево-судинних захворювань як причина смертності. 70% хворих на рак дітей мають усі шанси одужати, але 13 з них помирає через дорожнечу і несвоєчасність лікування.

    З 1991 року, після Чорнобильської катастрофи, смертність українського населення стала перевищувати народжуваність і кратно зросла в порівнянні з 1986 роком. Погіршенню демографічної ситуації сприяють також соціально-економічна криза, неякісне і недостатнє медичне обслуговування, несприятлива екологічна ситуація, низькі стандарти життя. Особливо останніми роками в нашій країні спостерігається зниження питомої ваги практично здорових дітей збільшення кількості дітей з хронічними захворюваннями і дітей-інвалідів, зростання захворюваності дітей на рак щитоподібної залози і онкогематологічних захворювань. Відповідно загальна захворюваність дітей нині зросла втричі в порівнянні з 1987 роком.

    Анатолій Козак, генеральний секретар Карітасу України, додає: «Є інша проблема, з якою стикаються більшість сімей, де є онкохворі діти: в  Україні немає  соціального супроводу онкологічних хворих. Це стосується навіть оформлення або переоформлені інвалідності, також психологічного супроводу батьків та дітей, юридичної грамоти.

    Ще інша проблема – сертифікація ліків. Дуже часто лікарі виписують рецепти на ліки, які не є сертифіковані в Україні  і відповідно необхідно шукати вихід на «чорний ринок» і переплачувати за ці медикаменти.

    Себто, загалом ситуація настільки складна і абсурдна, що назагал відображає українську політику та соціальну політику зокрема. Згідно Конституції України ми визнаємо людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю, а головним обов’язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Але як українці, так і весь цивілізований світ сьогодні зрозумів, що в Україні діє нелегітимне владно-політичне угрупування, не діють закони і визнання цінності людини, і попри це все наявна низька політична та громадська активність громадян щодо захисту навіть своїх прав. Але всі речі вже зараз і зовсім незабаром докорінно зміняться – ми віримо і втілюємо цю тактику щодня у Карітасі України, а нещодавно могли спостерігати за аналогічними настроями і загалом в країні».

    Карітас України висловлює щиру подяку іноземним благодійникам –  Українській католицькій церкві в Австралії. Завдяки Вашій доброті та відкритості до співпраці з нами ми змогли врятувати 50 українських сімей, що зіткнулись із комплексом труднощів у лікуванні онкохворих дітей. І що ще важливіше – ми спільно змінюємо сьогоднішню Україну на краще, даємо потребуючим людям надію на світле майбутнє!

    Карітас України розпочав проект допомоги постраждалим під час подій Євромайдану

    ВАЖЛИВО
    24.02.14, Україна
    В рамках проекту допомоги  передбачається опіка сім’ями загиблих героїв України, а також підтримка постраждалих і свідків масових протестів у Києві та інших містах України, що розпочались наприкінці листопада 2013 року і тривали до 20 лютого 2014 року.

    Карітас України здійснює реалізацію наступних напрямків допомоги:   
    •    соціальна;
    •    матеріальна;
    •    медична;
    •    психологічна;
    •    інше при потребі.

    Масштаб і тривалість допомоги визначається залежно від кожного окремого випадку. Географічно проект розрахований на Київ і Львів,  забезпечується національними координаторами, але також залежно від потреб залучаються регіональні організації Карітасу України у 8 областях України.

    Станом на 12.05.2014 національним координатором проекту соціальної допомоги Карітасу України проаналізовано 50 родин постраждалих, із них відібрано для опіки, надання медичної та матеріальної допомоги:
    1)    Старенька матір загиблого 18.02.2014 у м. Київ Шаповала Сергія (м. Київ, 1969 р.н.).
    2)    Малозабепечена дружина та 8-річний син загиблого 20.02.2014  Пасхаліна Юрія Олександровича (м. Київ / Черкаська обл., 1984 р.н.).
    3)    Дружина та двоє маленьких дітей  6-ти і  8-ми років знайденого у м. Київ 18.02.2014 Наумова Володимира Григоровича (с. Шевченко, Добропільського р-ну, Донецької області, 1970 р.н.).
    4)    Дружина Юлія та 8-річний син побитого до смерті Цепуна Андрія (м. Київ, 1979 р.н.).
    5)    4-ро дітей загиблого 20.02.14  Опанасюка Віталія (м.Рівне).
    6)    Дружина та 4-річний син, хворий на цукровий діабет (інсуліно-залежний) загиблого Мирка Назара (м. Львів, 1983р.н.).
    7)    Дружина та 2 дітей (2р.і 4 р.) потерпілого Нечипорука Олександра (м.Луцьк), зокрема допомога в операції по нарощуванню хрящів на колінному суглобі  .
    8)    Потерпілий Тухар Олег (м. Крижополь, Вінницька обл., 1968р.н.).
    9)    Кругла сирота-донька 4-річна Арутюняна Григорія (м.Рівне).  
    10)    Батьки та 15-річний брат загиблого Храпаченко Олександра (м. Рівне, 1988 р.н.).
    11)    Потерпілий Раненко Ростислав (м.Чернігів, 1999 р.н.).  
    12)    Потерпілий Литвинов О. (1985 р.н.).
    13)    Даниленко О. (Луганська обл., 1972 р.н.).  
    14)    Пантелейчук В. (м. Львів, 1971 р.н.).
    15)    Вдова,якавиховує 4ох дітей (в тому числі дитину-інваліда) Ковалишин К. (м. Львів, 1960 р. н.).
    16)    Потерпілий Полюшко С.  (Київська обл., 1985 р.н.).
    17)    Потерпілий Литвин І. (1976р.н.).
    18)    Потерпілий Сірий І. (Львівська обл., 1982 р.н.).
    19)    Потерпілий Сушко В. (Запорізька обл., 1983р.н.).
    20)    Потерпілий Думанчук І. (Львівська обл., 1961 р.н.).
    21)    Потерпілий Подмовський М. (м. Львів, 1965 р.н.).
    22)    Потерпілий Гаврилів М. (м. Львів, 1979 р.н.).
    23)    Потерпілий Матерецький Ю. (Львівська обл., 1990 р. н.).
    24)    Потерпілий Шах В. (Львівська обл., 1989 р.н.).
    25)    Потерпілий Кукулка І. (Львівська обл., 1978 р.н.).
    26)    Свідок подій Габчук С. (Львівська обл., 1977 р.н.).
    27)    Потерпілий Лютов П. (Львівська обл., 1992 р.н.).
    28)    Потерпілий Балиш В. (Львівська обл., 1987 р.н.).  
    29)    Потерпілий Пилипчак В. (Львівська обл., 1985 р.н.).
    30)    Потерпілий Николин Р. (Львівська обл., 1984 р.н.).

    Також Карітас України для постраждалих внаслідок нещодавніх масових протестів в Україні забезпечує інші види допомоги:
    А) медичну реабілітацію складних випадків постраждалих;
    Б) психотерапевтичну допомогу постраждалим і свідкам подій;
    В) опіку переселенцями з Криму.


    Ваш внесок є для нас не лише суттєвою допомогою для комплексної опіки потребуючими українцями, – це також і свідчення поваги, довіри та сприяння розвитку благодійності в Україні. Наші банківські реквізити:

    в межах України
    на р/р 2600801913626 в Центральна Філія ПАТ “КРЕДОБАНК”, МФО: 325365, Міжнародний Благодійний Фонд «Карітас України», ЄДРПОУ 21695710.
    *призначення платежу: благодійний внесок на статутну діяльність

    з-за меж України
    LVIV BRANCH of the CB JSC KREDOBANK (vul. Sakharova, 78, 79026 Lviv, Ukraine), SWIFT code: WUCBUA2X. Account holder:International Charitable Foundation “Caritas Ukraine”. Account #: 2600801913626. Name of bank correspondent: KBC Bank N.V. Brussels, Belgium, SWIFT code: KREDBEBB. Account # in bank correspondent: 480-9589677-71.
    *please note that while transferring money it has to be marked as: Charitable Donation for ICF “Caritas Ukraine”

     

    Карітас України розпочав проект допомоги постраждалим під час подій Євромайдану (2)

    ВАЖЛИВО
    24.02.14, Україна
    В рамках проекту допомоги  передбачається опіка сім’ями загиблих героїв України, а також підтримка постраждалих і свідків масових протестів у Києві та інших містах України, що розпочались наприкінці листопада 2013 року і тривали до 20 лютого 2014 року.

    Карітас України здійснює реалізацію наступних напрямків допомоги:   
    •    соціальна;
    •    матеріальна;
    •    медична;
    •    психологічна;
    •    інше при потребі.

    Масштаб і тривалість допомоги визначається залежно від кожного окремого випадку. Географічно проект розрахований на Київ і Львів,  забезпечується національними координаторами, але також залежно від потреб залучаються регіональні організації Карітасу України у 8 областях України.

    Станом на 12.05.2014 національним координатором проекту соціальної допомоги Карітасу України проаналізовано 50 родин постраждалих, із них відібрано для опіки, надання медичної та матеріальної допомоги:
    1)    Старенька матір загиблого 18.02.2014 у м. Київ Шаповала Сергія (м. Київ, 1969 р.н.).
    2)    Малозабепечена дружина та 8-річний син загиблого 20.02.2014  Пасхаліна Юрія Олександровича (м. Київ / Черкаська обл., 1984 р.н.).
    3)    Дружина та двоє маленьких дітей  6-ти і  8-ми років знайденого у м. Київ 18.02.2014 Наумова Володимира Григоровича (с. Шевченко, Добропільського р-ну, Донецької області, 1970 р.н.).
    4)    Дружина Юлія та 8-річний син побитого до смерті Цепуна Андрія (м. Київ, 1979 р.н.).
    5)    4-ро дітей загиблого 20.02.14  Опанасюка Віталія (м.Рівне).
    6)    Дружина та 4-річний син, хворий на цукровий діабет (інсуліно-залежний) загиблого Мирка Назара (м. Львів, 1983р.н.).
    7)    Дружина та 2 дітей (2р.і 4 р.) потерпілого Нечипорука Олександра (м.Луцьк), зокрема допомога в операції по нарощуванню хрящів на колінному суглобі  .
    8)    Потерпілий Тухар Олег (м. Крижополь, Вінницька обл., 1968р.н.).
    9)    Кругла сирота-донька 4-річна Арутюняна Григорія (м.Рівне).  
    10)    Батьки та 15-річний брат загиблого Храпаченко Олександра (м. Рівне, 1988 р.н.).
    11)    Потерпілий Раненко Ростислав (м.Чернігів, 1999 р.н.).  
    12)    Потерпілий Литвинов О. (1985 р.н.).
    13)    Даниленко О. (Луганська обл., 1972 р.н.).  
    14)    Пантелейчук В. (м. Львів, 1971 р.н.).
    15)    Вдова,якавиховує 4ох дітей (в тому числі дитину-інваліда) Ковалишин К. (м. Львів, 1960 р. н.).
    16)    Потерпілий Полюшко С.  (Київська обл., 1985 р.н.).
    17)    Потерпілий Литвин І. (1976р.н.).
    18)    Потерпілий Сірий І. (Львівська обл., 1982 р.н.).
    19)    Потерпілий Сушко В. (Запорізька обл., 1983р.н.).
    20)    Потерпілий Думанчук І. (Львівська обл., 1961 р.н.).
    21)    Потерпілий Подмовський М. (м. Львів, 1965 р.н.).
    22)    Потерпілий Гаврилів М. (м. Львів, 1979 р.н.).
    23)    Потерпілий Матерецький Ю. (Львівська обл., 1990 р. н.).
    24)    Потерпілий Шах В. (Львівська обл., 1989 р.н.).
    25)    Потерпілий Кукулка І. (Львівська обл., 1978 р.н.).
    26)    Свідок подій Габчук С. (Львівська обл., 1977 р.н.).
    27)    Потерпілий Лютов П. (Львівська обл., 1992 р.н.).
    28)    Потерпілий Балиш В. (Львівська обл., 1987 р.н.).  
    29)    Потерпілий Пилипчак В. (Львівська обл., 1985 р.н.).
    30)    Потерпілий Николин Р. (Львівська обл., 1984 р.н.).

    Також Карітас України для постраждалих внаслідок нещодавніх масових протестів в Україні забезпечує інші види допомоги:
    А) медичну реабілітацію складних випадків постраждалих;
    Б) психотерапевтичну допомогу постраждалим і свідкам подій;
    В) опіку переселенцями з Криму.


    Ваш внесок є для нас не лише суттєвою допомогою для комплексної опіки потребуючими українцями, – це також і свідчення поваги, довіри та сприяння розвитку благодійності в Україні. Наші банківські реквізити:

    в межах України
    на р/р 2600801913626 в Центральна Філія ПАТ “КРЕДОБАНК”, МФО: 325365, Міжнародний Благодійний Фонд «Карітас України», ЄДРПОУ 21695710.
    *призначення платежу: благодійний внесок на статутну діяльність

    з-за меж України
    LVIV BRANCH of the CB JSC KREDOBANK (vul. Sakharova, 78, 79026 Lviv, Ukraine), SWIFT code: WUCBUA2X. Account holder:International Charitable Foundation “Caritas Ukraine”. Account #: 2600801913626. Name of bank correspondent: KBC Bank N.V. Brussels, Belgium, SWIFT code: KREDBEBB. Account # in bank correspondent: 480-9589677-71.
    *please note that while transferring money it has to be marked as: Charitable Donation for ICF “Caritas Ukraine”

     

    Карітас України висловлює свою тривогу, сум і співчуття щодо подій, які охопили столицю та інші міста України

    19.02.2014, Україна
    Останніми місяцями наша країна переживає тяжкі випробування, які свідчать про глибоку кризу у відносинах між суспільством і владою. Небажання влади дослухатися до думки народу призвело до трагічних наслідків. Ми висловлюємо свої глибокі співчуття сім’ям загиблих, солідаризуємося з родинами переслідуваних, стаємо на бік постраждалих, пригноблених, утиснених і зневажених.

    Масові акції протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року, сколихнули усю Україну та міжнародну спільноту. У Києві та інших регіонах України сотні протестувальників, випадкових громадян, журналістів і медиків, а також службовці МВС зазнали поранень. Що найжахливіше – загинули десятки людей, тисячі постраждали.

    Ми не даємо оцінку діючій владі, винним у цьому конфлікті, ігноруванню первинних прав і свободи громадян України, також закликів світової спільноти — всьому тому, що зруйнувало громадянський мир і спричинило масове насильство і хаос у нашій країні. Найважливіше зараз: зберегти національну солідарність задля припинення кровопролиття.

    Карітас України закликає:
    1.    допомагати лікуванню та реабілітації постраждалих під час масових протестів у Києві та інших містах України;
    2.    допомагати гарячими обідами та напоями, теплим одягом, засобами першої медичної демонстрантам;
    3.    якщо Ви маєте юридичну освіту чи лікарську, також управлінські ресурси – застосовуйте їх для допомоги постраждалим (більше інформації і контакти пунктів допомоги учасникам протестів є на сторінках https://www.facebook.com/EvromaidanSOS та https://www.facebook.com/EuroMaydan);
    4.    відкривати двері Ваших домівок, закладів харчування, офісів для потребуючих: голодного – нагодувати, подорожнього — у дім прийняти;
    5.    усіх християн та віруючих інших конфесій просимо схилитись до молитви, закласти піст;  
    6.    не підтримувати насильницьких дій і не приймати провокацій на агресивну поведінку.

    Прийшов час визнати найвищою цінністю в Україні владу народу, — владу раціональності, економічного та соціального добробуту, християнських цінностей, легітимності влади і її служіння суспільному благові. Перед нами непростий період і діяння, в яких ми маємо бути єдині та солідарні один з одним. Треба пам’ятати, що високу мету, якою є незалежність Української держави, її воля, цілісність, спільне благо народу та захист його свобод, треба осягати гідними засобами, бо мета не виправдовує засобів.

    Ми засуджуємо дії, які скеровані на обмеження громадянських прав, зокрема свободи слова та мирного волевиявлення громадян України. Ми заявляємо про нашу підтримку і солідарність з усіма тими, які на Майдані свідчать мирно і розсудливо про гідність свою, своїх ближніх і свого народу. Ми рішуче підтримуємо мирний характер цього громадського зібрання та заявляємо про несприйняття будь-якого виду насилля.

    При цьому хочемо підкреслити, що справедливість не наступить доти, доки не буде зцілена остання рана на тілі постраждалих, доки не будуть віднайдені всі пропалі без вісти, доки в суспільстві не буде усунено загрози фундаментальним правам і свободам людини та народу в цілому й відновлено довіри до влади, без чого неможливо будувати сучасної правової держави.

    «Борітеся — поборете! Вам бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!»
    Т. Г. Шевченко

    Карітас України започаткував роботу 2 нових соціальних центри по роботі з молоддю, що має особливі потреби

    17.02.2014, Україна
    З січня 2014 року при Карітасі в Коломиї і Карітасі в Бориславі почали свою роботу 2 нових соціальних центри по роботі з молоддю, що має особливі потреби. До цього часу мережа центрів для неповносправних молодих людей  Карітасу України об’єднувала роботу  4 спеціалізованих соціальних центрів: у Львові, Дрогобичі, Стрию, Івано-Франківську. Роботою на стаціонарній основі охоплено понад 100 неповносправних осіб, також їх батьки і рідні.

    Для учасників соціальних центрів Карітасу України організовані програми навчання по отриманню трудових (працетерапія) і основних соціальних навиків (самообслуговування, приготування їжі, поведінка при різноманітних побутових комунікаціях і ситуаціях тощо), проводяться заходи соціальної інтеграції  (зустрічі з молоддю з інших установ та осередків, організація  дозвілля, рекреаційні ігри, участь в християнських прощах, долучення до фестивалів та ярмарків, участь в літніх таборах, екскурсіях тощо). Для батьків неповносправних осіб забезпечено соціальний і психологічний супровід, інформаційна підтримка, вони долучаються до діяльності і заходів центрів Карітасу, поїздках і таборах, зустрічаються на спільних зустрічах та семінарах.

    В нашій країні щороку зростає кількість людей з особливими потребами: на сьогоднішній день приблизно 15% від загальної кількості населення України – неповносправні особи, 6% із них – це люди з вадами інтелектуального розвитку.

    «Започаткування нових центрів у нашій мережі – це як народження довгоочікуваного немовляти, ні – аж двох!», – жартує Людмила Сухарєва, національний координатор Карітасу України по роботі з людьми, що мають особливі потреби. – «Метою роботи 2 нових соціальних центрів є сприяння розвитку та соціальній інклюзії молодих осіб з особливими потребами (синдром Дауна, вади розумового розвитку, легкі форми дитячого церебрального паралічу) в суспільство, допомога в адаптації та інтеграції цих людей в місцеві громади.

    Це впливатиме на розвиток їх самостійності, відчуття  власної гідності та необхідності. Крім того, не менш важливим завданням є інформування людей про життя і потреби молоді з особливими потребами в нашому суспільстві, відтак – зміна ставлення окремих людей, громад, суспільства до людей, які за певними параметрами є інші за нас».

    Під час адаптаційного періоду роботи 2 нових центрів для неповносправної молоді у Коломиї і Борислав в  групу увійде по 6-7 молодих людей з вадами розумового розвитку та іншими супутніми неповносправностями. Вони будуть відвідувати заняття з працетерапії,  брати участь в тренінгах по отриманню соціально-побутових навиків та в заходах соціальної інтеграції. Двері соціальних центрів будуть відкриті з понеділка по п’ятницю з 10 ранку до 17 години вечора. З підопічними і їх сім’ями працюватиме соціальний педагог та працетерапевт.

    «З початку поточного року було зроблено чимало роботи. Зокрема проведено ремонт приміщень, у яких проводитимуться заняття, також набрано кваліфікований персонал для роботи з неповносправними молодими людьми, проводяться інформативні заходи та відбір учасників проекту.

    Основними цілями проекту у нашому центрі  є сприяння розвитку реабілітаційних програм, покращення соціальної  інтеграції молоді з особливими потребами, проведення освітніх заходів для працівників, батьків і волонтерів, заходи з метою інформування громадськості щодо проблеми людей з особливими потребами, налагодження співпраці із державними та освітніми закладами, громадськими організаціями», – розповідає Оксана Ямбор-Мельник, керівник проекту  «Соціальна інклюзія та розвиток інтеграційних центрів для молодих дорослих неповносправних людей в Україні» у Коломиї.

    Віримо, що з Вашою допомогою – чи Ви представник бізнесу, чи Ви частина певної релігійної спільноти, чи Ви працюєте у державних службах, чи Ви кваліфікований менеджер, чи Ви проста небайдужа людина  – ми зможемо змінити життя сотень неповносправних людей і наше громадянське суспільство назагал!

    Закликаємо Вас сконтактуватись із нашими соціальними центрами по наданню допомоги неповносправній молоді і їх сімям і з’ясувати, чим саме Ви можете допомогти їх роботі:

    Карітас Львів УГКЦ
    пл. Св. Юра, 5, м. Львів
    тел. +38 (032) 2610372
    e-mail: caritasdozvillya@gmail.com

    Карітас Стрийської єпархії УКГЦ
    вул. Дрогобицька, 61, м. Стрий, Львівська область
    тел.: +38 (03245) 5 83 87, 5 20 85
    e-mail: stryjcaritas@gmail.com

    Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УКГЦ
    вул. Чорновола, 4, м. Дрогобич, Львівська область
    тел./факс: +38 (03244) 2 24 58
    e-mail: karitas@mail.lviv.ua

    Карітас Івано-Франківськ УГКЦ
    вул. Крихівецька, 102, с.Крихівці, м. Івано-Франківськ
    тел.: +38 (0342) 77 99 89
    e-mail: caritas-ivano-frankivsk@ukr.net

    Карітас Коломийсько-Чернівецької Єпархії
    вул. С. Петлюри, 98, м. Коломия, Івано-Франківська область
    тел/факс: +38 (03433) 2 16 91
    e-mail: karitas.kolomya@gmail.com

    Карітас Борислав
    вул.Грушевського,26, м.Борислав, Львівська область
    тел. + 38 (03248) 4 20 05
    e-mail: IvankaMOP@i.ua

    «Завжди треба робити крок у невідомість, нізащо не залишатись там, де тобі важко» – 27-річний інвалід з Вінничини

    13.02.2014, Вінничина
    Близько 30грн* – такою є сума коштів, яку українська держава визначає достатньою для 1 дня життя і здоров’я людини похилого віку чи особи, яка втратила працездатність. Відтак щомісяця до офісу Карітасу України та регіональних організацій Карітасу надходять сотні звернень від людей, яким потрібен догляд, матеріальні засоби, продукти харчування, медична опіка і препарати, реабілітаційне обладнання, грошова допомога.

    В міру своїх фінансових і людських ресурсів Карітас України опікується цьогоріч майже 600 людьми похилого віку та тими, хто потребує стороннього догляду, в рамках проекту «Домашня опіка». Загалом за останніх 12 років на базі своїх організацій у 8 областях України нами зійснено опіку над 7 тисячами ** людей похилого віку, інвалідами, людьми, які живуть з ВІЛСНІДом, паліативними хворими, жертвами тоталітарних режимів, остарбайтерами. Лише за останні 5  років ***Карітас України витратив на опіку людьми, що потребують сторонньої опіки, більше 20 млн. грн.

    Розповідає Галина Курницька, координатор програми «Домашня опіка»: «Близько року тому до Карітасу України надійшов лист з Міністерства соціальної політики України з проханням надати Володимиру Побережному з Вінниччини матеріальну допомогу. Молодий чоловік перебував і перебуває у кризових життєвих обставинах будучи безробітним і обмеженим у житловій площі і фінансах, живучи в інвалідному візку.

    Не вдаватимусь у деталі, чому Міністерство соціальної політики переадресовує такі листи нам, а не виконує своїх прямих функцій, і скільки ця ситуація ще триватиме у країні. Найважливішим є інше: ми знайшли для Володимира інвалідний візок та деяку матеріальну допомогу і це суттєво посприяло йому у зміні свого життя!», – з приємністю зазначає Галина Курницька.

    Ви можете прочитати лист-заклик Володимира про допомогу тут.

    Володимир Побережний, з яким ми познайомились у січні минулого року, виявився надзвичайно життєрадісною, сильною, неординарною особистістю. Прикутий до візка інвалід з дитинства з вродженою спинномозковою грижою все життя прожив у селі Вінницької області. Ставлення рідних і батьків було принизливим, можливості отримати середню чи вищу освіту не було. Але постійні утиски, відкинення та ізольованість не зробили із Володимира відчужинця чи соціопата – навпаки юнак сповнений віри, мрій, бажання розвиватись і подорожувати.

    «Нещодавно ми отримали від Володі подячного листа і звісточку про успіхи – це неймовірно тішить і надихає до ще сумліннішої роботи на користь людей, які перебувають у кризових обставинах життя! Ділимось цим чудовим листом із Вами, наші друзі, партнери і донори», – каже Галина Курницька.

    «Добрий день, Галино!

    Щиро вітаю Вас з новим 2014роком, минулими різдвяними святами, що – певен – принесли Вам затишок і ще більше віри у краще майбутнє!!

    Бажаю Вам гарного настрою протягом всього року, здоров’я Вам і Вашим рідним, щастя, злагоди та добробуту, щедрого та успішного року, невичерпного життєвого оптимізму і здійснення усіх сподівань! Хай в усьому щастить особисто Вам і усім працівникам Карітасу!

    Також дуже вдячний вам  за подарований інвалідний візок. Де він тільки не бував!? Літом я їздив на Закарпаття, в Берегово, проходив курс лікування в термальному басейні. Потім в кінці серпня поїхав  в Крим, в Саки на лікувальне озеро. Пройшов там курс лікувального масажу в дуже хорошого масажиста. А зараз знаходжусь на Київщині. Невдовзі буду повертатись на Вінниччину вже.

    Якби не було цього візка, то далі свого села я б нікуди не зміг потрапити. Так би і жив з дня в день в сільській хаті з батьками, бабусею, зведеним братом, його дружиною та їх 2-річною дитиною. В цій хаті в мене навіть власного кутка, де б я міг просто полежати в тиші і спокійно відпочити, адже  живу в прохідній кімнаті…

    Я Вам вже розповідав, що навіть переодягти підгузника спокійно не можу – ховаюся і прислухаюся, чи ніхто не йде. Туалету в нас немає теж. Мій інвалідний візок  в хатні двері не проїжджає, пороги оминати не можу.  В селі  всі дороги, крім центральної вулиці, мають ґрунтове покриття, а це значить, що десь з листопада і до квітня я перебуваю вдома.

    Завдяки вам я нарешті відчув, що життя не минає повз мене – я є його частиною! ДУЖЕ вам дякую і нехай Бог береже та примножує Вашу роботу!»

    З повагою, Володимир Побережний


    Більше про «Домашню опіку» Ви можете дізнатись тут.
    Зробити пожертву на цей проект Ви можете тут.


    * місячний прожитковий мінімум і мінімальна пенсія в Україні, визначена на період 1 січня-1 грудня 2013 року у розмірі 894 грн
    ** це приблизна цифра, оскільки протягом 12 років у зв’язку зі змінами у фінансуванні проекту змінювались і кількість центрів «Домашньої опіки», і кількість підопічних; середня кількість користувачів цього проекту щороку становила приблизно 500 осіб
    *** мається на увазі 2008-2013 роки

    В Міністерстві соціальної політики України відбулось громадське обговорення нової редакції Закону України «Про соціальні послуги»

    10.02.14, Україна
    8 лютого в Міністерстві соціальної політики України відбулось громадське обговорення нової редакції Закону України «Про соціальні послуги». Це суттєвий і важливий крок у реформі  системи надання соціальних послуг в Україні, до якого активно залучений Карітас України.

    Ініціаторами обговорення нової редакції закону виступили Департамент соціальних послуг Міністерства соціальної політики, Координаційно-експертна рада з питань соціальної політики Центру перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики (далі – МСП) та Національної академії наук (далі – НАН) України, Підкомітет з реформування соціальних послуг Комітету з питань формування державної політики у сфері надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, безпритульним громадянам, іншим соціально вразливим верствам населення Громадської ради при МСП. В громадських слуханнях прийняло участь більш ніж 30 представників недержавних і міжнародних організацій, міжнародних проектів, серед них Карітас України.

    Про реформу системи надання соціальних послуг в Україні загалом говорять давно, однак досі не вироблено цілісних і послідовних підходів до вирішення стратегічних питань подальшого соціального розвитку країни. Карітас України активно долучився до цього процесу у 2012 році: спочатку ми провели грунтовний аналіз медико-соціального і юридичного поля  діяльності, а потім активно включились у  процес зміни і вдосконалення вітчизняної системи надання соціальних послуг для вразливих категорій населення.

    В «Стратегії подолання бідності», яка була затверджена Указом Президента України ще 15 серпня 2001 року, були визначені основні напрямки реформи:
    1.    поглиблення адресності державної соціальної допомоги;
    2.    окремі пільги населенню має бути замінено на соціальні послуги;
    3.    перехід від бюджетного фінансування відповідних державних установ до програмного фінансування на конкурсних засадах громадських організацій, які надаватимуть такі послуги;
    4.    здійснення передачі органам місцевого самоврядування повноважень щодо планування, фінансування та організації надання соціальних послуг.

    Ці чотири пункти є базовими для перетворення пострадянського соціального захисту, що досі панує в Україні, в сучасну систему надання соціальних послуг. У 2003 році Верховна Рада України прийняла Закон України «Про соціальні послуги», який став базовим для реалізації завдань щодо розвитку системи надання соціальних послуг, але жоден з цих чотирьох пунктів не було виконано і досі сфера соціального забезпечення в відстає від реалій українського суспільства на декілька десятків років.

    Серед сьогоднішніх проблем у сфері надання соціальних послуг слід виділити насамперед недосконалість законодавчої бази, якою регламентується низка питань галузі, також недостатня якість та ефективність послуг, соціальна несправедливість, низький рівень адресності послуг, високі адмініс¬тративні витрати, недостатня прозорість, практична відсутність системи стандартів, невідповідність мережі бюджетних установ у сфері надання соціальних послуг її повноваженням, багаторівнева ієрархію мережі бюджетних установ, недофінансування установ у сфері надання соціальних послуг, низька ефективність механізму кошторисного фінансування, не пов’язаного з результатами діяльності бюджетних установ у сфері надання соціальних послуг, відсутність правової регламентації діяльності адмініс¬трації бюджетної установи щодо розпорядження доходами від підприємницької діяльності, що призводить до неефективного використання цих коштів, обмеження права споживача соціальних послуг на вибір постачальника послуг тощо.

    У 2007 році була схвалена «Концепція реформування системи соціальних послуг», яка передбачала реалізацію 4-х базових завдань. «Концепція реформування системи соціальних послуг реалізована не в повному обсязі внаслідок відсутності законодавчого регулювання питань, зокрема, щодо формування соціального замовлення, визначення потреб адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах, їх видах та обсягах, планування та надання соціальних послуг з урахуванням визначених потреб і запровадження стандартизації зазначених послуг», – власне так було зазначено в «Стратегії реформування системи надання соціальних послуг», яка затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2012 р. № 556-р, яким також було скасовано Концепцію.

    Зараз реформа системи надання соціальних послуг продовжується. Протягом 2012-2013 років Міністерством соціальної політики було прийнято низку нормативно-правових документів, які сприяють роздержавленню та підвищують ефективність соціальних послуг, ведеться обговорення  впровадження соціального замовлення та широкого залучення недержавних організацій в якості надавачів соціальних послуг.

    Під час виступів на громадському обговоренні нової редакції Закону України «Про соціальні послуги» 8 лютого учасники зазначили, що в сфері надання соціальних послуг діє розгалужена система державних і комунальних установ та закладів (Центри соціальних послуг для сім’ї, дітей та молоді, Територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг)) і їх діяльність регулюється двома законами: «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» та «Про соціальні послуги». Важливим завданням реформи є об’єднання цих двох Законів в один, але це не основне завдання – найбільш важливим є нормативне закріплення реформи, а саме:
    –          забезпечення рівності усіх надавачів соціальних послуг незалежно від форм власності;
    –          забезпечення інтересів отримувачів соціальних послуг;
    –          активне включення у процес визначення потреб, оцінку якості та моніторинг надання соціальних послуг представників отримувачів соціальних послуг та недержавних надавачів.

    «Нова редакція Закону «Про соціальні послуги» буде зорієнтована на виконання завдання реформування соціальної сфери, а також буде враховувати найкращі надбання діючого законодавства. Протягом всієї розробки проекту Закону до роботи активно були залучені Карітас України та інші недержавні та міжнародні організації – відтак в новій редакції враховано пропозиції та найкращих досвід ефективних надавачів соціальних послуг та справжні потреби отримувачів», –  зазначає Дзвенислава Чайківська, керівник лобістської групи Карітасу України.

    Учасники Громадського обговорення нової редакції Закону України «Про соціальні послуги» підтримали зусилля Міністерства соціальної політики щодо реформування системи надання соціальних послуг і залучення недержавних надавачів соціальних послуг та об’єднань отримувачів на етапах визначення потреб, оцінки якості та надання соціальних послуг. 12 лютого вирішено провести робоче засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики Центру перспективних соціальних досліджень МСП та НАН України для врахування пропозицій, які були озвучені під час засідання 8 лютого. Після цього законопроект буде передано в Департамент соціальних послуг Міністерства соціальної політики.

    Події Євромайдану проілюстрували життя жінки, яка зазнає домашнього насильства

    04.02.2014, Львівщина
    З листа від Ірини Гнатів, працівниці Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ


    «Такої зими ми ще не пам’ятаємо. Всі наші друзі і знайомі, які зазвичай на зиму «впадають у сплячку», сьогодні стоять в перших рядах активістів на майданах своїх міст і містечок. Виявляється, ніхто з них не хоче жити «під диктатурою», усі, як один, хочуть почуватися вільними і безпечними. Вони разом з цілою країною піднялися і в один голос кричать: «Ми не раби! Не бий! Ні – диктатурі!». А їх, так, ніби не чують. І це мільйони людей, це ціла країна, яку б’ють і яка кричить. А як же кричати має маленька клітина цієї країни, маленька родина, в якій побиття і диктатура стали повсякденними речами?

    Знаєте на кого ми натрапили, коли були на Майдані в Києві? На жінок, з якими працювали протягом року, жінок, які потерпають від домашнього насильства. Вони живуть в наметах серед незнайомих людей і кажуть, що почуваються тут безпечніше ніж вдома, навіть попри часті сутички, конфлікти  та напади з боку силовиків і провокаторів. Ці слова змушують задуматись. Саме зараз, ми найкраще можемо усвідомити, як живуть жінки, які зазнають домашнього насильства. Їхнє життя нагадує сьогоднішнє життя нашої країни. Чим більше відстоюєш свої права, – тим радикальніші методи застосовує насильник.

    І стає справді страшно. Але ми, наші підопічні справжні герої. Ми не чекаємо, що буде далі, а йдемо на майдани у своїх містах і столиці, та відстоюємо свої права. Багато жінок, які стають жертвами насильства, також вже сьогодні борються за своє життя і звертаються за підтримкою до різних організацій. З декількома десятками таких жінок ми вже знайомі особисто і допомогли їм змінити світогляд, самосприйняття, спосіб мислення.

    Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ за підтримки Українського Жіночого Фонду з осені 2012 року розпочав систематичну допомогу жінкам, які страждають від насильства. За цей час до нас звернулось понад 80 жінок, які є жертвами домашнього насильства. Вони отримали необхідну психологічну підтримку і супровід, знайшли друзів та однодумців.

    Ці жінки справжні героїні: вони щодня борються за своє право на вільне і щасливе життя, вони руйнують стереотипи та обставини. І вони перемагають!  Саме сьогодні кожен з нас має гордитися такими відважними українками і брати з них приклад. Якщо вони, слабкі і тендітні, знайшли відвагу повстати проти домашнього насильства, то чи ми, мільйони дужих українців не зможемо побороти дискримінацію наших прав і свободи?

    Насильству не місце в нашому житті, в наших сім’ях, в нашій країні. Закликаємо кожного з вас, щодня доводити це твердження своїм життям і своїми вчинками».


    Карітас у Дрогобичі запрошує усіх жінок на зустрічі з психологом, який допоможе Вам подивитися на проблему з іншої сторони та покаже  шляхи її вирішення. Вам не дадуть готових відповідей, що треба робити з чоловіком, Вам дадуть рекомендацій, що Ви самі можете зробити, щоб ситуація змінилася.

    Зустрічі проводяться  за адресою: м. Дрогобич, вул. Чорновола 4, кабінет 32.

    Більше інформації можна дізнатись за номером телефону:
    0984571199 – Ірина, соціальний працівник
    0676730879 – Олександра, психолог

    Не змарнуйте нагоди змінити своє життя!

    Проект «Протидія домашньому насильству у віддалених районах Львівської області» реалізується в рамках конкурсу грантів Міжнародного благодійного фонду  «Український жіночий фонд”.