Семінари в Одеському центрі зайнятості


З вересня 2009 року в Одесі працює Консультативний центр щодо запобігання торгівлі людьми та наданню допомоги постраждалим від трафікінгу. Консультативний центр входить до мережі проекту «Розвиток мережі Центрів допомоги жінкам-жертвам торгівлі людьми». В рамках цього проекту у центрі зайнятості Суворовського району м. Одеси постійно проводяться семінари-тренінги з питань запобігання нелегальній трудовій міграції та торгівлі людьми.



Черговий такий захід відбувся наприкінці лютого за участю Карітас Одеса УГКЦ.

Карітас Одеса проводить роботу з безробітними, які стоять на обліку в Центрах зайнятості Одеси і Южного з листопада 2009 року. Ця робота є частиною превентивної діяльності Консультативного центру по запобіганню торгівлі людьми і допомозі потерпілим від цього злочину.

Метою семінарів (Як не попасти в пастку (16.09.2010) і Запобігти торгівлі людьми (21.02.2011)) є підвищення рівня інформованості населення про проблему торгівлі людьми шляхом надання достовірної інформації стосовно цього типу злочину, а також шляхом вивчення правил міграційної культури. Додатково слухачам семінарів презентують інформаційні посібники, номери консультативних телефонних ліній організацій, надання відеоматеріалів,залучення до дискусій, інші тематичні тренінги тощо.

Окремо Карітасом проводиться робота щодо забезпечення комплексної реінтеграційної допомоги постраждалим від торгівлі людьми через надання їм психологічної та юридичної підтримки, соціальної та медичної допомоги, а також допомоги у працевлаштуванні. На такі заходи запрошуються усі бажаючі особи, які планують виїхати на заробітки за кордон.

Світлана Колодчин, координатор одеського Консультативного центру по запобіганню торгівлі людьми та допомозі потерпілим зазначає:

«Цікаво, що на початку наших тренінгів багато людей висловлюють іронію і скептично посміхаються, мовляв, що Ви нам нав’язуєте свою думку, це нас не стосується.
А до кінця таких зустрічей всі стають вже серйозні, часто підходять, щоб індивідуально проконсультуватися, зясувати ще якісь питання. І прощаючись, майже всі дякують за корисну і потрібну інформацію.
Крім цього, ми налаштовуємо слухачів , що вони теж після тренінгу стають носіями інформації для своїх рідних і знайомих, роздаємо слухачам літературу (свої буклети та видання МОМу)».

Дуже задоволені співпрацею із Карітасом і потенційними жертвами торгівлі людьми і самі працівники державних Центрів зайнятості.

Додаткова інформація також тут: www.dcz.gov.ua

Опановуючи повсякденність


Тренінги для осіб з особливими потребами
14.03.2011
Молодь з особливими потребами, незважаючи на свою неповносправність, має такі ж мрії і бажання, як інші особистості, хоче бути рівноправними членами суспільства. Кожен із них має право на навчання, участь у громадському житті, самовираження і



повноцінний 
побут. Проте більшість з них є невпевнені у своїх можливостях і здібностях,  не
володіють базовими соціальними навиками та вміннями, необхідними у
повсякденному житті.
 
Освоєння побутових навичок – самообслуговування і догляду за собою,
розпорядження грошима, здійснення покупок, користування громадським
транспортом, кулінарія, ведення домашнього господарства –  має особливо
важливе значення в період  активного формування характеру як у дитячі,
так і в юнацькі роки.
 
Протягом лютого 2011року у рамках проекту «Центр дозвілля та соціальної адаптації молоді з функціональними можливостями» на базі Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ було проведено низку тренінгів соціальної адаптації для 32 осіб цільової групи, з яких 16 набувачів – підопічні Івано-Франківського геріатричного пансіонату.

Реалізовуючи завдання тренінгів («Покупка продуктів харчування», «Покупка миючих засобів»), молодь під супроводом соціальних працівників неодноразово мала можливість відвідати місцевий супермаркет, де спробувала самостійно здійснювати закупки, а разом із тим відпрацювати та удосконалити навики користування громадським транспортом.

Під час кулінарних тренінгів учасники, долучившись до процесу приготування  відповідної страви, ознайомилися із технологією приготування їжі, закріпили знання про дотримання вимог гігієни та санітарії, про те, як правильно організувати своє робоче місце, яких правил  техніки безпеки необхідно дотримуватись  на кухні.

Такого роду заняття мають комплексний характер, оскільки сприяють не тільки набуттю певних практичних навиків, а й допомагають молоді з обмеженими можливостями стати максимально самостійними, сумістити рамки бажаного та можливого, а разом із тим сприяють  повній їх інтеграції в життя суспільства шляхом залучення до активної трудової діяльності в колі однолітків.
 

Праця як спосіб виховання


Робота з дітьми із кризових категорій
12.03.2011
Карітас Київ продовжує систематичну роботу із дітьми так званих кризових категорій. У рамках цієї роботи регулярно відбувається заохочення до праці та виховання розуміння відповідальності за навколишнє середовище.



Трудове виховання – прекрасний метод вироблення самостійності, відповідальності, толерантності і любові до ближніх.

 

Нещодавно працівники Карітасу Київ разом із підопічними дітьми прибирали  територію біля озера Радунка у м. Києві. Тутешня місцевість для багатьох є приємним місцем відпочинку, однак не є об’єктом прибирання і турботи.

14-річний Павло ділиться враженнями від акції: «Спочатку мені дуже не подобалось долучатись до таких прибирань. “Чому я повинен це робити?!, – думав собі я. А потім ми з друзями зрозуміли, що це корисно і для нас, і для інших. Ми не лише прибираємо, а й демонструємо нашу повагу до оточуючих і місця, де ми любимо відпочивати. До нас часто підходять зі словами подяки, і то є найвищою мірою оцінки нашої роботи».

Керівник Карітасу Київ о. Роман Сиротич додає: «Робота з дітьми з неблагополучних сімей та безпритульними дітьми – значна частина щоденної роботи київського Карітасу, і я вважаю її великим пріоритетом. Ми маємо безліч упереджень і стереотипів стосовно таких дітей і сімей, з яких вони походять. І, на жаль, мало вникаємо в дійсну суть речей та якості, якими наділені такі діти.

 

Можу сказати єдине – кожен з них схожий на деревце. Воно нічиє, але й спільне. Хотілось би, аби кожен відчував до них повагу,  відповідальність і  любов. Адже завтра ці діти стануть нашим майбутнім».

 

Гуманітарна допомога для шпиталю


Сердечне спасибі доброчинцям з Німеччини!
09.03.2011
1 березня до Львова прибув вантаж гуманітарної допомоги із Німеччини. Цей захід є частиною довгострокового проекту співпраці між благодійною установою «Шпиталь ім. Шептицького», МБФ «Карітас України»  і німецькою організацією «AIDS – Ukraine».



 
AIDS – Ukraine є об’єднанням осіб, що мають на меті своєю роботою
покращити ситуацію із епідемією СНІДу на Україні, збільшити обізнаність у профілактиці ВІЛСНІДу, здійснювати обмін лікарським досвідом, підтримку неурядових організацій, що працюють з ВІЛ-позитивними, також надавати матеріальну й соціальну допомогу людям, що зіткнулись із проблемою ВІЛСНІДу.

 

Майже 100 кубічних метрів, 11 тонн гуманітарної допомоги – лікарняних ліжок, інвалідних візків, одягу, медичного обладнання, іграшок – було передано Шпиталю  ім. Шептицького у Львові цими днями. До цієї акції долучились люди, різні за віком, професійними інтересами, релігійною приналежністю, однак єдині в одному –  усвідомленні проблеми епідемії ВІЛСНІДу.

Перевезення гуманітарної допомоги з Німеччини було здійснено організацією Ukraine-Hilfe Lobetal – “Sorge fur Menschen” за сприяння Елізабет Кунце (керівник організації).

Хартмут Крісман і Харальд Кільч, які впродовж багатьох років регулярно займаються перевезенням гуманітарних вантажів до України, зауважують:  «Ми в Німеччині маємо кращий рівень життя і більше можливостей, аніж велика частина українців, і тому вважаємо природнім бажання ділитись і допомогати. Тим паче, що мова йде про категорію людей, що зіштовхнулись зі складним захворюванням – СНІДом, і їм необхідна особлива опіка і турбота».

Дзвенислава Чайківська, керівник шпиталю ім. Шептицького, коментує акт передачі гуманітарної допомоги: «Масштаби і специфіка роботи із ВІЛСНІДом, на жаль, не є до кінця відомі широкому загалу. Прикрим моментом є також упередження, що пов’язані зі СНІДом. Наш шпиталь впродовж багатьох років спрямовує багато зусиль і ресурсів на допомогу ВІЛ-позитивним, долучається до безлічі ініціатив і проектів цього напрямку.

 
 Щиро дякуємо усім, хто допомагає нам допомагати  потребуючим, змінювати ситуацію в Україні. Сердечно вдячні організації «AIDS – Ukraine» за їх готовність допомагати тим, хто опинився у скрутній ситуації в Україні. Варто зазначити, що частина вантажу буде передана  у медичні установи м.Львова та Львівської області. Також хочу відмітити особистий вклад п.Андре Лангфельда (Німеччина) у підборі якісного обладнання для лабораторії Шпиталю та спеціального медичного обладнання.
 
Сподіваюся, що наша співпраця з німецькими доброчинцями буде тривалою і взаємно корисною. Зі свого боку хочу запевнити, що весь отриманий гуманітарний вантаж буде використаний для задоволення потреб соціально незахищених верств населення».

Більше про проект AIDS – Ukraine Ви можете дізнатись тут: www.aids-ukraine.org і на http://www.facebook.com/pages/Ukraine-Hilfe-Lobetal/188022647898308?v=wall.

AVK Sozialprojekte gemeinnutzige GmbH
Konto-Nr.: 1109 815 400
bei der GLS Gemeinschaftsbank eG
BLZ: 430 609 67
Stichwort: Benzingeld

Допомога хворим на туберкульоз


Медичне обладнання для туберкульозного санаторію
Керівник Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії Сергій Триф’як передав адміністрації туберкульозного санаторію «Садгора» в м. Чернівці медичне устаткування на загальну суму 54 тисячі гривень. Чернівецький дитячий



тубсанаторій має нині гостру потребу в оновленні застарілого медичного обладнання для ефективної діагностики і лікування хворих. Адже щороку тут проходять лікування тисячі потребуючих жителів не лише Чернівців, а й Івано-Франківської та суміжних областей.

З 1995 року в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу. Сьогодні епідемічний стан спостерігається не тільки на Україні, але й у багатьох інших країнах світу, де зафіксовано низький рівень життя. До таких віднесені всі посткомуністичні держави, більшість країн Африки і Азії.

Один хворий на туберкульоз може інфікувати в середньому 10–15 здорових осіб, а якщо він знаходиться в школі, театрі чи в громадському транспорті, – ця цифра зростає. Ось чому Всесвітня Організація Охорони Здоров’я в 1993 році проголосила туберкульоз глобальною небезпекою.

Проблему із браком коштів для якісного лікування дітей хворих на туберкульоз помітили представники Ротарі Клубу м. Барнебі, Канада, під час свого перебування в Україні минулого літа. Вони й стали спонсорами придбання нового медичного устаткування для туберкульозного санаторію. Працівникам Карітасу було доручено дослідити ситуацію і потреби санаторію, після чого було закуплено найнеобхідніші апарати для лікування хворих: магнітно-резонансний апарат «Полюс-4», апарат для магнітно-лазерної терапії, апарат «Ампліпульс», УВЧ-апарат, 4 інгалятори та фотоелектроколориметр відтепер є власністю маніпуляційної кімнати та кімнати для фізпроцедур в тубсанаторії Чернівців.

За словами Сергій Триф’яка, реалізація даного проекту є першою ластівкою у співпраці з медичними закладами Чернівців. Адже Карітас України протягом багатьох років здійснює роботу в сфері охорони здоров’я, і планує її розвивати і надалі.

28 лютого в санаторій «Садгора» прийшли подякувати за щедрий дар представники місцевої обласної та міської влади. Також був присутній священик греко-католицької громади Коломийсько-Чернівецької єпархії, який освятив обладнання для довгої і вірної служби на благо людей.

Довідка:
Ротарі Клуб – це нерелігійне і неполітичне об’єднання професіоналів і бізнесменів для здійснення гуманітарних проектів, розвитку високих етичних стандартів в професійній сфері, допомоги у встановленні миру і доброї волі на всій планеті.
Перша організація Ротарі була заснована в 1905 році в США. Нині об’єднання налічує понад 32,000 клубів і близько 1,3 млн. ротаріанців в 166 країнах світу.
Гасло членів клубу Ротаріє є «Служіння понад власне Я».
На Україні сьогодні діють 37 Ротарі Клуби. Основними напрямками діяльності українських Ротарі Клубів є програми в сфері освіти та охорони здоров’я, допомога дитячим закладам. Багато програм реалізується в співпраці з партнерськими Клубами з США, Канади, Нідерландів, Швеції, Франції та інших країн.

Адреса санаторію «Садгора»: вул. Підкови Івана, 11, м. Чернівці, 58000.
Контактні телефони: +38 (0372) 590361, +38 (0372) 590396

Світовий Соціальний Форум


Активісти суспільних рухів зустрілись в Дакарі
02.03.2011
5–11
лютого 2011 року у м. Дакар (Сенегал, Західна Африка) відбувався
Світовий соціальний форум, на якому обговорювались різноманітні проблеми
суспільного характеру: трудова міграція, торгівля людьми, зміна
клімату, безпека життєдіяльності, розвиток



демократії і громадянського
суспільства тощо. Світовий соціальний
форум відбувається з 2001 року і щороку змінює місце зустрічі.

 

За традицією час проведення Світового соціального форуму збігається зі Світовим економічним форумом в Давосі, однак учасниками тут є не політики чи представники світових корпорацій, а активісти громадських організацій, благодійних фондів, «зелені» та інтелектуали, які пропонують альтернативну модель глобалізації. Так, представлення, обговорення, прийняття конкретних рішень і програм щодо розбудови ефективного громадянського суспільства, усунення експлуатації в країнах третього світу, боротьби із бідністю, вирішення екологічних проблем і розширення можливостей для освіти – основні цілі Світового соціального форуму.  

 

За одинадцять років діяльності Світового соціального форуму кількість учасників зросла з 10 до близько 100 тисяч осіб. Цьогоріч у дакарському Форумі брали участь представники 132 країн, в тому числі була представлена й Україна.

 

Двоє учасників з Карітасу України – Зоряна Лукавецька та Наталія Голинська – працювали в багатонаціональній делегації Карітас Інтернаціоналіс.
Наталя Голинська (Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ) представляла діяльність щодо протидії торгівлі людьми та допомоги потерпілим. Темою презентації  п. Голинської було «Захист прав потерпілих від торгівлі людьми на місцевому рівні».

Наталя Голинська ділиться враженнями:
– На Форумі обговорювалось дуже багато тем, певної основної не було. Але для делегації Карітасу основними були тема торгівлі людьми і міграції, були також цікаві семінари і на теми змін клімату, примусової трудової міграції, взаємної відповідальності, демократичних ініціатив тощо.
 
– Розкажіть трішки про саму Африку, Ваші враження від континенту, країни, місцевого населення і відповідно організації Форуму.
– Організація Форуму бажає бути кращою. Інколи недоречно змінювалось місце проведення семінарів, не завжди був переклад з французької. Можливо, це пояснюється великою кількістю учасників.
 
Загальне враження про Дакар – це місто, де є два світи: бідних і багатих. І хоча у Африці набагато тепліший клімат і більше сонячного проміння, – життя простих людей, на жаль, ще складніше.

До розмови долучається Зоряна Лукавецька, національний координатор програм допомоги сімям, дітям і молоді Карітасу України:
–  Дійсно, побувавши в Африці, я краще почала розуміти феномен бідності: бідність є усюди, в кожній країні без винятку, проте масштаби бідності, рівень бідності – кардинально різні. Дуже корисно виходити за межі свого звичного світу, щоб краще осмислити вартість того, чим ти володієш.

Хочу сказати, що Світовий соціальний форум – добра платформа для розвитку громадянського суспільства як міжнародної спільноти, так і окремих країн. І хоча форум критикують (навіть його учасники) за те, що він надто великий, непослідовний та більше схожий на фестиваль, проте це реальна можливість громадськості висловити свою позицію стосовно болючих питань сьогодення. Як от наприклад з питанням міграції, яке мене найбільше цікавило, – на форумі декілька разів прозвучало, що міграція процес невідворотній, який продиктований умовами світової глобалізації, і репресивні методи боротьби з мігрантами не приносять позитивного результату, а лише загострюють проблеми, агресію, сприяють криміналітету. І хоча це лише постановка проблеми без конкретних рецептів її подолання, все ж той факт, що про це чують представники урядів усіх держав, – це вже є дуже важливим кроком до вирішення проблеми.

Окрім того, Форум – важлива нагода представникам із усього світу спілкуватись та обмінюватись досвідом, оцінити власну роботу у контексті інших соціальних організацій та активностей.

П. Наталя додає:
–  Так, попри певні негативи в організації Форуму чи пристосуванні до місцевого колориту, враження дуже цінні і яскраві! На Форумі в Дакарі ми познайомились із багатьма людьми, але найближче з представниками Європейських Карітасів, таких як Карітас Албанії, Боснії і Герцоговини, Румунії, Вірменії. І навіть виникла ідея спільного мережевого проекту по обміну досвідом з протидії торгівлі людьми і допомозі потерпілим.

«Інший світ можливий!» – таке гасло ХІ світового соціального форуму  вигукували 50 тис людей з різних країни під час маршу вулицями Дакару з нагоди відкриття форуму.  Якщо така велика кількість людей у світі щиро вірить і докладає до цього свої зусилля, – інший кращий світ є дійсно можливий!

Автор статті і співрозмовник учасниць Форуму – Надія Чорна.
Більш детальна інформація про Форум на сайті  http://blog.caritas.org/2010/11/18/dakar-world-social-forum-2011/