Місяць: Жовтень 2012

30.10.12, Донецьк-Україна
«Мене звати Діма і зараз мені 37 років. З 16 років я почав уживати внутрішньовенні наркотики (в народі це називають «ширка»). В 19 років вперше сів до в’язниці. Продовжував вживати наркотики. Таке життя мене довело до думки, що я хочу померти років в тридцять.

В 2003-ому і дізнався, що в мене ВІЛ. Після того, як я дізнався про це, я почав «заколюватися» ще більше. В результаті від мене відвернулися всі, я став нікому не потрібний.

Приблизно рік тому знайома дала мені номер телефону Карітасу ? мовляв, спробуй. Я подзвонив туди, мене вислухали, зрозуміли і почали мені допомагати. Я відчув, що комусь потрібен. По-трішки почав відмовлятися від наркотиків, з’явився стимул жити.

Я дуже вдячний фонду за їх допомогу! Якщо мені щось потрібно ? я можу в будь-який час звернутись в Карітас і вони ніколи не відмовлять. Це стосується навіть простого спілкування. Також мені нещодавно відмовили ноги і це дуже важкий етап для мене», ? розповідає своє життєву історію Дмитро із Донецька, підопічний місцевого Карітасу.

СНІД ? важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму захворюванням. ВІЛСНІД вражає переважно молодих людей віком від 18 до 27 років.

За даними прогнозу, в 2014 році 36-43 % від загальної кількості ВІЛ-інфікованих та 31-38 % числа смертей від СНІДу в Україні припадатимуть на Дніпропетровську, Одеську, Миколаївську та Донецьку області.

Кількість хворих на СНІД у 2011 році скоротилася до найнижчого рівня за останні 14 років, передає ВВС з посиланням на ООН. Зараз кількість ВІЛ-інфікованих становить 34 мільйони людей. Україна є лідером в Європі по темпам поширення ВІЛ-інфекції.

За оцінками експертів UNAIDS, в Україні з ВІЛ-інфекцією живе приблизно 1% населення, і лише кожен другий знає про це. Є дані, що до 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих громадян України становитиме від 479 до 820 тисяч (3,5 % дорослого населення). 479 тис. осіб — число, яке передбачає оптимістичний сценарій, можливий за доступності антиретровірусної терапії для 50 % тих, хто її потребує, а також за умови успішного виконання Національної програми протидії ВІЛ/СНІДу. В той же час, за песимістичним сценарієм, антиретровірусна терапія буде доступна лише для 5 % тих, хто потребує.

ВІЛ руйнує Т-лімфоцити, і це призводить до втрати організмом захисних реакцій, унаслідок чого активізується так звана умовно-патогенна флора організму й різко підвищується ймовірність смертельних запалень, уражень нервової системи, розвитку онкологічних захворювань.

Зараження ВІЛ-інфекцією можливе у таких випадках: :

• при статевому контакті з інфікованим;
• при кровообміні з інфікованим (у тому числі при ін’єкційному вживанні наркотиків);
• при вигодовуванні грудним молоком інфікованою матір’ю малюка.

Від моменту інфікування до появи перших симптомів проходить від 1 місяця до 4-6 років. Початок захворювання поступовий. Для нього характерні підвищення температури тіла (понад 38°С) зі значним потовиділенням, млявість, депресія, зниження працездатності, зниження маси тіла.

Типове також ураження шлунково-кишкового тракту, збільшення лімфатичних вузлів, розвиваються різноманітні зміни з боку шкіри. Потім у хворих на СНІД перевагу набувають явища вторинної інфекції, ураження нервової системи, саркома Калоші та ніші захворювання.

Більше статистичних даних про ВІЛСНІД можна знайти тут.

26.10.12, Івано-Франківськ
Незважаючи на розголос і низку заходів, що скеровані на попередження злочину торгівлею людьми, проблема залишається надзвичайно актуальною на сьогоднішній день в Україні. Понад 110,000 українців постраждали від торгівлі людьми, починаючи з 1991 року. Торгівля людьми є третім за прибутковістю злочинним бізнесом після торгівлі зброєю та наркотиками.

За дев’ять місяців поточного року роботи до Консультаційного центру соціальної допомоги жертвам торгівлі людьми Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ звернулось 22 особи, які стали жертвами трудової та сексуальної експлуатації. Кожен із цих людей пережили фінансову, соціальну, психологічну кризи, набули чималих проблем медичного характеру і психоемоційного.

Особлива група ризику – учнівська та студентська молодь, особливо діти, які опинились в складних життєвих ситуаціях. Для попередження втягнення молоді до злочинів, які пов’язані з торгівлею людьми, свої зусилля об’єднали Карітас Івано-Франківськ УГКЦ та Головне управління освіти і науки Івано-Франківської ОДА. В рамках проекту «Ми маємо право знати більше», що реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку та Міжнародної організації з міграції в Україні, на Прикарпатті активізувалася робота з підвищення усвідомлення проблеми торгівлі людьми для вихованців навчальних закладів інтернатного типу. Для них працівниками Карітасу було організовано та проведено 12 превентивних заходів, під час яких учнівська молодь перетворилась із пасивних слухачів у соціально-активних молодих людей.

Щоби краще зрозуміти проблему торгівлі людьми, продемонструвати знання, засвоєні під час превентивних заходів, 5 шкільних команд приймуть незабаром участь у правовому фестивалі «Ми маємо право знати більше».

15 жовтня відбулася робоча зустріч координаторів команд – учасників фестивалю. Під час зустрічі обговорено положення проведення правового фестивалю, визначені часові рамки та місця проведення етапів фестивалю. Команди поринули у клопітку, але цікаву роботу: готуються до створенням фоторепортажу, обдумують ідеї плакатів, складають сценарії вистав в форматі форум-театру, готують презентацію відео матеріалів соціальної реклами з попередження злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, дітьми.

Організатори сподіваються, що проведення правового фестивалю донесе до представників груп ризику небезпеку проблеми торгівлі людьми, сформує навики, які дозволять їм уникати ситуацій, коли інші особи можуть втягнути їх у злочин, пов’язаний з торгівлею людьми. І за допомогою медіа, педагогів і чиновників – кажуть в Карітасі – можна сьогодні значно розширити, зміцнити превентивну роботу в сфері протидії торгівлі українцями.

24.10.12,Івано-Франківськ
Івано-Франківський Карітас отримав перші благодійні пожертви в розмірі 1 715,00 гривень для забезпечення сталості роботи Центру дозвілля та соціальної адаптації молоді з вадами розумового розвитку та впровадження концепції приятелів в рамках програми «Допоможи іншому – стань приятелем».

14 жовтня, в свято Покрови, підопічні Карітасу влаштували виставку-ярмарку для парафіян храму Покрови Пресвятої Діви Марії (мікрорайон Княгинин), що в Івано-Франківську. Разом з батьками, волонтерами та працівниками вони демонстрували витвори своєї ручної праці – рамки для фото, кухонні дошки, вишиванки та картини, виконані технікою набивання, намиста та інші прикраси.

Кожен, хто був в храмі цього дня, долучився до доброї справи. «Благодійна пожертва – вагомий внесок в процес інтеграції неповносправної людини у суспільство. Кожна гривня – Ваше визнання творчості та таланту наших підопічних, які вклали у свій виріб частинку серця. Підтримуючи молодь, кожна пересічна людина давала надію на щасливе майбутнє і батькам молоді. Вони щодня зустрічаються з байдужістю оточуючих до їхніх проблем і проблем їхніх дітей», – каже Наталя Козакевич, виконавчий директор місцевого Карітасу.

Дитина, що робить перший крок, завжди перебуває під опікою мами чи батька, відчуває його теплу долоню та підтримку. Потім, відчувши впевненість у ногах, самостійно вже пізнає світ, відкриває для себе чимало речей. Так і в Карітасі: кожна соціальна програма має підтримку донорів, в більшості з-за кордону, іноді і українських. На думку працівників Карітасу, вже настав час, коли потрібно подбати про своїх підопічних самостійно, – актуальні для України соціальні проблеми повинні вирішувати держава, підприємці, самі громадяни.

Не виняток програма «Допоможи іншому – стань приятелем». Протягом серпня 2011 – листопада 2012 року робота з неповносправною молоддю фінансувалась за підтримки МБФ «Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону». На даний момент фінансування проекту завершується, але сама проблема, необхідність виділення їй належної уваги – не вичерпана.

Соціальна інтеграція молоді з вадами розумового розвитку має бути постійною, відтак постає потреба щонайменше в проведенні різноманітних акцій, під час яких Карітас може продемонструвати свою роботу і небайдужі люди можуть виявити свою солідарність з молодими інвалідами.

«Я робила це намисто! – Каже Христина Майданюк, підопічна Івано-Франківського Карітасу, жінці, коли та приглядалася до виробу під час ярмарки. – А волонтер Іринка мені допомагала». Живий контакт між людиною, що дає і людиною, що отримує – свідчення розуміння підтримки, допомоги. Це і є завданням роботи Карітасу – виховати солідарність поміж людьми, об’єднати суспільство з метою розвитку!

22.10.12, Волинь
Волинський Карітас у вересні цього року розпочав реалізацію проекту «Організація діяльності центру «Довіра» для жертв тоталітарних режимів» у м. Нововолинськ Волинської області. Основна мета роботи проекту наразі спрямована на збір представників цільової групи. Для цього було проведено ряд зустрічей з представниками громадських організацій, працівниками державних і муніципальних закладів. Керівник проекту та соціальні працівники побували в «Товаристві політв’язнів та репресованих», «Братстві ветеранів УПА», «Раді ветеранів Великої Вітчизняної війни», «Спілці ветеранів війни і праці «Злагода», УТОСі, військовому комісаріаті.

«На сьогоднішній день для роботи у проекті допомоги жертвам тоталітарних режимів обрано 70 осіб, в основному, це чоловіки та жінки різної національності, віросповідання, віком від 67 до 93 років. Обирали ми їх згідно списків, що нам дали Управління праці та соціального захисту населення.

Від старту проекту ми встигли відвідати вже понад 65 осіб похилого віку ? мешканців м. Нововолинська та смт. Жовтневе, ? познайомились із ними, вислухали їх історії життя, прийняли і навіть виконали певну частину їх прохань.

Нашою ціллю є здійснити якісний соціальний патронаж для одиноких людей похилого віку з метою подолання їхньої ізольованості», ? розповідає керівник проекту допомоги жертвам тоталітарних режимів Тетяна Карпенюк.

Також працівники волинського Карітасу реалізували низку інтеграційних заходів для зустрічей і дискусій старшого покоління та молоді (учні, студенти, члени станиці Нововолинського Пласту). Це стане платформою обміну думками, поглядами, певними спільними ініціативами. Юля, 15-річна учасниця однієї з таких зустрічей каже, що розмови про події воєнного часу, читання віршів і монологів, настанови для молодого покоління цінувати свободу та незалежність ? усе це глибоко відкладається у серця, стане добрим ґрунтом для подальшого життя молоді.

Наприкінці вересня в центральній міській бібліотеці м. Нововолинськ відбулась презентація книги професора Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки О. Колісника «Саморозвиток української нації». Були запрошені люди похилого віку, ветерани спілки «Злагода», спілки репресованих і політв’язнів, учні середніх загальноосвітніх шкіл м. Нововолинська. Міська бібліотека поповнилась книгами професора О. П. Колісника, а присутні гості укріпили свої знання і погляди на становлення нації та українського індивідуума.

«Це лише наші перші кроки, а протягом наступних двох років ми працюватимемо заради покращення якості життя людей похилого віку, їх психоемоційного та фізичного стану здоров’я, підвищення їх соціального статусу, а також подолання ізольованості за допомогою культурно-просвітницьких заходів.

Знаємо, що якість життя цих людей, виховання молодого покоління ? саме за громадськими активістами, благодійниками», ? завершує розповідь про проект Карітасу Волинь Тетяна Карпенюк.

20.10.12, Дрогобич-Україна
Наприкінці вересня у Києві було підбито підсумки Третього Всеукраїнського конкурсу творчості для людей з інтелектуальною недостатністю «Я маю мрію». Серед переможців ? Костя Матчишин (м. Дрогобич, Львівська область). Він зайняв перше місце у номінації «Живопис».

Участь у конкурсі взяли близько 30-ти організацій. Захід приурочений Всеукраїнській нараді «Стан і перспективи виконання Конвенції ООН про права інвалідів в Україні» в рамках Міжнародного дня психічного здоров’я. До наради залучені як представники державних органів влади і соціальні служби, так і громадські коаліції і організації.

Центр «Дивовижні долоні», який кілька років відвідує Костя Матчишин, започаткував свою діяльність у 2008 році.

В осередку панує надзвичайно енергійна, тепла атмосфера. Молодь з особливими потребами з величезним ентузіазмом щодня спільно працює і здійснює ефективну соціалізацію, організовує святкові заходи і виступи, долучається до прощі та запрошує до себе друзів з інших організацій.

Усі Центри соціальної адаптації та відпочинку для людей із особливими потребами об’єднані спільною метою – надати особам з розумовою неповносправністю можливість реалізуватися, допомогти інтегруватися у суспільство, підтримати батьків і родичів.

На розвиток особистості кожної молодої людини, яка відвідує Центри Карітасу, спрямовані працетерапія, музикотерапія, арт-терапія, навчання по самообслуговуванню, рекреаційні ігри, кулінарні курси, робота на комп’ютері, уроки ткацтва, тренінги оволодіння навичками, необхідними у щоденному житті та інше.

Осередки Карітасу для неповносправних осіб – це не лише місце спілкування, навчання, психологічної та моральної підтримки неповносправних та їх родин, але також можливість показати суспільству дар людей з іншими можливостями. Завдяки роботі Центрів змінюється ставлення до людини з особливою потребою, її прийняття в життя громади, розуміння її потреб.

Також молодь із особливими потребами отримує можливість відвідувати заклади культури, відпочивати в літніх таборах, подорожувати і відвідувати історичні місця, брати участь у різноманітних акціях та фестивалях, зустрічатись із молоддю з інших установ та осередків.

Костя розповідає: «Коли мені запропонували взяти участь в конкурсі і надіслали мою роботу до Києва ? це вже була величезна честь і похвала для мене! А коли ми дізнались, що моя робота перемогла у номінації «Живопис»» ? це дійсно для мене здійснення мрії. Дякую всім дуже».

18.10.12, Київщина-Черкащина
Нещодавно благодійний фонд «Карітас Київ» знайшов сім?ю з чотирма дітьми, які проживали чимало часу у наметі посеред лісу. Четверо дітей ? віком 5, 4 і 2 роки, а наймолодшій лише 2 місяці ? і двоє молодих батьків жили просто неба, не маючи ні засобів на існування, ні вдосталь їжі, ні теплого одягу, ні засобів гігієни.

І що найстрашніше ? коли нічна температура на Київщині почала наближатись до 0С°, житлом для молодої сім?ї продовжував служити звичайний туристичний намет, поставлений у лісі. Завдяки зусиллям працівників Карітасу і місцевому священнослужителю УГКЦ ці вуличні діти із лісу отримали тепле житло, нагодовані і перебувають у безпеці сьогодні.

31-річний батько молодої сім?ї Олександр народився у малозабезпеченій багатодітній родині в одному із сіл Херсонської області. Його 27-річна дружина Тамара народилася у м. Києві, своїх батьків не знає взагалі, виховувалася у інтернаті.

Познайомилася пара у Києві, куди Олександр приїхав на заробітки. Проживали у Черкаській області у старенькій хатині, яка розвалилася.
Відтак подружжя опинилося на вулиці без даху над головою. На цей час у них вже було четверо дітей. Певний час сім?я проживала в орендованій кімнаті у Миколаївській області, але коли не змогли оплачувати оренди, їх виселили.

Далі почалося вуличне життя, намагання можливими і законними способами вийти із цієї складної ситуації. Жодних узалежнень чи судимостей члени цієї сім?ї не мають. Але і рідних не мають, ? які могли б їм допомогти. Шукаючи виходу зі свого скрутного становища, подружжя вийшло на київський Карітас.

«З Божою допомогою та стараннями Карітасу, о. Юрія Голоднюка (Черкаська область) в одному із сіл знайдено для цих дітей будинок, який поки що орендують благодійники. Ми перевезли сім’ю у будинок, чим вони дуже задоволені і не припиняють дякувати. Тут є котел на тверде паливо та газ, сарай і погріб. Дітки і їх батьки відігрілись, привели себе до ладу, нагодовані і зігріті», ? розповідає директор Карітасу Київ.

Олександр і Тамара вже розпочали прибирати у хаті та на подвір’ї, засадили деяку городину. Хочуть мати курей, качок та корову. Дуже позитивно відгукнулися до потреб молодого подружжя місцеві жителі – допомогли овочами, приносять молоко. Регіональний Карітас завдяки жертводавцям надав їм речі першої необхідності – їжу, одяг, іграшки, памперси, засоби гігієни, медикаменти.

«Залишилось лише подбати про зимовий одяг і непорозуміння, які виникли з боку сільської влади і деяких селян, що мають певні претензії до проживання у їх селі молодої сім?ї.

Сподіваємось, що нам не заважатимуть на шляху підтримки і допомоги Олександрові і Тамарі, вони розпочнуть новий етап повноцінного життя», – каже о. Юрій Голоднюк із м. Золотоноші.

Зараз ведуться переговори щодо придбання будинку у селі, влаштування дітей у садочок, пошук роботи для батька сім?ї. Працівники Карітасу висловлюють щиру подяку всім, хто допоміг і допомагає сім?ї з чотирма маленькими дітьми, також журналістам, що привернули увагу до такого випадку і закликали громадськість не бути байдужими!

Відеорепортаж з “1+1” можна переглянути тут.
Відеорепортаж з телеканалу “СТБ” можна переглянути тут.

16.10.12, Україна
На початку жовтня в Центрі перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та Національної Академії Наук України пройшов семінар з представниками благодійних та громадських організацій, які працюють в сфері надання соціальних послуг уразливим групам населення. Темою зустрічі було питання координації та забезпечення фаховості пропозицій неурядових організацій щодо напрямів реформування системи соціальних послуг.

Під час проведення семінару увага була акцентована на тому, що тема реформування соціальних послуг на сьогодні є важливою складовою сучасної соціальної політики України та стає все більш популярною серед міжнародних донорів, а значить і серед наукових, громадських і благодійних організацій. Але з різних сторін до Міністерства соціальної політики надходять пропозиції, які часто носять суперечливий характер.

Зі свого боку Мінсоцполітики активно залучає представників «третього сектору» до розробки та обговорення документів, але не завжди ці пропозиції є фаховими та можуть бути застосовані на практиці.

Так, ряд громадських організацій пропонують вести мову про закупівлю соціальних послуг лише у об’єднань громадян, що створює перепони для благодійних організації в наданні соціальних послуг за бюджетні кошти. Виключення благодійних організацій з переліку надавачів соціальних послуг, суперечить Закону України «Про соціальні послуги».

Питання соціального замовлення також по-різному трактується і громадськими, благодійними організаціями. Декілька громадських і координаційних рад при центральних органах виконавчої влади мають власні напрацювання щодо реформування системи соціальних послуг. Впровадження соціального замовлення повинно відображати наявну ситуацію з наданням соціальних послуг, у тому числі уразливим групам населення та спиратися на наукові дослідження та напрацювання, в тому числі і соціологічні опитування, ? наголошують експерти.

В 2010 році впровадженням соціального замовлення займалися окремі організації, а цьогоріч даним питанням зацікавилась значно більша кількість різних організацій і проектів, навіть ті, які ніколи не надавали соціальних послуг. Нині соціальним замовленням займаються низка агенцій ООН в Україні, декілька програм, що фінансуються з боку Американського Агентства міжнародного розвитку, Глобальним фондом, іншими донорськими організаціями.

Також і Центр перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та НАН України із залученням НУО розробив «Методичні рекомендації щодо впровадження соціального замовлення для Головних управлінь праці та соціального захисту населення», провів ряд соціологічних досліджень стосовно надавачів та отримувачів такого роду послуг. Він має значний досвід щодо дослідження сфери соціальних послуг, розробляє державні стандарти для бездомних осіб тощо. На базі Центру за фінансової підтримки Європейського Союзу створено Центр збору і обробки даних для підтримки середньострокової стратегії поліпшення системи соціальних виплат, соціальних допомог та пільг.

В результаті нещодавньої зустрічі представників «третього сектору» і влади учасники семінару дійшли висновку запропонувати Міністрові соціальної політики України Сергієві Тигіпко наступне:

– для оптимізації та координації зусиль щодо надання адресних соціальних послуг уразливим верствам населення України визначити єдиний науковий координуючий орган, що забезпечує аналіз і відпрацювання пропозицій, які надходять від громадських, благодійних та міжнародних організацій. Таким органом може бути Центр, як наукова установа, що має досвід в напрацюванні прикладних наукових досліджень в даному напрямі із врахуванням світового досвіду;

– на часі є розробка Постанови Кабінету Міністрів України щодо проведення конкурсу на соціальне замовлення;

– вважається за необхідне прийняти та затвердити наказом Міністра Методичні рекомендації щодо проведення конкурсу на соціальне замовлення обласними (районними) радами;

– залучити громадські та благодійні організації до участі в обговоренні стратегічних напрямків реформування соціальної політики України, шляхом створення на базі Центру робочої групи з питань підготовки пропозицій щодо реформування соціальної політики України у тому числі і реформування системи соціальних послуг.

14.10.12, Львівщина-Канада
Бережницька загальноосвітня середня школа (Львівська область) була збудована у 1966 році. Капітальні ремонти в школі не проводились ще з того часу, і в найбільш плачевному стані перебували віконні рами. Більшість рам прогнили і в них утворились щілини.

На даний час в школі навчається 204 учні, з них 62 ? це учні початкової школи. Прикро є те, що взимку дітям доводиться одягненими сидіти на уроках. Через переохолодження вони часто хворіють і пропускають навчання.

У класних кімнатах Бережницької середньої школи 52 віконні рами потребували повної заміни. Деякі з них були відреставровані за кошти батьків. Дирекція школи та вчителі власними зусиллями восени та взимку сприяли утепленню вікон за допомогою клеючих стрічок, поролону та вати.

Поблизу с. Бережниці розташований целюлозно-паперовий комбінат, де працювало багато батьків учнів школи. Та від початку економічної кризи на комбінаті відбувалися масові скорочення працівників, що призводило до безробіття. Таким чином батьки безсилі допомогти школі. Держава не виділяє жодних коштів на ремонт школи, а з кожним роком зменшує ліміт на використання газу.

І в цей час родина та друзі доктора Михайла Микитина (громадянин Канади) на його 65-річчя у вигляді святкового подарунку здійснили дар для громади села ? профінансували встановлення нових вікон. Саме с. Бережниця є рідним домом для батька д-ра Микитина, і це стало світлим і корисним дарунком як для п. Михайла, так і громади села.

Відтак встановлення нових вікон, що було здійснено в серпні цього року, посприяло суттєво зменшенню втрат тепла приблизно на 30%, значній економії газу та електроенергії (прим. ? котел в школі переганяє воду по трубах і батареях за допомогою електрики), а також сприятиме зміцненню та збереженню здоров’я дітей.

Адміністрація школи і батьки учнів висловлюють щиру подяку благодійникам, що здійснили таке добре діло для них.

12.10.12, Київ
1 жовтня День людей похилого віку. У цей день працівники київського Карітасу відвідали понад 100 осіб, які перебувають кризових умовах життя ? хворі, самотні, бідні. Як каже о. Роман Сиротич, директор Карітасу Київ, для них важливе і добре слово, і подарунки.

За даними ООН, у 1950 році в світі проживало 214 млн осіб старше 60 років, у 2025 році їх чисельність перевищить 1мільярд 121 мільйон осіб, тобто збільшиться в 6 разів. В Україні 13,8 мільйонів пенсіонерів, з них приблизно 8,8 мільйонів жінок і 5 мільйонів чоловіків.

Постаріння населення супроводжується нагромадженням у його структурі самотніх людей похилого віку, кожен 5 пенсіонер – самотній. Усі ці люди відчувають потребу в різних видах сторонньої повсякденної турботи, інколи їм просто не вистачає спілкування.

Почуття соціальної незахищеності, ізоляції від навколишніх підвищує ризик розвитку ряду захворювань, і в першу чергу захворювань серцево-судинної й нервової системи, призводить до депресії, а іноді – до агресивної поведінки.

«Потреби людей похилого віку – один з основних напрямків діяльності місцевого Карітасу. Впродовж багатьох років Карітас опікується старшими людьми, надаючи їм соціальну, медичну та матеріальну допомогу. Медсестри регулярно відвідують та надають допомогу старшим самотнім людям у рамках проекту «Домашня опіка».

Окрім цього, Карітас в міру можливості та жертовності окремих людей, допомагає десятками інших людей похилого віку, пансіонатам, ветеранам та інвалідам. Подібно і цього разу, не лишилися поза увагою підопічні Карітасу в День людей похилого віку. Соціальні працівники та медсестри відвідали понад 100 осіб похилого віку з щирими привітаннями та подарунками», ? розповів о. Роман.

1 жовтня було проголошено Днем людей похилого віку 4 грудня 1990 року на Генеральній Асамблеї ООН. Спочатку це свято відзначали в Європі, потім в Америці, а з 1991 року і у всьому світі. Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 року щорічно відзначає цей день. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою.

Тим часом в Євросоюзі розпочалася інформаційна кампанія та реалізація практичних заходів у рамках оголошеного Європейського року активності людей похилого віку та солідарності поколінь. Про це йдеться у проекті профільної доповіді депутата Європарламенту Мартіна Кастлера (Німеччина).

“2012 рік, оголошений Європейським роком активності людей похилого віку та солідарності поколінь, повинен допомогти зрозуміти потреби людей похилого віку, кількість яких в ЄС неодмінно зростає, а також забезпечити створення сприятливих умов та пошук нових можливостей для таких людей“, ? наголошує європарламентар.

10.10.12, Тернопіль
1 жовтня – Міжнародний день захисту людей похилого віку. В цей час чимало організацій, публічних людей і державних установ згадують про тих, хто одинокий, старшого віку і хворіє. Звучать гарні слова, даруються презенти, оприлюднюються обіцянки. Підопічні і адміністрація ж Карітасу кажуть, що 1 жовтня ? це ще одна нагода подякувати і радіти діяльності проекту «Домашня Опіка».

Цей день ? свято домашньої опіки ? по-особливому відзначили у тернопільському Карітасі. На свято були запрошені декілька десятків підопічних проекту «Програма допомоги вдома (Домашня опіка) для людей похилого віку в Україні». Працівники проекту та усі запрошені разом з директором місцевого Карітасу о. Андрієм Марчуком відбули спільну молитву, а також почули привітальне слово з нагоди свята.

Після цього відбувся святковий обід. Панувала тепла родинна атмосфера, підопічні мали змогу вдосталь поспілкуватися і обмінятися новинами, враженнями, спогадами. А наприкінці святкової трапези усім підопічним було подаровано продуктові набори.

Це стало подарунком місцевих спонсорів ? у знак поваги, опіки і пошани до старшого покоління. Ці жертводавці при потребі і можливості з радістю відгукується на благодійні ініціативи тернопільського Карітасу і цього разу проявили добре серце і наміри.

«Всі не змогли прийти на зустріч у Карітас. Є багато людей, які прикуті до ліжок, і є важкохворими. Власне, наш соціальний працівник приходить до них і тільки через свою присутність може надавати допомогу їм вдома», ? пояснює о. Андрій.

Місцеве телебачення зацікавилось життям підопічних «Домашньої опіки» і висвітило цю подію. Репортажі можна переглянути тут ? TV-4 і ТТБ.