Українські діти живуть у реальності, де звичними стали повітряні тривоги, обстріли та ночівлі в укриттях. Навіть літні канікули не дадуть малюкам чи підліткам безтурботного відпочинку, якщо у родини немає можливості хоч ненадовго опинитися в безпечному середовищі.

У червні-липні 45 дітей із Києва та Полтави мали змогу провести два тижні без сирен і поміж добрих людей в італійському регіоні Емілія-Романья. Це діти віком 8-16 років із сімей військовослужбовців та багатодітних родин, а також внутрішньо переміщені з небезпечних регіонів України.

Приймали українську групу громади міст та селищ Равенна, Фаенца, Імола, Луго, Брізігелла та Фоньяно в межах проєкту «Разом краще» (È più bello insieme), який Карітас Італії реалізує від початку повномасштабної війни в Україні, щоб дати дітям можливість відновитися.

Керівниця програми «Освіта, формація та захист дітей» Карітасу України Зоряна Лукавецька переконана, що саме можливість хоча б ненадовго змінити звичне середовище сьогодні має особливу цінність для українських дітей:

«Вплив війни на дітей в Україні досі неможливо оцінити повною мірою, адже вони продовжують жити в умовах постійної небезпеки… Саме тому проєкт літнього відпочинку дітей в Італії став для них можливістю хоча б на два тижні перенестися в інший світ – світ миру, спокою та дитинства.

Тут діти й дорослі поступово дозволяли собі проживати день без тривоги, радіти новому досвіду, відкривати для себе нові місця, знайомитися з людьми та з цікавістю пізнавати світ. Такі табори стають для дітей простором відновлення, де вони можуть хоча б на короткий час відчути себе у безпеці. А після повернення додому спогади про ці два тижні ще довго підтримуватимуть їх, допомагаючи зберігати внутрішню стійкість».

Для більшості учасників це була перша подорож до Італії, а для декого – взагалі перший виїзд за кордон. Від початку стало зрозуміло, що ця поїздка вимагатиме витривалості. Дорога була довгою: потяг з Києва до Перемишля, потім автобус через чотири країни Європи. Повернення теж виявилося непростим: через масовані російські обстріли України виникли затримки руху потягів, і дорога додому затягнулася. Але всі благополучно повернулися до своїх родин.

Під час перебування в Італії українські діти жили в Istituto Emiliani у селищі Фоньяно. Заснований у 1822 році комплекс свого часу був одним із найвідоміших освітніх закладів регіону, а за більш ніж два століття трансформувався в центр прийому паломників, дитячих і молодіжних груп, духовних реколекцій та навчальних заходів.

Просторим історичним комплексом із внутрішніми двориками, довгими коридорами та садом опікуються сестри-домініканки Конгрегації Пресвятих Дарів. Для української групи монахині пекли домашні бісквіти, готували піцу та пасту, і навіть італійське морозиво – джелато.

І саме звідти щодня розпочиналися подорожі українських дітей до різних міст регіону. Користування громадським транспортом – автобусами та потягами – дозволяло відчути повсякденний ритм життя регіону, побачити значну частину Емілії-Романьї, а також узбережжя Адріатики.

Особливе враження на дітей справила Равенна – місто, яке зберігає одну з найцінніших у світі колекцій ранньохристиянських та візантійських мозаїк. Тут розташовані вісім пам’яток, внесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Більшість мозаїк були створені у V-VI століттях, коли Равенна була столицею Західної Римської імперії, а згодом – важливим центром Візантійської імперії в Італії. До наших днів вони збереглися майже без змін і сьогодні вважаються неперевершеним зразком візантійського мистецтва, що має виняткову історичну, культурну та художню цінність.

Для більшості учасників поїздки це було перше знайомство з пам’ятками такого масштабу. Діти уважно розглядали тисячі кольорових смальтових кубиків, з яких понад півтори тисячі років тому були створені величезні композиції. Побачене настільки захопило багатьох, що після екскурсії вони купували сувеніри з мозаїки або творчі набори, щоб спробувати власноруч відтворити цю давню техніку вже вдома. Це, мабуть, найкраще свідчення того, що побачене справді зачепило дітей.

Ще однією цікавою зупинкою була Імола – місто, відоме далеко за межами Італії завдяки автодрому Autodromo Internazionale Enzo e Dino Ferrari. Це одна з найлегендарніших гоночних трас світу, яка понад 70 років приймає міжнародні автоспортивні змагання, зокрема етапи чемпіонату світу «Формули-1». Для міста автодром є важливою частиною його історії та ідентичності.

Під час екскурсії діти побачили знамениту трасу зблизька, дізналися про її історію та побували в місцях, які зазвичай бачать лише під час телевізійних трансляцій перегонів. Можливість пройтися територією легендарного автодрому, уявити швидкість болідів і відчути атмосферу місця, де виступали найкращі гонщики світу, стала для дітей одним із найяскравіших спогадів поїздки.

Фаенца відкрила дітям ще одну сторінку історії Італії – цього разу пов’язану з мистецтвом кераміки. Саме назва цього міста дала світові слово «фаянс», яким сьогодні називають особливий вид тонкої глазурованої кераміки. Починаючи з епохи Відродження, вироби місцевих майстрів здобули європейську славу завдяки високій якості, витонченому розпису та майстерності виконання.

В перші дні було помітно, що більшості дітей потрібен час не лише для того, щоб звикнути до нової країни, а й щоб знову навчитися відпочивати. Багато хто приїхав замкнутим і настороженим. Дехто продовжує навчатися онлайн у школах прифронтових громад, дехто давно живе далеко від друзів.

Поступово діти з різних міст здружились, разом грали у волейбол, танцювали та знайомились з місцевими однолітками, практикуючи англійську та вивчаючи окремі італійські слова.

Наприкінці зміни кожен отримав білу футболку, тож у всіх вони були розписані побажаннями, малюнками та підписами нових друзів, а прощання супроводжувалися довгими обіймами.

Менеджерка проєкту «Процвітання крізь шторм» Карітасу Полтава Оксана Корольова-Буцко переконана, що саме такі зміни в дітях і є головною цінністю подібних програм.

«Сьогодні, коли українські діти живуть в умовах війни, такі поїздки мають особливе значення. Вони дарують можливість хоча б на деякий час відчути спокій, безтурботне дитинство, знайти нових друзів, набратися сил і просто побути дітьми. Це можливість відновитися емоційно, повірити, що попереду ще багато світлих і щасливих моментів. Щиро вдячна всім, хто робить такі табори можливими. Кожна дитяча усмішка, кожен щасливий погляд і кожна мить без страху – безцінні».

Проєкт «Разом краще» вже 4 роки реалізується завдяки спільній роботі місцевих громад Італії. До організації поїздки долучаються сотні людей – волонтери, парафії, місцеві громади, муніципалітети. За кожним днем відпочинку стоїть велика, майже непомітна для дітей організаційна робота.

Психологи давно говорять про те, що відновлення дітей після тривалого життя у стресі складається не лише зі спеціалізованої допомоги, а зі звичайних речей: безпечного середовища, нових позитивних спогадів, відчуття підтримки, можливості довіряти людям і бачити, що світ не обмежується війною.

В цій поїздці діти бачили, що дорослі поруч не тому, що це їхня робота, а тому, що вони щиро хочуть допомогти. Для тих, хто останні роки живе в умовах постійної тривоги, довіра формується не словами, а щоденними вчинками. Невеликі прояви уваги – снеки на пляж та в дорогу, крем від сонця та після нього, подаровані м’ячі для пляжного волейболу, додаткові пляшки води і навіть пошук загубленого дівчинкою в автобусі телефону – ці речі створюють відчуття справжньої турботи.

«Іноді найбільшим подарунком для дитини є не далека подорож чи нові враження, а можливість спокійно заснути, прокинутися без сирен, сміятися, дружити й просто бути дитиною. Ці два тижні подарували нашим дітям відчуття безпеки, багато тепла та спогади, які ще довго зігріватимуть їхні серця. А нам вони нагадали, що навіть у найважчі часи добро, турбота і єдність здатні творити справжні дива», – говорить координаторка дитячо-молодіжного напряму Карітас Київ Ірина Пелюхня.

Проєкт «Разом краще» триває. Уже найближчим часом до Італії вирушить наступна група українських дітей, для яких така подорож також стане можливістю відчути звичайні радості дитинства. А поки Карітас України, Карітас Києва та Карітас Полтави висловлюють щиру вдячність Caritas Italiana, дієцезіям та командам Caritas Равенни, Фаенци та Імоли, десяткам волонтерів, приймаючим родинам, сестрам-домініканкам, місцевим громадам, священникам і всім, хто долучився до організації цього відпочинку.

“Завдяки вашій підтримці, турботі та відкритим серцям наші діти змогли відчути безпеку, побачити красу іншої країни, знайти нових друзів і просто насолодитися дитинством. Разом ми даруємо не лише подорожі, а й віру, надію та щасливі спогади, які залишаються з дітьми назавжди, – підсумовує Ірина Пелюхня. – Нехай ця поїздка стане для кожної дитини ще одним доказом того, що у світі завжди є люди, які готові підтримати, подарувати тепло та допомогти мріяти навіть у найскладніші часи“.