Карітас України реалізує проєкт «Процвітання крізь шторм: сталi, якісні та орієнтовані на дитину послуги для безпеки, розвитку та добробуту вразливих дітей в Україні».
Від липня 2025 року і до кінця 2026 року проєкт втілюють Карітас Волинь, Карітас Львів, Карітас Полтава, Карітас Тернопіль і Карітас Хмельницький.
«Процвітання крізь шторм» є продовженням проєкту «Діти і війна», який з 2022 року реалізовувався Карітасом за підтримки багаторічних партнерів Карітас Німеччини, у відповідь на безпрецедентні виклики, які війна поставила перед дітьми та молоддю в Україні.
«Проєкт має на меті стандартизувати соціальні, педагогічні, психологічні послуги та послуги у сфері захисту дітей, які надаються в соціальних дитячих центрах п’яти місцевих організацій, – розповідає проєктна менеджерка Карітасу України Ольга Аркуша. – Основна увага буде приділена двом послугам: індивідуальному соціальному супроводу, він же кейс-менеджмент у сфері захисту дітей, та груповим соціально-педагогічним послугам для дітей та їхніх батьків або опікунів».
Ціль проєкту – охопити 450 дівчат і 300 хлопців у віці 7–17 років, з яких 25% – діти 7–11 років, а 75% – 12–17 років.
До цільової групи належать: внутрішньо переміщені діти (40%), діти-сироти та позбавлені батьківського піклування (10%), діти з сімей за межею бідності (30%), а також діти військовослужбовців, ветеранів і загиблих (20%).
Особлива увага приділяється тим, хто має обмежений доступ до послуг через фінансові труднощі, віддаленість або нестачу підтримки громади.
У кожному соціальному дитячому центрі місцевого Карітасу безпосередньо працюють з дітьми четверо спеціалістів: соціальні педагог і працівник, а також психолог і аніматор. «Усі п’ять регіональних команд Карітасу впроваджуватимуть єдині підходи до надання соціальних послуг, які ставлять на перше місце найкращі інтереси дитини», – уточнює Ольга Аркуша.
Соціальний педагог проводить групові та індивідуальні заняття з дітьми та батьками, організовує розвиваючі та освітні заходи для дітей у центрі та під час виїздів. Його основними темами є фінансова грамотність, здоров’я, профорієнтація і м’які навички.
Соціальний працівник відповідає за кейс-менеджмент. Він супроводжує вразливих дітей і їхні сім’ї, надає емоційну підтримку, консультує і координує доступ до психологічної, соціальної та юридичної допомоги, супроводжує на зустрічі з надавачами послуг. Кейс-менеджмент триває від 1 до 3 місяців, при потребі до 6, щоб забезпечити стабілізацію ситуації та інтеграцію дитини.
Психолог працює індивідуально та групами, проводить психокорекційні програми, тренінги з емоційної стійкості та саморегуляції, співпрацює з командою для цілісної підтримки дитини та створення безпечного середовища.
Аніматор організовує ігрові, спортивні та розвиваючі заходи, сприяє емоційній стабілізації, соціалізації та інтеграції дітей у громаду. Співпрацює з психологом і соціальним педагогом, проводить спільні дитячо-батьківські та інтеграційні заходи, денні та стаціонарні табори, походи та виїзди.
У сільській або віддаленій місцевості доступ до соціальних послуг та професійної підтримки забезпечується виїздами мобільних команд. «Ці мобільні виїзди здійснюються в середньому раз на тиждень, – уточнює менеджерка. – Графік є гнучким і якогось тижня є потреба поїхати двічі, а якогось – не поїхати взагалі. Але виїзди є регулярними, саме це забезпечує результат. Одним із яких є безпосереднє залучення дітей до процесу прийняття рішень у громаді та реалізації соціальних ініціатив».
У межах проєкту «Процвітання крізь шторм» Карітас прагне максимально сприяти реалізації Національної стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки. Зокрема, серед ключових напрямів роботи є оновлення карти зацікавлених сторін, розвиток партнерств і участь у координаційних радах для вдосконалення механізму перенаправлення до інших організацій і реагування на виклики в інтересах дітей.
«Надаючи послуги соціального супроводу ми бачимо та аналізуємо, як це працює і впливає на дітей. Тож на основі досвіду команд на місцях, успішних практик та скоординованих робочих груп можемо напрацювати рекомендації стандартних операційних процедур (СОП) та навчальних програм по цій послузі, – пояснює Ольга Аркуша. – Аби підсилити цей адвокаційний компонент у громадах також проводяться інформаційно-комунікаційні кампанії для адвокації доступу дітей та сімей до соціальних послуг».
Результатом проєкту є відчутний вплив на життя дітей та їхніх сімей. Попередній досвід Карітасу свідчить, що близько 60% дітей, які отримують психосоціальні послуги у наших центрах, повідомляють про покращення свого психоемоційного стану, а 80% – про зростання рівня основних життєвих навичок.
Серед сімей, які отримують соціальний супровід Карітасу, 70% відзначають покращення взаємин, зниження рівня напруження та підвищення здатності долати повсякденні труднощі.
Загалом 90% бенефіціарів задоволені отриманими послугами, що підтверджує ефективність підходів та методів, які впроваджує Карітас.
На Полтавщині частина зустрічей проходила в офісі Карітасу Полтави, а частина – безпосередньо в громадах, де родини вже розвивають власні господарства завдяки підтримці третій фазі проєкту AGRIS, AGRIS3.
Першою частиною візиту стали зустрічі з родинами, які отримали бізнес-гранти на розвиток власної справи. Такі гранти, розміром до 185 000 грн, надавались для започаткування, відновлення або розвитку бізнесу у сфері сільського господарства.
Серед таких отримувачів – родина Хероїм, яка розвиває власну справу в доволі незвичній для більшості сфері: розведенні трихограми, крихітної комахи-ентомофага, яку використовують як природний біологічний засіб захисту сільськогосподарських культур від шкідників. Отриманий у межах проєкту AGRIS3 грант родина спрямувала на розвиток свого бізнесу «Біобаланс», що дозволило посилити виробництво та створити кращі умови для подальшого зростання.
Партнери також відвідали Юрія Кушніра, засновника сімейного фермерського господарства «Полуничний рай». За словами Юрія, підтримка в межах проєкту пришвидшила розвиток господарства. Сьогодні воно щороку зміцнюється, забезпечуючи екологічною продукцією місцеві громади та жителів Полтави.
Пані Валентина Шафоростова з чоловіком переїхали на Полтавщину із Соледара. Там вони все життя працювали на аграрному підприємстві. На новому місці оселилися в приватному секторі й вирішили повернутися до справи, яку добре знали, – роботи на землі.
Для розвитку господарства родині бракувало трактора та навісного обладнання. Завдяки підтримці австрійських партнерів вони змогли їх придбати. Тепер Валентина з чоловіком планують збільшувати площі під вирощування картоплі та поступово розширювати власну справу.
Під час візиту партнери також поспілкувалися з отримувачами мікрогрантів. Серед них – родини, які через війну були змушені залишити свої домівки та почати життя на новому місці. Завдяки підтримці вони придбали трактори, культиватори та інший сільськогосподарський інвентар, облаштували господарства, розпочали вирощування овочів і птиці. Для багатьох із них власне господарство стало не лише джерелом продуктів для родини, а й першим кроком до відновлення засобів до існування та фінансової самостійності.
Надія разом із чоловіком і дітьми виїхала із Сумщини, коли обстріли стали надто частими. Прихисток родина знайшла в батьківській хаті на Полтавщині. Невеличкій, але своїй.
Отримавши мікрогрант у межах проєкту AGRIS3, родина засадила город, придбала культиватор, курчат і корми. Роботи в селі майже немає, тому господарство стало для сім’ї способом забезпечувати себе продуктами та поступово ставати на ноги на новому місці.
Світлана переїхала до Полтавської області з Торецька разом із дітьми. Згодом до родини приєднався чоловік, демобілізований військовослужбовець, який захищав Україну з 2014 року. Після важких поранень він завершив службу за станом здоров’я.
За грантові кошти родина облаштувала невелике приміщення для птиці та придбала курчат. Тепер вони ведуть власне господарство і забезпечують себе свіжим м’ясом.
Після двотижневого візиту до України генеральний секретар міжнародних програм Карітасу Австрії Андреас Кнапп в інтерв’ю телеканалу ORF розповів про побачене в Україні та про підтримку людей, які постраждали від війни.
Ведучий у студії:Ви згадали про підтримку дітей, а також про сільськогосподарські проєкти, зокрема AGRIS3, завдяки яким ви, по суті, допомагаєте людям допомогти самим собі. Чому це настільки важливо? Невже зараз в Україні настільки погана ситуація із забезпеченням продовольством?
Андреас Кнапп:Забезпечення продуктами є. Проте головна проблема полягає в тому, що багато людей втратили свої доходи, втратили все своє майно і залишилися буквально ні з чим. Вони змушені будувати своє життя з нуля. Саме тому такі проєкти, що створюють джерела доходу, є надзвичайно важливими.
Ми вдячні партнерам за цей візит і за багаторічну підтримку людей в Україні.
Проєкт #AGRIS3 «Сталий розвиток фермерства та зміцнення засобів до існування для домогосподарств у сільській місцевості» реалізується Карітас Полтава у партнерстві з Caritas Ukraine за фінансової підтримки Caritas Österreich та фонду NACHBAR IN NOT.
Частину цих втрат неможливо швидко відновити. Але їх важливо зафіксувати юридично, щоб вони не залишилися невидимими.
Саме для цього створений Реєстр збитків для України. Це офіційний міжнародний механізм, у якому збираються заяви про шкоду, втрати і збитки, завдані фізичним та юридичним особам, а також державі Україна внаслідок російської агресії.
Важливо розуміти: реєстр сам по собі не виплачує компенсації автоматично. Подання заяви не означає, що людина одразу отримає кошти. Але це перший етап для майбутнього механізму відшкодування за рахунок російських репарацій. Тобто сьогодні людина фіксує свою втрату, формує доказову базу і створює підставу для подальшого розгляду своєї вимоги.
Подати заяву до реєстру може кожен, хто зазнав шкоди внаслідок російської агресії. Це стосується і фізичних, і юридичних осіб. Важливо також, що право на подання заяви не залежить від того, чи людина або організація вже отримувала компенсацію від держави Україна або допомогу від міжнародних фондів.
Один із поширених міфів, який доводиться спростовувати, полягає в тому, що Реєстр стосується лише пошкодженого або зруйнованого житла. Насправді перелік категорій ширший. Наразі можна подавати заяви щодо вимушеного переміщення – як внутрішнього, так і за кордон, смерті або зникнення безвісти близького члена сім’ї, серйозних тілесних ушкоджень, сексуального насильства, катування або нелюдського поводження, позбавлення свободи, примусової праці або служби, насильницького переміщення чи депортації дітей та дорослих.
Окремий блок стосується майна і джерел доходу. Йдеться про пошкодження або знищення житлової і нежитлової нерухомості, втрату житла або місця проживання, втрату оплачуваної роботи, втрату приватного підприємництва, втрату доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях. Також серед відкритих категорій є пошкодження або знищення критичної та некритичної інфраструктури, пошкодження, знищення або втрата активів.
Заява подається онлайн через вебпортал «Дія». Але тут важливо не зводити весь процес лише до технічних кроків. Важливо правильно визначити категорію збитків, зібрати потрібну інформацію, перевірити дані і зафіксувати втрату так, щоб вона могла бути розглянута в межах майбутнього механізму відшкодування.
На практиці труднощі можуть виникати вже на першому етапі. Для частини людей старшого віку бар’єром є діджиталізація, бо не всі мають відповідний гаджет або електронний підпис. Бувають і технічні ситуації, коли під час заповнення заяви з реєстрів підтягується інформація щодо інших об’єктів нерухомості. Саме тому дані потрібно уважно перевіряти, особливо якщо заява стосується майна.
Окрема увага потрібна документам. Залежно від категорії заяви можуть знадобитися різні дані та підтвердження. Якщо йдеться про нерухоме майно, важливими є правовстановлюючі документи, інформація про право власності, а іноді і внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру речових прав. Якщо документи втрачені або право власності не оформлене належним чином, це не означає, що ситуація безвихідна. Але такі питання краще вирішувати якомога раніше.
У роботі з постраждалими людьми ми часто бачимо, що юридичні проблеми відкладають. Особливо це стосується належного оформлення права власності на нерухоме майно. Але у випадку з Реєстром збитків зволікання може ускладнити подальші дії. Якщо є проблема з документами, її варто починати вирішувати зараз, а не чекати моменту, коли всі компенсаційні механізми вже запрацюють.
Чому важливо не чекати? Очікується велика кількість заяв, тому логічно припускати, що їх розгляд потребуватиме часу. Подання заяви вже зараз дозволяє не відкладати фіксацію втрати і не втрачати час на підготовку доказової бази. Крім того, сам Реєстр допомагає міжнародній спільноті бачити масштаб збитків, яких Україна та її люди зазнали через російську агресію.
Юридична допомога у цьому процесі може бути дуже практичною. У межах проєкту «Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні» юристи Карітасу України інформують людей про наявність Реєстру, пояснюють відкриті категорії заяв, допомагають визначити правильну категорію збитку, зорієнтуватися з необхідними даними та інформацією.
Юрист може допомогти, якщо у людини втрачені документи на майно або право власності не оформлене належним чином. Наприклад, підказати, як відновити потрібні документи, підтвердити право власності на житло чи інше нерухоме майно, за потреби звернутися до суду або внести дані до державного реєстру. Також юрист може допомогти розібратися з поданням заяви через «Дію».
Реєстр збитків не є швидким способом отримати компенсацію. Але це інструмент, який допомагає зафіксувати втрати офіційно. Для людини це можливість не залишити свою історію лише особистим болем або побутовою проблемою. Для держави і міжнародної спільноти це частина ширшого процесу, у якому шкода, завдана Росією, має бути побачена, задокументована і врахована в майбутньому механізмі відповідальності та відшкодування.
Як зробити адвокацію сильнішою у час стрімких змін?
Саме навколо цього питання наприкінці червня у Римі об’єднався перший Форум з питань політик та адвокації Карітасу Європи, який зібрав представників національних організацій мережі Карітас з усієї Європи. Форум став простором для обміну досвідом, пошуку нових підходів до адвокаційної роботи та спільного напрацювання рішень, які допоможуть ефективніше захищати права людей, що перебувають у складних життєвих обставинах.
Карітас України на Форумі представила фахівчиня з адвокації Олеся Балян. Вона долучилася до професійних дискусій про те, як посилити координацію адвокаційної роботи між національним та європейським рівнями, розвивати партнерства, формувати спільні пріоритети мережі Карітас і знаходити ефективні механізми впливу на процеси ухвалення рішень.
Програма Форуму охопила широкий спектр тем: від викликів, з якими сьогодні стикаються організації громадянського суспільства, та ролі ціннісно орієнтованої адвокації до побудови нових коаліцій, співпраці з державними інституціями й приватним сектором, розвитку інноваційних адвокаційних підходів і зміцнення спроможності національних організацій мережі Карітас. Окрему увагу учасники приділили тому, як зробити адвокацію більш узгодженою на всіх рівнях – від місцевих громад до європейських інституцій.
Однією з ключових тем Форуму стала людиноцентрична адвокація. Під час практичних сесій учасники обговорювали, як перейти від представлення інтересів людей у потребі до їхньої безпосередньої участі у формуванні політик і адвокаційних кампаній. Також були представлені успішні приклади міжсекторального партнерства, розвитку нових наративів міжнародної солідарності, захисту прав людини, протидії торгівлі людьми та посилення інституційної спроможності організацій мережі Карітас у сфері адвокації.
«Ефективна адвокація починається зі співпраці. Лише об’єднуючи зусилля громадянського суспільства, міжнародних партнерів, державних інституцій і місцевих громад, ми можемо досягати системних змін. Водночас надзвичайно важливо, щоб люди, заради яких ми здійснюємо адвокацію, не залишалися лише отримувачами підтримки, а ставали повноцінними учасниками діалогів та адвокаційних кампаній. Саме їхній досвід, голос і бачення мають бути основою рішень і політик, що впливають на їхнє життя», – зазначила Олеся Балян.
Участь у таких професійних майданчиках дає Карітасу України можливість не лише переймати найкращі європейські практики, а й ділитися українським досвідом адвокації в умовах війни, зміцнювати співпрацю в межах європейської мережі Карітас та спільно працювати над рішеннями, які допомагають захищати людську гідність, права та соціальну справедливість.
Триває п’ятий рік широкомасштабної війни, але потреба в екстренному реагуванні не втратила актуальності. Для багатьох людей надзвичайна ситуація триває щодня: через обстріли, втрату житла, повторне переміщення, нестабільний дохід, психологічне виснаження та невизначеність щодо майбутнього.
Водночас досвід Карітасу України показує: щоб справді підтримати людину, недостатньо лише допомогти їй пережити кризу. Поруч із екстреним реагуванням потрібні довгострокові рішення: житло, доступ до соціальних послуг, захист, можливості для працевлаштування, відновлення засобів до існування та інтеграція у громаду.
Саме тому у 2026–2027 роках проєкт Emergency Appeal доповнено новими видами допомоги у Західних областях, зберігаючи при цьому необхідні активності на півдні. Його логіка – не лише закрити нагальні потреби, а допомогти людям поступово перейти від кризового стану до стабільності, самозарадності та сталості.
Проєкт «Реагування на надзвичайні ситуації та інтегрована швидка гуманітарна допомога для забезпечення життєво необхідних потреб постраждалого від війни населення в Україні» реалізується у Миколаївській, Херсонській, Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. У разі критичних гуманітарних потреб механізми швидкого реагування можуть бути розгорнуті й в інших регіонах України.
На місцях проєкт впроваджують організації мережі Карітасу в Україні: Карітас Стрий, Карітас Дрогобич, Карітас Тернопіль, Карітас Коломия, Карітас Херсон, Карітас Берислав та Карітас Миколаїв.
Загалом підтримку в межах проєкту отримають 9 907 людей в потребі.
«Сьогодні гуманітарна допомога – це не лише про те, щоб допомогти людині пережити кризу. Це також про те, щоб підтримати її на шляху до відновлення. Ми бачимо людей не як отримувачів допомоги, а як партнерів у процесі відбудови власного життя. Саме тому проєкт поєднує екстрене реагування з інструментами, які допомагають людям ставати більш незалежними, захищеними та впевненими у завтрашньому дні», – зазначає Оксана Чернявська,проєктна менеджерка Emergency Appeal.
Людина в центрі кожної гуманітарної дії
В основі проєкту – інтегрований мультисекторальний підхід. Це означає, що допомога не обмежується одним видом підтримки. Людина або родина може потребувати одночасно безпечного житла, грошової допомоги, юридичного супроводу, психологічної підтримки, допомоги дитині, доступу до води чи можливості відновити дохід.
Саме тому новий підхід Emergency Appeal об’єднує кілька ключових напрямів: багатоцільову грошову допомогу, житлову підтримку та управління місцями тимчасового проживання, відновлення засобів до існування, гуманітарний захист, захист дітей, воду, санітарію та гігієну, швидке реагування та соціальну згуртованість.
Підтримка спрямована на людей, які постраждали від війни: внутрішньо переміщених осіб, евакуйованих людей, місцевих жителів у постраждалих регіонах, людей, які повертаються до своїх громад, людей старшого віку, людей з інвалідністю, багатодітні сім’ї, домогосподарства без стабільного доходу та інші вразливі категорії.
Херсонська область: грошова допомога, захист і реагування на наслідки обстрілів
У Херсонській області проєкт передбачає надання багатоцільової грошової допомоги домогосподарствам, які проживають у зоні 0–50 км від лінії фронту, а також людям, які постраждали внаслідок обстрілів, пошкодження житла або травмування членів родини.
Ця підтримка дозволяє родинам самостійно визначати найнагальніші потреби: оплатити житло, придбати продукти, ліки, засоби гігієни, базові речі або покрити інші критичні витрати після кризи.
Окремий напрям у Херсонській області – гуманітарний захист. Він включає кейс-менеджмент, психосоціальну підтримку, юридичний супровід та гроші на захист – грошову допомогу для мінімізації індивідуальних ризиків щодо захисту.
Також Херсонська область входить до території реалізації компонента із захисту дітей. Це означає підтримку дітей через мобільні психосоціальні послуги; простори, дружні до дитини; інформаційні заходи щодо захисту дітей та навчання з мінної безпеки.
Миколаївська область: захист дітей і підтримка психоемоційної їх стійкості
У Миколаївській області ключовим напрямом стане захист дітей і психосоціальна підтримка.
Проєкт передбачає роботу просторів, дружніх до дитини; мобільні психосоціальні послуги для дітей; навчання з мінної безпеки, а також заходи з підвищення обізнаності щодо захисту дітей.
Цей компонент особливо важливий для громад, які живуть у постійному впливі війни. Діти потребують не лише безпечного простору, а й стабільності, підтримки дорослих, можливості говорити про пережите та поступово відновлювати відчуття безпеки.
Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська області: житло, інтеграція та шлях до самозарадності
У західних областях України – Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській – проєкт зосереджений на підтримці внутрішньо переміщених осіб, розвитку довгострокових житлових рішень, відновленні засобів до існування, гуманітарному захисті та соціальній згуртованості.
Один із ключових напрямів – підтримка місць тимчасового проживання. У межах проєкту передбачено проведення ремонтних робіт, покращення умов проживання, адаптацію приміщень відповідно до стандартів безпеки, доступності та гідності, а також впровадження базових стандартів управління місцями тимчасового проживання.
Важливим компонентом є підтримка переходу внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з колективних центрів до більш сталих житлових рішень через допомогу з орендою житла. Такий підхід допомагає зменшити ризики бездомності, повторного переміщення та негативних стратегій виживання.
Також у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях передбачений ремонт невеличких будинків у власності громад, чи Карітасу з метою розміщення ВПО.
Відновлення засобів до існування: не лише допомога, а можливість діяти
Окремий великий блок проєкту – відновлення засобів до існування у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях.
Цей напрям включає мікрогранти для самозайнятості, гранти на розвиток сільського господарства, для домогосподарств у сільській місцевості, професійне навчання, розвиток бізнес-навичок, програми гроші за роботу, гроші за працевлаштування та підтримку з працевлаштування.
У фокусі – підтримка людей, які проживають у місцях тимчасового перебування. Їм буде надана допомога з орендою житла чи заселенням у невеликі будиночки, що перебувають у власності громад або Карітасу. Поряд із житловими рішеннями проєкт передбачає залучення учасників, у тому числі мешканців МТП, до програм відновлення засобів до існування, що сприятиме їхній економічній самостійності та сталому виходу з кризової ситуації.
Зокрема, Emergency Appeal підтримає 95 осіб через мікрогранти для самозайнятості, забезпечить бізнес-навчання для 100 осіб, сільськогосподарські мікрогранти для 100 домогосподарств, гранти на професійно-технічну освіту для 100 бажаючих, а також короткострокову зайнятість для 75 людей у межах програми «Гроші за роботу».
«Ми переконані, що гуманітарна допомога має не лише допомагати людям долати наслідки війни сьогодні, а й створювати можливості для їхньої економічної самостійності завтра. Саме тому поряд із підтримкою базових потреб ми інвестуємо у відновлення засобів до існування, професійний розвиток, працевлаштування та розвиток громад. Це дозволяє людям поступово переходити від залежності від гуманітарної допомоги до стійкості та самозарадності», – наголошує Вадим Хоменко, директор департаменту економічного відновлення Карітасу України.
Гуманітарний захист: супровід, право, психологічна підтримка
Гуманітарний захист у межах проєкту реалізовуватиметься у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській та Херсонській областях.
Він включає підтримку кейс-менеджера, психосоціальну допомогу, юридичний супровід і гроші на захист. Для людей, які втратили документи, не мають доступу до соціальних виплат, потребують безпечного житла, медичних послуг або правової підтримки, такий супровід може стати критично важливим.
У межах цього напряму 600 осіб отримають підтримку кейс-менеджера, 60 осіб – грошову допомогу для мінімізації ризиків захисту, 700 осіб – юридичну допомогу або консультації, а 360 дорослих – індивідуальні психологічні консультації. Також передбачено проведення 80 групових психосоціальних сесій.
Швидке реагування: допомога там, де вона потрібна негайно
Окремий компонент – швидке реагування на надзвичайні ситуації. Він може бути розгорнутий по всій території України відповідно до актуальних гуманітарних потреб.
Цей напрям включає багатоцільову грошову допомогу для домогосподарств у зоні 0–50 км від лінії фронту, для новоевакуйованого населення та для родин, які постраждали внаслідок обстрілів і пошкодження житла.
Крім того, швидке реагування передбачає гаряче харчування для постраждалого населення, видачу гігієнічних ваучерів/наборів, забезпечення бутильованою питною водою під час перебоїв водопостачання, непродовольчі набори під час енергетичних чи інших криз, а також підтримку резервного енергозабезпечення для вразливих домогосподарств.
Соціальна згуртованість: громади, які підтримують
У Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях проводитимуться заходи із соціальної згуртованості та розвитку громад.
Йдеться про підтримку інтеграції ВПО у приймаючих громадах, інформаційний супровід новоевакуйованих осіб, залучення, навчання та координацію волонтерів, а також проведення спільних інтеграційних заходів.
Цей напрям допомагає посилювати взаємодію між внутрішньо переміщеними особами, місцевими жителями, органами влади та надавачами послуг. Адже сталість гуманітарної відповіді залежить не лише від обсягу допомоги, а й від того, наскільки громада здатна підтримувати людей у довгостроковій перспективі.
Від екстреної допомоги – до відновлення
«Emergency Appeal 2026–2027 – це відповідь на складну реальність тривалої війни. З одного боку, проєкт зберігає здатність швидко реагувати на кризу. З іншого – розширює підтримку там, де людям потрібні довгострокові рішення: житло, захист, засобів до існування, інтеграція, психологічна стабільність і відчуття приналежності до громади», – переконана Ірина Нога, керівниця програми Housing Карітасу України.
Для Карітасу України гуманітарна дія починається з людини. Його головна мета – підтримати людей, які постраждали від війни, допомогти їм пройти шлях від невідкладної допомоги до стабільності, гідності та самозарадності.
Проєкт Emergency Appeal 2026-2027 діє завдяки підтримки Caritas Ukraine та Caritas Internationalis
У матеріалі використано фотографії місцевих організацій мережі Карітас: Карітасу Запоріжжя, Карітасу Херсон, Карітасу Берислав, Карітасу Краматорськ та Карітасу Маріуполь, зроблені у 2025 році.
