Місяць: Березень 2013

29.03.13, Одещина
З вересня 2009 року на Одещині працює Консультативний центр по запобіганню торгівлі людьми і наданню допомоги постраждалим від цього злочину. Такі соціальні центри Карітасу України діють в Хмельницькому, Одесі, Івано-Франківську і Дрогобичі.

В міських і обласних Центрах зайнятості проводиться робота з безробітними, ? це є частиною превентивної діяльності щодо торгівлі людьми. Також ведеться робота із учнівською та студентською молоддю. Окремо Карітасом проводиться робота щодо забезпечення комплексної реінтеграційної допомоги постраждалим від торгівлі людьми через надання їм психологічної та юридичної підтримки, соціальної та медичної допомоги, а також допомоги у працевлаштуванні.  

Останні статистичні дані свідчать, що торгівля людьми нині вимірюється 600- 800 тисячами осіб у світі щорічно. Їх продають за кордон з метою експлуатації (за оцінками уряду США). Понад 1,2 мільйони дітей щороку стають жертвами торгівлі людьми (за даними Дитячого Фонду ООН).

Понад 110 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми, починаючи з 1991 року (за оцінками МОМ). На сьогоднішній день значно зростає кількість потерпілих від торгівлі людьми на території України, ? це і наші співвітчизники, і біженці з інших країн.

Любов Бутковська, координатор Консультативного центру по попередженню торгівлі людьми м. Южного, розповідає: «Наша робота є перш за все профілактичною, ? ми приділяємо особливу увагу запобіганню торгівлі людьми у співпраці з державними установами в галузі cоцiальної політики та освіти, з правоохоронними органами. Надаємо також індивідуальні консультації і тренінги групам умовно засуджених людей, безробітним, мігрантам, індивідуальне консультування мігрантів, надання інформації у ЗМІ, телефонне консультування.  Також працівники Карітасу розробляють навчальні матеріали для середніх шкіл, коледжів, центрів зайнятості Южного та Одеси з використанням різноманітних методик».

Дещо раніше в Южному відбувся конкурс дитячих малюнків «Світ без насильства», участь в якому взяли учні всіх середніх загальноосвітніх шкіл і школи мистецтва. Акція була присвячена міжнародному дню скасування рабства. «Світ без насильства» – це конкурс дитячих малюнків, спрямований на усвідомлення громадськістю проблеми торгівлі людьми, нелегальної трудової міграції, форм сучасного рабства та бачення дітьми світу без цих проблем. Завдання конкурсу – мовою малюнків продемонструвати світ без насильства очима дітей, показати контраст між гармонією та дисгармонією, які спричинені торгівлею людьми, нелегальною трудовою міграцією, сучасним рабством.

13-річний Сергій Кульчицький ділиться своїм баченням: «Я відобразив на своєму малюнку, що кожна дитина має право народитися здоровою та щасливою. Без насильства, без війн, без наркотиків! Щоб всім дітям світило яскраве і тепле сонечко, поряд були батьки і друзі!»

Цей конкурс є складовою частиною правової освіти дітей, яка має на меті фундаментальне вивчення і засвоєння неповнолітніми положень Конвенції ООН про боротьбу з торгівлею людьми та відповідає вимогам Державної цільової програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року.

Підбиття підсумків і виставка дитячого конкурсу відбулись в Міському будинку культури  «Дружба». Присутніми було понад 100 дітей, також директори шкіл і завідуючий відділом сім’ї та молоді южненської міської ради. Переможці отримали цінні призи (флешки, MP3-плеєри), усіх учасників свята було запрошено на святковий стіл.

Кількість учасників тренінгів по запобіганню торгівлі людьми в міському центрі зайнятості м. Южне за минулий рік склала майже 900 людей. Також  у 2012 році працівники Карітасу провели інформаційні заходи для майже 700  учнів старших класів шкіл Южного. Южне є досить малим містом (менше 30.000 жителів), робочих місць недостатньо, тому люди в пошуках роботи їдуть у великі міста та інші країни. Робота Карітасу України по протидії торгівлі людьми відтак є особливо важливою тут.

27.03.13, Волинь
«Свято бабусь» – під такою назвою відбулось нещодавно родинне свято в соціально-молодіжному центрі Карітасу Волинь. На нього завітали бабусі підопічних дітей проекту «Соціальна та психологічна підтримка дітей трудових мігрантів», а також жінки поважного віку, учасниці проекту «Організація діяльності центру «Довіра» для жертв тоталітарних режимів».

«Мета проведеного заходу – виховати любов і повагу до старших членів родини – бабусь, розвивати в дітей чуйність, доброту та милосердя. Саме милосердя є головним принципом в діяльності Карітасу», – каже Вікторія Скриннікова, місцевий координатор роботи з дітьми і молоддю.

Свято проходило в залі, який був оформлений за зразком бабусиної світлиці. На дошці діти розмістили гарно написаний і прикрашений рушниками плакат «Наші бабусі». Оформлення кімнати соціального центру містило також виставку дитячих робіт “Улюблені квіти – бабусям” та  фотомонтаж “Бабуся і я”, який був продемонстрований на проекторі психологом центру Наталією Гавронською.

Під час святкування діти майстерно читали вірші, гуморески, виконували пісні, присвячені улюбленим бабусям, приймали участь в різноманітних конкурсах та вікторинах. Соціальний педагог Тетяна Галицька, яка виконувала роль ведучої разом з дітьми. Вона наголосила, що цей захід вчить поважати життєвий досвід старших членів родини, прислухатися до їхніх порад та допомагати їм.

Присутні на святі бабусі співали, розповідали про себе, грали в цікаві ігри з дітьми. На згадку про родинне свято онуки подарували бабусям квіти та  віночки, які виготовили своїми руками в стилі торцювання – сучасного виду ручного мистецтва. За ці незвичайні подарунки бабусі віддячили дітям «гостинцями від зайчика».

На завершення свята для усіх присутніх відбувся солодкий стіл, за яким  учасники заходу емоційно обговорювали цікаво проведений час.  Що найважливіше – ініціатива проведення такого заходу і сам захід був сповнений дитячої щирості, дійсної поваги до старшого покоління.

25.03.13, Львівщина
Здавалося б, що про проблему нелегальної міграції та торгівлі людьми знають усі. Але  все одно кількість осіб, які потерпають від цього лиха в Україні та в інших країнах, з кожним роком хіба зростає. Не зменшується кількість звернень потерпілих від торгівлі людьми і в Консультативний центр по запобіганню торгівлі людьми і наданню допомоги постраждалим, що у м. Дрогобич на Львівщині. Саме тому тут активно проводять превентивні заходи, щоб мешканці і гості міста різного віку і соціального статусу  знали про цю проблему і могла захистити себе, рідних.

«Однією з наших найулюбленіших і найчастіше відвідуваних аудиторій є шкільна та студентська молодь. Уже протягом декількох років ми проводимо різноманітні заходи для учнів та вчителів загальноосвітніх шкіл міста Дрогобича. Цього року ми розпочали роботу з загальноосвітньою школою №, 4 в якій провели декілька тренінгів для старшокласників та вчителів.

Уже вкотре з інформаційними тренінгами ми завітали і в Дрогобицький міськрайонний центр зайнятості. Як відомо, саме особи, які є у відчаї через неспроможність знайти роботу, найчастіше стають жертвами посередників та різних шахрайських схем», — ділиться новинами про роботу Наталя Голинська, місцевий координатор проекту.

Вперше працівників Карітасу запросили провести тематичну зустріч в Школу Сімейного Консультанта. Ця школа готує майбутніх консультантів для родин. Випускники школи  в ході своєї майбутньої роботи часто зустрічатимуться з сім’ями, в яких будуть проблеми, пов’язані з нелегальною міграцією. Ще одне запрошення провести тренінг на тему нелегальної міграції та торгівлі людьми нещодавно було отримано від соціального центру матері і дитини в Дрогобичі.

Також тренінг і консультації проводяться в Дрогобицькій  духовній семінарії для семінаристів та їхніх викладачів. Кажуть, що ця аудиторія є однією з найактивніших. Безліч запитань, обговорення різноманітних ситуацій та проблем сьогодення щоразу роблять розмову надзвичайно активною та корисною, — як для працівників Карітасу, так і для їх слухачів.

Нагадаємо, що в Карітасі Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ діє «Консультативний центр з протидії торгівлі людьми». Якщо Ви або хтось із Ваших рідних потрапив у біду за кордоном і потребує допомоги, у Карітасі Ви  можете отримати:
–    психологічну допомогу;
–    матеріальну допомогу;
–    медичну допомогу та скерування на лікування ;
–    при потребі – юридичні, медичні та інші соціальні послуги;
–    допомогу  у розшуку зниклих за кордоном людей.
–    консультації з питань виїзду за кордон;
–    інформацію про посольства та консульства України за кордоном.

Звертайтесь за адресою: Дрогобич, вул. Чорновола, 4. Або телефонуйте за номером: (+38 0244) 2 24 58.

Також спеціалізовані соціальні центри по протидії торгівлі людьми Карітасу України діють в Хмельницькому, Одесі (та м. Южне), Івано-Франківську.

22.03.13, Коломия
о. Сергій Триф’як, директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії повернувся з Києва з переможною статуеткою янгола, а також із дипломом, який свідчить, що Коломийський Карітас переміг у конкурсі «Благодійна Україна – 2012» у номінації «Благодійник – регіональний благодійний фонд».

Розвиток благодійництва в Україні – це важливий чинник розвитку українського суспільства загалом, переконані організатори національного конкурсу «Благодійна Україна – 2012». Асоціація благодійників України заснувала цей конкурс задля відзначення кращих благодійників і найбільш ефективних благодійних ініціатив в Україні з метою популяризації благодійництва як прикладу успішної роботи з громадою і дієвого шляху вирішення нагальних суспільних проблем.

Раніше – у 2008 і 2009 роках –  роботу Карітасу України вже відзначали як зразкову для благодійних і громадських організацій України. Так, Карітас України став переможцем у Національному конкурсі «Благодійник року — 2008» в номінації «Представництво міжнародного благодійного фонду чи недержавної організації». Тоді особливим чином були відзначені багатосторонність і масштабність праці Карітасу України, що відкрита для абсолютно усіх потребуючих людей.  А в 2009 році — перемога в національному конкурсі благодійних організацій України в номінації «Благодійна організація». Так само у 2007 році переможну статуетку і звання «Благодійник року» отримував за свою роботу Шпиталь імені Митрополита Андрея Шептицького, що діє при Карітасі України у Львові.

Протягом останніх років Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії реалізував чимало соціальних проектів, а також традиційно проводить масштабні благодійні акції. Коломийський Карітас зарекомендував себе надійним другом для всіх людей, які потрапили у складні життєві обставини. Така активна діяльність і соціальна позиція не залишилися поза увагою організаторів конкурсу.

Проте визначення та оголошення переможців «Благодійної України – 2012» відбувалося у Києві  в Українському домі  14 березня. о. Сергій Триф’як зізнається, що перемога у національному конкурсі стала неабиякою приємною несподіванкою.

«Наша перемога – це результат важкої щоденної роботи працівників Карітасу, наших волонтерів і партнерів. У значній мірі вона належить також тим людям, які довіряють та допомагають Карітасу, сприяють діяльності різними способами. Такі відзнаки є дуже важливими, адже свідчать, що Карітас рухається у правильному напрямку», – сказав на врученні нагороди директор Коломийського Карітасу.

20.03.13, Волинь
День спонтанного прояву доброти – одна з недавніх ініціатив благодійних організацій у різних країнах світу. Це свято має міжнародне значення і відзначається незалежно від громадянства, національності і релігійних переконань. «У цей день потрібно намагатися бути добрим до всіх, безмежно і безкорисливо. Добрі справи самі по собі повинні приносити задоволення, і при цьому, даючи щось іншим або допомагаючи їм, Ви не повинні очікувати нагороди», – вважає директор місцевого Карітасу о. Володимир Кметь.

Однак небагато людей в наш неспокійний час здатні на такий “подвиг” – у стані втоми, турбот і роздратування від насущних справ ми все частіше байдуже проходимо повз чужі проблеми, поки вони не торкнуться нас самих. І тоді ми шукаємо підтримку й участь у людей, для яких “безкорислива допомога”, “милосердя” і “чуйність” – не просто слова, а сенс життя, що став покликанням.

Для актуалізації цієї ідеї нещодавно в соціально-молодіжному центрі, що діє при волинському Карітасі,  відбулося святкування Дня спонтанного прояву добра.

Тематика свята повністю співпадає із місією організації –розвивати традиції доброчинної діяльності, реалізовувати соціальну роботу, творити добро та милосердя.  

Ведучі заходу розповіли присутнім про особу, яка стала втіленням добра у ХХ столітті – про Агнес Гонджа Бояджу, яку ми знаємо під її церковним ім’ям Матері Терези. Ціллю життя та основним двигуном цієї особи була допомога бідним, хворим і знедоленим. Мати Тереза отримала дозвіл Ватикану заснувати конгрегацію, яка зовсім скоро перетворилися у доброчинні місії. Їх завданням було піклування, за її власними словами, «про голодних, голих, бездомних, скалічених, сліпих, прокажених, усіх тих, хто для суспільства небажаний, про кого воно не піклується, про людей, що стали тягарем для громади й від яких усі відсахуються». Сирітські притулки, заклади догляду за хворими на СНІД, притулки для помираючих, у яких бідним надавався безкоштовний догляд перед смертю – усе це трималось на тендітних плечах цієї жінки.

Потім присутні переглянули науково-популярний фільм про Мати Терезу. Учасники проекту «Соціально-психологічна підтримка дітей трудових мігрантів» та учасники проекту «Організація діяльності центру «Довіра» для жертв тоталітарних режимів» мали можливість продемонструвати свої вміння під час виступів. Діти середніх класів з проекту Карітасу України по опіці дітьми трудових мігрантів читали вірші, присвячені доброті, співали пісні та проводили вікторину.

А наймолодші учасники заходу дитячий гурт «Дзвіночки» виконали цикл віршів про добро. Аматорський творчий колектив «Співоча надія», який утворився на базі гуртка народного співу проекту для жертв тоталітарних режимів, виконав пісні на тему доброти і любові до матері, Батьківщини. Найстарший учасник свята Пона Іван Федорович – активний член благодійного фонду та спілки ветеранів – розповів вірші Т.Г. Шевченка та інших українських поетів, закликав молодь до патріотизму, відданості та працьовитості.  

На завершення заходу доброти всім присутнім дітям були подаровані м’які іграшки та організований святковий стіл з солодощами, печивом і фруктами. Діти та люди похилого віку жваво ділилися між собою враженнями від проведеного свята.  

о. Володимир Кметь наприкінці закликав присутніх: «В це свято хочу побажати, щоб творення добрих справ  відбувалося не тільки тоді коли від тебе це очікують, а ставити щодня собі завдання: що очікує від мене Бог, коли я бачу його в ближньому. Це і є вияв спонтанного прояву доброти.

Благочинна діяльність Матері Терези була б неможливою, якби не підтримка філантропічно свідомих кіл. Така свідомість є вимогою часу і нині в Україні. Багато соціальних питань, які надзвичайно складно вирішити на рівні державних розпоряджень, можливо реалізовувати на місцях. Адже саме місцеві благодійні організації знають потреби конкретної спільноти. Як ніколи, на часі в Україні є потреба співпраці бізнесу із неприбутковим сектором, аби такі прояви добра, які реалізувала Мати Тереза, були можливими і в українському суспільстві!».

18.03.13, Україна
Пенітенціарне душпастирство Української Греко-Католицької Церкви спільно із Карітасом Київ оголошує про проведення у серпні 2013 року Всеукраїнської виставки-конкурсу мистецьких робіт засуджених «Переображення Господньою Любов’ю». «Мета виставки – посприяти кращій суспільній комунікації та процесу реінтеграції наших співгромадян, що опинилися у місцях позбавлення волі. Також при цій нагоді воліємо познайомити широкий загал із плодами співробітництва Церкви з Державною пенітенціарною службою України у справі їхнього повернення до суспільства», – повідомляє о. Роман Сиротич, директор київського Карітасу.

Твори, що беруть участь у конкурсі, мають відповідати темі – прагнення людини до світла, порозуміння і дарування себе іншим, за прикладом Ісуса Христа. Роботи можуть відображати як світський, так і релігійний мотив. На конкурс приймаються твори образотворчого мистецтва: вишивка, малюнки, картини, графіка, плоскорізьба (максимальний розмір: 50х40 см), а також мініатюри з різьблення чи ліпнини вагою не більше 400 грам.

Заявки на участь прийматимуться від осіб, термін перебування яких у пенітенціарних установах завершується не раніше січня 2014 року, а також від працівників пенітенціарної системи. Певне число учасників зможе отримати адресне сприяння у забезпеченні матеріалами для написання мистецьких робіт, про що необхідно написати звернення за адресою: о. Костянтин Пантелей, абон. скринька В-125, Київ 01001  (тел. 098 422 92 21, e-mail: panteley@ukr.net). Прийом заявок на участь у конкурсі припиняється, коли кількість поданих учасників досягне 300 осіб.

Виставка, що відкриється у Києві 11 серпня 2013 року під патронатом Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, буде нагодою для здійснення національного відбору 50 робіт на Міжнародний конкурс образотворчого мистецтва ув’язнених та засуджених. Розмір призового фонду та винагород авторам залежатиме від пожертв, зібраних організаторами в Україні. Вони будуть оголошені не пізніше 1 серпня 2013 року. Переможці серед неповнолітніх визначатимуться окремо від дорослих.

Більше інформації про подання роботи на конкурс.

Комунікація організаторів конкурсу з учасниками, а також сприяння у забезпеченні матеріалами буде тривати до 15 травня. Протягом 14-28 серпня планується проведення виставки-конкурсу у Києві та відбір кращих робіт на міжнародний конкурс. А вже 19 серпня організатори проголосять переможців конкурсу в Україні. До січня 2014 року 50 найкращих українських мистецьких робіт, що виконані ув’язненими людьми, братимуть участь у міжнародному конкурсі.

Відтак вже розпочато збір коштів Призового фонду для нагородження переможців Всеукраїнської виставки-конкурсу мистецьких робіт в’язнів «Переображення Господньою Любов’ю». Запрошуємо Вас посприяти процесу реінтеграції наших співгромадян,  що опинилися у місцях позбавлення волі: пожертвуйте   будь-яку допустиму для Вас суму, які стануть важливою допомогою для такої прекрасної справи!

Реквізити складання пожертв:
а) Благодійна організація «Благодійний фонд Карітас-Київ»
Код  ЄДРПОУ 21477781  
Відділення № 8 у м. Києві ЦФ ПАТ ”Кредобанк” в м. Києві МФО 325365   
р/р 2600301299143
З вказівкою – благодійна пожертва

б) або на картку в Приватбанку: N 4405885811621835.

15.03.13, Україна
В рамках проекту «Програма допомоги вдома (Домашня опіка) для людей похилого віку в Україні» нещодавно відбулися два семінари. Перший – для регіональних керівників проекту «Домашня опіка», другий – для директорів регіональних організацій Карітасу України. Сьогодні в Україні є близько 20-ти регіональних організацій Карітасу, і в 8-ми з них діє проект «Домашня опіка».

Карітас України вважає одним з найпріоритетніших напрямків своєї роботи діяльність, спрямовану на опіку станом здоров’я та якістю життя літніх людей. Втілюється така діяльність завдяки проектові «Домашня опіка» вже понад 12 років. Також у Львові діє медична установа Шпиталь ім. Митрополита Андрея Шептицького, надаються паліативні медичні послуги, функціонує реабілітаційний центр для узалежнених осіб, надається допомога людям, які живуть із ВІЛСНІДом.

Метою програми «Домашня опіка» є покращення якості життя самотніх осіб похилого віку, немічних, невиліковно хворих і тих, які внаслідок прогресування хвороби чи отриманої травми потребують постійної або тимчасової сторонньої допомоги. Працівники восьми соціальних центрів забезпечують потребуючих широким спектром послуг: догляд за тілом хворих і немічних, медичні послуги, ведення домашнього господарства, вирішення юридичних питань, організація дозвілля, консультації підопічних та їхніх родичів тощо.

Масштаб проекту охопив декілька тисяч людей похилого віку у різних областях України.

11 березня під час семінару для регіональних керівників «Домашньої опіки» у Львові провідними були дві теми – «Особливості соматичних і психічних розладів у хворих паліативного напрямку, тактика поведінки персоналу в ситуаціях невідкладних станів» та «Етичні аспекти спілкування з підопічними «Домашньої опіки» та їх родинами». У ролі тренерів для проведення семінару було запрошено Вікторію Каганяк і Оксану Дробик – досвідчених медиків, що працюють із паліативними хворими впродовж багатьох років, раніше проходили стажування в медичних установах за кордоном.

А 12 березня  до семінару для керівників  соціальних центрів Карітасу долучилися і директори регіональних організацій Карітасу України. Центральною була дискусія про можливості фінансування «Домашньої опіки» по закінченню проекту, про соціальне підприємництво в Україні, можливості  державного  фінансування. До участі в семінарі долучилися Олеся Саноцька (громадська організація «Оселя»,  м. Винники) та Юрій Лопатинський (соціальна пекарня «Горіховий дім», м.Львів) – вони мають чималий практичний досвід у соціальному підприємництві  і знають чимало особливостей такої діяльності.

Також Дзвенислава Чайківська, Ірина Маєвська та Ростислав Кісь – команда лобістської групи Карітасу України – розкрили тему можливості  державного  фінансування надання соціальних послуг і  адаптації незахищених категорій населення, правові механізми соціального підприємництва, критерії успішності соціальних підприємств.

Впродовж багатьох років проект «Домашня опіка» фінансувався різними спонсорами із Німеччини, Франції, Австрії тощо. З січня 2012 року цей проект фінансують  Фундація “Пам’ять, відповідальність і майбутнє” і Карітас Німеччини. Наприкінці 2013-го фінансування проекту завершується, і попри високу оцінку роботи Карітасу України у наданні соціальних послуг населенню України зовнішніми експертами, держава досі не знайшла механізмів фінансування такої роботи з центрального бюджету.

13.03.13, Львівщина
Щороку відзначають українці в Україні і в зарубіжжі річницю від дня народження геніального поета і художника Тараса Шевченка, «апостола  правди і свободи», борця за волю України.

Цими відомими рядками поетичного Шевченкового слова розпочався літературний вечір « Чоло схиляє Україна перед безсмертним іменем твоїм» за участю дітей мігрантів Карітасу в м. Борислав (Львівщина) та громадської організації «Союз Українок». Вечір був присвячений 199-ій річниці  від дня народження Т. Г. Шевченка.

Про велич особи Шевченка в історії України написав Іван Франко такі слова: «Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі  України  зробив більше, як десять побідних армій».

З вступним словом до присутніх звернувся о. Петро Підлубний, який наголосив на тому, що незважаючи на тяжку долю, на усі терпіння , які  довелося поетові побачити та пережити за його коротке життя, Т. Шевченко понад усе любив Україну, свій народ, страждав та тужив за ним на чужині, вірив у краще майбутнє свого краю.

Багато трагічних фактів з життя Т.Шевченка прозвучало з уст дітей Соціального центру для дітей трудових мігрантів, які у своєму виступі особливу увагу приділили дитячим рокам поета – сповнених невимовного болю та страждань після смерті матері, а згодом і батька. Діти з власним інтересом і особливою старанністю готувалися до свята. Деякі етапи Шевченкового дитинства юні підопічні Карітасу  майстерно передали у сценках під час проведення літературного вечору.

В святі також брали активну участь союзянки  громадської організації « Союз Українок». Вони майстерно виконували  твори Кобзаря, знайомили присутніх  з цікавими маловідомими  фактами останнього періоду життя Т. Г. Шевченка.    

Минуло 199 років від дня народження славного сина України. Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, у  чому черпають сили і надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:

Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Т. Шевченко

«Хай же й сьогодні і в наступні роки розбудови української держави обпікає промерзлі наші душі огнем словесним Шевченко, хай воскресає він, пророк народу нашого, повсякчасно у наших благородних помислах і державних ділах», – сказала на кінець заходу Марія Підлубна, працівник місцевого Карітасу.

11.03.13, Україна
Внаслідок низьких температур, морозів  і снігопадів у багатьох містах України на початку зими 2012-2013 виникли проблеми з обігрівом, водо – і електропостачанням,  доступом до віддалених населених пунктів. Велика кількість снігу, яка випала цьогоріч, перевищила позначку за останніх 130 років, а у Києві була найбільшою за всю історію метеоспостереження; температура сягала до -15С – -20С.  

Насамперед це спричинило велику шкоду  малозабезпеченим, людям похилого віку, хворим, безпритульним, узалежненим особам, ураженим бідністю дітям і молоді. Кілька сотень людей загинули від переохолодження на вулицях українських міст. Чималої шкоди завдано інфраструктурі міст і малим господарствам.  

Завдяки благодійникам з Карітасу Німеччини і Карітасу Відня український Карітас заснував мережу пунктів обігріву і благодійних їдалень для людей, що потерпають від холодної зими.

Ці ініціатива  спрямована на забезпечення представників уразливих категорій населення гарячими обідами, медикаментами, теплим одягом і взуттям. Працівники регіональних організацій Карітасу попередили таким чином велику кількість випадків переохолодження, надавали першу медичну допомогу постраждалим, також психологічну підтримку.

11 пунктів обігріву і харчування від Карітасу України працювали на базі регіональних організацій в різних областях України – Київській, Донецькій, Хмельницькій, Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській. Пункти обігріву були і стаціонарні, і мобільні.  Допомога  надавалася 700-900 людям щодня.

Всі регіональні організації Карітасу України мають багатий досвід функціонування медико-соціальних проектів, і це було вельми важливе в ініціативі надання допомоги жертвам холодної зими.  Для обстежень і надання медичної допомоги потребуючим особам задіювались працівники проекту «Домашня опіка».

У деяких соціальних центрах потребуючі люди мали додатково змогу прийняти душ, випрати брудний одяг, підстригтись. У кожному випадку мали місце соціальне і психологічне консультування. Більшість організацій Карітасу стикнулись із десятками хвилюючих випадків, коли вчасне виявлення і доставлення до лікарні потерпаючих від холоду людей, хірургічне втручання врятували життя людям.

Деяким організаціям Карітасу вдалось залучити кошти місцевих жертводавців, тернопільському Карітасу, до прикладу, навіть продукти власного підсобного господарства. У Дрогобичі (Львівщина) Карітас допомагав потерпаючим від холодів завдяки співпраці зі спільнотою взаємодопомоги “Наша Хата”, що діє задля і силами безпритульних людей. Це прекрасний приклад консолідації сил і Карітасу з місцевими громадами, і коли підопічні самі стають благодійниками.

Нагадаємо, що минулого року завдяки допомозі благодійників із Німеччини та Відня організації Карітасу в Україні забезпечували 12 пунктів обігріву і харчування для майже 1,5 тис. потребуючих осіб. Карітас України висловлює щиру і подяку донорам, волонтерам, партнерам за їх небайдужість до чужого горя, милосердя, турботу й увагу до нужденних.

07.03.13, Україна
В Україні поняття “волонтерські організації”, “волонтерство”, “волонтерський рух” для позначення важливого значення соціально-політичного життя суспільства дедалі стрімко набувають масового поширення. Хоча вітчизняне волонтерство має значно глибшу історію, як і благодійність.

У нашій країні чимала кількість молоді сьогодні готові присвятити себе допомозі іншим людям. Вони долучаються до роботи соціальних проектів, громадських і благодійних організацій, акцій допомоги, програм обміну волонтерами, молодіжних партій тощо. Однак до рівня розвитку волонтерства чи якості роботи громадських організацій в західноєвропейських державах, Австралії, Канада, США ще залишається багато кроків і етапі. 

Це пов’язано як із політично-економічними обставинами України, так і ментальними, історичними. Епоха радянської влади деформувала не одне покоління українців, їх громадянську культуру.

Улітку минулого року до організації Карітасу України, що діє на Львівщині (Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ) приїздили близько 20 гостей із Німеччини, Австрії, Бельгії, Франції та Голландії. Волонтери різного віку, статті, соціального статусу і інтересів витратили свою літню відпустку для подорожі в Україну з метою надання допомоги по відновленню притулку для безхатченків «Наша хата» (Львівщина). Чотири тижні поспіль тривав міжнародний будівельний табір, робота іноземних волонтерів і самих безпритульних кипіла, а місцева молодь і працівники Карітасу радо долучалися до доброї справи, також забезпечуючи дозвілля і знайомство з Україною для іноземних гостей.

Бельгійка Фіона Денаєр (Fiona Denayer) з містечка Лембік (Lembeek) була цього річ вперше в Україні. Вона радо ділиться своїми враженнями і думками про мотивацію до волонтерської праці:

– Фіоно, чим волонтерство є особисто для тебе?
– Це можливість поділитися своєю енергією з іншими людьми заради їхнього добробуту. Будь-яке бажання допомогти здатне спричинити позитивні зміни. Особисто я завдяки волонтерству можу побачити те, чого не бачу в повсякденному житті. Наприклад, протягом 2-ох тижнів в Україні я спостерігала за життям  алко- та наркозалежних людей.

Це було щось абсолютно нове ? подивитись на них не як на узалежнених, відкинутих, принижених, а саме як на людей, у яких величезна сила волі, натхнення до життя і повага до кожного свого дня в житті.

Також завдяки волонтерству я маю шанс зустрітися з людьми з різних країн, культур, світоглядів, пізнати щось нове. Я вивчаю історію, тому для мене це ще й пізнавально. Будь-яка волонтерська праця – це досвід і збагачення, дає шанс бути корисною, отримати практичні навички.

– Як трапилося так, що ти почала волонтерську роботу?  Як давно ти є волонтером?
– Спочатку був просто спортивний інтерес. Потім думка, що моє волонтерство стане корисним для людей, які перебувають у кризі.
3 роки тому я взяла участь у першій волонтерській поїздці в Єгипет. Ініціатором була наша бельгійська організація Bouword. В Єгипті я вчила дітей англійської мови і допомагала готуватися до школи, допомагала з успішністю.

– А як тобі вдається поєднувати волонтерство з навчанням?
– Я займаюся волонтерством переважно літом, під час канікул.  Тоді у мене виникає, власне, змога присвятити понад три тижні безкоштовній праці на благо інших.

– Фіоно, які враження залишились від України?
– Мені сподобалися Дрогобич і Львів! Україна має справді багату різнобарвну культуру.
Дуже поважаю Карітас за те, що вони намагаються покращити життя людям. У подальшому я хотіла би з ними співпрацювати. Українські волонтери, з якими я спілкувалася, дуже доброзичливі і добрі від самої глибини серця.

– Що би ти порадила людям, які хотіли би бути волонтерами, але не мають на це достатньо часу чи мотивації?
– Не вагатися! Благодійність і громадська активність ?  це грандіозне збагачення власної душі! Також подумайте про потребуючих людей, які довкола нам ? їх так багато і вони так вірять у доброту. Щасти Вам!

Довідка:
Прийняття майже 2 роки тому Закону України «Про волонтерську діяльність» (№ 3236-VI, 19.04.2011 р.) свідчить про визнання державою волонтерського руху як підвалини громадянського суспільства, виводить його на якісно новий рівень, посилює законодавчу базу щодо організації діяльності волонтерів. Але Ірина Маєвська, юрист Карітасу України, зазначає, що сам законопроект є доволі нейтральним, потребує внесення змін і доповнень до діючого законодавства.

Найважливішими зауваженнями є:
1. Волонтер  повинен досягти 18 років, а це обмежує права учнів шкіл долучатися до волонтерської діяльності, саме  у віці формування особистості.
2. Волонтери надають волонтерську допомогу на підставі договору з волонтерською організацією, тобто допомога, яку волонтер з власної ініціативи надаватиме іншій організації чи особі, не вважатиметься волонтерською.
3. Волонтерська організація зобов’язана застрахувати волонтера відповідно до Закону України “Про страхування”, а це покладає на організацію додаткові матеріальні витрати без диференціації такої необхідності відповідно до видів діяльності.
4. Закон не передбачає жодних заохочень чи підтримки для волонтера, таких як, пільг під час вступу до ВНЗ (як це є в інших країнах), зарахування волонтерської діяльності до навчально-виробничої практики тощо.

Оксана Гірчак, для Карітасу України