Досвід, який посилює підтримку людей у потребі: Карітас України на VII Caritas Congress у Берліні 

Наприкінці червня Берлін став місцем зустрічі сотень представників мережі Caritas із різних країн світу. VII Caritas Congress об’єднав керівників, фахівців соціальної сфери, представників церковних і благодійних організацій, експертів та партнерів, які щодня працюють задля підтримки людей у найскладніших життєвих обставинах. 

Цьогоріч тема конгресу була присвячена силі єдності, солідарності поколінь та пошуку спільних рішень для розвитку соціальних послуг. Протягом кількох днів учасники обговорювали питання довготривалого догляду, підтримки людей старшого віку, розвитку громад, волонтерства, цифровізації соціальної сфери та викликів, які сьогодні постають перед суспільствами різних країн. 

Команда Карітасу України за участі Наталії Кривої, директорки Департаменту соціальних програм та Марії Сех, проєктної менеджерки Програми охорони здоров’я, мали честь представити досвід програми «Домашня опіка», яка вже багато років забезпечує комплексний медико-соціальний супровід людей старшого віку, людей з інвалідністю, з важкими хворобами та самотніх ветеранів, які потребують стороннього догляду. 

«Послуга догляд вдома залежить майже винятково або від коштів місцевих бюджетів, і ситуація від регіону до регіону може суттєво відрізнятися, або від підтримки міжнародних донорів, що надходить через такі організації, як Caritas. А ця послуга побудована на людських стосунках і потребує постійності та зусиль. Її неможливо забезпечити разовою допомогою чи екстреними заходами. Для її підтримки потрібне стабільне фінансування, щоб зберегти соціальних працівників, координаційну інфраструктуру та довіру бенефіціарів, без якої ця робота просто не існує». 

Про це пані Наталія сказала під час міжнародної панельної дискусії «Ukraine – Germany: Displaced and in Need of Care in Old Age», яка стала однією з центральних подій і була присвячена підтримці людей старшого віку та розвитку системи догляду вдома в умовах війни.  

Донорська підтримка, яку Карітас України отримує для розвитку догляду вдома з 1998 року, є надзвичайно важливою, а подекуди — єдиною можливістю забезпечити надання цих послуг. Водночас кінцева мета такої підтримки — не постійна залежність від міжнародного фінансування, а створення сталої системи, у якій необхідний обсяг соціальних послуг забезпечується завдяки поєднанню ресурсів громади, держави, бізнесу, міжнародних партнерів і розвитку платних послуг.  

Адже, за словами пані Наталії, «короткострокові донорські цикли не можуть забезпечити сталості. Проєкт завершується, і соціальний працівник вже не може приходити. А в багатьох випадках немає відповідної державної системи, яка готова перебрати цю функцію догляду». 

Особливу увагу учасників привернула тема безперервності догляду в умовах повномасштабної війни. Йшлося не лише про організацію соціальних і медичних послуг, а й про збереження людської гідності, підтримку ВПО, допомогу сім’ям, які здійснюють догляд, та роль соціальних працівників і медичних сестер, які щодня залишаються поруч із людьми незалежно від обставин. 

Наталія Крива разом із Марією Сех представили реальні кейси та практичні шляхи реагування й підтримки в умовах повномасштабної війни.  

«Війна для підопічних догляду вдома означає одночасну втрату базових життєвих опор: безпеки, житла, здоров’я, фінансової стабільності та соціальних зв’язків. А одним із найгостріших наслідків війни є поглиблення соціальної ізоляції та самотності, які суттєво впливають на якість життя та відчуття людської гідності», – говорить Марія Сех

Панель була досить камерною, але представники Caritas Deutschland, Карітасу з Австрії, Швейцарії, Албанії, Франції, Чехії, Бельгії, інших країн, а також неформальні доглядальники – родичі людей у потребі, які її відвідали та за лаштунками, з інтересом розпитували колег з України і висловлювали підтримку українському народу та командам, які продовжують працювати в умовах війни.   

У панельної дискусії також брала участь Аліса Бьокельман, інтегрована експертка в Україні від Карітасу Німеччини. Говорячи про свій досвід у соціальних проєктах, вона підкреслювала важливість підтримки України та її людей – передусім людей старшого віку, людей з інвалідністю та тих, хто потребує додаткової підтримки:   

«Українські колеги розповіли про людей, які через війну втратили звичну підтримку, залишилися сам на сам зі своїми труднощами й через хвороби чи інвалідність не мають змоги навіть сховатися від обстрілів. Для представників Caritas Німеччини це стало болісним нагадуванням про те, з якими викликами щодня живуть люди старшого віку в Україні. Водночас дискусія була надзвичайно змістовною: учасники обговорили практичні рішення й підходи, які Карітас України напрацював для підтримки людей, які найбільше цього потребують». 

Одним із найтепліших моментів конгресу стала передача нашим колегам листівок, створених підопічними програми «Домашня опіка» під час арттерапевтичних занять у місцевих організаціях Карітасу України. Цей щирий знак вдячності та солідарності для партнерів і донорів викликав зворушливі емоції: учасники із зацікавленням розглядали кожну листівку, читали побажання й дякували за можливість отримати частинку підтримки безпосередньо від людей, заради яких вони працюють. 

Зрештою, крім професійного обміну думками, це була відверта розмова людей, які знаються на реальних проблемах сфери соціальних послуг і готові спільно шукати рішення навіть для найскладніших викликів. Водночас такі дискусії допомагають утримувати в центрі міжнародної і національної уваги розвиток догляду вдома та соціальних послуг, адже ці виклики є спільними для багатьох країн. 

Карітас України на міжнародній конференції з охорони здоров’я: голос України серед 28 країн

До участі долучилися представники 28 країн – організацій Карітас, міжнародних інституцій та партнерських благодійних організацій з Африки, Азії, Близького Сходу і Америки. Від Карітас України у конференції взяла участь Христина Семеген-Бодак, керівниця медичного напрямку організації.

На конференцію надійшло письмове послання Папи Лева XIV, яке передав кардинал П’єтро Паролін, державний секретар Ватикану, у якому Святіший Отець закликав учасників продовжувати нести Боже милосердя тим, хто страждає.

Три дні учасники обговорювали теми, які визначають сучасну гуманітарну медицину: штучний інтелект та етика в охороні здоров’я, вплив кліматичних змін на здоров’я вразливих громад, доступ до медичної допомоги в зонах конфліктів, психічне здоров’я як невід’ємна складова допомоги. Окремий акцент було зроблено на спалаху еболи в Конго, де смертність сягає 25 відсотків, ВІЛ серед дітей, що втратили батьків, хронічне недоїдання у Венесуелі та скорочення видатків на охорону здоров’я у багатьох країнах. Окрема увага приділялася партнерству з міжнародними організаціями.

Виступаючи на панелі на тему охорони здоров’я в умовах збройних конфліктів, Христина Семеген-Бодак описала реальність, у якій живе Україна після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни — щоденні повітряні тривоги і постійне відчуття небезпеки.

Вона поділилася враженнями про формат зустрічі. «До однієї зали зібрали фахівців з охорони здоров’я з 28 країн – з різним бекграундом: медичним, юридичним, економічним, політичним. Мета була спільна: говорити про охорону здоров’я як загальну проблему, а не лише про медицину», – зазначила керівниця медичного напряму.

«Фраза, яка звучала кількаразово і яка найточніше передає дух заходу: “Немає здоров’я без ментального здоров’я.” Це не гасло, а підхід, який Карітас закладає в саму модель надання допомоги: інтегровану, яка в основі має духовну підтримку. Для нас, в Карітас України, це було важливим підтвердженням: те, що ми будуємо у сфері сталої охорони здоров’я, відповідає саме такій логіці – де здоров’я охоплює і медичні, і соціальні послуги, і все, що потрібне людині, щоб жити повноцінно», – зазначила Христина Семеген-Бодак.

Ці слова перегукуються зі статистикою, яку вона навела з трибуни. Після понад чотирьох років війни близько 70% населення повідомляють про труднощі з психічним здоров’ям, однак лише кожен десятий має доступ до необхідної підтримки. Понад 2600 медичних закладів пошкоджені або знищені російськими атаками, а понад 300 медичних працівників загинули від початку повномасштабної війни.

У відповідь на ці виклики Карітас України інтегрувала підтримку психічного здоров’я в усі свої медичні програми: спеціалізовані послуги тепер доступні в 11 медичних центрах по всій країні.

Досвід України знайшов відгук серед колег з країн, де Карітас працює в умовах кризи. 

За підсумками трьох днів учасники мають виробити Декларацію та Дорожню карту –  документ, який визначатиме стратегічний напрямок медичних програм Карітас на майбутнє. Участь Карітас України в цьому процесі – свідчення того, що голос України чують і враховують на найвищих міжнародних майданчиках.

Карітас України на Дні відкритих дверей Федерального міністерства закордонних справ Німеччини

© AA / Christina Czybik

Міністерство відкрило свої двері для громадян, пропонуючи унікальну можливість зазирнути за лаштунки німецької дипломатії: відвідати кабінет міністра, Центр кризового реагування та ознайомитися з протоколом офіційних державних візитів.

Наталія Крива, директорка Департаменту соціальних програм. взяла участь у панельній дискусії «Щодення життя у війні і місцева стійкість» — разом з д-ром Нікласом Вагнером, Уповноваженим із питань Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії GFFO — і поділилася досвідом організації у підтримці громад в умовах тривалої війни.

«Як не втрачати здатності діяти? Варто бути чесними перед собою, що важко. Проте ми мусимо дбати про своїх людей – і працівників, і тих, кому ми допомагаємо. Не можна відривати ефективність від людяності, і розуміти: стійкість не виникає сама собою, вона будується день за днем організаціями та громадами, які обирають залишатися поруч», – зазначила Наталія Крива. 

Міжнародний підрозділ Карітас Німеччини представив окремий стенд, присвячений роботі з дітьми та молоддю у просторах дружніх до дитини (child friendly spaces), які діють в Україні за підтримки Карітас України.

Участь Карітас України у цьому форумі підкреслює роль організації як надійного партнера у гуманітарному реагуванні та відбудові — і як голосу українського громадянського суспільства на міжнародному рівні.

Kyiv World Cafe в рамках підготовки до URC 2026

І як спільними зусиллями держави, громад, міжнародних партнерів, громадянського суспільства та бізнесу розвивати ринок праці й підтримувати процвітання громад?

Ці та інші питання стали частиною обговорень під час Kyiv World Cafe — серії тематичних дискусій у межах підготовки до Ukraine Recovery Conference 2026. Захід об’єднав представників громадянського суспільства, міжнародних організацій, донорів, бізнесу та державних інституцій навколо тем відновлення України, розвитку людського капіталу, інклюзивного ринку праці та посилення спроможності громад.

Команда Карітасу України долучилася до обговорень інфраструктурного, соціального та економічного відновлення, поділившись практичним досвідом роботи з громадами, які щодня долають наслідки війни.

«Гуманітарне реагування сьогодні має допомагати людям долати наслідки війни та водночас підтримувати відновлення громад. Саме такий підхід дозволяє створювати рішення, які працюють на майбутнє та у довгостроковій перспективі, », — зазначає керівниця програми WASH Карітасу України Тетяна Яцюк.

Окрему увагу приділили відновленню житла та відбудові громад. Йшлося не лише про відновлення зруйнованих будівель, а й про якість рішень, довгострокову стійкість, доступність середовища та залучення самих громад до визначення пріоритетів.

«Відбудову житла наразі можна вважати можливістю переосмислити простір, у якому житимуть люди після війни. Тому важливо поєднувати якісні технічні рішення, довгострокову стійкість, належний контроль якості та активне залучення громад до визначення пріоритетів. Водночас процес відновлення має стати можливістю усунути бар’єри, які існували раніше, і створити більш доступне, безпечне та комфортне середовище для всіх», — наголошує керівниця програми з питань житла Карітасу України Романа Маколович.

Стійке відновлення неможливе без сильної місцевої економіки. Карітас Україна представив свій підхід до переходу від гуманітарного реагування до сталого економічного відновлення через розвиток засобів до існування (Livelihoods), підтримку мікро-, малого та середнього бізнесу, домогосподарств і агровиробників, профорієнтаційні проєкти, працевлаштування та розвиток ринкових систем (Market Systems Development).

«Під час Kyiv World Cafe ми вкотре переконалися, що відновлення України має починатися з підтримки людей. Підтримка підприємництва, допомога з працевлаштуванням та розвитком професійних навичок допомагає людям відновлювати джерела доходу, а громадам – ставати сильнішими та більш стійкими. Саме такі підходи мають бути невід’ємною частиною політики відновлення країни. Досвід Карітасу України, який уже охопив понад 800 мікро-, малих та середніх підприємств і понад 1000 домогосподарств, демонструє правильність нашого шляху», – підкреслив керівник програми Livelihood (відновлення засобів до існування) Василь Мікула

Інклюзія стала однією з наскрізних тем URC 2026. Сьогодні Україна має шанс не лише відновити зруйноване, а й усунути бар’єри, які існували ще до війни.

Учасники дискусій наголошували: відбудова має базуватися на принципах доступності, універсального дизайну та безбар’єрності. Потреби людей з інвалідністю, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, дітей, молоді та інших вразливих груп мають враховуватися на всіх етапах — від планування до моніторингу рішень.

Окрему увагу приділили розвитку місцевих громад, посиленню соціальних і реабілітаційних послуг, а також залученню громадянського суспільства до формування політик відновлення. У центрі цих підходів — людина та її право бути повноцінним учасником життя громади.

«Інклюзивне відновлення – це не про окремі проєкти для окремих груп людей. Це про те, щоб кожне рішення, яке ми ухвалюємо сьогодні, було зручним і доступним для всіх. Якщо ми справді хочемо відбудувати сильну країну, ми маємо чути тих, хто найчастіше залишається поза увагою, і залучати їх до прийняття рішень. Лише тоді відновлення буде не тимчасовою відповіддю на кризу, а основою для справедливого та стійкого розвитку громад», — зазначила керівниця напряму «Інклюзія» Карітасу України Наталія Гарбуз.

Учасники URC 2026 також розуміють необхідність довгострокових та комплексних рішень стосовно ветеранів. Йдеться не лише про доступ до медичних, реабілітаційних чи соціальних послуг, а й про відновлення відчуття приналежності, соціальних зв’язків та активної участі в житті громад. Окрему увагу приділили важливості працевлаштування як інструменту повернення до цивільного життя, розвитку підтримки на рівні громад, ролі ветеранських та громадських організацій, а також необхідності створення цілісних систем допомоги, де психологічна підтримка, реабілітація та соціальна інтеграція є взаємопов’язаними складовими одного процесу.

«Реінтеграція ветерана у громаді починається не тоді, коли людина шукає роботу чи звертається по послугу. Вона починається, коли громада готова прийняти досвід ветерана, підтримати його повернення до цивільного життя та створити простір для нових можливостей. Саме тому психосоціальна підтримка має бути доступною не лише ветеранам, а й їхнім родинам та громадам загалом, особливо – віддаленим громадам. Нам потрібні рішення, які допомагають людям відновлювати зв’язки, відчувати свою цінність та визнання і бачити своє місце не лише в майбутньому країни, але й тут і зараз» – зазначає керівниця програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки Карітасу України Ірина Максименко.

Участь у Kyiv World Cafe стала для Карітасу України можливістю долучитися до фахового діалогу про пріоритети відновлення країни, представити практичний досвід роботи з громадами та зробити внесок у напрацювання рекомендацій для майбутніх дискусій про відбудову, повернення та реінтеграцію українців.

У контексті європейської інтеграції ці питання набувають стратегічного значення. Повернення та реінтеграція українців мають розглядатися не лише як гуманітарний виклик, а як один із чинників відновлення країни — поряд із реформами, розвитком людського капіталу, формуванням інклюзивного ринку праці та посиленням спроможності громад.

Карітас України долучається до впровадження Європейської гарантії для дітей

Дороговказом і надійним інструментом Європейського Союзу для захисту дітей, сприяння їхньому належному розвитку та отриманню якісних медичних, освітніх та соціальних послуг є Європейська гарантія для дітей.

Україна тільки нещодавно доєдналася до її імплементації, затвердивши у листопаді 2025 року Національний план щодо впровадження Європейської гарантії для дітей в Україні на період до 2030 року.

У квітні 2026 року Кабінет Міністрів України затвердив перелік заходів для імплементації Національного плану, які мають покласти початок практичному впровадженню положень Європейської гарантії для дітей.

У цьому контексті особливої актуальності для Карітасу України набув нещодавній візит з обміну досвідом, організований в рамках Робочої групи Карітасу Європи з питань соціальної політики, під час якого обговорювалися практичні аспекти впровадження Європейської гарантії для дітей у країнах-членах ЄС.

Провідна юристка Карітасу України, експертка з адвокації та розвитку соціальних послуг Олеся Балян відвідала Charita Česká republika, який представив їхній практичний досвід надання послуг та підтримки для дітей та сімей з дітьми, а також заходів, які сприяють імплементації Європейської гарантії для дітей.

В рамках візиту відбулася зустріч у Міністерстві праці та соціальної політки Чеської Республіки, під час якої заступниця міністра та представники Департаменту сімейної політики та захисту дітей презентували програми міністерства. У Чехії, зокрема, активно розвиваються та підтримуються альтернативні форми сімейного виховання, удосконалюються інструменти виявлення та оцінки потреб дітей і сімей з дітьми. Діяльність та всі програми Міністерства базуються на трьох основних принципах: дотримання найкращих інтересів дитини, субсидіарність державного втручання та баланс захисту і автономності.

«Цікаво було почути про досвід колег з інших країн Європи та усвідомити, що незважаючи на політичні та економічні відмінності у наших країнах, проблеми у сфері захисту дітей є доволі схожими. Досі залишається значна частина дітей, які перебувають в інституційних закладах, для багатьох все ще недоступні якісні та своєчасні соціальні, освітні та медичні послуги. Превентивні програми, незважаючи на свою значущість, поки не мають пріоритету серед органів влади. Однак, в той же час, усі актори, залучені до надання допомоги та підтримки дітям та сім’ям з дітьми постійно вдосконалюють та розвивають способи і методи підтримки дітей та їх сімей і ставлять собі за мету вивести усіх своїх бенефіціарів на шлях міцної, здорової та економічно самостійної сім’ї», – зазначає фахівчиня з адвокації Олеся Балян.

Як член Робочої групи Карітасу Європи, вона мала можливість представити закордонним колегам досвід програми «Освіта, формація та захист дітей» щодо забезпечення дітей якісними соціальними та освітніми послугами, а також проєкту «Сприяння соціальній реформі відповідно до стандартів ЄС для сталого розвитку й надання послуг догляду вдома та роботи з дітьми й молоддю для людей, постраждалих від війни в Україні», який реалізується Карітасом України за фінансової підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) – Bundesministerium für wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung (BMZ) та Caritas Deutschland.

Своїм досвідом надання допомоги дітям та сім’ям з дітьми поділилися також представники із Карітасу Угорщини, Карітасу Португалії та Карітасу Грузії.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://caritas.ua/donate/