Позначка: Protection

Понад 50 років Австрія вибудовує ефективну державну систему з навчання, інтеграції та працевлаштування людей:

• які перебувають у групі ризику через труднощі в навчанні, поведінкові виклики та шкідливі способи подолання стресу;
• з вродженою та набутою інвалідністю, тощо.

 «Цей досвід надзвичайно необхідний нам як країні, де на сьогодні налічується майже 2 мільйони ветеранів. Багато з них мають набуту інвалідність і внаслідок цього стикаються з труднощами під час адаптації до цивільного життя та працевлаштування. Робота з цією аудиторією потребує виключно травмочутливого підходу. Ми маємо вчитися на найкращих міжнародних практиках, щоби якісно його забезпечити» – зазначає Анастасія Стеценко, керівниця програми “Соціальний захист та захист прав людини” Карітасу України.

Власне і сам проєкт GEN-CARE створений для покращення економічного становища українських ветеранів і ветеранок, членів їхніх сімей, зокрема внутрішньо переміщених осіб і людей з інвалідністю, через надання підтримки для подальшої професійної реінтеграції.

«Людина має знати, що робити далі – це основна ідея нашого проєкту, – каже координаторка проєкту в Карітасі Івано-Франківськ Алла Гончарова. – Ми побачили шлях від відновлення впевненості у власних силах до успішного працевлаштування. Ми прагнемо адаптувати ці практики в Україні, щоб наші учасники отримували якісну підтримку на кожному етапі професійної реінтеграції». 

Серед учасників обміну була і президентка Карітасу України пані Тетяна Ставничи – вона провела прес-конференцію про сучасний стан справ в Україні. Окрім цього наші спеціалісти збудували подальші робочі плани з австрійською стороною, дізналися про виклики, які також існують в австрійських реаліях, та відвідали виробничі цехи, в яких люди навчаються і працюють.

Цілісний підхід системи NEBA реалізується на практиці через мережу соціально-інтеграційних підприємств та інтеграційних компаній, які працюють у конкурентних секторах ринку: від клінінгу, ремонту та кейтерингу до поліграфії та IT-технологій. У таких компаніях люди з інвалідністю або хронічними захворюваннями отримують офіційне працевлаштування, професійне навчання та ринкову заробітну плату в захищених, але повністю інтегрованих умовах. 

«Великим відкриттям під час візиту стало те, що виробничі цехи цих соціальних бізнесів нічим не відрізняються від звичайних комерційних підприємств — вони так само технологічні, динамічні та орієнтовані на результат. Саме цей фактор ринкової реалістичності в поєднанні з професійним супроводом трудових асистентів (джоб-коучів) дає змогу людині згодом виходити на відкритий ринок праці максимально адаптованою та безболісно», — ділиться Анастасія Стеценко.

В Австрії працює Мережа професійного асистування (Netzwerk Berufliche Assistenz) або скорочено – NEBA. Це масштабна національна програма, яка фінансується Федеральним міністерством соціальних справ, охорони здоров’я та захисту прав споживачів Австрії (через Sozialministeriumservice). NEBA працює як офіційна державна система, яка фінансує різні організації, щоб вони надавали безкоштовні послуги з інтеграції людей з інвалідністю та молоді з вразливих груп на ринок праці.

Концепція NEBA в Австрії складається з різних рівнів, залежно від потреб людини:

• Ювенальний коучинг (Jugendcoaching): працює з підлітками та молоддю, які мають труднощі в навчанні або інвалідність, щоб допомогти їм визначитися з професією та не випасти з системи освіти чи ринку праці.
• Асистування у професійному навчанні (Berufsausbildungsassistenz): забезпечує супровід під час здобуття професійної освіти, щоб людина могла успішно скласти іспити та опанувати фах.
• Трудове асистування (Arbeitsassistenz):  фахівці допомагають знайти роботу на відкритому ринку праці, супроводжують процес співбесід, а також допомагають зберегти робоче місце, якщо у працівника виникають труднощі через стан здоров’я.
• Джоб-коучинг (Jobcoaching): Безпосередня підтримка прямо на робочому місці. Коуч приходить на підприємство і разом із працівником розбирає його завдання, допомагає адаптуватися до темпу та команди.

Подібний розподіл забезпечує якнайповніше покриття потреб бенефіціарів і їхню активність на ринку праці. Взяти з системи окремі компоненти реально, але наскільки можливо імплементувати цей досвід в українські реалії загалом — роздумує Анастасія Стеценко, керівниця програми Соціального захисту та захисту прав людини Карітасу України. 

«Війна в Україні ставить перед нами нагальні питання. З одного боку, держава має всебічно піклуватися про своїх громадян, зокрема про тих, кого війна торкнулася найбільше. З іншого — активні бойові дії тривають, і це спрямовує наші зусилля як суспільства насамперед на захист самої державності. Ми розуміємо, що Австрія вибудовувала свою систему протягом десятків років, і так само розуміємо, що не маємо стільки часу. На мою думку, ми вже робимо гігантський поступ у сфері захисту прав постраждалих осіб, і переконана: настане час, коли наші системи також стануть прикладом для інших країн».

В мережі Карітас діє вже 49 організацій і кожна приділила увагу підготовці тематичних заходів до Всесвітнього дня ментального здоров’я. Спеціалісти різних проєктів і програм завжди об’єднані спільним розумінням важливості дбати про себе, особливо в умовах війни.

До тематичних заходів доєдналися і психологи проєкту «Забезпечення повноцінного доступу до захисту та гігієни постраждалого від війни населення прифронтових районів України» (ECHO4), що діє в 4 місцевих організаціях Карітасу: Чернігову, Сумах, Запоріжжі та Краматорську.   

Виходьте на прогулянки за будь-якої погоди – хоча б на 20 хвилин.
Слідкуйте за харчуванням: не забувайте їсти, але й не переїдайте.
Пийте достатньо чистої води.
Звертайте увагу на дихання – спостерігайте за вдихом і видихом.
Відчувайте своє тіло: поступово напружуйте й розслабляйте різні його частини.
Зменшуйте контакти, якщо вони виснажують.
Під час прогулянок не відволікайтеся на телефон – помічайте красу природи.
Відвідуйте заходи, що приносять радість.
Займайтеся творчістю.
Займайтеся спортом – він допомагає зменшити рівень стресу і виробляє “гормони радості”.
Не забувайте про силу обіймів.
Намагайтеся налагодити режим сну – навіть у складні часи.
І головне – якщо вам важко впоратися самостійно, попросіть допомоги. Є люди, які розуміють і готові підтримати.

Світлана Непийвода, психологиня кризового центру Карітасу Чернігів, в свою чергу, нагадала про важливість розвинення  емоційного інтелекту. Він дозволяє нам краще розуміти себе і людей поруч, ефективно спілкуватися і зменшити кількість конфліктів, спокійніше реагувати на виклики і приймати зважені рішення у складних ситуаціях. Емоційний інтелект також грає важливу роль в нашому вмінні адаптуватися та не втрачати оптимізм – нагадала пані Світлана.

А дитяча психологиня Карітасу Краматорськ Неля Гончарова провела особливу зустріч, присвячену турботі про себе та збереженню внутрішнього балансу. Особливо зворушливою частиною стали спогади з дитинства, які нагадали про важливість місця для гри навіть у дорослому житті.

Про ментальне здоров’я – дітям

Інструменти для подолання стресу необхідні як дорослим, так і дітям. Заходи, спрямовані на дітей пройшли майже у всіх дитячих просторах мережі Карітас, зокрема у Херсоні, Миколаєві, Чернівцях та Лубнах, тощо. Дитяча психологиня Карітасу Суми Любов Сухомлин навіть склала поради для батьків, які хочуть підтримати своїх дітей у непрості часи.

Підтримкою дітей та підлітків Херсонщини займається команда фахівців Простору дружнього до дитини «Херсонські кавунчики». Впродовж цілого тижня з дітьми та підлітками проводились різноманітні інтерактивні заняття, ігри та бесіди. Ціль одна – розповісти їм про саме поняття ментального здоров’я та його важливість, щоб кожен повернувся додому із думкою: «Я важливий. Я можу піклуватися про себе». А ще корисним було знайомство з простими техніками саморегуляції: дихальними вправами, рахуванням до десяти, вправами на розслаблення та розтяжку. Це дало дітям практичні інструменти, які вони можуть використовувати у стресових ситуаціях. На завершення кожна дитина отримала спеціально розроблений буклет із практичними вправами та корисною інформацією про підтримку ментального здоров’я. Звісно, підтримка власного емоційного стану завжди йде у парі з додатковими фізичними вправами та навантаженнями – без руху не обійшлася жодна зустріч центру.

Долучилися своїми заходами і психологи проєкту Пліч -о- Пліч, що допомагає ветеранам і їх родинам і діє на Івано-Франківщині, Тернопільщині та Житомирщині. В безпечних просторах діти вчилисяназивати і нормалізувати емоції, підлітки освоювали техніки заспокоєння, а об’єднана батьківсько-дитяча група через гру та арттерапевтичні практики говорила про важливість помічати свої емоції та ділитися ними в просторі родини, а також про важливість взаємопідтримки та турботи один про одного.

Психологи наголошують – найкраще, коли поруч з дитиною є стабільний дорослий, який може показати приклад здорового піклування про себе. Саме тому частина тематичних заходів була також орієнтована на дорослих і людей старшого віку.

Про ментальне здоров’я – дорослим, а також людям з інвалідністю та їх родинам.

Для матерей та дружин полеглих військовослужбовців організовано постійну підтримку і надання інформації про механізми відновлення, діє спеціальна група психологічної підтримки для рідних зниклих безвісти Захисників. Для ветеранів високо ефективними виявляються групи рівний -рівному, які сприяють покращенню їх ментального здоров’я. Приділено увагу і волонтерам – на заходах вони вчилися не вигорати допомагаючи іншим.

Піклуватися про свій емоційний стан, розпізнавати настрій і ділитися власними почуттями важливо для всіх. Через ігри, вправи на релаксацію та спільну творчість наші відвідувачі знаходили внутрішню рівновагу й відчуття підтримки в колі спільноти. Багато говорили про важливість турботи про себе, емоційне вигорання та способи відновлення ресурсу. Учасники виконували вправи на усвідомлення власного стану, практикували техніки релаксації та обмінювалися досвідом, як зберігати внутрішню рівновагу у щоденному житті. В основі практик та занять – допомогти глибше зрозуміти важливість включення в суспільство кожної людини. Під час зустрічей учасники не лише знайомилися з ідеями інклюзії, а й грали, малювали, ділилися власними історіями та створювали атмосферу довіри й підтримки. А подекуди і долучилися до створення спільного малюнка.

Чудові заходи пройшли в Києві, Жовкві, Кривому Розі, Тернополі. Також в Карітасі Одеса відбулися майстер-класи для матусь від місцевої художниці. Мами занурилися в творчий процес, переключили увагу з тривожних думок на кольори, форми й рухи руки. Такі практики заспокоюють нервову систему, уповільнюють дихання й серцебиття, а ще допомагають зменшити напругу – наголошують спеціалісти. До того ж батьки дітей з інвалідністю, рівно як і самі люди з інвалідністю часто потребують особливої підтримки.

В Центрах життєстійкості, надавачем послуг в яких є Карітас, також пройшли тематичні заходи. Зокрема в ЦЖ Снятинської громади. Проведені бесіди та арттерапевтичні вправи допомогли відшукати внутрішні ресурси й відкрили прості секрети психоемоційного благополуччя. У процесі заняття кожен присутній зрозумів: найкращими ліками для нашого розуму, душі і серця є повернення до власних місць сили. А ще – добра справа, волонтерство, цікава книжка, музика.

У Львові та Харкові багато уваги приділили проблеміемоційного вигорання у людей старшого віку, а також важливості сну. Розглянули прості техніки відновлення через дихальні вправи та м’язову релаксацію. Учасники дарувати одне одному щирі слова підтримки, а згодом і створені власноруч листівки. Зустріч стала нагадуванням, що турбота, доброта й спільність – це те, що зберігає наше ментальне здоров’я щодня.  Такі заняття мають глибокий психологічний ефект: вони допомагають відчути власну цінність, підвищують настрій, знижують рівень тривоги та створюють простір довіри й емоційної підтримки.

Розуміючи, що не кожен може прийти на заняття в простір Карітасу, місцеві організації організовували також і виїзні команди, зокрема в Карітасі Берислав.

Не забули психологині мережі і за своїх колег – співробітників Карітасу. Зокрема запропонували подивитись на конфлікт як точку росту і кращого розуміння одне одного. Учасники змогли глибше розібратися в природі конфліктів, зрозуміти, чому вони виникають і яку роль відіграють у міжособистісних стосунках. Вони також вчилися замінювати різкі фрази на конструктивні, зберігаючи повагу до співрозмовника.

«Такі зустрічі допомагають колективу ставати згуртованішим, вчать комунікувати спокійно, з розумінням і емпатією. – зауважили психологи. – Адже турбота про ментальне здоров’я починається з уміння слухати, приймати і підтримувати одне одного.»