Місяць: Липень 2017

30 липня відзначається Всесвітній день протидії торгівлі людьми. Тема, яка, здавалося, мала б втратити свою актуальність у цивілізованому та інформаційному XXI  столітті, все ще залишається серйозною проблемою, а жертвами торгівлі людьми стає все більше і більше українців. Згідно даних Міжнародної Організації з Міграції за останні 25 років понад 160,000 українців потерпіли від сучасного рабства, хоча за офіційною статистикою Міністерства соціальної політики протягом за останні п’ять років лише 274 особи були ідентифіковані як жертви торгівлі людьми. Урядовці поки продовжують закривати очі на проблему, а потенційні жертви – потрапляти у пастки саме через свою необізнаність.

Для Карітасу України робота з протидії торгівлі людьми завжди була одним з пріоритетних напрямків. З 2004 по 2014 рр. працювала мережа Консультативних Центрів для превентивної діяльності та реінтеграції потерпілих, де комплексну допомогу отримали  понад 1000 осіб. З 2016 року розпочав роботу проект «Підтримка діяльності мережі консультативних центрів для людей, що потерпіли від торгівлі людьми», який впроваджується у п’яти областях України – Київській, Харківській, Одеській, Львівській та Івано-Франківській за фінансової підтримки Карітасу Франції та Іспанії. Основною метою проекту є сприяти соціальній та професійній інтеграції жертв торгівлі людьми та сприяти запобіганню торгівлі людьми шляхом надання консультаційних послуг потенційним жертвам, особливо трудовим мігрантам, дітям та групам ризику.

Співробітники проекту усвідомлюють, що недостатньо лише допомагати постраждалим – важливо максимально інформувати населення про ризики, які несуть на перший погляд заманливі повідомлення про високооплачувану роботу, де людини обіцяють легальне працевлаштування незалежно від досвіду та навичок. Тому інформаційна складова, спрямована на підвищення обізнаності населення регіону щодо ризикованих ситуацій, яких можна уникнути, аби не стати жертвою торгівлі людьми, є суттєвою частиною діяльності проекту. Важливо дати знати як безпечно подорожувати світом і влаштовуватись на роботу без ризиків для власної свободи, безпеки та здоров’я.

Керівник проекту Наталія Голинська зазначає: «Події останніх років негативно вплинули на населення України, особливо на найуразливіші соціальні групи. Ці процеси призвели до швидкого зростання внутрішньої і зовнішньої міграції. Зростає і кількість випадків торгівлі людьми. У ситуації війни і кризи в Україні багато чоловіків, жінок і дітей потерпають від різних її форм, таких як трудова та сексуальна експлуатація, примусове жебрацтво, втягнення дітей у збройні конфлікти, залучення до злочинної діяльності, примусові ранні шлюби, торгівля органами, продаж дітей, а також інші форми нелюдського поводження ‒ за кордоном і всередині країни. Відсутність інформації та недосконалість державної системи соціального захисту в Україні призводить до збільшення числа постраждалих і вони потребують негайної допомоги».

За перший рік діяльності проекту були ідентифіковані та отримали реінтеграційну допомогу 96 постраждалих. Дані про них свідчать, що поширене уявлення, що торгівля людьми стосується лише жінок, яких продають у сексуальне рабство, неправильне. Серед тих, кому надавав допомогу Карітас, 60% – чоловіки. Нові реалії також сформували нову групу ризику – внутрішньо переселених осіб та осіб з зони конфлікту, таких серед клієнтів консультативних центрів 26%. Нинішня ситуація в Україні – це нові зони ризику. «Останні тривожні дзвіночки – це втягування наших чоловіків у збройний конфлікт на Сході, – розповідає Володимир Чорній, директор БФ «Карітас Івано-Франківськ УГКЦ».  ­–  Карітас володіє інформацією  про  двох прикарпатців, які спочатку потрапили в трудове рабство у Росії, а пізніше були примусово  задіяні у збройному конфлікті на Сході України. Чоловіки перейшли через те пекло, але зуміли повернутися додому і звернулися за допомогою до нас».

Багато серед тих, хто постраждав від торгівлі людьми і молоді – 47%. 12 осіб вже отримали офіційний статус потерпілого, ще декілька осіб очікують на таке рішення.

Співробітники проекту на сидять на одному місці, вони справедливо вважають, що завдання проекту щодо підвищення обізнаності уразливих людей (мігрантів, молоді та дітей, вимушених переселенців, сільського населення, безробітних та інших) та фахівців про сучасні форми торгівлі людьми є одним з найважливіших його компонентів. За рік роботи було проведено понад 120 мобільних інформаційних поїздок, 310 превентивних та пізнавальних подій, понад 100 робочих зустрічей, 10 круглих столів, в яких взяло участь понад 18 000 осіб. За сухими цифрами – врятовані людські долі. І це те, чим завжди пишається Карітас.

Швидко та радісно промайнув місяць літнього табору «Лелеколенд», організований для дітей пільгових категорій благодійним фондом Карітас Полтава за фінансової підтримки Європейського Союзу через International Alert. Учасниками табору стали 90 дітей – підопічні Карітасів з Харкова, Івано-Франківська, Львова, Краматорська, Маріуполя, Києва та Полтава.

Унікальність табору полягала в тому, що він об’єднав дітей зі Сходу, Центру та Заходу країни та став майданчиком для інтеграції дитячих думок, поглядів, емоцій та уявлень про світ. Та в свою чергу проект показав нам, що всі діти однакові і мають спільні проблеми та потреби, хочуть бути щасливими та радіти життю.

«Час, що ми провели у таборі, був просто надзвичайний. Кожен день був особливий і цікавий. Я дуже дякую Карітасу, за те, що організували для нас такий відпочинок! Ми будемо його пам’ятати завжди і з нетерпінням чекати нових таборів!», – поділився враженнями про свій відпочинок Богдан.  «ЛелЕкоЛенд – чудовий табір, у якому я із задоволенням провела час. Там я знайшла багато нових друзів, а ще табір став нагодою взяти участь у різних конкурсах, які відбувалися щодня. Особливого враження від перебування в таборі додавала казкова природа та чисте повітря соснового лісу» – розповіла Анастасія.

Протягом кожної зміни дітям були запропоновані заняття з іпотерапії, які включали не тільки верхову їзду, але також безпосереднього спілкування та догляд за кіньми, що дозволяє зняти стресовий стан, позбутися  напруги, почуття страху або тривоги. Розвинути такі особистісні якості – уважність, чуйність, швидкість реакції, набути впевненості, а також позбутися агресивності, збудливості і замкнутості. Також проводились заняття з мультерапії – це особливий вид мистецтва, що дає  можливість для дитини висловитися і бути почутою. Діти створювали власні вистави, вчились розвивати свої акторські навички, ораторське мистецтво та творчі здібності.

Невід’ємним елементом табору також було проведення занять з арт-терапії, музичної, фізичної терапії, творчих майстерень, гончарства. Значну увагу приділялось оздоровленню дітей та їх загартуванню. Кожного дня на дітей чекали гуртки акторської майстерності, «співаночки», туристичні походи, участь в конкурсах – «Світ і я», «Костюм з підручних матеріалів», «Емблема свого міста», «Український віночок», спортивні естафети, футбольні матчі, ігри в баскетбол та волейбол, вечір «Живої музики», виступи на концерті – «Карітас має талант», випуск програми «Times of Caritas», фанти із завданнями, конкурси малюнків, скульптури з піску, музична терапія,  пошук скарбів та безліч цікавих завдань на творчий розвиток дітей.

Діти протягом зміни з радістю знайомились з Полтавським краєм та проходили етнографічну екскурсію «Стежками рідного краю». Особливістю табору була сімейна теплота в спілкуванні, душевність у відносинах колективу та радісні спогади про час проведений в таборі. Адже «ЛелЕкоЛенд – це місце, де діти здобувають свої крила, це платформа для активної молоді».

Ватра та пісні під гітару, стали пам’ятним завершенням таборування, – дітям бракувало слів вдячності за гарно проведений літній відпочинок. Всі були розчулені від того, що табірні зміни так швидко закінчились. Разом загадали бажання на наступний рік зустрітись знову зі своїми друзями у ЛелЕкоЛенді.

«Кожен день табору діти не просто проводили відповідно до запланованого розкладу, але, насамперед, розвивалися, знаходили нових друзів, вчились товаришувати та будувати стосунки, долаючи конфлікти та непорозуміння. Вся робота з дітьми була побудована таким чином, щоб діти змогли показати свої таланти, відкрити нові інтереси та захоплення», –  розповідає Вікторія Сивак, арттерапевт табору.

«Зважаючи на велику кількість учасників – дітей вимушених переселенців та дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, надзвичайно важливим став пошук нових форм та методів роботи. Саме тому одним з завдань табору було розвинути та поширити нову форму реабілітації та соціалізації  дітей, шляхом включення в діяльність різних форм терапій: артерапії, мультерапії, іпотерапії, евритмії тощо. Ці методи допомагають дітям розкрити своє «Я», навчитись не боятись виражати свої емоції, бачення світу, бути почутим та потрібним», – говорить Катерина Шевченко, психолог табору.

«Я дуже радий, що нам вдалося принести радість в рутинні будні дітвори та запалити вогник доброти, чуйності та милосердя в їхніх серцях. Сподіваюсь, що в майбутньому зможемо влаштувати ще щось цікаве для діток, які потребують нашої уваги та турботи. Діти  –  наше майбутнє. Ми повинні докласти максимум зусиль, щоб виростити їх здоровими, сильними, талановитими та щасливими», – підсумував директор Карітасу Полтава отець Володимир Раковецький.

На початку липня відбулася установча зустріч персоналу нового проекту, який розпочинає впроваджувати Карітас України «Створення багатофункціональних соціальних центрів з питань подолання кризи та самодопомоги для осіб та громад, які постраждали внаслідок конфлікту в Україні». Проект фінансується Федеральним міністерством економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ) за підтримки Карітасу Німеччини.

Проект покликаний допомогти тим групам населення, які постраждали внаслідок воєнних дій Україні, шляхом покращення їхнього соціального становища та розвитку самодопомоги та самоорганізації. Впроваджуватиметься він на базі трьох Карітасів на сході України – у Запоріжжі, Маріуполі та Краматорську, а також у Києві. В рамках проекту будуть створені багатофункціональні соціальні центри, які  надаватимуть послуги як переселенцям зі сходу, так і представникам місцевих громад, які знаходяться у важких життєвих обставинах. Окрім надання безпосередніх послуг такі центр також покликані підтримувати місцеві ініціативи, волонтерські проекти, соціальні проекти, спрямовані на розвиток місцевих громад та підвищення суспільної адаптації переселенців. Послуги надаватимуться як в умовах стаціонарних центрів, так і мобільними групами, які будуть виїжджати до населених пунктів буферної зони.

Передбачені такі основні форми діяльності:

– Кризовий центр, який надає кризове та соціальне консультування для переселенців та місцевих жителів, що знаходяться у складних життєвих обставинах. Це може бути і короткострокова допомога –  кризове консультування в гострих проблемних ситуаціях, що веде до короткострокової психологічної стабілізації, так і довгостроковий соціальний супровід в умовах комплексних криз.

– Центр розвитку громад, спрямований на активізацію представників місцевих спільнот та переселенців.

– Ресурсний центр, спрямований на розбудову потенціалу місцевих громад, які докладають зусиль для забезпечення громадського добробуту на місцях, а також діяльність з адвокації та пропагування поліпшення становища уразливих категорій населення.

В рамках проекту планується впровадження інноваційних підходів, таких  як, наприклад, програма «Гроші за працю» , яка передбачає залучення клієнтів проекту до надання суспільно корисних послуг;  послуга соціального супроводу або кейс-менеджменту в ситуаціях комплексної проблемної ситуації; соціальні ініціативи для активізації населення, такі як Eat and meet («Зустрічі за іжею») – створення пункту безкоштовного харчування, який цілеспрямовано повинен використовуватися для залучення бенефіціарів у діалог і мотивації їх до участі у видах діяльності в якості волонтерів, Healthy and active («Здоров’я та активність») – мінімальний набір послуг у сфері охорони здоров’я та можливості зустрічі для людей похилого віку тощо. Важливим компонентом діяльності стане і робота мобільних консультативних бригад для психосоціального консультування людей у буферній зоні, а також на пунктах перетину лінії розмежування.

На робочій зустрічі представники Карітасів з Києва, Маріуполя, Краматорська та Запоріжжя ознайомились з основними завданнями проекту, його логіко-структурною матрицею, вимогами до роботи персоналу, системою моніторингу та оцінки проекту. Співробітники національного бюро Карітасу України надали базову інформацію про операційне планування діяльності, специфіку інформування про проект та PR, основні принципи програмної та фінансової звітності тощо.

Проект розрахований на п’ять років – і координатору Карітасу мають надію, що він допоможе людям у кризових ситуаціях, надасть суттєву підтримку у розвитку потенціалу громад. Перша зустріч була інформативною, плідною та емоційно наснажуючою. Тепер розпочинаються трудові будні проекту, про діяльність якого ми будемо надалі інформувати.

На запрошення Блаженнішого Святослава з 11 по 17 липня 2017 в Україні з офіційним візитом перебував Префект Конгрегації Східних Церков кардинал Леонардо Сандрі. В рамках візиту він відвідав Київ, Харків, Слов’янськ, Краматорськ, Івано-Франківськ та Львів, а також взяв участь у щорічній Всеукраїнській прощі до Зарваниці.

В рамках візиту високий гість не лише взяв участь в урочистих Богослужіннях – важливою складовою його стали зустрічі як вірними в церкві, так і тими, кого торкнулась війна на Сході України. Він передав слова підтримки та благословення від Святішого Отця Франциска всім людям доброї волі, особливо тим, хто докладає зусиль до відновлення мирного життя в Україні.

Саме тому осередки Карітасу у містах, які відвідав кардинал Сандрі, стали важливими пунктами програми візиту. 12 липня високоповажні гості прибули до Харкова, де відвідали місцевий Карітас. Кардинала Сандрі та Главу УГКЦ Блаженнішого Святослава супроводжували Архиєпископ Клаудіо Гуджеротті, Апостольський Нунцій в Україні та Екзарх Харківський владика Василь. Поважні гості мали нагоду ближче ознайомилися з діяльністю організації, зустрітись із переселенцями, особами, які постраждали внаслідок воєнних дій на Сході України, та працівниками організації. Владика Василь коротко розповів про соціальне служіння на теренах екзархату, а директор Карітасу Харків о. Сергій Коваль представив роботу фонду. Опісля відбулася жива дискусія між гостями та працівниками організації. особливо приємним стало спілкування з наймолодшими підопічними Карітасу, які, з дитячою безпосередністю розповіли про те, чим вони займаються, в яких заходах беруть участь і як їх підтримує Карітас. Адже більшість тих, ким опікується Карітас, це вимушено переміщені особи, що втратили домівки через воєнні дії на Сході. Сьогодні Карітас є для них надією, що дає шанс на нове майбутнє та віру в відновлення справедливості.

Наступного дня, високоповажні гості відвідали Краматорськ та Слов’янськ, де також відвідали місцеві осередки Карітасу. У Карітасі Краматорськ гостей зустрічали з подарунками – наймолодші вихованці подарували свої малюнки на пам’ять про їхнє  місто, а гості ознайомились з діяльністю, яку провадить організація в регіоні. Директор Карітасу Краматорськ, отець Василь Іванюк розповів про поточну роботу – адже зараз реалізується 14 проектів допомоги, діяльність ведеться в семи районах Донецької та Луганської областей, особлива увага приділяється проблемам буферної зони.

«Щиро дякую за те що ви робите, а також за те, що ви є правдивим свідченням божої любові, – сказав наприкінці свого візиту до Карітасу кардинал Сандрі: Я обов’язково розповім про все, що побачив Святішому Отцеві. Мене вражає як серед війни, злості, ненависті та розрухи радістю є те, що ви є тут, які живете у божій любові».  

Наступною зупинкою став соціальний центр «Карітас» у Слов’янську.  «Слов’янськ – перше місто, яке зазнало жаху війни. Але це і перше місто, де відродилася надія. Звідси прийде мир у всю Україну», – сказав високоповажний гість під час проповіді в каплиці Карітасу. А потім кардинал поспілкувався з дітьми, що відвідують місцевий осередок Карітасу. Безпосередні малюки хоробро просилися на руки до високого гостя, а старші подарували йому власноруч зроблені малюнки та листівки і розпитували про його бачення нинішньої України.

Завершився візит на щорічній Всеукраїнській прощі до Марійського духовного центру у Зарваниці, де кардинал Леонардо Сандрі звернувся до молоді: «Те, що я побачив у вашій країні в цих днях, зворушило моє серце… Я бачив біль, але я також бачив і численні знаки надії, що, подібно до численних маленьких вогників, поволі запалюють великий вогонь. Те, що я побачив у вашій країні цими днями, зворушило моє серце: Богослужіння, відвідини та зустрічі, які я мав у Східній частині України, випробуваній бойовими діями, що змусили до втечі численних ваших братів і сестер. Я думаю про тих внутрішніх переселенців, які взялися до роботи і за допомогою Карітасу почали полегшувати біль та біду інших, що перебувають у їхній же ситуації. Не забуду про біль і надію, засвідчені деякими греко-католицькими та римо-католицькими священиками. Дехто із них в роки радянського комунізму був ув’язнений та депортований. А в сучасних подіях війни, які окропили кров’ю вашу землю, вони захищали та намагалися рятувати якомога більшу кількість людей, що перебували у небезпеці».

У липні завершилась десятимісячна «Комплексна освітньо-консультативна програма з допомоги внутрішньо переміщеним особам та ветеранам АТО», що реалізовувалась на базі Карітасу Львова. Проект охопив понад 100 учасників з числа внутрішньо переміщених осіб, ветеранів АТО та членів їх сімей, – загалом проведено понад 120 заходів. Навчання здійснювалось за трьома напрямками: фінансово-економічним, юридичним та психологічним. Заняття проводились тричі на тиждень у формі семінарів, тренінгів, індивідуальних консультацій. Проект реалізовувався за підтримки Фонду сприяння демократії посольства США в Україні.

Результати проекту підсумовували 5 липня 2017 р. на круглому столі «Проблема адаптації внутрішньо-переміщених осіб та ветеранів АТО в Україні: на перехресті викликів та нових можливостей». Наприкінці круглого столу найбільш активним учасникам керівник проекту кандидат економічних наук Василь Зеленко вручив сертифікати та пам`ятні подарунки. Він зазначив, що 60% тих, що звернулись за допомогою, це – переселенці: «Зверталися за юридичною допомогою. Також великою популярністю користувалися бізнес-тренінги та консультації».

За бажанням учасників занять з психологічного напрямку було запроваджено розвиваючу програму для батьків разом з дітьми до 10 р. «Разом до зірок». Проводились також заняття для особистісного зросту підлітків «Ліфт у майбутнє», учасники яких отримали сертифікати у червні.

Отець Андрій Сенейко, директор Карітасу Львова, зазначає, що з початком війни у 2014 році на Сході України багато сімей, змушені були покинути свої домівки, а також своїх рідних, і переїхати у інші безпечні місця України, з-поміж них і у Львів. «У зв`язку з цими форс-мажорними обставинами, Карітас надавав їм першу матеріальну допомогу продуктами, одягом, взуттям, у лікуванні, сплаті комунальних послуг тощо, щоб люди хоч якимсь чином могли б тимчасово облаштуватись у Львові, адже всі думали, що конфлікт швидко завершиться». Ця допомога тривала впродовж 2-х років.

«Оскільки війна триває вже третій рік і не бачимо ознак її припинення, минулого року ми вирішили дати можливість внутрішньо переміщеним особам самим заробляти на життя, – продовжує о. Андрій. – Хотілося допомогти також ветеранам АТО і членам їх сімей». Проект полягав у комплексному наданні знань і навиків юридичного, фінансово-економічного і психологічного характеру. «Спочатку з нашого боку було певне хвилювання, чи буде їм це цікаво, адже люди звикли до матеріальної форми допомоги, а тут вони мали б заробляти собі на життя за допомогою набутих знань і вмінь. Ми переживали, чи не буде конфліктів між ВПО та учасниками бойових дій. Початки були непрості, та з часом, завдяки хорошим тренерам, консультантам, вони побачили, що це можливо – давати самим собі раду», – додає він.

Підтвердження цього, за словами о. Андрія, звучало на круглому столі, на якому приємно було почути слова вдячності за цей проект, бо учасники отримали не лише знання, а й родинну атмосферу, взаємопідтримку, відчули впевненість у собі. Цей проект виявився потрібним, тому є необхідність його продовжувати. Такі проекти допомагають подолати напруженість і кризу.

За словами керівника проекту Василя Зеленка, завдяки одержаним знанням та набутим додатковим компетенціям після тренінгів та приватних консультацій з права, фінансово-економічної грамотності та психологічного розвитку, учасники суттєво зміцнили свою громадянську позицію, і з більшою впевненістю відстоюватимуть власну думку та реалізовуватимуть свої ідеї. Консультації та тренінги додали учасникам впевненості у собі, не зважаючи на труднощі соціально-економічного середовища. Учасники згуртувались, створили групу у соціальних мережах, а окремі із них – навіть потоваришували між собою. Після програми окремі учасники започаткували власну справу, інші – продовжують навчання за більш вузько-спеціалізованими напрямками, ще інші мають намір найближчим часом створити власну громадську організацію, яка буде займатись вирішенням проблем ВПО та учасників АТО. Ядром цієї організації мають стати найбільш активні учасники проекту, координатор та окремі тренери. Окремі учасники виявили наміри в майбутньому реалізувати власні соціальні проекти.

Юристи проекту Степан Кузів та Юрій Ковний зазначають, що серед питань, які найбільше хвилювали людей, були майнові відносини, повернення втраченого майна, зокрема, нерухомого. Психолог Світлана Незабитовська розповідає, що допомагала людям «відпустити минуле», прийняти те, що є, і жити далі з новими навиками і вміннями.

Для Карітасу Львова особливо цінними є відгуки користувачів. Так, Ольга Куц, дружина ветерана АТО ділиться враженнями: «Мої батьки, переселенці з Донецька, знайшли тут нових друзів, а я отримала навчання та корисну інформацію». Наталія Ніколаєва, з родини ветерана АТО, зазначає: Для мене найважливішим і головним є те, що я вирішила змінити свою професію та сферу діяльності. Все більше часу я приділяю своєму хобі, вдосконалюю навики з оздоровчих практик. Кажучи по правді, без вас, без ваших семінарів, я на це наважилась би ще не дуже скоро». Сім`я переселенців Пейчевих висловила свою вдячність за вдало підібраних фахівців для проведення тренінгів: «Вони дали нам знання для того, щоб можна було оформити свій бізнес або написати проект для отримання грантів».

 

На початку липня впродовж тижня у стінах Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії проходило навчання з нагоди старту нового проекту «Створення Центрів підтримки сім’ї в якості моделі інтеграції внутрішньо переселених осіб і приймаючих громад в Україні», що реалізовується за підтримки Карітасу Польщі та співфінансований у рамках програми польської співпраці задля розвитку Міністерства Закордонних Справ Республіки Польща. Коломию відвідали представники Карітасу з Дрогобича, Івано-Франківська, Харкова, Запоріжжя, Кам’янського та Кривого Рогу.

Старт проекту поблагословив Владика Василь Івасюк єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії. Під час вишкілу, серед інших спікерів, слово надали польським партнерам. Віце-президент Карітасу України о. Андрій Нагірняк виступив із темою «Етичні стандарти та спільнота творення», а Оксана Іванкова-Стецюк розкрила слухачам моделі інтеграції вимушених переселенців серед місцевого населення. Родзинкою навчання став тімбілдинг – практика командоутворення, що є важливим аспектом у роботі із бенефіціарами в рамках реалізації проекту.

 

«Ідея проекту зародилася ще рік тому, коли ми відчули, що недостатньо надавати лише гуманітарну допомогу. Ми спільно з нашими польськими партнерами розробили аналіз потреб людей і зрозуміли, що більш стратегічна мета – навчити людей жити разом. В основі цих стосунків лежить сім’я. Наші методисти розробили необхідні програми і ми маємо майже три роки для того, щоб їх впровадити», – розповідає Максим Бондаренко, національний координатор Карітасу України. За його словами, події останніх трьох років на сході України принесли всім нам чимало травм та страждань, однак одночасно з тим, ми отримали нові виклики, котрі, при правильному підході, можуть дати нам цінні плоди.

Основний акцент у проекті буде звернено на взаємовідносини сім’ї, налагодженню порозуміння між поколіннями, що, на думку координаторів та організаторів проекту є вкрай важливим, оскільки всі ми  походимо з сім’ї. Сім’я як одиниця займає особливе місце в організації соціальної допомоги. Для прикладу, в Польщі допомогу членам родини надають насамперед органи місцевого самоврядування – районні центри з надання допомоги сім’ї, основна мета діяльності яких – надання допомоги і соціальної інтеграції цільовим групам, визначених законодавством: дітям, сім’ям, літнім людям, особам хворим та з інвалідністю.

Одним із завдань Центрів є допомога тим, хто відчуває труднощі в інтеграції у суспільство, або хто отримав статус вимушених переселенців. Центр організовує комплекс соціальної підтримки (пакети послуг) – соціальної допомоги для окремих груп клієнтів, використовуючи ресурси місцевих громад. Соціальну підтримку розуміють як: розвиток вмінь, необхідних для самостійного та активного життя, організацію в суспільстві допомоги зі сторони родини, інших осіб, груп, громадських організацій та установ і надання фінансової, матеріальної допомоги, а також інші дії на засадах, окреслених законом про соціальну допомогу. Важливим у роботі з родиною є сімейний Асистент. Його призначають в момент виникнення труднощів, і він виконує опікунчо-виховну роль. Асистент сім’ї працює з сім’єю за її згодою та за активної участі членів сім’ї у робочому процесі, мотивуючи сім’ю до активної співпраці в реалізації визначенкого плану роботи.

Проект «Створення Центру підтримки сім’ї в якості моделі інтеграції внутрішньо переселених осіб і приймаючих громад в Україні» несе  у собі глибоку мету: процес об’єднання та інтеграції українців.

Основна мета роботи Центрів підвищити рівень соціальної інтеграції між ВПО та місцевим населенням, шляхом створення спільного рівня спілкування між особами. Зокрема між ВПО і місцевих родин (включаючи також членів їх сімей; осіб, що постраждалих від військових конфліктів), використовуючи спільні потреби: творче дозвілля, освіта, обмін інформацією та досвідом. А також між малозабезпеченими сім’ями та Асистенти сім’ї: співробітники Карітас допомагають у зав’язуванні соціальних контактів, особливо з органами місцевого самоврядування, освітніми закладами, які допомагають і покращують соціальну адаптацію проводячи різного роду тренінги, зустрічі в групах, інтеграційні заходи та терапевтичні заняття.

Результати досліджень та рекомендації свідчать про гостру необхідність покращення комунікації між різними соціальними групами в Україні (ВПО, місцеві громади, сім’ї, які під час війни втратили когось із близьких – це стосується однаковою мірою як ВПО так і  місцевого населення), та бюрократичними установами, а також (необхідність) психо-соціальної допомоги (знизити рівень стресу, повірити у власні сили, відкритись на добросусідську підтримку, подолати стереотипи).

Традиційно, літо – це час відпочинку, оздоровлення, нових вражень та друзів. Щороку Карітас намагається, залучивши благодійників, організувати літні табори для своїх підопічних – дітей та молоді. Ці табори можуть бути різними за тематикою, але всі вони покликані допомогти дітям, які потрапили у складні життєві обставини. Не дарма в них завжди працюють професійні психологи, які допомагають вихованцям справитись з проблемами спілкування з однолітками, навчитися справлятись з труднощами. І неважливо, яким буде табір – чи тривалий виїзд в гори або на море, чи туристичний маршрут з палатками, чи просто літній табір у місті – діти завжди захоплено діляться враженнями від всіх заходів, які проводяться, аби зробити відпочинок максимально насиченим, корисним і просто захоплюючим.

Підопічні Карітасу Київ відпочили та оздоровились у Карпатах. Зараз вже третя група підкорює карпатські вершини. Всі діти, що повертаються з табору, відзначають надзвичайну атмосферу дружби та єдності, яка там панує. Кожного дня на дітей чекають веселі пригоди, подорожі в гори, різноманітні змагання та конкурси, де кожен охочий міг проявити свої творчі здібності. До табору навіть завітали волонтери з США, які проводили заняття з англійської мови.

Останні роки Карітас значно розширив свою географію в Україні, відкривши осередки на сході. А ще з’явилась нова категорія підопічних – діти вимушено переміщених осіб, які потребують особливого підходу, а також психологічної та інтеграційної допомоги. Тому і табори з інтеграційною складовою, аби познайомились діти з різних куточків України, більше довідались про культурне розмаїття та звичаї, знайшли друзів з інших міст. Таким став терапевтично-оздоровчий табір «ЛелЕкоЛенд», який організовував Карітас Полтава за фінансової підтримки Європейського Союзу через International Alert.

Підопічні Карітасів Полтави, Львова, Івано-Франківська, Харкова, Маріуполя, Краматорська змогли відпочити протягом десяти днів однієї з табірних змін, здружитись, оздоровитись, побувати на екскурсіях – наприклад, відвідати столицю гончарства Опішню, спробувати їзду на конях, створювати мультфільми та журналістські репортажі, змістовно та насичено проводити кожний день.  А, оскільки табір все ж був орієнтований на дітей у кризових обставинах, учасники не просто  оздоровлювались, а й проходили психологічну реабілітацію за прогресивними терапевтичними методиками.

Незабутньо! Так одним словом характеризували свої 12-денні канікули в с. Ільці Івано-Франківської області 30 дітей «Центру для дітей та сімей» Карітасу Одеса. За ці дні вони мали чудову нагоду зміцнити здоров’я та ознайомитись з неповторною природою Карпат. Для більшості це була перша поїздка в регіон, тому вивчали культуру Гуцульщини – відвідали  Музей Гуцульщини у Верховині, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського в Коломиї, унікальний Музей музичних інструментів Романа Кумлика, де не лише захоплено слухали розповідь доньки відомого музиканта, а й мали нагоду пограти на різних інструментах, зокрема й цимбалах та триметровій трембіті. У Криворівні в музеї «Хата-Гражда», де Сергій Параджанов знімав свій шедевр «Тіні забутих предків», дітям розповіли про головних героїв цієї повісті та про цікаві моменти зйомок. Дуже насиченою була і поїздка на ярмарок в Яремче. Окрім радощів від придбаних сувенірів, діти заворожено спостерігали за бурхливими потоками та водоспадами Прута. Окремі враження, неперевершені емоції подарували дітям походи в гори: надзвичайної краси краєвиди, чисте повітря, задоволення від того, що змогли подолати відстань у 16 кілометрів по туристичному маршруту до Писаного Каменя та назад. І, звичайно ж, спортивні змагання, турніри з бадмінтону та настільного тенісу, творчі заходи (день психології, день англійської мови, день театральної майстерності, день гумору тощо); катання на конях – це все те, що робило відпочинок незабутнім та ще довго покращуватиме настрій учасників.

Канікули з Карітасом Волинь також стали незабутніми для вихованців, які мали змогу відпочити у християнському таборі «Лісова казка» для дітей віком 8-14 років, що проводився у червні в урочищі Гряда, поблизу Шацька. Табір був організований в рамках проекту «Національна мережа центрів для дітей та сімей».  З дітьми працювали психолог, соціальний педагог, також вони мали духовний супровід. Такий табір – добра традиція для організації, за шість років проведення понад 500 дітей мали змогу відпочити на мальовничій природі. Цього року база відпочинку прийняла 42 дітей. Різноманітні конкурси, забави, майстер-класи, відпочинок на березі озера Світязь, духовна і психологічна опіка, театральні вистави, вечорниці з танцями – ось комплекс заходів, який на протязі 10 днів мав на меті сприяти новим знайомствам, дружньому спілкуванню та здобуванню нового життєвого досвіду.

Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії організував інтеграційний табір в с. Довге-Гірське для дітей бійців АТО, з родин ВПО, а також просто дітей, які мають життєві проблеми, з різних міст і сіл Львівської області. Щоденні руханки босоніж, ігри, змагання, тренування з бойового гопака, квести, козацькі забави, походи на водоспад, гори озеро, танці, футбол, інтерпретація казок… Цей довгий список можна продовжувати, а враження дітей, що відпочивають у таборі можна об’єднати в одне слово: «Надзвичайно!».

Талановиті, креативні, творчі, веселі, дотепні! Учасники табору «Карпати 2017» Карітасу Броди не перестають дивувати своєю різнобічністю. Театр-форум – один з таких заходів. Діти отримали масу задоволення від перегляду постановок українських казок, потішили креативністю, винахідливістю, гумором та творчим підходом. Усі учасники табору мали чудову нагоду відпочити і, разом з тим, відкрити для себе чарівне Закарпаття, оздоблене мальовничою красою гір та озер.

А юні підопічні Карітасу Кам’янське поїхали на море і це були десять днів незабутніх! Були змагання, були сльози розчарування та радість від досягнень. Але діти всі отримали перемогу, незабуті враження та ще й багато подарунків. Одним з найцікавіших заходів був відбулася квест—вікторина під назвою «Україна — це ми!». Діти показали високий рівень знань про рідний край у різних сферах: мова, географія, спорт, театр та мистецтво.

В Карітасі розуміють, що навіть короткочасний відпочинок може справити незабутні враження на дітей. З 27 по 30 червня працівники проекту «Мобільна робота з молоддю» Карітасу Тернопіль вкотре організували літній туристично-відпочинковий табір для своїх підопічних. 21 дитина із малозабезпечених, багатодітних та кризових родин отримала змогу відпочити з ровесниками. Основне завдання табору – створення умов, в яких  підлітки могли б проявити самостійність, силу волі, згуртованість, відповідальність а також уміння бути частиною команди. Проходив табір у мальовничому селі Дорошівці Заліщицького району Тернопільської області, на березі р. Дністер.

«Цього року у нас був «пригодницький» табір, – розповідають вихователі. – Пригоди розпочалися одразу після прибуття на місце, оскільки дітям потрібно було переправитися вбрід через річку, щоби опинитися на острові, на котрому усі проживали в наметах. Ще одне випробування приготувала погода. Одного дня була настільки сильна гроза, що якби не спільні зусилля усіх учасників, то частина таборового спорядження опинилася б в річці. І цей випадок вкотре показав дітям, що гуртом – ми сила, а поодинці можна швидко опинитися в біді». І хоч табір тривав недовго, проте за цих чотири дні підлітки пережили безліч спланованих та випадкових моментів, котрі продемонстрували їм їхні сильні та слабкі сторони. Багато років працюючи із дітьми, працівники проекту добре знають, що найкраще діти навчаються тоді, коли переживають ту чи іншу подію на власному досвіді. «Ми намагалися створити їм умови, де б вони змогли побачити себе зі сторони, відчути наслідки власних вчинків, пізнати себе глибше, – говорять організатори. –  З цим багажем вражень та знань усі повернулися додому, а от що вони із цим зроблять – залежить лише від них. Одного дня підліткам було запропоновано уявити, що вони опинилися на безлюдному острові і перед ними постало декілька завдань: змайструвати халабуду із підручних матеріалів, котра б витримала дощ, приготувати місце для вогнища, де б воно могло горіти довгий час, змайструвати ложку і знайти їжу для виживання. А згодом продемонструвати усе це в маленькому спектаклі. Дитячій уяві не було меж та й зрештою умови на острові сприяли втіленню їхніх ідей.

Втім, навіть коли організація не мала достатньо фінансових та організаційних можливостей для організації відпочинку дітей за містом, вихованці не залишались без спеціальних літніх заходів. «Сад талантів» – таку назву отримав християнський міський табір при Карітасі Коломийсько-Чернівецької єпархії, який  працює вже другий рік поспіль. Тема цьогорічного табору –  мистецтво та творчість. Організатори підготували цікаву програму, яка поєднує улюблені дитячі розваги та навчання – а учасники табору це діти різного віку, від 4 до 10 років. Вихователі знайомили всіх з шедеврами світового мистецтва, а також дали нагоду спробувати себе у різноманітних галузях: образотворчому мистецтві, скульптурі, музиці, хореографії, театрі, кулінарії, дизайні та літературі. Родзинкою літнього християнського табору є заняття з образотворчого мистецтва англійською мовою, які проводить художниця з Литви Номеда Чюрльоніте. Мисткиня каже, що докладає максимум зусиль, аби діти дізналися багато нового, розширили знання про навколишній світ та стали справжніми ерудитами в галузі мистецтва. Організатори табору впевнені,  що впродовж зміни діти не тільки корисно проведуть частину літніх канікул, а ще й відкриють в собі нові таланти.

На базі Карітасу Хмельницький працював міський дитячий літній табір, який мав на меті культурно-пізнавальний розвиток юних підопічних. Близько трьох тижнів діти та підлітки з малозабезпечених, багатодітних, кризових сімей та з вимушено переміщених родин мали змогу корисно та весело проводити час, брати участь у різноманітних заходах, відвідувати з екскурсіями цікаві місця міста
та області. Звичайно, найбільш пам’ятним виявився день подорожей за маршрутом «Золота підкова Львівщини», коли  підлітки перенеслись у світ середньовіччя, епоху замків та храмів. Значна частина заходів табору була направлена на розкриття юних талантів. Тут варто згадати і похід в науково-розважальний центр «Еврика», і творчі майстер-класи, де діти виготовляли брелки, плели браслети, пізнавали мистецтво рваної аплікації та декоративної обробки дерева. У музеї пізнавальної науки дітям продемонстрували чудернацькі явища навколишнього світу, царство головоломок, інтелектуальних ігор. Окрім того, підлітки побували в музеї 19–ї ракетної бригади військової частини, де їм привідкрили таємниці військової служби, розповіли цілу історію про ракетну дивізію, її героїв. Організація табору стала можливою завдяки доброчинцям, кошти на нього, зокрема, збирались на Українській Біржі Благодійності.

Літо лише перетнуло екватор – юних підопічних Карітасу ще чекає немало пригод!