Тривалий військовий конфлікт наклав свій відбиток на розмірене життя людей в буферній зоні. Відсутність транспортного сполучення, товарів першої необхідності, нестача медикаментів змушує людей почуватися кинутими в скрутний час напризволяще. В такі моменти самотність та нужденність відчувається найбільш гостро.
Для того, щоб полегшити життя людей, які вимушені знаходитися в подібних умовах, 17.12.2021 р. мобільною бригадою Карітасу Донецьк у м. Дніпро було здійснено видачу продуктових наборів в с. Оріхове-Донецьке Сєвєродонецького району, яке розташоване в зоні 0-5 км від лінії розмежування в Луганській області.
Допомогу отримали маломобільні, самотні люди похилого віку та особи з мінімальним доходом. Для них ця підтримка є вкрай необхідною, оскільки вони відчувають величезну нестачу саме в продуктах харчування – базовій потребі людей.
Місцеві мешканці дуже вдячні Карітасу за те, що допомагає їм у вкрай складних умовах та не забуває про їх населений пункт. В їхніх сумних очах знов з’явився блиск та покращився настрій через те, що на деякий час проблему з відсутністю продуктів харчування закрито.
Допомога надається в рамках проекту «Багатосекторальна гуманітарна допомога у грошовій, натуральній формі, послуг і ваучерів для покриття базових потреб, продовольчої безпеки, фізичного і психічного здоров’я та підготовки до зимування постраждалих від конфлікту осіб на сході України», 2021-2023 рр.
У період розповсюдження COVID-19, працівники мобільних бригад дотримуються підвищених заходів захисту та особистої безпеки, щоб уникнути можливого інфікування та не наражати на небезпеку бенефіціарів, тому працюють за новими протоколами.
Проект здійснюється при підтримці Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини (GMFA).
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Новорічні свята можуть стати хорошим початком для добрих справ впродовж усього року. Це можуть бути, як теплі слова, так і дієві вчинки. Навчаємося добрувати для рідних, близьких і тих, хто цього потребує. Зокрема, уже зараз в кожного із нас є шанс полегшити життя молодим людям з інвалідністю. Рух інклюзивності в Україні лише набирає гучності свого голосу. І саме ми з вами можемо стати тими гучномовцями змін.
Так, у Дніпропетровській, Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях знаходяться 8 інклюзивних центрів, якими опікується Карітас України. Загалом, їх відвідують 450 дітей та молодих людей з інвалідністю. Кожному із центрів потрібно придбати спеціальне устаткування, яке полегшуватиме щоденний побут молодих людей. На жаль, наразі нам не вистачає коштів на закупівлю витратних матеріалів, оновлення інструментів для майстер-класів, уроків та, загалом, повноцінну роботу центрів. Щоб підтримати підопічних центрів у їх прагненні якісного життя, SOCAR Energy Ukraine разом із Карітасом України організовують соціальну акцію. Усі кошти підуть на придбання устаткування в інклюзивні центри.
Благодійна акція триває до 31 січня 2022 року. Її механіка дуже проста. З кожного новорічного пряника, який гості SOCAR можуть придбати на касі АЗК, 10 гривень перераховують у Карітас України на устаткування інклюзивних центрів.
Крім того, користувачі програми лояльності SOCAR можуть долучитись до благодійної ініціативи перерахувавши свої бонуси та кошти у додатку SOCAR level (розділ «Благо).
«Центри Карітасу по роботі з людьми з інвалідністю — унікальні осередки навчання для молоді з інвалідністю потрібним соціальним навичкам. Тут наші соціальні працівники навчають своїх вихованців дбати не лише про себе, а й допомагати власним родинам під час повсякденних побутових справ. Завдяки роботі центрів, їх відвідувачі стають більш самостійними, впевненими в собі та відкритими до опанування нових знань та корисних навичок», — пояснив Владислав Шелоков, директор з комунікацій та мобілізації ресурсів Карітасу України.
Хтось мріє колонізувати Марс, а хтось — про кілька пакетиків бісеру для картин. Бо, буває так, що вишивання витягує з найглибших прірв — ізольованості, самотності, страху. Олена Тімарцева, яку підтримує Карітас України, може розповісти, як це, і подарувати світу свої дивовижні вишиті картини — спосіб самореалізації та пошуку краси.
Хтось має мрію винайти ліки від старіння, а хтось — навчитись тримати в руках ножиці й потішити вирізаними сніжинками свою маму. Тетяна Ващишак вчиться опановувати власні руки. З ДЦП це так непросто, але заняття в Карітас України не проходять марно, і результати вражають.
«Розвиток інклюзивного суспільства є частиною корпоративної соціальної відповідальності SOCAR Energy Ukraine. Як на території власних АЗК, так і в партнерстві з іншими організаціями ми постійно розбудовуємо відкрите, доступне та інклюзивне середовище для різних соціальних груп», — розповіла Анна Коротич, керівниця Департаменту PR та комунікацій SOCAR Energy Ukraine. – Благодійний фонд Карітас України є нашим партнером у благочинних ініціативах. Цьогоріч компанія SOCAR Energy Ukraine та Карітас України вже проводили спільну акцію «Маленька радість від великих сердець», завдяки якій вдалося зібрати понад 100 тисяч гривень для підготовки дітей із малозабезпечених родин до навчального року».
Інформація про SOCAR Energy Ukraine
SOCAR Energy Ukraine — це мультибрендовий комплекс, який об’єднує роздрібну мережу на АЗК, велику й дрібну оптову торгівлю усіх видів пального та імпортного природного газу, а також власну логістичну систему.
SOCAR Energy Ukraine представлена в 11 областях, в яких клієнти можуть скористатися послугами 57 АЗС із зручною інфраструктурою навколо: маркети, ресторани, безкоштовні Wi-Fi, телефон, зарядки для смартфонів, вбиральні, зокрема інклюзивні.
SOCAR Energy Ukraine підтримує та втілює концепцію безбар’єрності у суспільстві. Це стосується як простору всіх АЗК SOCAR, який адаптований до потреб маломобільних груп населення, так і підтримки проєктів, що спрямовані на допомогу людям з інвалідністю. Зокрема, компанія підписала декларацію «Бізнес без бар’єрів», щоб разом із представниками великого бізнесу створювати доступний простір для усіх та змінювати саме сприйняття таких понять, як «інклюзивність», «інвалідність».
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
22 грудня з 10:30 до 14:00 запрошуємо на онлайн-семінар “Як реалізовувати потрійний нексус на сході України: рекомендації для громадянського суспільства”. Організатори заходу – Карітас України спільно з міжнародною платформою CivilMPlus.
Вебінар присвячений темі потрійного нексусу, або взаємозв’язку між Гуманітарним – Розвитковим – Миробудівничим компонентами роботи громадських організацій і тому, як міжкластерні проекти можуть сприяти відновленню миру на сході України.
Група експертів презентує концепцію міжкластерного підходу, специфіку його застосування в конфліктних регіонах у світі та розкаже, як потрійний нексус може розширити горизонти співпраці з донорами та удосконалити адвокаційні можливості громадського сектору, що працює над розбудовою миру та відновлення на сході України.
За результатами обговорення експертами буде напрацьовано список практичних рекомендацій для громадянських організацій та поширено його серед зареєтрованих учасників.
Наші експерти:
Ганна Гоменюк, Карітас Україна
Марк Дітріх, Спільна комісія з моніторингу та оцінки у Джубі, Південний Судан
З 16 по 26 грудня в Україні проходить благодійний проєкт «Сюрприз під подушку та ялинку». Кожен небайдужий може привітати з зимовими святами дітей із сиротинців та малозабезпечених сімей, «підвісивши»для них подарункові набори. Організатори ініціативи — міжнародний благодійний фонд Карітас України та найбільший онлайн-ритейлер країни ROZETKA.
«Уже понад 20 років ми створюємо благодійні ініціативи, щоб допомагати тим, хто знаходиться в складних життєвих обставинах, — говорить Владислав Шелоков, директор з мобілізації ресурсів та PR Карітасу України. — Сьогодні ми мріємо, щоб до десятьох тисяч дітей із малозабезпечених сімей та інтернатів, якими ми опікуємося, прийшло свято. Щоб вони повірили в дива! Усі “підвішені” набори ми розподілимо між тридцятьма регіональними осередками по всій Україні, а також сімнадцятьма безпечними просторами на сході, біля лінії фронту, де діти знаходять психологічну підтримку та соціалізуються».
Кожен українець може «підвісити» благодійний подарунковий набір на сайті rozetka.ua за спеціальною ціною.
«Ми не вперше об’єднуємо українців навколо благодійної ініціативи: у 2020-му нам вдалося зібрати понад 60 000 продуктових наборів для Ба та Ді, а до 1 вересня цього року — близько 8 000 портфелів зі шкільним приладдям для дітей із малозабезпечених родин, — коментує Владислав Чечоткін, співзасновник ROZETKA. — Цього разу благодійні набори вартістю 289 грн складаються з товарів для творчості та розвивальних ігор для дітей. Ми закликаємо українців долучатися і здійснювати маленькі мрії тих, хто не сподівається на свято».
Організатори проєкту також запрошують до участі українські компанії, що можуть «підвісити» будь-яку кількість подарункових наборів.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Карітас України з’явився на платформі благодійних забігів Kind Challenge!
І тепер ми розшукуємо бігунів, які хочуть піклуватись не лише про своє здоров’я, а й допомагати потребуючим разом з нами! Не має значення, ви займаєтесь бігом професійно або ж виключно для задоволення та підтримки тіла в тонусі – ви нам підходите!
Kind Challenge – це благодійна фандрейзингова платформа, де кожен охочий може створити благодійний марафон та зібрати кошти для підтримки різних доброчинних організацій, серед яких тепер і Карітас України: https://kindchallenge.net/foundation/caritas-ukraine.
Мета Kind Challenge – популяризувати благодійність та показати, що добрі діла можна робити по різному, і кожен за своїми вподобаннями та хобі ладен допомагати іншим.
На жаль, біг не генерує гроші. Але бігом на довгі дистанції ви звертаєте увагу на проблему – збір коштів для тих, хто цього потребує.
Як підтримати діяльність Карітасу України на платформіKind Challenge:
Авторизуйся та обери
Карітас України як благодійний фонд, якому будеш допомагати
забіг, до дати якого будеш збирати кошти
суму коштів, яку хочеш зібрати для фонду до дати старту
А ви знали, що..?:
50 гривень – це один гарячий обід для потребуючого.
1700 гривень – це місячна опіка над самотньою бабусею чи дідусем.
833700 грн – річний бюджет одного центру Карітасу по роботі з людьми, які мають інвалідність.
Тож бігайте, залучайте до благодійного бігу друзів і знайомих, збирайте гроші на благодійність та діліться вашими результатами у соцмережах!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Заява Карітасу Європа з нагоди Дня прав людини, 10 грудня 2021 року
«Ми хочемо, щоб у майбутній Європі такі слова, як демократія, справедливість, солідарність та рівність мали значення. Ми хочемо, щоб ЄС написав нову сторінку історії, де права людини будуть не метою, а реальністю».
Марія Німан, генеральний секретар Карітасу Європа
З нагоди Дня прав людини Карітас Європа закликає лідерів Європейського Союзу (ЄС) максимально використати можливості Конференції про майбутнє Європи, щоб посилити глобальну роль ЄС у підтримці прав людини. Для сильнішої лідерської ролі потрібно не винаходити колесо, а робити дії, які краще відображають фундаментальні цінності ЄС та виконують існуючі зобов’язання.
Як мережа релігійних організацій, що присутні на місцевому рівні в Африці та Європі, ми бачимо конкретний вплив політики ЄС на життя людей, які переживають бідність і відчуження. Ми знаємо, що в деяких сферах політика ЄС не працює на користь бідних, і що треба щось змінити. У недавньому опитуванні Карітасу Європи, проведеному на Конференції про майбутнє Європи, організації-члени постійно вимагали, щоб зовнішні дії ЄС були більш узгоджені з його фундаментальними цінностями.
«Карітас дотримується європейських принципів людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини, і ми хочемо, щоб зовнішні дії ЄС були такі самі, направлені на піклування про потреби нинішнього та майбутніх поколінь».
Альберт Машіка, виконавчий секретар Карітасу Африка
Ми шкодуємо про те, що деякі з поточних політик ЄС сприяють постійним формам несправедливості та керуються економічною моделлю, заснованою на прибутках, яка функціонує за рахунок навколишнього середовища, людської гідності та прав місцевих громад на глобальному Півдні.
На нашу думку, для того, щоб зовнішні дії ЄС служили людям у Європі та за її межами, перше, що потрібно – це смиренність. Дуже важливо, щоб особи, що приймають рішення, визнали негативний вплив, який Європа мала і продовжує справляти в інших регіонах, і взяли на себе відповідальність за вирішення структурних проблем, які спричиняють бідність, нерівність, порушення прав людини, кліматичні катастрофи та вимушену міграцію.
У деяких сферах необхідність політичної волі для справжнього вирішення системних питань є більш очевидною. Ми бачимо нагальну потребу у необхідності ведення більш справедливої торговельної політики та у впровадженні принципів соціальної відповідальності й належної обачності в галузі прав людини у співпраці з приватним сектором, щоб викорінити практику експлуатації, реагувати на права та потреби місцевого населення та зробити кращий внесок у економіку, орієнтовану на людину.
Ми також бачимо нагальну потребу скоротити експорт зброї та припинити співпрацю з диктатурами та урядами, які мають проблеми з дотриманням прав людини. В інших сферах ЄС вже має можливості відігравати більш сильну глобальну роль. Наприклад, зовнішній аспект нового Плану дій ЄС із соціальної економіки, якщо його впроваджувати амбіційно, може стати потужним інструментом для зменшення практики експлуатації та посилення підтримки бізнесу, який робить позитивний соціальний та екологічний внесок у суспільство.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Мешканці Мар’їнки, громадські активісти та представники військово-цивільної адміністрації міста ухвалили рішення про створення моніторингової групи для контролю за роботою комунального підприємства «Промінь», яке проводитиме роботи з часткової заміни водопровідної магістралі у місті. Рішення було ухвалено під час проведення фокус-групи, ініційованої БФ «Карітас Маріуполь» у рамках реалізації проекту «Поліпшення умов життя вразливих верств населення в буферній зоні Донецької області шляхом покращення сталого доступу до безпечної води», що стартував 1 листопада 2021 року.
«Головна мета проведення таких зустрічей – вивчення громадської думки щодо якості питної води, її наявності та вивчення проблем з цим пов’язаних, – коментує юрист БФ «Карітас Маріуполь» Марина Чуйко. – А ініціатива зі створення групи громадського контролю за виконанням робіт – це залучення місцевих мешканців до тих змін, що відбуваються або будуть відбуватися у громаді. Ця група буде слідкувати за виконанням робіт за проектом, сповіщати населення про можливі відключення і таке інше. Планується подальше проведення таких фокус-груп у всіх населених пунктах, де будуть відбуватися ремонтні роботи. Наступного тижня їдемо у Красногорівку».
За планом виконання модернізації водопроводу у Мар’їнці, Красногорівці та Новомихайлівці вже складено всі специфікації, наразі вони проходять процедуру узгодження перед початком тендеру на закупівлю основних та комплектуючих матеріалів.
***Захід здійснено в межах проєкту «Поліпшення умов життя вразливих верств населення в буферній зоні Донецької області шляхом покращення сталого доступу до безпечної води», що реалізовується БФ «Карітас Маріуполь» за фінансової підтримки Caritas Ukraine та ОСНА
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначають Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме цього дня 1949 року, під час 4-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, ухвалили Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми. Попри стійкий стереотип, що торгівля людьми — це сексуальна експлуатація, за даними Міжнародної організації з міграції, понад 90 % постраждалих є жертвами трудової експлуатації. За 30 років незалежності України жертвами торгівлі людьми стало понад 260 000 українців, і ця цифра не є точною, бо не всі звертаються по допомогу. Щодо цифр від Міністерства соціальної політики, то вони будуть ще меншими, однак ця проблема для України дуже гостра і зіткнутись з нею може буквально кожен.
Молода пара з Івано-Франківщини Анна та Іван (імена змінено) мали доволі складну фінансову ситуацію, тому вирішили заробити за кордоном. Знайшли в інтернеті вакансію в Польщі з безкоштовним проживанням, харчуванням та заробітною платою 1200 доларів США. Їм обіцяли роботу на фермі, однак упродовж пів року подружжя працювало в пральні, їхні паспорти були в роботодавця, а зароблених грошей ледве вистачало на оренду житла та їжу.
“Усе почалось з того, що ми із чоловіком удвох їхали на одному місці в автобусі, а заплатили за два. Роботи, як виявилося, ніякої для нас не було, хоч ми й заплатили 200 доларів: по 50 за дорогу і по 50 за робоче місце. Візу нам відкрили за якимись фіктивними запрошеннями, лише наказували на кордоні пам’ятати, куди ми їдемо. Усіх порозвозили, а ми залишились. Водій автобуса кудись дзвонив, про щось домовлявся, зрештою, ми зрозуміли: ніхто на нас ніде не чекає», — розповідає Анна.
Жінка щиро зізнається, що хвалитись нічим, проте, можливо, досвід її родини допоможе комусь бути більш обачними та не втрапити в халепу, і продовжує: «Мови ми не знали, водій сказав нам на всі питання відповідати “ja wiem” і кивати головою, ми так і робили. Щось нам показували, розказували, пообіцяли гарні гроші, ми на все погодилися і залишилися, бо виходу не мали. Нам зробили документи на одну суму, а платили набагато менше, тобто дурили нас одразу. Коли ми почали з’ясовувати, чому так, то нам цей “договір” переробили на меншу суму, яка відповідала тому, що нам платили».
Анна та Іван прали матраци й постіль з лікарень, госпісів та моргів. За словами жінки, вони не просто були брудними: часто з кров’ю, іншими виділеннями, залишками шкіри, плямами, що не завжди відпирались.
“Голими руками їх брати було дуже бридко. Ні рукавиць, ні масок, ні захисного одягу ми не мали, на стінах висіли пляшки з дезінфекторами, але користі від них було мало. Поляки, які працювали з нами, мали захисний одяг, а для нас на нього навіть не думали витрачати. Дуже агресивну хімію, яку використовували, гарячий металевий запах крові, ніколи не забудемо”, — ділиться Анна.
Житло запропонував роботодавець, а коли подружжя поселили, то дали лише один мішок вугілля, яке в холодному лютому швидко закінчилось. Ходили в ліс, збирали дрова, хоча поляки попереджали, що за це можна отримати дуже великий штраф. Щоб помитись теплою водою, потрібно було нарубати дров, розпалити котел. Пральна машинка не була підключена, прали все руками. Від місця, де жили, до роботи треба було добиратись 12 кілометрів, парі дали в оренду велосипеди, але через погану дорогу їх доводилось постійно ремонтувати.
За словами подружжя, їхні паспорти забрали, щоразу «годували» порожніми обіцянками, що зарплата буде більша, але вони цього так і не дочекались. Переїжджати на інше місце та шукати більш оплачувану роботу, не знаючи ні мови, ні країни, Іван та Анна не наважувались. Жила пара недалеко від польсько-білоруського кордону, постійно бачили прикордонників і переживали, що буде, якщо доведеться показати документи.
На запитання, чому не повернулись додому раніше, жінка пояснює, що мали мету заробити грошей, тому брали додаткові години, нічні зміни, а потім зранку, не лягаючи спати, їхали рвати черешні на фермах у сусідніх селах.
“Ми позичили гроші, щоб поїхати, нічого не відробили, вертатись без нічого — це був узагалі не варіант”, — додає вона.
Із зарплати, яку отримували, після сплати оренди житла та придбання їжі подружжю майже нічого не залишалось, щоб відкласти.
Згадуючи побут, Анна розповідає, що раз на місяць скупляли продукти тривалого зберігання, найдешевші макарони, крупи.
“З України передавали м’ясо, добре, що була морозилка і було де його тримати, — гірко сміється, — поїхали на заробітки, а їли українське м’ясо з дому”.
За пів року на заробітках Іван схуд на 26 кілограмів. За словами Анни, з нього білизна спадала, коли він стояв.
“Зараз дивимось фотографії і розуміємо, що виглядали, як невиліковно хворі — худі, синці під очима від недосипання і втоми. Це було пекельне замкнуте коло, у якому робиш усе, щоб заробити, але всі старання безрезультатні”, — із сумом констатує жінка.
Перед закінченням візи подружжя буквально просилось додому, пояснювали, що більше не можуть залишатись.
“Для нас це стало наукою на все життя, ми, дякувати Богу, живі-здорові і стали сильнішими”, — з оптимізмом каже Анна.
За її словами, в Україні можна заробити, якщо постаратись.
“Усі чомусь думають, що за кордоном гроші валяються під парканами чи на деревах ростуть, а їх треба заробляти потом і кров’ю. Заробітчан сприймають як людей нижчого сорту. Ти приїхав працювати, от і працюй, будь ласка, у тебе немає вихідних, немає свят, ти взагалі ні на що не заслуговуєш. Заробити можна і в Україні, але розуміння часто приходить лише з дуже гірким досвідом”, — підсумовує жінка.
За її словами, люди часто «ведуться» на казки про роботу за кордоном, так і подружжю розповідали фантастичні речі, а вони уявляли, що поїдуть, гроші зароблять, а в підсумку вийшло все зовсім не так, як мріяли.
На сьогодні подружжя виховує доньку та планує розвивати власний бізнес: завдяки фінансовій допомозі Карітасу вдалось придбати техніку для чистки килимів та професійного прибирання.
За словами соціального працівника Карітасу Карітас Івано-Франківськ Степана Гоголя, під опікою організації є понад 20 осіб, які опинилися в ситуації торгівлі людьми. Найчастіше люди, які зазнали трудової експлуатації, потребують медичної, психологічної, правової та матеріальної допомоги. Фахівець каже, що кожен випадок розглядають індивідуально в тісній співпраці із центрами соціального захисту. Необізнаність Степан Гоголь називає найчастішою причиною прикрих випадків, пов’язаних з пошуком роботи за кордоном. За його словами, працювати і заробляти за кордоном можна, лише якщо це легальна робота.
Своєю чергою менеджер проєктів з протидії торгівлі людьми Карітасу України Наталія Голинська наголошує, що потрапити в ситуацію торгівлі людьми може буквально будь-хто, незалежно від національності, соціального статусу, віку чи рівня освіти. Однак, за словами експертки, українці, потерпають частіше за інших, бо за характером є доволі довірливими, а за рівнем життя дуже вразливими. «Значна частина населення нашої держави живе на межі бідності, COVID-19 та карантинні обмеження забрали змогу отримувати навіть мінімальний прибуток, а тотальне безробіття штовхає на ризиковану поведінку. Навіть порівнюючи статистику щодо Молдови та Білорусі, українці готові частіше робити ризиковані кроки. Часто це відчай — готовність братися за будь-яку роботу, погоджуватись на будь-які умови праці, лише щоб вижити», — додає Наталія Голинська.
Карітас серед іншого інформує про загрози та небезпеки, які можуть мати дуже негативні наслідки, коли люди приймають необдумані рішення щодо пропозицій роботи. Мотивує працевлаштовуватись легально, завжди відповідально та ретельно перевіряти всю інформацію, а якщо щось трапилось, пояснює, яку допомогу і де можна отримати. Фахівці організації також ставлять собі за мету просвітницьку діяльність про людську гідність та права людини, щоб донести до загалу, що ніхто не має права ні над ким знущатись, експлуатувати чи порушувати права.
Як пояснює Наталія Голинська, серед основних ознак того, що йдеться про торгівлю людьми є: вразливий стан, а саме бідність, втрата роботи; вербування — коли пропонують роботу прикрашаючи умови праці, не говорячи всю правду, опускаючи суттєві деталі щодо оплати, спокушаючи неправдою; переміщення, яке робить людину ще більш вразливою: перетин кордону, інша мова, інші закони, інше мислення, людина почувається ще більш беззахисною, — навіть у випадках внутрішнього переміщення, це може бути інший регіон країни, малолюдна місцевість; продаж або експлуатація та зиск, який отримує стороння особа.
За словами експертки, торгівля людьми модифікується, змінюється відповідно до суспільства — оголошення на стовпах «Робота за кордоном» змінились на тематичні сторінки та групи в соцмережах, але проблема не зникає, бо комусь це вигідно. Ще одна проблема полягає в тому, що дуже часто шукачі роботи впевнені, що це може статись з будь-ким, але не з ними. «Наше ж завдання — попередити, надати інформацію, а якщо трапилась біда — надати допомогу і підтримку, щоб людина не залишалась сам на сам з проблемою», — підсумовує Наталія Голинська.
Крім Івано-Франківська, у Карітасі впродовж 17 років працюють Центри з надання допомоги жертвам торгівлі людьми у Дрогобичі, Києві, Харкові та Одесі. Вони мають на меті посилити та розвинути діяльність із запобігання торгівлі людьми, а також надавати комплексну безпосередню допомогу найбільш вразливим особам, які постраждали від торгівлі людьми, та сприяти їх реінтеграції в суспільство за допомогою індивідуального підходу.
2 грудня 2021 року, Карітас України представив посібник по роботі з волонтерами, який був реалізований за підтримки проектів “Підтримка та розбудова спроможностей за допомоги волонтерів Євросоюзу” та “Створення соціальних центрів для нарощення потенціалу осіб і громад, які постраждали внаслідок конфлікту в Україні, у сфері подолання труднощів та самозахисту”.
Посібник було представдено в межах V Форуму соціального служіння УГКЦ «Соціальна відповідальність у громаді: від волонтерства до соціального підприємництва»
Волонтерська діяльність є неодмінною складовою роботи Карітасу. Щороку регіональні організації залучають волонтерів до участі в благодійних акціях, наданні адресної допомоги нужденним, експертної допомоги та духовної підтримки. Волонтери допомагають працівникам Карітасу надавати більш якісні послуги, залучати більшу кількість бенефіціарів і партнерів, започатковувати ініціативи в нових регіонах.
Волонтерство показує суспільству нові цінності: прагнення до спільного добра й дух служіння, який зароджується з бажання допомагати іншим. Волонтерська діяльність прагне до того, аби розуміти всю складність проблем, помічати й нові нагальні потреби поряд зі звичними. Це і є «дух служіння»: постійна чутливість до потреб, з якої виникає творче розуміння того, коли потрібне служіння, як його здійснити, коли необхідно щось змінити в ньому.
У четвер, 2 грудня, напередодні Міжнародного дня волонтера, у режимі онлайн відбувся V Форум соціального служіння УГКЦ «Соціальна відповідальність у громаді: від волонтерства до соціального підприємництва». Участь у заході взяв Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Модерував подію о. Андрій Нагірняк, заступник голови Відділу соціального служіння УГКЦ.
У вступному слові Глава УГКЦ наголосив, що учасники Форуму зібралися в ім’я найважливішої справи, яку може у своєму житті робити людина, – любити ближнього. «Неможливо бути людиною, якщо не вміємо любити. Саме тому нам важливо навчитися цього так само, як людина вчиться необхідних життєвих навичок», – переконаний Блаженніший.
Предстоятель звернув увагу, що серед учасників Форуму багато молоді. «Мені дуже приємно, що серцевина християнського життя є потягаючою для молодого покоління, що ми справді відчуваємо себе вповні християнами, коли разом вміємо і вчимося чинити добро», – сказав він і додав, що служіння, дияконія – невід’ємна частина християнського життя, а тому християнин, який не чинить добро, не може до кінця бути християнином.
Темою цьогорічного Форуму була «Соціальна відповідальність у громаді: від волонтерства до соціального підприємництва».
«Ми відчуваємо, що свобода – це здатність чинити добро. А чинити добро – це брати на себе відповідальність за добро іншої людини. Християнська дияконія завжди веде до соціальної відповідальності. Коли хтось є безвідповідальним, тоді варто запитати, чи справді він є свобідним, чи вміє бути вільною людиною», – ствердив Блаженніший Святослав.
Волонтерську діяльність Глава УГКЦ назвав першим кроком відповідальної людини. Волонтерство, за його словами, відкриває внутрішній духовний зміст доброчинності, всякого доброго діла, і до нього людину кличе власне сумління.
«Коли ми здійснюємо добрі вчинки як волонтери, за покликом власного сумління, то здобуваємо досвід буття вільною особою, християнином. При цьому важливо чинити добро вправно, навіть професійно, – наголосив Отець та Глава УГКЦ, і додав: – Соціальне служіння має глибоке значення для майбутнього. Частиною стратегії нашого соціального служіння є розвиток вправності, а відтак розвиток здатності на доброму рівні чинити добро. Від волонтерства до соціального підприємництва пролягає гарна дорога. Важливо розуміти, де починати і куди рухатися».
Блаженніший Святослав також розповів учасникам Форуму про особисту зустріч з Папою Франциском, під час якої Святіший Отець запитував про досвід України в соціальному служінні, зокрема про відповідальність християн. «Я розповів Папі про те, що в нас сьогодні рани війни поглибилися ранами пандемії коронавірусу. Також розповів, що наша Церква дуже активна в соціальному служінні. Все, що ми робимо, годі описати кількома словами», – сказав Глава УГКЦ.
Предстоятель побажав учасникам Форуму, щоби вони після його закінчення стали ще більш здатними до кращих добрих діл, навчилися один в одного краще чинити добро, яке так потрібно сьогодні людям, зокрема в наших громадах, парафіях в Україні. «Чинити добро не тяжко, бо це не про якісь зовнішні речі. Чинити добро – це щось, що належить до природи християнського життя», – зазначив він.
Участь у Форумі взяла також президент Карітасу України Тетяна Ставничи.
У слові вона зазначила, що служіння у соціальній сфері змінює не лише потребуючих, а й тих, хто звершує таке служіння: «Під час поїздок я побачила велику потугу від людей, які запалені ідеєю допомагати ближньому. Коли ми говоримо про волонтерство, говоримо про можливість ділитися цією ідеєю з іншими людьми, щоби вони відчули духовний зріст від можливості допомагати ближньому».
Відтак Анна Бондаренко, керівниця і засновниця Української волонтерської служби, представила стан волонтерства в УГКЦ, зокрема в мережі «Карітас».
У межах Форуму відбулася презентація оновленого видання посібника з організації соціального служіння у громадах.
Після цього о. Любомир Яворський, патріарший економ, розповів про соціальне підприємництво. На його переконання, щоб допомогти людям, треба об’єднуватися.
Додамо, що такий Форум соціального служіння в Українській Греко-Католицькій Церкві проходить щороку. Це дає змогу поширювати досвід, обговорювати пріоритети на наступний рік і надавати поштовх для соціального служіння у громадах.
Департамент інформації УГКЦ
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
