Місяць: Вересень 2017

У середу, 27-го вересня 2017 року, в Римі Папа Франциск розпочав кампанію на підтримку мігрантів – «Share the Journey» («Розділи подорож»). Він запросив увесь світ висловити свою підтримку біженцям та мігрантам, розділити з ними подорож до кращих умов життя. Україна приєдналась до кампанії, щоб підтримати передовсім внутрішньо переміщених осіб зі Сходу України, почути їхні історії. Кампанію координує «Карітас України».

Всесвітня кампанія “Share the Journey” триватиме 2 роки – до вересня 2019-го року і доєднатись до неї запрошені 145 християнських організацій по всьому світу. Кампанія спонукатиме говорити вголос про права мігрантів, а також вплине на суспільний дискурс щодо їх інтеграції: пояснить причини зміни місця проживання, внутрішні пережиття людей, допоможе перебороти страхи, пов’язані з налагодженням нових соціальних зв’язків.

У контексті “Share the Journey”  мігрант – це особа, що перебуває у дорозі та потребує супроводу, підтримки чи захисту. Це можуть бути біженці, шукачі притулку, внутрішньо переміщені особи, що рятуються від збройних конфліктів, екологічних катастроф або перебувають у пошуках роботи; і дорослі, і діти. Це також можуть бути жертви торгівлі людьми.

В Україні, де четвертий рік триває гуманітарна криза, зумовлена війною на Сході країни, 1 591 670 осіб офіційно зареєстровані як внутрішні переселенці (за даними Міністерства соціальної політики України), з них 225 886 – діти (за даними UNICEF). Ідея “Share the Journey” в тому, щоб почути цих людей, дати їм можливість описати виклики, які вони долали, свої почуття під час переїзду в нове місто та інтеграцію у громаду.

Приєднатись до кампанії можуть всі охочі. Особливо чекають на людей, які мають міграційний досвід і можуть про нього розповісти. У різних містах України організації Карітасу втілюватимуть інтеграційні заходи, наприклад, спільні молитви, дискусійні клуби, спільні трапези та обговорення, розділене дозвілля (перегляди кінофільмів, майстер-класи, мистецькі заходи), спільні добрі справи (міські толоки, благодійні ярмарки). Так створюватимуть простір, де внутрішньо переміщені люди могли б вільно взаємодіяти з приймаючими громадами, почуваючись невимушено, захищено, у спільноті.

Інформацію про заходи кампанії поширюватимуть у соцмережах з хештегом #sharejourney. Долучаючись до всесвітньої кампанії, Україна може наголосити на динаміці міграційних та інтеграційних процесів, пов’язаних з гуманітарною кризою, додати українське питання до світового дискурсу щодо міграції та захисту прав внутрішньо переміщених осіб.

Щоліта вже майже як двадцять років Карітас України проводить благодійну акцію «Шкільний портфелик», покликану допомогти дітям з кризових родин підготуватись до школи, зібрати найнеобхідніше шкільне приладдя і дати їм трошки свята та підтримки у наш непростий час. Портфелики, зошити, пенали, кольорові олівці, ручки, маркери, ножиці, лінійки, набори для малювання, кольоровий папір та багато іншого – все це, вкрай необхідне для навчання, часто не так легко придбати родинам, які опинились у скруті, і, на жаль, наш непростий час показує, що кількість потребуючих все зростає. «Я багатодітна мама, виховуємо трьох синочків і донечку, усі вони школярі. А щоб зібрати до школи одну дитину нині треба щонайменше 5 тисяч гривень, тому нам з чоловіком це вартувало би близько 20 тисяч гривень, –  розповідає мати школярів з Тернополя Богдана. – Без допомоги небайдужих людей ми б не впоралися, тому просто чудово, що є Карітас і його акція».

Усе літо працівники та волонтери осередків Карітасу разом з  благодійниками – бізнес-структурами та небайдужими приватними особами – напружено працювали, аби зробити приємні подарунки своїм підопічним. Без сумніву сказати – і цього року акція була неймовірно успішною, охопивши Україну від Нововолинська до Маріуполя, від Києва до Одеси. Ми щиро вдячні усім хто долучився до нашої акції – спільними зусиллями нам вдалось забезпечити шкільними портфеликами та необхідним шкільним приладдям понад 2 000 діток.

Більше того цього року шкільні портфелики отримали не лише діти з міст, де традиційно працює Карітас, а й у інші населені пункти, де діти також потребували допомоги Так співробітники Карітасу Київ допомагали не лише киянам – портфелики з  необхідними канцтоварами  отримали 80 учнів із багатодітних та малозабезпечених сімей у Черкасах, 35 – у Радомишлі Житомирської області, а також 20 дітей з сіл Фастівського району, де не так часто, як у великих містах, з’являються благодійники, але допомога дуже потрібна. Всього при підтримці благодійники Карітасу Київ вдалося зібрати понад 500 портфеликів, 300 з яких отримали кияни – діти з родин вимушених переселенців, багатодітних, захисників України.

120 дітей з  родин, що опинилися у складних життєвих обставинах, та вимушено-переселених осіб, що проживають у м. Хмельницькому та в Хмельницькій області, отримали необхідне для навчання канцелярське приладдя та шкільні портфелі за сприяння Карітасу Хмельницький. Аби розширити масштаби акції окрім традиційних форм збору коштів та шкільного приладдя використовувались й інші – так традиційний партнер організації, мережа магазинів «Офіс Центр» два місця проводила  акцію «Принеси в магазин старий рюкзак та отримай 20% знижки на новий», а усі отримані ранці були передані в Карітас. Збір рюкзаків та ранців, які уже були у використанні, але в гарному стані, в цьому проводився не лише у Хмельницькому, а й у інших містах, зокрема, в Маріуполі, адже для багатьох родин навіть така допомога є дуже суттєвою.

Понад 200 дітей з Одеси отримали шкільні набори, тут також намагались залучити якомога більше благодійників. «У цьому році ми звернулися до багатьох компаніій, які працюють в Одесі, з пропозицією приєднатися до акції. І багато хто відгукнувся, – розповідає співробітниця Карітасу Одеса Кіра Менакер. – Вони влаштовували збір коштів і приладдя серед своїх співробітників; деякі влаштовували внутрішні благодійні ярмарки та потім передавали нам гроші, або самі закуповували на них канцтовари. Ми щиро радіємо, що наша акція з кожним роком набуває все більшої популярності і ми маємо можливість допомогти все більшій кількості діток».

Акція «Шкільний портфелик» від Карітасу уже  стала доброю традицією у Тернополі, де підготуватись до нового шкільного року допомогли 250 школярикам. «Ми опікуємося дітьми і з Тернополя, і з області, адже потребуючі хлопчики і дівчатка є всюди і чимало батьків до нас звертається, просячи про допомогу. Дякуємо усім, хто долучився до цієї акції і почув наші заклики», – розповідає директор організації отець Андрій Марчук.

Зібрати портфелик не так і просто. Діти, їхні вимоги, потреби – всі різні. Учні різного віку потребують різне приладдя, зібрати «першачка» – значно дорожче. Тому співробітникам Карітасу доводилось творчо підходити до роздачі шкільних наборів і вибирати тих, хто їх найбільше потребує. «Насправді вибирати нелегко, – розповідає Кіра Менакер з Карітасу Одеси. – Особливо, якщо у тебе 650 заявок і ти не розумієш, кому найпотрібніше, а хто може і почекати. Але ми порахували, що коли дитина йде в перший клас, їй потрібно купувати все – від і до. Старшим – простіше, рюкзак чи інше приладдя може бути залишитись з попереднього року – відповідно, і витрати менші». А в Карітасі Івано-Франківськ проблему вирішили інакше – з 152 школярів з  соціально уразливих категорій, які отримали допомогу, 100  одержали  сертифікат на суму 600 гривень. Решта (в основному першокласники) – портфелики, укомлектовані всім необхідним шкільним приладдям.

Прийшло свято і до дітей, які живуть на сході України, адже незважаючи на близькість до зони бойових дій, діти все ж залишаються дітьми, які вірять у добрих чарівників, чекають на свято і подарунки. І співробітники місцевих Карітасів зробили все, аби стати саме такими чарівниками, створити атмосферу свята для дітей та підлітків, дати їм відчути підтримку небайдужих людей. Кошти збирались у спеціальні скриньки, встановлені, зокрема, на шкільних базарах, в кафе, квіткових магазинах, та з залученням місцевих спонсорів – так  Понад 100 дітей з Краматорська, Слов’янська, Маріуполя змогли отримати портфелики, а також побувати на святах, організованих Карітасом Краматорськ та Карітасом Маріуполь за допомогою партнерів та меценатів.

Акція тривала і в інших містах – 54 шкільні набори та 50 портфеликів отримали юні підопічні Карітасу Запоріжжя; 22 дітей з Дрогобича та навколишніх сіл отримали нові рюкзаки, а  13 – шкільне приладдя та канцелярію; Карітас Волинь підготував портфелики для 41 дитини з родин вимушених переселенців; 51 дитина отримала готові до школи рюкзачки завдяки Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії. В частині осередків Карітасу акція ще триває, оскільки досі надходять пожертви, а потреба в допомозі завжди перебільшує можливості.

Карітас України висловлює глибоку подяку всім небайдужим людям, які підтримали нашу ініціативу, своїми внесками допомогли дітям зробити день Першого дзвоника справжнім святом, а також бізнес-структурам: Банк Кредит Дніпро, SoftServe, LeBoutique, Укрпошта, METRO Cash & Carry Ukraine, Фармацевтична фірма “Дарниця”, Видавництво Івана Малковича “Абабагаламага” / Ababahalamaha Publishers, Київенерго, Мережа АЗС UPG, REHAU Ukraine – віконні системи, Derby, без активної участі яких акція не була б такою успішною.

Знакова, тепла зустріч щодо українсько-німецької співпраці відбулась у національному офісі Карітасу України.

Керівники Карітасу з радістю приймали гостей почесної делегації, з-поміж яких – представники німецької католицької організації Renovabis і заступник Голови німецького Бундестагу.

Німеччина зараз є одним з ключових партнерів України щодо подолання наслідків гуманітарної кризи. Учасники зустрічі обговорили важливі питання надання допомоги потребуючим та, зокрема, внутрішньо переміщеним особам. Дискусія також стосувалась розробки та впровадження нових проектів, відповідно до поточних суспільних запитів і проблем, нових підходів у сфері надання соціальної та гуманітарної допомоги в Україні.

«Ми працювали і продовжуємо працювати в різних країнах, що переживають кризу, а це понад 15 таких держав. В Україну вперше я приїхала в березні. Була в буферній зоні. Спілкувалася із представниками різних громад. Ви знаєте, мене вразило те, що ваша держава нині перебуває в так би мовити затяжній кризі», – розпочинає розмову Інге Люверінк.

Вона разом зі своїм колегою Рустіко Бінасом, незалежним радником з питань зменшення ризику стихійних лих та розбудови стійкості в кінці серпня приїхали до Києва. Вони протягом чотирьох днів проводили тренінг «Підхід стійкого відновлення громади» для працівників Карітасу України. Протягом чотирьох днів теорія поєднувалася із практикою. Опісля наші фахівці отриманні знання впроваджуватимуть на місцях в своїй щоденній роботі.

Про те чого вдалось навчитись, що спільного та відмінного між Україною та іншими країнами, які перебувають у затяжній кризі, що потрібно знати аби її подолати розповіли наші гості?

Ви маєте великий досвід роботи із країнами, які переживали чи й нині переживають кризу. Які на вашу думку, можна виділити спільні проблеми для цих країн? І як їх побороти?

 Інге Люверінк, радник з гуманітарної допомоги у Cordaid, Нідерланди:

 Кожна країна має свою історію, свою культуру. І звичайно, робота зі спільнотою залежить саме від цього. Утім, як на мене усі країни, з якими доводилося працювати мають спільну проблему. Точніше, спільну помилку на шляху до розв’язання кризи. Ми всі  замість того, щоб прислухатися до громад, почути їх, надихнути їх на самостійність, ми намагаємося вирішити проблеми замість них. А відтак, ми даємо рибу, а не вудку. В першу чергу, необхідно змінити ставлення. Наприклад, не думати, що Карітас прийде і принесе щось цим людям, а спробувати відкрити їхній внутрішній потенціал, можливості. Допомогти їм побачити, що саме вони можуть зробити в даній ситуації.

Рустіко Бінас, незалежний радник з питань зменшення ризику стихійних лих та розбудови стійкості:

Занурення у спільноти, особливо, у сільські, – ось що дуже важливо. Іноді навіть необхідно там просто жити, спостерігати. Не говорити самим, а слухати їх. Повірте, це дасть потужний результат. Як на мене можна виділити ще одну спільну помилку для усіх країн: ми часто прислухаємося до лідерів, а не чуємо інших людей. Я точно знаю: спільноти мають велику внутрішню силу, яку необхідно витягти на поверхню. Ваше завдання відкрити потенціал, який є в кожному суспільстві. Цього ми навчали на тренінгу.

Ви сказали, необхідно занурюватися у спільноти та більше слухати ніж говорити наскільки ця формула є універсальною?

Рустіко Бінас:

Так, ця формула працює в усіх країнах. Звичайно, для кожної окремої країни є ще і свій досвід. Проте, хочу вам сказати, найкращі результати були там, де саме спільноти несли відповідальність за проект. Там, де люди відчували, що усе це робиться їхніми власними силами, що саме вони творять своє життя, там дійсно результати вражають. Так, в деяких країнах, люди, з якими ми працювали стали настільки успішними, що почали ділитися своїм досвідом з усією країною. Спільнота має відчувати, що саме вона є двигуном змін. А відтак, позитивний результат не за горами.

На що нам в першу чергу необхідно звернути увагу аби якомога швидше подолати кризу?

Рустіко Бінас:

Повірте – Україна – не виняток. І ми на тренінгу розповідали про це. Якщо в Україні спільноти матимуть відчуття, що саме вони відповідають за зміни, то навіть при найскладніших обставинах відбудуться позитивні зрушення.

Інге Люверінк:

Вам необхідно повернутися до схеми піклування одне про одного.  Коли громада дбає про людей, які мають потреби. Думаю ви мали таку традицію, утім через плинність часу вона дещо втрачена. Саме зараз з’явилася можливість поновити її. Важливо, коли спільнота дбає про себе, а не постійно кличе на допомогу когось із зовні. Знаєте, існує певне небезпека: нині люди мають допомогу у великих розмірах, але з часом вона буде зменшуватися. І чи зможуть потім вони подбати про себе? У цьому криється небезпека… То ж нам потрібно зробити так, щоб ці люди, які отримують шефство у майбутньому змогли впоратися самотужки. Мене здивувало те, що фактично всі країни, які перебувають у періоді довготривалої кризи схожі між собою. Подібну ситуацію ми бачили у  Конго, Центральній Африці. Так само і на Філіппінах. Наше з вами завдання зробити так, щоб люди самі собі у майбутньому могли дати раду.

Тобто питання за об’єднанням?

Рустіко Бінас:

Буз сумніву! Коли існує соціальне роз’єднання – єдиний спосіб вирішити цю проблему – об’єднатися. Важливо, щоб кожна людина відчувала спільну цінність, за якою вони зможуть ідентифікувати себе. Знаєте, коли відчувають спільність є надії на хороше спільне майбутнє. Шлях вперед якраз і полягає в тому, щоб надати цінність кожній людини, зрозуміти важливість кожної людини і спільну приналежність до чогось більшого, до якоїсь громади. Соціальні процеси не можливо пропустити, або скоротити. Найвища мета – це відновити людську гідність. Адже  в кризових ситуаціях це втрачається.

Інге Люверінк:

Журналісти часто запитують у нас: чи існує рецепт подолання кризи? На жаль, його немає. І мушу вам сказати, інколи здається, що кризу подолано, бо настає період миру, точніше затишшя. Утім, вже через кілька років країна знову переживає нову кризу. Ми не можемо випередити чи попередити її. Важливо навчити людей опиратися цій кризі та бути стійким. Головне, якщо вона виникне вдруге, то люди повинні вміти зберігати ритм життя, нормального життя. Майбутнє передбачити важко, важко передбачити кризові ситуації, але дати людям упевненість, що вони можуть в житті багато чого зробити –  дуже важливо.

Щоліта всі осередки Карітасу значну увагу приділяють відпочинку своїх наймолодших підопічних, адже це прекрасна нагода оздоровитись, набути нових знань та навичок, познайомитись з ровесниками і просто трохи відволіктись від побутових проблем.

Різноманітним був відпочинок вихованців Карітасу Київ. Понад 180 дітей з сімей переселенців, учасників АТО, кризових родин змогли отримати 2-3 тижні відпочинку у літніх таборах.

55 юних шукачів пригод отримали унікальну нагоду відпочити у таборі «Едельвейс» поблизу Яремча. Щодня на них чекала цікава програма – ігри, квести, розваги, танці, організатори потурбувались також про екологічно чисте та здорове харчування. Але не забули при цьому, що відпочинок у горах – це перш за все мандрівки численними туристичними маршрутами. День 18 серпня 2017 року надовго запам’ятається всім – діти пройшли 20 кілометрів шляху і підкорили найвищу точку України, Говерлу. А ще в програмі були підйом на гору Маковиця, мандрівка до скель Довбуша і цікаві оповіді про його скарби, інші подорожі. Не дивно, що всі юні мандрівники з захопленням оповідали про свої пригоди, нових друзів і те, як не хотілося повертатися додому.

Надовго запам’ятають це літо ті 24 вихованці Карітасу Київ, яким випала нагода протягом двох тижнів відпочити у таборі у Швеції.  Це стало можливим завдяки мисткині та активістці Наталії Андерсон, яка вже 29 років поспіль запрошує  на оздоровлення у свій родовий маєток дітей різних соціальних категорій з України, Білорусі та Польщі. Програма була дуже насиченою – активні ігри на свіжому повітрі, квести, творчі майстер-класи, походи у ліс та на озера, екскурсії у парк атракціонів та аквапарк, а  також казкові морські подорожі Стокгольмським каналом та круїз до берегів Фінляндії.  За час відпочинку, діти змогли розкрити в собі нові творчі здібності, насолодитися фантастичною природою Скандинавії. Кожен з них повернувся додому з незабутніми враженнями та новими друзями.

Чудовим був і відпочинок підлітків у Карпатах, організований Карітасом Волинь. На цей раз літній християнський табір розташувався в с. Яблуниця – екологічному серці України. Завдяки проекту «Національна мережа центрів для дітей та молоді» 28 дітей отримали незабутній та захопливий  відпочинок з насиченою програмою та духовними заняттями. Під час табірної зміни відбувалися цікаві заняття, де діти мали можливість краще пізнати себе та своїх друзів, проводились квести, які формували командний дух, романтичні вечори, де всі дружньо співали. Організовані були цікаві екскурсії в Яремче (вольєрне господарство та водоспад Пробій), Буковель (підйом на гору та купання в озері Молодості), географічний центр Європи, на полонину “з дегустацію сирів та майстер-класами гри на різних гуцульських інструментах. А найголовнішою подією табору стало підкорення найвищої вершини України – Говерли. Підніматися було нелегко, але всі допомагали один одному і, вже вийшовши на вершину, зрозуміли – зусилля варті побаченого. «Завдяки цьому табору ми зустріли нових друзів, наповнилися новими враженнями, позитивними емоціями, здійснили свої мрії, а також віднайшли духовну складову нашого життя», – зазначила одна з учасниць.

Ще понад 40 підопічних Карітасу Волинь взяли участь у літньому християнському таборі «Лісова казка» на озері Світязь, де протягом 10 днів активно розважалися та духовно збагачувалися. Учасниками табору стали діти з сімей, що знаходяться в складних життєвих обставинах та діти загиблих в АТО. Тренінги, майстер-класи, конкурси української пісні, міс «Білосніжка», козацькі забави, квести, перегляд кінофільмів, купання в озері – дали змогу учасникам активно відпочити, духовно зрости, розкрити свої таланти, знайти нових друзів, покращити своє здоров’я та отримати позитивні емоції.

А підопічні Карітасу Львів поїхали шукати у іншу курортну зону України – на море, у табір, який отримав назву, що відобразила мрії всіх його учасників – «Омріяне море». Тут теж були всі традиційні атрибути літнього відпочинку – забави квести, концерти і просто море. Але вихователі не забували і про розвиток свої підопічних – цікавою ініціативою став «день самоврядування», коли підлітки і працівники табору помінялись ролями та обов’язками: вихователі стали «вередливими і незадоволеними підлітками», а підлітки – «відповідальними дорослими». Досвід буд дуже цікавий і дав змогу подивитись на себе збоку, що і відзначили самі діти: «Важко бути дорослим, з дітьми взагалі неможливо працювати», «Я зрозуміла, що ще не готова брати на себе відповідальність і бути в ролі дорослої, це дуже відповідально і страшно», «Дякуємо, що показали нам, які ми буваємо нестерпні»…

Традиційно і Карітас Івано-Франківськ дарує своїм підопічним дітям можливість оздоровитись та відпочити у літньому таборі. І цього року серед мальовничих гір у селі Заріччя Надвірнянського району 88 дітей та 12 батьків разом з працівниками Карітасу відпочили у літньому оздоровчому таборі. Всі три табірні зміни були спрямовані на дітей з різних цільових груп: з кризових та малозабезпечених родин, з багатодітних сімей, позбавлених батьківської опіки, дітей та молодь з вадами розумового розвитку, з родин вимушено переміщених осіб та учасників АТО. У першу зміну відпочивали вихованці Центр дозвілля та соціальної адаптації – молодь з обмеженими можливостями – 26 дітей та семеро батьків –  грали у спортивні ігри, малювали на асфальті, ліпили з пластиліну, виготовляли вітальні листівки, на тренінгах говорили про дружбу, людські цінності, багато гуляли на свіжому повітрі. Наступними перейняли естафету активного і корисного відпочинку діти, які опинилися у складних життєвих ситуаціях. На них чекали інтелектуальний конкурс «КВК», розважальна програма «Чічка Прикарпаття та Легінь Карпат», театральний конкурс, вечір талантів, станційна гра «Казковий експрес», а також багато творчих занять. Цікавою несподіванкою для учасників табору став кулінарний майстер-клас із приготування вареників – власноруч приготовані вони були значно смачніші! А ще незабутні враження принесла екскурсія у Верховину, адже гори, овіяні народними переказами, легендами, міфами зачаровують з першого погляду. Несподіванкою тут став  Музей гуцульської магії, у якому зібрано чимало атрибутів карпатських знахарів та мольфарів. «Перші дні було трохи важко, бо сумувала за рідними, – ділиться своїми враженнями одна з учасниць табору, – але ми дуже швидко здружилися і я зрозуміла, що цей табір я запам’ятаю надовго». «У мого сина залишилося багато позитивних емоцій та гарних спогадів, – каже мама одного з вихованців. – Я дуже сумувала за ними, мені трохи не вистачало його допомоги, але я задоволена, що він відпочив Дуже вдячна Карітасу за оздоровлення наших дітей».  Третя зміна була для осіб з вадами розвитку та опорно-рухового апарату, що проживають у районах Івано-Франківської області – 23 дитини та четверо батьків. Головною метою було спілкування, згуртування і активна участь в спільних заходах, адже, як виявилось, більшість молодих людей вперше пізнали таборове життя, тому для них час проведений за стінами своєї домівки і робота в команді були в новизну. А тут – брали участь у майстер-класах, гуляли серед мальовничої природи, грали у футбол і навіть брали участь у показі мод!

16-26 серпня 2017 року в Яремче відбувся літній християнський табір на тему «Великого бажайте!» для дітей Донецького екзархату. 50 осіб з Донецька та області, з Кам’янського, Дніпра, Запоріжжя, а також діти-переселенці з різних міст і сіл України мали можливість духовно і фізично відпочити в мальовничих Карпатах. Табір «Великого бажайте!» організували і провели, зокрема, співробітники Карітас Кам’янське, за сприянням Координаційної Ради душпастирства у критичних ситуаціях УГКЦ. Протягом 10 днів діти знайомились з християнськими цінностями, а окрім виховних зустрічей, учасники табору відвідали різноманітні екскурсії, здійснили походи в гори. Навчаючись долати життєві вершини, вони також підкорили і Говерлу.  Цей табір для дітей з Донбасу: окупованих, прифронтових територій, переселенців був не лише оздоровчо-відпочинковим, а своєрідною реабілітацією після пережитого досвіду війни. Тому вони залишали табір зі словами великої вдячності, сльозами радості через позитивний досвід і одночасно – смутку від потреби розставання, а також – з прагненням і надією повернутися сюди ще раз.

А у випадках, коли не було можливостей організувати табори за містом, в осередках Карітасу працювали міські літні табори. Такою була, наприклад,  відпочинкова зміна християнського дитячого міського денного табору, що діяв у рамках проекту Дитячого соціального центру при Карітасі в Коломиї, тут відпочило близько 50 дітей. Табірний день починався із танцювальних класів, продовжувався молитвою, іграми, майстер-класами. За два тижні відпочиваючі встигли ознайомитися із архітектурою Чернівців, відвідати Воскресенецьку гору, Медову долину та річку Прут.

Тим часом в Дорі, що в Карпатах Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії провів щорічні «Канікули з Богом». Незабутню атмосферу табору допомагала творити насичена програма, складена дбайливими аніматорами. Серед них: «Таємний ангел» – дітки всіма можливими способами проявляли увагу та турботу до тієї людини, ім’я якої прочитали попередньо у своїй картці, яку обрали випадково та «Дорівська пошта» – біля дверей кожної кімнати розміщувалася невеличка скринька яскравого кольору, куди діти потаємного могли вкинути ласощі чи фрукти, записки, зізнання, компліменти, цим самим проявляючи любов та увагу один до одного. Кожен ранок розпочинався із руханки – ранкова танцювальна зарядка, продовжувався молитвою, також щоденно проводились корисні науки та повчання. Цьогоріч аніматори творчо виклалися на повну, організовуючи найрізноманітніші вечірки, серед них джинсова, українська, оскар-вечірка із червоною доріжкою, по якій ішли пари. До вечірок готувалися дружньо, всі разом виготовляли на майстер-класах різноманітні елементи, щоб відповідати дрес-коду вечірки.

В свою чергу діти з Стрия – підопічні проекту «Національна мережа центрів для дітей та сімей» змогли побувати в оздоровчо-відпочинковому таборі на березі Чорного моря в смт Затока, що. Як вони самі свідчать, дало їм змогу успішно підготуватися до шкільних буднів і планувати відпочинок на наступне літо!

 

В кінці серпня у Києві відбувся круглий стіл, організований спільно Міністерством соціальної політики України та Карітасом України на тему “Напрацювання рекомендацій щодо запровадження незалежного моніторингу та оцінки якості соціальних послуг. Нові підходи в контексті реформування надання соціальних послуг”. У заході взяли участь представники Міністерства соціальної політики, його структурних підрозділів в регіонах, що реалізують державну соціальну політику на місцях, експерти, представники організацій громадянського суспільства, представники асоціацій органів місцевого самоврядування та міжнародних організацій.

Карітас України представив  звіт  за результатами комплексного дослідження «Особливості отримання соціальних послуг окремими цільовими аудиторіями в регіонах України». Провокативний характер проведеного аналізу сприяв дискусії учасників та акцентував увагу присутніх на потребі вдосконалення методів збору інформації, який здійснюється регіональними органами соціального захисту. Представники Карітасу України запропонували присутнім власне бачення моделі розвитку ринку соціальних послуг, та наголосили на тому, що без зміни підходу до визначення потреб населення у соціальних послугах не відбудеться трансформації загальної системи надання соціальних послуг.

Організатори «круглого столу» представили концепцію системи моніторингу та оцінки якості соціальних послуг. Концепція базується на запровадженні дворівневої структури державної системи моніторингу та оцінки якості соціальних послуг, в рамках якої, на загальнодержавному рівні, пропонують створити Агенцію з моніторингу та оцінки якості соціальних послуг. Під час обговорення, учасники висловили пропозиції щодо створення незалежних інспекцій та запровадження громадського моніторингу якості соціальних послуг.

Предметом закупівлі за державний кошт має стати якісна послуга, потреба в якій постає тільки за наявності реального отримувача і за умови дотримання надавачем стандартів якості. Запропонований комплексний підхід до змін у порядку надання соціальних послуг складається з трьох компонентів:

– єдиної системи обміну даними про соціальні послуги;

– нової моделі фінансування соціальних послуг;

– уніфікованих стандартів надання соціальних послуг.

Захід став платформою для діалогу представників влади з представниками інститутів громадянського суспільства та пошуку спільних шляхів у процесі реформування порядку надання соціальних послуг у країні.

Як зазначив Ростислав Кісь, юрист Карітасу України: «Такі заходи є чудовою нагодою обмінятись думками та поділитись проблемами, з котрими кожен з нас стикається у своїй щоденній роботі. Зрештою, всі ми працюємо заради єдиної мети – допомоги потребуючим та зміни системи соціального захисту, тому ми завжди відкриті до діалогу та співпраці».

Наталія Федорович, заступник міністра соціальної політики додала, що жоден орган влади не може самотужки якісно впливати на життя сотень тисяч людей. Відповідно дії як міністерства та його підрозділів, так і представників третього сектору повинні бути узгоджені, а саме – узгоджені рекомендації для ОТГ та гнучкі інструменти роботи для того, щоб всі однаково розуміли для чого потрібна оцінка потреб і моніторинг.

Дзвенислава Чайківська, генеральний Секретар Карітасу України, наголосила, що галузь соціальних послуг постійно потребує висококваліфікованого кадрового наповнення і одним із завдань реформи надання соціальних послуг є підвищення престижу професії та підвищення кваліфікації персоналу, як приватних так і державних надавачів соціальних послуг.

Нагадаємо, з вересня 2016 року Карітас України виконує проект запровадження дієвих механізмів моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг як одного з елементів реформування сфери соціальних послуг. Команда проекту розробила концепцію запровадження моніторингу та оцінки якості наданих соціальних послуг, положення про національний орган моніторингу та оцінки якості соціальних послуг, а також основні принципи інтеграції процедур моніторингу та оцінки якості соціальних послуг, що надаються, в загальну схему реформування соціальних послуг. Також в рамках проекту провели дослідження особливостей отримання соціальних послуг окремими цільовими аудиторіями в регіонах України з використанням аналізу статистичних даних наданих Міністерством соціальної політики, а також на підставі аналізу власних зібраних даних у 6-х областях України (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Одеська, Харківська, Хмельницька області).