Цього разу зустріч відбулася в Опішні, де своїм досвідом господарювання поділилася учасниця проєкту Ольга Мовчан.
Такі зустрічі організовують тоді, коли учасник готовий показати іншим власне господарство, розповісти про практичний досвід і відповісти на запитання. Формують групу зацікавлених учасників та організовують виїзд до господаря.
Цього разу господинею, яка приймала учасників, стала Ольга Мовчан зі Скадовська. Початок повномасштабного вторгнення родина зустріла в смт Велика Писарівка на Сумщині, де протягом двох років була змушена жити в умовах постійної небезпеки та бойових дій. Згодом сім’я переїхала до смт Опішня, де наразі облаштувала своє життя та господарство. Попри вимушений переїзд, пані Ольга продовжує працювати за професією – викладає біологію та географію.
У межах проєкту SCALE родина отримала два види грантової підтримки. За основним грантом пані Ольга облаштувала теплицю-термос розміром 4 × 8 метрів із системами крапельного поливу, фітоосвітлення, вентиляції та обігріву. Також придбала обладнання для переробки вирощеної продукції – дегідратор, ручний слайсер і вакууматор.
Під час зустрічі учасники говорили про те, що вже працює на практиці. Ольга поділилася власним досвідом вирощування овочів: розповіла, які сорти томатів, перців та огірків показали найкращі результати, а також де вона їх замовляла. Окремо учасників цікавив досвід облаштування теплиці – вони розпитували про постачальника, процес замовлення та монтажу.
Для Ольги це вже не просто облаштоване господарство, а напрацьований досвід, яким вона готова ділитися з іншими.
Після зустрічі учасники обмінялися контактами. Ольга додасть їх до окремої групи для подальшого спілкування, обміну досвідом та результатами у рослинництві й тепличному господарстві.
Такий формат зустрічей показує, як підтримка в межах SCALE може продовжуватися й після отримання гранту. Учасник отримує необхідні ресурси, навчається, працює з фахівцями, розвиває власне господарство та перевіряє отримані знання на практиці. Згодом цей досвід стає корисним уже для інших учасників.
Карітас Полтава створює можливості для такого обміну: організовує навчальні візити, об’єднує учасників із подібними інтересами та допомагає налагодити професійне спілкування між ними. А далі ця взаємодія продовжується вже у самій спільноті учасників.
Так досвід, здобутий завдяки підтримці SCALE, не залишається в межах одного господарства, а передається далі – від людини до людини, від одного господарства до іншого.
Проєкт SCALE «Розвиток стійкості сільського господарства та покращення засобів до існування» реалізується Карітасом Полтава за підтримки CRS (Catholic Relief Services) та Карітасу України.
Так починаються зв’язки, з яких поступово складається громада — здатна чути різний досвід, підтримувати своїх мешканців і разом шукати рішення.
Після інтеграційного заходу у Софіївській громаді дві жінки ще кілька хвилин стояли біля виходу. До цього дня вони не були знайомі: пані Наталя живе у Софіївці, а пані Ганна переїхала сюди через війну.
«Як чудово, дівчатка, що ми тут зустрілися й обмінялися номерами телефонів. Тепер будемо домовлятися, щоб разом усюди ходити», — сказала пані Наталя.
«Так, недарма прийшли», — відповіла пані Ганна.
Програма заходу вже закінчилася, однак саме тоді проявився його головний результат. Жінки знайшли одна одну і вирішили продовжити спілкування самостійно. Де б вони познайомилися, якби у громаді не з’явився простір, у якому можна без поспіху заговорити з незнайомою людиною?
Війна змінила склад і повсякденне життя українських громад. Люди виїжджають із небезпечних територій, оселяються в нових місцях, повертаються додому, а іноді знову змушені їхати. Поруч живуть місцеві мешканці й внутрішньо переміщені люди, ветерани й цивільні, ті, хто залишався в окупації, і ті, хто тривалий час був далеко від дому. Їхній досвід різниться. Через втрати, виснаження та тривалу небезпеку між людьми можуть виникати дистанція, недовіра, взаємні упередження й поділ на «своїх» і «чужих».
Грошова допомога, ремонт житла, продукти й необхідні речі допомагають відновити побут. Водночас людина може й надалі почуватися самотньою, не знати сусідів і не розуміти, як долучитися до життя громади. Особливо гостро це відчувається у невеликих і віддалених населених пунктах, де бракує постійних просторів для спілкування та спільної діяльності. Ідеться не про нестачу розваг, а про потребу в просторі, де можна бути почутим, познайомитися з іншими, обговорити спільну проблему і разом визначити, що робити далі.
Соціальна інтеграція починається у момент, коли люди з різним досвідом перестають бути просто мешканцями одного населеного пункту: знайомляться, чують одне одного, знаходять спільні інтереси й беруться за справи, важливі для всіх. Різниця між ними нікуди не зникає. Вона перестає бути причиною для дистанції.
Саме для цього Карітас України разом із місцевими організаціями проводить інтеграційні заходи. Їхні формати різняться: «Жива бібліотека», фасилітований діалог, клуб за інтересами, толока або кулінарний захід. Але сам формат ще не робить захід інтеграційним. Важливо, хто долучається, чи взаємодіють люди між собою, чи мають можливість висловитися і чи продовжується спільна дія після зустрічі.
У Карітасі Миколаїв спільне приготування їжі стало приводом познайомитися, поспілкуватися та провести час разом
Звичайний майстер-клас зазвичай завершується готовою річчю. Під час інтеграційного заходу спільна творчість, приготування їжі чи інша діяльність стає приводом для взаємодії. За спільною справою люди починають розмовляти, знайомитися й відкривати одне одного — іноді з тими, з ким за інших обставин могли б ніколи не заговорити.
Тому інтеграційні заходи мають продуману логіку: знайомство, спільну діяльність, розмову та рефлексію, під час яких кожен має можливість висловитися і бути почутим. Важливо, щоб цей процес організовували навчені працівники, які розуміють мету таких заходів. У мережі організацій Карітасу України цю роль виконують фасилітатори громад.
Фасилітатори організовують групову взаємодію, допомагають учасникам почути одне одного і побачити за різним життєвим досвідом спільні інтереси, потреби та можливості. Якщо під час заходу виникає спільна ідея — наприклад, створити клуб за інтересами, організувати нову активність чи разом вирішити певну проблему громади, — фасилітатор допомагає визначити наступні кроки, знайти партнерів, ресурси та можливості для її реалізації. Тому справжнім результатом інтеграційного заходу стають нові зв’язки між людьми та їхня здатність діяти разом.
Команда Карітасу та учасники інтеграційного заходу в Лихівці, присвяченого самопідтримці та емоційному відновленню
Інтеграційні заходи відбуваються в межах проєкту «Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні», який Карітас України реалізує за підтримки уряду США. Фасилітаторки працюють у громадах Дніпропетровської, Полтавської, Харківської та Миколаївської областей — у великих містах, селищах і віддалених селах. Лише у Криворізькому районі робота охоплює всі 15 громад.
Цей напрям працює поруч із грошовою допомогою, ремонтом житла та іншими видами підтримки. Матеріальна допомога дає людям ресурси, щоб відновити повсякденне життя. Інтеграційні заходи повертають зв’язки, завдяки яким мешканці можуть підтримувати одне одного і разом відповідати на наступні виклики.
«Відбудову легко помітити, коли відремонтовано будинок, школу чи лікарню. Довіру між людьми побачити складніше, але саме вона визначає, чи зможе громада користуватися цими можливостями разом і діяти після завершення проєкту», — пояснює Анна Чудовська, менеджерка з роботи з громадами Карітасу України.
У Софіївській громаді фасилітаторка Карітасу Кривий Ріг побудувала зустріч навколо розмови про стереотипи, роль жінки у сучасному суспільстві та упередження, які заважають людям налагоджувати зв’язки. Для дітей організували окреме творче заняття. Завдяки цьому мами змогли спокійно долучитися до обговорення, почути досвід інших жінок і говорити про те, що зазвичай залишається поза щоденними розмовами. Саме тут зустрілися пані Наталя і пані Ганна. Їхній обмін контактами став простим і точним показником: створений простір спрацював, а спілкування вже не потребувало фасилітаторки.
Учасниці інтеграційного заходу в Софіївській громаді під час розмови з фасилітаторкою про роль жінки в сучасному суспільстві
Ще далі — від знайомства до власної ініціативи — пішли мешканці Лихівки на Дніпропетровщині. Після одного з інтеграційних заходів група людей старшого віку звернулася до фасилітаторки: «Чи можете допомогти нам знайти палиці для скандинавської ходьби? Ми дуже хочемо створити клуб, готові навчатися, але самі не можемо їх придбати».
Проєкт не передбачав закупівлі такого інвентарю. Фасилітаторка не мала змоги придбати палиці, але допомогла учасникам шукати інший шлях. Разом вони обговорювали благодійний ярмарок, звернення до місцевих мешканців і тематичних спільнот. За кілька місяців відгукнувся пан Ігор, один із засновників руху скандинавської ходи в Україні. Він запропонував передати кілька пар палиць, провести онлайн-навчання і поділитися досвідом.
Головним результатом стали не палиці. Люди сформулювали власну ідею, об’єдналися навколо неї, шукали можливості й створили клуб, який зможе працювати після завершення проєкту. Інтеграційний захід дав початок громадській ініціативі, а фасилітаторка допомогла учасникам пройти шлях від «ми хотіли б» до «ми робимо».
Учасниця клубу скандинавської ходи в Лихівці
Такі історії показують різні рівні однієї роботи. Спочатку люди отримують привід вийти з дому й заговорити. Потім знаходять тих, кому можуть довіряти. Далі з’являється спільна справа.
Інтеграція не завершується разом із програмою заходу. Її результат видно згодом: у телефонному дзвінку новій знайомій, у клубі, який збирається без команди проєкту, у готовності допомогти сусіду або запропонувати рішення для села. У цей момент люди вже не чекають наступного заходу — вони самі підтримують зв’язки й створюють можливості для інших.
«Гуманітарна допомога дає людям можливість відновити життя, а інтеграційні заходи допомагають відновити громаду, — говорить Анна Чудовська, менеджерка з роботи з громадами Карітасу України. — Коли люди знають одне одного, співпрацюють і довіряють, громада стає стійкішою до криз і здатною самостійно відповідати на майбутні виклики».
Якщо у вашій громаді людям бракує простору для знайомства, розмови або спільної дії, почати можна з простої речі — запропонувати тему, заради якої вони готові зібратися. Щоб дізнатися, чи відбуваються інтеграційні заходи у вашій громаді, ви можете звернутися до найближчої місцевої організації Карітасу України. Іноді нове коло спілкування починається з одного заходу — спільної справи, щирої розмови або знайомства, яке хочеться продовжити.
За цими звичайними оголошеннями в інтернеті щодня ховаються зламані долі. В умовах війни торгівля людьми перетворилася на високоприбуткову індустрію, яка паразитує на людському болю, міграції та втраті домівки.
Зупинити це самотужки не під силу жодній організації чи відомству. Саме тому напередодні Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми в київському хабі громадських ініціатив відбулася масштабна подія. Карітас України спільно з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вже вдруге організували діалог-платформу «Протидія торгівлі людьми через партнерство».
Захід пройшов у гібридному форматі (офлайн та з онлайн-трансляцією). Він об’єднав представників Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, Національної поліції (зокрема Департаменту міграційної поліції), Державної прикордонної служби, Офісу Генерального прокурора, Київської міської державної адміністрації та громадського сектору. Учасники зібралися, щоб фахово оцінити державну політику, розібрати виклики воєнного часу, розробити практичні рекомендації та посилити міжвідомчу співпрацю.
Проблеми на місцях: моніторинг Офісу Омбудсмана
Модератором діалог-платформи виступив Олександр Осіпов — представник Уповноваженого з рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів.
Він підкреслив, що через війну ризики експлуатації громадян суттєво зросли, тож боротьба з цим явищем залишається критично актуальною. На виконання доручень Омбудсмана в регіонах проводиться постійний моніторинг роботи державних органів.
За результатами перевірок виявлено низку системних проблем на місцях:
Прогалини в документах: відсутність рішень про те, які саме підрозділи місцевих держадміністрацій мають опікуватися наданням статусу постраждалої особи.
Брак кадрів та знань: посадовцям не вистачає професійного навчання та системного підвищення кваліфікації.
Формалізм Координаційних рад: засідання проходять нерегулярно, положення не затверджені, а до питань протидії експлуатації часто ставляться поверхнево.
Прихована злочинність (латентність): у багатьох громадах немає жодного офіційного звернення, що свідчить не про відсутність проблеми, а про слабку роботу з виявлення постраждалих.
Порушення конфіденційності: особові справи зберігаються неналежно, а для проведення конфіденційних співбесід немає окремих ізольованих приміщень.
Безпідставні відмови: багатьом людям відмовляють у наданні статусу через відсутність глибокого аналізу ситуацій та єдиного підходу до закону.
Олександр Осіпов повідомив, що за поточний період Офіс Омбудсмана отримав уже 20 повідомлень про ймовірне порушення прав і зараз опрацьовує щонайменше 36 запитів. Крім того, у травні парламент підтримав щорічну доповідь Уповноваженого. Однією з її головних рекомендацій стало надання органам місцевого самоврядування повноважень приймати документи щодо встановлення статусу постраждалої особи, аби ця процедура стала ближчою та доступнішою для людини.
Людиноцентричність — основа діяльності Карітасу України
З вітальним словом до присутніх звернулася президентка Карітасу України Тетяна Ставничи. Вона наголосила, що ефективна боротьба з торгівлею людьми можлива лише завдяки синергії всіх учасників Національного механізму взаємодії (НМВ).
«Жодна інституція — державна, неурядова чи міжнародна — не в силах самостійно впоратися з таким глибоким викликом, як протидія торгівлі людьми, реабілітація та супровід постраждалих. Тільки коли ми діємо всі разом, ми створюємо працюючу систему. Постраждалі від торгівлі людьми належать до найвразливіших категорій. Наша місія — допомагати ближньому, базуючись на непорушних людських цінностях. Карітас має 22 роки досвіду в цій сфері та мережу близько з сотні місцевих організацій по всій країні. Ми готові й надалі розгортати наші спроможності для допомоги, особливо на деокупованих та прифронтових територіях, а також сприяти безпечному поверненню українців додому», — зазначила Тетяна Ставничи.
Що говорять держоргани: соціальний вимір, правопорядок та безпека кордонів
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України
Начальниця профільного управління Мінсоцполітики Олександра Хамуленко зазначила, що основними викликами сьогодні є масова міграція, активне використання інтернету для вербування та транскордонний характер злочинів. Лише за перше півріччя у співпраці з правоохоронцями виявлено 19 фактів експлуатації українців за кордоном.
Ключові кроки держави у відповідь:
Готується до погодження Державна цільова соціальна програма протидії торгівлі людьми до 2030 року (із пропозиціями від Карітасу України).
Завдяки оновленню профільного Закону впроваджується інститут Національного доповідача.
Розробляється проєкт постанови КМУ про експериментальні Центри єдності, де люди зможуть отримати консультації та захистити себе від ризиків експлуатації.
Національна поліція України
Начальник 3-го управління Департаменту міграційної поліції Юрій Ганущак розповів, що попри залучення поліцейських до бойових дій у складі штурмових бригад, рівень виявлення злочинів зросли завдяки новим підходам до розслідувань разом із прокурорами.
Злочинність пішла в онлайн: злочинці повністю перейшли в інтернет — від вербування до сексуальної експлуатації та виготовлення дитячої порнографії.
Міжнародне визнання: Україна увійшла до 12 країн (із 59 учасників на 5 континентах), чиї успіхи під час міжнародної операції Європолу та Інтерполу Global Chain були окремо відзначені в офіційних пресрелізах. Для обміну інформацією активно працює канал SIENA.
Адаптація до стандартів ЄС: Нацполіція та МВС готують зміни до законодавства відповідно до Директиви ЄС 2024/1712. Вони передбачають розширення понять експлуатації (сурогатне материнство, примусові шлюби, нелегальне усиновлення), визнання використання ІТ-технологій обтяжуючою обставиною та звільнення від відповідальності жертв, яких втягнули у правопорушення.
Старша слідча Нацполіції з розслідування особливо тяжких злочинів Катерина Дорошенко доповнила, що правоохоронці зараз впроваджують гендерно чутливий підхід, аби не травмувати постраждалих повторно під час слідства.
Державна прикордонна служба України (ДПСУ)
Заступник начальника управління боротьби з транскордонною злочинністю ДПСУ Віталій Лопата навів дані за 2026 рік:
припинено діяльність 4 злочинних груп (10 осіб);
оголошено 8 підозр та розпочато 16 проваджень за ст. 149 ККУ;
врятовано від вивезення за кордон 6 осіб.
Основними загрозами залишаються сексуальна експлуатація українок у ЄС, а також втягнення українців у нелегальне виробництво тютюну (в Іспанії, Італії, Чехії) та перевезення нелегальних мігрантів.
Офіс Генерального прокурора
Представник Офісу Генпрокурора Андрій Зажурило поділився статистикою: за перше півріччя зареєстровано 173 злочини за ст. 149 ККУ (торік — 114). Встановлено 146 постраждалих (проти 42 минулого року). Засуджено 9 осіб, 6 з яких отримали реальні терміни покарання — до 10 років позбавлення волі (зокрема за примус до жебрацтва).
Практичні інструменти підтримки від Карітасу України
Проєктний менеджер з протидії торгівлі людьми Карітасу України Ігор Тридуб детально розповів про те, як працює мережа на практиці:
Допомога звільненим з полону: значно зросла кількість звернень від цивільних, які повернулися з російського полону (понад 60% з них — чоловіки). Вони потребують комплексної реабілітації.
Принцип «Нульової фази»: допомога надається людині одразу, ще до того, як вона офіційно отримає статус постраждалого (адже ця процедура буває тривалою). Людину негайно забезпечують усім необхідним, а також надають психологічний, юридичний та соціальний супровід.
Масштаб допомоги: за останні 4 роки понад 530 осіб отримали комплексну реабілітаційну допомогу від Карітасу, а превентивними заходами охоплено понад 1,5 мільйона громадян.
Навчання фахівців: лише за минулий рік фахівці фонду навчили майже 5 000 працівників державних і комунальних структур. Зараз готується методичний посібник для тих, хто починає працювати у цій сфері з нуля.
Розвиток мережі: спеціалізовані Центри допомоги вже діють у 12 областях України, готується відкриття осередку на Дніпропетровщині.
Підсумки та орієнтири на майбутнє
Наприкінці зустрічі експертка з протидії торгівлі людьми та менеджерка міграційних проєктів Карітасу України Наталія Голинська підбила підсумки та окреслила головні вектори спільної роботи:
«Не втратити людину!» — абсолютна людиноцентричність та індивідуальний підхід до кожної справи.
Цінність партнерства — взаємодія держави та громадських організацій за принципом «підставити плече та заповнити прогалини».
Реагування на виклики війни — швидка адаптація до нових загроз (онлайн-злочинність, допомога звільненим з полону, захист українців за кордоном).
Оновлення законів та правил — вдосконалення нормативної бази, опитувальників та моніторинг дотримання прав.
Сучасна превенція — поширення інформації через нові та креативні канали інформації.
Спрощення процедур на місцях — полегшення процедури отримання статусу постраждалої особи на рівні районних адміністрацій та громад.
Об’єднуючи зусилля державних інституцій та громадського сектору, Україна будує дієвий захист для кожного, хто цього потребує, та утверджує найвищу цінність — людську гідність.
Паркують їх, навантажені продуктами, господарським приладдям, ємностями із водою, біля входу. Займають місця в коридорах: зазвичай доводиться почекати.
Їхні розмови крутяться навколо спеки й посухи, майбутнього врожаю та зими, яка вже зараз лякає морозами. Минула була така сувора, що «топили усім, що горить». Чи привезуть дрова цього року? Скільки коштуватимуть? У мешканців прифронтових громад південних областей України без перебільшення кожна гривня на рахунку: в умовах зниження або повної втрати доходів, житла та інших раптових втрат гуманітарна підтримка залишається ледь не єдиною опорою.
«Це допомагає нам триматися далі», – каже пані Людмила з села Трифонівка Херсонської області. Жінці літнього віку доводиться дбати не лише про себе, а й свого чоловіка, який переніс інсульт. Пані Людмила не може працювати, адже більшість часу присвячує догляду за чоловіком. Єдиний дохід родини – пенсія. Завдяки грошовій виплаті від Карітасу Берсилав родина змогла частково покрити нагальні потреби.
Літо для малечі – час прогулянок на свіжому повітрі. Але Богдана з Кушугумської громади, Запорізька область, мама відпускати далеко від себе боїться. І небезпідставно: FPV-дрон влучив просто в їхній город і знищив увесь урожай полуниці. В родині пані Олесі окрім Богдана підростає іще двоє дітей. Але через постійні обстріли й проблеми зі зв’язком їм стає дедалі складніше навчатися дистанційно. Завдяки грошовій допомозі від Карітасу Запоріжжя родина зможе покрити нагальні потреби та відкласти кошти на випадок переїзду: обставини можуть погіршитися, хоча і їхати нікуди, бідкається пані Олеся.
Схожі обставини – в Григорія Івановича. Вже понад рік він живе практично у власному підвалі. Розповідає, що страх оселився в ньому після того, як ворожий снаряд впав поруч із будинком. «Випадково я залишився тоді живим, але довелося деякий час лікувати психологічні травми», – згадує мешканець прифронтового селища Зеленівка, що за 4 км від Херсона. Пенсіонер живе сам на краю селища, у місті не був понад 4 роки, а за сусідів має тепер хіба що зайців, фазанів і лисиць. Але виїжджати Григорій Іванович не збирається: каже, їхати нікуди й ні до кого. Грошова допомога від Карітасу Херсон дала йому закрити борги за комунальні послуги та придбати медикаменти.
Проєкт грошової допомоги за пріоритетами, що реалізується у співпраці з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) за фінансування Гуманітарного фонду для України (UHF), впроваджує благодійний фонд Карітас України у співпраці з місцевими організаціями Карітасу Миколаєва, Запоріжжя, Херсону і Берислава.
За травень-червень 2026 року допомогу отримали 810 людей. Загальна сума виплат склала 914 100, 00 грн.
Проєкт триває. Допомога надається вразливим родинам, які проживають у прифронтових районах (0–50 км від лінії бойових дій), новопереміщеним домогосподарствам, які покинули місце проживання внаслідок бойових дій або евакуації протягом 45 днів, а також сім’ям, які безпосередньо постраждали від обстрілів та інших шокових подій і потребують термінової підтримки.
Після початку повномасштабного вторгнення мешканка Харкова була змушена виїхати з міста. Тим часом суд ухвалив рішення стягнути з її пенсії майже 30 тисяч гривень на користь ОСББ за утримання багатоквартирного будинку, в якому вона вже не жила. Рахунки заблокували, виплати призупинили. Коли жінка звернулася до юристів напряму Protection у Карітасі, ті домоглися скасування рішення про стягнення боргу, розблокували рахунки й повернули їй безпідставно стягнуті кошти.
Ця історія — не виняток. У межах напряму Protection проєкту «Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні» Карітас щодня допомагає людям розбиратися в питаннях, які після 2022 року стали масовими: відновлення документів і соціальних виплат, оформлення права власності, компенсація за зруйноване житло.
Безоплатну юридичну допомогу можуть отримати люди, які постраждали від війни, внутрішньо переміщені особи та інші вразливі категорії населення. Юристи консультують, готують звернення, заяви, скарги, позовні заяви — а за потреби супроводжують людину аж до вирішення питання.
За словами Вольги Шейко, юристки напряму Protection, найчастіше по допомогу звертаються жінки старшого віку, одинокі матері та люди з інвалідністю. Серед найпоширеніших запитів — відновлення виплат для ВПО, пенсійне забезпечення, трудові спори, компенсація за зруйноване житло, встановлення права власності на нерухомість, стягнення аліментів та питання соціального захисту. Приблизно дві третини звернень потребують не разової консультації, а тривалішого супроводу: підготовки документів, звернень до державних органів або судового вирішення справи.
Окремо фахівці виділяють питання, які люди роками відкладають “на потім” — насамперед оформлення права власності на нерухоме майно та перевірку страхового стажу для оформлення пенсії. «Будь-яке юридичне питання необхідно вирішувати одразу, а не відкладати в довгий ящик. Це як хвороба, яку потрібно лікувати вчасно, а не чекати, поки вона стане хронічною», — каже Вольга Шейко. Історія жінки з Харкова — якраз приклад того, у що виливається зволікання: без своєчасного втручання борг і надалі стягували б із її пенсії.
Юристи наголошують: навіть якщо людина не впевнена, чи потребує її ситуація правової допомоги, варто прийти хоча б на консультацію. Фахівець оцінить ситуацію, підкаже подальші кроки, а за потреби підготує документи або скерує до відповідних служб.
Отримати консультацію можна в офісі Карітасу чи кризовому центрі, а також за телефоном гарячої лінії свого регіону — контакти є на сайтах і сторінках відповідних організацій Карітасу в соціальних мережах. Для тих, хто не може самостійно дістатися до найближчого офісу, фахівці також виїжджають у віддалені громади — юридична допомога стає доступною там, де вона потрібна найбільше.
Головне — не чекати, поки питання вирішиться саме. Як показує досвід напряму Protection, вчасне звернення часто вирішує те, що роками здавалося безвихідним.
Проєкт «Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні» реалізовується Карітасом України завдяки щедрій підтримці американського народу через Уряд Сполучених Штатів Америки. Зміст публікації є виключною відповідальністю Карітасу України та не обов’язково відображає позицію Уряду Сполучених Штатів.
У таких обставинах навіть простий візит, щира розмова чи допомога в домашніх справах мають особливе значення. Тому підтримка людей старшого віку — один із важливих напрямків нашого служіння. Розповідаємо, як волонтери місцевих організацій мережі Карітасу в Україні допомагають своїм підопічним долати щоденні труднощі та відчувати турботу.
Поруч у щоденних потребах
У служінні людям старшого віку важливе місце посідає допомога в базових повсякденних потребах, від яких залежать якість життя, самопочуття та відчуття гідності. І тут допомога волонтерів має велике значення: вони доставляють гарячі обіди, надають перукарські послуги, допомагають із побутовими й технічними питаннями та забезпечують інші види щоденної підтримки.
Серед таких ініціатив — польова кухня у Карітасі Чернівецької Єпархії. Її започаткували у 2022 році як відповідь на потребу в гарячому харчуванні для внутрішньо переміщених осіб та місцевих мешканців, які опинилися у складних життєвих обставинах. З часом ініціатива стала регулярною, а її географія розширилася. Виїзди відбуваються один або два рази на місяць, і за кожен волонтери забезпечують гарячими обідами від 150 до 200 людей. Частину страв доставляють безпосередньо тим, хто не може пересуватися самостійно, зокрема лежачим людям.
Процес організації та роздачі їжі чітко налагоджений, але залишається дуже «живим» та командним. Великі об’єми страв розподіляються у менші ємності, після чого волонтери разом із кухарем і його помічниками формують порції. Меню зазвичай традиційне: гарячий червоний борщ у різних варіаціях, зокрема буковинський та херсонський, адже кухар є внутрішньо переміщеною особою зі Скадовська), печеня з картоплі та тушонки, салати, соління та чай.
Польова кухня, Чернівці
Координаторка волонтерів у Чернівцях Маріяна Бордун зазначає, що участь у спільній справі допомагає людям відчувати власну цінність і потрібність, адже вони долучаються до допомоги «найменшим світу цього». Водночас волонтери мають простір для спілкування, взаємної підтримки та обміну досвідом. За її словами, команда стала дуже згуртованою і фактично перетворилася на дружню спільноту. Важливим результатом такого волонтерства є також залучення нових людей та спільний пошук ресурсів для допомоги.
Гарячими обідами волонтери забезпечують також підопічних Карітасу Тернопіль. Уже 30 років тут працює благодійна їдальня, яка щомісяця годує близько 120 людей. А у межах проєкту «Pro-милосердя» двічі на тиждень гарячі обіди розвозять 65 людям, які не виходять зі своїх домівок.
У Кам’янському завдяки місцевим волонтерам благодійна їдальня підтримує близько 70 людей. Продукти надають місцеві компанії, з якими співпрацює Карітас Камʼянське. Крім того, волонтери забезпечують комплексну побутову підтримку старших людей: допомагають із прибиранням житла, відвідуванням аптек, магазинів і державних установ.
Волонтерська молодь відвідує старших людей, Кам’янське
Ще один спосіб підтримки — безкоштовні перукарські послуги. Така ініціатива діє в Карітас Івано-Франківськ, адже багато потребуючих не можуть регулярно відвідувати перукарню через фінансові труднощі чи стан здоров’я.
Щотижня до місцевого Карітасу приходить волонтерка Олена, яка стриже всіх охочих. Вона зізнається, що не рахує кількість людей, які до неї звернулися, адже для неї важливіші емоції підопічних. «Я тільки запам’ятовую їх задоволені усмішки і міста, з яких вони потрапили», — говорить вона. Саме людська вдячність і прості моменти радості мотивують її продовжувати волонтерство. Люди старшого віку та ВПО дуже емоційно реагують на таку допомогу: після стрижки почуваються впевненіше, ніби «молодшають», і на деякий час забувають про труднощі.
Безкоштовні перукарські послуги, Івано-Франківськ
Волонтери Карітасу розвивають і інші напрями підтримки. У Карітас Миколаїв допомагають старшим людям із технічними питаннями зі смартфонами. У релокованому Карітас Краматорськ допомога охоплює побутовий супровід, доставку продуктів і гігієнічних засобів, а також поступово розширюється, щоб підтримати маломобільних людей під час виходу за межі житла. У Бориславі волонтери доставляють продукти й засоби гігієни та супроводжують підопічних під час закупівель.
Підтримка установ для старших людей та «Домашня опіка»
Одним із напрямків волонтерського служіння є відвідування спеціалізованих установ та участь у проєкті «Домашня опіка». Таке волонтерство здійснюють у Карітасі Кропивницького, Львова та Берислава.
У Кропивницькому волонтери регулярно відвідують будинок для людей поважного віку «Затишна оселя» в селі Аджамка. «Такі зустрічі є важливою складовою нашої місії підтримки та турботи про тих, хто особливо потребує уваги, спілкування та щирого слова», — розповідає Софія Третяк, місцева координаторка волонтерів.
Під час візитів волонтери проводять із мешканцями змістовне дозвілля, спілкуються, діляться досвідом і спогадами. Особливе місце займають духовні бесіди, які допомагають підтримувати внутрішню рівновагу, надію та віру.
Окрім соціальної та психологічної підтримки, волонтери допомагають із прибиранням приміщень, доглядом за територією та її благоустроєм. Спільними зусиллями вони творять затишний і комфортний простір, у якому кожен мешканець може почуватися потрібним та оточеним турботою.
Відвідини бенефіціарів у будинку «Затишна оселя», с. Аджамка, Кіровоградська область
У Карітас Львів волонтери долучаються до ініціатив у Геріатричному пансіонаті. Для його мешканців організовують арт-терапію, паломництва, а також створюють можливості самим ставати волонтерами — зокрема, нарізати тканини для плетіння сіток. Отець Василь Тузяк, який координує працю волонтерів у Геріатричному пансіонаті, розповідає про волонтерку пані Ірину, ВПО із Нововолинська. Під час одного із заходів вона запропонувала людям старшого віку власноруч ліпити вареники, спілкуватися, а на фоні слухати улюблені українські пісні.
Геріатричний пансіонат, м. Львів
Також волонтери у Львові долучаються до проєкту «Домашня опіка». Разом із психологами та соціальними працівниками фонду вони відвідують старших людей у їхніх домівках, допомагають із закупівлею продуктів або показують, як користуватися ґаджетами. Протягом 2026 року до волонтерства тут долучилися вже 38 охочих, найчастіше — студенти. «Вони просто можуть посидіти і послухати наших підопічних. Переглянути із ними старі фото, послухати історії життя. І це дуже цінно», — каже керівниця проєкту Ірина Старовецька.
Волонтери дуже уважні до потреб підопічних. Пані Ірина згадує історію однієї бабусі, яка через стан здоров’я була змушена постійно перебувати вдома. Під час зустрічі з волонтерками вона розповіла, що дуже любить читати і вже двічі перечитала всю домашню бібліотеку. Студентки не просто почули про це, а зібрали та принесли жінці багато нових книжок.
Волонтери разом із підопічною проєкту «Домашня опіка», м. Львів
Під опікою Карітас Берислав перебувають п’ятеро маломобільних одиноких людей. Майже кожні два тижні волонтери разом із працівниками фонду відвідують їх.
«Кожна зустріч — особлива. Наші підопічні діляться спогадами, розповідають про своє життя, згадують молоді роки, — ділиться місцева координаторка волонтерів Тетяна Біжко. — Часто вони зустрічають нас із усмішкою та запрошують на чай або каву. І саме в такі моменти розумієш, наскільки важливою є проста людська присутність».
Волонтери у Бериславі переконані: найважливіше, щоб їхні підопічні відчували себе потрібними та не залишалися наодинці зі своїми труднощами. Тому вони вітають їх зі святами, готують невеликі подарунки, допомагають із придбанням ліків і продуктів, цікавляться самопочуттям, вирішують нагальні потреби та просто проводять час разом.
Спільні події та нові досвіди
Для людей старшого віку особливо важливо залишатися активними, спілкуватися та відчувати себе частиною громади. Саме тому волонтери Карітасу організовують заходи, які об’єднують і допомагають творити спільноту.
У Кривому Розі волонтери проводять творчі майстер-класи, настільні ігри, заняття з рукоділля, тематичні та святкові зустрічі, дружні чаювання. Значення такої роботи особливо помітне у щоденному досвіді людей, які беруть у ній участь. Важливо не лише отримати необхідну допомогу, а й відчувати увагу, підтримку та власну значущість. Спілкування допомагає долати ізоляцію, покращує емоційний стан і дає відчуття приналежності до спільноти, — переконана координаторка волонтерів із Карітас Кривий Рік Дарина Левада.
Майстер-клас для людей старшого віку у Кривому Розі
Подібні заходи для людей старшого віку проводили й у Карітас Суми. Коли кількість охочих перевищила можливості приміщення, виникла ідея створити клуб «Золотий вік», який об’єднав учасників за інтересами:
«Золоті голоси» — для тих, хто любить співати.
«Золоті руки» — для тих, хто бажає створювати щось власноруч.
«Золоті серця» — група екологічного спрямування, яка допомагає птахам і тваринам.
У Сумах також проводять майстер-класи, «Веселі старти» та вікторини, які допомагають людям старшого віку залишатися активними й спілкуватися. А завдяки іноземним волонтерам для них організовують культурні події — концерти, відвідини театру та філармонії. Лише протягом трьох місяців близько сотні учасників клубу побували на таких заходах.
До спільноти долучаються й волонтери з Китаю, які навчаються у педагогічному інституті. Вони співають і грають на гітарі, а також проводять майстер-класи, зокрема з китайської каліграфії, що стало для багатьох учасників новим і незвичним досвідом.
Майстер-клас із китайської каліграфії, Карітас Суми
«Серед наших учасників клубу багато самотніх людей, евакуйованих із прикордонних територій. Вони втратили домівки, звичне життя і часто не мають планів на майбутнє. Їм потрібні підтримка та спільнота, яка допоможе адаптуватися й інтегруватися в нову громаду», — розповідає Ірина Недбай, координаторка волонтерів у Сумах.
У Карітас Броди діє проєкт «Ми поруч», покликаний підтримувати людей, які стали жертвами репресій. Тут також відбуваються зустрічі з людьми старшого віку. Для них це можливість побачитися, поспілкуватися і зробити щось разом. Наприклад, нещодавно підопічні створювали власні фотоальбоми. Допомагає гуртувати людей та організовувати дозвілля волонтерка пані Леся.
Виготовлення фотоальбомів, Карітас Броди
Не менш важливими є психосоціальні заходи. У Карітас Миколаїв такі зустрічі проводять студенти-психологи, які попередньо пройшли практичну підготовку під керівництвом кризового психолога організації. Формат «Кава з психологом» створює теплу атмосферу для обговорення важливих психологічних тем. Учасники говорять про тривогу, стрес, психологічну стійкість, внутрішні ресурси та способи підтримки власного емоційного благополуччя.
Щодня у різних куточках України Карітас об’єднує сотні волонтерів, які готові служити людям старшого віку саме так, як вони найбільше потребують: від допомоги в побуті до спілкування та підтримки. Це присутність поруч, яка робить життя людей радіснішим і менш самотнім.
Щиро дякуємо всім організаціям Карітасу та волонтерам за служіння й відкриті до допомоги серця.
Мар’яна Прокопик, старша юристка Карітасу України, взяла участь у засіданні міжвідомчої робочої групи з питань виявлення, припинення та розслідування злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, яке відбулося в Офісі Генерального прокурора.
Зустріч об’єднала представників правоохоронних органів, Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, Національної соціальної сервісної служби та громадського сектору. Учасники обговорили, як сьогодні працює система протидії торгівлі людьми, з якими перешкодами стикаються потерпілі та що необхідно змінити для своєчасного виявлення, захисту й доступу до допомоги.
Тривалий судовий розгляд
За даними Офісу Генпрокурора, станом на липень 2026 року в судах перебуває близько 170 кримінальних проваджень, проте вироки ухвалено лише у 10 справах. Також наголошувалося, що чинний порядок міжвідомчої взаємодії є застарілим, а обмін інформацією між залученими службами потребує оновлення.
Захист дітей у зоні ризику
Фіксується зростання кількості проваджень щодо торгівлі дітьми та їхньої сексуальної експлуатації. Водночас офіційний статус отримують лише поодинокі діти. Процедура ускладнюється коли батьки або законні представники самі причетні до злочину, перебувають в окупації чи за кордоном. Це вимагає від правоохоронців, соцслужб та ГО швидкої й узгодженої взаємодії заради найвищих інтересів дитини.
Нові схеми та цифрові загрози
Національна поліція поінформувала про випадки укладання фіктивних шлюбів військовозобов’язаними з повнолітніми особами з інвалідністю, що можуть містити ознаки експлуатації, а також про відповідальність причетних посадовців. Водночас Кіберполіція висвітлила результати спецоперації «Павутина», наголосивши на зростанні масштабів створення та поширення матеріалів сексуальної експлуатації дітей в Інтернеті.
Ситуація за кордоном
Потенційно постраждалі українці часто не знають про можливість отримати статус і допомогу за кордоном. Крім того, середня тривалість консульського прийому становить близько 12 хвилин, чого зазвичай недостатньо для виявлення ознак експлуатації, оцінки потреб осіб та належного перенаправлення.
Позиція та пропозиції Карітасу України
Під час розроблення Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2030 року Карітас України надав Міністерству соціальної політики, сім’ї та єдності України коментарі та пропозиції, сформовані на основі багаторічного практичного досвіду у сфері запобігання торгівлі людьми та надання комплексної допомоги постраждалим особам. Серед них:
уточнення механізмів фінансування Програми, запровадження публічного звітування та сталого фінансування соціальних послуг за принципом «гроші йдуть за людиною»;
покриття витрат на повернення, транспортний супровід і відновлення документів постраждалих осіб;
забезпечення належного захисту персональних даних під час електронного подання заяв, обробки та зберігання даних;
посилення ролі медичних працівників у ранньому виявленні постраждалих та їх перенаправленні до служб допомоги;
залучення до спеціалізованого навчання працівників поштового зв’язку, залізничного транспорту та інших фахівців транспортної й логістичної інфраструктури;
перегляд показників охоплення роботодавців інформаційними заходами щодо запобігання трудовій експлуатації.
В умовах повномасштабної війни ризики торгівлі людьми зростають і набувають нових форм. Тому важливо посилювати взаємодію між державними органами та громадським сектором і розвивати систему допомоги, у центрі якої перебувають потреби, гідність і безпека постраждалої людини.
Шпиталь заснували ще 1903 року з ініціативи лікаря Євгена Озаркевича та за підтримки митрополита Андрея Шептицького як «Народну лічницю» для безкоштовної лікарської допомоги вбогим мешканцям Львова й усієї Галичини – незалежно від віросповідання чи національності.
Гостей прийняли недавно призначений директор о. д-р Ігор Бойко, медична директорка Любов Гасюк та адміністративна і медична команда шпиталю – завідувачка паліативного відділення Марта Рипихович, керівниця Центру психічного здоров’я Марта Головчак, координаторка проєкту Едіт Кісільова, бухгалтер Наталя Олех, керівниця благодійних програм і проєктів Анна Старко, завідувачка відділення реабілітації Христина Гураль та завідувачка поліклінічного відділення Олена Заставська.
Медичний напрям Карітасу України представляли директорка департаменту соціальних програм Наталія Крива, керівниця програми охорони здоров’я Христина Семеген-Бодак, старша експертка програми охорони здоров’я Галина Курницька, менеджерка програми охорони здоров’я та менеджерка проєктів догляду вдома Євгенія Безугла, менеджер проєктів програми охорони здоров’я Юрій Наконечний і провідна експертка з ментального здоров’я Катерина Назарова.
Говорили про виклики, які є спільними для обох організацій, і про можливості співпраці.
Директорка департаменту соціальних програм Карітасу України Наталія Крива зауважила: паліативна допомога, мобільні команди, телемедицина – ці напрямки об’єднують дві організації. А найважливіше те, що спільний і засновник – Церква, і мета – допомагати найбільш вразливим і бути прикладом для інших. Тож варто об’єднувати зусилля, зокрема адвокаційні.
Керівниця медичного напрямку Карітасу України Христина Семеген-Бодак розповіла про діяльність 11 медичних центрів мережі та про проєкти з реабілітації, які втілює організація.
Говорили також про сталість рішень, виклики війни – допомогу ветеранам і внутрішньо переміщеним особам, ментальне здоров’я, брак фахівців і потребу в постійному навчанні для команд.
«Війна, попри всі свої виклики, є часом єдності, тому треба шукати точки перетину і спільності», – підсумував розмову о. Ігор Бойко.
Саме тому співробітники центрального офісу та місцевих організацій Карітасу регулярно проходять практичні навчання, які допомагають діяти безпечно та впевнено навіть у найскладніших умовах.
У липні працівники Карітасу України, залучені до реалізації проєкту «Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні», взяли участь у триденному практичному тренінгу з безпеки, домедичної допомоги та реагування на загрози в умовах війни.
Навчання поєднувало теоретичні та практичні модулі, спрямовані на підготовку учасників до роботи в прифронтових громадах і під час службових відряджень.
«Я часто кажу учасникам: наше завдання — зробити з вас трохи параноїків. Бо, як то кажуть, параноїки помирають останніми. Насправді ми вчимо не боятися, а постійно оцінювати ризики й діяти відповідно до ситуації, завжди ставлячи особисту безпеку на перше місце», — розповів Андрій Лукашенко, заступник директора SmartRiskSolutions Ukraine, інструктор тренінгу.
Під час практичних занять учасники відпрацьовували накладання турнікетів собі та постраждалим, тампонування ран, зупинку критичних кровотеч, огляд постраждалих, забезпечення прохідності дихальних шляхів і надання домедичної допомоги до прибуття медиків. Окрему увагу приділили правилам роботи в червоній, жовтій та зеленій безпекових зонах, а також алгоритмам евакуації постраждалих.
Одним із важливих блоків стала підготовка до дій у разі атак безпілотників. Співробітники відпрацювали на практиці евакуацію з автомобіля під час небезпеки, алгоритми допомоги пораненим, способи транспортування постраждалих із небезпечної зони, а також порядок дій у ситуації, коли водій транспортного засобу втратив свідомість. Кожен учасник мав можливість самостійно виконати всі практичні вправи під керівництвом інструкторів.
«Гуманітарна допомога починається з безпеки тих, хто її надає. Коли наші співробітники впевнено володіють алгоритмами дій у критичних ситуаціях, вони можуть ефективніше виконувати свою роботу й залишатися надійною опорою для людей, які постраждали від війни. Саме тому такі навчання є невід’ємною складовою розвитку наших команд і важливою інвестицією в сталість гуманітарної місії Карітасу України», — коментує Катерина Свириденко, головна менеджерка проєкту «Багатогалузева допомога постраждалим від війни» Карітасу України.
Окремий модуль був присвячений мінній безпеці. Інструктори ознайомили учасників із найпоширенішими вибухонебезпечними предметами, які використовує росія, їхніми особливостями та правилами безпечної поведінки у разі виявлення. На полігоні співробітники пройшли навчальне мінне поле, вчилися виявляти потенційні загрози, правильно пересуватися замінованою місцевістю, взаємодіяти між собою та діяти у разі виникнення небезпеки.
Завершилося навчання комплексною практичною вправою, під час якої учасники застосували набуті знання та навички в умовах, максимально наближених до реальних.
Такі тренінги є важливою складовою підготовки співробітників Карітасу України, які працюють у прифронтових регіонах і регулярно здійснюють відрядження до громад, що постраждали від війни.
Проєкт «Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні» реалізовується Карітасом України у партнерстві із дев’ятьма місцевими організаціями Карітасу завдяки підтримці американського народу через Уряд Сполучених Штатів Америки. Зокрема, допомога надається у Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Чернігівській, Сумській та Миколаївській областях.
Це рішення, яке прийшло на зміну попередньому ліміту до березня 2027 року, забезпечує юридичну ясність та передбачуваність для понад 4 мільйонів біженців, які знайшли притулок у ЄС з початку повномасштабного вторгнення.
Водночас разом із продовженням термінів з’являються нові вимоги. Зважаючи на оборонні потреби нашої держави, країни ЄС погодилися, що надалі тимчасовий захист надаватиметься лише тим новим заявникам, які виконали свої військові зобов’язання в Україні. Для отримання статусу їм необхідно буде документально підтвердити легальність виїзду (наприклад, пред’явивши паспорт із виїзним штампом, виданим українськими органами влади, що підтверджує, що вони виїхали з України на законних підставах) або факт звільнення від військової служби. Хоча ці обмеження не стосуватимуться тих, хто вже користується захистом у ЄС або ж отримають такий до 4 березня 2027 року, загальний контекст перебування за кордоном трансформується, актуалізуючи питання майбутнього повернення та реінтеграції.
Економічний підхід країн ЄС загрожує найвразливішим
Сучасні європейські стратегії здебільшого орієнтовані на інтеграцію економічно активного населення. Натомість поза увагою ризикують залишитися ті, хто через об’єктивні обставини не має можливості сприяти ані розвитку країни, що надала притулок, ані швидкому відновленню України. Керівниця програми Карітасу України «Безпечна міграція та протидія торгівлі людьми» Ірина Маєвська висловлює стурбованість долею таких вразливих категорій осіб, як одинокі матері, люди похилого віку, особи з важкими захворюваннями та люди з інвалідністю.
«Їм надзвичайно складно знайти легальний шлях до постійного проживання за кордоном, оскільки вони не можуть отримати дозвіл на роботу чи студентські візи, – підкреслює Ірина Маєвська. – Водночас країни, що приймають, послідовно скорочують соціальну допомогу ще до завершення терміну дії тимчасового захисту».
Змушені скрутним становищем та обмеженою підтримкою, ці люди часто повертаються в Україну не через усвідомлене бажання, а від безвиході. Вони знову потрапляють в небезпечні умови та стикаються з серйозними труднощами у доступі до житла, медичної й соціальної допомоги та працевлаштування. Відсутність належного супроводу під час репатріації лише поглиблює їхню вразливість. Саме тому надзвичайно важливо, щоб рішення про повернення в Україну було добровільним і поінформованим, а самі репатріанти отримували надійну підтримку на обох етапах своєї подорожі — як у країні перебування, так і вдома.
Як працює модель допомоги від Карітасу
Карітас України веде активну діяльність у сфері протидії торгівлі людьми та захисту прав мігрантів ще з 2004 року. Починаючи з 2005 року, у співпраці з «Карітас Інтернешнл Бельгія» організація допомагає українцям безпечно повертатися додому та успішно адаптуватися до життя в суспільстві.
«Наша модель базується на міжнародному індивідуальному супроводі, – зазначає Ірина Маєвська. — Репатріант отримує вичерпну інформацію про умови повернення ще під час перебування за кордоном, супровід безпосередньо в дорозі та комплексний пакет реінтеграційних послуг уже після приїзду».
Цей пакет індивідуальної підтримки включає соціальну і медичну допомогу, юридичний супровід, сприяння у працевлаштуванні чи відновленні пошкодженого бойовими діями житла. Щоб посилити допомогу у найскладніших випадках, у 2025 році Карітас розпочав транскордонну співпрацю з партнерами з Румунії та Молдови, а наразі працює над налагодженням аналогічної взаємодії з «Карітасом Польщі».
Фахівці організації послідовно дотримуються позиції, що європейське фінансування має приносити користь громадам у цілому. Це дозволить не лише ефективно інтегрувати репатріантів і внутрішньо переміщених осіб, а й підтримає соціальну згуртованість із місцевими мешканцями, які ніколи не залишали своїх домівок. Водночас для найбільш комплексних життєвих випадків залишається критично необхідним виділення персональних пакетів реінтеграції.
Державне партнерство та координація дій
Ефективна та безпечна реінтеграція громадян є системним викликом, який неможливо подолати без скоординованого планування між країнами перебування, державними інституціями України та неурядовим сектором.
Варто відзначити, що уряд України реалізує важливі кроки для інформування громадян України, що перебувають за кордоном щодо шляхів та можливостей повернення в Україну через інформаційний портал Додому – https://dodomu.unity.gov.ua/ . Важливо, що громади самостійно вносять дані про наявні програми, послуги, свою інфраструктуру, що в свою чергу допомагатиме приймати зважене рішення щодо повернення для громадян України, які розглядають цю перспективу для себе.
«Спираючись на наш багаторічний практичний досвід, мережа “Карітасу” готова брати активну участь у цих процесах на всіх рівнях, – наголошує Ірина Маєвська.
Ми переконані, що коли людина відчуває реальну інституційну та людську опору вдома, її шлях до відновлення стабільного, самостійного життя стає значно коротшим і безпечнішим.
