Місяць: Серпень 2012

31.08.12, Івано-Франківщина
Впродовж 2-11 серпня київський Карітас уже вдруге спрямував у Прикарпаття групу дітей із потребуючих сімей. Таке завершення літнього туристичного сезону стало для декількох десятків дітей часом відпочинку, оздоровлення та наповненням особливими силами на новий навчальний рік.

Цьогорічний табір відбувся у селі Заріччя Надвірнянського району на Івано-Франківщині. Учасники і організатори кажуть, що він запам’ятався яскравими пригодами у горах та на річці Прут, спортивними змаганнями, іграми і, що найбільш важливо, ? теплими взаєминами і щирими вечірніми бесідами біля ватри. Як і минулого року, працівники Карітасу організували екскурсію в місто Яремче, на водоспад і ярмарку сувенірів.

Вперше у цьому році туристична програма включала ночівлю наметами у горах. Основною ж метою табору була реалізація спеціальної виховної програми, розробленої психологами фонду.

Розповідає о. Роман Сиротич, директор Карітасу Київ: «В перші дні погода сприяла купанню і лінивому відпочинку на каменистих пляжах Прута. Для безпечного відпочинку дуже важливим був принцип поділу групи на пари, в яких старший з дітей допомагав супроводжуючим працівникам доглядати молодшого.

Походи на Прут і прогулянка в Яремче показали, що група дітей достатньо згуртована, взаємодопомога учасників вселяла впевненість і відкривала можливості для виходу на складніші маршрути. Виховні зусилля в ці перші дні зосереджувались на доведенні правил техніки безпеки та культури поводження в таборі, також допомагали дітям в усвідомленні та коригуванні відносин».

Після кількох підготовчих заходів до останнього дня проводилися сходження на ближні вершини ? гори Маливо та Горищівський Верх. Найбільш підготовлені туристи залишилися в одну з ночей з дорослими супроводжуючими у гуцульський колибі. Вони були в захопленні від збору дарів лісу, приготування вечері і грибів, трав’яного чаю на вогнищі. Назагал всі учасники гірських походів закохались в гори, ? стверджують організатори літнього табору.

Природа примирювала та гармонізувала стосунки. Програма внутрішніх перемін, яку проходили ті, хто відчував потребу поліпшити свою поведінку для стосунків з ближніми, дала цінні плоди. Також під час табору у дітей сформувалось дбайливе ставлення до оточення ? з власної ініціативи прибирали галявину, туристичну стежку біля будинку, де жили, узбережжя ріки, для ватри збирали виключно суху деревину.

Повертатись до Києва діти не хотіли. З них майже половина були в Карпатах вперше і, сподіваємося, не востаннє. Від імені підопічних Карітасу висловлюємо щиру подяку жертводавцям! Завдяки Вам ? Вашим нехай не великим, але щирим і численним пожертвам ? стають можливими проведення літніх таборів для потребуючих дітей.

29.08.12, Львівщина
Неподалік Львова розкинулось затишне село Раковець, відоме здавна своїм цілющим джерелом. Багато років тому тут з’явилася Богородиця і з того часу місцеве джерело стало безцінним для багатьох людей з навколишніх міст і сіл, що приїздять сюди помолитись і походити по джерельній воді.

Неподалік джерела є ліс, який забезпечує свіже повітря. Відвідувачі приїздять сюди по зцілення чи просто відпочити від повсякденного життя. Населення с. Раковець становить трішки більше 200 осіб. Тут досить часто роблять ярмарки, де можна придбати різноманітні вироби та мед, а всередині серпня у селі відбувається міжнародний фольклорний фестиваль “Раковецькі передзвони”.

Діти з дитячо-юнацького соціального центру Карітас Львів УГКЦ нещодавно також відвідали це чудотворне місце.

Набравши повні бутлі джерельної води і помолившись біля каплиці Матері Божої, працівники Карітасу і їхні підопічні розклали 1-денний табір на галявині.

Діти безпосередньо брали активну участь у всіх запланованих заходах: збирання хмизу, розпалювання вогнища, приготування їжі, конкурсах, іграх, співах. Дуже важливо, ? кажуть працівники місцевого Карітасу, ? що батьки не були байдужими до цієї поїздки, належно підготували дітей і самі взяли в ній активну участь.

Спільне перебування на природі гуртує спільноту, вчить дітей бути дружніми, відповідальними за свої вчинки. Набуті навички також знадобляться в подальшому житті дітей. Всі повернулись до Львова з веселим, піднятим настроєм, з новими переживаннями і очікуваннями приїхати сюди знову.

Метою дитячо-юнацького соціального центру львівського Карітасу є надавати щоденно комплексну допомогу дітям старшого віку, які через різні життєві обставини опинилися на вулиці. Допомогу від проекту на постійній основі отримують 25-35 дітей підліткового віку шляхом надання їм харчування, забезпечення медичного контролю, поліпшення соціально-побутових умов в сім’ях, психологічної підтримки, занять в комп’ютерному класі, участі в культурних і відпочинкових заходах тощо.

Також з 1999 року при Карітасі Львів УГКЦ діє кризовий центр „Діти вулиці”. Він спрямований на дітей дошкільного віку з кризових родин, яких в осередку налічується близько 25-35 осіб. Вони отримують можливість цілодобового догляду, харчування, отримання одягу, взуття, медичного огляду. З потребуючими дітьми працюють кваліфіковані працівники напряму також психологічної підтримки, ведеться робота із батьками та сім’ями таких дітей.

27.08.12, Івано-Франківщина
«Потрібно збільшити присутність Карітасу у містах Коломийсько-Чернівецької єпархії. Тут є в цьому гостра потреба, оскільки в парафіях живе велика кількість соціально незабезпечених людей, також такі люди живуть довкола нас і ми не можемо бути байдужими до них», – так о. диякон Сергій Триф’як, директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії, аргументує необхідність створення 5 нових представництв Карітасу на території єпархії. Це стало спільним рішенням місцевої адміністрації Української Греко-Католицької Церкви і представників Карітасу.

Нагадаємо, що на даний момент в Україні існує близько 20 регіональних організацій Карітасу України. Вони присутні у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Волинській, Київській, Донецькій і Одеській областях. До проектів залучено близько 500 працівників і стільки ж волонтерів, допомога надається декільком тисяч людей щороку.

Перші організації Карітасу почали виникати в Україні ще в 1992 році після здобуття незалежності. Це було ініціативою відроджених місцевих греко-католицьких громад. В основному такі організації займалися розподілом гуманітарної допомоги. Проте суспільні потреби зумовили розширення напрямків соціальної роботи Карітасу в Україні, що призвело до створення всеукраїнського координаційного центру і декількох національних програм по опіці людьми, що опинились у кризових умовах життя ? охорона здоровя, допомога дітям, молоді і сім’ям, соціальні проблеми міграції і допомога у кризових ситуаціях.

Сергій Триф’як пояснює, що без стаціонарних офісів важко вчасно надавати необхідну допомогу потребуючим людям. Керуючись цим, було розпочато роботу по заснуванню Карітасів по районах довкола Коломиї. На даний час функціонує 3 Карітаси під протекторатом Коломиї ? вони розміщуються у Чернівцях, Надвірній та Верховині.

На черзі створення ще 5-ти парафіяльних Карітасів у Снятині, Городенці, Косові, Яремчі та Тлумачі. Всі вони будуть рівноцінними між собою і вчитимуться працювати автономно. Карітас у Коломиї буде опікуватися новоствореними організаціями та допомагатиме впроваджувати власний досвід на місцях, аби мати змогу ефективно допомагати людям та бути до них ще ближчими.

На сьогодні Карітас в Коломиї реалізовує проекти опіки для одиноких важкохворих людей похилого віку, для дітей трудових мігрантів, утримує осередок для дітей з кризових сімей, клуб літніх людей, благодійну їдальню і соціальну пральню, пункт видачі гуманітарної допомоги, створив анімаційну ферму для реабілітації дітей і молоді, також організовує благодійні акції і літні табори.

 

24.08.12, Україна
Нещодавно Platinum Bank почав співпрацю з соціальними центрами Карітасу, завдяки чому тепер неповносправна молодь, діти трудових мігрантів та інші юні підопічні Картіасу отримали цінні і практичні для них подарунки. Представники банку стверджують, що це лише перший крок у співпраці із Карітасом, та черговий етап у веденні соціально відповідальної діяльності.

Platinum Bank – це міжнародний банк, який динамічно розвивається в усіх регіонах України. Працює на ринку України з 2005 року та обслуговує понад 1 млн. клієнтів. Засновник банку – управляюча компанія Horizon Capital та всесвітньо відомі інвестори й акціонери, серед яких – East Capital, IFC (дочірня структура Всесвітнього Банку). Інтернаціональні інвестори та акціонери сприяють розвитку Platinum Bank та впровадженню західних стандартів управління.

 

«Ми старанно працюємо, щоб надати якісне обслуговування клієнтам, отримувати кращі результати для акціонерів, мати репутацію стабільного роботодавця та стати частиною спільноти. Для нас корпоративна соціальна відповідальність – це філософське поняття, яке визначає нашу позицію по відношенню до нашої країни, суспільства, співробітників та навколишнього середовища. Ми розуміємо свою відповідальність і прагнемо показати компанію з людяним обличчям», ? говорить начальник управління корпоративних комунікацій Platinum Bank Вікторія Михно.

Platinum Bank ? це соціально відповідальний банк, який розуміє свою відповідальність перед суспільством і активно впроваджує в життя ряд соціально важливих проектів, спрямованих на розвиток суспільства, захист навколишнього середовища і підвищення фінансової грамотності населення. На початку 2011 року Platinum Bank підписав Декларацію про відповідальне бізнес-партнерство.

Компанії-підписанти створили робочу групу “Відповідальне партнерство”, яка протягом п’яти років буде реалізовувати зазначені в тексті декларації цілі. Також в минулому році банк випустив свій перший звіт по сталому розвитку «Бізнес із людяним обличчям» за міжнародними стандартами GRI з рівнем застосування С.

У 2011 році банк відкрив 10 комп’ютерних класів в дитячих будинках та загальноосвітніх школах, дозволивши близько 4 500 дітям отримати необхідні знання та навички. Банк на щорічній основі опікується 15 дитячими будинками. У 2011 році співробітники банку провели 600 пізнавальних зустрічей для 10000 дітей від 7 до 12 років по правильному використанню власних коштів згідно освітнього проекту «Платинум Посиденьки».

Також співробітники банку дбають про стан навколишнього середовища, наприклад, завдяки зусиллям 239 співробітників, було проведено 6 програм з озеленення міста, в рамках яких були організовані прибирання міських парків та дитячих садків, здійснювалася висадка декоративних рослин.

«Кілька місяців тому працівники Platinum Bank стали волонтерами для київського Карітасу, тепер ? пожертвували меблі, сподіваємось надалі, ця співпраця зростатиме і урізноманітнюватиметься. Центри для неповносправної молоді щиро вдячні банкові за їх бажання допомогти нам в опіці потребуючими людьми», ? каже Людмила Сухарєва, координатор Карітасу України по роботі із людьми, що мають особливі потреби.

22.08.12, Коломия
Щоби повернути віру людям у те, що справжнє добро не вимагає нічого замість і воно існує і нинішньому суспільстві, Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії провів нещодавно благодійну акцію просто на вулицях Коломиї.

Вже багато років місцевий Карітас співпрацює з компаніями «Чіпіта» та київською міською благодійною фундацією «Фудбенк». Останні регулярно постачають у Коломию різні смаколики. Цього разу подарували потребуючим 72.000 круасанів.

За місяць працівники Карітасу розповсюдили 68.000 рогаликів з різними начинками серед підопічних благодійного фонду, а також у заклади соціального забезпечення. Останні ж 4.000 круасанів вирішили роздати звичайним перехожим на вулиці. У якості волонтерів залучили дітей, які відвідують Карітас.

Таким чином, змалку діти навчаться допомагати іншим.

Спочатку коломияни з недовірою поставилися до такої щедрості, з острахом приймали з дитячих рук ласощі. Але не минуло і десяти хвилин, як біля Музею писанкового розпису не було і яблуку куди впасти. Люди, від малого до старого, обступили волонтерів у надії отримати безкоштовний десерт до чаю.

«Я ніколи б не подумала, що прогулюючись «стометрівкою», можу отримати подарунок, – весело розповідає Ірина Волошенюк. – Навмисно взяла два круасани. Один подарую своєму чоловікові. Велика подяка за приємні сюрпризи Карітасу!».

Діти ледь встигали розпаковувати ящики з рогаликами, як ті вмить порожніли. Ажіотаж на площі помітили навіть музейні працівники. Маленькі волонтери їх теж пригостили, за що вдячні музейники запросили дітей переглянути постійно діючу експозицію писанок.

«Сир безкоштовним буває лише у мишоловці, переконані українці. Їхню недовіру до простих виявів доброти можна зрозуміти, тому що сьогодні за «просто так» мало що буває.

Пам’ятаєте мультфільм, в якому звірята один одному дарували букет й зі здивуванням приймаючи квіти питали що має бути взамін, натомість у відповідь чули лише: «Просто так!»?». Ми раді дарувати людям приємність і тепло, ? ствердив після акції директор організації Сергій Триф?як.

19.08.12, Закарпаття
Солотвино – це унікальне містечко, в надрах якого за підрахунками дослідників залягає 3,5 млрд. тонн солі. Максимум видобутку солі припав на 1970-ті рр., зараз показники є значно нижчими. 2006 року Державне підприємство «Солотвинський солерудник» (державний концерн «Укрсільпром») видобувало 9 тисяч тон солі на місяць. Недаремно сюди з’їжджаються звідусіль всі охочі відчути морське задоволення і помилуватись довколишніми пейзажами.

«Давно так не веселився і не відпочивав! А які захоплюючі у Солотвино шахти, – тепер усім буду друзям і знайомим розповім!», – задоволено розповідає 13-річний Володя Сметанюк з сусіднього до Коломиї с. П’ядики. Батьки хлопчика через кризову сімейну фінансову ситуацію працюють закордоном, тому останні роки він нікуди не їздив, не мав нових вражень. Володя та ще 15 дітей віком від 7 до 16 років отримали можливість відпочити протягом тижня на солених озерах в с. Солотвино (Закарпатська область). Поїздку організував для них Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії.

Проживали діти та вихователі у приватному секторі, а тому щодня їм доводилося самостійно готувати їсти. Для них це була радше розвага, ніж нудний обов’язок. Харчувалися 4 на день.

Зі спекою боролися, купаючись у солених озерах. Кожного дня купалися на іншій водоймі, приймали цілющі грязьові ванни. Найбільше часу проводили на найпопулярнішому озері Кунігунда, глибина якого становить 1 – 8 м., а площа поверхні – 800 м. Озеро містить лікувальну ропу та сульфідну грязь.

В шахті № 9 солекопальні працює Солотвинська підземна низькофонова лабораторія Інституту ядерних досліджень НАНУ. Її радіоактивний фон є одним із найкращих у світі. У шахті № 9 розташовані підземні приміщення Української алергологічної лікарні МОЗ України, де з 1968 р. застосовують метод спелеотерапії (використання мікроклімату шахти на глибині біля 300 м) для лікування хворих на астму.

«Я вже другий раз приїжджаю сюди з Карітасом. Мені в Солотвино дуже подобається. Наче побувала на морі, бо сонце гріло, ми купалися у солених водах і засмагали на пісочному пляжі.», – каже Христина Куриляк, підопічна дитячого проекту Карітасу.

У вечірній час гуляли курортним містечком, бували у лунапарку, на дискотеках. Одного вечора запускали ліхтарики бажань у небо. Всі, як один, діти загадали бажання повернутися сюди ще раз.

16.08.12, Коломия
Нещодавно на конюшні коломийського Карітасу «Ковчег» з’явилися нові мешканці. До коней на клички Бравий, Блек та Інтрига додалися ще двоє гуцуликів – Глорія та її лоша Герман, а також найціннішим придбанням стали чистокровні англійські коні Льодовита та Лорд.

«Тепер у нас на фермі живе вже 7 коней, – з радістю інформує Тетяна Масевич, іпотерапевт. – Кожний коник має свою окрему кімнату, яка називається денником. Один такий денник має в середньому 12м, отож місця їм достатньо. Прибирання таких денників проводиться 2 рази на день, тому в конюшні немає неприємних запахів».

Професійний іпотерапевт з великим задоволенням проводить екскурсію. Про кожного коня вона може говорити годинами – про їх характери, здібності і особливості спілкування, занять із людьми.

Тетяна тут проводить весь свій вільний час, якого вкрай мало, бо виховує маленького сина, а також викладає у педагогічному коледжі.

«На даний час у нас на фермі займається 14 дівчат та 5 хлопців віком від 9 до 32 років, – продовжує розповідь Тетяна Масевич. – В роботі допомагають волонтери, серед яких найактивнішими є Мар’яна Стефак, Анастасія Німчук та Христина Венц. Дуже їм дякуємо! Вірю, що в найближчому часі кількість і наших реабілітантів, і працівників-волонтерів помножиться».

Тетяна Масевич одна з небагатьох, хто має диплом інструктора з верхової їзди та іпотерапевта міжнародного зразка. Вона каже, що дітей, які потребують іпотерапії, в регіоні є багато. Місць же, де такі діти могли б проходити реабілітацію, – на Україні обмаль, і ціни на такі послуги дуже високі. На даний час дітей з дитячим церебральним паралічем, аутизмом, синдромом Дауна та з іншими діагнозами на фермі Карітасу поблизу Коломиї є 15-теро. З ними регулярно проводяться заняття, внаслідок яких їхнє самопочуття стає помітно кращим.

«Діапазон захворювань, за яких забезпечується швидше й повне одужання або стійке поліпшення стану хворого при заняттях іпотерапією, надзвичайно широкий, – зазначає іпотерапевт. – Ефективно лікуються іпотерапією шлунково-кишкові захворювання, хвороби і травми опорно-рухового апарату, серцево-судинні захворювання. Лікування верхи дуже помічне для реабілітації післяхірургічних операцій, при наслідках поліомієліту, простатитах і гінекологічних захворюваннях, сколіозах і остеохондрозах.

Іпотерапія також рекомендована пацієнтам із неврологічними порушеннями різної етіології, розсіяним склерозом. Особливо помічною іпотерапія виявилася у реабілітаційній практиці з дітьми, які страждають на дитячий церебральний параліч, ранній дитячий аутизм, олігофренію».

За словами фахівців, позитивний вплив іпотерапії на здоров’я людини виявляється завдяки тому, що їзда верхи вимагає постійного тренування базових рефлексів, що передбачають відповідну участь м’язів тіла. Це відіграє велику роль у лікуванні пацієнтів, які страждають на порушення функцій опорно-рухової системи і системи керування рухами.

Саме тому Тетяна Масевич радить приїжджати на ферму «Ковчег» всім людям, щоб ближче познайомитися з кожним конем та підлікувати тіло, дати відпочити душі.

13.08.12, Івано-Франківщина
«Дора – супер! Дора – клас! Ми приїдемо ще до вас!» – таке гасло традиційно пролунало від дітей Карітасу в подяку за чудовий відпочинок. Християнський табір «Канікули з Богом» вже вп’яте був організований Карітасом Коломийсько-Чернівецької єпархії. Цього року у Дорі (с. Яремча, Івано-Франківська область) вдалося оздоровити 90 дітей. Без сумніву, вони заберуть з собою безліч чудових вражень та емоцій, які берегтимуть у серці до наступного року.

«З року в рік сюди приїжджають діти, що в силу певних обставин опинились в кризових життєвих умовах, і ми їх оздоровлюємо по одинаковій методиці, але щороку табір інакший, – підсумовує Тарас Бучовський, координатор дитячих проектів у місцевому Карітасі. – На ці два заїзди зібралися дуже емоційні, запальні діти. З ними було легко організовувати ігри і водночас спрямовувати їх енергію на позитивні знання».

Поза іграми, табір «Канікули з Богом» покликаний допомогти багатьом дітям знайти себе, знайти друзів і відпочити психологічно. Літні табори для дітей і молоді приносять багато позитивних емоцій, тому що на лоні природи діти знаходять гармонію з самими собою і вчаться розрізняти добро і зло, які в сучасному світі підмінюються засобами комунікації.

Діти приїхали з усієї Коломийсько-Чернівецької єпархії. В перші чергу пріоритет для відпочинку надавався дітям трудових мігрантів, сиротам і напівсиротам, а також дітям із соціально незахищених сімей. Дехто приїжджає у табір кілька років поспіль, багато дітей залишалися там на дві зміни.

10-річна Іринка з Коломиї з невеличкою валізою в руках з сумом каже, що так добре і весело вона ще не відпочивала ніколи. Вона вперше у таборі. Найбільше їй сподобалася щоденна молитва, реколекції та творчі майстер-класи. «Я дуже буду сумувати за табором і хотіла б ще тут залишитися», – майже зі слізьми на очах зізнається дівчинка.

«У таборі у Дорі дуже круто, тому я залишилася на два заїзди, – розповідає 14-річна Наталя. – Тут дуже добрі вихователі. Вони весь час піклувалися про нас і дарували гарний настрій. Вони такі особливі, щирі. І нас у таборі дуже добре годували – 4 рази на день! Я не хочу звідси їхати…». Діти в один голос казали, що їм сподобалися походи в гори, свіже повітря, веселі ігри та цікаві заняття.

Табір «Канікули з Богом» проходив на базі місіонерського товариства Святого Андрія. Настоятель обителі о. Роман Кавецький переконаний, що християнський табір на території святого місця допомагає зцілити багато дитячих душ: «Дуже добре, що є такий благодійний фонд як Карітас. Він допомагає багатьом саме з духовної сторони віднайти себе. Як казав Христос, хто віднайде хоч одну овечку і приведе до стада Христового, той буде спасенний».

10.08.2012, Тернопіль
У Тернопільському Карітасі працівники проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» розпочали чергову серію літніх соціо-терапевтичних таборів. Адже літня пора якнайкраще сприяє організації таборового відпочинку, засвоєння дітьми корисної і важливої інформації, якісному вихованню.

Спершу відвідати соціо-терапевтичний табір мали можливість діти із багатодітних і малозабезпечених родин. Протягом 3-ох днів чудові пагорби біля каньйону Дністра, що у с. Врублівці на Хмельниччині, стали немов другим домом для них. Вже традиційно працівники Карітасу разом з дітьми від початку узгодили правила табору, згодом спільно розклали намети, разом пообідали, розділили чергування в таборі і приступили, власне, до відпочинку.

«Майже одразу створилася невимушена атмосфера між працівниками і підопічними. Всі разом купалися, грали ігри, готували їсти, спілкувалися один з одним. Одним із пунктів нашої програми була бесіда на тему «Сексуальне виховання підлітків».

Більшість із наших підопічних є саме підліткового віку і мають є безліч відповідних питань, а де знайти мудру пораду, не кожен знає. Тому дане навчання було дуже доречним ? підлітки почули багато цікавого, мали змогу отримати відповіді на свої питання. А ще, беручи участь в рольовій грі, вони спробували планувати сімейний бюджет і таким чином побачили, що доросле життя хоч і має безліч переваг, але також вимагає і багато відповідальності», ? розповідає Наталя Коцюба, місцевий координатор по роботі із дітьми і молоддю.

Наступний табір Тернопільського Карітасу був організований для молодих осіб із проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні». Оскільки вони є дещо старшими, то і відповідальність на них поклали більшу. Після встановлення правил молоді люди самостійно поділилися на окремі групи, а працівники оголосили завдання, які необхідно буде виконувати (до прикладу, розкласти намети, збирати дрова, куховарити, слідкувати за порядком).

Кожна група мала нагоду самостійно готувати їжу, а працівники Карітасу лише допомагали. Але кажуть організатори, що згодом усі так згуртувалися, що вже не зважали на чергування, а спільно готували сніданки, обіди та вечері.

Соціо-терапевтичні табори для потребуючих дітей та молоді ? це чудова можливість для розвитку самостійності, згуртованості, комунікабельності. Делегуючи відповідальність користувачам проектів допомоги людям, що опинились у кризових умовах життя, ми таким чином даємо їм нагоду відчути власну спроможність подбати про себе.

07.08.2012, Львівщина
Протягом липня Карітас в Дрогобичі (Львівська область) приймав близько 20 гостей із Німеччини, Австрії, Бельгії, Франції та Голландії. Волонтери різного віку, статті, соціального статусу і інтересів приїхали до України, щоб допомогти відновити притулок для безхатченків «Наша хата». Вони кажуть, що у виборі поміж літнім відпочинком і покращенням умов життя для соціально незахищених українців обирають друге ? саме допомогу ближньому.

Чотири тижні поспіль тривав міжнародний будівельний табір, робота іноземних волонтерів і самих безпритульних кипіла, а місцева молодь і працівники Карітасу радо долучалися до доброї справи, також забезпечуючи дозвілля і знайомство з Україною для іноземних гостей.

Такі будівельні табори відбуваються починаючи з 2007 року завдяки співпраці Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ із німецьким Міжнародним будівельним чином (Internationaler Bauorden (IBO)).

Щороку Карітас оголошує потребу у допомозі, і влітку волонтери із усієї Європи, які подали заявку на участь у будівельних таборах, з-поміж запропонованих оголошень обирають Україну. Місцевий Карітас відвідали вже гості з Німеччини, Австрії, Чехії, Франції, Польщі, Нідерландів, Швейцарії.

Раніше саме фізична праця таких іноземців дозволила відновити напівзруйновані покинуті військові бази, з яких постали господарські корпуси реабілітаційного центру «Назарет» та соціальний гуртожиток для бездомних «Наша хата».

Через алкоголізм в нашій країні лише за офіційною статистикою щороку помирає понад 40 тисяч людей, алкоголь є причиною передчасної смерті майже третини українських чоловіків, а рівень вживання алкоголю сягає приблизно 12 літрів на душу населення щороку, від зловживання спиртним гине більше людей, ніж від СНІДу, туберкульозу і воєн. Відтак робота такого реабілітаційного центру для узалежнених осіб є вкрай важливою.

Мета роботи «Назарету» ? надавати безкоштовну допомогу соціально незахищеним людям із алкогольною залежністю, наркотичною залежністю, хворим на туберкульоз, а також ВІЛ-позитивним. Тут надаються на стаціонарній основі консультування, реабілітація і ресоціалізація для десятків потребуючих щороку.

Співпраця Карітасу із Міжнародним будівельним чином також полягає у організації поїздок українських волонтерів закордон. Є спеціальна програма, за якою до Німеччини уже поїхало 19 осіб, двічі до Німеччини їздили вихованці Дрогобицької Духовної Семінарії. Програма IBO триває 2 місяці і передбачає працю на соціальних об’єктах Німеччини протягом 7-8 годин в день.

Окрім здійснення волонтерської діяльності, учасники програми мають можливість удосконалювати володіння німецькою мовою, відвідують цікаві екскурсії, мають зустрічі з іноземцями, отримують кишенькові гроші на поточні витрати та забезпечуються житлом, харчуванням на період перебування за кордоном.

Хто приїхав до України на велосипеді на два дні швидше обумовленого часу, хто провів у дорозі зайвих півдня, хто заблукав в Україні ? усі іноземні волонтери різні по-своєму, однак єдині в бажанні допомогти людям, що опинились у кризових умовах життя. У вільний час від будівельно-ремонтних робіт в притулку для безпритульних людей іноземні гості знайомляться із історією і сучасністю регіону на Львівщині, мандрують, відвідують місцеві визначні місця, пізнають роботу місцевого Карітасу і намагаються вчити українську мову.

О. Ігор Козанкевич, директор місцевого Карітасу розповідає: «Не встигли ми подякувати першій групі волонтерів, як до нас приїхали нові хлопці та дівчата із Європи. Вони продовжують працювати над системою водопостачання у «Нашій хаті», а також допомагають під час внутрішніх будівельних робіт. Всі волонтери дуже привітні, дружні, відкриті і готові допомагати навіть понад свої сили. Нам, українцям, є чому в них повчитися!

Вони приїхали сюди натомість тому, аби відпочивати на морі, мандрувати екзотичними країнами чи займатись будь-чим іншим, на що вистачає відпустки. А чи готові пожертвувати ми, якщо не свої кошти чи певні матеріальні блага, то принаймні час для тих, хто перебуває у кризі?».

P.S. Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ висловлює особливу подяку п. Андрію із м. Самбір (Львівська область). Цей пан допоміг волонтерові Альбрехту з Німеччини, який заблукав, знайти дорогу до м. Дрогобич, також надав нічліг і вечерю.