Як захистити дітей від небезпек в інтернеті, навчити розпізнавати маніпуляції та водночас зберегти всі можливості, які відкриває цифровий світ?
Ці питання були центральними під час міжнародної конференції Beyond the Screens: Responsibility, Tools and Practices for Children’s Safety in the Digital World («За межами екранів: відповідальність, інструменти та практики захисту дітей у цифровому світі»), яка відбулася 23–25 вересня 2026 року в румунському місті Тімішоара.
До їхнього обговорення були запрошені представниці Карітасу України – керівниця програми «Освіта, формація та захист дітей» Зоряна Лукавецька та менеджерка проєкту «Зміцнюємо Україну зараз» Анна Кілас.
Участь у конференції стала продовженням міжнародної співпраці, започаткованої в межах Ukraine Refugee Response Learning Platform. Ця платформа створила можливості для професійного діалогу, обміну знаннями та пошуку спільних рішень у сфері підтримки дітей і сімей, які постраждали від війни.
Захід об’єднав представників організацій Карітасу з України, Румунії, Польщі, Угорщини, Молдови та Франції, а також місцевої влади, поліції, соціальних служб і громадських організацій.
Завдяки участі в цій події Карітас України має можливість знайомитися з дієвими інструментами захисту дітей та адаптувати міжнародні практики до українських реалій. Водночас це також можливість поділитись українським досвідом побудови цифрової безпеки під час роботи з дітьми в умовах повномасштабної війни.
Розповідаємо детальніше про досвід та можливості нашої мережі щодо навчання дітей безпечної поведінки в інтернеті.
Між можливостями та загрозами
«В Україні ми не можемо недооцінювати позитивне значення цифрового світу, – пояснювала під час своєї панельної дискусії Зоряна Лукавецька.
У 2023 році приблизно половина українських школярів не мала можливості відвідувати школу очно. Діти навчалися вдома, причому багато хто перебував не у власних домівках, адже були змушені переїхати в інші регіони України або виїхати за кордон».
Керівниця дитячої програми Карітасу підкреслила, що освіта під час повномасштабної війни в Україні стала можливою лише завдяки онлайн-платформам та вчителям, які вже були підготовлені до дистанційного навчання під час пандемії COVID-19.
«Ми сприймали пандемію як катастрофу, але для України вона водночас стала своєрідною підготовкою до майбутніх викликів. Наші вчителі та школи вже мали відповідні навчальні програми, цифрові інструменти й досвід дистанційного викладання. Це трохи полегшило перехід до навчання в умовах війни, хоча, звичайно, не усунуло всіх проблем», – уточнила вона.
Цифрові технології також стали важливим інструментом спілкування. Діти опинилися розкиданими по всій Україні та світу. Завдяки інтернету вони могли продовжувати спілкуватися з тими, з ким раніше були близькими. Це давало їм певне відчуття емоційного комфорту.
«Багато дітей також змогли продовжити навчання в українських школах, залишатися частиною української освітньої системи та підтримувати зв’язок з українською мовою і культурою», – розповіла колегам Зоряна Лукавецька.
Водночас війна значно загострила ризики, з якими українські діти стикаються в цифровому середовищі. Ідеться не лише про традиційні загрози – кібербулінг, шахрайство, порушення приватності чи небезпечні онлайн-знайомства. Особливу небезпеку становлять поширення жорстокого воєнного контенту, інформаційно-психологічні маніпуляції та спроби ворога залучити неповнолітніх до протиправної діяльності.
«Контакт із жорстоким контентом може посилювати травматичний досвід, який діти вже пережили в реальному житті. Вони могли постраждати від обстрілів, вимушеного переміщення, втрати батьків або інших близьких людей. І коли під час комп’ютерних ігор чи перегляду матеріалів в інтернеті вони знову стикаються з подібними ситуаціями, це може ще більше травмувати їх. Тому для психологічного стану дітей такий досвід може бути надзвичайно небезпечним», – наголосила Зоряна Лукавецька.
Масштаби проблеми підтверджують результати Національного дослідження щодо онлайн-безпеки дітей в Україні, проведеного у 2026 році дослідницькою агенцією Sense Research на замовлення громадської організації Dignity Online. Згідно з його результатами, 74% школярів протягом року хоча б раз стикалися в інтернеті з жорстокими кадрами війни, а 54% підлітків зазнавали кібербулінгу.
Карітас України окремо акцентував увагу на загрозі вербування дітей через соціальні мережі та месенджери, адже зараз Європа перебуває на порозі гібридної війни з Росією та збільшується кількість диверсій, які трапляються на території сусідніх нам країн.
Маніпуляціями, залякуваннями, шантажем та іншими способами дітей використовують для збору інформації, диверсій, підпалів автомобілів військовослужбовців і волонтерів, пошкодження військового обладнання та напади на об’єкти, пов’язані з військовою діяльністю.
«Це реальна загроза. Те, що починається як контакт у цифровому просторі, може перерости в цілком реальні злочини», – підкреслює Зоряна Лукавецька. За останніми даними Служби безпеки України, 327 неповнолітніх українців російські спецслужби залучили до диверсій і терористичної діяльності лише за останні три роки.
Практична робота з цифрової безпеки
Карітас України має розгалужену мережу. У різних регіонах країни працюють 50 Просторів дружніх до дитини і дитячих центрів, а також 51 «Простір щастя» при шкільних навчальних закладах. Щороку понад 26 тисяч дітей відвідують наші регулярні заняття, групові заходи, тренінги та мають індивідуальний супровід.
Це дає можливість системно та адресно говорити з дітьми про цифрову безпеку, а не в межах окремих інформаційних кампаній.
За роки повномасштабної війни напрацьований значний досвід та широкий набір інструментів для навчання дітей безпечної поведінки в інтернеті: проводяться інтерактивні заняття, тематичні тренінги, вікторини, квести, рольові ігри та обговорення реальних і змодельованих ситуацій.
Діти вчаться захищати персональні дані, розпізнавати маніпуляції, протидіяти кібербулінгу, критично сприймати інформацію, встановлювати особисті кордони та звертатися по допомогу в небезпечних ситуаціях. До окремих заходів долучаються представники Національної поліції.
Методики адаптовані до віку та потреб дітей. Для наймолодших використовуються прості та зрозумілі вправи про особисту інформацію, спілкування з незнайомцями та довірених дорослих. Із підлітками обговорюються складніші питання: цифровий слід, безпека акаунтів, фішинг, онлайн-шантаж, сексуальна експлуатацію, дезінформація, маніпуляції та ризики вербування.
Фахівці Карітасу використовують матеріали освітнього проєкту #stop_sexтинг, уроки «Моя приватність», посібник «Безпечно про небезпечне», ресурси «Дія.Освіта», методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України, а також практичні інструменти на кшталт чат-бота «Кіберпес», що допомагає розпізнавати кібербулінг і знаходити шляхи захисту.
Окремим напрямом є робота з батьками та педагогами, аби дорослі могли вчасно розпізнати загрозу і допомогти дитині.
Коли дитина вже опинилася у небезпечній ситуації, фахівці Карітасу можуть надати психосоціальну підтримку, допомогти визначити подальші дії, залучити батьків або законних представників та, за потреби, перенаправити до спеціалізованих служб.
***
Карітас України щиро дякує Карітасу Румунії та його виконавчій директорці Дойні Кринґашу (Doina Crângașu), а також Secours Catholique – Caritas France за організацію конференції та багаторічну роботу над захистом дітей у цифровому середовищі.
Особливо цінуємо те, що наші колеги не обмежуються вирішенням проблем онлайн-безпеки на національному рівні, а виносять їх на міжнародний порядок денний, об’єднують громадські організації, державні інституції та експертів, а також послідовно виступають за залучення самих дітей до обговорення рішень, які стосуються їхньої безпеки в інтернеті.
Окремо вдячні за щиру зацікавленість викликами, з якими стикається Україна, та увагу до становища українських дітей, які зростають в умовах повномасштабної війни. Для нас надзвичайно важливо, що досвід цих дітей стає частиною міжнародного діалогу, а спільна робота допомагає знаходити ефективніші рішення для їхнього захисту та підтримки.
