Коли життя стає легше. Історії тих, кому допомагає проєкт Basic Needs

Люди, які живуть на прифронтових територіях, залишаються одними з найбільш вразливих. Для багатьох із них навіть базові потреби стають щоденним викликом. Долати матеріальну скруту допомагає проєкт Basic Needs. Історії підтримки читайте нижче.

Понад 25 років пані Надія працювала листоношею у селищі Билбасівка. Вона приносила людям новини від рідних, знала, хто запитає про листа від дітей, хто яку газету виписує. А сьогодні сама так чекає на дзвінок від доньки й онуків! Через війну вони не можуть приїхати на Донеччину. Пані Надії 70, її єдина фінансова підтримка – пенсія. Доводиться економити буквально на всьому… але не на дровах взимку!

Замерзнути – найбільший страх пані Надії. Тому готуватися до наступної зими жінка починає вже зараз: відкладає гроші, заощаджує, як може, відмовляє собі у найнеобхіднішому. Цього року допоміг Карітас Краматорськ: на отриману напередодні холодів виплату пані Надія одразу придбала дрова для опалення будинку.

Колись пані Тетяна жила у Донецькій області, але війна вигнала її з рідної домівки. Нині жінка із родиною проживає у Петро-Михайлівській громаді Запорізької області. Вона прийшла на зустріч разом із маленькою дитиною: «Грошова допомога від Карітасу, яку ми отримали, для нас дуже важлива. Треба дитині купити памперси та інші необхідні речі. Тому що ціни постійно зростають і дуже тяжко», – ділиться пані Тетяна.

Понад 40 років тому пані Наталія з селища Слобідське Вільхівської громади оселилася на Харківщині. Обрала цей край з-поміж декількох країн, де жила і працювала до того. Тут вона трудилася на фермі, робота була важкою, але звичною і корисною. Повномасштабну війну Наталія Геннадіївна зустріла вдома у розгубленості й страху. Переїхала у спокійніше місце, але згодом повертатися не стало куди: в будинку жінки сильно постраждав дах: «Заходиш у хату – ввечері видно зорі. Штукатурка обсипалась, під час дощу чи снігу все летить всередину. Стіни сирі, усе руйнується. Добре, що хоча б піч залишилась і її ще ніхто не розібрав»», – каже пані Наталія. Сьогодні 66-річна жінка живе у модульному будинку. Влітку рятується вентилятором, взимку обігрівається двома обігрівачами, їжу готує на електроплитці – витрати на електроенергію значні. Пенсії ледь вистачає на найнеобхідніше. Тому підтримка благодійників для неї є надзвичайно важливою.

Проєкт BasicNeeds («Підтримка та забезпечення базових потреб особливо вразливих людей, які постраждали від війни та проживають у зоні 0–50 км уздовж лінії зіткнення на Півдні та Сході України») реалізується у співпраці з Caritas Ukraine та фінансується Caritas Deutschland(Карітас Німеччини) і Auswärtiges Amt (Міністерством закордонних справ Німеччини).

Там, де надія сильніша за війну. Роздуми після кількох днів на півдні України 

Нещодавно я повернувся з поїздки на південь України. Разом із колегами ми відвідали Запорізьку, Херсонську та Миколаївську області, де зустрічалися з командами Карітас Запоріжжя, Карітас Херсон, Карітас Берислав та Карітас Миколаїв. Метою був запуск нового спільного з МОМ проєкту грошової допомоги за пріоритетами (Unified Сash Transfers) для людей, які найбільше постраждали від війни.

Метою був запуск, за підтримки Гуманітарного фонду для України, нового спільного з МОМ проєкту грошової допомоги для людей, які найбільше постраждали від війни. Ми повернулись із думками про людей. 
 
Південь України сьогодні  це земля контрастів. Тут поруч із безкраїми степами та червоними маками стоять будинки з пробитими стінами та зруйнованими дахами. Тут дрони перетинають яскраве літнє небо. А на дорогах антидронові сітки стають такими ж звичними, як і дорожні знаки. 

Ми бачили школи, лікарні та житлові будинки, які війна залишила без вікон, дахів або навіть цілих стін. Бачили населені пункти, де сліди бойових дій присутні буквально на кожному кроці. І водночас бачили людей, які продовжують садити квіти біля своїх будинків, доглядати городи, зустрічати гостей і планувати майбутнє. 
 
Однією з найбільш емоційних стала поїздка до Великої Олександрівки на Херсонщині. Ми слухали історії людей, які пережили окупацію. Вісім місяців життя без нормального постачання продуктів, ліків, зв’язку із зовнішнім світом. Вісім місяців страху та невизначеності. 
Одна жінка розповідала про той час дуже спокійно, майже без емоцій. І раптом поділилася: «Мені снився хліб» Ця коротка фраза нагадала, наскільки швидко війна може змінити життя людини. Наскільки простими стають мрії, коли доводиться боротися за найнеобхідніше. 

Ми чули історії про втрату рідних. Про евакуацію під обстрілами. Про людей, які ризикували життям, щоб дістатися до магазину чи аптеки. Про тих, хто не дочекався допомоги або можливості виїхати. 
 
І водночас ми бачили неймовірну силу людей. Силу працівників місцевих Карітасів, які щодня працюють у громадах під постійною загрозою обстрілів. Силу волонтерів, які знають майже кожну родину у своєму населеному пункті. Силу самих мешканців, які попри пережите не втратили здатності допомагати сусідам, підтримувати одне одного і знаходити мотивацію рухатися далі. 
 
Під час таких поїздок особливо гостро усвідомлюєш, що гуманітарна допомога –це значно більше, ніж цифри у звітах чи бюджети проєктів. 
За кожною виплатою стоїть конкретна людина. 
Літня жінка, яка може купити необхідні ліки. 
Батьки, які можуть придбати продукти для своїх дітей. 
Родина, яка щойно евакуювалася і починає життя практично з нуля. 
Людина, чий будинок постраждав від обстрілу і яка намагається відновити хоча б частину звичного життя. 

Саме для таких людей створено програму  грошової допомоги за пріоритетами (Unified Сash Transfers), яку ми запускаємо разом із МОМ. Вона спрямована на підтримку мешканців прифронтових громад, новопереміщених родин та домогосподарств, які безпосередньо постраждали від обстрілів. Ця допомога не може усунути наслідки війни. Вона не поверне втрачені домівки і не залікує всі рани. Але вона дає людям можливість самостійно визначити свої найнагальніші потреби та отримати ресурс для того, щоб пережити складний період із гідністю. 
Напевно, найсимволічніший момент цієї поїздки стався дорогою до Великої Олександрівки.  
Ми їхали під антидроновими сітками, які сьогодні стали частиною місцевого пейзажу. Небо було затягнуте хмарами після дощу. І раптом над дорогою з’явилася веселка.  

Вона простягнулася над землею, яка пережила окупацію, обстріли, втрати та біль. 
І в той момент нам здалося, що ця веселка стала дуже точною метафорою всього, що ми побачили за ці кілька днів.
Війна залишила на півдні України глибокі рани. Вона змінила долі тисяч людей. Вона щодня нагадує про себе звуками вибухів, зруйнованими будівлями та історіями втрат. 
Але вона не змогла забрати головне. 
Людяність. 
Взаємну підтримку. 
Віру. 
Надію. 

Cаме тому після цієї поїздки ми повернулися з переконанням, що попри всі випробування південь України тримається не лише завдяки гуманітарній допомозі, міжнародній підтримці чи роботі організацій.
Він тримається завдяки людям.
Людям, для яких надія досі сильніша за війну.

Скинути невидимий тягар. Карітас України підвищив професійну компетентність працівників першої лінії контакту

Щоденна робота із людьми, які переживають стрес, кризу, втрату дому та інші емоційно складні життєві події, важлива і водночас виснажлива. Адже постійний контакт із чужим болем, переживаннями та складними історіями з часом може впливати і на тих, хто поруч і допомагає.

Саме тому в межах проєкту «Підтримка та забезпечення базових потреб особливо вразливих категорій людей, що постраждали від війни, які проживають у зоні 0–50 км уздовж лінії зіткнення на Півдні та Сході України» (Basic Needs) ми підтримуємо не лише потребуючих, а й спеціалістів, які працюють із мешканцями прифронтових громад.

У квітні–травні відбулося 4 лекції з психосоціальної підтримки в кризі. Навчання поєднувало реальні кейси та практичні інструменти, які можна застосовувати у своїй роботі вже наступного дня.

Учасники дізналися, як підтримувати людей у потребі – і водночас самих себе. Тренінг допоміг фахівцям Карітасу опанувати:

  • принципи надання першої психологічної допомоги;
  • техніки стабілізації та протокол ISP (процедура негайної стабілізації) для складних випадків;
  • ознаки вторинної травматизації та вигорання, а також способи їх попередження;
  • навички вибудовування здорових профе сійних меж;
  • практики саморегуляції і самовідновлення;
  • підходи до створення індивідуальної карти відновлення ресурсного стану.

Ті, хто щодня підтримує людей в кризі, самі часто несуть невидимий тягар. Його потрібно вміти позбуватися, аби рівень професійної компетентності та ефективність надання допомоги залишалися високими.

Разом із співробітниками проєкту Basic Needs, участь взяли й психологи проєкту «Сприяння соціальній реформі відповідно до стандартів ЄС для сталого розвитку й надання послуг догляду вдома та роботи з дітьми й молоддю для людей, постраждалих від війни в Україні», який реалізується за підтримки BMZ та Карітасу Німеччини. Спільне навчання дозволяє зміцнювати взаємодію між командами й посилювати ефективність допомоги людям.

Проєкти реалізуються у співпраці з Caritas Ukraine та фінансуються за підтримки Caritas Deutschland (Карітас Німеччини), Auswärtiges Amt (Міністерство закордонних справ Німеччини) та Bundesministerium für wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung (Федеральне міністерство з економічної співпраці та розвитку Німеччини).

«Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні»: Карітас реалізує проєкт за підтримки уряду США

Мобільна бригада Карітасу під час виїзду до прифронтової громади. Фото: Карітас України

Уряд Сполучених Штатів Америки інвестував кошти у допомогу людям, постраждалим від війни в Україні. Карітас України реалізує проєкт у восьми регіонах — одночасно і комплексно, у чотирьох напрямах.

Майже півмільйона людей отримуватимуть підтримку в межах проєкту «Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні», що реалізується Карітасом України за фінансової підтримки Державного департаменту США. Серед них понад 100 тисяч — внутрішньо переміщені особи.

Потреба у такій підтримці залишається критично високою: майже 11 мільйонів людей в Україні все ще залежать від зовнішньої допомоги. Це люди, чиє житло пошкоджене або зруйноване, чиї громади — на лінії вогню або поруч з нею, чиє повсякденне життя вже кілька років будується навколо виживання, а не планування. 

Наразі проєкт охоплює Харківську, Запорізьку, Донецьку, Дніпропетровську, Миколаївську, Сумську, Чернігівську та Полтавську області.

Хто може звернутися

Проєкт орієнтований насамперед на тих, хто постраждав від війни безпосередньо: внутрішньо переміщені особи, мешканці прифронтових і зруйнованих громад, родини, які втратили житло або джерело доходу. Пріоритет — найбільш вразливі категорії: люди похилого віку, особи з інвалідністю, багатодітні сім’ї, одинокі батьки.

Що включає підтримка

Проєкт охоплює 34 види допомоги, об’єднаних у чотири напрями. Кожен із них — відповідь на окремий пласт проблем, які війна створює одночасно.

Житло. Ремонт, компенсація оренди, підготовка до опалювального сезону, утеплення, покриття комунальних витрат та екстрені ремонти — як для приватних домогосподарств, так і для об’єктів соціальної інфраструктури. Завдяки цьому напряму 113 000 людей матимуть безпечні умови для проживання.

Вода, санітарія та гігієна. Постачання питної води, відновлення водопровідних систем, підтримка водоканалів, встановлення фільтраційних рішень із резервним живленням. Понад 320 000 людей у прифронтових регіонах матимуть можливість скористатися цим напрямом.

Захист і психосоціальна підтримка. Кейс-менеджмент, юридичні консультації, відновлення документів, психологічний супровід, кризове втручання та заходи соціальної згуртованості для людей, які намагаються вкоренитися на новому місці. Комплексний супровід отримують 83 000 людей.

Підтримка можливостей для відновлення доходів та самозабезпечення. Грошова допомога, насіння та сільськогосподарський інвентар для сільських родин, навчання та технічна підтримка — щоб повернути людям економічну самостійність. 2 700 внутрішньо переміщених осіб зможуть отримати допомогу у відновленні джерел доходу.

Масштаб проєкту у цифрах

  • близько 500 000 людей планується охопити підтримкою
  • понад 100 000 із них — внутрішньо переміщені особи
  • 320 000 людей у прифронтових регіонах матимуть доступ до води та санітарних послуг
  • 113 000 людей матимуть безпечні умови для проживання
  • 83 000 людей отримують комплексний супровід у сфері захисту
  • 2 700 осіб зможуть отримати допомогу у відновленні джерел доходу

“Цей проєкт побудований навколо комплексної підтримки людини. Ми бачимо, що потреби через війну не існують окремо — житло, доступ до води, психологічний стан, втрата доходу часто накладаються одночасно. Тому наше завдання — не просто надати точкову допомогу, а створити систему підтримки, яка дозволяє людям відновлювати базову стабільність і відчуття опори”.

— Катерина Свириденко, головний менеджер проєкту

Як організована робота

Карітас України працює через мережу місцевих організацій — команди, які знають свої громади і розуміють, якої підтримки їм бракує. Проєкт реалізується у 8 регіонах України спільно з Карітас Харків, Карітас Запоріжжя, Карітас Краматорськ, Карітас Кривий Ріг, Карітас Кам’янське, Карітас Миколаїв, Карітас Суми, Карітас Чернігів, Карітас Полтава.

Оцінка потреб, реєстрація, відбір, надання допомоги — усе відбувається на місці. Мобільні бригади виїжджатимуть до прифронтових сіл, до людей з обмеженою мобільністю, до тих, хто ще не знає, куди звернутися. За необхідності проєктом також передбачене швидке реагування — екстрена допомога протягом 48 годин після переміщення: теплі намети, гарячі обіди, предмети першої необхідності 

Комплексність — це не просто перевага проєкту, це його логіка. Потреби людини не існують окремо одна від одної: якщо зруйноване житло і немає доходу, і є психологічна травма — їх не можна вирішувати послідовно.

Як отримати допомогу

Щоб дізнатися про можливість отримати підтримку, можна:

  1. Зателефонувати на гарячу лінію Карітасу України: 0-800-336-734 (безкоштовно)
  2. Звернутися до однієї з дев’яти місцевих організацій Карітас у восьми регіонах
  3. Поспілкуватися з мобільною бригадою під час виїзду у вашу громаду

Партнери проєкту

Проєкт «Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні» реалізується Карітасом України завдяки щедрій підтримці американського народу через Уряд Сполучених Штатів Америки