«Гідність, спроможність, вибір: як працює спільний проєкт з Норвегією» 

Літо минуло, але те, що вдалося зробити за ці місяці, продовжує працювати в громадах.

Десь це нова свердловина для лікарні, десь обладнання для комунальних служб, ваучери, гранти на господарство чи можливість тимчасово заробляти у своїй громаді. За цими різними видами підтримки стоїть спільна мета: допомогти людям не лише впоратися з нагальними потребами, а й поступово повертати більше самостійності у щоденне життя.

У країні, яка живе під обстрілами, доступ до води вже не просто технічне питання. Це питання життя, здоров’я і гідності. Якщо через знеструмлення не працює свердловина, без води може залишитися лікарня. Якщо з крана не тече вода, родина змушена везти її каністрами через пів міста. А для літньої людини чи людини з інвалідністю така дорога може бути просто нездоланною. Війна забирає не лише світло й тепло. Вона забирає впевненість у тому, що найпростіші речі будуть доступними завтра. Цього літа команди Карітасу за підтримки Уряду Норвегії та Caritas Norway працювали, щоб повернути цю впевненість людям у Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській і Київській областях. Але за переліком зробленого стоїть значно більше, ніж просто цифри. За кожною з них є людина, яка знову отримала доступ до базових речей і більше можливостей самостійно вирішувати, як жити далі.

Логіка програми: допомога сьогодні – спроможність завтра

Підхід програми поєднує два завдання. Перше – швидко реагувати на потреби, які є вже зараз. Друге – допомагати громадам і родинам ставати стійкішими надалі.

Тому підтримка не обмежується лише одним напрямом. Вона включає доступ до води й відновлення місцевої інфраструктури, грошову допомогу за виконану роботу, а також гранти на розвиток або відновлення сільського господарства. Такий підхід допомагає одночасно закривати базові потреби людей і створювати можливості для відновлення їхньої самостійності та доходу.

Ще один важливий принцип роботи – участь місцевих команд у прийнятті рішень. Саме вони щодня працюють у громадах, знають їхні потреби й розуміють, які рішення можуть бути найбільш дієвими. Міжнародний партнер забезпечує підтримку та ресурси, але основні кроки ухвалюються разом із національними та місцевими партнерами:

«Рішення щодо програм і будь-яких змін у них не ухвалюються без участі національних та місцевих партнерів. Ми прагнемо, щоб якомога більше рішень ухвалювали там, де безпосередньо надається допомога», – Меліса Совік, регіональна представниця Caritas Norway для України та Молдови

Гігієна як питання гідності

Гігієнічний набір може здаватися звичайною річчю. Але в прифронтових громадах навіть придбати найнеобхідніше буває складно. Аптека чи магазин можуть бути далеко, дорога небезпечною, а більшість коштів родини витрачають на їжу та ліки.

Особливо важлива така підтримка для тих, кому складно самостійно дістатися по необхідні речі. Понад п’ятсот наборів отримали люди з інвалідністю. У Харківській області їх також доставляли додому мешканцям віддалених сіл і родинам, які виховують дітей з інвалідністю.

Проєкт передбачає не лише готові гігієнічні набори, а й ваучери на товари. Вони дають змогу самостійно обрати те, що справді необхідне, а власні кошти витратити на інші важливі потреби, наприклад ліки, комунальні послуги чи шкільне приладдя.

Такий формат залишає людині право вибору і допомагає самостійно визначати свої пріоритети.

Розподіл отримувачів показовий: понад п’ятсот наборів отримали люди з інвалідністю — ті, для кого шлях до магазину найдовший. У Харківській області набори доставляли просто додому — мешканцям віддалених сіл і родинам, які виховують дітей з інвалідністю. Так допомога враховує обставини конкретної людини й не створює додаткових фізичних чи фінансових труднощів.

Але, окрім наборів проєкт передбачає і ваучери на товари. Таким чином, людина  обирає, що потрібно саме їй, і може спрямувати власні заощадження на ліки, комунальні послуги чи шкільне приладдя. Це визнана модель гуманітарного реагування  і її цінність не лише економічна: вона підтримує автономність і гідність там, де війна щодня їх підважує.

Менше залежності, більше стійкості

Так, назва зараз звучить штучно, а сам абзац перевантажений словами на кшталт «централізована мережа», «критично важливі об’єкти», «аварійно-відновлювальні роботи». Я б максимально приземлила.

Для назви найкраще, на мою думку: «Щоб вода була доступною навіть під час перебоїв». Ще варіанти: «Вода навіть під час перебоїв» або «Менше залежності від пошкоджених мереж».

Щоб вода була доступною навіть під час перебоїв

Набори й ваучери допомагають закрити потреби людей уже зараз. Водночас програма підтримує рішення, які допомагають лікарням, комунальним службам та іншим важливим установам мати доступ до води навіть тоді, коли централізовані мережі пошкоджені або не працюють. У Запорізькій області в одному з медичних закладів завершили буріння свердловини. Завдяки власному джерелу води лікарня зможе забезпечувати нею пацієнтів і персонал навіть під час перебоїв. В інших установах міста встановлюють системи очищення води та відновлюють спільні санітарні приміщення.

Комунальним підприємствам також передали обладнання й інструменти. Вони допоможуть бригадам швидше ремонтувати пошкоджені водопровідні й теплові мережі, зокрема після російських атак.

Відтак, гуманітарна підтримка допомагає місцевим службам працювати самостійно й стабільно навіть у складних умовах 

Санітарія, що поважає людину

Доступний душ і санвузол важливі для людей з обмеженою мобільністю. У Харківській області такі простори оновлюють у двох установах. В одному з інтернатних закладів постійно проживають 156 людей з інвалідністю. Душові та санвузли там адаптують до їхніх потреб, щоб ними було зручно й безпечно користуватися. Ще два приміщення ремонтують у транзитному центрі для евакуйованих з Донеччини. Тут вони можуть перебувати кілька днів перед подальшою дорогою. Належні умови в центрі є важливою частиною підтримки під час евакуації.

Від допомоги – до самостійності

Екстрена допомога закриває першочергові потреби, але не повертає головного — здатності планувати наперед. Тому проєкт рухається від підтримки на сьогодні до відновлення джерел доходу.

Екстрена допомога закриває найважливіші потреби тут і зараз. Наступний крок – дати родинам можливість знову заробляти та планувати своє життя.

Для цього проєкт передбачає гранти на сільське господарство. За ці кошти можна придбати теплиці, насіння, обладнання та матеріали. Хтось завдяки цьому відновлює господарство після вимушеного переїзду, а хтось починає нову справу й поступово отримує власне джерело доходу.

Ще один напрям – програма «Гроші за роботу». Її учасники тимчасово долучаються до оплачуваних робіт разом із комунальними підприємствами. Вони отримують заробіток, а громади – додаткові руки для догляду за територіями та відновлення інфраструктури.

Окремо підтримку отримують ті, хто щойно виїхав із небезпечних районів. Евакуйованим родинам із Донеччини передають продуктові набори. Питну воду також передають підрозділам ДСНС, які працюють на місцях російських ударів.

Безпека тих, хто це робить

Усю цю допомогу потрібно доставити, встановити й передати людям. Часто команди працюють у громадах, які перебувають під обстрілами. Тому влітку представники Карітасу України та інших місцевих організацій пройшли HEAT-тренінг для роботи в небезпечних умовах. Під час навчання вони вчилися оцінювати ризики, діяти під загрозою та реагувати на небезпеку, пов’язану з дронами малого радіуса дії. Така підготовка допомагає командам працювати безпечніше й продовжувати допомагати там, де це особливо потрібно.

Що змінює така підтримка

У кожному з цих напрямів важливо не лише закрити конкретну потребу, а необхідно дати людині більше можливостей самостійно вирішувати, що їй потрібно далі. Доступ до води, можливість обрати необхідні товари, відновити господарство чи знову заробляти допомагають поступово повертати контроль над власним життям.

Теги: