Знання і навички, яких немає в шкільних підручниках: Карітас змінює підхід до роботи з підлітками

Підлітковий вік у всі часи є періодом пошуку себе, але сьогодні українські діти дорослішають у зовсім інших обставинах, ніж будь-яке покоління до них. Війна, вимушені переїзди, дистанційне навчання, розлука з рідними та друзями, а також втрата звичного життя змінили не лише їхній побут, а й сам процес дорослішання.

У таких умовах важливо не лише здобути академічні знання, а й навчитися розуміти власні емоції, будувати стосунки, ухвалювати рішення, піклуватися про здоров’я, критично сприймати інформацію, планувати майбутнє та не боятися брати на себе відповідальність.

Понад два десятиліття роботи з дітьми дали Карітасу України великий практичний досвід і чітке розуміння того, що поодиноких занять недостатньо для формування знань та навичок у підлітків. «Донедавна у наших фахівців Дитячих центрів та Просторів дружніх до дітей не було єдиної програми, яка охоплювала б усі ключові сфери життя підлітків. Кожен шукав матеріали самостійно: в інтернеті, у різних посібниках, комбінував вправи з багатьох джерел», – розповідає керівниця програми «Освіта, формація та захист дітей» Карітасу України Зоряна Лукавецька

«В рамках проєкту «Процвітання крізь шторм» ми вирішили створити єдину методику, яка поєднає найважливіші знання та навички, – додає очільниця програми. – Замість традиційних лекцій учасники навчаються через активну взаємодію: беруть участь у мозкових штурмах, рольових і командних іграх, працюють у парах і малих групах, аналізують життєві ситуації та разом шукають рішення. Коли діти проживають цей досвід і запам’ятовують його значно краще». 

Однією з ключових особливостей розробленого курсу є його практична спрямованість. Посібник пропонує формат навчання, у якому тренер виступає не наставником, що дає готові відповіді, а фасилітатором. Він підтримує учасників, допомагає організувати командну роботу, створює безпечний простір для співпраці та заохочує підлітків до самостійного пошуку рішень.

Під час розроблення посібника ми прагнули забезпечити збалансоване поєднання вправ різного формату та спрямованості. Динамічні й рухливі активності чергуються з аналітичними та дослідницькими завданнями, групова робота — з індивідуальною рефлексією, а творчі вправи доповнюють практичні кейси. Такий підхід допомагає підтримувати високу залученість усіх учасників, створює можливості для глибокого занурення в теми, формує позитивну атмосферу відкриття й співтворчості, а відтак сприяє кращому засвоєнню та запам’ятовуванню інформації.

Посібник містить курс із п’яти модулів по 5 тем у кожному, загальною тривалістю 150 годин, які можна пройти протягом приблизно дев’яти місяців – з вересня по травень.  Кожен модуль курсу завершується створенням і презентацією власного соціально значущого групового проєкту. Це дає підліткам можливість втілити свої ідеї у реальні ініціативи, відчути відповідальність за спільну справу та зробити перші кроки до активної громадянської участі.

Водночас кожен модуль є самостійним і може використовуватися окремо, залежно від потреб конкретної групи. Зараз програма впроваджується п’ятьма центрами Карітас Волинь, Карітас Львів, Карітас Полтава, Карітас Тернопіль та Карітас Хмельницький. 

«Програму створювали насамперед для просторів Карітасу, однак вона універсальна, – зазначає менеджерка проєкту «Процвітання крізь шторм» Ольга Аркуша. – Її можна використовувати у школах, Центрах життєстійкості, закладах неформальної освіти та соціальних службах – усюди, де працюють із підлітками. Це особливо важливо зараз, адже готових сучасних методик для системної роботи саме з цією віковою групою в Україні досі небагато».

Розповідаємо більше про кожен з п’яти модулів програми.

Навичка, якій потрібно навчати: турбота про себе

Багато дорослих досі сприймають здоров’я підлітків вузько: не захворів, займається спортом, нормально харчується – от і добре. Насправді ж здоров’я сучасної дитини значно ширше поняття.

Перший модуль програми присвячений формуванню звички дбати про себе комплексно. У ньому поєднано теми психологічної стійкості, фізичної активності, здорового харчування, догляду за собою та основ першої домедичної допомоги. 

Під час дискусій і практичних вправ підлітки мають усвідомити, що турбота про власне здоров’я – це не одноразове рішення і не набір заборон. Це постійний процес самовдосконалення, який дозволяє розпізнавати власні емоції, помічати ознаки перевтоми, знаходити способи самопідтримки та звертатися по допомогу, коли вона необхідна. 

Не менш важливою є тема руху – не як спорту заради результату, а як природного способу підтримки енергії, настрою та психічного здоров’я. 

Так само розглядаються питання харчування та догляду за собою, очищені від популярних міфів і стереотипів, які підлітки щодня зустрічають у соцмережах.

Завершує модуль тема домедичної допомоги. Її мета – не підготувати професійних рятувальників, а навчити дітей не розгубитися у критичній ситуації, оцінити ризики та зробити перші необхідні кроки до приїзду медиків.

Soft skills визначають успіх

Сучасний роботодавець дедалі рідше запитує про диплом, натомість рекрутери оцінюють вміння працювати в команді, домовлятися, керувати власними емоціями, критично мислити і брати на себе відповідальність. Саме ці компетенції називають м’якими навичками (soft skills), і саме вони стали основою другого модуля програми.

Підлітковий період життя – це часи перших серйозних конфліктів, складних стосунків з батьками, дорослими та ровесниками, пошуком власної ідентичності та бажанням відстояти себе. Модуль не пропонує готових відповідей чи моральних повчань, але пояснює, як робити це конструктивно із залученням мінімальних сил та ресурсів. 

У фокусі п’ять взаємопов’язаних тем: розпізнавання та управління емоціями, вирішення конфліктів, розвиток асертивності, командна взаємодія та тайм-менеджмент. Підлітки працюють у групах, виконують рольові вправи, аналізують кейси, дискутують і рефлексують над власним досвідом. 

Цей модуль допомагає сформувати навички, які залишаються актуальними незалежно від майбутньої професії чи життєвого шляху.

Знайти не професію, а власний шлях

Колись діти починали задумуватись про вибір майбутньої професії у 16-17 років, сучасні підлітки замислюються про це значно раніше. Технологічний прогрес, поява нових – «модних» – спеціальностей та, будьмо відвертими, потреба у власних коштах змушують молодь досить рано шукати шляхи заробітку.

Саме тому третій модуль курсу присвячений профорієнтації. Програма знайомить учасників із сучасним світом професій, допомагає дослідити власні інтереси та здібності, розібратися, як змінюється ринок праці в Україні та світі, а також зробити перші кроки до підприємництва. 

Модуль не дає підліткам готову відповідь на запитання «ким бути», натомість вони аналізують власні сильні сторони, знайомляться з реальними професійними ситуаціями, працюють над ідеями власних проєктів, обговорюють виклики і вчаться оцінювати різні сценарії свого розвитку. 

Особливо важливо, що модуль допомагає позбутися поширеного страху зробити «неправильний вибір». Автори посібника показують: професійний шлях не завжди прямий, він може змінюватися на різних етапах життя і вимагати постійного навчання. 

Навчитися розпоряджатись грішми ще до першої зарплати

Фінансові рішення підлітки вчаться ухвалювати задовго до повноліття. Починається все з кишенькових витрат і булочки у шкільній їдальні, далі вони переходять на банківські картки і здійснюють покупки в інтернеті, а потім стаються перші спроби підзаробити.

Молоді люди мають розуміти, як працюють гроші, як планувати бюджет і захиститись від шахрайства – про це четвертий модуль програми.

Фінансова грамотність починається з найпростішого – розуміння ролі грошей і принципів відповідального ставлення до них. Підлітки вчаться планувати власні витрати, розрізняти бажання і потреби, безпечно користуватися банківськими картками та цифровими сервісами, захищати власні персональні дані, заощаджувати та ухвалювати зважені фінансові рішення. 

Окрема увага приділяється темі першого заробітку: де підліток може легально працювати, як розрізнити сумнівні пропозиції працевлаштування, як перетворити власні захоплення на джерело доходу та чому важливо цінувати свою працю.

Змінювати світ навколо себе не страшно

Саме в юному віці формується ставлення до суспільства, відповідальності та власної ролі в громаді. Чи буде людина готовою допомогти іншому, робити добре діло разом або ініціювати самотужки зміни значною мірою залежить від досвіду, який вона отримує в підлітковому віці.

П’ятий модуль присвячений набуттю громадських компетентностей. Програма охоплює теми людяності та взаємоповаги, лідерства, медіаграмотності, волонтерства і екологічної відповідальності. 

Особливе місце займає розвиток критичного мислення. У світі, де підлітки щодня стикаються з величезною кількістю інформації, вони вчаться перевіряти факти, розпізнавати маніпуляції, аналізувати джерела та не піддаватися дезінформації. Це навичка, яка сьогодні є такою ж важливою, ніж уміння читати чи писати.

Не менш важливим є знайомство з волонтерством. Автори посібника прагнуть показати, що допомагати можна незалежно від віку чи ресурсів. Корисна ініціатива не завжди потребує великих коштів – іноді достатньо небайдужості, хорошої ідеї та команди однодумців.

***

Навчально-методичний посібник «Формування життєвих навичок та соціальної активності підлітків» не претендує на універсальну відповідь на всі виклики, з якими стикається молодь. Це практичний інструмент, який допомагає дорослим будувати з підлітками діалог про справді важливі речі. 

Посібник результат спільної роботи докторки психологічних наук, професорки Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України Людмили Миколаївни Карамушки, кандидата психологічних наук, доцента кафедри соціальної психології Київського інституту сучасної психології та психотерапії Тараса Вікторовича Карамушки та команди Карітасу України.

До авторського колективу увійшли: Лукавецька Зоряна, керівниця програми «Освіта, формація та захист дітей»; Аркуша Ольга, менеджерка проєкту «Процвітання крізь шторм»; Михальська Оксана, психологиня проєкту (Львів); Гук Софія, соціальна педагогиня проєкту (Львів); Дем’янчук Іванна, фахівчиня соціальної роботи (Львів); Васюра Наталія, соціальна працівниця (Полтава); Гринишин Наталія, координаторка проєкту (Хмельницький); Кузенко Олеся, координаторка проєкту (Хмельницький); Карась Ірина, соціальна педагогиня (Хмельницький); Назарчук Наталія, психологиня (Хмельницький); Петришин Михайло, соціальний працівник (Хмельницький); Дідур Катерина, фахівчиня соціальної роботи (Хмельницький); Нарольська Світлана, соціальна педагогиня (Нововолинськ); Гавронська Наталія, фахівчиня соціальної роботи (Нововолинськ); Федорович Наталія, психологиня (Нововолинськ); Вергілес Софія, фахівчиня соціальної роботи (Нововолинськ); Голян Герман, тренер (Нововолинськ); Муц Аліна, координаторка проєкту (Тернопіль); Креховець Юлія, соціальна педагогиня (Тернопіль); Ханас Вікторія, психологиня (Тернопіль).

Автори посібника сподіваються, що курс стане корисним не лише для працівників Карітасу. У електронному вигляді він спеціально розміщений у відкритому доступі на сайті організації, аби його могли використовувати педагоги, психологи, соціальні працівники та інші фахівці, які працюють з підлітками.

Посібник «Формування життєвих навичок та соціальної активності підлітків» можна ЗАВАНТАЖИТИ БЕЗКОШТОВНО. Велике прохання зберігати авторство Карітасу та посилання на джерело. Деталі – у ліцензії Карітасу.

When Space Has No Walls: How Caritas Mobile Team Supports Communities in Kherson Region

Across the Caritas Ukraine network, there are 50 Child-Friendly Spaces (CFSs). In most places, these are safe locations where children can come after school, meet friends, play, talk to a psychologist, or simply feel secure.

In the Kherson region, things are different. Because of constant danger, shelling, and the ongoing security situation, a Child-Friendly Space cannot operate in the usual way. Instead, the space travels to the children.

Several times a week, a mobile team from Caritas Kherson travels to communities across the region. Their goal is not only to organize educational activities, creative workshops, and games for children, but also to provide comprehensive support for families. The team includes a psychologist, a social worker, an animator, as well as specialists such as a lawyer and crisis support professionals.

Over the 14-month project, from July 2026 to the end of September 2027, the mobile teams will regularly visit the Bilozerska, Daryivska, Muzykivska, and Chornobaivska communities.

The initiative is made possible through the financial support of the Ukraine Crisis Appeal, Rotary Australia World Community Services and Australian Federation of Ukrainian Organisations.

A Safe Space That Comes to Children

The project is expected to support 250 children aged 2 to 17 who need help the most. This includes children from internally displaced families, military families, large and low-income households, children with disabilities or special educational needs, orphans, and children who are now being cared for by relatives because of the war.

For each community, the team will prepare a separate schedule of activities, organize groups based on the children’s age and needs, and offer creative workshops, team games, sessions on emotional resilience and social skills, as well as individual consultations for those who need extra support. Special attention will be given to children with special educational needs by adapting activities to their abilities.

During the project, the team plans to hold at least 1,000 group sessions. Every visit will include several types of activities. Alongside psychological support sessions, children will take part in quests, workshops, and sports activities. In today’s reality, these are more than just entertainment—they help children regain a sense of normal life.

Over the past years, the team has worked as part of the humanitarian response to the challenges of the full-scale war. This experience has given them a clear understanding of the needs of children and adults in the region. Combining games, creative activities, teamwork, and personal interaction helps children open up more easily, build trust, and gradually regain a sense of safety.

Support for the Whole Family

Helping children is not enough if the adults around them are left without support. That is why a Mobile Crisis Centre will work alongside the mobile Child-Friendly Space.

While children take part in creative, educational, and psychological activities, parents, caregivers, and other family members will be able to receive professional support from psychologists, lawyers, crisis specialists, and case managers. This approach allows the entire family to receive help at the same time, because a child’s well-being is closely connected to the emotional well-being of the adults who care for them.

The team will support people facing some of the most difficult life situations, including internally displaced people, single parents, older adults, people with disabilities, families of military personnel, families of missing persons, people who have lost their homes, and survivors of violence, captivity, or other consequences of the war.

For some, this will mean crisis psychological support during the first days after a traumatic event. Others will receive several months of case management support. Some will mainly need legal assistance with restoring documents, applying for social benefits, or resolving issues related to housing, land, or property.

During the project, 180 people will receive crisis intervention services, 160 people will receive longer-term case management support, and 250 beneficiaries will benefit from legal assistance.

The specialists will also organize group psychoeducation sessions and consultations, helping people better understand their emotional well-being, learn practical self-help techniques, and gradually rebuild their inner resilience.

What makes this project unique is its family-centered approach. It does not separate the needs of children from those of adults. Instead, it provides comprehensive support: children receive a safe space to learn, play, and connect with others, while adults receive the tools and professional guidance they need to cope with crisis and regain a sense of control over their lives.

Коли простір не має стін: як працюють мобільні команди Карітасу в громадах Херсонщини

У мережі Карітасу України працюють 50 Просторів дружніх до дитини (ПДД). У більшості випадків це конкретне місце, куди можна прийти після школи, зустріти друзів, погратися, поспілкуватися з психологом чи просто відчути себе у безпеці.

На Херсонщині все інакше. Тут через постійну небезпеку, обстріли та складну безпекову ситуацію такий простір не може працювати у звичному форматі. Тому ПДД сам вирушає до дітей.

Кілька разів на тиждень мобільна команда Карітасу Херсон долатиме маршрути до громад області. Мета виїзду не тільки проведення навчальних і творчих занять чи ігор для дітей, але й комплексна допомога родинам, тому в машині – психолог, соціальний педагог, аніматор, а також вужчі спеціалісти – юрист та кризові спеціалісти.

Проєкт реалізовуватиметься протягом 14 місяців – з липня 2026 року до кінця вересня 2027 року. За цей час мобільні команди регулярно працюватимуть у Білозерській, Дар’ївській, Музиківській, Чорнобаївській громадах Херсонської області.

Ініціатива впроваджується завдяки фінансовій підтримці Ukraine Crisis Appeal, Rotary Australia World Community Services та Australian Federation of Ukrainian Organisations.

Простір, який приїздить до дітей

Заплановано, що проєкт охопить 250 дітей віком від 2 до 17 років, які найбільше потребують допомоги: дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців, багатодітних та малозабезпечених родин, дітей з інвалідністю, особливими освітніми потребами, сиріт і тих, хто через війну залишився під опікою родичів.

Для кожної громади команда готуватиме окремий графік занять, формуватиме групи відповідно до віку та потреб дітей, проводитиме творчі майстерні, командні ігри, заняття з розвитку емоційної стійкості та соціальних навичок, а також індивідуальні консультації для тих, хто їх потребує. Окрему увагу приділятимуть дітям з особливими освітніми потребами, адаптуючи заняття до їхніх можливостей.

За 14 місяців команда планує провести щонайменше тисячу групових занять. Кожен виїзд матиме одразу кілька завдань, тому в програмі поруч із психологічними заняттями з’являтимуться квести, майстер-класи, спортивні активності, які в ці часи не є розвагами заради розваги, а радше спосіб повернути дітям відчуття нормального життя.

В попередні роки команда працювала в рамках гуманітарного реагування на виклики повномасштабної війни в країні, тож має досвід і чітко розуміє потреби дітей та дорослих свого регіону. Саме поєднання ігор, спільної діяльності, творчих занять і живого спілкування дозволяє дітям легше відкриватись, вчитись довіряти іншим і поступово відновлювати відчуття безпеки.

Підтримку отримуватиме вся родина

Допомога дітям не може бути повною, якщо поруч залишаються без підтримки дорослі. Саме тому разом із мобільним Простором дружнім до дитини, у громадах працюватиме мобільний Кризовий центр.

Поки діти займатимуться творчістю, навчатимуться чи братимуть участь у психологічних заняттях, батьки, опікуни та інші члени родин зможуть отримати професійну допомогу психолога, юриста, кризового або кейс-менеджера. Такий підхід дозволить одночасно підтримати всю сім’ю, адже від емоційного стану дорослих значною мірою залежить і благополуччя дитини.

Команда працюватиме з людьми, які опинилися у найскладніших життєвих обставинах: внутрішньо переміщеними особами, самотніми батьками, літніми людьми, особами з інвалідністю, сім’ями військовослужбовців, безвісти зниклих, людьми, які втратили житло або пережили насильство, полон чи інші наслідки війни.

Для когось це буде кризова психологічна підтримка у перші дні після травматичної події, для когось – кількамісячний супровід у межах ведення випадку, а комусь насамперед знадобиться юридична допомога у відновленні документів, оформленні соціальних виплат чи вирішенні питань, пов’язаних із житлом, землею та майном.

Загалом протягом реалізації проєкту кризову інтервенцію отримають 180 людей, ще 160 осіб супроводжуватимуть у форматі ведення випадку, а 250 бенефіціарів скористаються правовою допомогою.

Окремо фахівці проводитимуть групові психоедукаційні зустрічі та консультації, допомагаючи людям краще розуміти власний психологічний стан, навчатися технік самодопомоги та поступово відновлювати внутрішню стійкість.

Особливість проєкту полягає саме в тому, що він не розділяє потреби дітей і дорослих. Підтримка надаватиметься родинам комплексно: дитина отримуватиме безпечний простір для розвитку та спілкування, а дорослі – інструменти, які допомагатимуть їм впоратися з кризою та повернути відчуття контролю над власним життям.

Коли діти не чекають змін, а створюють їх: досвід Карітасу в реалізації шкільних парламентів

Дорослі часто говорять про дітей як про майбутнє. Але рідше запитують, що вони думають сьогодні. У час повномасштабної війни, коли навчання та дозвілля українських школярів проходить частково онлайн та під звуки повітряних тривог, саме можливість бути почутими, впливати на рішення та бачити результати власних ідей стає вкрай важливою.

Ця думка стала одним із принципів, на яких Карітас України втілює напрям «Дитячі парламенти в дії» в рамках проєкту «Стійкість та розвиток. Психосоціальна допомога дітям шкільного віку на території Одеської, Тернопільської, Хмельницької областей під час війни в Україні», який реалізується за фінансового сприяння Карітасу Австрії та Renovabis.

Напрям «Дитячі парламенти в дії» є частиною регіональної програми DARE: Освіта та інновації в Україні, Республіці Молдова та Румунії, ініційованої міжнародною організацією Карітас Австрії. Програма базується на переконанні, що діти зростають і досягають кращих результатів у середовищі, яке бачить їхній потенціал, дозволяє мріяти, висловлюватися і бути почутими, а також потребують підтримки з боку дорослих, здатних любити, взаємодіяти та підтримувати емоційно. У 2017–2019 роках програма DARE була апробована в трьох країнах і засвідчила свою дієвість. 

В Україні напрям «Дитячі парламенти в дії» реалізовували рік 18 школах і його підсумковим етапом став форум-квест «Місія: Школа змін» у Тернополі. Розповідаємо більше про сам напрям та його фінальний захід.

Дати дітям право голосу

Протягом навчального року соціальні працівники та психологи Карітасу пройшли спеціальне навчання, щоб стати фасилітаторами дитячих парламентів. Сьогодні вони супроводжують команди у 18 школах Хмельницької, Тернопільської та Одеської областей. Загалом до програми долучилися 347 підлітків віком від 14 до 17 років.

Щотижневі фасилітовані зустрічі дитячих парламентів стали простором, де підлітки вчаться домовлятися, чути одне одного, аналізувати проблеми власної школи, шукати рішення і спробувати разом втілити їх у життя.

Роль фасилітаторів суттєво відрізняється від звичної ролі педагога. Вони не пропонують готових відповідей і не визначають, які ідеї є правильними. Натомість допомагають дітям структурувати власні думки, працювати в команді, планувати проєкти, знаходити ресурси та доводити справу до кінця.

Яскравим прикладом є проєкт учнів Кам’янець-Подільського ліцею «Під двома каштанами», мета якого – облаштувати у шкільному дворі простір для зустрічей та активностей. Учні використали технології штучного інтелекту для розробки дизайну зони відпочинку, а за підтримки вчителя математики склали кошторис. Для залучення коштів вони організували ярмарок і концерт, зібравши 3 000 грн, та спланувавши подальші активності, включно з презентаціями місцевим підприємцям для закупівлі рослин та дерев.

«Коли дітям довіряють, вони усвідомлюють, що їхній голос має вагу і здатні не боятись та генерувати ідеї, які реально змінюють шкільне середовище. І саме це є найбільшою цінністю нашої роботи», – переконана менеджерка проєкту «Стійкість і розвиток» Марина Мартиненко.

Від ідеї до реальних змін

Кожен дитячий парламент працював над власною ініціативою. Спочатку діти вчилися помічати проблеми школи, потім – обговорювали можливі рішення, дискутували і виходили на єдине бачення, а потім – бралися за роботу.

«Універсального рішення для всіх шкіл не існує. Кожен дитячий парламент обрав власний напрямок, виходячи з потреб саме свого закладу освіти, – розповідає Світлана Копачівська, координаторка проєкту «Стійкість і розвиток» в Карітасі Тернопіль.

Наприклад, у Великих Бірках діти запропонували створити шкільне радіо. Вони хочуть, щоб школа була не лише місцем, де дзвінок повідомляє про початок уроку, а простором із веселішою атмосферою: із музичними перервами, можливістю привітати однокласників чи вчителів із днем народження, зробити шкільне життя більш живим і цікавим».

Розробляючи власну ідею підлітки проходять увесь шлях – від аналізу проблеми до пошуку ресурсів, планування, презентації та реалізації своїх задумів. Вони вчаться аргументувати власну позицію, домовлятися, брати відповідальність і бачити, що їхні рішення можуть мати цілком відчутний результат.

Під час підсумкового форуму «Місія: Школа змін» ці школярі презентували вже не їдеї чи плани, а результати кількох місяців спільної роботи. У Теребовлянському спеціалізованому ліцеї діти створили «Простір добрих справ», який покликаний розвивати культуру взаємопідтримки та небайдужості.

Команда Тернопільської школи №13 представила «Майстерню смаку» – простір, що поєднує творчість, практичні навички та спільну діяльність. Учні Тернопільського класичного ліцею запропонували «3D-простір» для розвитку креативності та командної роботи, а школярі Тернопільської школи №14 – «Майстерню голосу та світла», де діти можуть розвивати свої таланти, навчатися впевнено висловлювати власну думку та бути почутими.

На Одещині Великобірківський ліцей презентував проєкт «Школа на повну гучність», а Почапинський ліцей – «Чіл-зону» для відпочинку, спілкування та емоційного відновлення.

«За кожною з цих дитячих ініціатив командна робота та бажання зробити своє середовище кращим, – розповідає Марина Мартиненко.

Я вкотре переконалася, що “Дитячі парламенти в дії” – це значно більше, ніж про шкільне самоврядування. Це про дітей, які вже сьогодні вчаться бути відповідальними, підтримувати одне одного, діяти, змінювати свої школи та громади».

Дитячий голос має бути силою змін

Організатори підсумкового форуму-квесту «Місія: Школа змін» намагалися перетворити фінальну подію проєкту на місце зустрічі дітей.

«Протягом року діти збиралися, аналізували ситуацію, проводили опитування, досліджували потреби та цікавилися думкою інших учнів. Вони намагалися зрозуміти, що саме потрібно їхньому закладу освіти, щоб він став більш комфортним, безпечним і дружнім для дітей, – розповідає Світлана Копачівська, координаторка проєкту «Стійкість і розвиток» в Карітасі Тернопіль.

Саме тому виникла ідея провести підсумковий захід. Його метою було показати дітям, що їхня думка справді важлива, що до їхніх ідей прислухаються, а їхня активність має значення. Захід став своєрідним підсумком усієї роботи дитячих парламентів за рік. Відбувся тематичний квест, у якому діти відповідали на запитання, пов’язані з діяльністю парламентів, аналізували власний досвід та підсумовували отримані знання».

Формат форуму поєднав презентації учнівських ініціатив з командним квестом інтерактивними станціями та неформальним спілкуванням. Виконуючи спільні завдання діти спілкувались з однолітками з різних регіонів, вчилися бути відкритими до світу та думки іншого, а також разом ухвалювати рішення і, що не менш важливо, разом святкувати з танцями, фарбами Холі та водними естафетами.

«У час війни таке дійство для дітей має особливу цінність. Ми не можемо забрати у них всі складні обставини, але можемо створити для них простір, де вони відчувають безпеку, підтримку, власну значущість та просту радість. Саме з таких моментів народжується стійкість», – говорить Марина Мартиненко.

Для команди Карітасу України успішне завершення компоненту “Дитячі парламенти в дії” є підтвердженням того, що розвиток дитячої агентності – не додатковий елемент психосоціальної підтримки, а її важлива складова. Адже можливість бути почутими, брати участь у прийнятті рішень і бачити результат власних дій допомагає дітям відновлювати відчуття контролю над своїм життям, яке війна часто руйнує.

«Після таких зустрічей ще більше розумієш: ми працюємо не просто над проєктами. Ми працюємо заради майбутнього України. І це майбутнє вже сьогодні має свій голос. Наше завдання – почути його, підтримати і допомогти стати ще сильнішим», – підсумовує Марина Мартиненко.

На реалізацію кожної шкільної ініціативи передбачено фінансування у розмірі 30 тисяч гривень, за які будуть закуплені необхідні матеріали чи обладнання для втілення дитячих задумів.

На основі досвіду реалізації «Дитячих парламентів в дії» Карітас України розробив посібник, який стане в нагоді педагогам, соціальним працівникам, фасилітаторам та лідерам молодіжних ініціатив – усім, хто хоче допомогти дітям реалізовувати свої ідеї. Він містить покрокові інструкції та поради: від народження ідеї до її реалізації, оцінки та святкування результату.

Два тижні, щоб згадати, як це – бути дитиною: Карітас Італії четвертий рік гостинно приймає українських дітей

Українські діти живуть у реальності, де звичними стали повітряні тривоги, обстріли та ночівлі в укриттях. Навіть літні канікули не дадуть малюкам чи підліткам безтурботного відпочинку, якщо у родини немає можливості хоч ненадовго опинитися в безпечному середовищі.

У червні-липні 45 дітей із Києва та Полтави мали змогу провести два тижні без сирен і поміж добрих людей в італійському регіоні Емілія-Романья. Це діти віком 8-16 років із сімей військовослужбовців та багатодітних родин, а також внутрішньо переміщені з небезпечних регіонів України.

Приймали українську групу громади міст та селищ Равенна, Фаенца, Імола, Луго, Брізігелла та Фоньяно в межах проєкту «Разом краще» (È più bello insieme), який Карітас Італії реалізує від початку повномасштабної війни в Україні, щоб дати дітям можливість відновитися.

Керівниця програми «Освіта, формація та захист дітей» Карітасу України Зоряна Лукавецька переконана, що саме можливість хоча б ненадовго змінити звичне середовище сьогодні має особливу цінність для українських дітей:

«Вплив війни на дітей в Україні досі неможливо оцінити повною мірою, адже вони продовжують жити в умовах постійної небезпеки… Саме тому проєкт літнього відпочинку дітей в Італії став для них можливістю хоча б на два тижні перенестися в інший світ – світ миру, спокою та дитинства.

Тут діти й дорослі поступово дозволяли собі проживати день без тривоги, радіти новому досвіду, відкривати для себе нові місця, знайомитися з людьми та з цікавістю пізнавати світ. Такі табори стають для дітей простором відновлення, де вони можуть хоча б на короткий час відчути себе у безпеці. А після повернення додому спогади про ці два тижні ще довго підтримуватимуть їх, допомагаючи зберігати внутрішню стійкість».

Для більшості учасників це була перша подорож до Італії, а для декого – взагалі перший виїзд за кордон. Від початку стало зрозуміло, що ця поїздка вимагатиме витривалості. Дорога була довгою: потяг з Києва до Перемишля, потім автобус через чотири країни Європи. Повернення теж виявилося непростим: через масовані російські обстріли України виникли затримки руху потягів, і дорога додому затягнулася. Але всі благополучно повернулися до своїх родин.

Під час перебування в Італії українські діти жили в Istituto Emiliani у селищі Фоньяно. Заснований у 1822 році комплекс свого часу був одним із найвідоміших освітніх закладів регіону, а за більш ніж два століття трансформувався в центр прийому паломників, дитячих і молодіжних груп, духовних реколекцій та навчальних заходів.

Просторим історичним комплексом із внутрішніми двориками, довгими коридорами та садом опікуються сестри-домініканки Конгрегації Пресвятих Дарів. Для української групи монахині пекли домашні бісквіти, готували піцу та пасту, і навіть італійське морозиво – джелато.

І саме звідти щодня розпочиналися подорожі українських дітей до різних міст регіону. Користування громадським транспортом – автобусами та потягами – дозволяло відчути повсякденний ритм життя регіону, побачити значну частину Емілії-Романьї, а також узбережжя Адріатики.

Особливе враження на дітей справила Равенна – місто, яке зберігає одну з найцінніших у світі колекцій ранньохристиянських та візантійських мозаїк. Тут розташовані вісім пам’яток, внесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Більшість мозаїк були створені у V-VI століттях, коли Равенна була столицею Західної Римської імперії, а згодом – важливим центром Візантійської імперії в Італії. До наших днів вони збереглися майже без змін і сьогодні вважаються неперевершеним зразком візантійського мистецтва, що має виняткову історичну, культурну та художню цінність.

Для більшості учасників поїздки це було перше знайомство з пам’ятками такого масштабу. Діти уважно розглядали тисячі кольорових смальтових кубиків, з яких понад півтори тисячі років тому були створені величезні композиції. Побачене настільки захопило багатьох, що після екскурсії вони купували сувеніри з мозаїки або творчі набори, щоб спробувати власноруч відтворити цю давню техніку вже вдома. Це, мабуть, найкраще свідчення того, що побачене справді зачепило дітей.

Ще однією цікавою зупинкою була Імола – місто, відоме далеко за межами Італії завдяки автодрому Autodromo Internazionale Enzo e Dino Ferrari. Це одна з найлегендарніших гоночних трас світу, яка понад 70 років приймає міжнародні автоспортивні змагання, зокрема етапи чемпіонату світу «Формули-1». Для міста автодром є важливою частиною його історії та ідентичності.

Під час екскурсії діти побачили знамениту трасу зблизька, дізналися про її історію та побували в місцях, які зазвичай бачать лише під час телевізійних трансляцій перегонів. Можливість пройтися територією легендарного автодрому, уявити швидкість болідів і відчути атмосферу місця, де виступали найкращі гонщики світу, стала для дітей одним із найяскравіших спогадів поїздки.

Фаенца відкрила дітям ще одну сторінку історії Італії – цього разу пов’язану з мистецтвом кераміки. Саме назва цього міста дала світові слово «фаянс», яким сьогодні називають особливий вид тонкої глазурованої кераміки. Починаючи з епохи Відродження, вироби місцевих майстрів здобули європейську славу завдяки високій якості, витонченому розпису та майстерності виконання.

В перші дні було помітно, що більшості дітей потрібен час не лише для того, щоб звикнути до нової країни, а й щоб знову навчитися відпочивати. Багато хто приїхав замкнутим і настороженим. Дехто продовжує навчатися онлайн у школах прифронтових громад, дехто давно живе далеко від друзів.

Поступово діти з різних міст здружились, разом грали у волейбол, танцювали та знайомились з місцевими однолітками, практикуючи англійську та вивчаючи окремі італійські слова.

Наприкінці зміни кожен отримав білу футболку, тож у всіх вони були розписані побажаннями, малюнками та підписами нових друзів, а прощання супроводжувалися довгими обіймами.

Менеджерка проєкту «Процвітання крізь шторм» Карітасу Полтава Оксана Корольова-Буцко переконана, що саме такі зміни в дітях і є головною цінністю подібних програм.

«Сьогодні, коли українські діти живуть в умовах війни, такі поїздки мають особливе значення. Вони дарують можливість хоча б на деякий час відчути спокій, безтурботне дитинство, знайти нових друзів, набратися сил і просто побути дітьми. Це можливість відновитися емоційно, повірити, що попереду ще багато світлих і щасливих моментів. Щиро вдячна всім, хто робить такі табори можливими. Кожна дитяча усмішка, кожен щасливий погляд і кожна мить без страху – безцінні».

Проєкт «Разом краще» вже 4 роки реалізується завдяки спільній роботі місцевих громад Італії. До організації поїздки долучаються сотні людей – волонтери, парафії, місцеві громади, муніципалітети. За кожним днем відпочинку стоїть велика, майже непомітна для дітей організаційна робота.

Психологи давно говорять про те, що відновлення дітей після тривалого життя у стресі складається не лише зі спеціалізованої допомоги, а зі звичайних речей: безпечного середовища, нових позитивних спогадів, відчуття підтримки, можливості довіряти людям і бачити, що світ не обмежується війною.

В цій поїздці діти бачили, що дорослі поруч не тому, що це їхня робота, а тому, що вони щиро хочуть допомогти. Для тих, хто останні роки живе в умовах постійної тривоги, довіра формується не словами, а щоденними вчинками. Невеликі прояви уваги – снеки на пляж та в дорогу, крем від сонця та після нього, подаровані м’ячі для пляжного волейболу, додаткові пляшки води і навіть пошук загубленого дівчинкою в автобусі телефону – ці речі створюють відчуття справжньої турботи.

«Іноді найбільшим подарунком для дитини є не далека подорож чи нові враження, а можливість спокійно заснути, прокинутися без сирен, сміятися, дружити й просто бути дитиною. Ці два тижні подарували нашим дітям відчуття безпеки, багато тепла та спогади, які ще довго зігріватимуть їхні серця. А нам вони нагадали, що навіть у найважчі часи добро, турбота і єдність здатні творити справжні дива», – говорить координаторка дитячо-молодіжного напряму Карітас Київ Ірина Пелюхня.

Проєкт «Разом краще» триває. Уже найближчим часом до Італії вирушить наступна група українських дітей, для яких така подорож також стане можливістю відчути звичайні радості дитинства. А поки Карітас України, Карітас Києва та Карітас Полтави висловлюють щиру вдячність Caritas Italiana, дієцезіям та командам Caritas Равенни, Фаенци та Імоли, десяткам волонтерів, приймаючим родинам, сестрам-домініканкам, місцевим громадам, священникам і всім, хто долучився до організації цього відпочинку.

Завдяки вашій підтримці, турботі та відкритим серцям наші діти змогли відчути безпеку, побачити красу іншої країни, знайти нових друзів і просто насолодитися дитинством. Разом ми даруємо не лише подорожі, а й віру, надію та щасливі спогади, які залишаються з дітьми назавжди, – підсумовує Ірина Пелюхня. – Нехай ця поїздка стане для кожної дитини ще одним доказом того, що у світі завжди є люди, які готові підтримати, подарувати тепло та допомогти мріяти навіть у найскладніші часи“.

«Процвітання крізь шторм»: проєкт Карітасу щодо підтримки сімей, які постраждали від війни

Карітас України реалізує проєкт «Процвітання крізь шторм: сталi, якісні та орієнтовані на дитину послуги для безпеки, розвитку та добробуту вразливих дітей в Україні».

Від липня 2025 року і до кінця 2026 року проєкт втілюють Карітас Волинь, Карітас Львів, Карітас Полтава, Карітас Тернопіль і Карітас Хмельницький.

«Процвітання крізь шторм» є продовженням проєкту «Діти і війна», який з 2022 року реалізовувався Карітасом за підтримки багаторічних партнерів Карітас Німеччини, у відповідь на безпрецедентні виклики, які війна поставила перед дітьми та молоддю в Україні.

«Проєкт має на меті стандартизувати соціальні, педагогічні, психологічні послуги та послуги у сфері захисту дітей, які надаються в соціальних дитячих центрах п’яти місцевих організацій, – розповідає проєктна менеджерка Карітасу України Ольга Аркуша– Основна увага буде приділена двом послугам: індивідуальному соціальному супроводу, він же кейс-менеджмент у сфері захисту дітей, та груповим соціально-педагогічним послугам для дітей та їхніх батьків або опікунів».

Ціль проєкту – охопити 450 дівчат і 300 хлопців у віці 7–17 років, з яких 25% – діти 7–11 років, а 75% – 12–17 років.

До цільової групи належать: внутрішньо переміщені діти (40%), діти-сироти та позбавлені батьківського піклування (10%), діти з сімей за межею бідності (30%), а також діти військовослужбовців, ветеранів і загиблих (20%).

Особлива увага приділяється тим, хто має обмежений доступ до послуг через фінансові труднощі, віддаленість або нестачу підтримки громади.

У кожному соціальному дитячому центрі місцевого Карітасу безпосередньо працюють з дітьми четверо спеціалістів: соціальні педагог і працівник, а також психолог і аніматор. «Усі п’ять регіональних команд Карітасу впроваджуватимуть єдині підходи до надання соціальних послуг, які ставлять на перше місце найкращі інтереси дитини», – уточнює Ольга Аркуша.

Соціальний педагог проводить групові та індивідуальні заняття з дітьми та батьками, організовує розвиваючі та освітні заходи для дітей у центрі та під час виїздів. Його основними темами є фінансова грамотність, здоров’я, профорієнтація і м’які навички.

Соціальний працівник відповідає за кейс-менеджмент. Він супроводжує вразливих дітей і їхні сім’ї, надає емоційну підтримку, консультує і координує доступ до психологічної, соціальної та юридичної допомоги, супроводжує на зустрічі з надавачами послуг. Кейс-менеджмент триває від 1 до 3 місяців, при потребі до 6, щоб забезпечити стабілізацію ситуації та інтеграцію дитини.

Психолог працює індивідуально та групами, проводить психокорекційні програми, тренінги з емоційної стійкості та саморегуляції, співпрацює з командою для цілісної підтримки дитини та створення безпечного середовища.

Аніматор організовує ігрові, спортивні та розвиваючі заходи, сприяє емоційній стабілізації, соціалізації та інтеграції дітей у громаду. Співпрацює з психологом і соціальним педагогом, проводить спільні дитячо-батьківські та інтеграційні заходи, денні та стаціонарні табори, походи та виїзди.

У сільській або віддаленій місцевості доступ до соціальних послуг та професійної підтримки забезпечується виїздами мобільних команд. «Ці мобільні виїзди здійснюються в середньому раз на тиждень, – уточнює менеджерка. – Графік є гнучким і якогось тижня є потреба поїхати двічі, а якогось – не поїхати взагалі. Але виїзди є регулярними, саме це забезпечує результат. Одним із яких є безпосереднє залучення дітей до процесу прийняття рішень у громаді та реалізації соціальних ініціатив».

У межах проєкту «Процвітання крізь шторм» Карітас прагне максимально сприяти реалізації Національної стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки. Зокрема, серед ключових напрямів роботи є оновлення карти зацікавлених сторін, розвиток партнерств і участь у координаційних радах для вдосконалення механізму перенаправлення до інших організацій і реагування на виклики в інтересах дітей.

«Надаючи послуги соціального супроводу ми бачимо та аналізуємо, як це працює і впливає на дітей. Тож на основі досвіду команд на місцях, успішних практик та скоординованих робочих груп можемо напрацювати рекомендації стандартних операційних процедур (СОП) та навчальних програм по цій послузі, – пояснює Ольга Аркуша. – Аби підсилити цей адвокаційний компонент у громадах також проводяться інформаційно-комунікаційні кампанії для адвокації доступу дітей та сімей до соціальних послуг».

Результатом проєкту є відчутний вплив на життя дітей та їхніх сімей. Попередній досвід Карітасу свідчить, що близько 60% дітей, які отримують психосоціальні послуги у наших центрах, повідомляють про покращення свого психоемоційного стану, а 80% – про зростання рівня основних життєвих навичок.

Серед сімей, які отримують соціальний супровід Карітасу, 70% відзначають покращення взаємин, зниження рівня напруження та підвищення здатності долати повсякденні труднощі.

Загалом 90% бенефіціарів задоволені отриманими послугами, що підтверджує ефективність підходів та методів, які впроваджує Карітас.

Карітас розпочав проєкт SUN 2: підтримка дітей, шкіл і родин триває

Під час щорічної партнерської зустрічі мережі Карітасу України, яка цього року відбулася у Львові, було підписано договір про продовження ініціативи, що вже стала важливою підтримкою для шкільних спільнот Вінницької, Житомирської та Кіровоградської областей.

Проєкт реалізується за підтримки Caritas Österreich та NACHBAR IN NOT і продовжує роботу, яка протягом останніх 14 місяців допомагала школам створювати безпечне освітнє середовище, підтримувати психоемоційний стан дітей, долати освітні втрати та зміцнювати економічну спроможність родин.

«Маємо можливість продовжити активності в напрямку підтримки учнів, батьків та педагогічного колективу у 15 школах, – розповідає менеджерка проєкту Анна Кілас. – Проєкт має досить довгу назву, але ми любимо називати його коротко англійською – SUN. Цього року це вже SUN 2».

Проєкт має покращити психосоціальне благополуччя 6300 дітей, батьків, опікунів та педагогів, забезпечити 5000 дітей підтримкою для покращення їхніх освітніх результатів, посилити спроможність 820 учителів і батьків створювати інклюзивне, безпечне та підтримувальне шкільне середовище, а також сприяти економічній стійкості 483 вразливих батьків та опікунів, насамперед жінок, через підтримку засобів до існування та розвиток можливостей для отримання доходу.

Друга фаза SUN, як і попередня, побудована на комплексному підході. Вона поєднує психосоціальну підтримку в школах, послуги з надолуження освітніх втрат і неформальної освіти, програму фінансової грамотності та підприємництва FLEEP, програми інтеграції дітей з інвалідністю та особливими освітніми потребами, грантову підтримку домогосподарств, професійно-технічне навчання й перекваліфікацію, а також новий адвокаційний компонент, який покликаний забезпечити сталість результатів після завершення проєкту. 

Команда Карітасу України разом із місцевими організаціями прагне продовжити вже успішні практики, розширити підтримку для дітей, педагогів і сімей, які щодня живуть в умовах повномасштабної війни, а також адвокатувати необхідність реалізації компонентів ініціативи державою та громадами.

«Простори щастя»

Попри те, що проєкт має назву «Зміцнюємо Україну зараз» (SUN), він є частиною значно ширшої програми Карітасу України «Щасливі МИ», яка розвиває системний підхід до психосоціальної підтримки дітей у школах.

У 83 школах ця програма стала основою для створення середовища, де дитина може не лише навчатися, а й почуватися у безпеці, отримувати підтримку дорослих, навчатися розуміти власні емоції та будувати здорові стосунки з однолітками.

Карітас прагне вибудовувати довготривалу співпрацю зі школами, під час якої команда заходить у навчальний заклад, вибудовує партнерські відносини з адміністрацією, педагогами та батьками, а в самій школі створюється спеціально обладнаний простір для психосоціальної підтримки. Такі місця отримали назву «Простори щастя».

Сьогодні в межах програми «Щасливі МИ» функціонує 51 «Простір щастя» у шести областях України, і саме ця модель продовжує масштабуватися в межах другої фази проєкту SUN.

Основою цієї роботи є структурована програма «Безпечний простір», розроблена фахівцями Києво-Могилянської академії, – за нею безпосередньо працюють соціальні педагоги просторів.

Одним із важливих нововведень другої фази стане впровадження методики «Відкритий діалог». Якщо раніше значна увага приділялася супервізійній підтримці педагогів, то тепер команда переходить до нового формату роботи – інтервізії. Такий підхід дозволяє педагогам створювати професійну спільноту взаємної підтримки. Саме розвиток професійної спільноти педагогів є одним із ключових завдань нового етапу проєкту.

FLEEP

Одним із напрямків, який продовжить розвиватися у другій фазі проєкту SUN, залишається програма фінансової грамотності та підприємництва FLEEP. За час реалізації першої фази вона довела свою ефективність, та в кожній школі було створено соціальне підприємство, однак новий етап враховує досвід, отриманий під час практичної роботи зі школярами.

До програми буде залучено 600 дітей віком від 11 до 17 років. Це будуть як учасники, які вже працювали в попередній фазі проєкту, так і нові школярі – ті, хто раніше не мав можливості долучитися до FLEEP, перейшов до партнерської школи або став старшим і тепер відповідає віковим вимогам програми.

«Ми продовжуємо реалізовувати програму фінансової грамотності та підприємництва FLEEP, але цього року вона дещо видозмінена. Минулого року ми поставили собі досить високий показник і на практиці побачили, що не всі діти є активними учасниками програми протягом її реалізації, хоча інтерес до неї був великий. Насправді ця програма потребує великої залученості, тому зараз діяльність буде зосереджуватися на вужчому колі учнів, які самостійно вирішили розвивати своє шкільне підприємство», – уточнює Анна Кілас.

Попри зміни в кількісних показниках, головна ідея програми залишається незмінною. FLEEP не обмежується лише знайомством із поняттями бюджету, фінансового планування чи підприємництва. Її головне завдання – допомогти підліткам зрозуміти, як знання можна перетворити на реальні навички та гроші. Саме розвиток створених у першій фазі підприємств стане головним акцентом другої фази.

«Учителі не лише викладатимуть теоретичну базу. Їм відводиться особлива роль – фактично бізнес-консультантів, – розповідає асистентка проєкту Світлана Сосновська. Вони забезпечуватимуть не лише контроль виробництва та якості продукції, а й допомагатимуть будувати партнерські відносини з місцевими установами та бізнесом, щоб сформувати постійні канали збуту».

Для учасників програми будуть передбачені навчальні виїзди на підприємства та виробництва, відвідування лабораторій, участь у презентаціях, виставках і ярмарках продукції. Також школярі матимуть можливість зустрічатися з підприємцями, фахівцями з бізнесу, маркетингу та фінансів, які ділитимуться власним досвідом і допомагатимуть дітям краще зрозуміти, як працює сучасне підприємництво.

Відновлення засобів до існування

Один із важливих напрямків проєкту SUN: допомога вразливим родинам не лише подолати наслідки війни, а й отримати можливість забезпечувати себе самостійно. На новому етапі основний акцент буде зроблено на підтримці самозайнятості та професійному розвитку.

Протягом року проєкт передбачає надання 330 мінігрантів для розвитку або започаткування власної справи, а також 153 грантів на професійно-технічне навчання та перекваліфікацію.

 «У попередній фазі ми вже надали гранти батькам із наших партнерських шкіл, які належали до визначених категорій вразливості та виявили бажання долучитися до проєкту, зазначає Анна Кілас. Водночас проєкт передбачає важливу умову: отримати грант у другій фазі зможуть лише нові учасники».

Адвокація

Однією з головних новацій SUN 2 стане адвокаційний компонент. Якщо раніше основна увага приділялася впровадженню нових підходів у школах, то тепер команда Карітасу України працюватиме над тим, щоб ці зміни продовжували діяти і після завершення проєкту.

«Новим у цьому році є адвокаційний компонент, оскільки проєкт фінансуватиметься лише вже в цій фазі, а третьої фази не передбачено. Ми будемо працювати над тим, щоб забезпечити сталість надання послуг і після виходу Карітасу з партнерських шкіл», пояснює Анна Кілас.

Потреба в такому напрямку виникла завдяки самим школам. Під час обласного підсумкового форуму, який відбувся в Кропивницькому, директори навчальних закладів говорили про бажання активніше долучатися до розвитку «Просторів щастя» та продовжувати цю роботу власними силами.

«Ми чули від директорів, що вони теж хочуть бути залучені до проєкту. Вони підтримують роботу “Просторів щастя”, але хотіли б самостійно долучатися до їх розвитку. Саме тому ми хочемо разом із ними напрацювати плани дій, які допоможуть забезпечити роботу цих просторів після завершення проєкту», уточнює менеджерка.

Для цього Карітас України проведе зустрічі з керівниками партнерських шкіл, а також регіональні адвокаційні заходи за участю громад і відділів освіти. Запланований також національний форум у Києві з представниками вітчизняної та міжнародної спільноти, органів влади та освітніх департаментів, шкіл та команд Карітасу, щоб спільно обговорити подальший розвиток психосоціальної підтримки у школах.

Ранок з патрульними: в Ужгороді провели зустріч дітей з поліцейськими

Як не порушувати правил дорожнього руху, як поводитись на вулиці у вечірній час та як розпізнати справжнього поліцейського? Відповіді на ці та чимало інших питань отримали гості Першої пральні-кав’ярні Булька від Карітас Мукачівської Єпархії..

Цієї п’ятниці юні ужгородці та дітлахи з сімей, які вимушено переїхали до Закарпаття зустрілись зі справжніми патрульними поліцейськими. Правоохоронці в ігровій формі провели заняття з основних правил дорожнього руху, розповіли про правила безпеки на вулиці і особливості роботи патрульної поліції.

Діти також отримали змогу посидіти в патрульному автомобілі, побачити як працює сирена та рація. Від патрульних учасники отримали корисні буклети із правилами поведінки та м’яких ведмедиків на згадку.

Ми щодня проводимо по кілька подібних заходів з дітками, з патронатними сім’ями, з сім’ями із категорії ВПО, тож з перших вуст знаємо про їх важливість. Сьогодні ми подарували юним учасникам м’яких ведмедиків, адже у час постійних повітряних тривог, різних переживань діткам потрібна іграшка, про яку вони зможуть піклуватися та яка захищатиме їх від небезпеки, – розповідає начальник відділу зв‘язків з громадськістю управління патрульної поліції в Закарпатській області Ольга Мартин.

Це далеко не перший захід, який Карітас в Ужгороді проводить у партнерстві з різними установами та організаціями. 

“Ми намагаємось зробити життя дітей, які приїхали до Ужгорода через військові дії, більш насиченим та проводити корисні заходи. Таким чином діти знаходять собі нових друзів, пізнають місто та нашу область, знайомляться з людьми з різних куточків нашої країни, адже і більшість спікерів та викладачів у нас теж приїхали з Києва, Харківщини, Донеччини та інших регіонів”, – каже представник ужгородського Карітасу Віталій Дячук.

Щотижня, зокрема у Першій пральні-кав’ярні Булька проходять безкоштовні уроки української мови у ігровій формі, English Speaking Club від навчального центру “Поліглот” та творчі майстер-класи.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Діти з Карітасу Львова вирушили на відпочинок

У Карітасі Львова розпочався відпочинково-оздоровчий табір у Карпатах для дітей віком 9-14 років.

“Ми могли лише мріяти про те, щоб наша дитина мала можливість побувати у таборі, відновитися фізично та морально після пережитих жахів війни”, – розповідає мати дівчинки, яка з сім’єю приїхала з Чернігова у березні.

“Зараз ми проживаємо у Брюховичах в шелтері, власне там і дізналися, що Карітас Львів організовує табір для дітей. Довгий час ми з дітьми провели у підвалі, без світла, води та їжі. Час від часу доводилось виходити, щоб знайти бодай якусь їжу, хоча це було вкрай небезпечно, адже часто окупанти обстрілювали людей, які просто стояли в черзі за продуктами. Місто було в кільці, нам довелось подолати довгий шлях, щоб виїхати звідти. Ми їхали великою колоною через поле близько 12 годин, хоча в мирний час цей маршрут можна було проїхати за 1,5 год. Жодних зелених коридорів не було, місцева влада попереджала про небезпеку обстрілу. Після пережитого у наших дітей суттєво погіршився психоемоційний стан, у молодшої доньки є проблеми зі сном. Ми дуже вдячні за цю прекрасну можливість для наших дітей!”, продовжує жінка

У супроводі працівників благодійного фонду Карітас Львів діти вирушили у дорогу, табір проводиться для дітей ВПО в рамках проєкту «Надзвичайне реагування» і триватиме до 15 липня.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

У Запоріжжі актори лялькового театру грають виїзні вистави для переселенців

Актори Запорізького академічного театру ляльок два місяці поспіль їздять з терапевтичними виставами до будинків відпочинку та дитячих садочків. 30 червня вони виступили у дитячому просторі благодійного фонду “Карітас”.

Актори-лялькарі грають виставу “Троє поросят”. До класичної історії вони додали сучасних сенсів: дітей вчать прислухатися до близьких людей та не довіряти стороннім.

Переселенка з окупованого Пологівського району Наталія привела на терапевтичну виставу свого сина Дениса. Жінка каже, що у їхньому населеному пункті не працюють ані садочки, а ні інші заклади для дітей, тож її син постійно перебував вдома та сумував. “З продуктами також було дуже важко. Магазини спочатку всі розграбували, позакривали, а потім вже ринок. Тут звичайно трішки краще і діток можна кудись зводити”, — додає Наталія. Ділячись враженнями від вистави Денис розповів, що ця казка навчила його допомагати старшому братові.

Катерина — переселенка із Мелітополя. Вона евакуювалася до Запоріжжя разом з чоловіком та двома дітьми. “Там були російські військові, російські прапори, музика – тобто все російське. І ми не витримали, і приїхали сюди на підконтрольну територію. Три місяці без якихось радощів у житті. Зараз дитина починає вже знайомитися і грати з новими дітьми”, — ділиться жінка.

Як розповідає головний режисер лялькового театру Олег Лубенець, 23 лютого колектив працював над виставою, яку мали грати наступного дня. Коли почалася війна, заклад деякий час не працював. А потім розпочалися виїзні виступи. “Ми почали їздити з виставами для переселенців, для їхніх дітей. Вони перенесли дуже великі стреси, і треба якось відволікти дітей і їхніх батьків. Якби ви бачили, як батьки дивляться наші вистави, точно так, як і діти”, — каже режисер.

Протягом двох місяців трупа показала близько 60 виїзних вистав. Роботу у приміщенні лялькового театру актори відновлюють на початку липня.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/