Місяць: Червень 2010

В рамках співпраці Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ та міськрайонного Центру зайнятості 18 червня відбувся тренінг для безробітних на тему «Запобігання нелегальній трудовій міграції та торгівлі людьми». Захід з протидії торгівлі людьми мав на меті  інформування людей про умови

працевлаштування за кордоном та можливості отримання допомоги з усіх міграційних питань.

 

Фахівці Консультативного центру з питань протидії торгівлі людьми, що діє при Карітасі СДЄ ознайомили слухачів тренінгу з інформацією стосовно безпечного виїзду за кордон, легального працевлаштування та послугами самого центру. Учасників заходу попередили про ризики та наслідки, що можуть виникнути, коли люди звертаються з питаннями пошуку роботи за кордоном до підозрілих осіб та організацій, які не мають ліцензії. Кожен отримав інформаційні буклети та листівки «Якщо ви збираєтесь за кордон», «Дізнайтесь більше про Шенгенську візу», «Їдете за кордон? Впевнені у власній безпеці?», «Не стань жертвою торгівців людьми».

 

Під час тренінгу слухачі переглянули фрагмент фільму «Небезпечна гра, або не стань живим товаром», в якому, на прикладі конкретної людини було продемонстровано типові помилки, які допускаються трудовими мігрантами при виїзді за кордон.

 

 

Координатор Консультативного центру з питань протидії людьми Наталія Голинська, яка була керівником тренінгу, завірила, що у майбутньому планується проведення подібних  превентивних заходів для людей з груп ризику – молодь, безробітні, люди, що планують виїжджати за кордон.

11 червня відбулась перша спільна зустріч осіб з особливими потребами, батьків, працівників та волонтерів усіх чотирьох «Центрів дозвілля для осіб з особливими потребами» Карітасу України. До Львова в мальовничий музей під відкритим небом «Шевченківський гай» з’їхались 112 осіб

з Івано-Франківська, Стрия, Дрогобича та Львова, які ділилися своїми досягненнями та талантами.

 

Зустріч розпочалась з привітального слова та молебню, який відправив капелан Карітас України та крайовий капелан руху «Віра і Світло» в Україні о. Олег Жаровський. Молебен відбувався в перлині бойківської культури – старовинній церкві оо. Студитів. Після  цього учасники мали можливість  познайомитись та представити свої центри, розказати чим вони живуть і чим займаються, а також поділитись своїми талантами. Це була чудова нагода побачити якими талановитими є учасники наших центрів – люди з особливими потребами – як чудово вони співають, пишуть і розказують вірші і як попри усі негаразди, вони вміють щиро радіти життю.

 

Спільна трапеза та спільне святкування, під час якого учасники вивчили декілька нових пісень, об’єднало усіх в єдину спільноту. В гаю панувала святкова, щаслива атмосфера. Інші відвідувачі гаю, на якийсь час, також приєднувались до нашого святкування, підтримували учасників посмішками та оплесками.

 

Надзвичайно цікавою була екскурсія по Шевченківському гаю – автентичні хатки, млини, церкви, предмети щоденного побуту та ужиткового мистецтва для одних стали цікавим відкриттям народної архітектури та побуту, а для старших батьків – подорожжю у спогадах їх дитинства та юності. Працівники Шевченківського гаю дуже щиро ділились з гостями розповідями про історію експонатів та призначення різних предметів.

 

 

Від’їзджалючи додому учасники везли зі собою гарні враження та багато нових друзів у своїх серцях. Ця зустріч дала можливість не лише гарно провести час, але й познайомитись з людьми, які мають подібний досвід, поділитись ним. Це також було свідченням для суспільства, що серед нас є особливі люди і вони також мають особливі таланти, якими можуть ділитись з нами.

 

Карітас Івано-Франківськ УГКЦ провів круглий стіл «Як залучити громаду до захисту прав дітей» та розпочав діяльність по проекту «Психоемоційна та соціальна робота з дітьми трудових мігрантів». Соціальні педагоги, психологи, представники влади і духовенства

Городенка (Івано-Франківська обл..) зібралися 11 червня для обговорення проблеми «соціального сирітства» та соціальної адаптації дітей трудових мігрантів.

 

На сьогоднішній день для Івано-Франківської області актуальними є підвищення соціальної безпеки дітей трудових мігрантів та сприяння їхній адаптації в складних життєвих ситуаціях. Тому на круглому столі «Як залучити громаду до захисту прав дітей» зібралися соціальні педагоги та психологи загальноосвітніх шкіл Городенківського району Івано-Франківської області, представники влади, духовенства, журналісти для обговорення нагальних проблем. Зокрема, фахівці акцентували увагу громади на таких викликах, як «соціальне сирітство», морально-етичні, психологічні та соціальні проблеми дітей та їхніх родин. Не менш важливими, вважають учасники, є  мотивація до навчання, пізнання себе, розвиток своїх здібностей, потреби в самореалізації та забезпеченні нових соціальних контактів, що сприятиме покращенню адаптації та соціалізації дітей і підлітків.

 

На думку фахівців Карітасу Івано-Франківську УГКЦ здійснення соціального супроводу, яке направлене на забезпечення психологічного комфорту, потреб в спілкуванні запобігає негативному впливу оточення.

 

Учасники круглого столу ознайомились з досвідом Карітасу Івано-Франківська УГКЦ з надання соціально-психологічної допомоги дітям, батьки яких тривалий час перебувають за кордоном. Також свою роботу з дітьми презентували інші установи – Городенківської райдержадміністрація, Центр з психологічної служби, Районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

 

Фахівці в кінці заходу прийшли до висновку, що ці діти – «група ризику», яка потребує особливої уваги та турботи зі сторони працівників освіти, соціальних служб, Карітасу та Церкви. З метою надання оперативної допомоги дітям трудових мігрантів, було домовлено про  об’єднання зусиль усіма партнерськими організаціями та установами.

 

Проект «Психоемоційна та соціальна робота з дітьми трудових мігрантів» відбувається за підтримки фонду Open Ukraine у рамках програми «Міграція сьогодні». Проект реалізується на базі відділу освіти Городенківської районної державної адміністрації. Основним завданням є об’єднання зусиль органів місцевого самоврядування, місцевих громад для забезпечення соціальної реінтеграції та покращення соціальної безпеки дітей трудових мігрантів, які опинилися у складних життєвих ситуаціях.

 

 

* Читати статтю: «Літній розмай» – цікаве і змістовне дозвілля – семиденний оздоровчий табір

 

3-6 червня в Новояворівську (Львівська обл.) відбулися реколекції для людей з особливими потребами та їх ближніх. До духовних вправ долучилися підопічні Карітасу Стрийської єпархії УГКЦ з Центру дозвілля та соціальної адаптації для осіб з вадами розумового розвитку. Серед

учасників також були родини, що належать до спільнот «Віра і Світло» з усієї України.

 

 

Темою реколекцій стали євангельські слова «Називаю вас друзями… бо Я вас вибрав» (Євангеліє від Івана 15:15-16), а керівником (реколектантом) зустрічі був Джоу Востерманс – магістр теології та асистент християнської спільноти «Лярш» в Торонто (Канада), директор програми обміну студентів «Серце до серця», батько чотирьох дітей, який уже 35 років разом зі сім’єю живе під одним дахом з людьми з особливими потребами.

 

Джоу хотів донести до учасників реколекцій думку, що Бог до кожної людини ставиться по особливому, намагається  бути з нами на рівні, тому й ми повинні ставитися один до одного як до рівного собі, творячи дружні стосунки. «Кожна людина, навіть уражена найглибшою неповносправністю, є людиною, яка має почуття і бажання бути любленою», – розповідав Джоу Востерманс.

 

Усім присутнім на реколекції розповідали, що кожен з нас насамперед потребує любові, а не жалості. Можна пройти світом і не побачити красу всього створеного, а можна зупинитись і в найменшій квіточці побачити чудо.

 

Батьки та друзі людей з особливими потребами під час духовних бесід переконалися, що існуючий у світі поділ на кращих і гірших, повносправних і неповносправних, багатих і бідних є неправильним, бо ми всі насамперед є людьми. «Тому в стосунку з іншими ми повинні зупинитися, поглянути у вічі, доторкнутися, щоб помітити красу іншої людини, інакше пробіжимо світом не помічаючи нікого», – акцентував керівник реколекцій.

 

Як розповіла координатор проекту Карітасу Стрийської Єпархії УГКЦ Оксана Ільків, неповносправні люди володіють цінностями, які в теперішньому нашому житті є трішки відсунуті на задній план. «Ці люди дуже відкриті до кожного, для них немає різниці наші посади, титули, розмір гаманця, вони перші подають руку кожному, хто трапляється на їхньому шляху. Тому решті людства є чому в них повчитися», – підкреслила Оксана Ільків.

 

 

Відомий генетик, професор Жером Лежен писав: «Цивілізованість суспільства визначається його ставленням до людей неповносправних, немічних». Бо цивілізоване суспільство – це суспільство, для якого найбільшою цінністю є життя і щастя кожної людини, а особливо тих, хто не може сам за себе подбати.

1-3 червня в місті Ель Ескоріаль, що поблизу Мадрида (Іспанія), проходила Регіональна Конференція 48 членів Карітасу Європи. Під час неї було переобрано керівництво Карітасу Європи (зокрема, президент Карітасу України Андрій Васькович став віце-президентом

Карітасу Європи) і Карітасу Інтернаціоналіс та намічено подальше впровадження кампанії з боротьби з бідністю та соціальною відчуженістю (Zero Poverty) в Європі та світі.

 

В ході роботи Регіональної Конференції – найвищого законодавчого органу мережі організацій Карітас на європейському континенті – було переобрано о. Ерні Гіллена президентом, обрано Андрія Васьковича (президент Карітасу Україна) віце-президентом організації та ратифіковано обрання Хорхе Нуно Майєра новим Генеральним Секретарем Карітасу Європа. Оновився також й склад Виконавчої ради Карітасу Європи, членами якого стали Карітаси України, Бельгії, Болгарії, Англії та Уельсу,  Німеччини, Італії, Польщі та Словенії. До Виконавчого комітету Карітасу Інтернаціоналіс увійшли Карітаси Німеччини, Італії, Польщі та Словенії. Нові члени керівництва Карітасу Європа та Карітасу Інтернаціоналіс мають мандат на 2011-2015 рр.

 

Делегати конференції мали роботу у робочих групах, де обговорювались питання щодо змін у системі   та методології членських внесків; процес ратифікації та реалізації Спільних стандартів управління (Common Management Standards, CMS) – документ щодо стандартів та підвищення якості роботи, професійної діяльності організацій мережі Карітас Європа.

 

В останній день роботи конференції відбулися тематичні сесії. Перша мала назву «Імплементація (реалізація міжнародних зобов’язань на внутрішньодержавному рівні) кампанії “Нульова Бідность 2010” (Zero Poverty)» і булла присвячена  огляду досягнень кампанії, презентації найкращих прикладів впровадження Zero Poverty в окремих країнах, і також обговорювалися питання покращенні ініціативи Карітасу Європи у боротьбі з соціально-економічними негараздами.

 

Друга сесія «Ідентифікація (встановлення тотожності) та місце Карітасу у боротьбі із бідністю та соціальними негараздами/проблемами» розглядала пропозиції та можливості Карітасу для боротьби із бідністю у Європі та світі, виходячи із його харизми та місії.

 

Третя сесія «Політичні ініціативи Карітасу на 2010-2020рр. та інформаціно-пропагандистська діяльність» обговорила зміст (що?), процес визначення та представлення (як?) та найкращий момент (коли?) для політичних пропозицій на національному рівні; очікувані результати такої роботи для Карітасу та можливі позитивні наслідки у суспільствах.

Програма Регіональної Конференції завершалась Європейським Конгресом по боротьбі із бідністю та соціальними негараздами (European Congress on Poverty and Social Exclusion), який відбувався 4-5 червня вже у Мадриді.

 

Конгрес розпочався із вступного слова президента Карітасу Інтернаціоналіс Кардинала Оскара Родрігеса Марад’яги. Було також презентовано дослідження EUROSTAT до ситуації з бідністю в Іспанії, Європі та світі, а також зусилля Карітасу у боротьбі із цим негативним явищем.  В роботі конгресу взяли участь ключеві політичні та інституційні діячі з Іспанії та Європейського Союзу. Було продискутовно аналіз сьогоднішньої бідності та почуто пропозиції щодо майбутньої роботи, яка стосується кожного з нас, в Іспанії, Європі та усьому світі.

 

Учасники конгресу представили «Політичні пропозиції до європейських директивних (тобто тих, що мають повноваження впливу або визначають політику та впровадження ініціатив на певному рівні) органів». Документ включає в себе сім основних рекомендацій, що мають на меті ставити боротьбу із злиднями у центрі всіх політичних дій в Європі, ґрунтуючись на праві та соціальній участі бідних верств населення.    

До переліку рекомендацій увійшло:

    * Скорочення кількості людей, що живуть нижче межі бідності на 30%;
    * Викорінення дитячої бідності в Європі;
    * Рішуче покращити освіту та професійну підготовку;
    * Повна участь та інтеграція окремих груп, яким загрожує відчуження, у вироблені відповідної політики протидії бідності;
    * Забезпечення політики розвитку
    * Забезпечення істотного впливу на зміни клімату;
    * Серйозне покращення сфери управління в Європі до 2020 року.

Динаміка розвитку торгівлі людьми примусила християнські організації об’єднатися у боротьбі з цим жахливим явищем у мережу COATNET. Координатор COATNET Наталя Ковалів розповіла як члени мережі, ґрунтуючись на принципах екуменізму та підтримки, разом долають нагальну проблему сучасності.

– Розкажіть з чого розпочався проект COATNET?
Вперше ідея спільного проекту виникла у 1996 році, коли Карітаси та інші організації, що базуються на християнських принципах, проводили роботу по протидії торгівлі людьми, але це була поодинока, некоординована діяльність. Люди не були у курсі справ інших, не знали що відбувається в інших країнах. Отож з’явилась пропозиція скоординувати зусилля та створити мережу християнських організацій з протидії торгівлі жінками. На початкових етапах вся увага була зосереджена на цій формі торгівлі, бо найбільша цільова група – 80% потерпілих були жінки. Згодом, ми розвили сферу діяльності, почали допомагати дітям та чоловікам.
 
Першими подав голос ініціативи Карітас Італії. У 2001 році Карітас Європи надав мандат певним організаціям на створення цієї мережі та за фінансуванням Карітас Німеччини проект було започатковано. Основною метою стало прагнення  надати платформу організаціям для спілкування з метою координації спільних дій та обміну досвідом у сфері протидії торгівлі людьми.
 
– Але ви не обмежувалися лише католицькими організаціями?
Спочатку COATNET був ініціативою п’яти католицьких організацій, серед яких був і Карітас України: з самого початку він брав активну участь у створені цієї мережі. У 2004 керівний мандат перебрав Карітас Європи і надав право на розташування координаційного центру при Карітасі України.
 
З часом, у 2002 році до мережі приєдналася екуменічна організація The Churches` Commission for Migrants in Europe. Вони тоді з COATNET виконували спільні проекти, зокрема, Christian Action and Networking against trafficking in women. Мережа почала стрімко розвиватися. COATNET надав інформаційну платформу – сайт, щоб можна було повідомляти громадськість про свою діяльність, а також внутрішній комунікаційний портал для спілкування учасників проекту. Цього ж року був здійснений візит до України для учасників проекту. Одними із перших кроків стало видання брошур, в яких викладалися стандарти по наданню допомоги потерпілим. З кожним роком до нас долучалися нові члени. Зараз є представники усіх гілок християнства: католики, православні, протестанти, англіканці.
 
– А що саме мається на увазі під торгівлею людьми?
Палермський протокол дав визначення. Це – вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу, насильства чи уразливого стану особи, чи давання або отримання якихось винагород для досягнення  згоди людини, яка контролює іншу людину. Достатньо обману щодо умов роботи, зарплати, місця перебування, щоб класифікувати вчинок як торгівлю людьми. Когось примушують працювати повіями, а вони наймались на роботу прибиральниць. Якщо жінки і їдуть працювати повіями, то все одно повинні бути дотримані попередньо узгоджені умови праці, як от кількість годин, клієнтів тощо.

 

– А яка саме експлуатація частіше за все зустрічається?
Тут існують різні показники від різних джерел. Наприклад, якщо взяти статистику за 2006 рік, то згідно даних Уряду США 55% – сексуальна експлуатація, 34% – примусова праця. Міжнародна організація праці вказує, що 43% припадає на надання сексуальних послуг, 32% – насильницька праця і 25% – змішана форма експлуатації. Управління ООН по боротьбі з оборотом наркотиків та злочинністю: 87% – надання сексуальних послуг, 28% – насильницька праця. Міжнародна організація з міграції: 81% – сексуальна експлуатація, 14% – примусова праця, 5% – змішана експлуатація.

– Як вдається працювати з державними органами у протидії торгівлі?
Найбільший пріоритет діяльності наших членів – це співпраця з державними установами, наприклад, відповідними міністерствами, які відіграють найважливішу роль у боротьбі з торгівлею людьми. Наші організації проводять багато тренінгів, зокрема для правоохоронців,  із ідентифікації потерпілих та надання їм негайної допомоги. У співпраці з урядовими організаціями члени мережі також проводять превентивну роботу із населенням. Є дуже важливою співпраця між усіма органами та структурами, бо самі по собі ані урядові, ані громадські організації з цим складним явищем не справляться.
 
– Наскільки ефективні заходи щодо протидії з боку урядових організацій?
В Україні була створена і виконується програма з протидії торгівлі людьми на період до 2010 року. Поступово удосконалюється законодавство. У 2006 році наші закони набули наближеного визначення поняття «торгівля людьми», що сформульована у Палермському протоколі. Так, набула криміналізації внутрішня торгівля людьми, тобто в межах країни, з’явилось поняття «уразливий стан» людини, переміщення людини за її згодою з метою сексуальної експлуатації за відсутності ознак торгівлі людьми кваліфікується як сутенерство.
 
– Хто є основним джерелом торгівлі людьми?
Торгівля відбувається за допомогою багатьох механізмів, включаючи фірми, які пропонують легальне або нелегальне працевлаштування, друзів, туристичні та шлюбні агенції, Інтернет. Останній активно використовується як для реклами посередників, так і для демонстрації жінок і дівчат на продаж як наречених. Найчастіше вербування відбувається через знайомих людей. Нерідко підштовхують родичі: «Чого ти будеш сидіти вдома? Краще їдь працювати». Можу навести приклад вербування з особистого досвіду. Будучи студенткою, я пішла навчатись в агентство моделей, де після  іспиту з танців нас вишукували в рядок і повідомили про можливість поїхати в Японію танцівницями. На щастя, вже в кінці 90х преса висвітлювала випадки торгівлі людьми, які змусили мене відмовитись від  таких ризикових пропозицій.
 
– В яких країнах більше за всього постраждалих українців від торгівлі людьми?
Візьмемо статистику Міжнародної організації з міграції за січень-грудень минулого року. Потерпілі, які отримали допомогу від МОМ: 29% – Росія, 25% – інші країни, 19% – Туреччина, 14% – Польща, 6% – Чехія, 4% – Італія, 3% – Україна (внутрішня). В Росії, скажімо було ідентифіковано 1804 випадків торгівлі людьми.
 
– Розкажіть про ті превентивні заходи, що роблять члени COATNET?
Поширення інформаційних матеріалів, тренінги для безробітних, для молоді. Під час роботи намагаємося надати людям необхідну інформацію, яка допоможе потенційним мігрантам уникнути пасток трафікерів. Розповідаємо, в які країни реально виїхати, яка квота на працівників, як легально зробити дозвіл на працю тощо. Треба людей максимально забезпечити інформацією, щоб забезпечити їх від негараздів. Ми даємо повний список організацій (від громадських до українських посольств), куди можуть звернутися потерпілі.
 
Є в нас масштабні інформаційні кампанії, які приурочені до знакових подій. Наприклад, наші партнери організували день молитви, приурочений до Міжнародного дня жінки, в якому взяли участь члени мережі з Індії, Непалу,  Пакистану, Шрі-Ланки, Албанії та Швейцарії. Дана подія сприяла кращому поінформуванню громадськості про явище торгівлі людьми і про саму мережу. 
 
– Що з себе являє повсякденне життя мережі COATNET?
В нас основний акцент робиться на використанні електронних ресурсів. Веб-сторінка знайомить широку публіку з ініціативами та проектами членів мережі. Екстранет – внутрішній портал, де ми виставляємо всі документи, що стосуються даного явища, проводимо обговорення спільних проектів.

Також займаємося лобіюванням прав потерпілих людей, сприяємо розширенню мережі та її зміцненню. Так, мережа активно сприяла підпису і ратифікації Конвенції Ради Європи з протидії торгівлі людьми, яка ввійшла в дію у лютому 2008 року. Наша мережа підготувала лист-заяву із заохоченням підписати та ратифікувати Конвенцію, а також з коротким описом позитивних сторін Конвенції й аспектів, які можуть бути доопрацьовані на національному рівні. Цей лист був перекладений на багато мов і всі члени могли використовувати його як міцний лобістський інструмент у своїх країнах.

З 2010 року юридичну відповідальність за проект несе Карітас Інтернаціоналіс. На сьогодні 36 членів підтвердили своє бажання продовжувати спільну роботу в мережі.
 
Раз на рік організовуються зустрічі, на яких обговорюються результати діяльності та плани на майбутнє. Нещодавно в нас відбувся набір в нову керівну групу. Хочемо дотримуватися демократизму, тому не дивлячись на те, що мережу координує католицька організація, усі інші християнські віросповідання мають своє представництво.

1 червня в Брюсселі (Королівство Бельгія) в приміщенні Європейського Парламенту відбулась презентація результатів проекту «BrainNet-working», партнером якого є Карітас України. В рамках презентації було представлено книгу «BraiNet-Working: Міграційні потоки, спрямовані на інтернаціоналізацію бізнесу», виданої головним партнером проекту,

Університетом La Sapienza (Рим, Італія) за підтримки організацій-партнерів з п‘яти держав-учасниць проекту.

 

Представлене видання є унікальним як для країн Євросоюзу, так і для України. Книга є результатом дослідження сучасних тенденцій трудової міграції, яке проводилось з 2008 по 2010 р.р. партнерами проекту в Італії, Іспанії, Україні, Молдові та Російській Федерації. Дане дослідження, використовуючи методи та інструменти якісної соціології (глибинні інтерв‘ю з особами, що мали досвід трудової міграції та глибинні інтерв‘ю з особами, що в силу специфіки своєї діяльності обізнані з сучасним станом трудової міграції), поєднало в собі перехресний аналіз феномену трудової міграції, з точки зору як країн походження мігрантів, так і країн перебування. Карітас України готує до друку українське видання цієї книги.

 

 

На зустрічі були присутні Джанні Пітелла (Gianni Pittella), Віце-Президент Європарламенту, Фернандо Неллі Ферочі (Fernando Nelli Feroci), постійний уповноважений представник Італії при Європарламенті, Жан-Луі Де Бруер (Jean-Louis de Brouwer), Заступник Генерального Директора Головного Управління Єврокомісії в справах юстиції, безпеки та свободи, Роберто Рідольфі (Roberto Ridolfi), Голова Europe-AIDCO Єврокомісії, Джузеппе Поркаро (Giuseppe Porcaro), Генеральний Секретар Європейського молодіжного форуму, Аріанна Мотанарі (Arianna Montanari), професор політичної соціології університету La Sapienza. Карітас України представляли співавтори книги: Оксана Іванкова-Стецюк, дослідник, соціолог проекту та Ростислав Кісь, юрисконсульт, керівник проекту.

 

* Читати статтю від 11.05.2010: Вивчення юридичних аспектів міграції. Як захистити права мігранта?

 

 

Ініціатором заходу виступило Управління у справах сім’ї та молоді Хмельницької міської ради. Акцію було проведено спільними зусиллями управління, громадських організацій міста та волонтерів. Карітас Хмельницький також приймав активну участь, зокрема працівники фонду здійснювали рекламну кампанію та заходи по обміну цигарок на цукерки в мікрорайоні Заріччя.

 

 

Через активність своїх працівників та волонтерів, Карітас Хмельницький став лідером у обміні цигарок на цукерки, що було відзначено особисто начальником управління у справах сім’ї та молоді. Молодь міста віддала до антитютюнової скриньки Карітасу понад 150 цигарок.
 
«Приємно відзначити винахідливість, заангажованість темою та віддачу серед працівників Карітасу та волонтерів, які влаштували справжнє дійство на вулицях міста», – поділився своїми враженнями директор Соціального центру для дітей та молоді Карітасу Хмельницька Дмитро Лисий.