За підтримки представництва з міграції України ІОМ Карітас Івано-Франківськ провів вступний інструктаж для волонтерів.
Наші волонтери проводитимуть консультації з протидії торгівлі людьми та допомагати внутрішньо переміщеним особам.
Ми знаємо, що експлуатація людини – це злочин. Ми чуємо історії тих, кого ошукали та примушували працювати шахраї. Ми довіряємо обіцянкам кращого життя, навіть не підозрюємо про небезпеку. Ми розуміємо що велика кількість Українців тікають від реалій життя.
Тому потрібно пам’ятати про свою безпеку та дотримуватися деяких правил:
Спробуй заздалегідь знайти інформацію про те, де в країні призначення мігранти можуть отримати допомогу й підтримку.
Зроби фото усіх своїх документів та відправ собі на електронну скриньку – так ти майже завжди матимеш до них доступ.
Довіряй свої документи лише працівникам прикордонної служби та поліції. Не залишай нікому свого паспорта.
Переконайся, що маєш достатньо інформації про те, з ким і куди їдеш. Поділись цією інформацією з тими, кому довіряєш.
Намагайся регулярно підтримувати зв’язок з рідними, відразу повідомляй про зміну місця перебування.
Домовся з рідними про кодове слово або фразу, яка повідомить, що тобі загрожує небезпека.
Якщо ти в небезпеці, телефонуй місцевим екстреним службам і звертайся до посольства України в країні перебування.
За додатковою інформацією можна звернутися на інформаційні ресурси:
Фахівці Карітас Івано-Франківськ надають консультації за номером: +380665767493
Працює Національна безкоштовна гаряча лінія: 527 та 0-800-505-501 (лінія безкоштовна та анонімна, щоденно з 08:00 до 20:00)
Від початку війни з України виїхали мільйони громадян. Однак, не всі розуміють мову країни, в яку вимушені виїжджати; в стані стресу та тривоги люди не завжди можуть оперативно реагувати на події, що відбуваються навколо них.
Під виглядом допомоги та працевлаштування людям можуть надходити дуже сумнівні пропозиції, які варто вміти розпізнавати.
Правозахисники вже фіксують такі спроби зловмисників, тому закликають всіх, а особливо молодь та жінок з дітьми, бути уважними та дотримуватися простих правил безпеки.
Наші фахівці активно проводять інформаційну роботу в місцях колективного проживання вимушених переселенців в м. Івано-Франківськ та області.
Ми зібрали деякі поради, щоб не потрапити в руки зловмисників:
тримати при собі паспорт та показувати його лише прикордонникам під час проходження контролю. Паспорт бажано зберігати не просто в сумці, а десь близько до тіла;
якщо є можливість, то сфотографуйте свій паспорт і надішліть фото людям, яким ви довіряєте, також на електронну скриньку.
не сідайте в машину наодинці;
за можливості знайдіть інформацію, хто здійснюватиме перевезення, сфотографуйте машину, її номер, за можливості — документи тих осіб, які організовують перевезення;
за найменших підозр повідомляйте в служби та/або організації: поліцію, прикордонникам, волонтерам, працівникам гуманітарних місій тощо.
Якщо ви вирішили покинути Україну, то маєте бути проінформованими та обізнаними.
Фахівці Карітасу Івано-Франківськ надають консультацію за номером +380665767493
Державна безкоштовна гаряча лінія: 527 та 0-800-505-501 (працює щоденно з 8:00 до 20:00 анонімно)
Сотні тисіч українців зараз перебувають в умовах війни. Траплялось декілька випадків, коли працівники Карітасів на кордоні з Україною помічали ознаки організації злочинних угруповань по обидва боки кордону. У нинішній час існує високий ризик торгівлі людьми та контрабанди.
У Європі кожна четверта жертва торгівлі людьми – дитина! Особливо тривожним є становище дітей (іноді разом із сім’ями, часто неповнолітніми без супроводу або тими, хто опинився ізольованим).
Зараз є багато бажаючих заропонувати свою допомогу на українському кордоні та в інших країнах перебування, включаючи проживання в приватних приміщеннях та транспортування в інші регіони та навіть інші країни. На кордоні та в інших приймаючих країнах зростає стурбованість питаннями охорони та захисту людей, які залишають Україну.
Гуманітарна допомога повинна здійснюватися враховуючи ризики експлуатації та торгівлі людьми
Як розпізнати торговців людьми? Поради для благодійних та волонтерських організацій:
У зоні ризику: вразливі люди: особливо жінки та діти без супроводу (але іноді й чоловіки), а також меншини.
Торгівці людьми: вони пропонують, на приклад, житло подалі від офіційних контрольно-пропускних пунктів, транспорт або, можливо, будь-яку іншу форму підтримки, для якої жертва повинна їх супроводжувати. Торговців людьми нелегко помітити, чи то в громадянському суспільстві, чи в установах. Важливо запобігти проникненню торговців людьми у вашу організацію у якості волонтерів.
У вас є якісь підозри? Що робити і як запобігти злочину?
Посніть своїм співробітникам і волонтерам про необхідність стежити за людьми, які поводяться підозріло.
Не беріть в свою команду всіх бажаючих: перевірте особу, під час співбесіди інформуйте кандидатів, що у вашому Карітас є процедури захисту та механізм подання скарг.
Надайте вашим співробітникам чи волонтерам підписати Кодекс поведінки вашої орнганізації. Якщо можливо, зателефонуйте одному або кільком попереднім роботодавцям кандидата, перш ніж приймати його на роботу.
Якщо є можливість, розклейте інформаційні плакати українською та іншими мовами про ризик торгівлі людьми та безпечні й перевірені маршрути до транспорту та проживання.
Якщо у вас є сумніви щодо поведінки людини, повідомте про це місцеву владу. Підійдіть до потенційної жертви та запропонуйте безпечніші та перевірені шляхи доступу до запропонованої допомоги.
Правила безпеки для людей, які втікають з України від війни:
Тримайтесь по двоє або троє.
Не сідайте до автомобілів по одинці.
Запишіть номерні знаки авто, котрим їдете.
Зробіть фото водія з водійським посвідченням і вишліть це фото близьким (звичайно перед тим попросіть водія дозвіл на це).
Нікому не віддавайте свій паспорт.
У підозрілих ситуаціях зверніться до поліції або прикордонників.
Щоб Ви або хтось із Ваших близьких не став жертвою фізичного чи психологічного насильства, або якщо Ви боїтеся бути експлуатованими, якщо вилучили Ваші документи, примушували до незаконних дій чи праці, якщо Ви відчуваєте загрозу з боку іншого або ви побачите когось у подібній ситуації – звертайтеся за допомогою!
Польща
+48 605 687 750 Фонд La Strada,з протидії торгівлі людьми та рабству або
+48 22 628 99 99
+48 22 628 01 20 – національний консультаційний центр для жертв торгівлі людьми
+48 533 391 569 – Інфолінія для Любліна
Чехія
+420 222 721 810 – гаряча лінія
+420 222 717 171, 8 000 777 77 (безкоштовно в середу з 12.00 до 20.00)
Словаччина
+421 918 366 968 гаряча лінія для громадян України
+ 421 903 704 784 – кризовий центр Дотик
Болгарія
0 800 186 76 – національна гаряча лінія для жертв насильства
02 981 76 86 – гаряча лінія для жертв насильства
Румунія
0 800 800 678 – гаряча лінія по протидії торгівлі людьми
Угорщина
06-80/20-55-20 – кризова інформаційна гаряча лінія
Тема конференції: «Викорінювання сучасного рабства – як нам досягти успіху?» Торгівля людьми та експлуатація праці в Європі».
У зв’язку з пандемією COVID-19, захід відбудеться у форматі відеоконференції.
«Santa Marta Group» – це альянс високопоставлених представників церкви та правоохоронних органів із понад 30 країн, а також інших урядових та неурядових організацій. Вперше він зібрався у 2014 році на запрошення Папи Франциска, який зробив боротьбу з рабством пріоритетом свого понтифікату. Метою діяльності групи є розробка спільних та ефективних стратегій протидії торгівлі людьми та експлуатації.
Конференція присвячена Європі. Захід об’єднує партнерів з усього континенту, з метою обговорення конкретних кроків щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми та надання рекомендацій представникам церкви та громадським організаціям, а також особам, які приймають рішення.
У відеоконференції візьме участь менеджер проєктів з протидії торгівлі людьми Карітасу України Наталія Голинська, яка розповість про плідну співпрацю церкви та поліції в боротьбі з трудовою експлуатацією.
8 лютого–Міжнародний день молитви за жертв торгівлі людьми.
Торгівля людьми є однією з найглибших ран, завданих нинішньою економічною системою. Рани, які зачіпають усі виміри особистого та спільного життя. Пандемія збільшила «бізнес» торгівлі людьми та посилила біль: вона сприяла можливостям та соціально-економічним механізмам, що лежать в основі цього лиха, погіршуючи ситуації вразливості, до яких були втягнуті люди, які найбільше піддаються ризику – в непропорційно великому ступені жінки та дівчата. Таким чином, розрив між чоловіками та жінками зріс.
З більш ніж 7,6 мільярдів людей у світі приблизно 40,3мільйона дорослих і дітей перебувають у примусовій праці, у сексуальному рабстві та примусовому шлюбі. Згідно зі статистикою Організації Об’єднаних Націй щодо торгівлі людьми (Глобальний звіт ООН про торгівлю людьми 2020), жінки та дівчата становлять 72% ідентифікованих жертв торгівлі людьми, і відсоток жінок і дівчат значно зростає в контексті торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації; ринок, який становить 2/3 прибутку, отриманого від експлуатації.
Розширення прав і можливостей жінок – це не лише питання справедливості з точки зору рівних можливостей, а й розширення потенціалу людських ресурсів. З більшим залученням жінок можна стимулювати нові соціальні та економічні процеси: різноманітні агенти розвитку відкривають нові горизонти для самого розвитку. Система, яка виключає жінок та інші вразливі соціальні групи, є не тільки «несправедливою», але й «неефективною», оскільки вона не максимізує її здатність сприяти цілісному людському розвитку.
З пандемією суспільство та установи знову відкрили цінність турботи про людей як опору безпеки та соціальної згуртованості та зобов’язання піклуватися про загальний простір з метою пом’якшення несприятливих наслідків зміни клімату та деградації навколишнього середовища, що в основному впливає найбідніших.
Тема восьмого Міжнародного дня молитви та інформування про боротьбу з торгівлею людьми – «Сила турботи – жінки, економіка, торгівля людьми».
День молитви – це запрошення всіх нас дослідити світ торгівлі людьми та страждання, які вона завдає мільйонам людей. Це можливість дізнатися про те, що означає торгівля людьми, а також дослідити матеріальний, розумовий і духовний вплив, який вона має на окремих людей і суспільство.
У грудні 2021 року було проведено 2 фінальні тренінги проекту «Підвищення обізнаності молоді Івано-Франківської області щодо безпечної міграції та працевлаштування», в яких взяли участь 38 навчених тренерів.
Під час фінальних тренінгів особлива увага була сконцентрована на презентації результатів, проведених превентивних заходів навченими тренерами для учнівської та студентської молоді Івано-Франківської області.
Також під час роботи в малих групах учасники обговорювали канали поширення соціальної реклами з популяризації онлайн-квесту. Учасники фінальних тренінгів ознайомились з результатами національного дослідження з питань міграції, торгівлі людьми та експлуатації мігрантів на замовлення МОМ та презентацією «Торгівля людьми. Огляд ситуації. Основні тенденції».
На завершення учасники проекту обговорили можливості продовження проведення в своїх навчальних закладах спільних заходів для учнівської та студентської молоді для забезпечення сталості проекту. Вкінці фінальних тренінгів відбулось нагородження тренерів мотиваційними подарунками та вручення сертифікатів.
Заходи відбулися в рамках проекту «Підвищення обізнаності молоді Івано-Франківської області щодо безпечної міграції та працевлаштування».
Проект реалізується Карітасом Івано-Франківськ за підтримки Представництва Міжнародної організації з міграції IOM Ukraine за щедрої підтримки американського народу через проект Агентства США з міжнародного розвитку USAID – US Agency for International Development.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначають Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме цього дня 1949 року, під час 4-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, ухвалили Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми. Попри стійкий стереотип, що торгівля людьми — це сексуальна експлуатація, за даними Міжнародної організації з міграції, понад 90 % постраждалих є жертвами трудової експлуатації. За 30 років незалежності України жертвами торгівлі людьми стало понад 260 000 українців, і ця цифра не є точною, бо не всі звертаються по допомогу. Щодо цифр від Міністерства соціальної політики, то вони будуть ще меншими, однак ця проблема для України дуже гостра і зіткнутись з нею може буквально кожен.
Молода пара з Івано-Франківщини Анна та Іван (імена змінено) мали доволі складну фінансову ситуацію, тому вирішили заробити за кордоном. Знайшли в інтернеті вакансію в Польщі з безкоштовним проживанням, харчуванням та заробітною платою 1200 доларів США. Їм обіцяли роботу на фермі, однак упродовж пів року подружжя працювало в пральні, їхні паспорти були в роботодавця, а зароблених грошей ледве вистачало на оренду житла та їжу.
“Усе почалось з того, що ми із чоловіком удвох їхали на одному місці в автобусі, а заплатили за два. Роботи, як виявилося, ніякої для нас не було, хоч ми й заплатили 200 доларів: по 50 за дорогу і по 50 за робоче місце. Візу нам відкрили за якимись фіктивними запрошеннями, лише наказували на кордоні пам’ятати, куди ми їдемо. Усіх порозвозили, а ми залишились. Водій автобуса кудись дзвонив, про щось домовлявся, зрештою, ми зрозуміли: ніхто на нас ніде не чекає», — розповідає Анна.
Жінка щиро зізнається, що хвалитись нічим, проте, можливо, досвід її родини допоможе комусь бути більш обачними та не втрапити в халепу, і продовжує: «Мови ми не знали, водій сказав нам на всі питання відповідати “ja wiem” і кивати головою, ми так і робили. Щось нам показували, розказували, пообіцяли гарні гроші, ми на все погодилися і залишилися, бо виходу не мали. Нам зробили документи на одну суму, а платили набагато менше, тобто дурили нас одразу. Коли ми почали з’ясовувати, чому так, то нам цей “договір” переробили на меншу суму, яка відповідала тому, що нам платили».
Анна та Іван прали матраци й постіль з лікарень, госпісів та моргів. За словами жінки, вони не просто були брудними: часто з кров’ю, іншими виділеннями, залишками шкіри, плямами, що не завжди відпирались.
“Голими руками їх брати було дуже бридко. Ні рукавиць, ні масок, ні захисного одягу ми не мали, на стінах висіли пляшки з дезінфекторами, але користі від них було мало. Поляки, які працювали з нами, мали захисний одяг, а для нас на нього навіть не думали витрачати. Дуже агресивну хімію, яку використовували, гарячий металевий запах крові, ніколи не забудемо”, — ділиться Анна.
Житло запропонував роботодавець, а коли подружжя поселили, то дали лише один мішок вугілля, яке в холодному лютому швидко закінчилось. Ходили в ліс, збирали дрова, хоча поляки попереджали, що за це можна отримати дуже великий штраф. Щоб помитись теплою водою, потрібно було нарубати дров, розпалити котел. Пральна машинка не була підключена, прали все руками. Від місця, де жили, до роботи треба було добиратись 12 кілометрів, парі дали в оренду велосипеди, але через погану дорогу їх доводилось постійно ремонтувати.
За словами подружжя, їхні паспорти забрали, щоразу «годували» порожніми обіцянками, що зарплата буде більша, але вони цього так і не дочекались. Переїжджати на інше місце та шукати більш оплачувану роботу, не знаючи ні мови, ні країни, Іван та Анна не наважувались. Жила пара недалеко від польсько-білоруського кордону, постійно бачили прикордонників і переживали, що буде, якщо доведеться показати документи.
На запитання, чому не повернулись додому раніше, жінка пояснює, що мали мету заробити грошей, тому брали додаткові години, нічні зміни, а потім зранку, не лягаючи спати, їхали рвати черешні на фермах у сусідніх селах.
“Ми позичили гроші, щоб поїхати, нічого не відробили, вертатись без нічого — це був узагалі не варіант”, — додає вона.
Із зарплати, яку отримували, після сплати оренди житла та придбання їжі подружжю майже нічого не залишалось, щоб відкласти.
Згадуючи побут, Анна розповідає, що раз на місяць скупляли продукти тривалого зберігання, найдешевші макарони, крупи.
“З України передавали м’ясо, добре, що була морозилка і було де його тримати, — гірко сміється, — поїхали на заробітки, а їли українське м’ясо з дому”.
За пів року на заробітках Іван схуд на 26 кілограмів. За словами Анни, з нього білизна спадала, коли він стояв.
“Зараз дивимось фотографії і розуміємо, що виглядали, як невиліковно хворі — худі, синці під очима від недосипання і втоми. Це було пекельне замкнуте коло, у якому робиш усе, щоб заробити, але всі старання безрезультатні”, — із сумом констатує жінка.
Перед закінченням візи подружжя буквально просилось додому, пояснювали, що більше не можуть залишатись.
“Для нас це стало наукою на все життя, ми, дякувати Богу, живі-здорові і стали сильнішими”, — з оптимізмом каже Анна.
За її словами, в Україні можна заробити, якщо постаратись.
“Усі чомусь думають, що за кордоном гроші валяються під парканами чи на деревах ростуть, а їх треба заробляти потом і кров’ю. Заробітчан сприймають як людей нижчого сорту. Ти приїхав працювати, от і працюй, будь ласка, у тебе немає вихідних, немає свят, ти взагалі ні на що не заслуговуєш. Заробити можна і в Україні, але розуміння часто приходить лише з дуже гірким досвідом”, — підсумовує жінка.
За її словами, люди часто «ведуться» на казки про роботу за кордоном, так і подружжю розповідали фантастичні речі, а вони уявляли, що поїдуть, гроші зароблять, а в підсумку вийшло все зовсім не так, як мріяли.
На сьогодні подружжя виховує доньку та планує розвивати власний бізнес: завдяки фінансовій допомозі Карітасу вдалось придбати техніку для чистки килимів та професійного прибирання.
За словами соціального працівника Карітасу Карітас Івано-Франківськ Степана Гоголя, під опікою організації є понад 20 осіб, які опинилися в ситуації торгівлі людьми. Найчастіше люди, які зазнали трудової експлуатації, потребують медичної, психологічної, правової та матеріальної допомоги. Фахівець каже, що кожен випадок розглядають індивідуально в тісній співпраці із центрами соціального захисту. Необізнаність Степан Гоголь називає найчастішою причиною прикрих випадків, пов’язаних з пошуком роботи за кордоном. За його словами, працювати і заробляти за кордоном можна, лише якщо це легальна робота.
Своєю чергою менеджер проєктів з протидії торгівлі людьми Карітасу України Наталія Голинська наголошує, що потрапити в ситуацію торгівлі людьми може буквально будь-хто, незалежно від національності, соціального статусу, віку чи рівня освіти. Однак, за словами експертки, українці, потерпають частіше за інших, бо за характером є доволі довірливими, а за рівнем життя дуже вразливими. «Значна частина населення нашої держави живе на межі бідності, COVID-19 та карантинні обмеження забрали змогу отримувати навіть мінімальний прибуток, а тотальне безробіття штовхає на ризиковану поведінку. Навіть порівнюючи статистику щодо Молдови та Білорусі, українці готові частіше робити ризиковані кроки. Часто це відчай — готовність братися за будь-яку роботу, погоджуватись на будь-які умови праці, лише щоб вижити», — додає Наталія Голинська.
Карітас серед іншого інформує про загрози та небезпеки, які можуть мати дуже негативні наслідки, коли люди приймають необдумані рішення щодо пропозицій роботи. Мотивує працевлаштовуватись легально, завжди відповідально та ретельно перевіряти всю інформацію, а якщо щось трапилось, пояснює, яку допомогу і де можна отримати. Фахівці організації також ставлять собі за мету просвітницьку діяльність про людську гідність та права людини, щоб донести до загалу, що ніхто не має права ні над ким знущатись, експлуатувати чи порушувати права.
Як пояснює Наталія Голинська, серед основних ознак того, що йдеться про торгівлю людьми є: вразливий стан, а саме бідність, втрата роботи; вербування — коли пропонують роботу прикрашаючи умови праці, не говорячи всю правду, опускаючи суттєві деталі щодо оплати, спокушаючи неправдою; переміщення, яке робить людину ще більш вразливою: перетин кордону, інша мова, інші закони, інше мислення, людина почувається ще більш беззахисною, — навіть у випадках внутрішнього переміщення, це може бути інший регіон країни, малолюдна місцевість; продаж або експлуатація та зиск, який отримує стороння особа.
За словами експертки, торгівля людьми модифікується, змінюється відповідно до суспільства — оголошення на стовпах «Робота за кордоном» змінились на тематичні сторінки та групи в соцмережах, але проблема не зникає, бо комусь це вигідно. Ще одна проблема полягає в тому, що дуже часто шукачі роботи впевнені, що це може статись з будь-ким, але не з ними. «Наше ж завдання — попередити, надати інформацію, а якщо трапилась біда — надати допомогу і підтримку, щоб людина не залишалась сам на сам з проблемою», — підсумовує Наталія Голинська.
Крім Івано-Франківська, у Карітасі впродовж 17 років працюють Центри з надання допомоги жертвам торгівлі людьми у Дрогобичі, Києві, Харкові та Одесі. Вони мають на меті посилити та розвинути діяльність із запобігання торгівлі людьми, а також надавати комплексну безпосередню допомогу найбільш вразливим особам, які постраждали від торгівлі людьми, та сприяти їх реінтеграції в суспільство за допомогою індивідуального підходу.
До участі в засіданнях круглих столів були долучені відповідальні працівники за заходи з протидії торгівлі людьми в міських, селищних та сільських радах територіальних громад цих районів.
Працівники благодійного фонду Карітас Івано-Франківськ і представники громад і влади поділилися досвідом роботи з людьми, що опинились у ситуації торгівлі людьми.
Під час засідань круглих столів наголошувалось, що на рівні новостворених районів та територіальних громад необхідно запровадити ряд заходів, які сприятимуть підвищенню ефективності державної політики, а саме: удосконалити нормативно-правову базу у сфері протидії торгівлі людьми на рівні району, територіальної громади, створити Міжвідомчу раду з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми, розпочати процес розробки та прийняття цільових соціальних програм з протидії торгівлі людьми, або включення компоненту заходів з протидії торгівлі людьми до комплексних програм соціального захисту населення районів, територіальних громад.
Робота з протидії торгівлі людьми набуває все більшої актуальності, адже ця проблема є близькою кожному громадянину – не лише тим, хто безпосередньо постраждав від злочину торгівлі людьми, а й нам – щоб не залишатися осторонь і не бути байдужим до проблем світового значення.
«Ми повинні бачити потребу кожної людини, бо несемо відповідальність за інших», – підсумував директор благодійного фонду Карітас Івано-Франківськ О.Володимир Чорній.
Заходи відбулись у рамках проєкту «Розбудова спроможності Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи з протидії торгівлі людьми в Івано-Франківській області».
Проєкт реалізується за підтримки IOM Ukraine та за фінансової підтримки USAID – US Agency for International Development та проекту «Підвищення ефективності заходів з надання соціальної підтримки особам, постраждалим від торгівлі людьми в умовах децентралізації» за фінансової підтримки Департаменту соціальної політики Івано-Франківської ОДА.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Лише за офіційними даними близько 3,2 мільйона українців працює за кордоном. Проте торгівля людьми всередині країни також щороку набуває популярності.
Що може стати причинами цією проблеми?
Здавалося б, у власній країні легко можна звернутися до правоохоронних органів та вийти із ситуації рабства. В реальності ж не все так просто.
Переправляючи людей всередині країни з метою сексуальної, трудової та іншої експлуатації, торговці ризикують набагато менше, ніж перевозячи їх за кордон. Істотно меншими є й витрати.
Способом примусу до виконання тієї або іншої роботи часто є насильство і шантаж. Відомий випадок, коли сімейна пара протягом довгого часу змушувала молоду жінку з обласного центру надавати сексуальні послуги іноземцям, які приїжджали в Київ. Дівчину рекламували та продавали через Інтернет, при цьому із замовників вимагали передоплату через перерахування електронних платежів на пластикові карти. Потерпілу шантажували відвертими фотографіями, на яких вона була зображена із чоловіками. Торговці обіцяли у разі відмови дівчини надавати секс-послуги показати фотографії її синові. Протягом року вона піддавалася експлуатації, постійно побоюючись, що торговці передадуть знімки дитині.
Навіть на території власної країни потрібно бути максимально пильними у виборі між пропонованими роботами. Перевіряйте роботодавця, шукайте відгуки та консультуйтесь з нами.
Бережіть себе та рідних!
Карітас Івано-Франківськ працює у напрямку протидії торгівлі людьми у рамках проекту “Підтримка місцевих ініціатив з протидії торгівлі людьми” за фінансової підтримки Карітасу Іспанії Cáritas Española.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Працівники Карітасу їздять селами і містами та розповідають людям, як не потрапити у таку ситуацію та що робити, якщо вже біда трапилася.
Протягом січня команда Карітасу Івано-Франківськ побувала у Брошнів-Осадській, Більшівцівській, Старобогородчанській, Верхнянській та Галицькій ОТГ з інформаційною кампанією “Подорожуй безпечно”.
Працівники розповідали людям про небезпеки, які можуть їх чекати за кордоном та на території України, якщо працювати неофіційно.
Якщо у вас є питання щодо проблеми ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ, або ж ви виявили постраждалого від торгівлі людьми чи вам самим потрібна допомога, ТЕЛЕФОНУЙТЕ:
Національна “гаряча лінію” з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів0 800 505 501(безкоштовно зі стаціонарних телефонів)
527(безкоштовно для абонентівКиївстар, МТС, Life)
Зупинимо торгівлю людьми разом!Карітас Івано-Франківськ працює у напрямку протидії торгівлі людьми у рамках проекту “Підтримка місцевих ініціатив з протидії торгівлі людьми” за фінансової підтримки Карітасу Іспанії Cáritas Española
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
“Карітас Івано-Франківськ УГКЦ”(095) 024 62 16(068) 322 49 77
Зупинимо торгівлю людьми разом!Карітас Івано-Франківськ працює у напрямку протидії торгівлі людьми у рамках проекту “Підтримка місцевих ініціатив з протидії торгівлі людьми” за фінансової підтримки Карітасу Іспанії