Місяць: Грудень 2012

31.12.12, Львівщина
Більш, як 4 роки Карітас у м. Дрогобич (Львівщина) опікується молоддю і дорослими, що мають особливі потреби. Їм надається психологічна і соціально-матеріальна допомога, молоді неповносправні люди мають змогу щодня перебувати в денному соціальному центрі, де вони набувають соціальних навичок і самостійності, розвивають свої творчі здібності.

Цьогоріч Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ виповнилось 10 років, ? десятиріччя служіння потребуючим ближнім і професійного зростання. Сьогодення дрогобицького Карітасу – це постійна клопітка робота над впровадженнями інноваційних проектів, розвитком старих проектів та пошуку підтримки для реалізації благодійної справи.

Для прикладу, на даний час реалізується акція «Подаруй неповносправній дитині можливість», метою якої є забезпечення комп’ютерами та Інтернетом неповносправної молоді задля отримання можливості спілкування. Серед цікавих проектів є також «Школа сімейного консультанта», «Клуб літніх людей «Жива історія», Центр соціальної та психологічної підтримки дітей трудових мігрантів «Разом – сильніші», реабілітаційний центр для нарко- та алкоузалежнених осіб «Назарет».

«Наприкінці грудня завдяки акції «Подаруй неповносправній дитині можливість», що проводиться працівниками та волонтерами соціального центру для неповносправних людей, нам вдалося зробити щасливою ще одну дитину. 9-річна Василинка отримала ноутбук, про який давно мріяла», ? розповідає о. Ігор Козанкевич, директор місцевого Карітасу.

Волонтери центру «Допоможи іншому – стань приятелем» (раніше діяв за підтримки Фонду Розвитку Карпатського Єврорегіону і мережі нідерландських фондів «SKAN Fonds», нині продовжує діяти самостійно) покликом свого життя вважають допомагати неповносправним особам і дарувати їм тепло своєї дружби. Вони шукають осіб, які через важкі захворювання не мають змоги виходити з дому та спілкуватися із ровесниками, стають для них довготривалими друзями. Волонтери кажуть, що відвідати із подарунком людину один раз ? це добре, але не найкраще. Ми повинні відчувати не просто обов’язок, а щиру радість від тривалого спілкування з тими, ким опікуємось.

Волонтерки Наталя та Софія нещодавно познайомилися із неповносправною Василинкою. «Це дуже приємна і відкрита до спілкування дівчинка, яка у майбутньому мріє стати співачкою. Василинка старанно вчиться, має чимало друзів-однокласників. Але страшний діагноз «вроджений спинномозковий кір» відібрав у неї звичний для всіх дар ходити. Шкільні вчителі приходять до Василинки додому, щоб навчатися і лише таким шляхом відбувається і спілкування з однолітками», ? діляться волонтерки.

Перше, про що розповіла і попросила Василинка, коли стоваришувалась із працівниками і волонтерами Карітасу, ? комп’ютер. Вона давно мріяла спілкуватися із друзями хоча б через Інтернет, більше дізнаватись про оточуючий світ і новини, захоплення інших, далекі подорожі. І саме ця дівчинка, що має особливі потреби, отримала нещодавно від місцевого Карітасу такий бажаний ноутбук для її особистого розвитку, навчання та, що найголовніше – для спілкування із зовнішнім світом. Небайдужі люди долучилися до акції «Подаруй неповносправній дитині можливість» і допомогли зібрати необхідні кошти.

Також Людмила Смолень, керівник центру “Дивовижні долоні” для молоді, що має особливі потреби, розповідає, що підопічні Карітасу привезли нещодавно переможний кубок з обласних спортивних змагань.

«За запрошенням Львівського обласного добровільного товариства захисту неповносправних дітей та інвалідів дитинства «Довіра» і його керівника Солтис Любові підопічні центру «Дивовижні долоні» взяли участь у змаганнях з легкої атлетики за програмою ігор Спеціальної олімпіади, зайнявши 3-тє призове місце», ? повідомляє Людмила Смолень.

У змаганнях прийняли участь понад 30 спортсменів з вадами розумового розвитку зі Львова, Червонограда, Бродівського району та Дрогобича. У програмі змагань серед юнаків і дівчат були змагання з бігу на коротку дистанцію та стрибки у довжину. Цьогорічні змагання були присвячені пам’яті першого в Україні чемпіона Всесвітніх Ігор Спеціальної Олімпіади з легкої атлетики Максима Байцара.

28.12.12, Україна
Одеський Карітас засновано більше 7 років тому, налічує 20 працівників і групу активних волонтерів, щороку надає допомогу понад 1000 потребуючих людей. Детальніше про роботу місцевого осередку Карітасу України розповідає директор Карітасу Одеса УГКЦ о. Василь Колодчин.

– Як довго функціонує та чим займається Карітас в Одесі?
Одеський Карітас започатковано у серпні 2005-го і відтоді ми не втратили ні крихти ентузіазму і бажання служити знедоленим людям, незалежно від їхньої віри чи національності. Більше того – ми прагнемо надавати не лише разову допомогу, а комплексно і систематично покращувати життя людей, що опинились у кризових умовах життя. Наші працівники постійно підвищують свою кваліфікацію, ми заручаємось співпрацею з владними структурами та громадськими організаціями, розиваємось.

Одним з діючих нині проектів є надання медико-соціальної допомоги людям, які живуть із ВІЛ/СНІД. Маємо 350 підопічних як ВІЛ-інфікованих чи хворих на СНІД, так і їх рідних, яким також потрібна консультація і підтримка.

Ще одним значимим є проект, який стосується протидії торгівлі людьми, реалізацію якого ми розпочали 3 роки тому. Часто українці думають, що торгівля людьми — це щось таке далеко і не сучасне, воно може торкнутися будь-кого, окрім нього самого. Це неправда!

Кожен може стати жертвою торгівлі людьми, і наші працівники відзначають, що чимала кількість випадків стосується людей молодих, освічених і не зовсім бідних. Саме тому діяльність по запобіганню торгівлі людьми спрямована на те, щоб озброїти громадян знаннями. Проводимо спеціальні семінари, співпрацюємо з центрами зайнятості, Управлінням по боротьбі з торгівлею людьми та трудової експлуатації, іншими громадськими організаціями.

Окрім інформування людей, ми займаємося реінтеграційною допомогою людям, які потрапили в таку неприємну ситуацію. Для цього у нас працюють психолог та юрист. Надаємо і одноразову матеріальну допомогу для того, щоб допомогти людині повернутися з рабства.

Крім того, в одеському Карітасі діє «телефон довіри», за яким можна звернутися до психолога, юриста, медсестри чи соціального працівника. Створюємо групи взаємодопомоги, проводимо благодійні акції. Організовуємо прання одягу в соціальному центрі, проводимо для потребуючих дозвілля, свята. Купуємо необхідні медпрепарати для людей, які не мають змоги робити це самі.

– А можете детальніше розповісти про проект для хворих на ВІЛ/СНІД?
Надання допомоги людям, які живуть із ВІЛ/СНІД, реалізовується ще з початку діяльності нашого Карітасу, понад 7 років. Працюємо ми наступним чином: місто розділене на райони, у кожному з яких є пацієнти, за якими закріплені кваліфіковані медсестри і соціальні працівники. Нашими підопічними є дуже різні люди – по соціальному статусу, вірі, віку. Інколи, на жаль, трапляються випадки, коли від хворих на СНІД відмовляються близькі люди, і тоді саме Карітас стає їх найкращим другом, порадником і сім?єю.

Сьогодні також в нашому Карітасі працює соціально-інтеграційний центр для хворих на ВІЛ/СНІД. Тут організована допомога хворим і їх близькому оточенню ? консультації лікаря, психолога, юриста, соціального працівника, групи взаємодопомоги. Крім того, ми частково допомагаємо хворим придбанням ліків. Як ми бачимо, існує соціальний попит у наших подопічних на ці послуги, бо часом в іншому місці потребуючі люди не можуть отримати даних послуг в усьому комплексі.

– Наскільки мені відомо, втілюється в Одесі і проект «Домашня опіка». Яка його функція?
Він створений для людей похилого віку, які не можуть самостійно про себе піклуватися. Маємо 250 підопічних. Подібне є у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Коломиї і Бориславі на Львівщині. Єдина відмінність – донори; наш проект фінансується за підтримки Карітас Відень. Чекаємо з нетерпінням, звісно, коли в Україні соціальна робота, і зокрема «Домашня опіка», фінансуватимуться з державного бюджету.

Оскільки Карітас є зразком по наданню такої допомоги і втілює його саме для громадян України, що все життя платять податки до державного бюджету. А на старість літ чомусь не мають ні достатнього прожиткового забезпечення, ні опіки, ні пошани…

– Скільком людям одеський Карітас допомагає щороку? Чи є якась точна цифра?
Важко назвати. У телефонній консультації обслуговуємо людей приблизно 600 або 700, домашній догляд надаємо для 250, відвідувачів центру є 300-350, на семінари по протидії торгівлі людьми приходять приблизно 50 осіб. І це підрахунок тільки на один місяць. Отже, на рік обслуговуємо досить багато осіб, понад 1000 точно.

– А скільки працівників залучено до роботи?
Усього їх є 20. Проте є й волонтери серед віруючих та осіб, які колись отримали допомогу у нашому центрі. Люди є нині досить активними і готовими допомагати нашій роботі, хоча – ясна річ – хотілось би кратно більшої підтримки і сприяння.

– о. Василю, чи можете Ви оцінити наскільки відомою є діяльність Карітасу в Одесі?
Бачимо значний ріст популярності центру. За останні 6 років ставлення до нас змінилося кардинально. Якщо спочатку була якась пересторога, то сьогодні співпрацюємо з багатьма організаціями та органами влади, більше є волонтерів і вдячних людей серед громадськості.

– Скажіть, будь ласка, які плани Карітас Одеса має на майбутнє?
В наших найближчих планах ? створення соціально-адаптивного центру для людей з обмеженими можливостями. І ми вже на шляху до реалізації цього проекту. В більш віддаленій перспективі хочемо організувати службу мобільного хоспісу, а згодом і стаціонарного хоспісу.

– Яким чином фінансується діяльність одеського Карітасу? Чи є приватні особи в Україні або регіоні, які допомагають у цьому?
Кошти отримуємо з проектів та від міжнародних донорів. А от від місцевої влади чи олігархів ніякої підтримки у такому плані немає. Сподіваймося – поки що!

Оксана Гірчак, для Карітасу України

21.12.12, Україна
Карітас України впродовж більше як 12 років провадить комплексну роботу для допомоги потребуючим дітям і молоді. Реалізовуються проекти мобільної роботи із кризовими дітьми і молоддю, соціально-психологічної допомоги дітям трудових мігрантів, реабілітації і соціалізації неповносправної молоді, надається адресна матеріальна допомога дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах, функціонує сиротинець, також дофінансування лікування онкохворих дітей. Допомога надається тисячам дітей і молоді кожного року.

Щорічно Карітас в Україні витрачає на програми опіки дітьми близько 350-400 тис. євро, що в 10-12 разів більше за відповідні витрати українського уряду*.

За умов нелояльного законодавства і застарілої схеми надання державних соціальних послуг, несприятливих економічних обставин і системи оподаткування, високого рівня бюрократії і рудиментів радянського менталітету неучасті в громадському житті саме неурядові організації виконують нині в Україні функції держави по опіці дітьми і молоддю, що опинились у кризових умовах життя.

І впродовж останніх 10-ти років в Україні діє благодійна акція «Різдвяна свічка». Її метою є збір коштів для допомоги соціально незахищеним дітям завдяки розповсюдженню виготовлених руками неповносправної молоді різдвяних свічок.

Протягом багатьох років завдяки роботі Карітасу сироти, діти з неблагополучних і малозабезпечених родин, неповносправна молодь мають можливість брати участь у проведенні літніх таборів, відвідувати екскурсії, долучатись до роботи навчальних груп і творчих гуртків в дитячих соціальних центрах, організовувати особливі свята і бути отримувачами адресної допомоги.

Завдяки цьому чимало дітей повернулося до життя у суспільстві, і у недалекому майбутньому зможуть стати активними громадянами України.

За офіційною статистикою сьогодні в Україні проживає понад 100 тис. сиріт і дітей, що позбавлені батьківського піклування. Станом на 1 червня цього року у прийомних сім’ях і дитбудинках сімейного типу проживало ще близько 10 тис дітей. Де перебуває решта дітей і молоді, що опинились у складних життєвих обставинах, і якими є їх умови життя?

30% сімей з дітьми в Україні живуть за межею бідності. 30% українців потерпіли від проявів домашнього насильства у дитячому віці. За дослідженнями UNICEF сьогодні на вулицях живе і працює близько 100 тисяч дітей. Кожен другий безпритульний регулярно вживає алкоголь і наркотики, багато бездомних дітей заробляють собі на життя крадіжками, розбоєм і проституцією, велика частина безпритульних дітей – неписьменні, а інші мають рівень знань, який не відповідає їхньому віку. Кількість дітей, яких торкнулася епідемія СНІДу продовжує зростати в Україні, щороку на 20-30% збільшується і кількість ВІЛ-інфікованих жінок.

«Практика благодійності практично нерозвинена в Україні через недовіру до благодійних організацій і брак відповідних правових врегулювань. Понад 95% фінансування Карітасу на опіку потребуючими українцями ми отримуємо з-за кордону.

Вдумайтесь – французи, німці чи іспанці довіряють нам свої кошти (мається на увазі кошти як державні, так і релігійних організацій і приватних благодійників), в той час, як в Україні роботу громадських і благодійних організацій ускладнюють і нехтують. При тому, що соціальну функцію держави ми виконуємо значно краще за відповідні державні служби», – зазначає Анатолій Козак, генеральний секретар Карітасу України.

Відеоролик про акцію:

*Субвенція з державного бюджету на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях у 2012 році становить близько 380 тис. грн. (у 2011 році – 283 тис. грн., у 2010 році – 275 тис. грн.).

19.12.12, Україна
Карітас України розпочав цьогорічний арт-проект, що об’єднує десятки молодих людей з особливими потребами і відомих львівських митців. Мета їх співпраці ? створення святкових подарунків, які розповсюджуватимуться серед громадськості і привертатимуть увагу до проблем соціалізації неповносправних людей в нашій країні.

Допомогли виконати спеціальні різдвяні презенти, вклавши у роботи власні стиль і манеру відомі митці ? Остап Лозинський, Оля Кравченко, Мар’ян Пиріг, Ольга Пильник, Євгенія Рябчун, Мар’яна Квятковська. Вони кажуть, що такий проект і соціально важливий, і створює альтернативу експортованим подарункам.

В рамках проекту «Від Романа до Йордана» наприкінці 2011-го року різноманітні події ? виставки, майстер-класи, різдвяна ярмарка, акції в галереях і кав’ярнях, музичний концерт ? охопили захід України, також столицю.

Молоді митці разом з неповносправною молоддю з Карітасу України презентували ікону на склі, сучасну ікону на дошці, кераміку, текстиль, живопис на полотні, цікаві тематичні подарунки та іграшки. Митці дуже стоваришувались із неповносправною молоддю і з радістю продовжили співпрацю і цієї осені.

Мар’ян Пиріг, художник, власник «Ремісницької Родини Пирожків», музикант і активіст арт-проекту розповідає: «Коли минулого року мене запросили взяти участь у майстер-класах з молоддю, що має особливі потреби, я був дещо заскочений. До вчителювання не хотів мати ніякого відношення – вважаю це за щось нав’язливе, що суперечить свободі вибору людини. Але конкретно до цього запрошення я віднісся дещо інтимно-делікатно, ніби тебе просять бути за хресного у дитини – від таких речей негоже відмовлятися.

І вже згодом, побувавши на заняттях, які проводили інші митці, і почавши вести свої, я докорінно змінив свою думку. Я був, як ніколи, вражений абсолютною відкритістю молодих неповносправних людей. В голові не вкладалось, що поєднює цих надзвичайних світлих особистостей зі словом “неповносправний”!

Біля них радше я себе відчуваю в чомусь обмеженим. Вони так просто і повністю віддаються справі, пускають у власний незабруднений стереотипами і брехнею простір. Їх любов до добра, до кольорів і творчої сили змушує тебе без будь-яких вагань відчути себе в повній мірі щасливим, радісним.

Я дуже вдячний долі за те, що звела мене з такими надзвичайними людьми. Глибоко поважатиму і захоплюватимусь до кінця своїх днів людьми з особливими потребами, а також людьми, які працюють із ними!».

В нашій країні щороку зростає кількість людей з особливими потребами: на сьогоднішній день приблизно 10% населення України – неповносправні особи, 6% із них – це люди з вадами інтелектуального розвитку. Люди з функціональними обмеженнями у вітчизняному суспільстві відчувають негативний вплив багатьох соціальних проблем, пов’язаних з освітою, працевлаштуванням, медичним обслуговуванням, матеріально-технічним та інформаційним забезпеченням повноцінної інтеграції у суспільне життя, стигматизацією.

Людмила Сухарєва, координатор Карітасу України по роботі із людьми, що мають особливі потреби, каже: «Цієї осені митці провели із неповносправною молоддю близько 20-ти професійних майстер-класів у Львові, Стрию, Дрогобичі та Івано-Франківську. Молоді люди з особливими потребами почуваються щасливими, будучи залученими до виконання мистецьких робіт.

Перш за все – це створення особливого настрою, покращення їх психологічного стану, комунікативних навичок і загальний розвиток особистості. Також виконання даної ініціативи проекту допомагає краще інтегрувати та соціалізувати неповносправних осіб в місцеві громади, вплинути на зміну свідомості стосовно сприйняття людини з особливими потребами в суспільстві».

Організатори благодійної ініціативи вірять, що арт-проект щороку розширятиме свою географію і масштаби, стане ще однією невід’ємною частинкою різдвяного настрою для українців. Підтримати продовжуваність арт-проекту Карітасу України для молоді, що має особливі потреби, з митцями Ви можете, придбавши їх вироби у Львівських майстернях шоколаду:

• у Львові за адресою: вул. Сербська, 3, “Львівська Майстерня Шоколаду” (карта), тел. 032 235 41 60, 050 430 60 33;
• в Івано-Франківську за адресою: вул. Мазепи, 6, “Львівська Майстерня Шоколаду” (карта), тел. 098 608 57 09,
• або зробивши благодійну пожертву на р/р 2600801913626 в Центральна Філія ПАТ “КРЕДОБАНК”, МФО: 325365, Міжнародний Благодійний Фонд «Карітас України», ЄДРПОУ 21695710 (вкажіть призначення платежу: благодійний внесок на арт-проект для молоді, що має особливі потреби).

17.12.12, Одеса
У рамках VI Суспільних Днів УГКЦ в Одесі наприкінці листопада пройшов Соціальний БарКемп «СпівДія». Близько 30-ти доповідачів з Одеси, Києва, Львова, Миколаєва та Амстердама (Нідерланди) говорили про соціальну роботу, співпрацю громадських рухів з бізнес-структурами, про вплив і взаємодію з чиновниками і державою. Захід проходив у приміщенні Християнського Гуманітарно-Економічного Університету.

Директор Карітасу Одеса о. Василь Колодчин, який був організатор VI Суспільних Днів УГКЦ в Одесі, каже: «Соціальний БарКемп „Спів-Дія“ стає на сьогоднішній день важливою платформою для дискусії та обговорень важливих суспільних проблем. Це не просто зустріч чи кілька десятків ентузіастів, ? це поштовх до більш глибшого зрозуміння сучасних соціальних і суспільних питань, шляхів їх вирішення, об’єднання ресурсів».

Обговорення проводилось у 3-ох секціях. Перша була присвячена тематиці соціального сирітства, обговорювались виклики і механізми їх вирішення. У другій секції обговорювались питання взаємодії бізнесу і громадських організацій. Особливість цієї секції була в тому, що більшість її спікерів не громадські діячі, а саме бізнесмени. Вони розповіли, що відштовхує їх від взаємодії з громадськими діячами і що, навпаки, здається привабливим в такій співпраці. У третій секції соціального баркемпу прозвучали доповіді тих, хто вже має позитивний досвід впливу на органи державної влади в інтересах громадськості.

«Надзвичайно цікавою виявилась доповідь п. Еріка Блуемколка, який представив досвід Голландії. Він розповів, як проблеми дітей-сиріт і дітей-інвалідів вирішуються у його державі. Якщо коротко, то там немає жодної державної установи даного профілю і це прекрасно працює, скасовує соціальну незахищеність дітей», ? каже о. Василь Колодчин.

Також експерт з Нідерландів представив учасникам зустрічі фотографії українських державних установ (дитячих закладів), де спільно працюють голландські та українські волонтери. На прикладі таких інтернатів було відображено їхній розвиток від надзвичайно занедбаної та закритої радянської системи до більш позитивної, що наближає нас до європейського рівня соціальної роботи, способу догляду за потребуючими дітьми і життя назагал.

Уривок доповіді Еріка Блуемколка можна переглянути тут.

А дещо раніше директор одеського Карітасу о. Василь взяв участь у круглому столі «Соціальне сирітство в Україні», якій відбувся в Міжрегіональному інформаційно-ресурсному центрі БФ «Дорога к дому» в також рамках VI Суспільних днів УГКЦ. У заході взяли участь представники профільних обласних і міських служб, дитячої кримінальної міліції, суспільних і релігійних організацій.

В рамах круглого столу «Соціальне сирітство в Україні» учасники дійшли до висновку, що співпраця між органами державної влади, громадського сектору і релігійних організацій повинна розвиватися у 5 напрямках:
– інформування громадян про охорону здоров’я, соціальні служби і організації, які здійснюють допомогу в даному напрямку;
– праця зі сім’ями у напрямку профілактики соціального сирітства та соціальної ізольованості;
– розвиток соціальних гуртожитків;
– розвиток волонтерського руху;
– побудова більш тісної співпраці органів державної влади із релігійними організаціями.

Відеосюжет про захід «Соціальне сирітство в Україні» можна переглянути тут.

Відповідаючи на запитання учасників про ідею та мету такої ініціативи Української Греко-Католицької Церкви, голова Комісії для сприяння християнській єдності о. Ігор Шабан зокрема зазначив, що «Суспільні Дні УГКЦ – це перша такого роду на пострадянському просторі відкрита платформа, створена з метою об’єднати представників релігійних і недержавних організацій у публічну дискусію про злободенні суспільні питання на місцевому і загальнонаціональному рівнях».

І на думку організаторів, ініціатива УГКЦ успішно досягає поставлених цілей, каналізуючи на регіональних рівнях соціальні проблеми українців.

14.12.12, Тернопіль
На днях у Тернопільському Карітасі відбулася приємна подія. Хрестили немовля підопічних, котрі раніше належали до категорії «діти вулиці». Ще зовсім недавно обоє молодих батьків пережили чимало труднощів і поневірянь життя на вулиці. Сьогодні ж це новостворена радісна сім‘я, з іншими вже переживаннями ? як забезпечити і виростити маля, як встигнути усе і не забути про найважливіше.

У дівчини батьки зловживали алкоголем, приблизно з 9-річного віку вона перебувала в інтернаті, і звідти постійно втікала на вулицю. Згодом обоє батьків померли. Старший брат дівчини не прийняв її додому. Він проживав там із своєю сім‘єю, і не впустив навіть на поріг.

Батькові похресниці теж не поталанило. Його мати виїхала за кордон і пропала безвісти.

А вітчим в стані алкогольного сп’яніння згорів у їхньому власному будинку. Відтак молодий батько залишився без родини та житла.

«Може здаватися, що ці молоді люди не мають доброго прикладу для створення здорової сім‘ї. Але якщо глянути з іншого боку, ? у них була достатня мотивація до змін, адже жоден не хотів повторити приклад своїх батьків. Тому з допомогою наших працівників їм вдалося подолати вже чималу кількість проблем, і подарувати життя новій людині», ? розповідає Оля Хілько, соціальний працівник Карітасу у Тернополі.

Сьогодні молоде подружжя винаймає житло, батько немовлятки влаштувався на роботу. Сім’я колишніх «вуличних дітей» вже здатна самостійно вирішувати певні проблеми і знають, що в будь-який момент можуть звернутися до Карітасу по допомогу чи підтримку.

Хрестини провів директор місцевого Карітасу о. Андрій Марчук та його заступник о. Роман Загородній. Хресною мамою для своєї дитини молоде подружжя обрало працівницю благодійного фонду. За роки знайомства з Карітасом вони встигли стоваришуватись і полюбити п. Наталю, що працює із людьми похилого віку.

Сподіваємося, що супровід працівників проекту по роботі із потребуючими дітьми і молоддю, підтримка хресних батьків та духовна опіка священиків буде добрим підґрунтям для розвитку молодої сім?ї, а також допоможе у вихованні дитини.

Молода матір каже, що найважливіше для них ? відчуття, що вони не самотні. Завжди поруч є рука, яка їм допоможе або бодай підтримає. Завжди є віра, що завтра буде краще за вчора, що всі проблеми стають гарними уроками.

*на прохання молодого подружжя їх імена в тексті упущено.

12.12.12, Коломия
Нещодавно працівники проекту “Домашня опіка” Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії організували знайомство з роботою благодійників в Україні і Карітасу, зокрема, також провели тематичний семінар “Облаштування життєвого простору та контроль життєвих показників хворого” для студентів Коломийського інституту ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника“.

У зустрічі із працівниками Карітасу взяли участь 24 студенти напряму підготовки “Початкова освіта”.Про історію виникнення і діяльність Карітасу України, особливості роботи благодійних організацій в Україні їм розповіла Оксана Поясик. Про здійснення проекту “Домашня опіка” розповів соціальний працівник Роман Веселовський,. Окрім розповіді, для місцевих студентів Прикарпатського національного університету було проведено вимірювання тиску.

“Домашня опіка” діє в Коломиї з 2000 року. Відтоді декілька сотень одиноких людей похилого віку отримали соціально-медичні послуги, також при потребі разову допомогу, психологічну підтримку. Фінансування проекту здійснюється фондом «Пам’ять, відповідальність і майбутнє».

Роман Веселовський розповідає: «На сьогоднішній день Карітас Коломийсько-Чернівецької Єпархії, реалізовуючи проект “Домашня опіка”, обслуговує 50 підопічних. Це люди похилого віку, які постраждали під час війни (були вивезені в Німеччину на роботу), інваліди, малозабезпечені. Наші працівники на постійній основі надають їм різні послуги: прибирання, приготування їжі, догляд за тілом, оплата комунальних послуг, доставка і купівля продуктів, вимірювання тиску, обробка ран, бесіди, також консультації як підопічним, так і їх сусідам чи родичам».

Місцевий Карітас вже має досвід в залученні студентів до своєї роботи. Раніше, коли працював безпосередньо проект “Інформаційно-консультативний центр проекту «Домашня опіка»”, студенти разом із соціальними працівниками або й самі відвідували підопічних Карітасу, допомагали їм по господарству.

Така практика змінює суспільну думку про малозабезпечених людей, стоваришовує представників різних поколінь, викликає у молоді відчуття солідарності і милосердя до тих, хто опинився у складних життєвих обставинах.

10.12.12, Україна
Наприкінці листопада затверджено положення про Координаційно-експертну раду з питань соціальної політики. Вона діє при Центрі перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики та НАН України.

Завданнями Координаційно-екпертної ради є:
– забезпечення участі громадськості у підготовці документів щодо реформування та розвитку соціальної політики України, які розробляє Центр;
– сприяння науковому супроводу реформ соціальної політики України;
– збір пропозицій громадськості щодо актуальних проблем соціальної політики та соціального захисту, їх доопрацювання та винесення цих пропозицій на розгляд відповідних центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до розпорядження міністра соціальної політики України Сергія Тігіпко Центр перспективних соціальних досліджень визначено як єдиний науковий координуючий орган, що забезпечує аналіз та відпрацювання пропозицій, які надходять від громадських, благодійних і міжнародних організацій. Центр, що має досвід в напрацюванні прикладних наукових досліджень в даному напрямі, забезпечує оптимізацію та координацію зусиль щодо надання адресних соціальних послуг уразливим верствам населення України.

Положення про координаційно-експертну раду розроблено відповідно до рішення останнього засідання громадських та благодійних організацій, на якому обговорювалось питання створення спеціального майданчику для вироблення організаціями громадянського суспільства спільного бачення розробки стратегії розвитку соціальної політики в Україні.

Ростислав Дзундза, речник Карітасу України з питань охорони здоров’я, розповідає: «Дещо раніше у листопаді відбулось засідання ініціативної групи українських неурядових організацій зі створення Координаційно-експертної ради, серед яких були представники також Карітасу України. На засіданні було прийнято Положення та вирішено надати його на затвердження директору Центру перспективних соціальних досліджень. Планується, що до кінця 2012-го року пройде перше засідання КЕР та буде затверджено план робіт на 2013 рік» .

Також нещодавно в Україні відбулась Перша річна конференція Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Ростислав Дзундза став керівником однієї з робочих груп – «Соціальний діалог».

Форум громадянського суспільства (ФГС) — це багатонаціональна платформа організацій громадянського суспільства (ОГС) з країн Східного Партнерства, країн-членів ЄС, європейських та міжнародних мереж, створена для участі громадянського суспільства в розробці, впровадженні та оцінці Східного Партнерства. ФГС отримує фінансову та організаційну підтримку від Європейської Комісії, але залишається незалежною, автономною, демократичною та прозорою організацією. Склад ФГС оновлюється щорічно на його пленарних засіданнях.

«На засіданні нашої робочої групи «Соціальній діалог» було обговорено тематику соціального діалогу, як процесу визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень в сферах, які регулюють відносини працівників, роботодавців та органів виконавчої влади місцевого самоврядування.

Також було обговорено питання формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, реформування охорони здоров’я, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин, територіальну реформу. Велику увагу присвячено реформуванню соціальної політики, у тому числі питань реформування та розвитку системи соціальних послуг, залучення широкого кола зацікавлених сторін до обговорення нагальних питань реформування системи соціальної політики України.

Такі ? нехай наразі установчі і початкові кроки ? дають українцям поштовх до розвитку громадянського суспільства і реформування соціального захисту населення», ? вважає Р. Дзундза.