Місяць: Травень 2011

Карітас Донецьк оберігає від ВІЛСНІДу малолітніх дітей
01.06.2011
На запрошення Обласного центру для сімї і молоді нещодавно працівники Карітасу Донецьк провели тренінг на тему ВІЛСНІДу для батьків і вихователів дитячого садочку. Тренінг для такої категорії слухачів проводився вперше, і його

відвідало близько 20 осіб.  

 

В рамках даного заходу відбувся 2,5-годинний семінар, інтерактивні ігри, зворотній зв’язок у вигляді додаткових питань і відповідей, дискусія, роздача інформаційних матеріалів.

Кваліфіковані і досвідчені працівники Карітасу впродовж семи років працюють в Донецьку із сотнями хворих на СНІД людей, здійснюючи для них щоденний медичний догляд і опіку, відвідування, психоемоційну підтримку.

 

Також силами благодійного фонду надається масштабна консультативна підтримка осіб із ВІЛ-інфекцією і категорій людей, що входять до груп ризику. Завданням такої роботи є інформування про шляхи зараження небезпечними інфекціями, що передаються статевим шляхом, і ВІЛ-інфекцією. 

Невдовзі після проведення тренінгу в місцевому дитсадку адміністрація донецького Обласного центру для сімї і молоді звернулась в Карітас Донецьк із проханням продовжити співпрацю і проведести додаткові навчальні заходи на дану соціальну тему, що є дуже актуальною для сьогоденної України і, зокрема, східних регіонів.

 

Наступним місцем для проведення інформативно-консультативних семінарів на тему ВІЛСНІДу мають стати інтернати Київського і Калінінського району міста Донецьк. Також донецький Карітас просять долучитись до проведення літнього табору для дітей із кризових сімей в с. Ясіновате на Донеччині.

 

Акція «Памятаємо імена…»  в Одесі. День памяті людей, що померли від СНІДу
30.05.2011
15 травня одеський Карітас взяв участь в акції «Пам’ятаємо імена…», присвяченій Дню пам’яті людей, що померли від СНІДу. Акція пройшла в

Одесі на Куликовому полі.

 

Ініціаторами та організаторами заходу стали організації, які входять в Об’єднання НУО
Одеської області, також «Разом за життя» та Всеукраїнська мережа ЛЖВ.

 

В пам’ять про померлих на Куликовому полі запалили свічки та розстелили композицію Квілт – «Імена». Площа вкрилася десятками меморіальних полотен, створеними близькими людьми, померлих від СНІДу, та працівниками організацій, які надають послуги людям, які живуть із ВІЛСНІДом.

«Ці Квілти – символ скорботи і великої трагедії наслідків епідемії, яка забрала життя більше 21 000 українців. Різнобарвна мозаїка квілтів красномовніше будь-яких слів показує, що СНІД може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, національності та способу життя», – розповідає о. Василь Колодчин, директор одеського Карітасу.

Команда регіонального Карітасу в Одесі теж виготовила полотно з іменами померлих від СНІДу людей, яким надавали допомогу та підтримку,опікувались і товаришували впродовж багатьох років.

«Це не просто імена, за кожним з них – яскрава особистість, складна доля, наша пам’ять та смуток. Ми розділяємо почуття втрати з близькими родичами та намагаємося підтримувати їх надалі», – каже соціальний працівник Світлана Колодчин.

Такі акції – зі слів 50-річного волонтера Геннадія – дають можливість задуматись над своїм життям, зустрітися та поспілкуватися з іншими людьми, отримати інформацію про діяльність та послуги різних організацій в сфері ВІЛ/СНІДу.

«Хочеться відмітити, що серед вісімнадцяти ВІЛ -сервісних організацій Одеси,  ваша відрізняється саме реальною допомогою, відчутною підтримкою, компетентністю та чуйністю персоналу», – висловлює свою думку п. Геннадій.

Довідка

Міжнародний рух «Імена» розпочався в США в 1987 році. Активіст Клів Джонс для того, щоб висловити біль втрати і обурення бездіяльністю влади зшив полотно (квілт) в пам’ять про друга, померлого від СНІДу. Сьогодні цей рух поширився по всьому світу. Міжнародний СНІД-меморіал «Квілт» став головним символом руху «Імена». Він налічує 5683 секцій пам’ятних полотен, на яких можна побачити 82 тисячі імен людей, померлих від СНІДу.
 

У Тернополі діти і молодь із Карітасу прибирали територію біля Тернопільського озера
28.05.2011
В середині травня працівники Карітасу Тернопіль організували для підопічних проекту «Мобільна робота з молоддю» ─ підлітків, дітей і молоді

із кризових сімей ─ виїзд на природу задля відпочинкуі спілкування. Також на меті такого заходу було прибирання території довкола Тернопільського озера.  

«Кожен, хто побував бодай один раз у Тернополі, мав нагоду помилуватися Тернопільським озером. Воно є гордістю і приємністю для кожного тернополянина. Однак відповідальність за його чистоту і красу відчуває зовсім небагато осіб… Ми хочемо навчити дітей, якими опікуємось в Карітасу, що речі, якими ми звично користуємось, і середовище, в якому перебуваємо, ─ є такими, якими ми їх самі здебільшого створюємо. І не можна перекладати відповідальність на когось чи щось інше», ─ розповідає соціальний працівник Оля Хілько.

Тернопільське озеро ─ велика штучна водойма в Тернополі, створена на місці боліт на річці Серет. Тернопільському ставу приблизно стільки ж років, як і місту Тернополю. Ян Тарновський, засновник Тернополя і власник фортеці, в 1548 році отримав привілей на будівництво греблі та створення ставу. Збудовано водойму в заплаві річки Серет як оборонну ланку від нападів турків і татар.

Став мав значне господарське значення: у XVII столітті на ньому працювали чотири млини, що приносило великі прибутки місту, а в самому озері розводили рибу: щуки, окуні, коропи, карасі та інші види.

«Неприємно було дивитися на сміття, залишене відпочиваючими. Тому ми швидко взялися до роботи, аби згодом мати можливість милуватися краєвидом Тернопільського ставу, ласувати спільно приготованим обідом, грати у спортивні ігри та вперше у цьому році скупатися у нашому озері», ─ каже одна із учасниць відпочинку і прибирання біля Тернопільського озера.

Приємно, коли діти і молодь, які живуть у кризових сімях, ─ де їм не завжди приділяють належну увагу і виховання, ─ мислять, як свідомі громадяни і гіднє майбутнє нашої держави.
 

В Коломиї відбувся семінар по догляду за важкохворими людьми 
27.05.2011
Інформаційно-консультаційний центр, який діє при проектові «Домашня опіка» покликаний популяризувати домашню опіку для важкохворих

людей у суспільстві, створити тривалі осередки підтримки для доглядальників. Ця мета реалізовується, зокрема, завдяки проведенню тематичних
семінарів, які відбуваються в місцевому Карітасу щотижня по п’ятницям.  

 

Маємо сьогодні в Україні прикру ситуацію із захистом і допомогою паліативним хворим, ─ на рівні законодавства, забезпечення ліками, наявністю і рівнем функціонування спеціальних програм, досвідом і активністю неприбуткових організацій, як і з усвідомленням цієї проблеми самими рідними важкохворих людей. Адже часто при неможливості і незнанні, як опікуватись такими хворими, заведено залишати їх на самоті із складним станом здоровя чи віддавати у будинку пристарілих.

«Догляд за пацієнтами зі шлунково-кишковими хворобами» – тема останнього заняття, що пройшло в приміщенні Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії. Провела його Оксана Мокрій, лікар-гастроентеролог Коломийської центральної районної лікарні. Семінар відвідали як медсестри, соціальні працівники, так і родичі та близькі хворих людей.

Кваліфікований і досвідчений лікар розповіла про принципи правильного харчування та запобігання шлунково-кишковим захворюванням, про сучасні методи їх лікування. Більшу частину семінару Оксана Мокрій присвятила поясненням і порадам щодо правильного догляду за людьми, які хворіють на шлунково-кишкові захворювання. 

Після годинної лекції всі охочі консультувалися з лікарем з конкретних питань та проблем, з якими зіткнулися на практиці. Також мали можливість обмінятись поміж собою досвідом, корисною інформацією.

Куратор проекту «Домашня опіка» Роман Рєзнік роздав всім присутнім друковані інформаційні пам’ятки та буклети на теми «Як почуватися зручно в ліжку для догляду», «Цукровий діабет», «Спостереження за хворим» та «Взаємовідносини при домашньому догляді».

організовують працівники Карітасу. 13 травня Центр соціальної реабілітації та адаптації для людей із особливим потребами «Дивовижні долоні» в м. Дрогобич разом із працівниками Центру та вихователями і
випускниками Нагуєвицької школи-інтернату для дітей з вадами розумового
розвитку вдало спланували і втілили зустріч з активним відпочинком і
пікніком на природі. 

 

Багато радості і задоволення принесли рекреаційні розваги, виступи з концертними номерами, приготування ковбаски на вогнищі. Розмови та ігри, сміх і співи лунали на весь ліс, а радість і спільність залишились надовго в серцях молоді з особливими потребами. 

Під час прощання наш друг Мирон промовив: “Ми дійсно стали рідними і будемо жити спільним життям. Це чудово – бути справжніми друзями, ділитись думками, часом і почуттями!».

Центр «Дивовижні долоні» розпочав свою діяльність у 2008 році завдяки фінансовій підтримці Карітасу Франції. 17 молодих людей з вадами розумового розвитку беруть участь у щоденній діяльності осередку. Одним із завдань проекту є соціальна реабілітація та адаптація людей з особливими потребами у суспільство та співпраця з іншими організаціями які працюють з даною проблемою.

Перебування неповносправної молоді на природі, спілкування з друзями, творчі гуртки і тематичні навчання, проведення спільних акцій і є найкращий спосіб для соціалізації, також відпочинку. Після спільних заходів із друзями з іншого центру молодь з особливими потребами почуває с

ебе піднесено, потрібною та щасливою, громадськість починає все більше розуміти та сприймати особу неповносправну в суспільстві.

Мусимо нині не лише здійснювати комплексну і постійну роботу для неповносправних осіб, а й змінювати суспільну думку щодо сприйняття людей із особливими потребами. Адже серед широкого загалу недостатньо інформації про види неповносправності, причини її виникнення, можливості і побут людей з особливими потребами. І саме тому наявні невиправдані стереотипи і упередження щодо таких осіб. Відтак люди з особливими потребами живуть ізольованим життям, часто ув’язнені в чотири стіни наче інваліди.

В наших руках змінити цю прикру ситуацію, долучившись до роботи центрів для неповносправних осіб або просто усвідомивши суть і важливість даної проблеми!

присвячених
темі СНІДу. Карітас Донецьк щороку приймає активну участь в таких
заходах і цього разу також долучився до підтримки людей, які живуть з
ВІЛ і яких вже немає серед живих. 

 

В цей пам’ятний день багато українських міст було вкрито квілтами (меморіальним полотном) у вигляді полотна зі списком імен людей, що померли від СНІДу. У Києві на Михайлівській площі був найбільший квілт, загальною площею близько 300 квадратних метрів, створений з полотен з усіх куточків України. Цей квілт – символ скорботи та великої трагедії наслідків епідемії, яка забрала життя майже 21 000 українців. Багатокольорова мозаїка квілту краще будь-яких слів показує, що СНІД може торкнутись кожного, в незалежності від віку, статі, національності та способу життя.
«Щодня СНІД забирає життя восьми українців. Ми втрачаємо молоде пооління – майбутнє нашої держави, адже більшість людей, чиї життя забирає СНІД – це молоді люди віком 25-49 років», – говорить Лілія Підкопаєва, олімпійська чемпіонка, Посол Доброї Волі в Україні з питань ВІЛ/СНІДу.

Також в цей день у Донецьку відбулись піша хода із квілтом, концерт, роздача інформаційних матеріалів на тему ВІЛСНІДу.

Основною причиною великої кількості смертей, – кажуть медики і правозахисники, – є ігнорування державою проблеми ВІЛ/СНІДу та недостатнє фінансування закупівлі ліків для ВІЛ-позитивних людей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я із 92 000 людей, які потребують лікування на сьогодні, лише 22 000 його отримують. Інші ж 70 000 українців, яким гостро необхідне лікування – не отримують його через відсутність фінансування держави.

«Сьогодні існує безліч міфів про високу вартість лікування ВІЛ/СНІДу та його раціональність. Мало хто знає, що мінімальний курс АРВ-терапії в Україні коштує $234 на рік, що дорівнює 1872 грн., або 5 грн. 13 коп. на день, – говорить Володимир Жовтяк, Голова Координаційної Ради ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛСНІД».

«Забезпечення всіх ВІЛ-позитивних людей АРВ-терапією – обов’язок держави, закріплений Законом України, який на сьогодні, на жаль, не виконується. Наслідки цього ми можемо зокрема на такій акції – це десятки тисяч наших друзів та близьких, які заплатили власним життям за бездіяльність держави», – зауважує Світлана Віхтинська, працівник Карітасу Донецьк.

Карітас Донецьк намагається всіляко допомагати ВІЛ-інфікованим людям, надає їм матеріальну і соціальну допомогу, підтримує психологічно і морально. Також ведеться просвітницька робота, адже насамперед ми повинні усвідомити, що таке СНІД і як можна убезпечити себе від цього захворювання, так само нам нині необхідно подолати упередження щодо ВІЛ-позитивних осіб.
 

соціалізації та профілактики розповсюдження соціально-небезпечних інфекцій в середовищі вуличних підлітків та молоді м. Києва».

 

Такий захід був присвячений темі впровадження в Києві програм профілактики соціально небезпечних інфекцій серед вуличних підлітків та представників їх соціального оточення. Адже статистика свідчить, що кількість таких дітей нині в Україні не зменшується, а робота по захисту і соціалізації такої соціальної категорії ведеться насамперед не державними службами, а  завдяки роботі благодійних фондів, громадських організацій, церковних спільнот.

Організаторами круглого столу виступили Київський міський центр соціальних служб сім’ї, дітей та молоді та Міжнародний благодійний фонд «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні». Крім працівників державних структур, до участі в заході були запрошені представники неурядових організацій, у тому числі і Карітас Київ, що впродовж багатьох років активно працює в сфері соціалізації вуличних дітей і молоді.

В ході роботи круглого столу було представлено результати досліджень з оцінки чисельності дітей та молоді віком 10-19 років, що відносяться до груп ризику, та заслухано рекомендації щодо організації роботи з профілактики ВІЛ-інфекції серед підлітків (UNICEF, Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка).

 

КМЦСССДМ поділився своїм досвідом вуличної профілактичної роботи з підлітками груп ризику в контексті проблем ВІЛ/СНІД за технологією мультидисциплінарних команд. Представники МО «Право на здоров’я», яка виступає партнером Карітасу Київ у кількох проектах («Впровадження просвітницько-профілактичних тренінгових занять «Сходинки» серед підлітків груп ризику», «Центр допомоги дівчатам та молодим жінкам у складних життєвих обставинах»), доповіли про досягнення у рамках спільної діяльності у 2011 році. Також захід дав можливість поділитись напрацюваннями і досвідом.

 

«Акцентованої уваги до включення в систему профілактичної роботи безпритульних, бездоглядних підлітків, підлітків-споживачів наркотиків ін’єкційним шляхом, осіб від 14 до 19 років, які надають комерційні сексуальні послуги , практикують ризиковану сексуальну поведінку, раніше в країні та Києві не приділялось. І це є великою проблемою і викликом для нашого суспільства. Фактично існуюча мережа послуг з первинної, вторинної та третинної профілактики не була націлена на підлітків. Необхідна системна, координована робота з цією категорією з дотриманням базових принципів анонімності, конфіденційності, дружнього підходу», – зазначає Ольга Байдарова, координатор проекту “Мобільна робота з молоддю в Україні”  з Карітасу Київ.

На завершення учасники розглянули проект резолюції засідання круглого столу, покликаної сприяти консолідації зусиль, спрямованої на покращення соціального становища вуличних підлітків та молоді, забезпечення їх лікування та соціального супроводу. 

підопічних, –  а діти, якими опікується цей Карітас, є з малозабезпечених сімей, сироти
чи напівсироти, діти мігрантів, – основна увага заходів концентрувалась
на близьких дітям людях, тих хто завжди намагається бути поряд і в
кожну хвилину готовий допомогти. 

 

Розпочались святкування з концерту, який організувала ГО “Мелодія життя” за підтримки Фонду “Україна 3000” та ВБО
“Асоціаці
я благодійників України”. Концерт відбувся в львівському клубі “Millennium” за участі лідера гурту “Мандри” Сергія Фоменко і співачки Оксани Мухи. Голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» пані Катерина Ющенко привітала молодь з Днем Матері.

Наступним етапом святкування був вечір, який підготували самі діти для своїх матерів і близьких. Вірші, пісні, душевні історії, презентації, музичний супровід і музичні твори виконані на скрипках приємно вразили присутніх батьків. В цей день лунали найщиріші побажання матерям:

 

Дуже важливо, щоб батьки цікавились своїми дітьми, а діти не були байдужі до своїх батьків.

 

Усвідомлюючи це, працівники Дитячо-юнацького соціального центру Карітасу у Львові роблять все можливе для відновлення і зміцнення родинних зв’язків, щоденно працюють  не лише над опікою і вихованням дітей, а також з їх батьками та завдяки спеціалізованій роботі психологів.

На завершення діти частували своїх батьків солодощами і мали змогу поспілкуватись в колі друзів.

Робота із неповносправними людьми. Досвід України і Німеччини
17.05.2011

 

Регенсбург, Німеччина. Йоганесс Магін відвідав Карітас України із ознайомчим візитом і задля проведення оцінки роботи центрів для осіб
з особливим потребами в рамках проекту «Мережа Центрів соціальної
реабілітації та адаптації для осіб з вадами розумового розвитку».

Йоганесс Магін є дипломованим психологом і впродовж багатьох років працює з інтеграцією і наданням допомоги неповносправним людям в Німеччині. Така діяльність включає в себе спеціалізовані заклади і об’єднання, що сприяють комплексній інтеграції людей із особливими потребами до суспільства, – мова про грандіозний спектр установ:  дитячі будинки, центри надання ранньої допомоги для неповносправних осіб, центри доліковування недоношених дітей, спеціальні школи для людей з психічними розладами, центри сприяння розумовому розвитку, навчальні центри для розумово неповносправної молоді, майстерні для неповносправних людей, житлові гуртожитки, служби, які надають консультації з питань виховання дітей, інтеграційні професійні фірми для осіб з особливими потребами тощо.

У розмові із п. Магіном вдалось зясувати, що загалом Католицький центр опіки над неповнолітніми (прим. мова йде лише про регіональний центр Католицької церкви в Німеччині, що охоплює регіон з населенням в 1,5 млн. осіб) налічує 3.200 працівників, з них у сфері роботи з неповносправними залучено приблизно 2.500 працівників. Послугами цього центру щороку користуються приблизно 25.000 осіб з особливими потребами.

Розпитуючи про історію становлення такої системної розвинутої роботи із неповносправними особами в Німеччині, основні етапи її еволюції, отримуємо у відповідь такі думки п. Магіна: «Витоки роботи з людьми, що мають особливі потреби, у Німеччині сягають корінням перших таких центрів, які були засновані 150-160 років тому, – у той час католицькі і протестантські священики почали створювати спеціальні допоміжні установи для розумово відсталих осіб чи людей з важкими фізичними вадами. Ці установи стали маргінальними на початку минулого століття, а потім в результаті Першої світової війни і економічної кризи, дуже важких часів націонал-соціалізму ми мали стагнацію – особливо скрутним видався період націонал-соціалізму, коли неповносправні люди виганялись із своїх центрів і знищувались у спеціальних таборах смерті – в рамках програми умертвіння Т4.

У повоєнний час розпочалась складна відновлювальна робота. Прорив відбувся у 60-х роках, коли було закріплене соціальне законодавство, а також на кожну дитину була поширена загальна обов’язкова освіта. Внаслідок цього були створені спеціальні школи, розвинулась спеціальна педагогіка, педагогіка для розумово відсталих дітей. Потім почали створюватись робочі місця у майстернях для неповносправних людей. Вони також зазнавали поступової еволюції – від орієнтованих строго на працевлаштування, тобто на те, щоб хоч чимось заповнити робочий день, до справжніх елементів промислового виробництва. Те, що ми робимо сьогодні для BMW, інші майстерні роблять для інших автоконцернів, таких як Mercedes, Porches.

І сьогодні ми маємо, я б сказав в якості останнього етапу розвитку, – те, що Німеччина в 2009 р. ратифікувала Конвенцію ООН про права інвалідів. Відтепер ми жваво обговорюємо тему інклюзії, тобто питання, яким чином люди з вадами можуть жити, працювати в суспільстві – там, де також живуть і працюють повносправні люди. І це є величезним викликом для всіх цих установ з 150-річною історією, оскільки це не інклюзивні установи, а спеціальні заклади».

Йоганесс Магін разом із національним координатором Карітасу України Людмилою Сухарєвою провели  ряд зустрічей із представниками державних органів влади, відвідали Івано-Франківський геріатричний центр, Бориславську школу-інтернат для дітей із ДЦП, сиротинець для хлопців із вадами розумового розвитку у м. Ст.Розділ, дитяче відділення психіатричної лікарні у м. Львів, навчально- реабілітайний центр «Джерело», м. Львів.

«У Німеччині завдяки різноманітним соціальним законам маємо значно більшу підтримку і допомогу з боки держави для інтеграції і опіки над неповносправними особами. Це допомога і при народженні дитини із особливими потребами, і фінансові дотації і для консультаційних центрів, для стаціонарної чи напівстаціонарної допомоги у вихованні неповносправних дітей, і допомога для професійної освітньої підготовки і подальшого працевлаштування неповносправних та безліч інших.
Тобто, державна політика і закони спрямовані на те, щоб існували структури для реабілітації і соціалізації неповносправних осіб. Цього дуже бракує сьогодні в Україні, на жаль», – стверджує Йоганесс Магін.

За час тижневого перебування в Україні Йоганесс Магін відвідав Центри соціальної реабілітації та адаптації для неповносправних людей Карітасу України в Івано-Франківську, Львові, Дрогобичі та Стрию. Під час оцінки роботи центрів п. Й.Магін зауважив, що робота ведеться на належному рівні, створені добрі умови для подальшого розвитку даного проекту та розширення діяльності.

«Я відчув надзвичайну гордість за те, що належу до родини Карітасу. За те, що я побачив у центрах Карітасу, як там працюють з учасниками, з батьками неповносправних осіб. Те, що я зміг відчути у ваших центрах  надзвичайно теплу атмосферу, – свідчить про першокласну роботу, яка ведеться тут на місцях.
Звичайно, що ця робота є ще досить юною і в дечому незрілою. Однак вона якісно відрізняється від іншої діяльності (чи то, вірніше, бездіяльності), що ведеться в Україні з особами, що мають особливі потреби.

За час свого тижневого візиту до різних центрів, в яких перебувають неповносправні особи, я побачив різне і багато що мене засмутило. Але я побачив в осередках Карітасу великий потенціал, і його необхідно грамотно і послідовно розкривати і розвивати. Зокрема, надаючи акцент мисленню у довгостроковій перспективі, якби це не було складно, зважаючи на постійні фінансові труднощі», – висловлює свої враження і побажання стосовно роботи центрів для реабілітації і соціалізації неповносправних осіб Карітасу України п.Й. Магін.

В останній день візиту п. Магіна в конференц-залі Карітасу України відбулась робоча зустріч із координаторами проекту з місцевих центрів Карітас: було обговорено питання підведення підсумків оцінки роботи проекту для осіб з особливими потребами, обумовлено методи і формати подальшої співпраці. Також п.Й. Магін провів коротку супервізію для працівників по найбільш актуальних питаннях в роботі проекту для неповносправних людей.