Квітень 2011

Підвищення кваліфікованості працівників РЦ «Назарету»

Posted on 29.04.2011 by csm_admin

Започатковано цикл навчальних занять для працівників реабілітаційних центрів
29.04.2011
В Україні щороку суттєво зростає кількість людей, залежних від алкоголю і наркотиків, серед них –

велика кількість молоді та жінок. Дані Національної ради з питань охорони здоров’я свідчать, що через алкоголізм в нашій країні кожен рік помирає понад 40 тисяч людей. Рівень вживання
алкоголю українцями сягає приблизно 12 літрів на душу населення щороку
лише за офіційною статистикою. Такою ж жахливою є статистика вживання
наркотичних речовин: сьогодні в Україні регулярно вживають наркотики 5
млн. осіб, 20% від загальної цифри – це школярі, 60% – молодь у віці
16-30 років, і 20% – особи зрілого віку.

Карітас України надає вирішенню цьому питанню велику роль, і показово це виражається у діяльності реабілітаційного центру «Назарет» (м. Дрогобич, Львівщина).

Віднедавна працівники реабілітаційного центру для узалежнених «Назарет» отримали можливість проходити навчання та супервізії з відомими тренерами, психологами та супервізорами з питань залежностей – Мирославом та Жанною Станішевськими. Ці заняття відбуваються щомісяця по 3-4 дні і мають на меті професійну підготовку працівників для роботи з особами, що мають алко- чи наркозалежність. Навчання передбачають проведення індивідуальних та групових супервізій для того, щоб допомогти вирішувати проблеми, що виникають в роботі команди, та шукати розв’язки у складних ситуаціях.

«За час навчання було висвітлено та проаналізовано основні види наркотиків, їх походження, підвиди, способи застосування і особливо наслідки вживання. У кожної з наркотичних речовин є свій спосіб застосування, тривалість дії, свої психосоматичні наслідки та поведінкова симптоматика. І єдине, що їх об’єднує – це спільний кінець, тобто смерть. Якщо не

припинити їх вживати… Можна подумати: для чого нам це знати, якщо ми мусимо навчити людину позбутися цієї залежності. Але такі знання допомагають нам проаналізувати стиль поведінки людини при вживанні різних наркотичних засобів, їх емоційні та психофізичні прояви. Уся навчальна теорія підкріплювалась прикладами, які тренери наводили з особистої практики», – розповідає Віталій, консультант осередку «Назарет».

Керівник проекту РЦ «Назарет», Олександра Козанкевич, поділилась, що для неї особисто найважливішим було вивчення вказівок як працювати з реабілітантами, тобто важливість вступного діагностування клієнтів, їх індивідуального ведення щоденників почуттів та аналізу дня для вивчення самого себе, також вміння критично дивитися на свої вчинки.

“Засвоєну інформацію, отримані під час цих навчань знання, – каже О. Козанкевич, – можна використати не тільки у роботі з людьми, залежними від алкоголю та наркотиків, але також і у повсякденному житті.” Такої думки дотримуються всі працівники центру, які взяли участь в цих кількаденних навчаннях.

Шпиталь Шептицького рятує новонароджених малят

Posted on 28.04.2011 by csm_admin

В четвер, 31 березня близько 20.00, у Львові у «Вікно життя» при Шпиталеві Шептицького, на вул. Озаркевича, 4, було вкладено новонароджене немовля.

За кілька хвилин прибула швидка допомога і працівники міліції. Дівчинка, як було з’ясовано при медичному огляді працівниками шпиталю, віком до 7 днів, цілком здорова, доглянута і в чистих пелюшках. Зараз вона перебуває у Дитячій міській лікарні на вул. Пилипа Орлика.«Вікно життя», – це спеціальний пункт, де матері можуть анонімно з тих чи інших причин залишати свою новонароджену дитину

. Такі спецпункти для новонароджених дітей роками успішно працюють у Польщі та Чехії, в Україні – у Львові, Тернополі і віднедавна в Києві.

Львів має сумний досвід, коли у листопаді 2009 року, після піврічного існування «Вікна життя» при пологовому будинку на вул. Дж. Вашингтона, новонародженого малюка підкинули в центрі міста, під церкву Св. Юра. Дитина була доношеною і абсолютно здоровою, але помітили її надто пізно – дитя захворіло і померло. Після цього випадку новий пункт “Вікна життя” створили наприкінці 2009 року поблизу церкви Юра, ближче до центру міста, у Шпиталі Шептицького.

Проблема матерів, які не мають змоги чи бажання виховувати новонароджену дитину, є надзвичайно актуальною. «Не слід вважати, що підкидають дітей лише неблагополучні жінки із так званої групи ризику!», – каже Дзвенислава Чайківська, керівник Шпиталю Шептицького. «Так, на жаль користування «Вікном життя» є не надто частим і втішним. Частково через низький рівень інформування громадськості, просвітницької роботи на дану тему. Зокрема, існує багато критики стосовно функціонування таких спецпунктів, – мовляв це популяризує відмову від материнства, безвідповідальність і аморальність суспільства. Але врятовані життя малюків, які ми маємо змогу бачити, варті існування пунктів «Вікно життя»», – переконана Д. Чайківська.

До такого вчинку – відмовитись від своєї новонародженої дитини – може призвести сукупність кількох банальних причин: батько не визнає свого батьківства і відповідальності за виховання малюка, батьки матері засуджують вагітність доньки, у матері немає помешкання чи фінансової забезпечності, народження малюка є невчасним на думку матері тощо. В такій ситуації від молодої жінки складно очікувати адекватних вчинків.

Стратегія розвитку допомоги потребуючим людям

Posted on 28.04.2011 by csm_admin

Партнери Карітасу зустрілися в Коломиї

01.04.2011

23 березня в Коломиї відбулася нарада Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії з партнерами із Чехії, регіональними організаціями Карітасу України з м. Тернопіль і трьох містечок Львівської області.

Основними питаннями зустрічі було обговорення суті доброчинності та її ролі в розвитку благодійних організацій, також громадянського суспільства. Велику частину наради було відведено обговоренню важливості встановлення міцних зв’язків з іншими громадськими організаціями, постійної комунікації і партнерства з ними. Карітас-Оломоуц поділився своїм багатим досвідом у цій сфері, ознайомив із напрацьованими механізмами роботи.

Оскільки Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії успішно реалізовує одночасно декілька великих і перспективних проектів, усі

м гостям було цікаво на практиці познайомитися з такою роботою. Отож, учасники наради вирушили в тур по об’єктах, де працює місцевий Карітас. Їх чекало щире здивування охопленням різних соціальних проблем і подальшими перспективами роботи Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії в своєму регіоні. В свою чергу Сергій Триф’як, директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії, висловив своє сподівання на ближчу співпрацю із іноземними і національними партнерами для реалізації нових соціальних проектів, які допоможуть багатьом незахищеним верствам населення України.

Діти трудових мігрантів пізнають історію України

Posted on 28.04.2011 by csm_admin

Екскурсія в музей ім. С.Бандери в Івано-Франківську

30.03.2011

18 березня у рамках проектів Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ «Клуб людей похилого віку «Надвечір» і «Соціальна та психологічна підтримка дітей трудових мігрантів» відбулася екскурсія учнів Угорницької ЗОШ в Меморіальний комплекс імені Степана Бандери, який знаходиться в селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області.

Музейний комплекс складається з хати-плебанії, в якій проживала родина Степана Бандери, та виставкових зал, де презентовано історію виникнення та діяльності націоналістичних організацій Українська Військова Організація та Організація Українських Націоналістів, розкрито процес становлення Степана Бандери як провідника Організації Українських Націоналістів. В одному з залів учасники екскурсії – діти

трудових мігрантів, якими опікується Карітас, – мали змогу також побачити особисті речі Степана Бандери, немовби доторкнутись до його тогочасного життя.

В ході екскурсії учні поспілкувалися з Марією Турчин – головою історико-просвітницького товариства «Меморіал» м. Івано-Франківськ, яка займалася пошуком старовинних експонатів для облаштування будинку родини Бандери, для відновлення їхнього домашнього побуту.

Таким чином діти, яких було запрошено на таку екскурсію, змогли самостійно побачити й почути, ким є національний герой України, яким було його минуле і ставлення до державності. Також така екскурсія – прекрасна нагода для дітей не лише збагатитись розумово, але й стоваришуватись і гарно провести вільний час.

Профілактика вуличного способу життя

Posted on 28.04.2011 by csm_admin

Заняття декупажу для дітей з неблагополучних сімей у Києві

28.03.2011
В Карітасі Київ продовжується цикл творчих занять для дітей. Розпочались такі заняття минулоріч і мають на меті навчання технікам декупажу, розпису кераміки, елементам петриківського розпису та інше. Водночас

реалізується і соціально-педагогічна мета: профілактика “вуличного способу життя” (адже учасниками таких занять є саме діти із небл

агополучних сімей, діти-сироти, а також такі, які мають досвід життя на вулиці), асоціальної поведінки шляхом організації змістовного дозвілля, групової праці.

Ряд дитячих робіт були подаровані добродіям, меценатам, які допомогли Карітасу Київ організувати святкові новорічні акції.

Проводить заняття Ольга Маяровська, молода дизайнерка одягу. Для неї подібна творчість – давнє хобі. Ділитися цим захопленням з дітьми їй вдається природньо та успішно. Діти з радістю і чималим інтересом згуртовуються на таких заняттях, удосконалюють свої вміння, спілкуються і заводять щиру дружбу.

Керівник Карітасу Київ зазначає, що в найближчих планах – розширення діяльность творчого гуртка в сусідньому інтернаті для дітей з вадами слуху.

Завершення Виборчого Синоду

Posted on 28.04.2011 by csm_admin

Новим главою УГКЦ став єпископ Святослав Шевчук
26.03.2011
Виборчий Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, зібраний у Львові-Брюховичах 21-24 березня, відповідно до приписів Кодексу канонів Східних Церков

та Партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви, обрав Верховним Архиєпископом УГКЦ Преосвященного Владику Святослава (Шевчука).

Святійший Отець Венедикт XVI потвердив і поблагословив вибір Преосвященного Владики Святослава згідно з рішенням Виборчого Синоду Єпископів УГКЦ від 23 березня 2011 року. Обраний Глава УГКЦ склав перед Синодом Єпископів визнання віри та обітницю вірно виконувати свій уряд.

У роботі Виборчого Синоду, на якому головував Адміністратор УГКЦ Архиєпископ Ігор (Возьняк), взяло участь 40 єпископів УГКЦ з України та з-за кордону (Польщі, Німеччини, Франції, Італії, Англії, США, Канади, Бразилії, Аргентини та Австралії). Всі єпископи, які згідно з правом були з

обов’язані прибути на Синод, взяли в ньому участь. Окрім цього, було 5 єпископів-емеритів. Відсутніми були 11 членів Синоду.

Введення Блаженнішого Святослава на престол Верховного Архиєпископа Києво-Галицького відбудеться у Києві в неділю, 27 березня, під час Архиєрейської Літургії у Патріаршому соборі Воскресіння Христового. Цією Літургією, яка розпочнеться о 10.00, офіційно завершиться Виборчий Синод Єпископів УГКЦ.

Архиєпископ Ігор (Возьняк) виконуватиме уряд Адміністратора Української Греко-Католицької Церкви до дня інтронізації нового Глави УГКЦ. Владика Ігор від імені Синоду Єпископів УГКЦ висловлює щиру вдячність духовенству, монашеству, вірним УГКЦ та всім людям доброї волі, які своїми молитвами підтримували роботу Виборчого Синоду.

Біографія Преосвященного Владики Святослава (Шевчука)
Владика Святослав (Шевчук), Апостольський адміністратор єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі, народився 5 травня 1970 року у м. Стрию Львівської обл. У 1991-1992 роках навчався у Центрі філософсько-богословських студій «Дон Боско» у м. Буенос-Айресі (Аргентина), а у 1992-1994 роках – у Львівській духовній семінарії.

Дияконські свячення отримав 21 травня 1994 року [святитель Владика Филимон (Курчаба), священичі – 26 червня 1994 року (святитель Блаженніший Мирослав Іван Кардинал (Любачівський)].
У 1994-1999 роках навчався у Папському університеті святого Томи Аквінського (Рим, Італія), де здобув докторат з відзнакою Summa cum laude в галузі богословської антропології та основ моральної богослов’ї візантійської богословської традиції.
У 1999-2000 роках – префект Львівської духовної семінарії Святого Духа.
У 2000-2007 роках – віце-ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа.
З 2001 року – віце-декан богословського факультету Львівської богословської академії (відтак Українського католицького університету).
У 2002-2005 роках – голова секретаріату та особистий секретар Блаженнішого Любомира, адміністратор Патріаршої курії у Львові.
З червня 2007 року – ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа.
14 січня 2009 року Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви про призначення отця доктора Святослава Шевчука Єпископом-помічником єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). Новому єпископу уділено титулярний престол Кастра-ді-Гальби.
Архиєрейська хіротонія відбулася 7 квітня 2009 року, на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, в Архикатедральному соборі Святого Юра у Львові. Головним святителем, у присутності Блаженнішого Любомира, був Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський, а співсвятителями – Владика Михаїл (Микицей), Єпарх єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі, та Владика Юліан (Вороновський), Єпарх Самбірсько-Дрогобицький.
10 квітня 2010 року призначений Апостольським адміністратором єпархії Покрови Пресвятої Богородиці.

Владика Святослав (Шевчук) вільно володіє такими іноземними мовами: англійською, італійською, іспанською, польською та російською.

Секретаріат Синоду Єпископів
Української Греко-Католицької Церкви

За лаштунками

Posted on 28.04.2011 by csm_admin

Зустріч дітей із акторами театру в Івано-Франківську
25.03.2011
15 дітей трудових мігрантів мали прекрасну можливість відвідати Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Івана Франка. Сьогодні театр живе насиченим мистецьким життям. Він є одним із перших в Україні професійних колективів, який створено на базі мандрівних театрів Галичини.

Доля Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Івана Франка – це доля «щасливого театру». Адже від перших днів свого творчого шляху і по сьогоднішній день він є осередком радості, що його дарує справжнє мистецтво – художнє пізнання світу та духовне очищення. Також франківський театр слугує джерелом національної та культурної самоідентифікації для свого глядача.

Саме тому було організовано захід профорієнтаційного та просвітницько-розвивального характеру разом із акторами дра

мтеатру, який назвали «За лаштунками». Діти мали можливість познайомитись із знаменитою актрисою драмтеатру Ганною Василівною Бабинською (заслуженою актрисою України, викладачем), яка розповіла про життя та історію театру. Також діти відвідали ті місця в театрі, де вони ще ніколи не бували – гримерки акторів, балетний зал, професійні майстерні та цехи тощо.

На сцені перед глядачем тільки невелика частина творчого колективу. Більшість працівників у театрі не є акторами, але це ті, хто допомагає їм якомога краще зіграти на сцені. Невидимих акторів називають “цеховиками”, – кожен із них у своєму цеху трудиться над тим, щоб вистава була добре поставлена і зіграна на біс. Коли режисерський задум ще не зреалізований і витає у коридорах, цеховики вже починають працювати. До прикладу, художник-постановник вистави вирішує, як розставити акторів і реквізитит на сцені, щоб глядач не помітив, наскільки все до дрібниць продумано наперед. Авторський задум втілюють у реальність цехи бутафорсько-декораційний, реквізиторський, монтувальний, столярний, костюмерно-пошивочний, перукарський, освітлювальний; окремо створюється музичний супровід. І за цим усім – люди, які не фігурують на самій сцені.

Діти були вражені та захоплені всіма цими майстернями, а також отримали багато задоволення від спілкування із актрисою театру Ганною Бабинською, що в подальшому,можливо, вплине на їх вибір професії у майбутньому.

Галина Дорош, координатор проекту

«Соціально-психологічна підтримка дітей трудових мігрантів»

Коли ми несемо людям добро – ми несемо їм частинку Бога

Posted on 28.04.2011 by csm_admin

У Львові відбувся День подяки
25.03.2011
17 березня у приміщенні Дитячого центру Карітасу Львів УГКЦ відбувся захід під назвою «Подячна молитва». Діти із неблагополучних сімей, їх вихователі і наставники, працівники фонду висловили подяку всім, хто долучився і долучається до акції «Різдвяна свічка», що відбувається впродовж 10 років по всій Україні. Метою акції є збір благодійних пожертв для забезпечення діяльності локальних спільнот в різних регіонах країни, що здійснюють роботу для дітей із кризових сімей, безпритульних, неповносправніх, ВІЛ-інфікованих, дітей мігрантів та інших.

Діти, які є під опікою львівського соціального центру з допомогою вихователів і сестри-монахині підготували подячні вірші та молитви. Це стало символом щирої подяки жертводавцям, волонтерам і усім, хто сприяє проведенню «Різдвяної свічки», і тим самим забезпечує для неблагополучних дітей надію на майбутнє. На захід було запрошено єпископа-помічника Львівської Архиєпархії владику Венедикта, представників Карітасу Україна, працівників місцевого фонду і преси.
«Всім, у кого на різдвяному столі горів вогник акційної свічки, хто радів з можливості допомогти дітям, хто відчуває відповідальність і спільність із потребуючими дітьми та молоддю, що живуть поряд нас – усім велике спасибі», додав Степан Вовк, заступник керівника Карітасу Львів УГКЦ. «У першу чергу подяка незаможнім родинам, які поза власними економічними труднощами виявляють щиру солідарність з усіма, хто потребує допомоги. Подяка отцям-парохам, сотрудникам і деканам, які знайшли час та натхнення на організацію цієї акції. Цього року до акції долучилось понад 20 тисяч вірних у Львівській архиєпархії та 1400 родин у Австрії . Зокрема подяка родині Ертль з м. Амштеттен (Австрія) та о. Віктору Курмановичу – пароху церкви св. Антонія у Вінер-Нойштаті (Австрія)».

В рамках заходу владика Венедикт ознайомився з роботою Кризового центру «Діти вулиці» і соціальним центром для підлітків з проблемних родин, після подячної молитви благословив дітей. У своєму слові Владика Венедикт нагадав присутнім декілька фундаментальних думок, що наголошують на потребі робити добро:
«Сказав Господь, «що зробили одному з ближніх моїх , – мені зробили. Бідних нагодували, в’язнів провідали, подорожніх прийняли», і все це Христос ідентифікує з собою. І це є вкрай суттєво і важливо. Бачимо, що Євангеліє не подає приклад людини, яка ходила до храму, ніби вона цим себе освятила, а подає плоди її праці. Бо якщо ми в дійсності є людьми віри, живемо в Бозі, ми не можемо не робити добро. Коли ми себе змушуємо до допомоги ближньому, нас гризе сумління чи меркантильність, – значить що у нас ще досить мало духа християнського. Християнин не може не робити добро! Він не може пройти поруч людини, яка потребує, є бідна, голодна, залишена.

Духовне наше життя, молитва, сповідь, причастя робить нас людьми іншими. І саме це життя у Бозі дає нам підставу робити добро… Мати Тереза каже такі слова, досить різкі, але мудрі: «Багаті люди не те, що можуть допомагати бідним, – вони зобов’язані помагати бідним». Св. Іоан Золотоустий каже інше про це: «немає людей бідних чи багатих. Є лише ті, які потребують і ті, які можуть їм у тих потребах допомогти». Вчімо один одного робити добро! Зокрема, долучаючись до участі і підтримки акції «Різдвяна свічка»».

З нагоди цієї зустрічі владика Венедикт подарував всім присутнім ікону «Умиріння», та пояснив, що близькість, яка показана на цій іконі Матері Божої до Ісуса – є знаком близькості Бога до нас. Владика пригадав також слова апостола Івана, – що Бог є любов, і хто перебуває у любові, той перебуває у Бозі. Коли ми несемо людям любов, добро – ми несемо їм Бога.

Національний семінар на тему охорони здоров’я у Києві

Posted on 28.04.2011 by csm_admin

Забезпечення паліативних пацієнтів ліками буде покращено
24.03.2011
Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги, спільно з Міжнародною Асоціацією з хоспісної та паліативної допомоги та Європейською асоціацією паліативної допомоги провели 17-18 березня у Києві семінар: «Забезпечення доступу до опіоїдних знеболюючих засобів». До семінару долучились працівники Карітасу Україна Дзвенислава Чайківська і Ростислав Дзундза, – вони й діляться своїми враженнями з нами.

Ростислав Дзундза: «У семінарі взяли участь національні та міжнародні експерти, представники Міністерства охорони здоров’я України, Ради національної безпеки та оборони України, Голова Державного комітету з питань контролю за наркотиками, керівник програми доступу до базової медицини ВООЗ в Женеві (Швейцарія), учасники групи вивчення болю із Вісконсена (США), провідні національні науковці та медичні працівники, і така кількість високоповажних учасників семінару впевнено гарантувала цінність і корисність даного заходу».

Щиро привітав організаторів семінару Перший Президент України, Голова Української Ради Миру Леонід Кравчук. У своєму вітальному слові він зазначив: «На жаль, держава, поки що не може охопити всі сфери і потреби громадянського суспільства, надавати якісні послуги, в тому числі у сфері охорони здоров’я. Тому визначальним на цьому проміжку часу є громадські ініціативи неурядових організацій, які прагнуть привернути увагу держави, міжнародних профільних інститутів до нагальних потреб, зокрема в системі паліативної та хоспісної допомоги, щоб забезпечити якісне лікування та догляд за пацієнтами з обмеженим прогнозом життя».

На семінарі обговорювались як питання покращення якості догляду за пацієнтами з обмеженим прогнозом життя шляхом розвитку паліативної допомоги, так і забезпечення для таких людей адекватного доступу до знеболюючих засобів. Здійснено оцінку ситуації щодо стану паліативної допомоги в країні, і відповідно розроблено концепцію паліативної допомоги для різних груп пацієнтів.

«Впродовж цих днів у Києві вдалось успішно висвітлити ситуацію щодо доступу до медичних препаратів, які використовуються в паліативній медицині, ознайомитись із міжнародними стандартами забезпечення знеболення та використання опіоїдних анальгетиків. Учасники обмінялись досвідом пошуку інструментів та ресурсів для перегляду правових умов забезпечення доступу до адекватного знеболення паліативних пацієнтів, визначено основні бар’єри, що перешкоджають легітимному доступу до опіоїдних анальгетиків в Україні також розроблено план дій для подолання цих бар’єрів. І все це – значний досвід для працівників даної сфери. Це стане поштовхом до динамічнішого розвитку паліативної допомоги в Україні», – ділиться своїми роздумами Дзвенислава Чайківська, керівник Шпиталю Шептицького у Львові.

«Розглядаємо цю подію, як початок довготривалого процесу визначення, розвитку та втілення рішень для забезпечення доступності медикаментів та відповідної допомоги паліативним пацієнтам в Україні», – прокоментував подію Василь Князевич, Голова правління Української ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги. “Ми хочемо прийняти програму чи закон по паліативній хоспісній допомозі. Наступне – прийняти певні постанови Кабміну, які міняють доступність чи правила гри по опіоїдних анальгетиках. В Україні розпочинається рух за достойне проживання останніх днів тяжкохворих. Надзвичайно великий масштаб роботи нам необхідно зробити, і я переконаний – ми це зробимо. Сьогодні створивши Всеукраїнську лігу хоспісної і паліативної допомоги, ми вийшли за межі політики і запрошуємо усіх до роботи щодо вироблення достойної стратегії у цьому питанні», сказав Міністр охорони здоров’я України Василь Князевич.

Під час семінару «Забезпечення доступу до опіоїдних знеболюючих засобів» відбулась зустріч Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Раїси Богатирьової з Головою правління Української ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги Василем Князевичем, виконавчим директором Міжнародної асоціації розвитку хоспісної та паліативної допомоги Ліліан де Ліма, представником штаб-квартири ВООЗ в Женеві Барбарою Мілані, Президентом Ради Директорів Європейської асоціації паліативної допомоги Лукасом Редбрухом. Секретар РНБО зазначила, що поінформує Президента України про стан паліативної та хоспісної допомоги в Україні та запропоновані учасниками зустрічі рекомендації, котрі докорінно і якісно змінять забезпечення державою медико-біологічних та соціальних потреб людей у термінальних стадіях.

Медико-соціальний центр у Львові

Posted on 28.04.2011 by csm_admin

78% українців поза межею бідності: як цьому зарадити?

23.03.2011

У Львові почав функціонувати центр для людей, які внаслідок економічної кризи в Україні потрапили до групи ризику і опинилися в критичному фінансовому становищі – в першу чергу для неповносправних, невиліковно хворих, ВІЛ-інфікованих (в тому числі хворих на СНІД) і малозабезпечених.

Діє цей медико-соціальний центр при Шпиталеві імені Митрополита Андрея Шептицького, на вул. Озаркевича, 4. Він є частиною програми, що спрямована на підтримання можливостей отримання послуг повноцінного харчування, гігієни та здоров’я для соціально неблагополучних і незахищених категорій населення. Функціонує на постійній основі в комплексі інших послуг. Така програма стала можливою завдяки проектові “Підтримка діяльності медико-соціального центру опіки для людей у кризових ситуціях на базі БУ “Шпиталь ім. Шептицького” консорціуму МБФ «Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону» і МФ «Відродження» за сприяння Emergency Fund OSI (Інститут відкритого суспільства) та Антикризової гуманітарної програми МФВ.

Незважаючи на те, що за офіційною статистикою темпи економічної кризи в Україні уповільнилися, все ж, за недавно оприлюдненою статистикою ООН зараз за межею бідності в Україні перебувають 78% людей. Україна посідає 83-те місце за рівнем розвитку суспільства. Доходи українців в 2009-2010 роках впали на 10%, значно зросла кількість малозабезпечених людей. Індекс споживчих цін за останній рік зріс на 111%, а реальна заробітна плата у Львівській області, незважаючи на загальноукраїнську тенденцію до збільшення, продовжує знижуватися. І все це є тривожним показником рівня бідності в Україні.

Відтак робота проекту соціального центру з благодійною їдальнею і пральнею, що розпочалась у Львові 1 лютого, є дуже доречною. 15 осіб щодня можуть отримувати послуги на базі благодійної їдальні, що певною мірою підвищить їхній рівень життя, а також дасть змогу розширити можливості для спілкування, подолати самотність, покращити психологічний стан. Очікується, що послугами пральні будуть користуватися щомісяця близько 50 осіб. Працюватиме така програма щонайменше 10 місяців.

«Проект медико-соціального центру не є новим для нас, адже в 2003 шпиталь ім. Шептицького вже працював зі схожою ініціативою, і щодня ми годували близько 40 осіб. Це були безпритульні або ті, які не мають, за що жити – через втрату годувальника, низьку заробітню плату, інвалідність, шахрайство тощо.

Я рада, що нині розпочав роботу новий проект соціального центру для потребуючих. Ініціатива, про яку ми зараз розмовляємо, зможе допомогти у вирішенні соціально-побутових та психологічних проблем цільової групи, взяти на себе частину витрат клієнтів, – розповідає директор Шпиталю Шептицького, п. Дзвенислава Чайківська.

Ярослава Пілат, координатор проекту, додає: «Наша робота передбачає не лише надання певних послуг, а турботу і піклування для осіб, що опинились у складних життєвих обставинах. Ми використовуємо досвід і напрацювання проекту «Домашня опіка» (прим. всеукраїнський проект МБФ «Карітас України», що здійснюється у Львові на базі шпиталю Шептицького з 1998 року; полягає в наданні послуг хворим спеціально підготовленими доглядальниками на дому – догляд за хворими, придбання і надання лікарських засобів, обслуговування ВІЛ/СНІД-хворих, психологічна турбота, консультування рідних по догляду за хворими та інше), – обов’язкове близьке знайомство із відвідувачами соціального центру в шпиталі. Це дуже важливо, адже дозволяє зрозуміти більше проблем, аніж люди насправді озвучують. Відповідно ми надаємо потребуючим також інформаційну, психологічну і юридичну допомогу, допомагаємо із пошуком житла, оформленням документів».