«Я хочу показати вас не як жертв», – комунікаційник Caritas Canada відвідав учасників AGRIS3 на Хмельниччині

Міназ Керавала, менеджер із комунікацій Development and Peace – Caritas Canada, приїхав в Україну, щоб особисто поспілкуватися з учасниками проєкту AGRIS3, побачити, як вони облаштовують життя після вимушеного переїзду, та розповісти про їхній досвід канадійцям.

Краще один раз побачити

AGRIS3 на Хмельниччині став першим проєктом програми Livelihood (Відновлення засобів до існування), який Карітас України реалізує за підтримки канадських партнерів. Його втілює Карітас Хмельницький за фінансової підтримки Development and Peace – Caritas Canada.

Проєкт наближається до завершення, і Міназ Керавала приїхав в Україну, щоб записати історії учасників та передати їх канадській аудиторії. Разом із керівником програми Livelihood Карітасу України Василем Мікулою та координаторкою AGRIS3 Марією Омелянчук він два дні їздив Хмельниччиною, знайомився з родинами, слухав їхні історії, фотографував і записував інтерв’ю.

На запитання, чи не страшно було їхати в країну, де триває війна, Міназ відповів: якщо тут живуть люди, то чому він має боятися? Це його перший візит до України, і ми віримо, що не останній.

Шість родин, які відновлюють господарства

За ці два дні вони побували у шести різних родинах. Усі родини були змушені залишити свої домівки та переїхати на Хмельниччину. Чотири з них отримали від проєкту мінігранти, дві родини отримали бізнес-гранти.

Олена з Луганщини разом із сином переїхала невдовзі після початку тимчасової окупації у 2014 році. Будинок, у якому поселили родину, мало був схожий на житловий: стояв без вікон і дверей, а всередині гніздилися птахи. За ці роки родина власними силами облаштувала його й зробила затишним.

Дідусь і бабуся з Чорнобаївки були змушені виїхати заради онуків. Сьогодні вони садять город, тримають поросят, роблять заготовки. Вирощеного вистачає і для власної родини, і для того, щоб ділитися із сусідами та забезпечувати потреби волонтерів.

Багатодітна родина з Миколаївщини завдяки підтримці AGRIS3 отримала добрива та кошти на препарат від колорадського жука. Вони виростили хороший урожай картоплі: частину передали маминій сім’ї, частину продали, а за виручені гроші купили дітям одяг та канцелярське приладдя до 1 вересня.

Наступного дня Міназ зустрівся з двома родинами з Херсонщини, які ще до повномасштабної війни розвивали там тепличний бізнес. Вони втратили все і на новому місці мусили починати з нуля. Цього року вже зібрали й продали близько семи тонн огірків. Теплиця стала основним джерелом доходу: за зароблені гроші родини забезпечують дітей усім необхідним, облаштовують своє житло, а частину огірків обмінюють на яйця та молоко.

Що дає грантова підтримка

Міназ планує розповісти канадійцям, як українці живуть під час війни, долають втрати, але продовжують жити й працювати. Під час зустрічей родини розповідали йому про свій досвід, плани та справи, а також про те, як допомога від Карітасу дає їм змогу облаштуватися на новому місці.

«Я хочу показати вас не як жертв, а як сильний народ, який, незважаючи ні на що, знову і знову встає на ноги, активно працює і зрештою повноцінно живе», – сказав Міназ.

За словами Василя Мікули, грантова підтримка допомогла людям повернутися до справи, яку вони знали й якою займалися раніше. Після вимушеного переїзду багато хто з них мав невеликі заощадження, але не наважувався вкладати їх у господарство через невизначеність і ризик знову все втратити.

«Грант дав можливість не боятися, ризикнути, розвинутися, стати на ноги», – розповідає Василь Мікула.

За його спостереженнями, більшість відвіданих родин змогли окупити вкладення вже за перший сезон. Для них це означало, що власна справа може знову приносити дохід, а вкладені зусилля давати результат.

Не лише фінансова допомога

Під час візиту Василь Мікула звернув увагу й на те, що підтримка для цих людей має ще й інше, не менш важливе значення.

«Фінансова допомога – це добре. Але разом із нею люди отримували розуміння, що вони не одні, що поруч є добрі люди, готові допомогти. Ця моральна підтримка була для них не менш важливою за фінансову. Вона допомагала не здаватися», – зазначив він.

Після вимушеного переїзду людям доводиться заново облаштовувати побут, шукати джерела доходу й вирішувати, у що вкладати обмежені кошти. За таких обставин підтримка від Карітасу дає їм змогу покладатися не лише на власні ресурси, а й наважитися на кроки, які без неї здавалися занадто ризикованими.

Дім і речі, які зберігають спогади

Ще одне спостереження Василя Мікули стосувалося того, як родини говорили про втрачені домівки.

Люди хочуть повернутися до місць, які пов’язані зі значною частиною їхнього життя, де залишилися родинні фотографії, вишиті образи й картини, створені власноруч або рідними. Такі речі зберігають спогади, які неможливо відтворити чи замінити.

«Багато чого можна відновити: хату, машину, бізнес. Але є речі, які не повернеш. Вони пов’язані з місцем, спогадами, з тим, що справді важливе для людини», – підсумовує Василь Мікула.

Під час зустрічей кілька родин згадували роки, коли будували будинки, розвивали теплиці й багато працювали. Тепер вони сприймають той період як один із найкращих у своєму житті.

Побажання українських родин канадійцям

Під час кожної зустрічі Міназ запитував учасників, що вони хотіли б передати людям у Канаді. Найчастіше родини бажали, щоб канадійцям ніколи не довелося дізнатися, що таке війна. Також вони дякували за допомогу та за те, що про них пам’ятають.

Міназ приїхав до України, щоб розповісти вдома про побачене й почуте. До Канади він повезе історії вимушеного переїзду, втрат і невизначеності, але також і щоденної праці людей, які відновлюють господарства, забезпечують родини й облаштовуються на новому місці.

Проєкт AGRIS3 реалізує Карітас Хмельницький УГКЦ у партнерстві з Карітасом України за фінансової підтримки Development and Peace – Caritas Canada.

Як грант BLOOM допоміг родині з Херсонщини започаткувати власну справу після деокупації

Тепер вони вирощують овочі й баштанні культури та планують розширювати господарство.

Повернення додому

Після восьми місяців російської окупації Юлія повернулася до Великої Олександрівки на Херсонщині разом із родиною. Вдома на них чекали понівечене обстрілами подвір’я, кілька ракет на городі, пошкоджений будинок, заміновані території навколо та мало можливостей для заробітку. Магазини майже не працювали, знайти роботу було складно.

До повномасштабної війни Юлія понад десять років працювала в районному суді, а її чоловік займався будівництвом. Після повернення подружжя почало думати, як забезпечити сім’ю з двома маленькими дітьми та облаштувати життя на рідному місці. Вони вирішили спробувати те, про що давно мріяли: вирощувати овочі й поступово розвивати власне господарство.

Після тимчасової окупації лівобережжя Херсонщини Україна втратила доступ до значної частини врожаю, що призвело до подорожчання овочів і фруктів. Традиційно саме лівобережжя забезпечувало значну частину внутрішнього попиту на овочі та баштанні культури. Тепер аграрії правобережжя поступово заповнюють цю нішу, вирощуючи продукцію для місцевого ринку.

Грант на перші кроки

Досвіду ведення власної справи подружжя не мало, як і грошей на старт. Юлія шукала інформацію про грантову підтримку в соціальних мережах і так дізналася про програму BLOOM. Родина звʼязалась з командою Карітасу Берислава, розповіла фахівцям про свою ідею, показала земельну ділянку та отримала грант.

За грантові кошти придбали полікарбонатну теплицю та систему крапельного зрошення. На городі під агроволокном родина вирощує картоплю ультрараннього сорту. У теплиці висадили близько тисячі насінин кавуна, ранню кукурудзу, помідори та хризантеми. Спочатку рослини вирощують у теплиці, а потім пересаджують у відкритий ґрунт.

Робота на землі залежить і від погоди. Цьогорічні морози частково знищили врожай озимої цибулі, насіння якої родина замовляла з Нідерландів. Юлія з чоловіком продовжують працювати та враховувати ризики, з якими стикаються під час вирощування культур.

Юлія регулярно відвідує навчання від програми. Вона вже отримала технологічні карти з вирощування картоплі, буряка, моркви та огірків у відкритому ґрунті. Це допомагає родині планувати роботу й розвивати господарство.

Сімейна справа для майбутнього дітей

Подружжя вже планує наступний сезон. Хочуть вирощувати більше картоплі та кавунів. На цей рік родина орендувала город сусідів, а для подальшого розширення господарства планує оформити оренду додаткової землі через селищну раду.

Для Юлії та її чоловіка важливо, щоб справа розвивалася й у майбутньому могла стати сімейною справою для дітей.

«Ми з чоловіком хочемо розвинути власний бізнес настільки, щоб потім залишити його дітям. Мріємо, щоб вони мали власну справу», – каже Юлія.

Розвиток місцевих господарств підтримує і громаду. Жителі можуть купувати продукцію місцевих виробників, а підприємці продовжують працювати та вкладати кошти у власну справу.

«Наше село не стоїть на місці, воно розвивається. Ці кошти працюють, підтримують економіку держави та нашого селища», – розповідає Юлія.

За словами координатора програми BLOOM Карітасу Берислав Дмитра Харіна, овочівництво є перспективним напрямом сільського господарства на правобережжі Херсонщини після втрати доступу до значної частини аграрних територій лівобережжя. Карітас Берислав продовжує підтримувати фермерські господарства на деокупованій території області.

Команда партнерів програми BLOOM із Prosper Global в Україні (Prosper Global Ukraine) зустрілася з учасниками у Великоолександрівській громаді, щоб побачити, як вони розвивають власні справи.

Дивіться у відео партнерів історію Юлії та інших учасників програми:

Про програму BLOOM

BLOOM (Building Livelihoods and Opportunities for Optimized Markets) підтримує людей, бізнеси й громади, які постраждали від війни.

Програма допомагає відновлювати джерела доходу та розвивати підприємництво. У межах програми Карітас України та його місцеві партнери, зокрема Карітас Берислав УГКЦ, надають фінансову підтримку для започаткування й розвитку власної справи, а також проводять навчання для учасників.

Програму реалізує Caritas Ukraine спільно з місцевими організаціями мережі Карітасу: Карітас Берислав УГКЦ, Карітас Миколаїв УГКЦ та Caritas Odesa UGCC. Фінансову підтримку надає уряд Великої Британії через UK aid.

Програму впроваджує консорціум BLOOM, до якого входять Prosper Global, Swisscontact та «Право на захист» (R2P).

Як працює кешбек-грант від REMARKET для бізнесу

Мікро-, малі та середні підприємства, які інвестують у власний розвиток за рахунок банківського кредиту, можуть отримати часткове відшкодування цих витрат у форматі кешбек-гранту.

Компонент покликаний зменшити фінансове навантаження на бізнеси, які планують розвиток і готові залучати кредитні кошти для інвестицій.

Що таке кешбек-грант

Cash-Back Grant не є банківським кешбеком чи поверненням частини кредиту банком. Це благодійна допомога від проєкту REMARKET підприємствам, які отримали кредит у банку-партнері та виконали умови компонента.

Кешбек-грант також не видається наперед. Підприємство спочатку отримує кредит, інвестує кошти в розвиток і підтверджує їх цільове використання. Після цього може отримати часткову компенсацію допустимих капітальних витрат.

Банк і REMARKET: хто за що відповідає

Банк оцінює бізнес за власними процедурами та приймає рішення про видачу кредиту.

REMARKET через партнерів проєкту перевіряє документи, що підтверджують цільове використання кредитних коштів, і приймає рішення щодо надання кешбек-гранту.

Кешбек-грант виплачує REMARKET, а не банк.

Тому отримання кредиту не означає автоматичного отримання кешбек-гранту. Це два окремі рішення.

Як це працює

1. Отримати кредит.
Підприємство залучає кредит на розвиток від 20 000 CHF в еквіваленті у банку, визначеному умовами проєкту. Строк кредитування може становити до 60 місяців, пільговий період — до 12 місяців. Умови кредиту, зокрема ставку та вимоги до забезпечення, визначає банк.

2. Інвестувати кошти в основні засоби.
Кредит можна використати для придбання обладнання, виробничих машин, ІТ та офісної техніки, складської техніки, енергоефективних рішень та інших допустимих активів.

Не можна спрямовувати ці кошти на транспортні засоби або оборотні витрати, зокрема зарплати чи сировину.

3. Підготувати підтвердні документи.
Потрібні інвойси, чеки, договори, підтвердження оплат, фотографії придбаного обладнання, фінансова та податкова звітність.

4. Подати документи через банк.
Бажано зробити це протягом 15 днів після отримання кредиту. Максимальний строк подання документів — 6 місяців. Після його завершення заявку на кешбек-грант не розглядатимуть.

5. Отримати кешбек-грант.
Після перевірки повного пакета документів, яка орієнтовно триває до 2 місяців, підприємство може отримати до 10% від суми кредиту, але не більше 10 000 CHF. Виплата здійснюється у гривні за курсом на дату виплати.

Після виплати банк, як правило, перевіряє фактичне використання придбаного обладнання. Зазвичай така перевірка відбувається через 6 місяців.

Хто може подати заявку

Участь можуть брати підприємства, які:

  • зареєстровані в Україні та працюють щонайменше 6 місяців;
  • мають діючий операційно стабільний бізнес;
  • працюють у швейному виробництві, бджільництві, пекарстві або суміжних чи інноваційних кроссекторних напрямах;
  • здійснюють діяльність в Одеській, Дніпропетровській, Хмельницькій, Івано-Франківській або Львівській областях.

Перевага для бізнесів, які вже отримували грант REMARKET

Підприємства, які раніше отримували грантову підтримку в межах REMARKET, мають перевагу під час відбору.

Для них до 1 вересня 2026 року зарезервовано 20% бюджету кешбек-грантів. Після цієї дати невикористані кошти з резерву можуть бути перерозподілені між іншими підприємствами, які відповідають умовам компонента.

Що важливо врахувати

Кредит оформлюється за стандартними процедурами банку-партнера. Рішення банку про видачу кредиту не гарантує отримання кешбек-гранту.

Якщо банк відмовляє у кредиті, право на кешбек-грант не виникає. Рішення про надання компенсації REMARKET приймає після перевірки документів та підтвердження цільового використання коштів.

Кількість заявок, які можуть бути підтримані, залежить від загального бюджету компонента.

Поширені запитання

Чи видається грант наперед?
Ні. Спочатку підприємство отримує кредит та інвестує кошти.
Кешбек-грант надається після підтвердження цільового використання.

Хто виплачує кешбек-грант?
REMARKET. Банк відповідає за кредитування.

Яка максимальна сума відшкодування?
До 10% від суми кредиту, але не більше 10 000 CHF в еквіваленті.

Чи можна придбати автомобіль або оплатити зарплати з кредиту?
Ні. Кошти призначені для придбання основних засобів, зокрема обладнання, техніки та інших виробничих активів, передбачених умовами компонента.

Чи гарантований кешбек-грант після отримання кредиту?
Ні. Заявку розглядають після перевірки документів та підтвердження відповідності витрат умовам компонента.

Які області охоплює програма?
Одеська, Дніпропетровська, Хмельницька, Івано-Франківська та Львівська області.

Якщо підприємство вже отримувало кешбек-грант, чи може воно отримати його повторно?
Формального обмеження немає. Кожен випадок розглядається окремо відповідно до умов компонента та в межах доступного бюджету.

Детальні умови

Повний перелік допустимих активів та відповіді на інші запитання наведені в офіційному документі проєкту: Дивитись тут.

Також ви можете подивитись, як працює цей компонент на картках.

Про проєкт REMARKET

Проєкт REMARKET, трирічна ініціатива, яку реалізує Caritas Schweiz у партнерстві з Caritas Ukraine, Caritas-Spes Ukraine та SPARK. Фінансування здійснюється Швейцарським агентством з розвитку та співробітництва (SDC – Swiss Development & Cooperation) та фондом IF!, а також за підтримки міжнародних партнерів мережі Caritas: Caritas Österreich, Cordaid та Trocaire.

Мікрогрант від REMARKET допоміг створити нову гастрономічну візитівку Коломиї

Кондитерка Леся Кушнірук підготувала до свята 50 тортів, які роздавали безкоштовно.

Леся створила цей десерт як солодку візитівку Коломиї, працюючи над рецептом і дизайном понад пів року. Для REMARKET ця історія почалася з бізнес-плану, який Леся захищала для отримання мікрогранту на розвиток її пекарської справи.

Від бізнес-плану до нового обладнання

Леся Кушнірук за освітою економістка, а кондитеркою працює з 2019 року: створює авторські десерти й навчає інших майстринь.

За підтримки Карітасу Коломиї вона отримала мікрогрант у розмірі 182 490 грн у межах другого кола проєкту REMARKET, попередньо пройшовши навчання та успішно захистивши бізнес-план. Кошти спрямувала на технічне переоснащення цеху – морозильну шафу, обладнання для шокової заморозки та морозильну скриню. Це дало змогу нарощувати обсяги виробництва й готувати такі складні десерти, як «Писанкове Прикарпаття».

«Створюючи торт “Писанкове Прикарпаття”, я прагнула передати любов до нашого краю, його традицій та унікальної культури. Дякую Карітасу Коломиї за можливість зростати, реалізовувати сміливі ідеї та ділитися ними з людьми», – каже Леся Кушнірук.

Торт, задуманий сім років тому

Ідея власного торта-візитівки Коломиї з’явилася у Лесі близько семи років тому: хотілося, щоб туристи могли повезти зі собою не лише фотографії та спогади про місто, а й його смак. Перші напрацювання з’явилися ще до повномасштабного вторгнення. Презентацію планували на 2022 рік, проте війна змусила відкласти задум на кілька років.

В основі торта – горіхово-меренгові коржі з мусовим покриттям. Один із головних інгредієнтів – терта ружа, варення з пелюсток троянди, смак якого Леся пам’ятає з дитинства. Для декору вона обрала зображення Музею писанкового розпису: над ескізом працювала разом із фахівцями музею й переробляла його близько 15 разів, аби точно відтворити деталі будівлі та орнамент.

Родинна справа

У розвитку кондитерської справи Лесю підтримує чоловік Михайло, який після повернення з війни майже власноруч збудував для дружини цей кондитерський цех. Він сподівається, що торт стане популярним серед туристів, які приїжджають до Коломиї.

«Наш торт розрахований не тільки на мешканців області, а й на туристів. Хочеться, щоб вони, відрізавши шматок торту, скуштувавши його, добре запамʼятали цей смак і він в них асоційовуввся з Коломиєю, пробуджував спогади про наше місто. І потім дізнавшись, що хтось збирається приїхати, йому рекомендували – “Їдьте в Коломию і обов’язково зайдіть до Музею Писанкового розпису, там ось такий торт продається. Купіть, скуштуйте і не пошкодуєте”, – говорить Михайло Кушнірук.

Гастрономічний сувенір з Коломиї

Торт уже пройшов перевірки та отримав сертифікати якості, а рецептура й назва зараз на етапі патентування. Придбати «Писанкове Прикарпаття» можна в магазині Музею писанкового розпису в Коломиї. Леся сподівається, що згодом десерт продаватимуть і в інших містах Івано-Франківщини.

Подивитися, як у Коломиї пригощалися тортом, і почути історію про нього з перших вуст можна за посиланням:

Щиро дякуємо за цей сюжет журналістам «Суспільне Івано-Франківськ».

Проєкт REMARKET підтримує мікро-, малих і середніх підприємців та людей, які постраждали від війни, допомагаючи їм розвивати власну справу, створювати робочі місця та зміцнювати економіку місцевих громад.

REMARKET – трирічна ініціатива, яку реалізує Caritas Ukraine у партнерстві з Caritas Schweiz, Caritas-Spes Ukraine та SPARK. Фінансування здійснюється Швейцарським агентством з розвитку та співробітництва (SDC – Swiss Development & Cooperation) і фондом If! Foundation, а також за підтримки міжнародних партнерів мережі Caritas: Caritas Österreich, Cordaid та Trocaire.

Агропроєкт SCALE: навчальний візит до Ольги Мовчан в Опішню

Цього разу зустріч відбулася в Опішні, де своїм досвідом господарювання поділилася учасниця проєкту Ольга Мовчан.

Такі зустрічі організовують тоді, коли учасник готовий показати іншим власне господарство, розповісти про практичний досвід і відповісти на запитання. Формують групу зацікавлених учасників та організовують виїзд до господаря.

Цього разу господинею, яка приймала учасників, стала Ольга Мовчан зі Скадовська. Початок повномасштабного вторгнення родина зустріла в смт Велика Писарівка на Сумщині, де протягом двох років була змушена жити в умовах постійної небезпеки та бойових дій. Згодом сім’я переїхала до смт Опішня, де наразі облаштувала своє життя та господарство. Попри вимушений переїзд, пані Ольга продовжує працювати за професією – викладає біологію та географію.

У межах проєкту SCALE родина отримала два види грантової підтримки. За основним грантом пані Ольга облаштувала теплицю-термос розміром 4 × 8 метрів із системами крапельного поливу, фітоосвітлення, вентиляції та обігріву. Також придбала обладнання для переробки вирощеної продукції – дегідратор, ручний слайсер і вакууматор.

Під час зустрічі учасники говорили про те, що вже працює на практиці. Ольга поділилася власним досвідом вирощування овочів: розповіла, які сорти томатів, перців та огірків показали найкращі результати, а також де вона їх замовляла. Окремо учасників цікавив досвід облаштування теплиці – вони розпитували про постачальника, процес замовлення та монтажу.

Для Ольги це вже не просто облаштоване господарство, а напрацьований досвід, яким вона готова ділитися з іншими.

Після зустрічі учасники обмінялися контактами. Ольга додасть їх до окремої групи для подальшого спілкування, обміну досвідом та результатами у рослинництві й тепличному господарстві.

Такий формат зустрічей показує, як підтримка в межах SCALE може продовжуватися й після отримання гранту. Учасник отримує необхідні ресурси, навчається, працює з фахівцями, розвиває власне господарство та перевіряє отримані знання на практиці. Згодом цей досвід стає корисним уже для інших учасників.

Карітас Полтава створює можливості для такого обміну: організовує навчальні візити, об’єднує учасників із подібними інтересами та допомагає налагодити професійне спілкування між ними. А далі ця взаємодія продовжується вже у самій спільноті учасників.

Так досвід, здобутий завдяки підтримці SCALE, не залишається в межах одного господарства, а передається далі – від людини до людини, від одного господарства до іншого.

Проєкт SCALE «Розвиток стійкості сільського господарства та покращення засобів до існування» реалізується Карітасом Полтава за підтримки CRS (Catholic Relief Services) та Карітасу України.

Меморандум про підтримку засобів до існування в сільській місцевості

Документ визначає напрями співпраці, зокрема напрацювання нормативно-правової бази, проведення консультацій із залученням міжнародних партнерів та впровадження фінансових, навчальних і консультаційних механізмів підтримки господарств і сільськогосподарських товаровиробників.

Президентка Карітасу України Тетяна Ставничи наголосила, що організація вже кілька років розвиває програму Livelihood (Відновлення засобів до існування) та підтримує людей, які втратили джерела доходу через війну:

«Цього року ми плануємо надати близько 3 тисяч грантів для підтримки сільських домогосподарств – від мікрогрантів, які допоможуть людям задовольняти власні потреби, до грантів, спрямованих на розвиток малого агробізнесу. Карітас працює насамперед із вразливими категоріями населення, допомагаючи людям виходити з кризи, відновлювати джерела доходу та ставати на ноги. Ми намагаємося додавати в усі проєкти компонент MHPSS – психосоціальну підтримку та супровід ментального здоров’я наших людей. Цей напрям ми інтегруємо в усі проєкти з економічного відновлення. Ми працюємо за двома принципами: Карітас – це про людей і про громади».

Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик відзначив, що співпраця між сторонами триває вже тривалий час:

«Наша команда давно співпрацює з Карітасом на технічному рівні. Цей меморандум формалізує взаємодію та відкриває новий етап роботи. Як Міністерство, що формує політику продовольчої безпеки на прифронтових територіях, ми готові бути надійним партнером – допомагати визначати потреби, надавати доступ до інформаційних систем, ідентифікувати проблеми фермерів, які постраждали від війни. Ми тут для того, щоб підтримувати вас».

За словами проєктного менеджера програми AGRIS3 Карітасу України Ярослава Кириленка, меморандум створює основу для поглиблення співпраці під час розробки нових ініціатив:

«Для нас важливо, щоб майбутні проєкти відповідали державній політиці та враховували потреби громад. Уже сьогодні Карітас України підтримує трансформацію фермерських господарств у малі бізнеси на селі, сприяючи розвитку підприємництва та економічній стійкості громад».

Метою меморандуму є збільшення частки сільськогосподарської продукції з доданою вартістю, підтримка засобів до існування в сільській місцевості та збільшення кількості сільськогосподарських товаровиробників, зокрема через трансформацію особистих селянських господарств.

Меморандум укладено на п’ять років із можливістю продовження.

«Проєкти, які створюють джерела доходу – надзвичайно важливі», – про моніторинговий візит наших австрійських партнерів

На Полтавщині частина зустрічей проходила в офісі Карітасу Полтави, а частина – безпосередньо в громадах, де родини вже розвивають власні господарства завдяки підтримці третій фазі проєкту AGRIS, AGRIS3.

Першою частиною візиту стали зустрічі з родинами, які отримали бізнес-гранти на розвиток власної справи. Такі гранти, розміром до 185 000 грн, надавались для започаткування, відновлення або розвитку бізнесу у сфері сільського господарства.

Серед таких отримувачів – родина Хероїм, яка розвиває власну справу в доволі незвичній для більшості сфері: розведенні трихограми, крихітної комахи-ентомофага, яку використовують як природний біологічний засіб захисту сільськогосподарських культур від шкідників. Отриманий у межах проєкту AGRIS3 грант родина спрямувала на розвиток свого бізнесу «Біобаланс», що дозволило посилити виробництво та створити кращі умови для подальшого зростання.

Партнери також відвідали Юрія Кушніра, засновника сімейного фермерського господарства «Полуничний рай». За словами Юрія, підтримка в межах проєкту пришвидшила розвиток господарства. Сьогодні воно щороку зміцнюється, забезпечуючи екологічною продукцією місцеві громади та жителів Полтави.

Пані Валентина Шафоростова з чоловіком переїхали на Полтавщину із Соледара. Там вони все життя працювали на аграрному підприємстві. На новому місці оселилися в приватному секторі й вирішили повернутися до справи, яку добре знали, – роботи на землі.

Для розвитку господарства родині бракувало трактора та навісного обладнання. Завдяки підтримці австрійських партнерів вони змогли їх придбати. Тепер Валентина з чоловіком планують збільшувати площі під вирощування картоплі та поступово розширювати власну справу.

Під час візиту партнери також поспілкувалися з отримувачами мікрогрантів. Серед них – родини, які через війну були змушені залишити свої домівки та почати життя на новому місці. Завдяки підтримці вони придбали трактори, культиватори та інший сільськогосподарський інвентар, облаштували господарства, розпочали вирощування овочів і птиці. Для багатьох із них власне господарство стало не лише джерелом продуктів для родини, а й першим кроком до відновлення засобів до існування та фінансової самостійності.

Надія разом із чоловіком і дітьми виїхала із Сумщини, коли обстріли стали надто частими. Прихисток родина знайшла в батьківській хаті на Полтавщині. Невеличкій, але своїй.

Отримавши мікрогрант у межах проєкту AGRIS3, родина засадила город, придбала культиватор, курчат і корми. Роботи в селі майже немає, тому господарство стало для сім’ї способом забезпечувати себе продуктами та поступово ставати на ноги на новому місці.

Світлана переїхала до Полтавської області з Торецька разом із дітьми. Згодом до родини приєднався чоловік, демобілізований військовослужбовець, який захищав Україну з 2014 року. Після важких поранень він завершив службу за станом здоров’я.

За грантові кошти родина облаштувала невелике приміщення для птиці та придбала курчат. Тепер вони ведуть власне господарство і забезпечують себе свіжим м’ясом.

Після двотижневого візиту до України генеральний секретар міжнародних програм Карітасу Австрії Андреас Кнапп в інтерв’ю телеканалу ORF розповів про побачене в Україні та про підтримку людей, які постраждали від війни.

Ведучий у студії: Ви згадали про підтримку дітей, а також про сільськогосподарські проєкти, зокрема AGRIS3, завдяки яким ви, по суті, допомагаєте людям допомогти самим собі. Чому це настільки важливо? Невже зараз в Україні настільки погана ситуація із забезпеченням продовольством?

Андреас Кнапп: Забезпечення продуктами є. Проте головна проблема полягає в тому, що багато людей втратили свої доходи, втратили все своє майно і залишилися буквально ні з чим. Вони змушені будувати своє життя з нуля. Саме тому такі проєкти, що створюють джерела доходу, є надзвичайно важливими.

Ми вдячні партнерам за цей візит і за багаторічну підтримку людей в Україні.

Проєкт #AGRIS3 «Сталий розвиток фермерства та зміцнення засобів до існування для домогосподарств у сільській місцевості» реалізується Карітас Полтава у партнерстві з Caritas Ukraine за фінансової підтримки Caritas Österreich та фонду NACHBAR IN NOT.

Економічне відновлення: підготовче обговорення напередодні URC2026

Саме так, жартома, керівник програми «Відновлення засобів до існування» (Livelihood) Карітасу України Василь Мікула відреагував на запрошення на бізнес-сніданок «Сто років уперед: українська ідентичність як фундамент трикутника відновлення», який відбувся напередодні Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську.

«Нас нагодували не тільки смачним сніданком, а й влучними ідеями про те, як нам спільно відновлювати Україну в наступні 100 років.
Особливо цінною для мене була можливість поділитись практичним досвідом Карітасу України та реальними історіями людей. Вони допомагають пересвідчитись, наскільки важливо допомагати людині ставати самозарадною, відновлювати власні джерела доходу, планувати майбутнє і робити свій особистий внесок у розвиток економіки місцевих громад. Проєкти програми допомагають повертати людям відчуття власної гідності та стійкість», – додав Василь Мікула.

Бізнес-сніданок, організований Альянсом українських ОГС разом із Mercy Corps Ukraine та ГО «Культ Фуд», зібрав представників громадянського сектору, бізнесу, міжнародних організацій та державних інституцій. Обговорювали відновлення громад, продовольчу безпеку, розвиток локальної економіки та роль громадянського суспільства у цих процесах. Проговорили еволюцію того, як працює громадський сектор в сучасних умовах: від першого рівня «екстреного реагування» до найвищого, четвертого – «відновлення економіки та ідентичності».

На заході організатори презентували дослідження від Civitta, у якому йшлося про необхідність бачити загальну макроархітектуру відновлення: розробляти правові рамки, залучати системні інвестиції, аж до створення консорціумів в форматі «держава + бізнес + ОГС».

Йшлося також про перехід від епізодичної благодійності до сталих бізнес-моделей. Від «роздачі продуктових наборів» – до ОГС як повноцінних інвесторів у громади. Це перегукується з тим, над чим зараз працює Карітас України. Під час цьогорічної партнерської зустрічі Карітасу це було ключовим фокусом: перехід до сталих рішень у кожній програмі: від опису до впровадження і масштабування, із залученням відповідних партнерів.

Василь Мікула представив досвід Карітасу України у сфері відновлення засобів до існування. Йшлося про підтримку людей, які через війну втратили джерело доходу, роботу або бізнес, а також про створення можливостей для працевлаштування та розвитку підприємництва в громадах.

Цьогоріч Карітас України також буде представлений на URC-2026 у Гданську. Такі підготовчі зустрічі дають змогу обмінятися підходами та практичними напрацюваннями і краще підготуватися до міжнародного представлення.

Відбудова України – це не лише про інфраструктуру. Це про людський капітал, нашу експертизу та синергію партнерств.

Дякуємо організаторам за запрошення та можливість долучитися до дискусії про підходи, які вже працюють сьогодні й допомагають людям відновлювати своє життя та сприяти відновленню України.

Альянс стійкості ММСП: два роки координації заради підтримки українського бізнесу

Саме ці виробники забезпечують продовольчу безпеку, створюють робочі місця на місцях і допомагають громадам залишатися стійкими навіть в умовах війни.

Ці питання обговорювали під час 10-ї координаційної зустрічі Альянсу стійкості ММСП, яка відбулася 18 червня у Києві. Станом на зараз до складу Альянсу входять 44 учасники, які реалізують 134 проєкти (125 поточних і 9 запланованих). Найбільша частка ініціатив спрямована на підтримку агробізнесу, енергетику та зелені технології, будівництво й IT-сектор. Окремий фокус приділяється підтримці ВПО, жінок, ветеранів та людей з інвалідністю.

Карітас Україна представили Юлія Самойлик (Iuliia Samoilyk), докторка економічних наук, професорка, провідна агроекспертка Карітасу України, і Катерина Людвік (Kateryna Liudvik), головна експертка проєкту підвищеної складності ERMS.

Під час зустрічі учасники обговорили стратегічні пріоритети Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на 2026 рік, потреби мікро-, малого та середнього бізнесу, а також шляхи посилення міжнародної підтримки українських підприємців.

Окремо було представлено аналіз потреб малого та середнього бізнесу, підготовлений Київською школою економіки (KSE). Дослідження фіксує ключові бар’єри розвитку підприємництва: непередбачуваність, пов’язану з війною, нестачу платоспроможних клієнтів та складний доступ до фінансування. Експерти наголошують, що бізнесу потрібні не лише нові програми підтримки, а й більш точні рішення для різних секторів і регіонів.

Для Карітасу України особливо важливим було обговорення підтримки сімейних господарств та малих агровиробників.

«Для Карітасу України розвиток малого підприємництва – це насамперед про стійкість громад, створення робочих місць та нові можливості для людей. Особливе значення має підтримка малих агровиробників і сімейних господарств, які забезпечують продовольчу безпеку громад, але часто мають обмежений доступ до ресурсів та програм підтримки. Саме тому для нас важлива участь в Альянсі та об’єднання зусиль», – зазначила Юлія Самойлик.

Під час дискусії представниці Карітасу України звернули увагу на важливість подальшого розвитку Державного аграрного реєстру (ДАР) та розширення можливостей підтримки для дрібних агровиробників і сімейних господарств, які обробляють невеликі земельні ділянки. Представники Міністерства підтримали необхідність таких рішень і запропонували надати відповідні концептуальні пропозиції для подальшого опрацювання.

Участь у роботі Альянсу дає можливість доносити потреби людей, з якими працює Карітас Україна, та сприяти тому, щоб інструменти підтримки ставали доступнішими для тих, хто розвиває власну справу, створює робочі місця та підтримує економічну стійкість своїх громад.

Історія пані Світлани та реєстрація на другий рік програми BLOOM

Відповідь знайшлася у справі, добре знайомій з дитинства. Світлана виросла в родині, де завжди працювали на землі. Вона допомагала батькам вирощувати овочі та фрукти, тож саме цей досвід підштовхнув її до думки розвивати власне господарство.

Втім, початок виявився непростим. Для старту потрібні були кошти. Світлана моніторила інтернет і шукала інформацію про різні грантові можливості. Та перша спроба завершилася відмовою.

«Було прикро, але я зрозуміла, що просто потрібно пробувати ще», – згадує жінка.

Зрештою вона подала ще одну заявку. Цього разу на грантову підтримку в межах першої фази програми BLOOM, яку реалізовував Карітас Миколаїв. Заявку підтримали, і родина отримала теплицю.

«Ви б знали, як я зраділа, коли нам дали цю теплицю. Я не могла зупинитися і садила туди все: і редиску, і кабачки, і огірки… Багато чого», – розповідає пані Світлана.

Сьогодні теплиця допомагає родині вирощувати ягоди, овочі та зелень, а також менше залежати від мінливих погодних умов.

Історія пані Світлани – одна з 328 історій учасників першого року програми BLOOM. За цей час команди Карітасів Берислава, Миколаєва та Одеси надали 328 агрогрантів самозайнятим особам і мікропідприємцям для відновлення господарств. Ще 112 учасників пройшли з допомогою наших фахівців професійне навчання та здобули нові навички для розвитку агробізнесу.

Зараз триває реєстрація на другий рік програми BLOOM.

Відновити бізнес, започаткувати власну справу або здобути нові професійні навички можуть люди та бізнеси, які постраждали від війни на півдні України.

У межах другого року програми BLOOM відкрито прийом заявок на індивідуальну фінансову допомогу для підтримки самозайнятості та мікробізнесу.

Детальні умови участі – у картках.

Подати заявку можна до 10 липня 2026 року включно за посиланням: bloom.mercycorps.org


Проєкт реалізується Caritas Ukraine спільно з Карітас Берислав УГКЦ, Карітас Миколаїв УГКЦ та Caritas Odesa UGCC за фінансової підтримки уряду Великої Британії через UK aid у межах програми BLOOM. Програму впроваджує консорціум BLOOM, до складу якого входять Mercy Corps, Swisscontact та Право на захист (R2P).