Садівник на прізвисько «Людина-ножиці» з Одещини: 40 років в любові до саду

Грант BLOOM допоміг йому придбати необхідне обладнання для полегшення догляду за садом.

«Ви знаєте, сад – це живий організм, якому потрібна постійна увага. Сад для мене – це моя праця, моє життя. Я люблю цю справу і мрію, щоб вона перейшла в спадок моїм онукам», – розповідає пан Валерій із села Бритівка на Одещині.

Усе почалося в дитинстві

Малим Валерій любив годинами гуляти в родинному саду в селі Удобне й уважно розглядати, як переплітаються гілки вишень та черешень. Захоплення садівництвом почалося ще в сім років, коли хлопчик узявся потроху допомагати батькові доглядати за деревами. Інтернету тоді не було, тож фахову літературу він шукав у місцевій бібліотеці. Вичитані в книжках поради одразу перевіряв на практиці, а згодом почав самостійно випробовувати різні технології догляду.

За плечима у пана Валерія вже понад 40 років досвіду. Він охоче допомагає односельцям із кронуванням та обрізкою дерев, за що його жартома прозвали «Людиною-ножицями». Не менш щедро садівник ділиться й професійними порадами.

Від яблунь і винограду до персиків та абрикосів

Нинішній сад для пана Валерія вже другий, який він власноруч висадив і сформував. У першому колись росли 135 яблунь 25 сортів та виноградник із 23 сортами лози. Та згодом від виноградарства довелося відмовитися: витрати на догляд значно перевищували прибуток.

Тепер у господарстві близько 300 дерев: персики, абрикоси та сливи, зокрема колекційні й високоврожайні сорти. Серед них – канадська «Фіделія» з мускатним присмаком, «Кардинал», «Редхейвен» і «Чорний принц», а також абрикоси американської, французької та чеської селекції. Обираючи саджанці, господар зважає на самоплідність дерев і на те, чи витримають плоди дорогу до покупця.

Від ринків – до замовлень із дому

З часом змінилися й канали збуту. Сім років до повномасштабного вторгнення пан Валерій возив урожай на ринки в Сергіївку та Білгород-Дністровський. Тепер покупці приїжджають безпосередньо до господарства й беруть одразу по 30–40 кілограмів фруктів.

Крім того, родина повністю забезпечує себе домашніми заготовками на зиму: урожай заморожують, сушать, варять із нього компоти та джеми, готують пастилу.

Грант на садову техніку

Щоб полегшити роботу в саду, пан Валерій подав заявку на грантову підтримку в межах програми BLOOM від Карітасу Одеси. За отримані 60 тисяч гривень він придбав бензиновий обприскувач і подрібнювач гілок. Нова техніка дозволяє оперативно обробляти насадження та переробляти зрізане гілля.

Серед причин, чому підтримали заявку пана Валерія, керівниця проєкту BLOOM з Карітасу Одеси Оксана Юрчік називає його багаторічний досвід в садівництві, вирощування унікальних сортів і чітке бачення подальшого розвитку господарства, відображене в грантовій заявці. За її словами, такі самозайняті люди забезпечують власний добробут і пропонують якісну продукцію місцевому ринку.

Історія пана Валерія показує, як грантова підтримка на певному етапі допомагає підприємцю розвивати справу, яку він створював десятиліттями.

Про програму BLOOM

BLOOM підтримує джерела доходу, самозайнятість і розвиток мікробізнесу в громадах, що постраждали від війни.

Фінансова підтримка становить:

  • від 1 000 до 3 000 доларів США – на започаткування бізнесу або самозайнятості;
  • від 1 000 до 5 000 доларів США – на розвиток уже зареєстрованого бізнесу.

Програма передбачає підтримку для визначених категорій учасників у таких громадах і районах:

  • Карітас Берислав – Великоолександрівська, Калинівська та Борозенська громади Херсонської області;
  • Карітас Миколаїв – Миколаївський район Миколаївської області;
  • Карітас Одеса – Білгород-Дністровський, Ізмаїльський, Болградський та Березівський райони Одеської області.

Наразі прийом заявок не проводиться.

Інформацію про наступні хвилі грантової підтримки та умови участі публікуватимуть на офіційних інформаційних ресурсах Карітасу України й місцевих організацій мережі.

Програма BLOOM реалізується Caritas Ukraine спільно з місцевими організаціями мережі Карітасу (Карітас Берислав УГКЦ, Карітас Миколаїв УГКЦ та Caritas Odesa UGCC) за підтримки уряду Великої Британії через UK aid. Програму впроваджує консорціум BLOOM, до якого входять Prosper Global (Prosper Global Ukraine), Swisscontact та «Право на захист» (R2P).

Фото: Карітас Одеса та Суспільне Одеса.

Як грант від проєкту REMARKET допоміг сімейній пекарні «Коршів-Хліб» автоматизувати виробництво

Історія пекарні почалася в колишній шкільній котельні

У грудні 2004 року Володимир Семчук придбав приміщення колишньої шкільної котельні в селі Коршів на Івано-Франківщині. До цього він працював на будівництві, зокрема за кордоном. Повернувшись із заробітків, вирішив вкласти накопичені кошти у власну справу. Родичі порадили зайнятися випіканням хліба, і Володимир узявся опановувати нову для себе професію.

Починав із невеликої печі і тістоміса. Їздив до інших пекарів за консультаціями, вивчав технології, поступово добудовував приміщення та купував додаткове обладнання. Так колишня шкільна котельня перетворилася на пекарню, яка з часом і стала сімейним бізнесом.

Сьогодні тут випікають близько 20 видів хліба та хлібобулочних виробів, які постачають переважно до невеликих магазинів та в навколишні села. Разом із Володимиром справу розвивають дружина, дочка та син, а загалом у команді вже працюють 24 людини.

За роки роботи Володимир добре вивчив виробництво і прагне самостійно шукати рішення для його вдосконалення. Для нього важливо, щоб хліб був якісним незалежно від того, хто готує тісто. Але саме на цьому етапі й виникали одні з найбільших труднощів.

Алгоритм, який контролює точність зважування

Якість хліба значною мірою залежить від того, наскільки точно дотримано рецептури та послідовності приготування тіста. Помилка під час зважування інгредієнтів або замішування може вплинути на консистенцію тіста, а згодом і на вигляд, об’єм та смак готового виробу.

Ідея автоматизувати робоче місце тістороба з’явилася у Володимира приблизно два роки тому. Він сам продумав алгоритм роботи й послідовність дій, які мала контролювати така система. Для технічної реалізації звернувся до компанії «Мікро».

Для впровадження системи потрібні були додаткові кошти. Як і в багатьох малих підприємств, більшість ресурсів пекарні спрямовували на поточні потреби. Грантова підтримка проєкту REMARKET дала змогу придбати необхідне обладнання та встановити автоматизовану систему.

«Я попросив 150 тисяч гривень, стільки, скільки було потрібно для втілення моєї ідеї. Я дуже задоволений, що отримав грант», – каже підприємець.

За грантові кошти він придбав панель керування, вагову систему та комп’ютерний контролер. Обладнання встановили у квітні 2026 року. Його основне завдання – контролювати послідовність і точність зважування сировини під час замішування тіста.

Система показує, який інгредієнт і в якій кількості потрібно додати. Якщо заданої ваги не досягнуто, перейти до наступного етапу неможливо.

«Людина може відволіктися під час роботи: хтось зателефонував, щось сталося вдома, поганий настрій тощо. І вона може забути, наприклад, додати потрібну кількість солі. А моя програма не дозволяє допустити такої помилки: поки не виконаєш усе правильно, вона не дасть перейти до наступного кроку», – пояснює Володимир.

Стабільніше тісто – менше браку

До автоматизації працівниці користувалися паперовими записами, де були зазначені потрібні інгредієнти та їхня кількість. Тепер цю інформацію відображає програма, яка контролює кожен етап зважування.

«Раніше все було на аркушах і треба було уважно дивитися, щоб не пропустити якусь позицію. Тепер програма сама підказує, що і скільки додати, та контролює процес. Якщо потрібно 400 грамів, а ти не додав цю кількість, наступний інгредієнт вона не дозволить додати. І тісто стало стабільнішим», – розповідає підприємець.

За словами Володимира, нову людину тепер простіше навчити працювати на цьому етапі виробництва. Потрібно вміти користуватися телефоном або планшетом і розрізняти сировину, щоб не переплутати, наприклад, цукор із сіллю. Після двох-трьох замісів разом із досвідченою колегою працівник може працювати вже самостійно.

Система також зберігає історію замісів.

Володимир може переглянути на комп’ютері, коли саме готували тісто, а за потреби звірити інформацію із записами відеокамери.

«Для мене це контроль за якістю, для дівчат – полегшення в роботі», – так він коротко описує зміни.

Автоматизація не скоротила час замішування, але вирівняла результат.

Раніше в однієї його працівниці тісто виходило густішим, в іншої – рідшим, і хліб відрізнявся за об’ємом та смаком. Тепер кількість води й інших інгредієнтів розрахована, і браку, за словами Володимира, майже не залишилося. Іноді хліб може деформуватися під час посадки в піч, але це вже механічна деформація.

Стабільніша якість тіста позначилася і на реалізації продукції: вона дещо зросла, а показники навіть перевищили ті, які підприємець закладав у бізнес-план.

Володимир також оформив авторське право на розроблений алгоритм і має свідоцтво, яке підтверджує його авторство. Досвідом автоматизації він уже поділився з командою Карітасу Коломия та готовий розповідати про своє рішення іншим підприємцям.

Нові ринки збуту й власні розробки

Сьогодні пекарня працює переважно з невеликими магазинами, але, за словами Володимира, частина з них не витримує конкуренції із супермаркетами, і реалізація знижується.

Підприємець розглядає можливість співпраці з торговельними мережами. Для цього потрібно перейти на іншу систему оподаткування та стати платником ПДВ. Є й інші умови: супермаркети вимагають додаткових витрат на маркетинг і бонуси за просування продукції. Усе це впливає на прибутковість.

Володимир пов’язує розширення ринку збуту з можливістю підвищувати зарплати працівникам і створювати нові робочі місця.

Паралельно підприємець продовжує вдосконалювати виробництво. Наміру зупинятися він не має, а коли немає можливості придбати дороге обладнання, вивчає його конструкцію й виготовляє сам. Дозатор води вже працює. Наступний задум – пристрій для завантаження хліба в піч. Вживаний коштує близько 10 тисяч євро. Такий підхід відображає його бачення підприємництва: постійно вчитися, шукати можливості та розвивати справу навіть тоді, коли ресурси обмежені.

Володимир і сам долучається до фізичної роботи на території пекарні. «Я не тільки власник: зараз одягнувся як керівник, а кілька годин тому тут бруківку клав», – розповідає чоловік.

Історія «Коршів-Хліб» показує, як грантова підтримка може допомогти підприємцю втілити власну технічну розробку, вдосконалити виробництво та створити умови для подальшого розвитку бізнесу.

Підтримка підприємництва в межах проєкту REMARKET спрямована на посилення економічної спроможності людей і громад, збереження та розвиток бізнесу та створення можливостей для подальшого їхнього зростання.

Про проєкт

REMARKET (Recovery and Empowerment through Market Access and Resilient Economic Transformation in Ukraine) – трирічна ініціатива, яку реалізує Caritas Ukraine у партнерстві з Caritas Schweiz, Caritas-Spes Ukraine та SPARK. Проєкт фінансується Швейцарським агентством з розвитку та співробітництва (SDC – Swiss Agency for Development and Cooperation) і фондом If! Foundation за підтримки Caritas Österreich, Cordaid та Trócaire.

Що відбувається після подання заявки на грант від проєкту REMARKET

Це можливість попрацювати над власною справою з тренерами та експертами ще до рішення про грантову підтримку.

У третьому раунді навчання відбулося в усіх п’яти місцевих організаціях, які реалізують проєкт: у Дніпрі, Коломиї, Львові, Одесі та Хмельницькому. У ньому взяли участь 120 підприємців зі сфер бджільництва, пекарства, швейної справи та суміжних напрямів.

Як побудоване триденне навчання?

  • День 1 – зрозуміти свій бізнес.
  • День 2 – визначити, як бізнес може зростати.

Перші два дні присвячені системній роботі над бізнесом і його потенціалом для розвитку. Учасники аналізують власну бізнес-модель, клієнтів і ціннісну пропозицію, операційні процеси, ресурси та партнерства. Працюють із фінансами, маркетингом і каналами продажів, визначають «вузькі місця» та формують реалістичні цілі подальшого зростання.

  • День 3 – перевести напрацювання у практичний результат.

Це експертний і практичний день: профільні консультації, обмін досвідом і нетворкінг, робота з актуальними для бізнесу темами, доопрацювання бізнес-плану та перевірка узгодженості між запланованою інвестицією, бюджетом і очікуваними результатами. Окремий блок присвячений правильному заповненню спеціалізованої форми для подання бізнес-плану та роз’ясненню подальших кроків конкурсного відбору.

Такий формат дав учасникам змогу пройти шлях від аналізу поточного стану бізнесу до формування конкретного плану його розвитку та підготовки бізнес-плану для подальшої участі в грантовому конкурсі. Після завершення навчання всі учасники отримали сертифікати та практичні інструменти, які зможуть застосовувати у власній справі для планування інвестицій і подальшого розвитку бізнесу.

«Для нас важливо, щоб результатом навчання був не лише якісно підготовлений бізнес-план, а й чітке розуміння підприємцем подальших кроків розвитку своєї справи. Йдеться про посилення ринкових зв’язків із клієнтами, постачальниками та партнерами, а також формування передумов для сталого економічного ефекту – як для самого підприємства, так і для місцевої економіки», – зазначив менеджер проєкту REMARKET, доктор економічних наук Володимир Філіппов.


Наступний етап для учасників, які продовжать відбір, – доопрацювання бізнес-планів і подання їх на оцінювання. За результатами відбору визначать підприємців, які отримають грантову підтримку на реалізацію запланованих інвестицій.

Підтримка підприємництва в межах REMARKET спрямована на посилення економічної спроможності людей і громад, збереження та розвиток бізнесу й створення можливостей для подальшого зростання.


REMARKET – трирічна ініціатива, яку реалізує Caritas Ukraine у партнерстві з Caritas Schweiz, Caritas-Spes Ukraine та SPARK. Проєкт фінансується Швейцарським агентством з розвитку та співробітництва (SDC – Swiss Development & Cooperation) і фондом If! Foundation за підтримки Caritas Österreich, Cordaid та Trocaire.

Проєкт реалізують Карітас Донецьк у м. Дніпро, Карітас Коломия, Благодійний Фонд «Карітас Львів УГКЦ», Caritas Odesa UGCC і Карітас Хмельницький УГКЦ (Проєкти з відновлення життєдіяльності. Livelihood Карітас Хмельницький).

Як грант BLOOM допоміг родині з Херсонщини започаткувати власну справу після деокупації

Тепер вони вирощують овочі й баштанні культури та планують розширювати господарство.

Повернення додому

Після восьми місяців російської окупації Юлія повернулася до Великої Олександрівки на Херсонщині разом із родиною. Вдома на них чекали понівечене обстрілами подвір’я, кілька ракет на городі, пошкоджений будинок, заміновані території навколо та мало можливостей для заробітку. Магазини майже не працювали, знайти роботу було складно.

До повномасштабної війни Юлія понад десять років працювала в районному суді, а її чоловік займався будівництвом. Після повернення подружжя почало думати, як забезпечити сім’ю з двома маленькими дітьми та облаштувати життя на рідному місці. Вони вирішили спробувати те, про що давно мріяли: вирощувати овочі й поступово розвивати власне господарство.

Після тимчасової окупації лівобережжя Херсонщини Україна втратила доступ до значної частини врожаю, що призвело до подорожчання овочів і фруктів. Традиційно саме лівобережжя забезпечувало значну частину внутрішнього попиту на овочі та баштанні культури. Тепер аграрії правобережжя поступово заповнюють цю нішу, вирощуючи продукцію для місцевого ринку.

Грант на перші кроки

Досвіду ведення власної справи подружжя не мало, як і грошей на старт. Юлія шукала інформацію про грантову підтримку в соціальних мережах і так дізналася про програму BLOOM. Родина звʼязалась з командою Карітасу Берислава, розповіла фахівцям про свою ідею, показала земельну ділянку та отримала грант.

За грантові кошти придбали полікарбонатну теплицю та систему крапельного зрошення. На городі під агроволокном родина вирощує картоплю ультрараннього сорту. У теплиці висадили близько тисячі насінин кавуна, ранню кукурудзу, помідори та хризантеми. Спочатку рослини вирощують у теплиці, а потім пересаджують у відкритий ґрунт.

Робота на землі залежить і від погоди. Цьогорічні морози частково знищили врожай озимої цибулі, насіння якої родина замовляла з Нідерландів. Юлія з чоловіком продовжують працювати та враховувати ризики, з якими стикаються під час вирощування культур.

Юлія регулярно відвідує навчання від програми. Вона вже отримала технологічні карти з вирощування картоплі, буряка, моркви та огірків у відкритому ґрунті. Це допомагає родині планувати роботу й розвивати господарство.

Сімейна справа для майбутнього дітей

Подружжя вже планує наступний сезон. Хочуть вирощувати більше картоплі та кавунів. На цей рік родина орендувала город сусідів, а для подальшого розширення господарства планує оформити оренду додаткової землі через селищну раду.

Для Юлії та її чоловіка важливо, щоб справа розвивалася й у майбутньому могла стати сімейною справою для дітей.

«Ми з чоловіком хочемо розвинути власний бізнес настільки, щоб потім залишити його дітям. Мріємо, щоб вони мали власну справу», – каже Юлія.

Розвиток місцевих господарств підтримує і громаду. Жителі можуть купувати продукцію місцевих виробників, а підприємці продовжують працювати та вкладати кошти у власну справу.

«Наше село не стоїть на місці, воно розвивається. Ці кошти працюють, підтримують економіку держави та нашого селища», – розповідає Юлія.

За словами координатора програми BLOOM Карітасу Берислав Дмитра Харіна, овочівництво є перспективним напрямом сільського господарства на правобережжі Херсонщини після втрати доступу до значної частини аграрних територій лівобережжя. Карітас Берислав продовжує підтримувати фермерські господарства на деокупованій території області.

Команда партнерів програми BLOOM із Prosper Global в Україні (Prosper Global Ukraine) зустрілася з учасниками у Великоолександрівській громаді, щоб побачити, як вони розвивають власні справи.

Дивіться у відео партнерів історію Юлії та інших учасників програми:

Про програму BLOOM

BLOOM (Building Livelihoods and Opportunities for Optimized Markets) підтримує людей, бізнеси й громади, які постраждали від війни.

Програма допомагає відновлювати джерела доходу та розвивати підприємництво. У межах програми Карітас України та його місцеві партнери, зокрема Карітас Берислав УГКЦ, надають фінансову підтримку для започаткування й розвитку власної справи, а також проводять навчання для учасників.

Програму реалізує Caritas Ukraine спільно з місцевими організаціями мережі Карітасу: Карітас Берислав УГКЦ, Карітас Миколаїв УГКЦ та Caritas Odesa UGCC. Фінансову підтримку надає уряд Великої Британії через UK aid.

Програму впроваджує консорціум BLOOM, до якого входять Prosper Global, Swisscontact та «Право на захист» (R2P).

Як працює кешбек-грант від REMARKET для бізнесу

Мікро-, малі та середні підприємства, які інвестують у власний розвиток за рахунок банківського кредиту, можуть отримати часткове відшкодування цих витрат у форматі кешбек-гранту.

Компонент покликаний зменшити фінансове навантаження на бізнеси, які планують розвиток і готові залучати кредитні кошти для інвестицій.

Що таке кешбек-грант

Cash-Back Grant не є банківським кешбеком чи поверненням частини кредиту банком. Це благодійна допомога від проєкту REMARKET підприємствам, які отримали кредит у банку-партнері та виконали умови компонента.

Кешбек-грант також не видається наперед. Підприємство спочатку отримує кредит, інвестує кошти в розвиток і підтверджує їх цільове використання. Після цього може отримати часткову компенсацію допустимих капітальних витрат.

Банк і REMARKET: хто за що відповідає

Банк оцінює бізнес за власними процедурами та приймає рішення про видачу кредиту.

REMARKET через партнерів проєкту перевіряє документи, що підтверджують цільове використання кредитних коштів, і приймає рішення щодо надання кешбек-гранту.

Кешбек-грант виплачує REMARKET, а не банк.

Тому отримання кредиту не означає автоматичного отримання кешбек-гранту. Це два окремі рішення.

Як це працює

1. Отримати кредит.
Підприємство залучає кредит на розвиток від 20 000 CHF в еквіваленті у банку, визначеному умовами проєкту. Строк кредитування може становити до 60 місяців, пільговий період — до 12 місяців. Умови кредиту, зокрема ставку та вимоги до забезпечення, визначає банк.

2. Інвестувати кошти в основні засоби.
Кредит можна використати для придбання обладнання, виробничих машин, ІТ та офісної техніки, складської техніки, енергоефективних рішень та інших допустимих активів.

Не можна спрямовувати ці кошти на транспортні засоби або оборотні витрати, зокрема зарплати чи сировину.

3. Підготувати підтвердні документи.
Потрібні інвойси, чеки, договори, підтвердження оплат, фотографії придбаного обладнання, фінансова та податкова звітність.

4. Подати документи через банк.
Бажано зробити це протягом 15 днів після отримання кредиту. Максимальний строк подання документів — 6 місяців. Після його завершення заявку на кешбек-грант не розглядатимуть.

5. Отримати кешбек-грант.
Після перевірки повного пакета документів, яка орієнтовно триває до 2 місяців, підприємство може отримати до 10% від суми кредиту, але не більше 10 000 CHF. Виплата здійснюється у гривні за курсом на дату виплати.

Після виплати банк, як правило, перевіряє фактичне використання придбаного обладнання. Зазвичай така перевірка відбувається через 6 місяців.

Хто може подати заявку

Участь можуть брати підприємства, які:

  • зареєстровані в Україні та працюють щонайменше 6 місяців;
  • мають діючий операційно стабільний бізнес;
  • працюють у швейному виробництві, бджільництві, пекарстві або суміжних чи інноваційних кроссекторних напрямах;
  • здійснюють діяльність в Одеській, Дніпропетровській, Хмельницькій, Івано-Франківській або Львівській областях.

Перевага для бізнесів, які вже отримували грант REMARKET

Підприємства, які раніше отримували грантову підтримку в межах REMARKET, мають перевагу під час відбору.

Для них до 1 вересня 2026 року зарезервовано 20% бюджету кешбек-грантів. Після цієї дати невикористані кошти з резерву можуть бути перерозподілені між іншими підприємствами, які відповідають умовам компонента.

Що важливо врахувати

Кредит оформлюється за стандартними процедурами банку-партнера. Рішення банку про видачу кредиту не гарантує отримання кешбек-гранту.

Якщо банк відмовляє у кредиті, право на кешбек-грант не виникає. Рішення про надання компенсації REMARKET приймає після перевірки документів та підтвердження цільового використання коштів.

Кількість заявок, які можуть бути підтримані, залежить від загального бюджету компонента.

Поширені запитання

Чи видається грант наперед?
Ні. Спочатку підприємство отримує кредит та інвестує кошти.
Кешбек-грант надається після підтвердження цільового використання.

Хто виплачує кешбек-грант?
REMARKET. Банк відповідає за кредитування.

Яка максимальна сума відшкодування?
До 10% від суми кредиту, але не більше 10 000 CHF в еквіваленті.

Чи можна придбати автомобіль або оплатити зарплати з кредиту?
Ні. Кошти призначені для придбання основних засобів, зокрема обладнання, техніки та інших виробничих активів, передбачених умовами компонента.

Чи гарантований кешбек-грант після отримання кредиту?
Ні. Заявку розглядають після перевірки документів та підтвердження відповідності витрат умовам компонента.

Які області охоплює програма?
Одеська, Дніпропетровська, Хмельницька, Івано-Франківська та Львівська області.

Якщо підприємство вже отримувало кешбек-грант, чи може воно отримати його повторно?
Формального обмеження немає. Кожен випадок розглядається окремо відповідно до умов компонента та в межах доступного бюджету.

Детальні умови

Повний перелік допустимих активів та відповіді на інші запитання наведені в офіційному документі проєкту: Дивитись тут.

Також ви можете подивитись, як працює цей компонент на картках.

Про проєкт REMARKET

Проєкт REMARKET, трирічна ініціатива, яку реалізує Caritas Schweiz у партнерстві з Caritas Ukraine, Caritas-Spes Ukraine та SPARK. Фінансування здійснюється Швейцарським агентством з розвитку та співробітництва (SDC – Swiss Development & Cooperation) та фондом IF!, а також за підтримки міжнародних партнерів мережі Caritas: Caritas Österreich, Cordaid та Trocaire.

Мікрогрант від REMARKET допоміг створити нову гастрономічну візитівку Коломиї

Кондитерка Леся Кушнірук підготувала до свята 50 тортів, які роздавали безкоштовно.

Леся створила цей десерт як солодку візитівку Коломиї, працюючи над рецептом і дизайном понад пів року. Для REMARKET ця історія почалася з бізнес-плану, який Леся захищала для отримання мікрогранту на розвиток її пекарської справи.

Від бізнес-плану до нового обладнання

Леся Кушнірук за освітою економістка, а кондитеркою працює з 2019 року: створює авторські десерти й навчає інших майстринь.

За підтримки Карітасу Коломиї вона отримала мікрогрант у розмірі 182 490 грн у межах другого кола проєкту REMARKET, попередньо пройшовши навчання та успішно захистивши бізнес-план. Кошти спрямувала на технічне переоснащення цеху – морозильну шафу, обладнання для шокової заморозки та морозильну скриню. Це дало змогу нарощувати обсяги виробництва й готувати такі складні десерти, як «Писанкове Прикарпаття».

«Створюючи торт “Писанкове Прикарпаття”, я прагнула передати любов до нашого краю, його традицій та унікальної культури. Дякую Карітасу Коломиї за можливість зростати, реалізовувати сміливі ідеї та ділитися ними з людьми», – каже Леся Кушнірук.

Торт, задуманий сім років тому

Ідея власного торта-візитівки Коломиї з’явилася у Лесі близько семи років тому: хотілося, щоб туристи могли повезти зі собою не лише фотографії та спогади про місто, а й його смак. Перші напрацювання з’явилися ще до повномасштабного вторгнення. Презентацію планували на 2022 рік, проте війна змусила відкласти задум на кілька років.

В основі торта – горіхово-меренгові коржі з мусовим покриттям. Один із головних інгредієнтів – терта ружа, варення з пелюсток троянди, смак якого Леся пам’ятає з дитинства. Для декору вона обрала зображення Музею писанкового розпису: над ескізом працювала разом із фахівцями музею й переробляла його близько 15 разів, аби точно відтворити деталі будівлі та орнамент.

Родинна справа

У розвитку кондитерської справи Лесю підтримує чоловік Михайло, який після повернення з війни майже власноруч збудував для дружини цей кондитерський цех. Він сподівається, що торт стане популярним серед туристів, які приїжджають до Коломиї.

«Наш торт розрахований не тільки на мешканців області, а й на туристів. Хочеться, щоб вони, відрізавши шматок торту, скуштувавши його, добре запамʼятали цей смак і він в них асоційовуввся з Коломиєю, пробуджував спогади про наше місто. І потім дізнавшись, що хтось збирається приїхати, йому рекомендували – “Їдьте в Коломию і обов’язково зайдіть до Музею Писанкового розпису, там ось такий торт продається. Купіть, скуштуйте і не пошкодуєте”, – говорить Михайло Кушнірук.

Гастрономічний сувенір з Коломиї

Торт уже пройшов перевірки та отримав сертифікати якості, а рецептура й назва зараз на етапі патентування. Придбати «Писанкове Прикарпаття» можна в магазині Музею писанкового розпису в Коломиї. Леся сподівається, що згодом десерт продаватимуть і в інших містах Івано-Франківщини.

Подивитися, як у Коломиї пригощалися тортом, і почути історію про нього з перших вуст можна за посиланням:

Щиро дякуємо за цей сюжет журналістам «Суспільне Івано-Франківськ».

Проєкт REMARKET підтримує мікро-, малих і середніх підприємців та людей, які постраждали від війни, допомагаючи їм розвивати власну справу, створювати робочі місця та зміцнювати економіку місцевих громад.

REMARKET – трирічна ініціатива, яку реалізує Caritas Ukraine у партнерстві з Caritas Schweiz, Caritas-Spes Ukraine та SPARK. Фінансування здійснюється Швейцарським агентством з розвитку та співробітництва (SDC – Swiss Development & Cooperation) і фондом If! Foundation, а також за підтримки міжнародних партнерів мережі Caritas: Caritas Österreich, Cordaid та Trocaire.

Агропроєкт SCALE: навчальний візит до Ольги Мовчан в Опішню

Цього разу зустріч відбулася в Опішні, де своїм досвідом господарювання поділилася учасниця проєкту Ольга Мовчан.

Такі зустрічі організовують тоді, коли учасник готовий показати іншим власне господарство, розповісти про практичний досвід і відповісти на запитання. Формують групу зацікавлених учасників та організовують виїзд до господаря.

Цього разу господинею, яка приймала учасників, стала Ольга Мовчан зі Скадовська. Початок повномасштабного вторгнення родина зустріла в смт Велика Писарівка на Сумщині, де протягом двох років була змушена жити в умовах постійної небезпеки та бойових дій. Згодом сім’я переїхала до смт Опішня, де наразі облаштувала своє життя та господарство. Попри вимушений переїзд, пані Ольга продовжує працювати за професією – викладає біологію та географію.

У межах проєкту SCALE родина отримала два види грантової підтримки. За основним грантом пані Ольга облаштувала теплицю-термос розміром 4 × 8 метрів із системами крапельного поливу, фітоосвітлення, вентиляції та обігріву. Також придбала обладнання для переробки вирощеної продукції – дегідратор, ручний слайсер і вакууматор.

Під час зустрічі учасники говорили про те, що вже працює на практиці. Ольга поділилася власним досвідом вирощування овочів: розповіла, які сорти томатів, перців та огірків показали найкращі результати, а також де вона їх замовляла. Окремо учасників цікавив досвід облаштування теплиці – вони розпитували про постачальника, процес замовлення та монтажу.

Для Ольги це вже не просто облаштоване господарство, а напрацьований досвід, яким вона готова ділитися з іншими.

Після зустрічі учасники обмінялися контактами. Ольга додасть їх до окремої групи для подальшого спілкування, обміну досвідом та результатами у рослинництві й тепличному господарстві.

Такий формат зустрічей показує, як підтримка в межах SCALE може продовжуватися й після отримання гранту. Учасник отримує необхідні ресурси, навчається, працює з фахівцями, розвиває власне господарство та перевіряє отримані знання на практиці. Згодом цей досвід стає корисним уже для інших учасників.

Карітас Полтава створює можливості для такого обміну: організовує навчальні візити, об’єднує учасників із подібними інтересами та допомагає налагодити професійне спілкування між ними. А далі ця взаємодія продовжується вже у самій спільноті учасників.

Так досвід, здобутий завдяки підтримці SCALE, не залишається в межах одного господарства, а передається далі – від людини до людини, від одного господарства до іншого.

Проєкт SCALE «Розвиток стійкості сільського господарства та покращення засобів до існування» реалізується Карітасом Полтава за підтримки CRS (Catholic Relief Services) та Карітасу України.

«Проєкти, які створюють джерела доходу – надзвичайно важливі», – про моніторинговий візит наших австрійських партнерів

На Полтавщині частина зустрічей проходила в офісі Карітасу Полтави, а частина – безпосередньо в громадах, де родини вже розвивають власні господарства завдяки підтримці третій фазі проєкту AGRIS, AGRIS3.

Першою частиною візиту стали зустрічі з родинами, які отримали бізнес-гранти на розвиток власної справи. Такі гранти, розміром до 185 000 грн, надавались для започаткування, відновлення або розвитку бізнесу у сфері сільського господарства.

Серед таких отримувачів – родина Хероїм, яка розвиває власну справу в доволі незвичній для більшості сфері: розведенні трихограми, крихітної комахи-ентомофага, яку використовують як природний біологічний засіб захисту сільськогосподарських культур від шкідників. Отриманий у межах проєкту AGRIS3 грант родина спрямувала на розвиток свого бізнесу «Біобаланс», що дозволило посилити виробництво та створити кращі умови для подальшого зростання.

Партнери також відвідали Юрія Кушніра, засновника сімейного фермерського господарства «Полуничний рай». За словами Юрія, підтримка в межах проєкту пришвидшила розвиток господарства. Сьогодні воно щороку зміцнюється, забезпечуючи екологічною продукцією місцеві громади та жителів Полтави.

Пані Валентина Шафоростова з чоловіком переїхали на Полтавщину із Соледара. Там вони все життя працювали на аграрному підприємстві. На новому місці оселилися в приватному секторі й вирішили повернутися до справи, яку добре знали, – роботи на землі.

Для розвитку господарства родині бракувало трактора та навісного обладнання. Завдяки підтримці австрійських партнерів вони змогли їх придбати. Тепер Валентина з чоловіком планують збільшувати площі під вирощування картоплі та поступово розширювати власну справу.

Під час візиту партнери також поспілкувалися з отримувачами мікрогрантів. Серед них – родини, які через війну були змушені залишити свої домівки та почати життя на новому місці. Завдяки підтримці вони придбали трактори, культиватори та інший сільськогосподарський інвентар, облаштували господарства, розпочали вирощування овочів і птиці. Для багатьох із них власне господарство стало не лише джерелом продуктів для родини, а й першим кроком до відновлення засобів до існування та фінансової самостійності.

Надія разом із чоловіком і дітьми виїхала із Сумщини, коли обстріли стали надто частими. Прихисток родина знайшла в батьківській хаті на Полтавщині. Невеличкій, але своїй.

Отримавши мікрогрант у межах проєкту AGRIS3, родина засадила город, придбала культиватор, курчат і корми. Роботи в селі майже немає, тому господарство стало для сім’ї способом забезпечувати себе продуктами та поступово ставати на ноги на новому місці.

Світлана переїхала до Полтавської області з Торецька разом із дітьми. Згодом до родини приєднався чоловік, демобілізований військовослужбовець, який захищав Україну з 2014 року. Після важких поранень він завершив службу за станом здоров’я.

За грантові кошти родина облаштувала невелике приміщення для птиці та придбала курчат. Тепер вони ведуть власне господарство і забезпечують себе свіжим м’ясом.

Після двотижневого візиту до України генеральний секретар міжнародних програм Карітасу Австрії Андреас Кнапп в інтерв’ю телеканалу ORF розповів про побачене в Україні та про підтримку людей, які постраждали від війни.

Ведучий у студії: Ви згадали про підтримку дітей, а також про сільськогосподарські проєкти, зокрема AGRIS3, завдяки яким ви, по суті, допомагаєте людям допомогти самим собі. Чому це настільки важливо? Невже зараз в Україні настільки погана ситуація із забезпеченням продовольством?

Андреас Кнапп: Забезпечення продуктами є. Проте головна проблема полягає в тому, що багато людей втратили свої доходи, втратили все своє майно і залишилися буквально ні з чим. Вони змушені будувати своє життя з нуля. Саме тому такі проєкти, що створюють джерела доходу, є надзвичайно важливими.

Ми вдячні партнерам за цей візит і за багаторічну підтримку людей в Україні.

Проєкт #AGRIS3 «Сталий розвиток фермерства та зміцнення засобів до існування для домогосподарств у сільській місцевості» реалізується Карітас Полтава у партнерстві з Caritas Ukraine за фінансової підтримки Caritas Österreich та фонду NACHBAR IN NOT.

Економічне відновлення: підготовче обговорення напередодні URC2026

Саме так, жартома, керівник програми «Відновлення засобів до існування» (Livelihood) Карітасу України Василь Мікула відреагував на запрошення на бізнес-сніданок «Сто років уперед: українська ідентичність як фундамент трикутника відновлення», який відбувся напередодні Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську.

«Нас нагодували не тільки смачним сніданком, а й влучними ідеями про те, як нам спільно відновлювати Україну в наступні 100 років.
Особливо цінною для мене була можливість поділитись практичним досвідом Карітасу України та реальними історіями людей. Вони допомагають пересвідчитись, наскільки важливо допомагати людині ставати самозарадною, відновлювати власні джерела доходу, планувати майбутнє і робити свій особистий внесок у розвиток економіки місцевих громад. Проєкти програми допомагають повертати людям відчуття власної гідності та стійкість», – додав Василь Мікула.

Бізнес-сніданок, організований Альянсом українських ОГС разом із Mercy Corps Ukraine та ГО «Культ Фуд», зібрав представників громадянського сектору, бізнесу, міжнародних організацій та державних інституцій. Обговорювали відновлення громад, продовольчу безпеку, розвиток локальної економіки та роль громадянського суспільства у цих процесах. Проговорили еволюцію того, як працює громадський сектор в сучасних умовах: від першого рівня «екстреного реагування» до найвищого, четвертого – «відновлення економіки та ідентичності».

На заході організатори презентували дослідження від Civitta, у якому йшлося про необхідність бачити загальну макроархітектуру відновлення: розробляти правові рамки, залучати системні інвестиції, аж до створення консорціумів в форматі «держава + бізнес + ОГС».

Йшлося також про перехід від епізодичної благодійності до сталих бізнес-моделей. Від «роздачі продуктових наборів» – до ОГС як повноцінних інвесторів у громади. Це перегукується з тим, над чим зараз працює Карітас України. Під час цьогорічної партнерської зустрічі Карітасу це було ключовим фокусом: перехід до сталих рішень у кожній програмі: від опису до впровадження і масштабування, із залученням відповідних партнерів.

Василь Мікула представив досвід Карітасу України у сфері відновлення засобів до існування. Йшлося про підтримку людей, які через війну втратили джерело доходу, роботу або бізнес, а також про створення можливостей для працевлаштування та розвитку підприємництва в громадах.

Цьогоріч Карітас України також буде представлений на URC-2026 у Гданську. Такі підготовчі зустрічі дають змогу обмінятися підходами та практичними напрацюваннями і краще підготуватися до міжнародного представлення.

Відбудова України – це не лише про інфраструктуру. Це про людський капітал, нашу експертизу та синергію партнерств.

Дякуємо організаторам за запрошення та можливість долучитися до дискусії про підходи, які вже працюють сьогодні й допомагають людям відновлювати своє життя та сприяти відновленню України.

Альянс стійкості ММСП: два роки координації заради підтримки українського бізнесу

Саме ці виробники забезпечують продовольчу безпеку, створюють робочі місця на місцях і допомагають громадам залишатися стійкими навіть в умовах війни.

Ці питання обговорювали під час 10-ї координаційної зустрічі Альянсу стійкості ММСП, яка відбулася 18 червня у Києві. Станом на зараз до складу Альянсу входять 44 учасники, які реалізують 134 проєкти (125 поточних і 9 запланованих). Найбільша частка ініціатив спрямована на підтримку агробізнесу, енергетику та зелені технології, будівництво й IT-сектор. Окремий фокус приділяється підтримці ВПО, жінок, ветеранів та людей з інвалідністю.

Карітас Україна представили Юлія Самойлик (Iuliia Samoilyk), докторка економічних наук, професорка, провідна агроекспертка Карітасу України, і Катерина Людвік (Kateryna Liudvik), головна експертка проєкту підвищеної складності ERMS.

Під час зустрічі учасники обговорили стратегічні пріоритети Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на 2026 рік, потреби мікро-, малого та середнього бізнесу, а також шляхи посилення міжнародної підтримки українських підприємців.

Окремо було представлено аналіз потреб малого та середнього бізнесу, підготовлений Київською школою економіки (KSE). Дослідження фіксує ключові бар’єри розвитку підприємництва: непередбачуваність, пов’язану з війною, нестачу платоспроможних клієнтів та складний доступ до фінансування. Експерти наголошують, що бізнесу потрібні не лише нові програми підтримки, а й більш точні рішення для різних секторів і регіонів.

Для Карітасу України особливо важливим було обговорення підтримки сімейних господарств та малих агровиробників.

«Для Карітасу України розвиток малого підприємництва – це насамперед про стійкість громад, створення робочих місць та нові можливості для людей. Особливе значення має підтримка малих агровиробників і сімейних господарств, які забезпечують продовольчу безпеку громад, але часто мають обмежений доступ до ресурсів та програм підтримки. Саме тому для нас важлива участь в Альянсі та об’єднання зусиль», – зазначила Юлія Самойлик.

Під час дискусії представниці Карітасу України звернули увагу на важливість подальшого розвитку Державного аграрного реєстру (ДАР) та розширення можливостей підтримки для дрібних агровиробників і сімейних господарств, які обробляють невеликі земельні ділянки. Представники Міністерства підтримали необхідність таких рішень і запропонували надати відповідні концептуальні пропозиції для подальшого опрацювання.

Участь у роботі Альянсу дає можливість доносити потреби людей, з якими працює Карітас Україна, та сприяти тому, щоб інструменти підтримки ставали доступнішими для тих, хто розвиває власну справу, створює робочі місця та підтримує економічну стійкість своїх громад.