Команда Карітасу Кам’янське вдруге завітала до міста Жовті Води Кам’янського району.
Як відомо, це місто є сьомим за чисельністю населення у Дніпропетровській області та центром уранової промисловості нашої країни. Можливо тому люди, постраждалі від війни, обирають його своїм прихистком.
На сьогоднішній день у Жовтих Водах за офіційною статистикою оселилися близько 4,5 тисяч вимушених переселенців, для яких отримання гуманітарної допомоги є вкрай важливим та актуальним. Саме тому колектив Карітасу Кам’янське, аналізуючи потреби переселенців в громадах району, вирушив до цього міста з підтримкою.
Для отримання допомоги з такого великого числа переселенців були обрані найвразливіші категорії постраждалих від війни – це родини з дітьми.
Завдяки злагодженій та організованій роботі наших працівників, за три години було охоплено допомогою 521 людину, це і діти та дорослі.
Вимушені переселенці отримали повноцінні продуктові набори, а для малюків Карітас надав великий вибір дитячого харчування та підгузків.
Дякуємо Жовтоводській міській громаді Громада Жовті Води за сприяння та співпрацю!
Разом до Перемоги!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Знайомтеся з нашою прекрасною, самовідданою волонтеркою, що служить на кухні Карітасу Кам’янське – пані Юлією!
Для пані Юлії Карітас – давно знайомий осередок добра та милосердя, адже з отцем Ігорем та пані Марією жінка знайома вже дуже давно. Їх знайомство та співпраця сталися ще тоді, коли старша донька подружжя Пагуличів була маленькою, і пані Юлія була її вихователькою. А вже потім наша волонтерка допомагала дітям подружжя та їх знайомим, навчаючи дітей правильно вимовляти звуки та букви, адже пані Юлія – справжній професіонал, чудова фахівчиня своєї справи, вона прекрасний дефектолог-логопед.
З початку повномасштабного вторгнення волонтерка буквально з перших днів прийшла до Карітасу, щоб запропонувати свою допомогу будь-чим, адже просто сидіти вдома в такі важкі часи для України не могла.
Як згадує пані Юлія, спочатку вона займалася розвантаженням гуманітарної допомоги, сортуванням, фасуванням та іншими подібними справами, а вже потім перейшла служити виключно на кухню, де потребувалася її поміч. І відтоді, вже більше трьох місяців, жінка разом з іншими волонтерами щоденно служить на кухні, щоб нагодувати велику кількість людей: переселенців, інших волонтерів та наших працівників, що зранку до вечора працюють у Карітасі.
Пані Юлія – чудовий кулінар. Вона вкладає не тільки свої сили в приготування їжі, вона вкладає часточку своєї душі, і, напевно, тому приготовані нею страви, завжди такі смачні! Ми переконуємося в цьому щоденно, можемо вам чесно зізнатися!
Ми дякуємо пані Юлії за доброзичливий характер, милосердя, чуйне серце та самовіддану працю! Ми дуже радіємо, що пані Юлія – частина нашої дружньої команди!
Єдиною командою щоденно стоїмо на варті добра та милосердя!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
«Мені хочеться обігріти людей, хоча б ті 10-20 хвилин, протягом яких я з ними спілкуюся».
Саме такі слова говорить наша волонтерка – Юлія, яка щоденно допомагає нашим соцпрацівникам надавати гуманітарну допомогу постраждалим від бойових дій в Карітасу Кам’янське.
Ми продовжуємо знайомити вас з нашими чудовими волонтерами, нашою потужною волонтерською командою. Юлія прийшла до нас близько місяця тому. Жінку запросила волонтерити її добра знайома – наша працівниця. Спочатку Юлія разом із чоловіком займалися благодійністю та збирали кошти від знайомих та незнайомих небайдужих мешканців нашого міста, на які потім купувала продукти для потребуючих. А вже трохи пізніше, працівниця Карітасу – добра знайома Юлії, запропонувала їй допомагати в благодійному фонді, на що жінка одразу погодилася, бо дуже хотіла бути корисною людям у цей надскладний час.
Волонтерка на рівні з нашими працівниками, з ранку до вечора, вкладає свою душу у надання допомоги постраждалим від війни. Дивлячись на неї, видно, що вона переймається кожною історією, долею кожної людини, що приходить до нас за допомогою.
Безліч разів ми бачили, як Юлія обіймає та втішає людей, що інколи не можуть стримати сльози! Її турботу про людей видно у кожному кроці: як вона підбирає посуд для людей, як спілкується, з’ясовуючи найдрібніші потреби, як тримає за руку тих, хто втратив все…Юлія – дуже емпатійна, добра та людяна. Волею долі вона зараз поряд з тими, хто найбільше потребує турботи, уваги та розуміння.
Волонтерка ділиться, що в цей надзвичайно складний час для України, її опановують амбівалентні почуття: любов та ненависть одночасно.
«Як я зараз люблю весь народ України, одночасно ненавиджу тих, хто спровокував стільки горя на нашій землі», – пояснює жінка. За її словами, зараз світ для неї розділився виключно на чорне та біле, і не має півтонів, не має компромісів.
Юлія поділилася, що у мирному житті 20 років працювала бухгалтером, здобула певних професійних досягнень, але деякий час назад зрозуміла, що потрібно змінювати своє життя, спробувати щось інше. Так жінка опанувала зовсім іншу, протилежну бухгалтерії, професію – маркетолога, в якій успішно пропрацювала два роки та зарекомендувала себе, як гарного спеціаліста.
Ми дуже радіємо та вдячні Богу, який «приводить» до нас таких прекрасних людей, які сповнюють нашу доброчинну діяльність душевністю, любов’ю та сенсом. А Юлії – за її безкорисливу, самовіддану працю, зігріваючу посмішку та доброзичливість.
А на запитання, що для Юлії є Карітас, вона відповідає: «Родинна атмосфера чужих людей».
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Днями в Карітас Кам’янське було організовано транспортне перевезення вразливих категорій громадян до кордону з Польщею.
Такою можливістю цього разу скористалися 26 людей, із яких 14 – діти.
Поки люди очікували розподілу місць в автомобілях, підійшов чоловік середнього віку та занепокоєно поцікавився, чи це люди приїхали, чи збираються від’їжджати з Кам’янського. Своє занепокоєння він пояснив тим, що він разом із дружиною тільки-но приїхав до нашого міста із гарячої точки України, бо чув, що тут відносно безпечно.
Чоловік поділився, що вони з жінкою довго не хотіли полишати домівку, аж поки уламок ворожої ракети не влучив у асфальт біля їхнього дому. Тоді люди вже остаточно вирішили, що далі залишатися дуже і дуже небезпечно…тому приїхали до Кам’янського, і поки вирішили залишатися тут.
Ми щиро дякуємо за організацію транспортного перевезення греко-католицькій Спільноті «Галилея» Спільнота “Галилея” , а водіям-волонтерам за жертовне служіння. Разом ми – сила!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Двадцять сімей отримали продуктові набори та набори засобів гігієни від команди Карітасу Кам’янське. А для родини з маленькою 9-ти місячною дитиною благодійники приготували ще й дитяче харчування, підгузки, дитячі засоби гігієни та м’яку ковдру.
Одна родина лише декілька днів тому ледве вирвалася із зони активних бойових дій, із самого пекла – Маріуполя. Чоловік та жінка середнього віку. Жінка, розповідаючи про те, звідки вони приїхали, ледве стримала сльози, і більше нічого не змогла вимовити…Її чоловік поділився, що перше, що вони зробили, коли приїхали до Кам’янського – помилися та він відвідав перукаря. Стримано та спокійно розповів про те, як з жінкою пережили жахливі події, ховаючись у підвалі…
«Спочатку думали – головне вижити. Потім – як вирватися із пекла та при цьому залишитися живими. Коли вже дісталися безпечного місця, охопило почуття ейфорії, неймовірного емоційного підйому, щастя, що залишилися живі…», – розповів переселенець. А вже зараз, за його словами, охопило почуття розгубленості та спустошеності, і в голові постійно лунає питання: а що далі?
Чоловік зазначив, що щиро сподівається на те, що Маріуполь залишиться українським містом, а в такому разі його можна буде відбудувати ще кращим, ніж він був, і тоді вони з жінкою зможуть повернутися у свій рідний край. А зараз він вже планує, яким чином зможе працювати тут, заробляти на життя, адже вважає, що навіть після таких подій потрібно вставати та працювати, оскільки за нами Україна, перемога якої вже дуже близько!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Наші волонтери – одна із рушійних ланок, яка значно допомагає нам реалізовувати свою доброчинну діяльність.
Знайомтеся, це Анастасія, яка допомагає в Карітасі Кам’янське забезпечувати ліками тих, кому це необхідно. Ця смілива, хоробра жінка почала допомагати з доставкою необхідних медикаментів до України відтоді, як вперше поїхала до Польщі з початком російської агресії. В той перший свій візит до Польщі Настя відвезла своїх дітей, щоб убезпечити їх. Вже на зворотньому шляху вона звернула увагу на те, що багато людей потребують життєво-необхідних ліків, але не мають можливості купити їх в Україні. Через російську агресію поставки медикаментів порушилися, що спричинило багато проблем для людей, які їх дуже потребують. Це наштовхнуло Настю на рішучі дії.
Вона знайшла польського лікаря та звернулася до нього з проханням про допомогу. Лікар відгукнувся та виписав рецепт для волонтерки на придбання медикаментів. Тоді Настя на свій страх і ризик купила їх за свої кошти та попрямувала до України, щоб якнайшвидше доставити їх потребуючим. Але під час перетину митного кордону України у Насті виявилися неабиякі труднощі. Прикордонники погрожували їй ув’язненням за перевезення медикаментів, адже офіційно жінка не мала при собі ні посвідчення волонтера, ані будь-якого іншого документа, що підтверджував би законність її намірів та дій. Але в цей момент хоробрості Насті було не займати. Вона дуже впевнено відповіла службовцю, що він може застосувати до неї будь-які санкції, але вантаж з медикаментами, що вона везе, він має доставити в те місто, де вони є вкрай необхідними та де їх чекають люди. Втім, порадившись між собою, прикордонники вирішили надати жінці-волонтеру «зелене світло», і вже далі без проблем пропустили її з важливим вантажом.
Так Настя тоді вперше змогла довезти необхідні медикаменти до Карітасу Кам’янське. Тепер волонтерка налагодила постачання ліків до тих, кому це зараз необхідно. Жінка, незважаючи ні на які обставини живе поїздками між Польщею та Україною задля того, щоб у своєму столітровому рюкзаку привезти ліки для тих, кому вони вкрай необхідні.
«Не можна проходити осторонь, треба робити хоч маленькі спроби для того, щоб забезпечити людей найнеобхіднішим», – ділиться Анастасія.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Котрий день поспіль до Карітасу Кам’янське звертається величезна кількість постраждалих від бойових дій. Люди приїжджають до Кам’янського, знаходять тут собі прихисток у відносній безпеці.
Звертаються за допомогою до Карітасу, бо багато з них вже знають, що тут завжди підтримають та допоможуть. Зазвичай багато переселенців знаходяться у вкрай складному емоційному стані. Приходячи до фонду, жінки часом не можуть втримати сліз. Їм боляче говорити про ті жахіття, які вони пережили від російської агресії, про те, як їм вдалося втікати гуманітарними коридорами, про те, що у своєму рідному місті вони залишити майже все, що в них було…Люди, в очах яких застиг жах, розпач, ще повністю невиплаканий та невисловлений біль…
Ми допомагаємо їм всім, чим маємо змогу. Намагаємося максимально задовільнити потреби постраждалих: від продуктів харчування, засобів гігієни, медикаментів до найрізноманітнішого посуду, одягу, іграшок та книжок для дітей. У найважчі для переселенців моменти обіймаємо їх, тримаємо за руки, підставляємо плече та говоримо про те, що, насправді, готувалися до їхнього приїзду, чекали їх тут, щоб прихистити та надати їм відчуття безпеки та підтримки…
Переживаємо та розділяємо їх біль, плачемо разом з ними…
Згуртована команда Карітасу Кам’янське та наші чудові волонтери приділяють увагу кожному постраждалому, щоб максимально допомогти, підтримати, розрадити…
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Їх об’єднує бажання допомагати іншим, зробити цей світ або чиєсь конкретне життя кращим. Вони не шкодують своїх сил, як фізичних, так і емоційних, свого часу та вкладають душу в те, що роблять. Часом вони навіть беруть на себе вирішення багатьох нагальних питань сьогодення.
Ці люди – волонтери. Щоденно у Карітасі можна бачити безкорисливу, самовіддану працю наших волонтерів та парафіян, які кожний на своїй ділянці допомагає функціонуванню великої системи різносторонньої допомоги потребуючим. Кожний з них працює на своїй ділянці: чи то приготування їжі, розвантаження гуманітарної допомоги, перевезення людей та вантажу, сортування та формування пакунків допомоги для переселенців та багато-багато іншого…
Без їх самовідданої праці був би неможливий процес допомоги потребуючим. Саме волонтери становлять одну із рушійних ланок, яка створює великий поштовх для реалізації доброчинної діяльності та здійснення соціальної роботи нашого фонду, які на теперішній час особливо важливі та актуальні у нинішніх важких обставинах в Україні.
Ми висловлюємо глибоку вдячність всім нашим волонтерам, які своєю працею роблять величезний внесок у нашу спільну справу!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Морозний ранок 11 березня приніс чотирнадцятьом мешканцям Запорізької області можливість виїхати на безпечнішу територію.
Серед пасажирів евакуаційного маршруту, які відправилися з м. Запоріжжя до м. Дрогобич, були мами з неповнолітніми дітьми та люди старшого віку, які прибули з гарячіх точок до обласного центру.
Хвилини очікування автобусу скоротали розмовами про переїзд.
П.Олена: «Я з 12-річною донькою 10 березня евакуювалися до Запоріжжя з Гуляйполя, це 100 км від Запоріжжя. У нас місто дуже обстрілюють, через це провели евакуацію мешканців міста, в першу чергу вивозили мам з дітьми. Нас забрала Гуляйпільська місцева влада, привезла сюди до Запоріжжя. Всіх розселили по гуртожитках. Нас з донькою поселили в дитячому інтернаті, де добре прийняли, нагодували та надали медичку допомогу. Все було безкоштовно. З оголошення дізналися про можливий виїзд до Дорогобича, зателефонували.
Перші дні війни ми допомогали евакуйованим у наше місто, розміщували, підтримували і не думали, що війна дійде до нас і що нам прийдеться виїзджати зі свого міста.
У нашому місті ситуація на зараз дуже важка, багато днів немає світла, газу, немає умов для життя. Люди живуть по підвалах, мамам з дітьми пропонують виїхати в першу чергу. У мене залишилися там мама і рідний брат. Звязок є, але непостійний. Люди тримаються. Намагаються домогати один одному, щоб якось вижити».
П.Ірина з двома доньками, евакуюючи родину, приїхала до своєї мами у Запоріжжя з селища Балки.
Ми весь час у дорозі підтримували зв’язок з жінками. Група з Запоріжжя у повному складі благополучно дісталася Дрогобича. Про що зранку 13 березня повідомила п.Олена та надісла фотографію на підтверждення.
Колектив БФ “Карітас Запоріжжя” від cебе та людей, які мали змогу виїхати, висловлює щиру подяку:
