Мешканці Мар’їнки, громадські активісти та представники військово-цивільної адміністрації міста ухвалили рішення про створення моніторингової групи для контролю за роботою комунального підприємства «Промінь», яке проводитиме роботи з часткової заміни водопровідної магістралі у місті. Рішення було ухвалено під час проведення фокус-групи, ініційованої БФ «Карітас Маріуполь» у рамках реалізації проекту «Поліпшення умов життя вразливих верств населення в буферній зоні Донецької області шляхом покращення сталого доступу до безпечної води», що стартував 1 листопада 2021 року.
«Головна мета проведення таких зустрічей – вивчення громадської думки щодо якості питної води, її наявності та вивчення проблем з цим пов’язаних, – коментує юрист БФ «Карітас Маріуполь» Марина Чуйко. – А ініціатива зі створення групи громадського контролю за виконанням робіт – це залучення місцевих мешканців до тих змін, що відбуваються або будуть відбуватися у громаді. Ця група буде слідкувати за виконанням робіт за проектом, сповіщати населення про можливі відключення і таке інше. Планується подальше проведення таких фокус-груп у всіх населених пунктах, де будуть відбуватися ремонтні роботи. Наступного тижня їдемо у Красногорівку».
За планом виконання модернізації водопроводу у Мар’їнці, Красногорівці та Новомихайлівці вже складено всі специфікації, наразі вони проходять процедуру узгодження перед початком тендеру на закупівлю основних та комплектуючих матеріалів.
***Захід здійснено в межах проєкту «Поліпшення умов життя вразливих верств населення в буферній зоні Донецької області шляхом покращення сталого доступу до безпечної води», що реалізовується БФ «Карітас Маріуполь» за фінансової підтримки Caritas Ukraine та ОСНА
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Завершено реалізацію проєктів, ухвалених в рамках конкурсу мікрогрантів Карітасу Краматорськ, спрямованих на розвиток та підтримку громадських ініціатив, що проходить в рамках реалізації проєкту «Створення багатофункціональних соціальних центрів для нарощення потенціалу осіб і громад, які постраждали внаслідок конфлікту в Україні, у сфері подолання труднощів та самозахисту».
Всього було підтримано та реалізовано 22 проєкти в Донецькій області для громад Краматорська, Слов‘янська, Дружківки, Костянтинівки, Лиману, Часів Яру, Сіверську, Покровську, Соледару, Бахмуту та Миронівського.
Дуже приємно було спостерігати за втіленням задумок і бачити результати втілених ініціатив від грантоотримувачів:
2 хоспіси в Сіверську та Часів Ярі отримали обладнання для хворих;
облаштовано кухню в центрі для самотніх стареньких у Дружковці;
оформлено кімнату для дозвілля дітей в селищі Дробишеве;
проведено десятки майстер-класів, тренінгів, таборів, спортивних заходів для дорослих і маленьких у Соледарі, Покровську, Лимані та Слов’янську;
організовано 3 фестивалі для людей з інвалідністю;
підвищено обізнаність населення щодо домашнього насильства у Лиманській ТГ;
сформоване театральне ляльково-ігрове середовище із залученням дітей з інвалідністю у Бахмуті;
створено мобільну платформу для втілення волонтерських ініціатив в буферній зоні;
укомплектовано необхідним обладнанням інклюзивно-ресурсну кімнату в Краматорську;
проведено моніторинг соціальних послуг у Костянтинівці.
Пишаємося вашими результатами!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
3 грудня 2021 року, в Бориславі відбувся «Благодійний бал» в рамках проєкту «Міжнародний день людей з інвалідністю — рівні права і рівні можливості» за участю людей з інвалідністю.
Організатором виступив Карітас Борислав за підтримки Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, в рамках реалізації Комплексної програми соціальної підтримки окремих категорій громадян Львівської області на 2021-2025 роки.
Благодійний бал, який декілька років поспіль відбувається в місті Бориславі з нагоди відзначення Міжнародного дня осіб з інвалідністю, стає доброю традицією, яскравою подією, майданчиком духовного єднання.
Самі учасники балу готувались до події близько понад три місяці і доклали до цього чимало зусиль – проводили репетиції танцювальних та театральних номерів, шукали доброчинців, детально продумували сценарій.
Розпочав захід директор Карітасу о.Петро Підлубний, після цього з концертною програмою виступили викладачі Бориславської школи мистецтв та Таня Сенів.
Представник місцевої влади, п.Роксоляна Гарасимів, наголосила на важливості такої плідної, щоденної та дуже потрібної роботи з молодими людьми з інвалідністю у нашому місті.
Директор Бориславської міської філії Львівського обласного центру зайнятості п.Галина Цибенко побажала учасникам балу втілювати мрії й задуми у життя, досягати поставлених цілей, розвиватись творчо, здобувати нові знання та професійні навички.
Віктор Кравцов побажав людям з інвалідністю успіхів та подякував за можливість бути на такій інклюзивній вечірці.
Учасники благодійного балу продемонстрували присутнім свої творчі таланти та показали, що люди з інвалідністю досягають значних результатів, завдяки щоденній праці над собою та за належної підтримки оточуючих людей.
“На цьому заході ми згуртували людей доброї волі – благодійників, представників влади, бізнесу, творчої інтелігенції, з метою подальшої підтримки діяльності Центру для молоді з інвалідністю «Відкрите серце» в МБФ “Карітас-Борислав”, – зазначили організатори.
На завершення заходу кожен з учасників отримав грамоти та подарунки у вигляді еко-сумок з логотипом Центру для молоді Карітас Борислав та квіти від міської ради, які роздала Віра Мойшевич.
Тільки разом, сприяючи та підтримуючи діяльність Центру для молоді з інвалідністю ми можемо і надалі продовжувати роботу в Карітасі з молоддю з інвалідністю, адже обов’язком кожного з нас є турбота та милосердя, любов та розуміння до найбільш незахищеної частини людства!
Підтримати діяльність Центру для молоді з інвалідністю , що діє при МБФ «Карітас-Борислав» можна перерахувавши кошти на рахунок :
р/р UA583052990000026006031004812
ЄДРПО 33065892
Призначення платежу «Благодійна пожертва»
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначають Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме цього дня 1949 року, під час 4-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, ухвалили Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми. Попри стійкий стереотип, що торгівля людьми — це сексуальна експлуатація, за даними Міжнародної організації з міграції, понад 90 % постраждалих є жертвами трудової експлуатації. За 30 років незалежності України жертвами торгівлі людьми стало понад 260 000 українців, і ця цифра не є точною, бо не всі звертаються по допомогу. Щодо цифр від Міністерства соціальної політики, то вони будуть ще меншими, однак ця проблема для України дуже гостра і зіткнутись з нею може буквально кожен.
Молода пара з Івано-Франківщини Анна та Іван (імена змінено) мали доволі складну фінансову ситуацію, тому вирішили заробити за кордоном. Знайшли в інтернеті вакансію в Польщі з безкоштовним проживанням, харчуванням та заробітною платою 1200 доларів США. Їм обіцяли роботу на фермі, однак упродовж пів року подружжя працювало в пральні, їхні паспорти були в роботодавця, а зароблених грошей ледве вистачало на оренду житла та їжу.
“Усе почалось з того, що ми із чоловіком удвох їхали на одному місці в автобусі, а заплатили за два. Роботи, як виявилося, ніякої для нас не було, хоч ми й заплатили 200 доларів: по 50 за дорогу і по 50 за робоче місце. Візу нам відкрили за якимись фіктивними запрошеннями, лише наказували на кордоні пам’ятати, куди ми їдемо. Усіх порозвозили, а ми залишились. Водій автобуса кудись дзвонив, про щось домовлявся, зрештою, ми зрозуміли: ніхто на нас ніде не чекає», — розповідає Анна.
Жінка щиро зізнається, що хвалитись нічим, проте, можливо, досвід її родини допоможе комусь бути більш обачними та не втрапити в халепу, і продовжує: «Мови ми не знали, водій сказав нам на всі питання відповідати “ja wiem” і кивати головою, ми так і робили. Щось нам показували, розказували, пообіцяли гарні гроші, ми на все погодилися і залишилися, бо виходу не мали. Нам зробили документи на одну суму, а платили набагато менше, тобто дурили нас одразу. Коли ми почали з’ясовувати, чому так, то нам цей “договір” переробили на меншу суму, яка відповідала тому, що нам платили».
Анна та Іван прали матраци й постіль з лікарень, госпісів та моргів. За словами жінки, вони не просто були брудними: часто з кров’ю, іншими виділеннями, залишками шкіри, плямами, що не завжди відпирались.
“Голими руками їх брати було дуже бридко. Ні рукавиць, ні масок, ні захисного одягу ми не мали, на стінах висіли пляшки з дезінфекторами, але користі від них було мало. Поляки, які працювали з нами, мали захисний одяг, а для нас на нього навіть не думали витрачати. Дуже агресивну хімію, яку використовували, гарячий металевий запах крові, ніколи не забудемо”, — ділиться Анна.
Житло запропонував роботодавець, а коли подружжя поселили, то дали лише один мішок вугілля, яке в холодному лютому швидко закінчилось. Ходили в ліс, збирали дрова, хоча поляки попереджали, що за це можна отримати дуже великий штраф. Щоб помитись теплою водою, потрібно було нарубати дров, розпалити котел. Пральна машинка не була підключена, прали все руками. Від місця, де жили, до роботи треба було добиратись 12 кілометрів, парі дали в оренду велосипеди, але через погану дорогу їх доводилось постійно ремонтувати.
За словами подружжя, їхні паспорти забрали, щоразу «годували» порожніми обіцянками, що зарплата буде більша, але вони цього так і не дочекались. Переїжджати на інше місце та шукати більш оплачувану роботу, не знаючи ні мови, ні країни, Іван та Анна не наважувались. Жила пара недалеко від польсько-білоруського кордону, постійно бачили прикордонників і переживали, що буде, якщо доведеться показати документи.
На запитання, чому не повернулись додому раніше, жінка пояснює, що мали мету заробити грошей, тому брали додаткові години, нічні зміни, а потім зранку, не лягаючи спати, їхали рвати черешні на фермах у сусідніх селах.
“Ми позичили гроші, щоб поїхати, нічого не відробили, вертатись без нічого — це був узагалі не варіант”, — додає вона.
Із зарплати, яку отримували, після сплати оренди житла та придбання їжі подружжю майже нічого не залишалось, щоб відкласти.
Згадуючи побут, Анна розповідає, що раз на місяць скупляли продукти тривалого зберігання, найдешевші макарони, крупи.
“З України передавали м’ясо, добре, що була морозилка і було де його тримати, — гірко сміється, — поїхали на заробітки, а їли українське м’ясо з дому”.
За пів року на заробітках Іван схуд на 26 кілограмів. За словами Анни, з нього білизна спадала, коли він стояв.
“Зараз дивимось фотографії і розуміємо, що виглядали, як невиліковно хворі — худі, синці під очима від недосипання і втоми. Це було пекельне замкнуте коло, у якому робиш усе, щоб заробити, але всі старання безрезультатні”, — із сумом констатує жінка.
Перед закінченням візи подружжя буквально просилось додому, пояснювали, що більше не можуть залишатись.
“Для нас це стало наукою на все життя, ми, дякувати Богу, живі-здорові і стали сильнішими”, — з оптимізмом каже Анна.
За її словами, в Україні можна заробити, якщо постаратись.
“Усі чомусь думають, що за кордоном гроші валяються під парканами чи на деревах ростуть, а їх треба заробляти потом і кров’ю. Заробітчан сприймають як людей нижчого сорту. Ти приїхав працювати, от і працюй, будь ласка, у тебе немає вихідних, немає свят, ти взагалі ні на що не заслуговуєш. Заробити можна і в Україні, але розуміння часто приходить лише з дуже гірким досвідом”, — підсумовує жінка.
За її словами, люди часто «ведуться» на казки про роботу за кордоном, так і подружжю розповідали фантастичні речі, а вони уявляли, що поїдуть, гроші зароблять, а в підсумку вийшло все зовсім не так, як мріяли.
На сьогодні подружжя виховує доньку та планує розвивати власний бізнес: завдяки фінансовій допомозі Карітасу вдалось придбати техніку для чистки килимів та професійного прибирання.
За словами соціального працівника Карітасу Карітас Івано-Франківськ Степана Гоголя, під опікою організації є понад 20 осіб, які опинилися в ситуації торгівлі людьми. Найчастіше люди, які зазнали трудової експлуатації, потребують медичної, психологічної, правової та матеріальної допомоги. Фахівець каже, що кожен випадок розглядають індивідуально в тісній співпраці із центрами соціального захисту. Необізнаність Степан Гоголь називає найчастішою причиною прикрих випадків, пов’язаних з пошуком роботи за кордоном. За його словами, працювати і заробляти за кордоном можна, лише якщо це легальна робота.
Своєю чергою менеджер проєктів з протидії торгівлі людьми Карітасу України Наталія Голинська наголошує, що потрапити в ситуацію торгівлі людьми може буквально будь-хто, незалежно від національності, соціального статусу, віку чи рівня освіти. Однак, за словами експертки, українці, потерпають частіше за інших, бо за характером є доволі довірливими, а за рівнем життя дуже вразливими. «Значна частина населення нашої держави живе на межі бідності, COVID-19 та карантинні обмеження забрали змогу отримувати навіть мінімальний прибуток, а тотальне безробіття штовхає на ризиковану поведінку. Навіть порівнюючи статистику щодо Молдови та Білорусі, українці готові частіше робити ризиковані кроки. Часто це відчай — готовність братися за будь-яку роботу, погоджуватись на будь-які умови праці, лише щоб вижити», — додає Наталія Голинська.
Карітас серед іншого інформує про загрози та небезпеки, які можуть мати дуже негативні наслідки, коли люди приймають необдумані рішення щодо пропозицій роботи. Мотивує працевлаштовуватись легально, завжди відповідально та ретельно перевіряти всю інформацію, а якщо щось трапилось, пояснює, яку допомогу і де можна отримати. Фахівці організації також ставлять собі за мету просвітницьку діяльність про людську гідність та права людини, щоб донести до загалу, що ніхто не має права ні над ким знущатись, експлуатувати чи порушувати права.
Як пояснює Наталія Голинська, серед основних ознак того, що йдеться про торгівлю людьми є: вразливий стан, а саме бідність, втрата роботи; вербування — коли пропонують роботу прикрашаючи умови праці, не говорячи всю правду, опускаючи суттєві деталі щодо оплати, спокушаючи неправдою; переміщення, яке робить людину ще більш вразливою: перетин кордону, інша мова, інші закони, інше мислення, людина почувається ще більш беззахисною, — навіть у випадках внутрішнього переміщення, це може бути інший регіон країни, малолюдна місцевість; продаж або експлуатація та зиск, який отримує стороння особа.
За словами експертки, торгівля людьми модифікується, змінюється відповідно до суспільства — оголошення на стовпах «Робота за кордоном» змінились на тематичні сторінки та групи в соцмережах, але проблема не зникає, бо комусь це вигідно. Ще одна проблема полягає в тому, що дуже часто шукачі роботи впевнені, що це може статись з будь-ким, але не з ними. «Наше ж завдання — попередити, надати інформацію, а якщо трапилась біда — надати допомогу і підтримку, щоб людина не залишалась сам на сам з проблемою», — підсумовує Наталія Голинська.
Крім Івано-Франківська, у Карітасі впродовж 17 років працюють Центри з надання допомоги жертвам торгівлі людьми у Дрогобичі, Києві, Харкові та Одесі. Вони мають на меті посилити та розвинути діяльність із запобігання торгівлі людьми, а також надавати комплексну безпосередню допомогу найбільш вразливим особам, які постраждали від торгівлі людьми, та сприяти їх реінтеграції в суспільство за допомогою індивідуального підходу.
Першу виставку картин художника з інвалідністю Олега Яроша презентували в Тернополі. Це 20 малюнків, серед яких ікони, пейзажі та портрети українських письменників.
Виставку приурочили до Міжнародного дня людей з інвалідністю, який відзначають 3 грудня Подивитися на картини прийшов тернополянин Сергій Ткачук. Хлопець пересувається на інвалідному візку.
“Ці картини дуже надихають. Настільки все чітко передано, бракує слів. Люди з інвалідністю – в першу чергу люди. І їм, так само як і зоровим людям, потрібно розвиватися, потрібно показувати свої таланти”, – каже Ткачук.
Олег Ярош каже, малює картини 10 років. Це його перша виставка. Розповідає, найбільше йому подобається писати ікони.
На виставці представили 20 картин, серед яких ікони, пейзажі та портрети українських письменників
Олег Ярош – учасник соціального проєкту “Життя у повноті”, що діє у тернопільському благодійному фонді “Карітас”, розповів працівник фонду Тарас Пастушенко. За його словами, проєкт діє 5 років. Його мета – допомогти людям з інвалідністю соціалізуватися. Участь у проєкті беруть 13 людей. Це молодь віком від 18 до 30 років. Вони спілкуються, працюють у майстернях та разом проводять дозвілля.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
1 грудня 2021 року, в м. Щастя Щастинського району мобільною бригадою Карітасу Донецьк у м. Дніпро було здійснено видачу продуктових наборів найбільш потребуючим бенефіціарам. Через близкість військових дій, які йдуть зовсім поруч, місцеві мешканці гостро відчувають потребу в найнеобхіднішому.
Завдяки допомозі від Карітасу, найвразливіші категорії населення, а це: маломобільні, самотні люди похилого віку, особи з мінімальним доходом та багатодітні родини, можуть отримати продукти харчування першої необхідності, які задовільнять їх основну потребу.
Також для місцевих мешканців була проведена група психологічної підтримки. Даний населений пункт знаходиться в зоні 0-5 км від лінії розмежування в Луганській області, тому психологічне виснаження спостерігається у всіх місцевих мешканців. Загострення тривалого військового конфлікту та накоплений внаслідок цього стрес впливають не тільки на психоемоційний стан людей, а й викликають проблеми зі здоров’ям. Тому психологічна підтримка разом з іншими видами допомоги для місцевих мешканців є вкрай актуальною та необхідною.
Комплексна допомога надається в рамках проекту «Багатосекторальна гуманітарна допомога у грошовій, натуральній формі, послуг і ваучерів для покриття базових потреб, продовольчої безпеки, фізичного і психічного здоров’я та підготовки до зимування постраждалих від конфлікту осіб на сході України», 2021-2023 рр.
У період розповсюдження COVID 19, працівники мобільних бригад дотримуються підвищених заходів захисту та особистої безпеки, щоб уникнути можливого інфікування та не наражати на небезпеку бенефіціарів, тому працюють за новими протоколами.
Проект здійснюється при підтримці Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини (GMFA).
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
9 грудня 2021 року о 19:00 консультант благодійного фонду Карітас Одеса Іван Жуган проведе безкоштовний вебінар на тему «Система шкільної освіти Німеччини». ⠀ На онлайн-заході поговоримо про:
✅ державну мову та шкільну освіту, як інтеграцію в німецьке суспільство; ⠀ ✅ види шкіл та можливі напрямки подальшого навчання; ⠀ ✅ освітні стандарти; ⠀ ✅ державну та суспільну підтримку учнів; ⠀ ✅ участь батьків у шкільній системі Німеччини; ⠀ ✅ спорт у школах; ⠀ ✅ програми для дітей з обмеженими можливостями. ⠀ Всі присутні також зможуть задати питання експерту та отримати на них відповіді. ⠀ Обов’язкова реєстрація за посиланням: https://cutt.ly/tYtZ46S ⠀ Захід проводиться в межах проекту «Обізнаний та готовий до Німеччини», що реалізовується Карітасом України за підтримки Дияконії Вюртемберга.
Проект не є рекрутерським та не сприяє пошуку роботи за кордоном.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
2 грудня 2021 року, Карітас України представив посібник по роботі з волонтерами, який був реалізований за підтримки проектів “Підтримка та розбудова спроможностей за допомоги волонтерів Євросоюзу” та “Створення соціальних центрів для нарощення потенціалу осіб і громад, які постраждали внаслідок конфлікту в Україні, у сфері подолання труднощів та самозахисту”.
Посібник було представдено в межах V Форуму соціального служіння УГКЦ «Соціальна відповідальність у громаді: від волонтерства до соціального підприємництва»
Волонтерська діяльність є неодмінною складовою роботи Карітасу. Щороку регіональні організації залучають волонтерів до участі в благодійних акціях, наданні адресної допомоги нужденним, експертної допомоги та духовної підтримки. Волонтери допомагають працівникам Карітасу надавати більш якісні послуги, залучати більшу кількість бенефіціарів і партнерів, започатковувати ініціативи в нових регіонах.
Волонтерство показує суспільству нові цінності: прагнення до спільного добра й дух служіння, який зароджується з бажання допомагати іншим. Волонтерська діяльність прагне до того, аби розуміти всю складність проблем, помічати й нові нагальні потреби поряд зі звичними. Це і є «дух служіння»: постійна чутливість до потреб, з якої виникає творче розуміння того, коли потрібне служіння, як його здійснити, коли необхідно щось змінити в ньому.
