Місяць: Червень 2011

у червневі дні 1941 року. Свідки цих подій, які є користувачами проекту, зі сльозами на очах пригадували ці  найскорботніші дні 70-річної
давності.  Кожна родина у Західній Україні у ті роки зазнала непоправних
втрат від злочинних режимів.  

 

Центр соціальної  допомоги, що знаходиться у Львові на вул. Франка, 9, діє з 2004 року.  Віднедавна  антикризова програма міжнародного фонду «Відродження» підтримала центр для соціально незахищених людей, і він отримав нове дихання, розпочав новий послідовний етап своєї діяльності. Загалом допомогу від даного проекту щоденно отримують понад 35 осіб.

«Основним  завданням  Центру соціальної допомоги  є надання допомоги потребуючим людям. Для виконання даної ініціативи обладнано затишне приміщення в центрі міста поблизу соціального транспорту (трамвай). Є санвузол, два туалети та душова кабіна, встановлено сучасну систему обігріву, – це дозволяє потребуючим людям скористатись тут відповідними послугами. Також обладнано пральню та  постійне постачання води, що для Львова є дуже актуальною проблемою, і особливо для представників незахищених верств населення.

Карітас Львів УГКЦ на базі соціального центру надає первинну медичну допомогу потребуючим людям похилого віку і соціально незахищеним львів’янам, створив окреме приміщення кухні-їдальні.

 

Також обладнано відділення для відпочинку, де відвідувачі спілкуються, переглядають  телевізійні програми, займаються  рукоділлям; є кімната для спортивних занять. Наявна в соціальному центрі Карітасу і невелика бібліотека, затишна капличка, де кожен бажаючий може помолитися, поспілкуватися з духовним наставником», – розповідає керівник проекту Наталія Городецька.

З початком дофінансування проекту від фонду «Відродження» люди похилого віку та інші категорії соціально незахищених львів’ян, які перебувають у економічній скруті,  відчули збільшення допомоги, яку надають у центрі Карітасу.  Поза тим, що люди отримують соціальну допомогу у соціальному центрі, частиною потребуючих, які за станом здоров’я не можуть  виходити з дому, опікуються працівники львівського Карітасу безпосередньо у них вдома.

Також у діяльності Центру заплановані різноманітні заходи культурно – пізнавального і відпочинкового характеру. На кінець червня заплановано поїздку до Крехівського монастиря, пізніше – до Глинян, Дружилина, Раковця та Грушева на Львівщині.  Всі ці місця цікаві старшим людям, є особливими місцем для душевного спокою та гармонії. 
 

оздоровитися і відпочити в горах. З 15 по 21 червня неповносправна молодь, діти-сироти, діти, які позбавлені батьківського піклування, діти
з кризових та малозабезпечених родин і діти трудових мігрантів
перебували на літньому таборі на базі реколекційного центру в с.
Заріччя, Надвірнянського району Івано-Франківської області. 

Літо ─ найцікавіша пора для дітей, час захоплюючих пригод і поїздок, нових знайомств та зустрічей, відпочинку.

«Літній правовий табір під назвою «Дитячий дороговказ у житті» для 40 потребуючих дітей мав на меті через участь у різноманітній пізнавальній, естетичній, оздоровчій діяльності сформувати відповідну активну позицію щодо реалізації себе та своїх прав у житті для кризових дітей і неповносправної молоді», ─ розповідає Людмила Максимюк, координатор центру соціальної реабілітації і адаптації людей з особливими потребами.

Створенню у молоді хорошого емоційного настрою, привнесенню почуття краси і порядку в повсякденне життя сприяло самостійне оформлення і організація оздоровчого табору, а саме ─ складання правил життя табору, виготовлення стінгазети та емблем «Веселі бджілки», складання девізу та  табірної пісні.

За час перебування у таборі діти і молодь під супроводом вихователів та студентів-практикантів, ходили в гірські походи,  купатись на річку, брали активну участь у спортивних змаганнях під назвою «У здоровому тілі – здоровий дух», долучались до різноманітних конкурсів, творчих майстер-класів, розважальних вечірніх програм.

Також в рамках табору «Дитячий дороговказ у житті» відбувались тренінги по соціальній адаптації для неповносправної молоді ─ «Надання першої медичної допомоги», «Прибирання приміщення», «Складання та розкладання туристичного намету»  та інші. Приємною несподіванкою для всіх став завершальний гала-концерт «Таланти молоді Карітасу», під час якого молодь і діти з особливими потребами разом з працівниками проекту представили вісім різножанрових номерів. Майстерність та артистизм всіх виступаючих справили величезне враження на присутніх.

«Табір був просто чудовим! Скільки активностей, емоцій, розваг і кольорових вражень! І що було дуже цікаво і важливо для нас ─ ми стоваришувались і провели спільно час із неповносправною молоддю, яка відвідує також Карітас. Виявилось, що вони дуже веселі, креативні і добрі », ─ поділилась враженнями від табору у Карпатах учасниця Іринка.

Відеосюжет Ви можете переглянути тут: http://www.youtube.com/watch?v=HyIsWhZ9Q5U&feature=player_embedded

Влітку
найефективнішим способом досягнення поставлених цілей є надання
можливості відновити сили,  відпочити і знайти нових друзів, отримати
незабутні враження, наблизити дітей до цілющої природи. Нещодавно
працівники Карітасу організували для дітей трудових мігрантів  подорож в
мальовниче гірське село Шешори, що на Косівщині.

За даними експертів Світового Банку Україна належить до п’ятірки країн-основних донорів мігрантів у світі. Офіційні статистичні показники коливаються від 2 до 5 млн. українських трудових мігрантів, відповідно ж до неофіційних підрахунків ця цифра становить 7-8 млн. громадян.

Проблема зруйнованих сімей і дітей, що виростають без батьків, можливо, і не має прямого впливу на ситуацію в Україні сьогодні, проте буде мати серйозні наслідки через декілька років, – коли більшість дітей трудових мігрантів виростуть та будуть шукати свого шляху у житті, будуватимуть власні сімї.

Карітас України впродовж 3 останніх років системно працює із дітьми, які залишені без батьківської опіки внаслідок трудової міграції батьків і потребують особливої уваги, турботи і цілеспрямованого виховання, організації змістовного дозвілля. На даний момент робота із дітьми трудових мігрантів проводиться на базі 7 центрів у різних містах України і охоплює близько півтисячі дітей і підлітків. Соціальний центр Карітасу в Коломиї  опікується на постійній основі 60-70 дітьми.

«Основне наше завдання – запропонувати альтернативу розвитку, а не змінювати дітей. Іноді дитині достатньо просто поговорити, щоб відчувати себе комфортно. В соціальному центрі діти трудових мігрантів отримують допомогу в навчанні, мають можливість займатися в гуртках, беруть участь у різноманітних цікавих тренінгах, іграх, які сприяють розвитку особистості. Також дітям показують відеоматеріали щодо шкідливості тютюнопаління, вживання алкоголю і наркотиків, пропагуючи здоровий та осмислений спосіб життя. В центрі допомагаємо дітям формувати і трудові навички, адже спільна діяльність згуртовує.

Літні відпочинкові заходи і табори – особливий метод і період життя для кожного з дітей, які відвідують наш центр! Після мандрівок на природу вони стають згуртованими, відповідальними один за одного, позитивними», – розповіла соціальний педагог Оксана Ямбор-Мельник.

В рамках опіки дозвіллям і вихованням дітей трудових мігрантів, яке здійснює Карітас у Коломиї,  п’ятнадцятеро дітей із Прикарпаття у супроводі соціального педагога та психолога відпочивали в Шешорах протягом трьох днів 10-12 червня. «За цей час вони купалися в цілющих пістинських водах, засмагали, ходили на прогулянки в ліс, готували їжу на вогні. Проживали в будиночку, а для старших хлопців неподалік було облаштовано також наметове містечко. Незабаром планується подорож з дітьми також в м. Солотвино на Закарпаття», – розповідає Тарас Бучовський, керівник соціального центру для дітей трудових мігрантів.

Літні табори і відпочинкові виїзди на природу стають можливими, зокрема, завдяки проведенню  благодійної акції «Різдвяна свічка», що  відбувається в Україні щороку протягом останніх 8 років. Метою акції є збір коштів для допомоги соціально незахищеним дітям. Особливістю «Різдвяної свічки» є те, що до виготовлення свічок долучаються люди з особливими потребами.

Про українську дитячу безпритульність почують у Каннах
22.06.2011
 На найбільший у світі фестиваль реклами «Канські Леви», що відбуватиметься у Каннах впродовж 19-25 червня, подано соціальну рекламну кампанію на тему української дитячої

безпритульності, що була виготовлена для Карітасу Київ. Автором рекламної кампанії є агенція «Лео Барнетт Україна».

«Канські Леви» (Cannes Lions) – найбільший і найпрестижніший фестиваль реклами у світі. Щороку він збирає близько 10,000 делегатів – топ-менеджерів агентств і компаній, величезну аудиторію професіоналів в області світового маркетингу і реклами. Щорічна колекція переможців складає понад 800 найкращих рекламних робіт, що заслужено вважаються золотим фондом креативної реклами.

Тематика рекламної кампанії «Лео Барнетт Україна», що подана цьогоріч, присвячена дітям вулиці в Україні. Саме допомога дітям із кризових сімей і дітям вулиці є пріоритетним напрямком діяльності Карітасу України впродовж останніх 10 років роботи.

В даний час під опікою соціальних центрів Карітасу України є близько 500 бездоглядних дітей та безпритульних молодих людей в різних містах України, зокрема в Донецьку, Києві, Тернополі, Львові, Хмельницькому. Завданнями наполегливої і посвяченої роботи кваліфікованих соціальних працівників та психологів Карітасу є сприяння реінтеграції та соціальній адаптації дітей і молоді, які опинились у складних життєвих обставинах, запобігання безпритульності дітей, підлітків і молоді, захист материнства, батьківських прав і прав дітей, підтримка кризових сімей, підвищення ролі і поваги до сімейних цінностей.

В роботі Карітасу України, окрім забезпечення базових потреб «дітей вулиці» (одяг, взуття, теплі обіди, медичний огляд, надання першої медичної допомоги, можливості скористатись пральнею та душовою), важливим є створення умов для духовного, креативного та психо-соціального розвитку дітей. Діти і молодь отримують інформаційну допомогу, психологічну і юридичну консультацію, духовне наставництво. Працівники Карітасу організовують для них просвітницькі та інформаційні заходи, ігрову і арт-терапію, тренінги, дискусії, регулярно відбуваються екскурсії та відпочинкові мандрівки, літні наметові табори.

Соціальна рекламна кампанія, яка представлятиметься на фестивалі «Канські Леви», була створена в травні 2010 року рекламною агенцією «Лео Барнетт Україна» на безкоштовних засадах з ціллю привернути увагу громадськості до проблеми кризових дітей і дітей вулиці, також підтримати і популяризувати діяльність Карітасу в Києві. У жовтні 2010 року «Лео Барнетт Україна» вже номінувався із даною рекламною кампанією про дітей вулиці, і отримав особливу відзнаку на міжнародному фестивалі у Москві.
 
 «Наша рекламна агенція заснована в 1935 році в Чикаго і по сьогоднішній день є однією з найбільш авторитетних і успішних у світі. Лео Барнетт Україна – це не просто рекламна агенція, а HumanKind agency. Наша філософія полягає в тому, що креативні ідеї можуть і повинні трансформувати поведінку людей довкола нас на краще.

 

«Ви можете позбутися мене, але не проблеми» стало лозунгом рекламної кампанії для Карітасу і привертало увагу громадськості до грандіозної проблеми – в Україні сьогодні є понад 200 тис. дітей, які живуть на вулиці. Коли ми розробляли і втілювала цю рекламну кампанію основним завданням був заклик, аби люди не закривали очі на проблему дитячої безпритульності. Бо ігноруванням ми не вирішуємо проблему, а лиш загострюємо її.

При повній відсутності медіа-бюджету кампанії проект вдався резонансним – він став почутим і прочитаним, адже про нього багато писали в друкованих виданнях і в Інтернеті, говорили на телебаченні. До нас навіть звертались представники фонду, який займається безпритульними дітьми в Коста-Ріці! Отже, результату ми досягли – проблему вуличної безпритульності актуалізовано, зроблено це якісно, щиро й ефектно», – каже Павло Клубнікін, арт-директор «Лео Барнетт Україна».
 

Десятки людей з особливими потребами здійснили 35-кілометрову прощу
20.06.2011
10 -11 червня із подякою та молитвою про здоров’я, життя люди з особливими потребами здійснили прощу з Дрогобича до Самбора (Львівська область), до Чудотворного образу

Самбірської Богоматері. Холодна та дощова погода не завадили ході, яка підтримувалась натхненним співом пісні «Ми є родина…. у Христі».

Почалась проща для неповносправних людей суботнім ранком із богослужіння в дрогобицькому Карітасі, під час якої отці Ігор Козанкевич та Роман Федько благословили прочан на добру путь. Витримки, сили, Божого благословення і легкої та швидкої дороги прочанам також прийшли побажати Люба Соляник, спеціаліст Дрогобицького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, також її колеги.

 

Завзяття, відкритість та ініціативність людей з особливими потребами та їх наставників з місцевого Карітасу завжди високо оцінюють оточуючі, влада та партнерські організації.

З Дрогобича вирушило 47 осіб, серед яких неповносправні, їх батьки, працівники і волонтери Карітасу та інші бажаючі. Найстаршою учасницею цьогорічної прощі стала Анна Боднар, якій виповнилося 82 роки і яка своїм завзяттям, ентузіазмом і любов’ю неабияк надихає прочан.
 
Основною метою пішого заходу було прославлення і подяка Богові, приготування до свята Зіслання Святого Духа. Також важливим моментом цієї прощі було привернення уваги громадськості міста, навколишніх сіл, релігійних спільнот та держави назагал до життя людей з особливими потребами.

 

Адже поміж нас є чимало людей з особливими потребами, але не дуже часто зустрічаємо їх на вулицях ─ вони здебільшого живуть ізольовано, в обмеженому психологічному і просторовому осередку. Потребуючи нашої уваги, визнання і включення до справ суспільних.

«Такими заходами ми хочемо показати, що ці неповносправні особи є потрібні суспільству, вони також займають своє особливе місце в християнській та людській родині. Зрештою, вони не є чимось гірші чи нижчі за нас, натомість часто навіть будучи зразком мислення і поведінки», ─ розповідає координатор проекту «Мережа центрів дозвілля та соціальної адаптації для людей з вадами розумового розвитку» Карітасу України Людмила Сухарєва.
 
Обличчя людей, які проходили мимо неповносправних або проїжджали в попутних машинах, відображали здивування і захоплення силою волі прочан вирушити в неблизьку дорогу навіть при погодних умовах, які не дуже сприяли пішій ході. Загальна протяжність маршруту складала близько 35 км. За час прощі неповносправних людей радо зустрічали в храмах тих населених пунктів, через які вони проходили: парафіяни спільно з прочанами молилися, гостинно приймали, надавали прихисток.
 
«Вже третій рік поспіль ми приймаємо участь у пішій прощі до м. Самбора, і щоразу на перших кілометрах  прощі нас супроводжує дощ. Люди з особливими потребами сприймають дощ, як Боже благословення, ─ їх це дуже тішить.

Тут вони відчувають єдність з Богом, пишаються своєю силою і відмовляються від допомоги. В цей момент вони стають раптом дуже дорослими і відповідальними. Для мене ─ це велике щастя бути поряд з ними», – координатор Центру для людей з особливими потребами «Дивовижні долоні» Людмила Смолень.
 

Учасники клубу літніх людей із Коломиї відвідали львівський музей-меморіал
18.06.2011
На початку червня представники Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії спільно з Асоціацією економічного розвитку Коломийщини здійснили поїздку до Львова. Основними 

учасниками одноденної подорожі стали одинадцятеро репресованих в минулому «за політичні злочини» жителів Коломиї. Пунктом призначення став Національний музей-меморіал жертв окупаційних
режимів, який сформовано на базі колишньої тюрми на Лонцького у Львові. 

 

«В часи сумних минулих літ лише одна фраза «Відправили на Лонцького» сіяла страх в душах людей, адже звідти практично ніхто живим не повертався. З самого початку приміщення проектувалося і будувалося так, щоб утримувати тут саме політичних в’язнів. Окупаційна влада минулого століття змінювала одна одну, але в’язниця весь час мала одне і те ж призначення ─ знищувати»,  ─ дізнаємося із розповіді екскурсовода музею-меморіалу.

Менеджер Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії Роман Рєзнік розповів, що дана поїздка, а також ряд інших, стали можливими завдяки реалізації проекту «Місце зустрічі – діалог», яку фінансує німецький фонд, заснований з метою допомоги жертвам тоталітарних режимів.

«Дуже приємно і водночас хвилююче побувати в цьому музеї. Заходячи сюди, одразу щось перевертається всередині. Дуже важко дивитися на фотографії, де окупаційна влада чинить розстріли наших людей. Дивитися на ці камери, де перебували українці, дуже важко…» ─ ділиться своїми враженнями учасниця екскурсії, голова молодіжної ради міста Коломиї Інна Якуб’як.

Найціннішим експонатом музею є саме приміщення з одиночними камерами, які були переповнені до такої міри, що на одну людину припадало близько половини квадратного метра площі, камери смертників, кабінет слідчого, який приймав рішення про розстріл без будь-якого суду і підписував смертні вироки цілими списками, подвір’я зі стіною, біля якої здійснювалися багаточисленні розстріли, кімната-фотолабораторія.

Мирослав Ромаш в часи Другої світової війни був заарештований за участь в ОУН УПА. Спочатку 21-літній юнак потрапив в яблунівську в’язницю, потім в коломийську (приміщення гардинної фабрики), потім був на «пересилці» у Львові, а далі були багато тисяч кілометрів далеко від рідної України. Пан Мирослав провів одинадцять років життя в північних російських землях.

«Ця поїздка нагадала мені роки моєї молодості. Нас утримували в таких самих жахливих умовах. Ми спали на підлозі, і місця було настільки мало, що спати можна було лише сидячи. Тяжко те все згадувати», ─ зі сльозами на очах згадує Мирослав Ромаш. Такі ж самі думки читалися на обличчях всіх ветеранів, які кращі свої роки віддали на вівтар здобуття незалежності.

Українцям нині варто побувати в музеї «Тюрма на Лонцького», щоби певніше рухатися вперед, жити із знанням правдивої історії, розумінням минулого, а відтак ─ дійсною оцінкою майбутнього. В тюрмі на Лонцького помирали десятки тисяч людей, які були цвітом нації. Причому катівня приймала в свої тісні обійми не лише українців, а також в різні часи поляків, євреїв, румунів.

 

Там зосереджено біль цілих поколінь, які попри безнадію залишитися серед живих вірили в краще майбутнє для нащадків. Якщо ми не боїмося згадувати такі сторінки і берегти їх для прийдешніх поколінь, ─ значить ми знаємо, чиї ми діти і за що боролися наші діди і прадіди.
 

Студенти Львівської політехніки допомогли провести літній табір для неповносправних осіб
17.06.2011
З 26 по 29 травня молодь з особливими потребами, їх батьки, асистенти та волонтери  Центру дозвілля і соціальної реабілітації для

неповносправних молодих людей Карітасу Львів  УГКЦ відпочивали в с. Тухля у Карпатах. Літній табір для майже 30 осіб став можливим завдяки мікропроектові,
який здійснили  практиканти кафедри соціальної роботи Львівської
Політехніки.

 

Завдяки активній участі у роботі проекту Центру дозвілля та соціальної  реабілітації для неповносправних молодих людей студенти не лише набрались досвіду роботи з підопічними проекту, але отримали також можливість спробувати себе у написанні мікропроектів з пошуку коштів для дофінансування діяльності цього осередку. 

Студентки Ірина Каштелян, Віра Жадковська, Мар’яна Монич і Наталя Андрушків обдумали та написали проект до Львівської Освітньої Фундації, яка за підтримки фонду Генрі Науена фінансово забезпечила організацію оздоровчого заходу для людей з особливими потребами зі Львова.

В рамках рекреаційного табору молоді неповносправні люди впродовж кількох днів відпочивали в горах і на річці Опір, ходили в походи і брали участь в спортивних змаганнях, мали творчі заняття. Також молодь відвідала місцеву церкву св. Миколая, де паламар люб’язно розповів її історію, побували біля пам’ятника Захарові Беркуту та пили воду з однойменної криниці.

«Щовечора молоді люди збирались і спільно співали українських пісень. В той час батьки могли поспілкуватися поміж собою, поділитися цінним досвідом і просто провести час разом.
Програма табору була сповнена багатьох активностей, радісних розваг і щирого спілкування. Завдяки студентам Львівської політехніки ця поїздка видалася дуже цікавою та змістовною, ─ за що ми їм дуже вдячні», ─ каже Наталя Загайко, координатор Центру дозвілля і соціальної реабілітації для неповносправних молодих людей львівського Карітасу.

Центр дозвілля і соціальної реабілітації для неповносправних молодих людей цьогоріч відзначає своє 10-річчя. Тут гармонійно поєднані не лише праця і дозвілля, соціальна реабілітація неповносправних осіб, ─ цей осередок став місцем для розкриття і реалізації безлічі індивідів, талантів і особистостей.

 

Також молодь Центру багато років поспіль виготовляє свічки для всеукраїнської благодійної акції «Різдвяна свічка», що сприяє роботі Карітасу України в сфері захисту і опіки над дітьми із малозабезпечених сімей, сиротами і напівсиротами, безпритульними дітьми.

«Незважаючи на насичений режим нашого відпочинку і втому, всі ми дуже задоволені. Особливо мені запам’яталась ватра в останній вечір табору і роздані листівки на пам’ять про відпочинок у Тухлі!», ─ ділиться враженнями Андрій, учасник відпочинку у Карпатах.
 

Неповносправна молодь зі Стрия приймає активну участь у житті місцевої громади
15.06.2011
Молодь Центру соціальної адаптації та реабілітації для людей з особливими потребами, що діє при  Карітасі Стрийської Єпархії УГКЦ, у щоденній своїй діяльності активно задіяні до

роботи центру, організовують різноманітні зустрічі, тематичні заняття, беруть участь у визначних подіях міста та парафії. Працівники  осередку
постійно підтримують своїх опікунів та шукають різні шляхи для їхнього
розвитку, роботи і розширення сфери діяльності.  

 

Завдяки налагодженій співпраці із Дроговизькою ЗШО I-III ст. Миколаївського району Львівської області та за сприяння о. Романа Коцопея нещодавно неповносправна молодь взяла участь у майстер-класі  по виготовленню декоративних дерев із бісеру, що був організований учнями 8 та 10 класів цієї школи.

 

Заступник директора школи, вчитель християнської етики, вчитель трудового навчання та учні школи привітно зустріли молодь та працівників Карітасу. Неповносправна молодь ж представили себе та свій Центр, який вони відвідують. Працівники школи ознайомили коротко із діяльністю школи, розповіли про походження бісеру та його види, роботи, які можна виготовляти з нього. Також учні школи представили свої раніше виготовлені вироби, продемонстрували деякі техніки роботи із бісером.

 

«Майстер-клас відбувався в дружній та радісній атмосфері. Наші користувачі навчилися виготовляти квіти фіалки та під час праці змогли поспілкуватися з учнями школи, що принесло всім багато радості та позитивних вражень. Бог у природі створив різноманітні квітки, великі і малі, проте кожна квіточка дорогоцінна для Нього.

Кожна зустріч користувачів нашого Центру з іншими людьми ─ це свідчення про важливість кожної людини в очах Божих. Дякуємо Богу за подаровану зустріч, дякуємо всім, хто до неї спричинився і за відкритість та щирість, проявлені до нас», ─ розповідає координатор Центру для людей з особливими потребами Оксана Ільків.

Із дозволу міської ради молодь із особливим потребами долучилась також до святкування Дня міста. Саме на початку літа, 5-6 червня, м. Стрий святкує свої уродини. Ця подія завжди проходить урочисто та радісно, проводяться різноманітні виставки, спортивні турніри та конкурси, концерти.

 

До цієї нагоди Центр Карітасу для неповносправних організував спеціальну виставку своїх робіт: паперові листівки, дерев’яні іконки, коралі із бісеру та інше. Батьки неповноправної молоді були залучені до організації та проведення виставки.  Було представлено маленький стенд із інформацією про Центр, роздано інформаційні буклети.

«Таку виставку ми проводимо вперше, переважно благодійні ярмарки проводилися нами раніше в межах тієї чи іншої парафії. Це цікавий досвід, який допоміг нам поширити інформацію серед різних верств населення, оскільки підходили і старші люди, і молодь, і підлітки, і діти з батьками, інші мешканці, гості нашого міста», ─  ділиться досвідом о.Василь Гушуватий, директор стрийського Карітасу. 

На Волині відкрито соціальний центр для дітей трудових мігрантів
13.06.2011
На початку червня у м. Нововолинськ Волинської області відбулося урочисте відкриття дитячого соціального центру для дітей трудових мігрантів.

Засновником є місцевий осередок Карітасу, що розпочав свою роботу в даному регіоні у лютому минулого року.

Соціально-молодіжний центр опікується нині близько 120 дітьми і підлітками, батьки яких перебувають на заробітках за кордоном. Явище так званого соціального сирітства є дуже актуальним в Україні, адже масштаби трудової міграції досі залишаються одними з найвищих у Європі, і державна влада не вживає суттєвих заходів задля зміни даного стану речей.

 

За різними підрахунками експертів, в еміграції нині перебуває від 2 до 5 мільйонів українців.
Внаслідок трудової міграції велика кількість дітей залишаються на опікунстві родичів, пристарілих людей чи сторонніх осіб. Такі діти позбуваються батьківського виховання, належного спілкування, тепла й любові.

У відповідь на дану проблему Карітас України спрямовує свою діяльність на опіку дітьми трудових мігрантів.

 

Працівники Карітасу – професійні психологи, педагоги, соціальні працівники і духовні наставники – сприяють розвитку дітей і підлітків, проводять із ними дозвілля, допомагають із успішністю в шкільному навчанні, організовують індивідуальні і групові заняття, перегляд та обговорення фільмів, рекреаційний відпочинок та екскурсії.

Соціально-молодіжний центр у Нововолинську працює з вересня 2010 року. В його подальших планах – продовження і урізноманітнення методів роботи із дітьми, чиї батьки перебувають за кордоном, проведення спеціальної роботи з їх родичами, залучення до роботи соціального центру волонтерів. Також відбувається постійне підвищення кваліфікації працівників.

На урочистому відкритті дитячого центру були присутні єпископ Луцького екзархату Кир Йосафат Говера, представники місцевої влади і бізнесу. Їх підтримка і фінансове сприяння роботі  Карітасу дозволяють як у повсякденній роботі, так і в організаційному розвитку і розширенні поля діяльності.

 

«Ми раді, що в м. Нововолинськ з’явився, зміцнюється і збільшує масштаби роботи Карітас. Їх робота є соціально значущою і підкріплює дії влади в напрямку здійснення соціального захисту потребуючих категорій населення. Міська влада радо підтримує і підтримуватиме їх ініціативи, плани і діяльність», – сказав заступник міського голови Сиротюк Ю. І.

Найближчою ж подією, на яку з нетерпінням очікують і діти, і працівники соціального центру – це літні відпочинкові табори на озері Свитязь (Волинська область, Шацькі озера), що розпочнуться 13 червня.
 

Хто зупинить епідемію абортів в Україні? Ми – за життя!
12.06.2011
За даними МОЗ, щороку близько 200 тисяч українок роблять аборти ─  штучне  самовільне переривання вагітності. І хоча з року в рік, як стверджують медики, українські жінки все менше роблять аборти, за кількістю таких операцій

Україна все одно втричі перевищує європейські показники.

 

Офіційна статистика стверджує, що у 1990 році в Україні було зроблено 1 млн. 19 тис. абортів, у 1995р. – 740 тис., у 2000р. – 434 тис., у 2005р. – 264 тис., у 2006р. – 230 тис. Завідувач відділення Інституту педіатрії, акушерства та гінекології Академії Медичних Наук України Тетяна Татарчук каже: «Протягом останніх 5 років ми практично стоїмо на місці. Лікарі зробили багато, але далі  ми дійшли до тієї стінки, яку медики не можуть подолати самі. Це вже суспільна проблема», – говорить вона.

Так, на 500 тисяч пологів припадає сьогодні близько 200 тисяч абортів. Дану ситуацію можна проілюструвати, як підлітка, який досягнув незалежності і свободи, але абсолютно не знає, як з нею поводитись. Так само і Україна, яка 20 років тому набула незалежності, ─ і за підрахунками експертів досягла кількості близько 30 млн. абортів, ─ що свідчить про те, що даною свободою користуватись не навчилась.

У міжнародний День захисту дітей, 1 червня, у Донецьку відбулося щорічна святкова хода «За життя» за участі віруючих з кількох церковних громад міста. Ця ініціатива відбувається в Донецьку вже 9-й рік поспіль. Її організатором є Християнська церква «Слово життя» м. Донецька Української Християнської Євангельської Церкви (УХЄЦ), також традиційно акцію підтримують ієрархи і парафіяни Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ КП), Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) та протестантських церков.

Центральними вулицями міста відбувається хода близько 40 священиків УХЄЦ, УПЦ КП, УГКЦ і понад 800 парафіян помісних церковних громад. Звуки дзвонів, плакати та прапорці в руках віруючих заявляють про їх небайдужість і позицію проти абортів та на захист життя ненароджених дітей. Завершується урочиста хода на центральній площі Донецька.

«Ми закликаємо кожного: станьте за життя! Давайте вірити разом, що аборти припиняться, і Україна стане цивілізованою країною, де діти стануть найбільшою цінністю!», – підкреслив на цьогорічній акції єпископ Леонід Падун, Старший єпископ УХЄЦ.

Директор Карітасу Донецьк, канцлер Донецько-Харківського екзархату УГКЦ о. Василь Пантелюк, окрім служіння тисячам ув’язнених в Донецьку, роботі із дітьми вулиці, ВІЛ-інфікованими та безпритульними, відстоює активну громадську позицію у захисті новонароджених дітей. Цьогоріч він також підтримав акцію «За життя».

 

На центральній площі Донецька він слушно зазначив: «Якщо немає народжуваності – немає життя, немає здоров’я ні духовного, ні фізичного, ні економіки, науки та сільського господарства, немає і священиків. Ми – за життя! Наших дітей і Україн».

 

Важливо усвідомити, що проблема великої кількості абортів торкається кожного з нас ─ якого віросповідання, соціального статусу, віку, національної приналежності, статі чи сімейного статусу Ви не були.

 

Це ─ відповідальність за майбутнє нашої країни, держави та суспільства.