Наприкінці травня президентка Карітас України Тетяна Ставничи та виконавчий директор Карітас Спес о. В’ячеслав Гриневич зустрілися у Ватикані з Державним секретарем Святого Престолу кардиналом П’єтро Пароліном. Зустріч відбулася за сприяння Апостольського Нунція в Україні Архиєпископа Вісвальдаса Кульбокаса.
Під час зустрічі представники двох найбільших католицьких благодійних організацій в Україні поділилися актуальною інформацією про гуманітарну ситуацію, виклики, з якими щоденно стикаються українці в умовах повномасштабної війни, а також про служіння, яке здійснюють Карітас Україна та Карітас Спес у відповідь на потреби людей.
«Ми ділилися інформацією про реальний стан справ в Україні, з особливою увагою до потреб людей і того, як Карітас на них реагує. Це був живий і особистий обмін», – зазначила Тетяна Ставничи.
Вона також висловила вдячність Архиєпископу Вісвальдасу Кульбокасу за його постійну підтримку та сприяння діяльності обох Карітасів в Україні.
«Від перших днів свого служіння в Україні Нунцій завжди був відкритим до співпраці, завжди поруч. Він працює, щоб підтримувати діяльність Церкви та Карітасів у виконанні їхньої місії. Це дуже важливий знак підтримки для нас», – наголосила Президентка Карітасу України.
Окрему увагу під час зустрічі було приділено питанням, які сьогодні перебувають у центрі уваги Святого Престолу, зокрема поверненню українських дітей та іншим гуманітарним ініціативам.
За словами Тетяни Ставничи, важливим аспектом зустрічі стало спільне свідчення двох організацій: «Було важливо, що Карітас Україна і Карітас Спес говорили одним голосом про ситуацію в Україні та про потреби людей, які постраждали від війни. Таке спільне представлення нашого служіння має велике значення».
Отець Вячеслав Гриневич підкреслив, що сама зустріч стала знаком уваги Святого Престолу до українського народу.
«Це великий знак уваги до України та прагнення слухати, розуміти й бути залученим. Ми відчули, що Україна не забута і що з нами солідаризуються. Разом шукали відповіді на запитання та обговорювали можливості, які можуть бути реалізовані в гуманітарній сфері в майбутньому», – сказав він.
На завершення зустрічі представники Карітас Україна та Карітас Спес подарували кардиналу Пароліну графічну роботу українського дизайнера Дмитра Куршинського. Символічний твір привертає увагу до особливо вразливих категорій населення в умовах війни – дітей та людей похилого віку.
Зустріч стала ще одним свідченням постійної уваги Святого Престолу до гуманітарної ситуації в Україні та підтримки служіння, яке Церква здійснює для постраждалих від війни.
Під час розгляду питань щодо соціального служіння на Синоді Єпископів УГКЦ, який відбувався у Перемишлі (Польща), діяльність «Карітасу України» мала нагоду представити його президент п. Тетяна Ставнича.
У коментарі пресслужбі Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ Тетяна Ставнича коротко розповіла про свою доповідь та теперішню діяльність благодійної організації «Карітас Україна». «Основна ціль мого виступу на Синоді полягала у тому, щоб поділитися із владиками інформацією про те, як розвивається Карітас. Реагування нашого фонду кожен із них бачить у своїх єпархіях, адже у багатьох із них ми добре розвиваємося, залучаємо велику кількість волонтерів, зміцнюються наші команди. Владика завжди є задіяними у процес розвитку „Карітасу“. Але водночас до цього долучається багато парафій», — зазначила вона.
На сьогодні по всій Україні вже існує 37 осередків «Карітасу», які здійснюють служіння постраждалим і потребуючим. 5 осередків перебуває у процесі становлення. Упродовж чотирьох місяців війни зусиллями цих осередків вдалося реалізувати 1 645 000 випадків надання допомоги. Також це стало можливим завдяки залученню підприємців та бізнесменів — загалом 36 окремих представників бізнесу.
Загалом мережу Карітасу в Україні складають 448 парафіяльних спільнот, понад 1200 працівників, 22 помічників із безпеки у найбільш загрожених осередках. Таке масштабування діяльності потребувало залучення 57 нових працівників у національний офіс задля здійснення ефективної мережевої комунікації. Левову частку служіння у Карітасі здійснюють волонтери. На сьогодні було надано 23 364 послуги волонтерства. Число волонтерів сягає 2737 осіб, не враховуючи тих осіб, які саме зараз проходять тренінги і у скорому часі долучаться до великої команди.
Водночас сучасні виклики не дозволяють забувати про майбутнє. Із цієї ціллю продовжується розвиток соціального служіння на парафіях Української Греко-Католицької Церкви. Станом на 10 червня від початку війни було засновано 10 шкіл волонтерів у Тернополі, Івано-Франківську, Львові та Києві. Понад 250 волонтерів пройшли навчання у школі і реалізовують отриманні знання на парафіях. За цей час також відбулося 105 зустрічей для щонайменше 920 осіб, з яких 800 нових проведено в місцевих громадах, проведено більше 60 онлайн супервізійних консультацій.
Усе це відбувається заради втілення основного принципу Карітасу: У зціленні травм і душевних ран, матеріальна допомога є лише приводом. Любов і ласка є причиною цього зцілення.
Відтак Директорка «Карітасу Україна» уточнила, що за чотири місяці цієї війни наша мережа «Карітасу» допомогла більше 1 млн осіб. За її словами, це надзвичайно велика кількість. І це стало можливим завдяки тому, що було залучено до благодійності парафіяльні осередки та різні групи. Багато із них попередньо брали участь у програмах розвитку соціального служіння на парафіяльному рівні. Тому вони були готовими долучитися до цього миттєвого реагування.
«Варто зазначити, що це реагування відбувається по-особливому. З однієї сторони, ми стараємося здійснювати свою діяльність професійно, кваліфіковано та прозоро, а з іншої сторони, усе здійснюється у „карітасівському дусі“. Наше служіння здійснюється із великою любов’ю та увагою до іншої людини. Ми самі бачимо, що у цій гуманітарній допомозі, яку ми надаємо людям, існує взаємний зв’язок. З однієї сторони, це допомога для тих людей, які її отримують, а з іншої — це зцілює та допомагає тій людині, яка дає», — відзначила Тетяна Ставнича.
У цьому контексті вона поділилася історією, яка її вразила. «Я мала зустріч із однією переселенкою, яка спочатку стала нашим волонтером, а згодом — працівником. Вона вже вдруге стала переселенкою. І після цього разу вона мовила, що її серце просто розірвалося. Але кожного разу, за її словами, коли вона служить у „Карітасі“ і вона комусь допомагає, у неї виникає таке відчуття, що це серце ліпиться знову докупи. Тому я говорила у своїй доповіді на Синоді, що у самому служінні іншим ми знаходимо зцілення. Наскільки ж це є важливим зараз для українського народу!»
Вона також наголосила на тому, що більшу частину допомоги, яку сьогодні роздає «Карітас», складають продуктові набори. Це означає, що ці базові потреби залишаються серед людей. Це потреби у медикаментах, харчуванні та помешканні. «Наша робота розвивається різноманітно. Це спричинено тим, що у різних регіонах існують різні потреби. У деяких місцях ми працюємо із тими, хто тільки звільнився з-під окупації чи обстрілів. Їм потрібна така перша допомога — перші обійми, подана рука. Натомість, в інших регіонах здійснюється стабілізуюча робота, до прикладу, задоволення потреб на ремонт житла», — каже співрозмовниця.
Відповідаючи на запитання про міжнародну партнерську співпрацю, Тетяна Ставнича зазначила, що Карітас є великою мережею, яка поширена по цілому світі. На сьогодні існує близько 160 національних осередків. Між карітасівськими організаціями постійно працює принцип солідарності. Коли стається якась криза в іншій країні, бажаючі організації формують певний фонд для допомоги у тій конкретній кризі.
«Для мене стала великим здивуванням пожертва від Карітасу із Південної Кореї. Їхні представники доволі часто пишуть нам електронні листи, у яких переживають за нас. Вони приїхали на партнерську зустріч, яка відбувалася у Варшаві у червні, і ми їм розповіли про те, наскільки нас благословляє кожен раз, коли вони пишуть до нас. Ми завжди ловимо себе на думці, що хтось із іншого куточка світу думає про нас. Натомість священник, який приїхав їх представляти, сказав, що вони дуже переживають за нас, особливі отці та владики, адже вони пам’ятають Корейську війну. У них присутнє дуже сильне почуття емпатії. Вони надзвичайно відкриті для допомоги нам. І це відчувається зі сторони кожного осередку Карітасу. На сьогоднішній день вже налічується близько 50 партнерських осередків Карітасу, які долучилися до допомоги нам», — мовить Директорка «Карітасу».
Однак, це не єдина історія, яка вразила пані Тетяну. Адже за її словами, під час кожного візиту в будь-який осередок Карітасу існує нагода доторкнутися до їхнього служіння і до тих людей, які є нашими руками, нашими ногами і нашим серцем.
«Пригадую собі той момент, як я поїхала у Тернопіль на початку війни. І хоч у цей час від нас пішла дуже потужна відповідь, на початках її забезпечували усі працівники Карітасу та кілька волонтерів, які долучалися. І ми запланували зробити більш ширше масштабування. Я дуже переживала за це. Коли я приїхала, то побачила цю любов, із якою ми зустрічали людей. Ця атмосфера спільноти. Навіть ті люди, які приходили до нас і приймали допомогу, також відчували це і ділилися своїми відчуттями зі мною. Я дуже переживала за те, як все відбуватиметься, коли ми будемо масштабуватися. Однак, не варто було так перейматися. Адже зараз, коли наші Карітаси найняли більше працівників, залучили більше волонтерів, атмосфера в осередках не змінюється. І надалі це атмосфера любові, піклування про ближнього, уваги до особи. Адже одна річ — це надати матеріальну допомогу у вигляді продуктових пакетів чи гігієнічних наборів, але це тільки половина нашого служіння. Адже інша частина — це бути із іншою людиною, послухати її, дати нагоду їй поділитися своєю історією, своїм болем і разом поплакати, а відтак допомогти їй встати і йти далі», — продовжила свою розповідь Тетяна Ставнича.
«Кожна людина має глибоке бажання у своєму серці бути доброю і робити добро. Мені здається, що якраз „Карітас“ дає цю можливість відкрити це у собі. Адже Карітас — це практична любов до ближнього, доброта, яка виливається для когось у потребі. І зараз у часі війни ця потреба робити добро загострилася ще більше. З однієї сторони насувається жахіття війни, руїна та хаос, а з іншої сторони відбувається протидія цьому всьому через зародження потреби робити добро. Це також важливий фронт», — підсумувала на завершення Директорка благодійної організації «Карітас Україна» Тетяна Ставнича.
Джерело
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Упродовж 5–7 жовтня 2021 року відбулася Сімнадцята (68) сесія Постійного Синоду Української Греко-Католицької Церкви у форматі онлайн.
Такий спосіб проведення Постійного Синоду УГКЦ не є типовим. Він був обраний з причини карантинних обмежень, накладених урядами різних країн світу у боротьбі із поширенням пандемії Covid-19.
У засіданнях цієї сесії Постійного Синоду УГКЦ взяли участь Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, владика Борис Ґудзяк, архиєпископ і митрополит Філадельфійський, владика Євген Попович, архиєпископ і митрополит Перемисько-Варшавський, владика Богдан Данило, єпископ Пармської єпархії Святого Йосафата, владика Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії. Президент Карітасу України Тетяна Ставничи також долучилась до онлайн-заходу.
Першого дня владики взяли до уваги виконання рішень попередньої сесії Постійного Синоду та обговорили наступні кроки щодо реалізації цьогорічних рішень Синоду Єпископів УГКЦ. Окремо було доопрацьовано текст Посинодального послання, яке приготовляє Синодальна група на чолі із владикою Богданом Данилом. Відтак члени Постійного Синоду мали нагоду розпочати підготовку до наступного Синоду Єпископів УГКЦ 2022 року: розпорядок засідань, теми для обговорення, порядок денний. Основним пунктом була головна тема наступного Синоду — «Синодальність і соборність: досвід УГКЦ».
Наприкінці першого дня засідань о. д-р Роман Шафран представив Звіт про приготування Всецерковного форуму УГКЦ, перша сесія якого відбудеться 30 жовтня цього року. Зокрема доповідач ствердив, що продовжується збір і опрацювання результатів проведення єпархіальних та екзархальних соборів зі всього світу, де представлена Українська Греко-Католицька Церква. Це важливо для того, щоб кожен вірний нашої Церкви був задіяний до цього Всецерковного форуму та його голос був почутий.
Другий день засідань Постійного Синоду УГКЦ більшу увагу приділив соціальному служінню. Відтак владика Василь Тучапець, Голова Відділу соціального служіння УГКЦ, розповів єпископам про ініціативи та благодійне служіння у період пандемії Covid-19 щодо хворих, медичних працівників, військовослужбовців та найбільш потребуючих. Іншою доповідачкою стала п. Тетяна Ставнича, Президентка благодійного фонду «Карітас-Україна», яка запрезентувала діяльність фонду у сучасних обставинах.
Завершальним етапом засідань другого дня став Звіт Канонічного відділу УГКЦ, який для синодальних отців представив високопреосвященний владика Євген Попович, архиєпископ і митрополит Перемисько-Варшавський.
Третього дня робочих засідань владики заслухали о. Полікарпа Марцелюка із Звітом Місії «Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих УГКЦ», у якому розповів про поточну діяльність центру у приготуванні життєписів та свідчень про новітніх Слуг Божих та владику Кеннета Новаківського, який прозвітував про діяльність Душпастирської ради Патріаршої курії УГКЦ і окреслив напрямні душпастирського плану до 2030 року, над яким триває посилена праця.
Завершилася сімнадцята (68) сесія Постійного Синоду УГКЦ плануванням наступних сесій.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Соціальне служіння – це діяльна любов, яка в сучасних обставинах набирає нової форми. Вона є свідченням того, що ми є віруючі християни. Ця любов свідчить, що ми чинимо Літургію не лише тоді, коли з кадилом перебуваємо в храмі, а також чинимо її тоді, коли ділами милосердя допомагаємо потребуючій людині. На цьому наголосив Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, у своєму вітальному слові під час онлайн-форуму соціального служіння УГКЦ «Соціальне служіння людині».
У своєму слові Блаженніший Святослав зазначив, що здатність мобілізувати і віднайти нові форми служіння, щоб стати поруч із потребуючим – це те, що допоможе внести силу Божого слова у новітню культуру, яка твориться на наших очах. По тому, наскільки швидко ми зможемо зреагувати на потреби людини, пізнають, що ми є учні Христа.
Предстоятель УГКЦ ствердив, що сьогоднішній форум «Соціальне служіння людині», що об’єднав різні структури, які служать ближньому є однією з найважливіших подій нашої Церкви.
Глава Церкви пригадав, як з початком пандемії, коли карантин обмежив Церкві можливість збиратися разом, багато хто усвідомив, що людство і Церква входять у новий період історії. Відчули, що твориться нова культура і цілком інший світ. Відтак всі плани потребували кардинального переосмислення. «Сьогодні віртуальний світ називають шостим континентом, на якому живе людство», – зауважив він.
«У посткоронавірусному світі якою є роль і місце Церкви? Чи Церква взагалі має місце?» – запитав Предстоятель УГКЦ, зауваживши, що це складне питання.
«Також з перспективи кількох місяців ми себе питаємо: якою запам’ятається Церква людству і українському народові за цей час?» – додав Глава УГКЦ.
На його переконання, відповідь віднаходимо в потребі соціального служіння, яке в сьогоднішніх реаліях набирає абсолютно нового значення. Позаяк здатність швидко відреагувати на потреби ближніх і стати поруч може стати новин свідченням, яке допоможе внести силу Божого слова в новітню культуру, яка твориться на очах.
За словами Предстоятеля УГКЦ, людство ще до кінця не усвідомлює, які наслідки принесе пандемія. «Окрім медично-санітарного характеру, відчуваємо глибокі наслідки в економічному житті країни і в гуманітарній сфері. Карантинні обмеження – тяжкий бич для національної економіки. Навіть ті, хто своїм заробітком підтримував свої сім’ї, сьогодні самі шукають благодійних обідів Карітасу. Ми стоїмо перед великою небезпекою голоду. За словами Голови ООН, голоду біблійних масштабів», – переконаний він.
У цих обставинах Глава Церкви ставить низку важливих запитань: що нам робити? Як реорганізуватися? Як знайти пріоритети для служіння?
Предстоятель Церкви розповів, що за останні тижні єпископи УГКЦ відбули сесію Синоду в форматі онлайн, де прийняли рішення видати душпастирське послання на тему бідності. На його переконання, усвідомлення питання бідності в умовах пандемії є вкрай важливим.
Відтак Блаженніший Святослав проголосив акцію «Нагодуй бідного», яка проходитиме в усіх парафіях нашої Церкви.
«Папа Франциск встановив День бідного, щоб звернути увагу на потребуючу людину в різних її видах. Цього року День бідного проходитиме 15 листопада. Ми хочемо провести акцію під назвою «Нагодуй бідного». У кожній парафії ми просимо створити foodbanks. Просимо всіх принести до храму харчі, які можуть зберігатися. Крупи, макарони, олію, які можна було б зібрати і при потребі нагодувати голодного. Такі збірки робить Католицька Церква в усьому світі. Прагну, щоб ця акція стала конкретним способом, як ми засвідчимо нашу віру в непростих обставинах пандемії кінця 2020 року», – закликав Отець і Глава УГКЦ.
«З нагоди форуму душе прошу вас належним чином підготувати цю акцію. Дякую всім вам, які діяльно служили потребуючим. Я б дуже хотів, щоб через цю акцію сотні тисяч голодних благословили Бога і вірних дітей УГКЦ за те, що отримали забезпечення в харчах у найскладніший момент. Нехай Господь почує молитви бідних, якими вони дякують за вас», – сказав Блаженніший Святослав.
Довідка
Форум соціального служіння УГКЦ «Соціальне служіння людині» цього року проходив в онлайн-форматі. Організаторами Форуму були Відділ соціального служіння УГКЦ та МБФ «Карітас України».
Подія розпочалася о 10:00. Трансляція відбувалася з Києва, а учасники, зібрані у своїх єпархіях, були поєднані телемостами.
На Форумі було представлено не лише український, а й міжнародний досвід служіння потребуючим. Зокрема, досвідом діяльності мережі парафіяльних карітасів поділилися представники Карітасу Віденської архидієцезії (Австрія).
Днями відбулася надзвичайна подія у становленні та розвитку Благодійного фонду «Карітас-Хмельницький УГКЦ».
З благословення єпископа Кам’янець-Подільської єпархії Івана Кулика, рішенням Засновників та Членів правління організації, БФ «Карітас-Хмельницький УГКЦ» отримав статус єпархіального.
Карітас Хмельницький відвідали Андрій Васькович – президент міжнародного благодійного фонду «Карітас України» та Дзвінка Чайківська – генеральний секретар «Карітасу України», експерт проектів і програм по охороні здоров’я, керівник лобістської групи Карітасу України.
Після підписання усіх нормативно-правових документів, Андрій Васькович та Дзвінка Чайківська у супроводі синкела Кам’янець-Подільської єпархії о. Івана Данкевича відвідали Хмельницьку міську раду, де відбулася робоча зустріч з Хмельницьким міським головою Олександром Симчишиним.
За круглим столом обговорили питання співпраці влади міста і БФ «Карітас-Хмельницький УГКЦ» у розвитку соціальної сфери громади та дійшли висновку, що нинішній позитивний стан співпраці органів міського самоврядування та благодійного фонду обумовлений, в першу чергу, таким чинником, як обопільне бажання сторін співпрацювати на користь жителів міста, утвердження Хмельницького як європейського високорозвиненого полісу.
Ввечері відбулася зустріч Президента Карітасу України з колективом Благодійного фонду «Карітас-Хмельницький УГКЦ».
Пан Андрій Васькович мав добру нагоду цього дня поспілкуватись з працівниками та подякувати їм за роботу.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
«Молімося за тих, хто захворів, за тих, хто найбільш вразливий до цього вірусу, а також за працівників охорони здоров’я, адже вони перебувають «на передовій», найбільше ризикують своїм життям заради безпеки і здоров’я українського суспільства», — закликає Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, реагуючи на останні події, пов’язані з розповсюдженням вірусу COVID-19.
У своєму коментарі для Департаменту інформації УГКЦ Предстоятель пояснює, що Українська Греко-Католицька Церква буде виконувати розпорядження державної та місцевої влади і санітарних служб. Водночас просить усіх громадян відповідально ставитися до заходів безпеки, зберігаючи при цьому абсолютний спокій.
«Ми зобов’язані дотримуватися всіх правил, які випливають з певних розпоряджень органів державної влади. Крім цього, заохочуємо людей похилого віку і батьків із малими дітьми залишатися вдома, адже вони перебувають у зоні найбільшого ризику.
У цей час Великого посту дотримуймося домашнього молитовного правила. Можна користати із трансляцій богослужінь за посередництвом сучасних засобів комунікації. Заохочуємо священників відповідати на прохання вірних уділяти їм Таїнства Сповіді та Причастя вдома, особливо коли йдеться про хворих осіб», — зазначив Глава УГКЦ.
Що стосується участі в богослужіннях, Блаженніший Святослав передусім заохочує всіх дотримуватися правил особистої гігієни в храмах. У цей період може бути оправданим не торкатися і не цілувати ікон. Крім цього, «вимагаємо в наших церквах посилити заходи протиепідемічної безпеки, щоби наші храми були завжди чистим і безпечним місцем для особистої та спільної молитви».
«Ми закликаємо до посиленої молитви, насамперед за здоров’я. Ця молитва лунає постійно, але тепер нехай вона буде посиленою. Молімося за здоров’я всіх, зокрема старших і дітей — тих, хто найслабший між нами. Особливо молімося за тих, які уражені коронавірусом», — попросив Блаженніший Святослав.
Крім цього, він застерігає від будь-якої стигматизації або якогось негативного ставлення до уражених вірусом COVID-19 чи тих, хто перебуває під підозрою щодо цієї недуги. «Ніхто навмисне сам не хоче бути хворим на цю недугу. Людина може навіть не знати, що вона є хворою. Не потрібно ставитися з упередженням до свого ближнього. Бо Слово Боже і заповідь любові до ближнього діють навіть під час епідемії», — стверджує Глава УГКЦ.
На думку Блаженнішого Святослава, кожному, хто почувається хворим або знає, що був у приміщенні чи в контакті з особою, яка має ознаки цієї хвороби, варто самоізолюватися, не виходячи із дому.
Підсумовуючи, Блаженніший Святослав вкотре закликав вірних Церкви молитися за працівників охорони здоров’я, які найбільше ризикують своїм життям заради безпеки і здоров’я українського суспільства, а владу просить бути особливо відповідальною. «Від влади очікуємо розуміння до людей. А всі громадяни, – висловлює сподівання Глава УГКЦ, – повинні відчувати сьогодні особливу відповідальність за здоров’я, своє і ближнього».
«6 січня 2019 року у Патріаршому Соборі Воскресіння Христового на спільний Святвечір з Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом зібрались багатодітні родини у яких від 4 до 10 дітей. Разом із Блаженнішим Святославом у вечері взяли участь: президент Карітасу України Андрій Васькович, директор Карітасу Київ о. Роман Сиротич, голова Комісії родини Київської архиєпархії о. Ігор Гріщенко та священики собору. Загальна кількість присутніх людей на вечері була понад сто сорок осіб, з яких більше ніж половина – це діти. Вечеря була організована спільно БФ «Карітас-Київ» та Комісією родини Київської архиєпархії УГКЦ», – повідомдяє о. Роман Сиротич, синкел соціального служіння Київської архиєпархії.
Свята вечеря розпочалася зі спільної
молитви та привітального слова Блаженнішого Святослава, який висловив велику
радість, що у надвечір’я Різдва має можливість бути разом із тими сім’ями, які відкриті
на дар життя і сміливо приймають відповідальність за народження і виховання
дітей.
«Цього року я хотів вперше заколядувати із тими батьками і матерями, які не лякаються «тягарів» бітьківства і материнства і щедро від Бога приймають дар нового людського життя. Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій 2019 рік проголосила Роком сім’ї, тому ми дуже раді, що саме із багатодітними сім’ями розпочинаємо цей рік», – сказав Блаженніший Святослав.
Після цього Глава УГКЦ розділив з
присутніми різдвяну просфору, підійшовши до кожного з благословенням та побажанням
радісних свят.
Усі приступили до споживання традиційних для українського святвечірнього столу страв – куті, вареників, борщу і капусти, риби та голубців, грибних страв.
Панувала тепла родинна атмосфера.
Частина родин представила свої творчі
номери – колядки та віншівки, з використанням музичних інструментів. Усі
колядували, бажаючи один одному радості й любові, а, що найважливіше, миру,
який так потрібен сьогодні всім.
Особливо звеличили Святвечір хористи
Патріаршого собору та вертеп, який представили представники Руху «Подружні
зустрічі». Усі прославляли новонародженого своїми колядками.
На завершення Блаженніший Святослав кожній
родині особисто вручив Святе Письмо та подарунки. Люди дякували за увагу і
теплу атмосферу.
«Серед присутніх сімей – дуже різні люди. В когось четверо дітей, в когось
7-8, а у декого і десять; у декого навіть і всиновлені діти. У кожного з них
своя історія життя і то часто не найлегша, не найпростіша. Але найважливіше що
їх всіх об’єднує – це любов до Бога та відкритість, відповідальність за
народження та виховання дітей. Цією Святою вечерею саме з багатодітними
сім’ями, ми хочемо наголосити на важливості сім’ї, родини, вихованню та
народженню, бо саме сім’я є ключовою ланкою нашого суспільства та його розвитку.
Саме з сім’ї розпочинається моральність, відповідальність, готовність
працювати, допомагати іншим», – говорить о. Роман Сиротич, синкел
соціального служіння Київської архиєпархії УГКЦ.
«Хочемо висловити щиру подяку всім людям доброї волі, які посприяли тому, щоб ця Свята вечеря відбулася. Дякуємо працівникам та волонтерам і Карітасу, і Комісії родини Київської архиєпархії, дякуємо Лицарям Колумба, руху «Подружні зустрічі», хору Патріаршого собору і всім, хто допоміг організувати цей Святий вечір», – наголошують організатори.
14.07.2014, Україна Екскурсія у колі однолітків для дітей здається великою пригодою, спогади про яку разом зі щирими світлинами залишаться на все життя. Та щоб організувати таку поїздку, треба прикласти чимало зусиль, – стверджують з досвіду працівники Карітасу Стрийської єпархії УГКЦ на Львівщині.
Нещодавно місцевий Карітас організував поїздку в замки міст Хотина та Кам’янець–Подільського для своїх підопічних з двох програм: молоді з особливими потребами і дітей, підлітків і молоді, які мають проблеми з навчанням.
Розповідає о. Василь Гушуватий, директор стрийського Карітасу: «Наша екскурсія до міст Хмельницької області тривала протягом двох днів. В ході екскурсії учасники занурилися в світ середньовічних замків та її історію. Хоч погода супроводжувала подорож дрібним дощем, все ж не зіпсувала загального настрою від поїздки: комфортабельний автобус, приємне товариство, караоке, цікаві екскурсії, велич Дністра, дискотека на палубі корабля – все це насправді незабутнє!
Чисельна група наших підопічних із захопленням оглядали визначні місця, раз-по-раз фіксуючи на камеру найкраще. Для багатьох з нас це була перша екскурсія по замках України, відтак можна уявити, скільки радості це принесло».
Карітасу Стрийської єпархії УГКЦ створено в 2000 році. За ці довгі роки вдалось надати допомогу тисячам людей, що перебувають у кризових умовах життя, і особливо робота спрямована на дітей та молодь. Так з 2009 року місцевий Карітас опікується майже 30 молодими неповносправними людьми*, дарує їм можливість набувати соціальних навиків, займатись трудотерапією і творчістю, проходити реабілітацію, навчатись, подорожувати. Так само з 2010 року тут діє дитячо-юнацький центр, робота якого зараз спрямована на соціальну і психологічну допомогу дітям, які мають труднощі в навчанні та соціалізації **. В минулому Карітас у Стриї опікувався також хворими одинокими людьми похилого віку, жертвами стихійних лих, працював у виправних колоніях, проводить щорічно ряд благодійних акцій.
Родзинкою подорожі до Хотина та Кам’янець–Подільського, кульмінаційним моментом став сплав по р. Дністер на кораблі. Море емоцій вражень, нові відчуття, співи, танок не зупинялися впродовж усього сплаву. Як для кризових дітей, так і для неповносправних молоді це було чимось абсолютно новим і незабутнім. На ночівлю мандрівники з Карітасу зупинилися у мальовничому с. Велика Слобідка неподалік р. Дністер у місцевому затишному готелі.
«Після довготривалої подорожі приємно втомлені та неймовірно щасливі наші підопічні повернулися до Стрия. Такі мандри є не просто методом відпочинку, соціалізації чи гарними враженнями – для нас це чудовий спосіб згуртувати дітей і молодь, розширити їх кругозір, мотивувати до змін і розвитку, краще пізнати себе і своїх друзів», – запевняє о. Василь.
** мережа соціальних центрів Карітасу України для неповносправної молоді включає в себе роботу 6 осередків у Львові, Івано-Франківську, Стрию, Дрогобичі, Коломиї, Бориславі **такі ж самі центри Карітасу України діють в Івано-Франківську, Коломиї, Дрогобичі, Бориславі, Бродах, Нововолинську.
10.03.2014, Івано-Франківськ Кажуть, що біда найчастіше приходить тоді, коли найменше цього чекаєш. 30 грудня 2012 року біда прийшла до сім’’ї Віри Курудз з села Витвиця, Долинського району на Івано-Франківщині. Раптово згоріла ціла хата, а з нею й усі речі, одяг та меблі. Пожежа розпочалася із короткого замикання у господарській будівлі, а потім полум’я перекинулося на покрівлю житлового будинку і за 10 хвилин від хати вже практично нічого не залишилося. Внаслідок цього посеред зими родина Курудз опинилася на вулиці у буквальному розумінні цього вислову.
Родина з дітьми замешкали у батьків. Самотужки намагались відновити згорений дім, шукали людей, які готові зрозуміти людське горе і простягнути руку допомоги у скрутну хвилину. Довідавшись від місцевого пароха Української Греко-Католицької Церкви про горе родини Курудз, Карітас Івано-Франківськ УГКЦ почав шукати благодійників, які б змогли допомогти у біді. Працівники Карітасу під час відвідин потерпілих проаналізували нагальні потреби родини та спільно визначили, що першочерговим є облаштування двох кімнат та кухні, щоб створити елементарні умови проживання.
У травні 2013 року місцевий Карітас за фінансової підтримки фундації «Люди в потребі» (директор – п. Вінфред Гьорген) розпочав реалізацію програми соціальної допомоги для родини Курудз Віри. Зокрема, за кошти проекту було придбано будівельні матеріали для проведення капітального ремонту 2 кімнат, кухні та придбання ванни для санвузла. Загальна сума допомоги становила 15027, 62 грн.
«Щиро хочу подякувати працівникам Карітасу, які підтримали мене у важкий для моєї сім’ї час, надавши мені допомогу продуктами харчування, засобами особистої гігієни, постільною білизною, теплим одягом і взуттям. І найважливіше – допомогли відновити дім! В народі кажуть, що чужої біди не буває. І в цій моії біді я дійсно відчула, що поряд є люди, які це розуміють і готові прийти на допомогу», – розповідає п. Віра.
Карітас Івано-Франківськ УГКЦ засновано в далекому 1992 році діяльністю благодійної їдальні та пункту розподілу гуманітарної допомоги. Сьогодні Івано-Франківський Карітас реалізовує такі проекти: • Благодійна їдальня • Домашня опіка для одиноких важкохворих людей похилого віку • Навчання догляду та опіка за хворими людьми для родичів, опікунів, доглядальників • Допомога для багатодітних родин, дітей та молоді, які опинились в складних життєвих обставинах • Опіка для розумово неповносправною молоддю • Робота з дітьми трудових мігрантів • Запобігання торгівлі людьми та допомога жертвам торгівлі людьми • Допомога при надзвичайних ситуаціях • Надання гуманітарної допомоги • Низка благодійних акцій та інше
Від імені сім’ї Віри Курудз та Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ висловлюємо щиру подяку фундації «Люди в потребі» та фундації «Ректор–шо» м. Трір (Німеччина) за надану фінансову підтримку.
«Коли людина несподівано втрачає все своє майно буквально за 10 хвилин – це насправді страшно. Я вдячна всім тим, хто має добре серце, щиру душу, розуміння і співчуття до чужої біди. Нехай Господь винагородить Вас і Ваших близьких за щиру допомогу!», – говорить зі сльозами на очах п.Віра.
жливіше – допомогли відновити дім! В народі кажуть, що чужої біди не буває. І в цій моії біді я дійсно відчула, що поряд є люди, які це розуміють і готові прийти на допомогу», – розповідає п. Віра.