Місяць: Липень 2011

Щороку Марійський духовний центр у Зарваниці, що на Тернопільщині, збирає сотні тисяч паломників. Зокрема багатолюдними є паломництва, які відбуваються під час літніх місяців.

Учасниками цьогорічної прощі були представники вищого духовенства Римо-Католицької й Української Греко-Католицької Церков – архієпископ Барселони кардинал Луіс Мартінес Сістак, Глава УГКЦ Святослав Шевчук, а також священики та вірні з Польщі, Бельгії, Іспанії, Франції, Канади, Бразилії.

Зібрала проща і чималу кількість політиків і представників влади. Крім керівництва Тернопільщини, на захід прибули екс-Президент України Віктор Ющенко, голова політради «Нашої України» Валентин Наливайченко, лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Крім того, серед паломників були губернатори Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, голови обласних рад, райдержадміністрацій, народні депутати.

Під час прощі відбулися численні Богослужіння, зустрічі з духовенством, молитовні практики, концерти, свічковий похід від парафіяльної церкви до Чудотворного місця, Архиєрейська літургія, яку, у співслужінні з єпископатом, відправив Патріарх УГКЦ Святослав Шевчук. Усі охочі змогли скупатися у чудотворному джерелі, освятити ікони й отримати благословення від священнослужителів.

Окрім медичної допомоги, працівники та волонтери Інформаційно-Консультативного Центру «Домашньої опіки» Карітасу радо надавали консультації щодо здорового способу життя, відповідали на запитання та привертали увагу до діяльності самого Карітасу, в основі якої – щира християнська турбота, опіка та розуміння потреб ближнього.

Впродовж першої половини проекту польська і українська молодь працює над відновленням і упорядкуванням міського цвинтарю у м. Дрогобич. Це передбачає упорядкування могил і прилеглої території, заповнення спеціальних документів стосовно кожної могили для створення історичних довідок про кладовище.

Волонтерка із Гдині Наталія каже: «Ми відновлюємо могили, які довгими роками не доглядаються, або є взагалі покинутими. Тут поховано багато визначних людей польського, єврейського, російського і українського походження. Незалежно від того, ким були ці померлі люди, – ми хочемо відновити пам’ять про них. Також на цьому цвинтарі є багато могил, що навмисно зруйновані вандалами. Мусимо вчитись бути чутливими. До історії та життя інших людей, – живих і померлих».

А 17 липня молоді волонтери виїхали на літній відпочинок і ремонтно-будівельні роботи у с. Довге на Львівщині. Сьогодні керівник і волонтери Центру волонтаріату ставлять перед собою завдання допомогти мешканцям і владі села Довге із економічним становищем. Адже раніше радянська влада мала намір затопити це село і провела масове виселення сельчан. Створення дамби не відбулось, однак і розбудовою населеного пункту ніхто не займається відтоді.

Волонтери Карітасу мають ідею розвитку тут зеленого туризму, завдяки чому с. Довге може залучати кошти, відновити бодай базову інфраструктуру населеного пункту, мати власний прибуток, забезпечувати собі та своїм дітям майбутнє і належні умови життя вже сьогодні.

«Ціллю нашої діяльності є не лише обмін молоддю і їх відпочинок у літніх таборах, хоча й це безперечно дуже важливо, адже велика кількість таких дітей і молоді є з малозабезпечених сімей. Нашою метою є, аби кожна молода людина мала можливість бути в зв’язку із своїми однолітками з різних європейських держав – Польщі, Франції, Німеччини, Італії.

Загалом на таборі були присутні близько 40 осіб, в тому числі 15 ВІЛ-позитивних дітей. Відбувався він в мальовничій місцевості ? селі Шаяни Хустського району Закарпатської області. Програма табору була сповнена розваг, ігор і купання в басейні, екскурсії на страусину та оленячу ферми, походів в ліс і гори, відвідини замку, старовинних церков, пілкування.

Матір одного із учасників табору ділиться враженнями: «Ця поїздка до Мукачевого стала дуже цінною для мене. Моя дитина має ВІЛ-інфекцію, і наш спосіб життя, побут докорінно відрізняються від більшості інших сімей. На цьому таборі нас навчили, як підвищити самооцінку себе і своєї дитини, як знайти вирішення специфічним питанням, які виникають у підлітковому віці, як краще пізнати і розуміти внутрішній світ дитини. Усе це неймовірно потрібно мені щодня в спілкуванні і вихованні мого сина. Дякую Карітасу і організаторам табору!». Ми отримали море позитиву».

«Я хочу подякувати за ту допомогу і підтримку для моїх дітей, яку вони отримують від Карітасу вже впродовж трьох років. Моїх заробітків в Росії вистачає лише, щоб оплатити навчання Лілі та на кишенькові витрати для обох дітей. А облаштувати житлові умови не маю можливості. Приїхавши додому, я побачила багато змін, за що вдячна людям з-за кордону, які допомогли покращити наші житлові умови, опікуються моїми дітками.

Діти дуже задоволені, що мають окрему кімнату, бо насправді неймовірно важко жити в одній кімнаті зі старенькою, хворою бабусею. Щиро вдячна за продукти харчування – це неабияка підтримка для моїх дітей! Коли я спілкуюся з Лілею по телефону, то завжди чую добрі відгуки про допомогу та підтримку з боку працівників Карітасу», – розказує мати п. Галина.

“Наше основне завдання спрямовувати свою підтримку для сімей в різних видах її життєдіяльності з метою розв’язання різних проблем та допомогати їм самотужки долати труднощі як у вихованні дітей, так і у створенні відповідних умов проживання сім’ї.

Соціальні працівники проекту відвідували своїх підопічних, спілкувалися, записували їхні спогади, вислуховували проблеми, давали поради. Під час таких зустрічей люди похилого віку мовби оживають, адже отримують позитивні емоції та увагу, які необхідні кожній людині у будь-якому віці.

На жаль, сьогодні люди, які пережили війну або примусово були вивезені до Німеччини в час другої світової війни, у своєму житті досить часто відчувають тривогу, пов’язану із очікуванням смерті, із захворюваннями, самотністю, фізичною неспроможністю. Часто вони залишаються на самоті зі своїми проблемами, не маючи, з ким поспілкуватись і поділитись переживаннями.

Карітас у м. Івано-Франківськ вже декілька років опікується людьми похилого віку в рамках проекту клубу “Надвечір”, допомагаючи їм відчути власну важливість у громадському житті свого села, країни, намагаючись покращити якість їхнього життя, створити діалог із молодим поколінням.

«Для нас дуже важливо використання можливості виходу на широку цільову аудиторію, тим більше молодіжну, оскільки профілактичний напрямок наших програм стосується якраз, в першу чергу, молоді – і по ВІЛ/СНІДу, і попередження торгівлі людьми та трудової експлуатації.

Також на День молоді в Одесі на міській площі була організована виставка «Творчість», де були представлені картини одеських молодих художників, а також фотороботи молодих фотографів.

Директор одеського Карітасу о. Василь Колодчин зазначає: «Робота Карітасу зі молоддю передбачає не лише надання певної соціальної чи матеріальної допомоги, – це дещо більше.

У всьому світі жінки складають половину усіх мігрантів і ця цифра щороку зростає, в Україні трудова міграція особливо має жіноче обличчя. Жінки-мігранти стикаються зі специфічними проблемами та небезпеками як в країнах походження, так і в країнах, куди вони емігрують.

За таких обставин Карітас спрямовує свою діяльність на допомогу та реінтеграцію українських мігранток, що мають бажання повернутись до України.