Карітас Коломия провів тренінг для матерів «Погана/хороша мама»

29 січня 2019 року Карітас Коломия провів для всіх бажаючих майстер-клас «Погана/хороша МАМА».

Присутні жінки зібрались всі разом, щоб вияснити, як бути хорошою мамою.
Розпочалася зустріч зі знайомства матерів, де кожна коротко розповіла про себе та свій найцінніший скарб – дітей.

Потім психолог Уляна Семенюк запропонувала записати всім на аркуші паперу «чому я погана мама» та «чому я хороша мама». Відповідь на такі питання заставили задуматися кожну учасницю тренінгу.

Після цього матері об’єдналися в пари і обговорили те, що записали. Кожна учасниця тренінгу ділилась емоціями та почуттями, які супроводжували її під час написання свого психологічного портрету.

Під час тренінгу було помітно, що мами почували себе розкуто, спокійно та не були замкнені. Всі йшли на контакт, ділились щоденними проблемами та шукали шляхи їх вирішення.


На завершення учасниці розповіли як на них вплинула ця зустріч, і що саме вони готові змінити в своїх діях та в собі, починаючи з сьогоднішнього дня.

Детальніше про тренінг у відео від Телеканал НТК

Центр підтримки сім’ї діє за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Публікація висловлює виключно думку автора та не може сприйматися, як офіційна позиція Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Простір підтримки Карітасу Краматорськ запрошує до співпраці організації Донецької області

Простір підтримки Карітасу Краматорськ запрошує до співпраці організації Донецької області, які готові разом з нами створити гідні умови для тимчасового (строком на 1-3 місяці) працевлаштування ВПО та місцевого населення на локальних ринках праці та виконання суспільно значущих робіт на благо місцевої громади.

Нам дуже потрібні партнери (громадські організації, благодійні фонди, державні інституції), які потребують «робочих рук» для своєї діяльності, але не можуть самостійно оплатити послуги додаткових спеціалістів. Ви гарантуєте працівникові гідні умови праці, Карітас Краматорськ ― достойну винагороду за роботу!

Разом з Вами, ми хочемо організувати роботи, що мають суспільно-корисну складову, та:
― розв’язувати існуючі проблеми у громаді або спрямовані на допомогу конкретним верствам населення (діти, люди похилого віку, ВПО тощо).
― мають тривалий позитивний ефект (не менше ніж півроку).
― сприяють інтеграції людини в громаді під час роботи чи завдяки постефекту виконаних робіт.

Давайте разом надамо змогу людям у складних життєвих обставинах долучитися до суспільно-корисної праці на благо нашої громади!

Якщо Ви зацікавлені в співпраці, просимо звертатись на гарячу лінію 066 993 2800.

«Богданове щастя» та розбудова миру силами «гуманітарного батальйону»

«Маленькою я вчилася у цій школі, і коли підписували листівки, завжди було таке: «Зичу тобі чистого, мирного неба над головою». Тоді думала, що побажання якесь таке дивне, а зараз гадаєш – ні, все-таки дуже актуальне побажання» (слова мешканки Миколаївки з фільму «Богданове щастя»).

24 січня 2019 року у Харківському Літмузеї відбулася знакова подія – перегляд та обговорення документальної стрічки «Богданове щастя» за участі однієї з режисерок фільму Лариси Артюгіної.

Кіно демонструє досвід волонтерської групи «Новий Донбас» у побудові мирного діалогу на Сході України на прикладі невеликого містечка Миколаївка, розташованого біля Слов’янська на Донеччині.

На початку фільму боєць Нацгвардії, йдучи коридорами напівзруйнованої школи, говорить: «Тут навчаються діти, заради яких ми воюємо. З часів Євромайдану ми навчилися жити, не очікуючи підтримки від влади». І волонтери не тільки допомагають відновлювати шкільне приміщення, але й проводять різноманітні майстер-класи, ігри, конкурси, намагаючись відволікти дітлахів від війни.

Головний герой стрічки – звичайний хлопчик Богдан, який своєю відвертістю та щирістю просто зачаровує глядачів. Улюбленими кольорами для нього є синій та жовтий, і Богданчик мріє мати в себе справжній прапор України, який йому й дарують приїжджі.

Фільм про те, як щиросердні речі: відкрита посмішка, душевне спілкування – народили довіру та дружбу, знищивши стереотипи. Він вийшов світлим та славним.

Відповідаючи по закінченні перегляду на питання глядачів, як виникла ідея їхати саме до Миколаївки, режисерка повідала, що боєць батальйону «Донбас» із позивним «Казбек» попросив волонтерів допомогти здійснити мрію – відродити школу №3 в його рідному містечку – до 1 вересня 2014 року. І Ларисі Артюгіній з колегами вдалося знайти кошти на відбудову пошкодженого закладу освіти.

«Але потрібно було відновлювати не тільки стіни, головне – відновити довіру. Потрібно, щоб слідом за військовими батальйонами заходили «гуманітарні батальйони». Адже без цього неможливо закінчити війну», – наголосила режисерка.

Тому до Миколаївки відправився цілий «десант» творчих людей. Хтось навчав дітей танцювати, хтось – малювати пальцями, хтось просто вголос читав файні українські книжки. Започаткували й дитячу кіностудію, яка живе й понині, причому старші школярі передають отримані навички за естафетою молодшим.

Хоча спочатку активістів сприйняли дуже холодно, – зізналася Лариса Артюгіна, – адже більшість жителів Миколаївки була впевнена в тому, що їх обстрілювала українська армія. Один із школярів навіть сказав: «Мій тато – ополченець. Я теж по закінченні школи піду в ополченці»… Але через 3 місяці, коли були на екскурсії в Києві, він із гордістю показав Ларисі тільки-но отриманий паспорт громадянина України.

Відновлювали школу №3, а працювали з дітьми з усіх шкіл та інтернату Миколаївки. І діти почали мінятися. А слідом за ними – й дорослі.

Тому цей досвід успішної побудови діалогу потім вирішили зафіксувати у фільмі.

Ще згадала Л. Артюгіна таку зворушливу історію: коли на свято Миколая привезли до дітлахів волонтера з Німеччини, який органічно виглядав у костюмі Святого Миколая, одна з дівчат загадала йому бажання: «Я хочу на Новий рік собачку, цукерки та мир в Україні!».

А сама режисерка, після того, як мир запанує в усій нашій країні, планує знімати комедійне ігрове кіно. Зокрема, в неї ще до війни був робочий сценарій стрічки «Панда», підготовлений за розповідями харків’янина Сашка Ушкалова.

Залишається додати, що гостей на «Богданове щастя» запросив Карітас Харкова в межах проекту «Об’єднуючи людей заради миру», в рамках якого відбувається чимало мистецьких, правозахисних та діалогових заходів, спрямованих на відновлення соціальної згуртованості, довіри і співробітництва шляхом примирення і миробудівництва.

Юрій Чумак

В Карітасі Тернопіль працює пункт денного обігріву

Протягом 25-ти років у Карітасі Тернопіль функціонує благодійна їдальня, пункт видачі гуманітарної допомоги та пункт денного обігріву, де потребуючі люди можуть відігрітися, спожити гарячі страви та напої, а також за потреби отримати одяг і взуття. Також налагоджена співпраця з управлінням ДСНС у Тернопільській обл. Карітас Тернопіль забезпечує чай та гарячу їжу для пересувних пунктів обігріву.

В холодну пору року до Карітасу приходить більше 100-та потребуючих осіб, переважно – це інваліди, малозабезпечені, безхатченки, неповні родини та багатодітні сім’ї, люди, які не можуть собі дозволити достойне харчування самостійно.

Тернопільський благодійний фонд «Карітас» працює кожного дня окрім вихідних та релігійних свят з 09:00 до 17:00.

Адреса: м. Тернопіль, вул. Замонастирська, 1

Психологи Карітасу пройшли тренінг «Надання психосоціальної допомоги УП+»

21-25 січня 2019 року в рамках проекту посольства Швейцарії , Швейцарська агенція розвитку та співробітництва (SDC) «Активація громад у наданні психосоціальної підтримки людям постраждалим від стресу у буферній зоні», у співпраці із фахівцями УІ КПТ, було проведено тренінг для психологів проектів «Забезпечення базових потреб особливо вразливих людей, що постраждали внаслідок конфлікту в Україні» та «Об’єднуючи людей заради миру».


На тренінгу, який проходив у Львові, були присутні 22 експерти з 10 міст України, які надають психосоціальну допомогу людям, що перебувають в складних життєвих обставинах.

Тренером виступила пані Галина Нетлюх, психолог/супервізор/викладач УІ КПТ, УКУ ІПЗ, м. Львів.

Тема тренінгу: теоретичні і практичні навики роботи в рамках програми ПМ+ та програми створення груп взаємопідтримки для людей, які перебувають в складних життєвих обставинах та постраждалих від стресових подій.

Мета: отримати теоретичні знання та навички роботи у рамках програми ВООЗ надання психосоціальної допомоги УП+ в індивідуальній роботі та програми для організації груп взаємопідтримки згідно міжнародних стандартів надання психосоціальної допомоги людям які перебувають в складних життєвих обставинах.

Методологія: групи взаємної підтримки та індивідуальне консультування для постраждалого від конфлікту населення будуть спрямовані на покращення доступу до послуг у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Групи взаємної підтримки можуть створити здорове середовище для бенефіціарів та активувати їх для вирішення проблем. Проведене навчання для фахівців у відповідності вимог методології та отримання інструментів для надання психосоціальної допомоги.


Методологія ВООЗ УП + буде використовуватися для індивідуального консультування, а методологія ведення груп самопідтримки буде використовуватися для групової роботи. Ці науково обґрунтовані підходи (низька інтенсивність СBT та PM +) будуть рекомендовані для використання в роботі психологів Карітасу.

Посол Австрії в Україні завітала до Карітасу Маріуполь

Цього тижня до Карітасу Маріуполь завітали представники Карітасу Австрії (Caritas Österreich), Карітасу України та Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні – Герміне Поппеллер (Österreichische Botschaft Kiew / Austrian Embassy in Kyiv).

Цей дружній візит розпочався з моніторингового виїзду в с. Чермалик та смт. Новотроїцьке. В рамках проектів «Стійкість і розвиток» та «Забезпечення базових потреб мешканців буферної зони на сході України» делегація завітала до бенефіціарів, які отримували допомогу від Карітасу.

Гості поспілкувались з колективом Новотроїцької школи, почули гарні відгуки дітей про роботу фахівців Карітасу та відправились до офісу фонду на зустріч з колективом.

В дружній атмосфері присутнім представили діючі проекти та обговорили майбутню співпрацю з посольством Австрії.

Пані Посол зауважила, що майбутнє Карітасу – за соціальними проектами, які дають змогу людям навчитись самодопомозі. Таким і є «Простір Підтримки» Карітасу Маріуполь.

Ми були дуже раді таким почесним гостям та сподіваємось на майбутню співпрацю!

У Дрогобичі родини зі Сходу вразила доброта людей

Центр підтримки сім’ї, який діє на базі Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії, приймав гостей із східної України, яким ще не доводилось відвідувати терени західної України.

До Карітасу з Донецької області завітало 15 дітей з наставниками, а з Дніпровської – п’ять родин. Неможливо передати словами радість приємно вражених сімей з дітьми.

«За ці декілька днів ми пережили більше яскравих емоцій, ніж за цілий рік, адже тут усі люди привітні та веселі. Я усвідомила, що цей «видуманий бар’єр» можна легко зламати, потрібно лише бажання людей єднатися; бо всі ми українці і маємо бути разом. Народ із Західної України справді впливає на мою свідомість і розсуд. Дуже рада, що побувала тут, бо справді побачила гостинних та добрих людей. За ці дні багато чого пережила, а, насамперед, радість від того, що нас прийняла дуже добра сім’я, яка піклувалася нами, як за своїми рідними. Дуже мило було перебувати у Львові, адже місто справді дивує і заворожує своєю архітектурою. Найбільш приємно вразила мене доброта людей, тим самим, вважаю, що можна зламати стереотип, про те, що Захід і Схід – дві різні частинки нашої країни. Я думаю, що ми зможемо побороти цей бар’єр і стати одним цілим. Такі подорожі зближують нас один з одним», – поділилася враженнями п. Інна з м. Волноваха.

Кожен із 10 днів перебування гостей був насичений змістовними заходами: молитва, участь в літургії, різноманітні майстер-класи, прогулянки та екскурсії містами Дрогобич, Трускавець, Львів, дельфінарій «Оскар», львівські опера і цирк та багато іншого.

Не можна було приховати дитячі та й дорослі емоції, коли наближався час від’їзду. Опікуни  щиро дякували родинам, які їх приймали і запрошували у гості. Усі залишились задоволеними від отриманих нових відчуттів та вражень.

«Щиро вдячні усім, хто долучився до створення таких веселих канікул для гостей зі Сходу», – каже координатор проекту Центр підтримки сім’ї Уляна Яжик.

Нагадаємо, що метою центру є надання допомоги будь-якій сім’ї, яка звернеться. Для дорослих проводять групові та індивідуальні консультації з психологами, тренінги, якісні комунікації з власними дітьми тощо. Для дітей діє група раннього розвитку, де вони готуються до школи, проводяться заняття для розвитку творчих здібностей. Для підлітків працює програма з розвитку лідерства, креативності та творчості тощо.

У Центрі підтримки сім’ї працюють: Наталія Низовська, Катерина Сурма – асистенти родини, психолог – Тетяна Гера.

Проект співфінансовано в рамках програми співпраці у сфері розвитку «Польська допомога» міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Публікація висловлює виключно думку автора та не може сприйматися, як офіційна позиція Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

За матеріалами zik.ua

Карітас став першим благодійним фондом в Україні, що отримав Почесну відзнаку ім. Богдана та Варвари Ханенків

23 січня 2019 року, в прес-залі Національного інформаційного агентства «Укрінформ», відбулась фахова дискусія «Оцінка розвитку доброчинності в Україні у 2018 році».

Під час дискусії експерти обговорили підсумки громадського опитування «Зелена книга української доброчинності 2018». Дослідження підготовлено на базі національного експертного опитування «Стан розвитку доброчинності в Україні – 2018», проведеного Асоціацією благодійників України у партнерстві з Молодіжною агенцією «НОВІ» та спільно з Ресурсним центром «Гурт».

В опитуванні взяли участь експерти в різних сферах благодійності, волонтерства, корпоративної соціальної відповідальності, державні і громадські діячі, журналісти, науковці, викладачі, студенти ВИШів з усієї України.

«Мені здається, що в Україні благодійники вже дозріли до того рівня, щоб викликати до себе на слухання представників уряду чи державних структур, і питатись, куди, наприклад, поділись гроші, які були передбачені, чому не відбуваються ті чи інші зміни в законодавстві…Фактично, ми маємо достатньо розрізнених потужних гравців в суспільстві, єдине, чого ми не маємо – це спільної консолідованої позиції. Я думаю, що на основі питань, які викристалізувало це дослідження, ми можемо рухатись далі всі разом. Дуже вдячна за цей стіл, який зібрав нас, це має бути відправною точкою наших об’єднавчих зусиль», – висловила свою думку щодо результатів дослідження Дзвенислава Чайківська, Генеральний секретар Карітасу України.

Завершальним етапом дискусії стало вручення нової Всеукраїнської нагороди – «Почесної відзнаки імені Богдана та Варвари Ханенків». Нагороду було створено до 170 річниці з дня народження Богдана Івановича Ханенка (1849–1917) – славетного українського промисловця, колекціонера, мецената, державного діяча, члена Київського товариства старожитностей і мистецтв, за ініціативи Асоціації благодійників у партнерстві з МБФ «Українська родина» (проект «Друзі Ангелів»), виробник ТМ «Фабрика Ангелів».

«Ми ініціювали і цього року вперше нагороджуємо переможців такою відзнакою. Це є ангел-витинанка, оздоблений в техніці бурштинової мозаїки з використанням бурштину і смальти. Ангел, який зображений на цій нагороді є фрагментом давньої фрески, що знаходиться в Михайлівському соборі Видубицького монастиря», – зазначила виконавчий директор Асоціації благодійників України Оксана Лобко.

Почесна відзнака представлена двома номінаціями: «Доброчинець – фізична особа» та «Доброчинець – організація, спільнота». За результатами підрахунку дійсних анкет Громадською радою із вручення Почесної відзнаки Переможцем у номінації «Доброчинець – фізична особа» визнано: Сергія Притулу – 1 місце (21% голосів). Лауреатами у номінації «Доброчинець – фізична особа» стали: Анжеліка Рудницька – 2 місце (18% голосів) та Віталій Дейнега – 3 місце (14% голосів).

Переможцем у номінації «Доброчинець – організація, спільнота» визнано: МБФ «Карітас України» – 1 місце (21% голосів). Лауреатами у номінації «Доброчинець – організація, спільнота» стали: МБФ «Українська біржа благодійності» – 2 місце (18% голосів) та БФ «Повернись живим» – 3 місце (15% голосів).

Нагороджував переможців співак, волонтер, та член Наглядової ради Національного конкурсу «Благодійна Україна» Сергій Фоменко.

«Для мене велика честь отримати відзнаку імені родини Ханенків. Це та родина, яка зв’язує нас з благодійними традиціями віків, давніми традиціями, які ми хочемо відродити, які через політичні події та історію були втрачені», – прокоментував отримання почесної нагороди Андрій Васькович, Президент Карітасу України.

Варто наголосити, що Карітас став кращою благодійною організацією серед 188 організацій-претендентів, як увійшли до опитування. Детальніше читайте на сайті Асоціації Благодійників України.

Як психологи франківського Карітасу допомагають дружинам та дітям загиблих в АТО

П’ятий рік війни. Кожного дня отримуємо звістки про загиблих. Дружини героїв потребують підтримки. Як впоратися із втратою близької людини, як повернутися до повноцінного життя та дозволити собі бути щасливим – психологи Центру підтримки сім’ї вже другий рік працюють із сім’ями загиблих учасників АТО. Центрі підтримки сім’ї діє на базі франківського Карітасу.

Два роки тому…

В останній вечір вони розмовляли до одинадцятої години. Телефоном. То був січень. У чоловіка вже замерзли руки від холоду. Побажали один одному «спокійної ночі», закінчили розмову. Тоді вона востаннє чула його голос. З тих пір минуло два роки.

«У той вечір було сказано стільки, скільки я не чула за 24 роки спільного життя, – розповідає Ірина, дружина загиблого воїна АТО Віталія Сенюка, – розповідав, як я потрібна йому, казав, що дуже любить. То було 13 січня – день, коли ми розписалися».

А наступного дня жінка дізналася, що чоловіка вже немає. Це сталося о третій годині дня. На Луганщині у селі Новоолександрівка Попаснянського району. Чоловік був начальником розвідки батальйону 24 окремої механізованої бригади. Вертався із завдання разом з водієм. У їхній джип влучила протитанкова ракета. Водія вибуховою хвилею викинуло з авто. Він залишився живим. Ракета влучила з боку пасажира, Віталій загинув на місці. Йому було 45. Без батька залишилося троє дітей.

«Хто я без нього?»

Центр підтримки сім’ї франківського Карітасу Ірина Сенюк відвідує вже понад рік. На зустрічі з психологом приходить разом з молодшим сином, 11-річним Іллею. Відвідують групові консультації психолога. Жінка зізнається, що її досі переслідує страх втратити ще когось з близьких.

«Переживаю дуже за доньку, коли вона затримується допізна на роботі, хвилююся за молодшого сина, йому – 11, складний вік, ще ніби й дитина, але вже дуже дорослий, – говорить Ірина, – консультації психолога допомагають мені впоратися з надмірною тривожністю».

У Центрі підтримки сім’ї працюють два психологи – Валерія Худзіцька та Олександр Савчин.

«Коли людина у своєму житті зіштовхується із ситуацією втрати, а тим більше, якщо це дорога серцю людина, то дуже часто людина втрачає зв’язок між минулим та майбутнім, – пояснює психолог Валерія Худзіцька. – Вона не бачить можливості будувати плани на майбутнє. І завдання психолога – допомогти людині зрозуміти, як далі жити».

По-перше, психолог допомагає людині, а в цій ситуації – жінці, усвідомити своє право на повноцінне життя після загибелі чоловіка. Позбутися почуття провини та сорому, якщо людина радіє та щаслива. Зрозуміти, що в ніякому разі цим вона не осоромить пам’ять чоловіка чи сина.

По-друге, часто дружини загиблих учасників АТО не вірять у власні сили і задаються питанням: « Що я буду робити без нього? Хто я без нього?». Психолог допомагає жінці побачити свої власні сильні сторони, свої здібності, вміння та таланти.

По-третє, як би у це не вірилося, потім стане легше. Час все-таки лікує.

А поки кожен член родини героя вчиться жити без годувальника – дружина без чоловіка, діти без тата. День за днем. І це непросто, зізнається Ірина. Старший син бачив понівечене тіло батька на власні очі, бо разом з волонтерами перевозили тіло додому. А молодший досі запитує у мами: «Чому Бог забрав у нас тата? У всіх є тато, а в мене нема». Ірина відповідає: «На все воля Божа». Жінка працює в церкві соціальним працівником. Молодший син ходить у недільну школу. Віра в Бога допомогла Ірині прийняти те, що сталося, а робота психологів – знайти сили жити далі. Для дітей психологи проводять арт-терапевтичні заняття, майстер-класи, рольові ігри та організовують перегляди мультфільмів з обговоренням.

Не однією психологічною допомогою

«У самій назві Центру вже є ключове слово, що несе зміст нашої діяльності – це підтримати, – говорить виконавчий директор франківського Карітасу Наталя Козакевич, – підтримати та допомогти людині порадами, аби в подальшому вона могла вже сама впоратися з життєвими труднощами».

Окрім психологічної допомоги, у Центрі підтримки сім’ї влаштовують дозвілля для родин загиблих АТО – відвідують святі місця, зоопарк, аквапарк. Для жінок влаштовують різноманітні зустрічі та майстер-класи. Родинам видають продуктові набори, дітям – сертифікати на придбання канцтоварів. Допомога фінансується Міжнародної благодійною організацією CNEWA Canada.

Проект співфінансовано в рамках Програми співпраці у сфері розвитку «Польська допомога» Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Соціальне підприємництво в Україні. Інтерв’ю з Петром Дарморісом

З 15 січня 2019 року Українська соціальна академія розпочала онлайн-курс з соціального підприємництва.

Щоб дізнатися більше про самі курси, програму навчання й ситуацію із соціальним підприємництвом в Україні, cоціальний портал «Кар’єра для нового життя» взяв інтерв’ю у виконавчого директора академії Петра Дарморіса.

Петре, найперше, як Ви вважаєте, що таке соціальне підприємництво?

Насамперед, соціальне підприємництво – це працюючий бізнес, який першочергово орієнтований на вирішення конкретної соціальної проблеми. Це і є першою та однією з ключових відмінностей соціального підприємництва від традиційного комерційного бізнесу. Тут ідеться про бізнес із соціальною місією, тобто про застосування найкращих практик підприємницької діяльності до вирішення тих чи інших соціальних проблем. Це можуть бути проблеми різного роду: чи це стосується якоїсь вразливої групи осіб, наприклад, безробітних осіб похилого віку або людей з особливими фізичними чи розумовими потребами, чи подолання бідності, чи вирішення несприятливої екологічної ситуації регіону тощо.

Соціальне підприємництво – це працюючий бізнес, який першочергово орієнтований на вирішення конкретної соціальної проблеми.

Друга ключова особливість соціального підприємництва – це інноваційність, тобто підприємство виготовляє якийсь новий продукт або послугу, яких ще ніколи не було на ринку, або для тих продуктів чи послуг, які вже існують, створюється якась нова додаткова цінність. Для прикладу, інноваційним продуктом можна назвати дерев’яну зубну щітку як альтернативу пластиковим зубним щіткам, використання яких допоможе уникнути великої кількості пластикових відходів. Натомість, коли ми говоримо, скажімо, про кав’ярню чи піцерію, у яких працюють особи з особливими потребами, маємо приклад інновації цінності – коли таким популярним продуктам, як тістечко, кава, піца ми надаємо додаткової цінності, адже виручені кошти збагатять не гаманці засновників, а будуть спрямовані на добру справу.

Є три основні чинники, які роблять підприємство соціальним: соціальна мета, інноваційність і розподіл доходів. І все це для досягнення вагомого соціального впливу.

Звідси випливає і третій важливий момент, що відрізняє соціальне підприємництво від класичного бізнесу – розподіл доходів. Тут важливо зрозуміти, що прибуток усе ж є важливий, адже його величина свідчить про успішність бізнесу, проте дохід не є самоціллю. Традиційний бізнес працює на прибуток, тобто якомога менше витрат заради якомога більшого доходу. Якщо ж ми говоримо про соціальне підприємство, то йдеться про таку прибуткову діяльність, коли отриманий чистий дохід не присвоюється чи розподіляється між засновниками, але інвестується на досягнення соціальної мети, з якою це підприємство було створене.

Тобто є три основні чинники, які роблять підприємство соціальним: соціальна мета, інноваційність і розподіл доходів. І все це для досягнення вагомого соціального впливу.

Розгорнуте інтерв’ю з Петром Дарморісом читайте на сайті «Кар’єра для нового життя» за посиланням: https://bit.ly/2MinRJ4