Благодійником може бути кожен


Співпраця Карітасу-Волинь із польською фундацією
25.02.2011
1 лютого Карітас-Волинь заключив угоду про співпрацю з благодійною фундацією «Коло допомоги бідним» з м.Замость, Республіка Польща. Метою угоди є об’єднання зусиль щодо спільної роботи з особами, які опинилися в складних життєвих
обставинах шляхом



надання їм соціальних, психологічних, педагогічних,  соціально-медичних, соціально-економічних, юридичних та інформаційних послуг.

 

Благодійний фонд «Карітас-Волинь» і польська благодійна фундація  «Коло допомоги бідним» виробили спільний план діяльності, який має на меті:
•    завершити реставрацію соціально-молодіжного центру в одному з мікрорайонів Нововолинська
•    організувати роздачу гуманітарної допомоги потребуючим
•    створити при місцевому Карітасі школи волонтерів
•    здійснити будівництво соціально-реабілітаційного центру для дітей
та інше.

Об’єднання ресурсів кількох сторін пришвидшує можливість завершення проекту соціального центру,  що є нині пріоритетним завданням для Карітасу на Волині.
Запрошуємо також усіх, хто в змозі  підтримати й зробити фінансовий внесок, долучитись до даної ініціативи.

Інформаційна довідка про фонд «Коло допомоги бідним»:

Благодійна фундація «Коло допомоги бідним» заснована в м. Замость  (Республіка Польща) в 1993 році колишнім військовим п. Чеславом Каспчаком. В 1980 році, дізнавшись, що Польщі загрожують військові дії, Ч. Каспак з метою політичного притулку переїхав до Мюнхена і протягом наступних десяти років вже не мав можливості повернутися до рідної Польщі. Перебуваючи в Німеччині, працював в благодійному фонді, а невдовзі здійснив свою давню мрію, і, повернувшись до Польщі після повалення «комуни», у 1993 році в Варшаві зареєстрував фундацію «Коло допомоги бідним».

На перших порах фонд займався забезпеченням сотень потребуючих людей продуктами харчування, одягом, ліками. Тодішній президент Польщі Лех Валенса сприяв роботі «Коло допомоги бідним», надав податкові пільги. Відтак фундація розпочала займатися торгівельною і ремонтно-будівельною діяльністю, надавати послуги ночівлі, створила благодійну їдальню.

На теперішній час «Коло допомоги бідним» надає юридичну допомогу тим, хто не має змоги скористатись послугами платних юристів, здебільшого це стосується захисту прав громадян у стосунках з роботодавцями.  Основне кредо фундації – робити добро за будь-яких обставин і умов. Подати руку кожному, хто її просить!

 

Контакти фонду «Коло допомоги бідним» в Республіка Польща:
ul. Peveca 11-1, Zamost 22400 Polska, tel: (048) 504 471260

Прощаючись із різдвяними святами


Маланка в Івано-Франківську
23.02.2011

Для працівників Карітасу Івано-Франківськ вже стало традицією організовувати тематичні зустрічі, які мають на меті  діалог між поколіннями. Таким чином люди старшого віку  передають свій життєвий досвід молоді, діляться цінними розповідями і порадами, велику увагу приділяючи збереженню



національних традицій і звичаїв.


Свято «Розколяди» – це проводи різдвяно-новорічних свят, тому під час заходу, яке влаштував місцевий Карітас в Івано-Франківську 11 лютого, окрім живого спілкування, також звучали  колядки, щедрівки, віншування, було відтворено давній обряд  “Маланки”.

Учасниками свята «Розколяди» були набувачі проектів: «Клуб людей похилого віку «Надвечір» (програма «Місце зустрічі – Діалог» німецького фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє), «Соціальна та психологічна підтримка дітей трудових мігрантів», «Центр дозвілля та соціальної адаптації молоді з вадами розумового розвитку».

Діти, молодь з функціональними обмеженнями, батьки, опікуни та люди похилого віку напередодні урочистого святкування спільними зусиллями, ретельно і радісно готувались до проведення свята.

 
Саме тому франківська “Розколяда” минула яcкраво, затишно і з великою приємністю, в спільності духу і поваги до християнських свят!

Колектив Карітасу щиро вдячний волонтеру п.Вірі Бондаренко та художньому керівникові гурту «Патроничі» п. Іванові Малику за активну участь в організації та постановці концертної програми свята.

 

Благодійників чекають зміни в українському законодавстві

Закон про благодійництво

21.02.2011

17 лютого Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності підтримав законопроект “Про благодійництво та благодійні організації” (№ 6343), і рекомендував розглянути його у першому читанні на сесії ВРУ. І хоча висновок Головного науково-експертного управління апарату ВРУ був негативний, представникам громадськості та автору законопроекту – депутату Олександру Фельдману – вдалося переконати членів комітету
підтримати документ.

За підтримку проекту закону проголосували Петро Ющенко, Василь Деревляний, Володимир Яворівський, Вікторія Дем’янчук. Не підтримали законопроект Михайло Косів і Ярослав Кендзьор.

На необхідності швидкого ухвалення законопроекту “Про благодійництво та благодійні організації” (№6343) наголосили представники благодійних фондів: Олександр Максимчук (голова правління Міжнародного благодійного фонду “Україна 3000”), Андрій Васькович (президент Міжнародного благодійного фонду “Карітас України”), Віктор Лях (голова Правління Українського форуму благодійників).

Як зазначив Максим Лациба (керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень), робоча група готова розглянути всі поправки до законопроекту і по можливості врахувати їх при підготовці законопроекту на друге читання.

Наразі завданням №1 – внесення законопроекту “Про благодійництво та благодійні організації” (№6343) на розгляд сесії Верховної Ради.

Нагадаємо, що проект Закону України “Про благодійництво та благодійні організації” (№ 6343) був розроблений за участю Українського незалежного центру політичних досліджень і Мережі розвитку європейського права та поданий народними депутатами Юлією Льовочкіною, Олександром Фельдманом, Олегом Зарубінським та Лесею Оробець.

Законопроект має на меті забезпечити сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій, захисту прав благодійників та набувачів благодійної допомоги. Це дозволить залучити більшу кількість громадян та бізнес-кампаній до вирішення суспільно важливих проблем.

Зазначимо також, що експерти Українського незалежного центру політичних досліджень, Центру громадської адвокатури та Мережі розвитку європейського права не погоджуються із зауваженнями ГНЕУ, які несуть негативні наслідки для благодійної діяльності та дискримінацію для благодійних організацій. Висновки ГНЕУ не сприяють підвищенню прозорості благодійної діяльності та залученню додаткових ресурсів.


За матеріалами порталу “Громадський простір”.

Молодіжний інтерес до благодійництва


Католицька молодь Австрії у гостях в Карітасу України
18.02.2011
9 лютого у Львові відбулась зустріч керівництва Карітас-Львів УГКЦ з товариством «Католицька молодь вищих шкіл Австрії». Метою зустрічі, яку ініціювало Українсько-австрійське бюро кооперації в науці, освіті та культурі, було бажання молоді дізнатись



більше про історію і реалії діяльності католицької церкви на Україні, про роботу та особливості діяльності регіональних Карітасів, про відносини між Карітасом  і церквою, також про теперішню ситуацію у міжцерковних відносинах в Україні, політичну ситуацію в Україні і її вплив на функціонування благодійних організацій. 

25 молодих людей відвідало соціальний центр Карітасу-Львів УГКЦ на вул. Левицького у Львові.

Вони мали можливість переглянути відеопрезентацію роботи місцевого Карітасу, ознайомитись з роботою двох соціальних проектів по опіці за дітьми з кризових родин  дошкільного та підліткового віку.

Чимале зацікавлення викликала у австрійських гостей бесіда із директором Карітасу-Львів Ярославом Лемиком і виконавчим директором Степаном Вовком про досвід і механізми соціальної роботи із різними групами потребуючих в Україні, також з великим ентузізамом австрійські гості обговорювали питання історії виникнення і перспективи функціонування Карітасу в Європі.

Карітас Донецьк на службі сімейним цінностям


Збережімо сім’ю для дитини!
 15.02.2011
В Донецьку за підтримки фонду “Розвиток України” та HealthRight International реалізовується проект “Збережемо дитині сім’ю”. До реалізації проекту долучено Карітас Донецьк, який і поділився з нами новинами та фотографіями. Проект впроваджується
Донецьким  міським центром  для сім’ї, дітей



та молоді, Донецькою міською
службою у справах дітей, Донецькою молодіжною громадською організацією
“Альтернативний Молодіжний Центр” (“Город Солнца”) та донецькою
регіональною організацією Карітасу України.

 

Проект “Збережемо дитині сім’ю”ставить за мету профілактику соціального сирітства,
зниження рівня кількості кризових сімей, забезпечення виховання дітей в
сімейному середовищі, уникнення явища “вуличні діти”.

Завдання проекту:
1) Виявлення серед кризових сімей таких, які здатні за допомогою
соціальної підтримки відновити необхідні функції сім’ї, як соціального
організму.
2) Надання необхідної підтримки дітям, сім’ї яких у даний момент не справляються зі своїми функціями.
• психологічна допомога (діагностика, корекція, своєчасна психотерапія),
• соціальна (відновлення соціальних зв’язків, організація дозвілля),
• педагогічна (допомога у навчанні та освоєнні шкільної програми),
• економічна (необхідний одяг, можливість проїзду до місця призначення),
• медична (перша допомога, санітарна обробка, супровід у медичні заклади),
• юридична (відновлення або первинне оформлення документів).
3) Створення ефективної мережі партнерських організацій для раннього виявлення кризових сімей, роботи із ними.

Проект охоплює місто Донецьк, зокрема такі райони: Київський і Куйбишевський, Пролетарський і Будьонівський.

Цільова група проекту:
1) молоді сім’ї з новонародженими або маленькими дітьми, які не мають
інформації про підтримку державою сімей і не мають житла, а також сім’ї,
які планують відмову від дитини, або залишили свою дитину в пологовому
будинку;
2) сім’ї, де існує реальна загроза вилучення дітей з сім’ї і сім’ї, з яких вилучення вже сталося;
3) інші сім’ї в складній життєвій ситуації;
4) власне, діти і молодь до 24 років.


За більш детальною інформацією звертайтесь до координатора проекту:

Тетяна Носач
+38 (050) 820-90-48
+38 (062)349-57-59
e-mail: sos@amc.dn.ua  

Любомир Гузар відійшов від управління УГКЦ


Блаженніший Любомир прийняв рішення про відставку
11.02.2011
10 лютого Папа Римський Бенедикт XVI прийняв відставку предстоятеля Української  Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Любомира Гузара згідно з Кодексом канонів Східних Церков (канон 126 §1 -2). Кардинал Любомир, якому невдовзі виповниться 78 років,



очолює  УГКЦ з 2001 року після смерті
кардинала Любачівського. Після відставки на його місце буде призначений тимчасовий адміністратор, а нового голову Церкви оберуть протягом
двох-трьох місяців на зборах Священного Синоду, на який з’їдуться
єпископи з усього світу. 
 
Попри те, що посада предстоятеля церкви є довічною, Любомир Гузар уже подавав Папі Римському прохання про відставку. Провідник УГКЦ неодноразово казав, що хотів би відійти від керівництва церквою після свого 75-річчя. 

«Сьогодні, коли я вже не маю достатньо сил, хочу передати уряд своєму наступникові, який ефективно продовжуватиме цю працю. Бо це не моя праця і я не є ключем. Ключем є Церква, а мета нашої праці – служіння Церкві, і ми стараємося це виконувати доти, доки можемо це робити ефективно», – пояснює своє рішення Блаженніший Любомир.

 
Любомира Гузара називають одним із найавторитетніших релігійних і суспільних діячів в Україні
, його глибоко поважають, вважають цінним наставником і провідником для українців на конкретному часово-просторовому етапі історії народу й держави.
УГКЦ під керівництвом Любомира Гузара послідовно відмежовувалася від політики, наголошуючи на принципі відокремлення церкви від держави. Водночас кардинал Гузар вказував теперішній владі на чолі з президентом Януковичем на неприпустимість преференцій окремим конфесіям в Україні, висловлював й інші важливі думки, поради суспільно-політичного характеру.

 
«Я й надалі братиму участь у житті Церкви і суспільства. Буду
молитися за Церкву, переосмислювати минуле, слідкувати за тим, щоб
нічого з минулого нашої Церкви не затратилось. Дуже б хотів проводити
зустрічі з молоддю, а також з різними професійними групами:
журналістами, митцями, політиками»,
– каже Блаженніший Любомир.

 
Коротка біографічна довідка:

Любомир Гузар народився у Львові 1933 року, але в 1944 році його родина виїхала з України. Він навчався в духовній семінарії у США та в Католицькому університеті Америки. Священиком став у 1958 році. Згодом вивчав філософію в Нью-Йорку й отримав ступінь доктора богослов’я в Римі, захистивши дисертацію про Митрополита Андрея Шептицького.

 

До України Любомир Гузар повернувся в 1992 році, служив духівником у Львівській семінарії. З 1996 року
його обрали помічником Глави УГКЦ, в звязку із погіршенням стану здоров’я кардинала Любачівського. Священний Синод обрав Любомира Гузара Архієпископом Львівським та Главою Української Греко-Католицької Церкви у січні 2001 року.

 

 


Життя на чужині


Як не втратити себе?
09.02.2011
У Дрогобичі відбулася четверта тематична зустріч з колишніми мігрантами, організована Комісією УГКЦ у справах мігрантів разом із Карітасом Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Захід було проведено в рамках навчально-тренінгового центру «Одна Родина». На зустрічі були близько двадцяти дорослих осіб, а також



діти і підлітки. Тренінг провадив Максим Бондаренко, родинознавець, керівник проектів і програм Комісії.
 
Основне питання – психоемоційний стан людини, котра опинилася у чужому середовищі. Окрема увага була приділена способам і можливостям контакту з рідними з-за кордону, і наголошено на  важливості  позитивної ролі спілкування.
 
«В родині, де хтось з її членів виїхав на заробітки, дуже важлива взаємна підтримка одне одного, а також постійне сигналізування чоловікові чи жінці, яка на заробітках, про те, що на них чекають удома, і не заради грошей. Тільки за умови  дотримання цих правил розділена часом і простором родина має великий шанс на нове об’єднання», – вважає Максим Бондаренко.
 
Під час зустрічі з родинознавцем у спільному колі колишніх мігрантів були також  описані і проговорені різні  моделі інтеграції у нове суспільство за кордоном та важливість ролі творення нових спільнот вже у середовищі іншої країни. Присутніх зацікавили також способи психологічного вирішення стресових ситуацій, з якими стикається кожна людина  – від зміни оточуючого середовища до зміни себе.
 
Важливим моментом зустрічі були також свідчення дітей та підлітків, які зізналися, що після участі в тренінгу почали значно краще розуміти  переживання, через які проходять  їхні батьки.  Глибше  про проблеми спілкування дітей мігрантів з батьками, які повернулися додому, Максим Бондаренко пообіцяв розповісти у  циклі наступних  зустрічей.
 
Наступний тренінг у Дрогобичі відбудеться в останню суботу лютого.

Соціальні проблеми міграції


Реінтеграційна допомога
09.02.2011
Карітас України вже більше 5 років виконує проекти пов’язані з репатріацією та реінтеграцією українських трудових мігрантів, які добровільно вирішили повернутися з країн Європейського союзу до України. З огляду на актуальність проблеми діяльність у цьому напрямку постійно розвивається, зміцнюється та



удосконалюється.
У вересні 2008 року, в рамках проекту ERSO (European Reintegration Support Organisations – Європейські Організації з Реінтеграційної Допомоги), була створена Українська мережа солідарності, що налічує 30 партнерських  організацій в 15 областях України, з координаційним центром у Львові. Ця структура значно полегшила реалізацію мети реінтеграційних проектів, яка полягала у наданні соціальної, інформаційної, психологічної підтримки, правової та матеріальної допомоги для реінтеграції мігрантів, які бажають добровільно повернутися на батьківщину. До кожного мігранта застосовується індивідуальний підхід.
 
Як показує досвід роботи, громадяни України неохоче повертаються додому, не виконавши своєї місії за кордоном (переважно – накопичення грошей для придбання житла, навчання дітей, лікування близьких тощо). Повернутися їх змушують крайні обставини, що унеможливлюють їх подальшу працю за кордоном: проблеми із здоров’ям, втрата роботи. Ще до прибуття додому людина отримує соціальний супровід у країні перебування завдяки мережі консультаційних центрів для мігрантів у країнах ЄС. На цій стадії починалася підготовка до повернення мігранта: аналізувалася його ситуація, визначалися основні потреби, встановлювався зв’язок з партнерською організацією, яка знаходилась найближче до його місця проживання.
 
У 2011 році Карітас України виконуватиме проект STAVR (Strengthening Tailor-made Assisted Voluntary Return – Стала Реінтеграція Після Добровільного Повернення) www.reintegrationcaritas.be
 
Мета проекту:  збільшення шансів успішної реінтеграції  мігрантів, що повернулися після перебування у Бельгії через  надання кваліфікованої допомоги.
 
 Проект STAVR передбачає надання допомоги уразливим категоріям мігрантів:
– дітям  до 18 років (забезпечення навчання або тренінгів),
– вагітним жінкам (покриття медичних витрат та витрат на дитину),
– жертвам торгівлі людьми (спеціалізована допомога),
– людям, яким потрібна допомога у покритті медичних витрат.
 
Інша категорія мігрантів, які можуть розраховувати на допомогу по проекту – це репатріанти, які мають намір на батьківщині відкрити власну справу або працевлаштуватися. Важливо щоб навички, які були здобуті за кордоном не були забуті чи змарновані.
 
Завдяки індивідуальному підходу, професіоналізму організацій, що надають допомогу та бажанню, старанням самого мігранта (що є теж дуже важливим) відбувається адаптація до сучасних умов в Україні, а також професійна реалізація на рідній землі поруч з родиною та близькими.
 
Щоб стати учасником проекту, необхідно звернутися за консультацією до Карітасу Бельгії або
 
Координатор проекту в Україні
Ірина Брич
caritas@caritas-ua.org
тел.: +38 032 225 68 90
 
Юрисконсульт проекту
Ростислав Кісь
rostyk@caritas-ua.org

Як провести останні дні життя без страждань?


Професійне об’єднання фахівців
07.02.2011
4 лютого відбулось засідання Правління Всеукраїнської громадської організації «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги». На засіданні було затверджено план роботи Ліги на 2011 рік та обговорено проект плану роботи до 2015 року.



 
Віце-президент Карітасу України, о. Андрій Нагірняк входить в Раду правління Ліги, а керівник Шпиталю Шептицького, Дзвенислава Чайківська є членом ревізійної комісії «Української ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги».
 
Василь Князевич, екс-міністр охорони здоров’я України, голова засідання Правління зазначив: «Одним з першочергових завдань ми визначаємо – забезпечення в достатній кількості невиліковно хворих знеболюючими препаратами, в тому числі перебуваючих на термінальній стадії у домашніх умовах».
 
На  засіданні було вирішено звернутись  до Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я,  МОЗ України, Уповноваженого з Прав Людини  щодо покращення доступності знеболення для цільових груп потребуючих  хоспісної і паліативної допомоги.
 
Окрім вдосконалення нормативної бази, протоколів лікування хворих у термінальній стадії, великою проблемою залишається формування волонтерського руху, психологічна підтримка пацієнтів та їх оточення, членів родини котрі доглядають за помираючим. Особливі надії Василь Князевич покладає на співпрацю з Церквами, релігійними, молодіжними організаціями, з людьми похилого віку та ветеранами. Представники провідних конфесій, котрі є членами правління Ліги, висловили готовність співпраці та всебічної допомоги в цій справі.
 
Виконавчий секретар Ліги,  Ростислав Дзундза повідомив, що цього дня в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика Інститут паліативної  та хоспісної медицини, МОЗ України  та  Всеукраїнська громадська організація «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги» провели семінар «Супровід вмираючих і паліативна опіка». Захід відбувся в рамках відзначення Всесвітнього дня  боротьби з раком. Семінар провів О. д-р Арнальдо Панґрацці, професор Міжнародного Богословського Інституту душпастирства у сфері охорони здоров’я, Рим, (Італія).