Місяць: Червень 2017

За останні роки Карітас України значно розширив сферу своєї діяльності, а також кількість залучених фондів. Подальший розвиток організації передбачає не лише впровадження нових програм, але і сталий інституційний розвиток, для чого вкрай важливе постійне підвищення кваліфікації персоналу. Висока кваліфікація працівників, постійний професійний розвиток завдяки участі у внутрішніх та партнерських тренінгах, семінарах, конференціях; стажування в Україні та за кордоном – принциповий підхід, який використовується в організації.

Одним з таких заходів став тренінг для менеджерів Карітасу України «Планування проекту з використанням логіко-структурних матриць», який проводився за сприяння Catholic Relief Service (CRS) і відбувся 19 – 22 червня у Києві, об’єднавши близько 30 учасників. Його завданням було як навчити співробітників організації управляти проектним циклом та писати конкурентоздатні проектні пропозиції, так і служити командоутворюючим заходом і сприяти виробленню спільної стратегії фандрейзингової діяльності та проектного менеджменту. Якісні процеси розробки  проектів дадуть змогу їх успішно реалізувати, що допоможе принести ще більше позитивних зміни в життях людей, для яких щоденно працює Карітас України.

Тренерами виступали співробітники представництва CRS в Україні. Головними завданнями чотириденного тренінгу стали:

• розбудувати спроможність персоналу Карітасу України очолити процеси розробки проектів  на рівні команд та у співпраці з партнерами;
• забезпечити створення на рівні національного офісу Карітасу України системи для впровадження уніфікованої системи підходу до розробки проектів;
• покращити знання та вміння персоналу використовувати методологію управління проектним циклом.

Тренінг максимально базувався на практичні діяльності – учасники мали змогу відчути себе членами великої команди, яка розробляє спільний проект – і хай поки це була лише навчальна вправа, але за ці дні всі відчули свою причетність до розробки і значно підвищили свої знання або систематизували вже наявні.

Робота на тренінгу ґрунтувалася на методах навчання для дорослих, адаптованих до потреб з навчання команди менеджерів проектів Карітасу України. Контент та методи були відібрані на підставі інформації від менеджменту організації, з використанням прикладів з реальних проектів, з внесенням доповнень від представників CRS, Caritas Austria, Caritas Germany. Особливо важливо, що всі приклади для практичної роботи базувались на сучасній ситуації в соціальній сфері Україні, особливо в тих напрямках, в яких працює Карітас, що давало змогу використовувати практичний досвід учасників, ділитись власними спостереженнями і застереженнями. Більшість сесій ґрунтувалось на інтенсивному залученні учасників, груповій роботі, розгляді кейсів та документів, рефлексії щодо отриманого досвіду.

Даний тренінг став першим великим заходом, який об’єднав команду менеджерів Карітасу України, але в майбутньому такий підхід має стати систематичним для підтримки організаційної сталості організації.

Християнська Біблія розповідає про двох чоловіків – Петра та Корнелія, які цілком різнилися своїми релігійними віруваннями та культурою, але зустрівшись один з одним, відкрили для себе правду про спільну волю Бога щодо себе, яку раніше вони не могли зрозуміти. Вони побачили, що Святий Дух руйнує стіни та об’єднує тих, хто міг би подумати, що у них немає нічого спільного.

Через насильство, переслідування, дію природних та техногенних катаклізмів, голод та інші чинники, жінки, чоловіки та діти в усьому світі змушені залишати свою батьківщину. Їхнє бажання уникнути страждань є сильнішим, аніж бар’єри, побудовані для того, щоб заблокувати їм шлях. Опір деяких країн щодо міграції примусово переміщених осіб не зможе переконати залишитись у своїх домівках тих, хто зазнає нестерпних страждань.

Багаті країни не можуть уникнути відповідальності за рани, завдані нашій планеті – екологічні катастрофи, торгівля озброєннями, нерівність у розвитку призводить до примусової міграції та торгівлі людьми. Незважаючи на те, що перебування мігрантів у більш розвинених країнах може стати справжнім та значним викликом, – це також нагода для відкритості та змін. Папа Франциск ставить перед нами запитання: “Як ці зміни можуть стати для нас не лише досвідом перешкод для справжнього розвитку, але можливістю правдивого людського, соціального та духовного зростання?” Суспільства, котрі знаходять в собі сміливість та бачення того як вийти за межі страху,  вже незабаром відкривають для себе усі багатства, які іноземці та мігранти приносять із собою, а вони завжди їх мають.

Якщо ми, будучи родиною людей, наполягатимемо на погляді, що біженці є для нас тягарем, – то позбавимо себе можливості бути солідарними, а, отже, й можливості взаємного навчання, взаємного збагачення та взаємного зростання.

Для християнина недостатньо лише сповідувати любов до Христа: віра є справжньою, лише якщо вона виражена у вчинках любові. Ми – єдине тіло Христа, неподільне. За словами Дітріха Бонгеффера: “Тільки в Ісусі Христі ми є братами і сестрами один одного… В Христі стає  реальною та цілісною наша взаємна приналежність, яка – назавжди.” Якщо ми є одним тілом, то це означає, що ми вплетені у солідарність, яка визначає нас і вимагає від нас.

Знаки солідарності можуть бути помножені за межами релігії та культури. Зустріч віруючих інших переконань спонукає нас поглиблювати наші знання про нашу власну віру, а в зустрічі із братами та сестрами біженцями Бог говорить до нас, і благословляє нас, як Він благословив Корнелія і Петра.

У кожній справжній зустрічі відбувається обмін дарами. Коли ми ділимося із іншими тим, що маємо та чим володіємо, то відкриваємо для себе розуміння того, що все є вільно дане нам Богом. Разом з тим, гостинно приймаючи тих, хто нам зустрівся, ми маємо можливість пережити зустріч із Богом, який завжди є поруч із тими, хто вразливий, на маргінесах, і є іншим.

Ми спостерігаємо як у світі вибудовуються щораз вищі стіни, щоб утримати переселенців на віддалі. Ці стіни не лише фізичні, – але й стіни страху, упереджень, ненависті та ідеології. Нумо ж усі разом, як одна родина людей, прагнути радше будувати мости солідарності, аніж стіни поділу. Наші сестри та брати біженці дають нам можливість взаємного збагачення та процвітання – це сам Бог об’єднує нас.

З впровадженням нових міжнародних ініціатив «Глобальні впливи на мігрантів та біженців в 2018 році», держави повинні не лише забезпечити більш ефективний розподіл відповідальності за великі переміщення, але й використати цю можливість аби визнати і підкреслити значний внесок біженців та мігрантів у життя громади приймаючої сторони. Й, таким чином, проявити свою солідарність із живою реальністю тих, хто шукає захисту, і тими, хто дотримується своїх зобов’язань в наданні їй однорідності.

У неділю, 11 червня, у Івано-Франківському Карітасі зібралися родини, яких торкнулася війна – сім’я переселенців з Луганської області, сім’я учасника АТО та сім’я місцевих мешканців. Тема зустрічі – «Війна в історії моєї родини». Розповідали, як війна вплинула на їхнє життя, ділилися своїми спогадами до військового конфлікту та складали карту мрій. Таким чином об’єднуючи людей, Карітас сприяє розбудові миру всередині громади. У кожної родини – своя історія.

Родина Журавльових

Переселенці, приїхали з м. Ровеньки Луганської області. Тато – Сергій, мама – Анна, четверо усиновлених дітей – Максим, Світлана, Ярослава, Едуард, та Валерія. Зараз мешкають у Тисмениці, розводять кролів. Нещодавно, родина виграла грант на розвиток власної справи, проект з самозайнятості, що реалізовував Івано-Франківський Карітас.

Подружжя Журавльових дякують Богу, що на їхньому шляху траплялися добрі люди, проте, війна позначилася на житті родини і на здоров’ї пані Анни – жінка перенесла мікроінсульт. «Я два роки плакала, – розповідає переселенка, – коли тікали з дому, зібрала кожній дитині лише по рюкзаку з одягом, тільки найменшому, дала ще кілька іграшок. Було дуже важко, однак чоловік мене завжди підбадьорював».

Родина Гривнаків

Голова родини – військовослужбовець, ветеран АТО. Мама – Наталя та двоє дітей – Віталіна і Богдан. Діти малювали малюнки татові, поки чекали його зі сходу. А тато проводив роботи з безпеки на вже звільнених територіях Донбасу. «Люди там такі ж, як тут у нас на Західній Україні, – каже військовослужбовець, – вони так само хочуть жити у мирі, спокої, хочуть любити, виховувати дітей». Шестирічний Богданчик намалював картину спогадів, на ній – море, сонце, чайки. Ще до війни родина відпочивала в Криму і зараз сподіваються, що настане той час, коли знову зможуть туди поїхати.

Родина Мамалигів

Місцеві мешканці. Тато – Володимир, мама – Наталя, соціальний працівник Карітасу, та двоє доньок – Христина та Анастасія. Війна розірвала їхні стосунки з давніми хорошими друзями. Поки чоловік пані Наталі ходив тут у Франківську на майдан, їхній друг та кум заробляв гроші у Росії. Остання телефонна розмова обірвала багаторічне спілкування. «Це було навесні 2014 року, – пригадує пані Наталя, – коли моєму чоловікові сказали: «Що тобі дала Україна, що ти йдеш уночі палити оті шини?». Мені відібрало мову, а йому болить це досі».

Лише цього року друзі знову зв’явилися на зв’язку. Хочуть приїхати на Батьківщину, питали, чи потрібна віза і чи не могла б пані Наталя прислати їм запрошення.

«Існує багато проблем, але якщо спільно їх вирішувати, то ми швидше знайдемо потрібне рішення, злагоду і мир, і не тільки той мир, що повинен запанувати на сході, а мир, що знаходиться у нашому серці», – підсумував директор Івано-Франківського Карітасу отець Володимир Чорній.

Наприкінці зустрічі учасники запалили символічну «свічку миру» та передавали один одному з побажаннями добра, віри, злагоди та порозуміння.

 

6 червня 2017 року відбулися урочисті заходи з нагоди 15-річчя заснування Хмельницького обласного благодійного фонду Карітас. Розпочались святкування урочистою Архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Василь (Семенюк), який є також адміністратором Кам’янець-Подільської єпархії.

Відтак, після Літургії відбулось освячення та офіційне відкриття Соціального центру для дітей та молоді з особливими потребами. Створено даний центр у приміщенні, яке будували біля церкви на пожертви парафіян за підтримки Опікунської Ради, що здійснює контроль та фінансування закладу.

Після освячення відбувся фуршет для усіх присутніх, під час якого були вручені відзнаки та грамоти добродіям та жертводавцям. На святі були присутні також директори місцевих осередків Карітасу з усієї України, Генеральний директор Карітасу України Андрій Васькович та мер міста Хмельницького Олександр Симчишин.

Святкування продовжилося святковим концертом у приміщенні Хмельницької обласної філармонії, де на початку презентували фільм про успіхи та здобутки діяльності Карітасу Хмельницький за 15 років, а після виконували музичні твори різні колективи, зокрема: Хмельницький муніципальний камерний хор, Чоловічий вокальний квінтет “Мікст”, вокальний ансамбль “Ладовиці”, дует “Писанка”.

__

Хмельницький обласний благодійний фонд “Карітас” заснований у 2002 році під егідою Української Греко-Католицької Церкви. Своєю Діяльністю, згідно статуту, допомагає потребуючим, незалежно від віросповідання, національності, політичних переконань та раси.

Сьогодні Карітас Хмельницький працює за наступними проектами:

Мобільна робота з молоддю в Україні;

Соціальний центр Святого Миколая Чудотворця для дітей та молоді з м. Хмельницького та Хмельницької області, які хворіють на ДЦП, аутизм, синдром Дауна тощо. Присутні кімнати фізичної реабілітації, арт-терапії, масажу, сенсорна та соляна, а також кабінети логопеда-дефектолога та психолога тощо.

Соціальне таксі;

Допомога вимушено переселеним особам;

Соціальна ініціатива “Хтось не зробить”;

Свічкова майстерня;

Надання гуманітарної допомоги;

Християнська школа розвитку.

Завдяки такій багатосторонній діяльності Карітас Хмельницький охоплює своєю роботою щороку декілька сотень людей, надає їм первинну матеріальну і соціальну допомогу, психологічну і емоційну підтримку, здійснює їх інтеграцію у суспільство та дає надію на краще майбутнє.

3 червня у Києві відбувся ІІ Всеукраїнський чемпіонат з вуличного футболу для молоді «Кубок Карітасу 2017». Спортивна подія об’єднала 120 юних футболістів віком 13-16 років з 11 міст України. Перемогу в запеклій боротьбі отримала команда з Бродів, друге та третє місце зайняли команди Кремінної та Києва відповідно.

Культура вуличного футболу та принцип «спорт для всіх» набирає популярності з-поміж української молоді – до змагань «Кубок Карітасу» цього року зголосилися вдвічі більше учасників, ніж минулоріч. Свої команди представили підлітки з Києва, Львова, Хмельницького, Коломиї, Дніпра, Запоріжжя, Кремінної (Луганська область), Бродів, Кам’янського а також Одеси та Фастова. Організатор – Міжнародний благодійний фонд «Карітас України» за підтримки Міністерства молоді та спорту, а також Федерації футболу України.

Чемпіонат заснував новий тренд у спортивному середовищі України: спілкування між учасниками важливіше, ніж першість у турнірі. Гравці у кожній команді – і хлопці, і дівчата, різного віку та рівня підготовки. Вирішальні у кожному матчі – дотримання правил та взаємна повага, принцип чесної гри.

Учасники команд – підлітки, які відвідують соціальні центри Карітасу. Це здебільшого молодь у складних життєвих обставинах та з кризових родин, які отримують соціально-психологічну підтримку, щоб розвивати свої сильні сторони. Ці підлітки, хоч і мають дещо слабші початкові умови, але будують себе самі – щодня працюють над своїм характером та особистістю. Футбол для них – спосіб гуртуватись та взаємодіяти, ставити цілі та досягати їх.

Напередодні змагань чемпіонату, 2-го червня, всі учасники відвідали НСК «Олімпійський», де на них чекали майстер-класи з вуличних видів спорту: катання на роликах та скейтбордах. Згодом підлітки відвідали інтерактивну екскурсію у Музеї братів Кличків, а ввечері переглянули мотиваційний фільм про Пеле – бразильського футболіста, якого визнали найкращим гравцем 20-го століття. В суботу, 3-го червня, весь день тривали матчі між командами, суддями яких були професіонали з Федерації футболу.

«Ми помітили, що цього року підлітки більш відкриті, охоче знайомляться, спілкуються, багато розповідають одне одному про тренування перед чемпіонатом. І при цьому вони поводяться зовсім не як конкуренти, а як однодумці, причетні до великої спільної справи», – зазначила Юлія Геруля, соціальна працівниця молодіжного соціального центру Карітасу у Львові.

«Культура вуличного футболу дуже близька за ідеєю до принципів нашої роботи з підлітками: це прийняття кожного таким, як він є, на рівних, це повага, вміння довіряти і взаємодіяти в команді. Ми бачимо, як наша молодь грає у футбол – і розуміємо, що це зовсім нове, толерантне і мудре покоління. Віримо, що нам вдасться допомогти їм розширювати горизонти і проводити чемпіонат надалі», – підсумовує Ірина Пухняк, організаторка «Кубку Карітасу 2017».

Діти та молодь завжди були однією з пріоритетних цільових груп, на які спрямовані програми Карітасу України. Вони завжди бажані відвідувачі у всіх осередках та центрах, а Міжнародний день захисту дітей – гарна нагода принести радість підопічним, багато з яких не так і часто мають нагоду для свята і веселощів. Але діти зажди є дітьми,  які вірять у казку і дива, а співробітникам Карітасу приємно відчувати себе тими чарівниками, які приносять свято.

 У Міжнародний день захисту дітей Карітас Івано-Франківськ влаштував для своїх найменших підопічних свято у парку біля озера. Діти малювали на асфальті, декламували вірші, співали, а завершилось свято спільним запуском у небо повітряних кульок. Кожен мав загадати своє найзаповітніше бажання, а ще й отримав приємний подарунок на згадку про свято.  А старші – школярі та студенти, які є волонтерами Карітасу  – по-своєму відзначили святковий день. У неформальній обстановці  обговорювали права дітей та ситуації, у яких вони порушуються, ділилися своїми планами на майбутнє, а оскільки захід також проходив на природі – то ще і грали у волейбол та смакували піцою. Заходи пройшли у рамках проекту “Національна мережа для дітей та сімей” за фінансової підтримки Карітасу України та проекту “Волонтерський центр БФ “Карітас Івано-Франківськ УГКЦ” за фінансової підтримки Карітасу Архієпархії Відня (Австрія).

Вихованці Карітасу Харків з нагоди свята змогли потрапити на святкування до Feldman Ecopark, де не просто взяли участь у яскравій та веселій шоу-програмі з аніматорами та ростовими ляльками, а ще й дізналися багато цікавих фактів про тварин, отримали змогу погладити та погодувати їх у контактному зоопарку,  приємно та з користю провести час на природі. А для найменших – підопічних Центру для дітей та сім’ї – була організована святкова програма «Несміяна на канікулах», де діти активно брали участь у конкурсах, іграх з клоуном та майстер-класі з виготовлення «Сонечка Карітасу».  Допомогу у проведенні та організації свята надали волонтери – студенти Української інженерно-педагогічної академії.

Карітас Одеса традиційно організовує свята на території Зеленого театру, там же був проведений і дитячий фестиваль, який організовувався спільно MAMAFEST ODESSA. Завдяки участі небайдужих благодійників діти мали змогу пограти у розвиваючі ігри, відвідати майстер-класи, повчити англійську мову та почитати книжки. Батьки в свою чергу могли поспілкуватися із сімейним психологом  на тему “Як захистити психологічне здоров’я дитини” та відвідати майстер-клас з надання першої медичної допомоги. А завдяки співпраці з патрульною поліцією та службою з надзвичайних ситуацій гості фестивалю мали нагоду познайомитись із найсправжнісінькою пожежною технікою, поліцейською машиною та каретою швидкої медичної допомоги. Звісно, не обійшлось без подарунків – всі учасники свята залишились дуже задоволеними.  Наприкінці всіх свят ще одним сюрпризом для дітей та батьків з Центру дитячого розвитку стало відвідування McDonalds на Дерибасівській. З позитивними емоціями та гарним настроєм пройшло спілкування у теплому родинному колі.

Карітас Полтава провів свято до Дня захисту дітей у Сонячному парку. У програмі були конкурси, майстер-класи, естафети, та ще багато цікавого. «Це було справжнє свято, яке назавжди залишиться у пам’яті наших дітей, бо сьогодні це так важливо – не втрачати ту дитячу іскорку в очах та зберегти її в серці», – говорять організатори.

До Дня захисту дітей у  Краматорську відбувся захід для дітей з інвалідністю. Вони отримали змогу відвідали кінотеатр, де побачили український мультфільм  «Микита Кожум’яка»,  а після перегляду на них чекав сюрприз: веселі аніматори, розважальна програма, солодкі подарунки та конкурси. Психологи фонду спільно з партнерами – громадською організацією «Асоцiацiя Жiнок «Панi»» , Клубом підприємців Краматорська, ГО «Крок у майбутнє» – влаштували справжнє свято. Вони поставили на меті не просто провести розважальний захід для дітей, але й допомогти батькам зруйнувати стереотипи стосовно дітей з інвалідністю. Часто батьки таких дітей замикаються у своєму світі, і бояться випускати дітей, щоб їх ніхто не образив чи щоб вони не стали об’єктом насмішок. А саме завдяки таким заходам діти і батьки отримують змогу спілкуватися один з одним, знайомитися самі і знайомити своїх дітей. Вони змогли відволіктися від своїх проблем, і  просто посвяткувати. «Наші діти нарівні з усіма сміялися, грали і дивилися мультик. Спасибі, що в День захисту дітей ми, дорослі, змогли подарувати трохи радості своїм дітям», – поділилася враженнями одна з мам.

Інші представництва Карітасу також не забули про свято для своїх підопічних. До дня захисту дітей Карітас Київ спільно із службою у справах дітей РДА Дніпровського району надав допомогу для 50 сімей.  Вихованці «Простору дружнього до дитини» БФ «Карітас Донецьк» у Дніпрі взяли участь в акції «Малюнок на асфальті» на парковці ТК «Мост Сіті», а Карітас Волинь долучився до організації дитячого свята у міському парку Нововолинська.