Помітили, що дівчині запам’ятовування дається важко. Втім, ситуація змінилася із вивченням колядок. З кожним днем Настя проспівувала текст все краще і краще, пританцьовувала, посміхалась. Зрештою вивчила і заспівала свою першу пісню: “Старий рік, минає, новий наступає. Новий наступає”.
“Це взагалі перший твір, який вона вивчила напам’ять”, – радіє пані Оксана, мама Насті.
Згодом в Інклюзивному центрі почали готуватись до весняних свят.
“Вивчали веснянки та пісні до дня матері і Настя показала, що пам’ятає майже всі пісні, які ми вчили. – продовжує соціальна працівниця Карітасу Одеса Еліна Плужникова. –Під час занять та руханок ми співаємо, і дівчина перетворюється із сором’язливої – на дуже впевнену особистість».
Музика нерідко стає ефективними помічником в роботі спеціалістів інклюзивних центрів Карітасу. Ритм, мелодія та повторюваний музичний малюнок виконують роль «підказок» для мозку: створюють додаткові асоціації для відвідувачів, що мають труднощі із запам’ятовуванням. І хоч цей метод не є універсальним, а ефект завжди залежить від індивідуальних особливостей та вподобань конкретної людини, історія Насті – надихаючий приклад спробувати з музикою те, що не дається без неї.
Окрім задоволення, навичка співати покращила мовлення дівчини – дихання стало глибшим, пожвавився темп розмови. Логопединя Олена Каблука підкреслює:
«Поєднання слів із рухами – це справжній виклик для нашого мозку. Все разом це працює як потужний механізм розвитку пам’яті і ми відточуємо цей механізм щодня – завдяки цій наполегливій роботі з’являються такі історії успіху, як у Насті».
Після успіхів в Інклюзивному просторі Настя почала відвідувати індивідуальні музичні заняття, щоб розвивати цей вчасно помічений фахівцями талант. Тож сьогодні дівчина продовжує заняття музикою, навчається правильно дихати і запам’ятовує коротенькі пісні. Її вимова стає дедалі кращою, а успіхи спонукають займатися далі з ще більшою наснагою.
Профінансовано за підтримки UK aid від уряду Великої Британії, реалізується Карітасом України в межах Національного консорціуму PULSE за координації БФ «Право на захист». Підтримка цього проєкту в Україні з боку уряду Великої Британії надається через компонент SHARP його Програми з гуманітарної допомоги, відновлення та захисту.
Така робота вимагає не лише професійних знань, а й значного емоційного ресурсу. Саме тому навчання, обмін досвідом і можливість відновити власні сили є надзвичайно важливими для кожного фахівця.
Нещодавній захід, який відбувся в рамках проєкту «Підтримка осіб з інвалідністю та їхніх родин 2026» став цінним для працівників. Він об’єднав більше 24 працівників з місцевих організацій Карітас Київ, Карітас Хмельницький, Карітас Броди та Карітас Надвірна.
Протягом п’яти днів учасники підвищували свою кваліфікацію, вивчаючи принципи міждисциплінарної взаємодії, підтримки самостійності людей з інвалідністю та створення безпечного й підтримувального середовища. Окрему увагу приділили впровадженню сучасних інклюзивних підходів у діяльність Інклюзивних просторів.
Власним досвідом ділились і запрошені спікери. Один із них, працюючи в організації Unbroken, розповів про свою роботу з ветеранами, які втратили мовлення внаслідок поранень. Під час обговорення учасники виявили багато спільного між підходами до підтримки різних груп людей з інвалідністю, що зробило обмін досвідом особливо корисним.
«Для мене, як для керівника проєкту дуже цінно мати можливість бачити, як твої фахівці між собою спілкуються та обмінюються досвідом – ділиться менеджерка проєкту Катерина Врублевська – Я бачу як ці навчання приносять їм користь і сама, так само навчаюсь разом із ними».
Окрім навчальної програми, учасники змогли здійснити візит в реабілітаційний центр «Основа». Тут фахівці центру займаються з маленькими дітьми з аутизмом та іншими інтелектуальними порушеннями. Візит став нагодою не лише ознайомитися з практичними підходами колег, а й обмінятися досвідом та ідеями, які можуть бути корисними у щоденній роботі.
Та не менш важливим результатом цієї зустрічі стала можливість відновити власний ресурс.
«Нарешті, за довгий період після важких обстрілів, я мала змогу виспатись», – щиро ділиться одна із учасниць з Києва.
Допомагаючи іншим, важливо пам’ятати і про власні сили. Саме такі зустрічі, спільне навчання, неформальне спілкування та невеликі моменти відпочинку допомагають відновитись та продовжити підтримувати тих, хто найбільше цього потребує.
Водночас міжнародне гуманітарне право чітко встановлює, що гуманітарні працівники підлягають захисту – напади, залякування чи викрадення тих, хто надає допомогу під час збройного конфлікту, є неприпустимими.
Однак правовий захист – лише одна складова безпеки. Друга, не менш важлива, – це підготовленість самих команд: уміння оцінити ризик, розпізнати загрозу і діяти правильно ще до того, як ситуація стане критичною.
Саме тому в рамках проєкту «Житло для вразливих домогосподарств V», який впроваджується Карітасом України за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН), команди Карітасу пройшли чотириденний тренінг з підвищення обізнаності щодо поводження у ворожому середовищі – HEAT (Hostile Environment Awareness Training), організований компанією Safer Access. Це рішення відображає принципову позицію організації: якісна допомога вразливим громадам можлива лише тоді, коли сама команда підготовлена, зібрана і здатна діяти безпечно та без хаосу, незалежно від того, наскільки складною є ситуація на місцях.
Навчання пройшли представники команд, які щодня працюють у громадах, наближених до лінії зіткнення та зазнають регулярних безпекових викликів, – Карітас Берислав, Карітас Запоріжжя, Карітас Миколаїв, Карітас Кривий Ріг та Карітас Одеса. До тренінгу долучилися й колеги з команди проєкту Карітасу Києва, які координують реалізацію програми на національному рівні, – це дало змогу сформувати єдині стандарти безпеки й спільне розуміння дій у кризових ситуаціях для всіх учасників проєкту, незалежно від того, на якому етапі роботи вони перебувають.
Чому тренінг HEAT важливий для команд Карітасу
Команди, які реалізують житлові програми, щодня виїжджають у прифронтові та наближені до бойових дій громади – оцінюють пошкодження житла, спілкуються з постраждалими родинами, координують відновлювальні роботи.
«Для наших колег, які працюють із житловою підтримкою під час війни, такі тренінги – необхідність. Фахівці постійно виїжджають у громади, оцінюють пошкодження житла, спілкуються з людьми і координують допомогу. Ця робота вимагає постійної присутності на місцях, де безпекова ситуація може змінюватися стрімко й непередбачувано. І в цих умовах важливо не лише знати, що робити, а й розуміти, як робити це безпечно», – наголошує Романа Маколович, керівниця програми з питань житла Карітасу України.
За її словами, HEAT дає командам практичні інструменти: як оцінювати ризики, реагувати на обстріли, дрони чи мінну небезпеку, діяти в кризових ситуаціях і надавати базову домедичну допомогу. Але не менш важливим Романа вважає й інший результат тренінгу – вміння команди працювати як єдиний організм.
«Для мене не менш важливо, що під час тренінгу команда вчиться працювати разом – швидко ухвалювати рішення, підтримувати одне одного і не губитися під тиском. У гуманітарній роботі це критично. Бо допомога людям можлива лише тоді, коли сама команда підготовлена, зібрана і розуміє, як діяти в умовах кризи», – резюмує Романа.
Що таке HEAT: від теорії до відпрацьованих рефлексів
HEAT від Safer Access – це стандартизований у гуманітарному секторі чотириденний курс, розрахований на цивільних фахівців, які працюють в умовах підвищеного ризику: гуманітарні команди, волонтерів, журналістів та інших працівників, чия діяльність пов’язана з прифронтовими чи наближеними до бойових дій територіями. Програма побудована так, щоб поєднати теоретичні знання з реалістичними симуляціями, у яких учасники не просто чують про небезпеку, а безпосередньо проживають наближені до реальності сценарії.
Перший день курсу було присвячено превентивному управлінню ризиками. Учасники аналізували безпековий контекст територій, у яких працюють, вчилися визначати небезпечні та безпечні зони, планувати шляхи евакуації та орієнтуватися на місцевості за допомогою GPS-навігації. Окрема увага приділялася підготовці тривожної валізи, основам інформаційної безпеки та алгоритмам звітування про інциденти – практичним інструментам, які допомагають діяти системно ще до виникнення кризової ситуації.
Другий день був зосереджений на дронах малого радіусу дії. Учасники ознайомилися з найпоширенішими типами БПЛА, що застосовуються в зоні бойових дій, вивчили можливі вектори атаки та логіку вибору цілей. Значна частина заняття пройшла у практичному форматі: команди відпрацьовували базові методи протидії дронам без спеціального обладнання, а також ознайомилися з технікою їх виявлення. День завершився фінальним практичним сценарієм, що вимагав застосування здобутих знань в умовах, максимально наближених до реальних.
Третій день охопив негайне реагування на кризові ситуації. Учасники відпрацювали порядок дій під час затримань та проходження блокпостів різного типу – професійних, непрофесійних і ворожих, поглибили мінну обізнаність та навчилися розпізнавати вибухонебезпечні залишки війни. Окремі модулі стосувалися реагування на вогонь стрілецької зброї й артилерії, зокрема перебуваючи в автомобілі, а також дій у разі сексуального насильства та надання першої психологічної допомоги. Саме цей день, за словами учасників, виявився емоційно найскладнішим, оскільки вимагав прямого зіткнення зі сценаріями, максимально наближеними до реальної небезпеки.
Навчання HEAT було хвилюючим, особливо фінальна імітація. Звісно, хотілося діяти максимально правильно, але то легко хіба в теорії, а під час практики розумієш, що в екстремальних ситуаціях дуже губишся, знання вилітають з голови і багато що робиш інтуїтивно. Водночас перестаєш боятися падати в багнюку, стаєш уважнішим до кожної нетипової речі на маршруті, тренуєш слух і зір – раптом з’явиться дрон. Одним словом, це був крутий тімбілдинг і неймовірно корисне навчання, – ділиться Тетяна Коренківська, комунікаційна менеджерка, Карітас Миколаїв.
Завершальний, четвертий день був присвячений допомозі при травмах у польових умовах. Основою модуля став протокол MARCH: команди відпрацьовували зупинку кровотечі за допомогою тиску, турнікета та технік тампонування, вчилися працювати з дихальними шляхами постраждалого, проводити огляд з голови до ніг та визначати пріоритетність надання допомоги за наявності великої кількості постраждалих. Завершили день практичними заняттями з техніки евакуації поранених у польових умовах.
Принциповою особливістю тренінгу стала його інтенсивність. Учасники пройшли не лише аудиторні заняття, а й польові модулі з фізичним навантаженням, гучними звуками та обмеженим часом на ухвалення рішень. Це не було випадковістю, а свідомим методологічним підходом, який, за словами тренерів, дозволяє перевірити не лише теоретичні знання, а й реальні реакції людини в умовах стресу.
Саме поєднання всіх цих компонентів – від аналізу ризиків і протидії дронам до кризового реагування та домедичної допомоги – сформувало цілісну систему знань і навичок, яка дозволяє гуманітарним працівникам діяти впевнено, злагоджено та безпечно в умовах, де ціна помилки може бути надзвичайно високою.
Принципова особливість тренінгу – його інтенсивність. Учасники проходять не лише аудиторні заняття, а й польові модулі з фізичним навантаженням, гучними звуками та обмеженим часом на ухвалення рішень. Це не випадковість, а свідомий методологічний підхід, який, за словами тренерів, дозволяє перевірити не лише знання, а й реальні реакції людини в стресі.
«Найбільше мене вразила дійсно інтенсивність курсу: коли за короткий час доводиться поєднувати теорію з реальним фізичним і емоційним навантаженням. У звичайному житті ти можеш прочитати інструкцію і думати, що готовий. А тут одразу перевіряєш себе на практиці: як реагуєш на гучний звук, наскільки швидко приймаєш рішення, чи не губишся під тиском часу. Особливо запам’ятався модуль з протоколом MARCH – коли треба було швидко визначити пріоритетність допомоги постраждалим. Це той досвід, який залишається не в голові, а в тілі, і саме тому він працює, коли потрапляєш у реальну небезпечну ситуацію», – Олег Косівцов, координатор проєкту,Карітас Харків
Перевірка власних реакцій: досвід учасниць
Ефективність такого підходу підтверджує Анастасія Ращенко, менеджерка з комунікацій Карітасу України.
«Для мене HEAT став перевіркою власних реакцій у максимально реалістичних умовах. Там одразу видно, як ти дієш під тиском. Було непросто, часом – страшно, але саме це дає розуміння, що у кризі ти не вигадуєш рішення, а дієш за відпрацьованими алгоритмами», – розповідає вона.
За словами Анастасії, важливо не просто знати теорію, а регулярно практикувати дії у відповідь на обстріли, загрозу дронів, необхідність евакуації чи надання допомоги.
«Твоє завдання – залишатися зібраним, берегти себе і команду. І головне – безпека це про професійність і усвідомленість, а не про страх», – підсумовує вона.
Цю ж логіку – від теорії до сталого практичного навику – підтвердила й Ольга Кірєєва, комунікаційна менеджерка Карітасу Запоріжжя. «У Запоріжжі я живу в районі, де звук FPV-дронів останнім часом чуємо все частіше. У такі моменти найважче — паніка й нерозуміння, що робити та куди бігти. Саме тому цей тренінг виявився для мене надзвичайно цінним. Він дав не лише знання, а й упевненість. Ми не просто говорили про FPV-дрони — ми слухали їхній звук, вчилися розпізнавати небезпеку та правильно реагувати в різних ситуаціях», — розповідає Ольга Кірєєва.
Дієвість такого навчання підтвердилася буквально за два дні: вийшовши з магазину, Ольга почула характерний звук дрона і, завдяки набутим навичкам, одразу його впізнала – без паніки й розгубленості вона точно знала, як діяти далі.
Окрему цінність, за словами Ольги, мали заняття з домедичної допомоги: учасники не лише повторили, а й удосконалили навички накладання турнікета та надання першої допомоги.
«Синці на руках після тренувань стали невеликою ціною за знання, які одного дня можуть врятувати чиєсь життя», – зазначає вона, додаючи слова подяки організаторам і тренерам за практичний, доступний та надзвичайно важливий курс.
Погляд тренера: чому теорія без практики не працює
Соф’я Червінська, менеджерка тренінгового департаменту компанії Safer Access, пояснює, чому подібні тренінги сьогодні особливо потрібні цивільним фахівцям, гуманітарним працівникам, волонтерам і журналістам. За її словами, ці категорії людей є вразливими, оскільки за обставинами чи власним рішенням працюють у небезпечних регіонах, маючи при цьому обмежені інструменти власного захисту. Загрози – дронова небезпека, непрямий вогонь, мінна небезпека – не лише залишаються актуальними, а й посилюються з розвитком технологій, тому донесення практичних знань до якомога ширшого кола людей є принциповим завданням.
Серед найпоширеніших помилок, яких припускаються люди в небезпечному середовищі, Софія називає надмірну самовпевненість і звикання до ризику. За її спостереженнями, дорослі, досвідчені фахівці часто переоцінюють власну готовність, а звикання до постійної небезпеки поступово притуплює відчуття загрози, хоча сам рівень ризику не змінюється. Подолання цієї самовпевненості, за її словами, – один із головних результатів тренінгу: коли людина визнає, що не все знає, вона починає діяти пропорційніше, критичніше мислити і краще захищати себе.
Пояснюючи, чому теоретичних знань недостатньо, Соф’я наводить принцип, який лежить в основі методології HEAT: у критичній ситуації людина повертається не до рівня своїх очікувань, а до рівня своїх реально відпрацьованих можливостей. Лише практика формує ту «м’язову пам’ять», яка дозволяє діяти автоматично, коли часу на роздуми немає. Саме тому теоретична частина курсу обов’язково поєднується з практичним відпрацюванням – це те, що перетворює прочитані правила на стійкий рефлекс.
Не менш важливим, за словами тренерки, є те, що учасники дізнаються під час курсу про себе та свою команду. Високе навантаження в короткий проміжок часу створює умови, наближені до реального стресу, і показує як сильні сторони – витримку, здатність до взаємодопомоги, командну згуртованість, – так і аспекти, над якими варто працювати. У підсумку HEAT формує не лише набір навичок, а й свідоме, професійне ставлення до власної безпеки – без страху, але з повним усвідомленням реальних ризиків.
Безпека команди – умова сталої допомоги
Досвід команд, які пройшли тренінг, переконливо демонструє: підготовка гуманітарних працівників до дій в умовах підвищеної небезпеки – не додаткова опція, а невіддільна складова відповідальної гуманітарної роботи. Наші колеги, які щодня перебувають у прифронтових громадах, поєднують два рівнозначно важливі завдання – допомагати людям і зберігати власне життя та здоров’я. Лише підготовлений, зібраний і впевнений у своїх діях працівник здатен послідовно й стало виконувати місію допомоги навіть у найскладніших умовах.
«Для мене, як для інженерки, тренінг – це не абстрактне поняття, а конкретні технічні розрахунки й алгоритми дій. Наша робота пов’язана з виїздами на об’єкти в громадах, які зазнають обстрілів та ударів ворога, – оцінка стану будівель, супровід ремонтних та відновлювальних робіт. І тут важливо розуміти не лише інженерні аспекти, а й безпекові: як оцінити ризики місцевості перед виїздом, як діяти у разі загрози з повітря чи артобстрілу, як надати першу допомогу колезі, якщо станеться найгірше.
HEATдав системний підхід до цих питань. Особливо цінним для мене був модуль з домедичної допомоги – протокол MARCH та відпрацювання накладання турнікета до автоматизму. Під час виїздів немає часу гортати інструкцію в голові — дії мають бути відпрацьовані до рівня рефлексу. Так само важливим було навчитися розпізнавати загрозу від дронів малого радіуса дії та розуміти базові методи протидії без спеціального обладнання. Це навчання змінило моє ставлення до власної безпеки – не як до чогось другорядного порівняно з робочими завданнями, а як до обов’язкової умови, без якої якісна робота на об’єктах у постраждалих громадах просто неможлива», – розповіла інженер проєкту Юлія Кірієнко, Карітас Кривий Ріг.
За результатами успішного проходження курсу всі учасники отримали сертифікати, що підтверджують здобуті знання та практичні навички і відповідають стандартам, прийнятим у гуманітарному секторі.
Дякуємо УВКБ ООН за підтримку проєкту «Житло для вразливих домогосподарств V» та за системну увагу до безпеки гуманітарних команд, а також компанії Safer Access і тренерському складу за фаховий, практичний та надзвичайно важливий курс. Така турбота про підготовку працівників – це інвестиція не лише в їхню особисту безпеку, а й у сталість і якість допомоги, яку щодня отримують люди, що постраждали від війни.
Триває п’ятий рік широкомасштабної війни, але потреба в екстренному реагуванні не втратила актуальності. Для багатьох людей надзвичайна ситуація триває щодня: через обстріли, втрату житла, повторне переміщення, нестабільний дохід, психологічне виснаження та невизначеність щодо майбутнього.
Водночас досвід Карітасу України показує: щоб справді підтримати людину, недостатньо лише допомогти їй пережити кризу. Поруч із екстреним реагуванням потрібні довгострокові рішення: житло, доступ до соціальних послуг, захист, можливості для працевлаштування, відновлення засобів до існування та інтеграція у громаду.
Саме тому у 2026–2027 роках проєкт Emergency Appeal доповнено новими видами допомоги у Західних областях, зберігаючи при цьому необхідні активності на півдні. Його логіка – не лише закрити нагальні потреби, а допомогти людям поступово перейти від кризового стану до стабільності, самозарадності та сталості.
Проєкт «Реагування на надзвичайні ситуації та інтегрована швидка гуманітарна допомога для забезпечення життєво необхідних потреб постраждалого від війни населення в Україні» реалізується у Миколаївській, Херсонській, Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. У разі критичних гуманітарних потреб механізми швидкого реагування можуть бути розгорнуті й в інших регіонах України.
На місцях проєкт впроваджують організації мережі Карітасу в Україні: Карітас Стрий, Карітас Дрогобич, Карітас Тернопіль, Карітас Коломия, Карітас Херсон, Карітас Берислав та Карітас Миколаїв.
Загалом підтримку в межах проєкту отримають 9 907 людей в потребі.
«Сьогодні гуманітарна допомога – це не лише про те, щоб допомогти людині пережити кризу. Це також про те, щоб підтримати її на шляху до відновлення. Ми бачимо людей не як отримувачів допомоги, а як партнерів у процесі відбудови власного життя. Саме тому проєкт поєднує екстрене реагування з інструментами, які допомагають людям ставати більш незалежними, захищеними та впевненими у завтрашньому дні», – зазначає Оксана Чернявська,проєктна менеджерка Emergency Appeal.
Людина в центрі кожної гуманітарної дії
В основі проєкту – інтегрований мультисекторальний підхід. Це означає, що допомога не обмежується одним видом підтримки. Людина або родина може потребувати одночасно безпечного житла, грошової допомоги, юридичного супроводу, психологічної підтримки, допомоги дитині, доступу до води чи можливості відновити дохід.
Саме тому новий підхід Emergency Appeal об’єднує кілька ключових напрямів: багатоцільову грошову допомогу, житлову підтримку та управління місцями тимчасового проживання, відновлення засобів до існування, гуманітарний захист, захист дітей, воду, санітарію та гігієну, швидке реагування та соціальну згуртованість.
Підтримка спрямована на людей, які постраждали від війни: внутрішньо переміщених осіб, евакуйованих людей, місцевих жителів у постраждалих регіонах, людей, які повертаються до своїх громад, людей старшого віку, людей з інвалідністю, багатодітні сім’ї, домогосподарства без стабільного доходу та інші вразливі категорії.
Херсонська область: грошова допомога, захист і реагування на наслідки обстрілів
У Херсонській області проєкт передбачає надання багатоцільової грошової допомоги домогосподарствам, які проживають у зоні 0–50 км від лінії фронту, а також людям, які постраждали внаслідок обстрілів, пошкодження житла або травмування членів родини.
Ця підтримка дозволяє родинам самостійно визначати найнагальніші потреби: оплатити житло, придбати продукти, ліки, засоби гігієни, базові речі або покрити інші критичні витрати після кризи.
Окремий напрям у Херсонській області – гуманітарний захист. Він включає кейс-менеджмент, психосоціальну підтримку, юридичний супровід та гроші на захист – грошову допомогу для мінімізації індивідуальних ризиків щодо захисту.
Також Херсонська область входить до території реалізації компонента із захисту дітей. Це означає підтримку дітей через мобільні психосоціальні послуги; простори, дружні до дитини; інформаційні заходи щодо захисту дітей та навчання з мінної безпеки.
Миколаївська область: захист дітей і підтримка психоемоційної їх стійкості
У Миколаївській області ключовим напрямом стане захист дітей і психосоціальна підтримка.
Проєкт передбачає роботу просторів, дружніх до дитини; мобільні психосоціальні послуги для дітей; навчання з мінної безпеки, а також заходи з підвищення обізнаності щодо захисту дітей.
Цей компонент особливо важливий для громад, які живуть у постійному впливі війни. Діти потребують не лише безпечного простору, а й стабільності, підтримки дорослих, можливості говорити про пережите та поступово відновлювати відчуття безпеки.
Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська області: житло, інтеграція та шлях до самозарадності
У західних областях України – Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській – проєкт зосереджений на підтримці внутрішньо переміщених осіб, розвитку довгострокових житлових рішень, відновленні засобів до існування, гуманітарному захисті та соціальній згуртованості.
Один із ключових напрямів – підтримка місць тимчасового проживання. У межах проєкту передбачено проведення ремонтних робіт, покращення умов проживання, адаптацію приміщень відповідно до стандартів безпеки, доступності та гідності, а також впровадження базових стандартів управління місцями тимчасового проживання.
Важливим компонентом є підтримка переходу внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з колективних центрів до більш сталих житлових рішень через допомогу з орендою житла. Такий підхід допомагає зменшити ризики бездомності, повторного переміщення та негативних стратегій виживання.
Також у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях передбачений ремонт невеличких будинків у власності громад, чи Карітасу з метою розміщення ВПО.
Відновлення засобів до існування: не лише допомога, а можливість діяти
Окремий великий блок проєкту – відновлення засобів до існування у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях.
Цей напрям включає мікрогранти для самозайнятості, гранти на розвиток сільського господарства, для домогосподарств у сільській місцевості, професійне навчання, розвиток бізнес-навичок, програми гроші за роботу, гроші за працевлаштування та підтримку з працевлаштування.
У фокусі – підтримка людей, які проживають у місцях тимчасового перебування. Їм буде надана допомога з орендою житла чи заселенням у невеликі будиночки, що перебувають у власності громад або Карітасу. Поряд із житловими рішеннями проєкт передбачає залучення учасників, у тому числі мешканців МТП, до програм відновлення засобів до існування, що сприятиме їхній економічній самостійності та сталому виходу з кризової ситуації.
Зокрема, Emergency Appeal підтримає 95 осіб через мікрогранти для самозайнятості, забезпечить бізнес-навчання для 100 осіб, сільськогосподарські мікрогранти для 100 домогосподарств, гранти на професійно-технічну освіту для 100 бажаючих, а також короткострокову зайнятість для 75 людей у межах програми «Гроші за роботу».
«Ми переконані, що гуманітарна допомога має не лише допомагати людям долати наслідки війни сьогодні, а й створювати можливості для їхньої економічної самостійності завтра. Саме тому поряд із підтримкою базових потреб ми інвестуємо у відновлення засобів до існування, професійний розвиток, працевлаштування та розвиток громад. Це дозволяє людям поступово переходити від залежності від гуманітарної допомоги до стійкості та самозарадності», – наголошує Вадим Хоменко, директор департаменту економічного відновлення Карітасу України.
Гуманітарний захист: супровід, право, психологічна підтримка
Гуманітарний захист у межах проєкту реалізовуватиметься у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській та Херсонській областях.
Він включає підтримку кейс-менеджера, психосоціальну допомогу, юридичний супровід і гроші на захист. Для людей, які втратили документи, не мають доступу до соціальних виплат, потребують безпечного житла, медичних послуг або правової підтримки, такий супровід може стати критично важливим.
У межах цього напряму 600 осіб отримають підтримку кейс-менеджера, 60 осіб – грошову допомогу для мінімізації ризиків захисту, 700 осіб – юридичну допомогу або консультації, а 360 дорослих – індивідуальні психологічні консультації. Також передбачено проведення 80 групових психосоціальних сесій.
Швидке реагування: допомога там, де вона потрібна негайно
Окремий компонент – швидке реагування на надзвичайні ситуації. Він може бути розгорнутий по всій території України відповідно до актуальних гуманітарних потреб.
Цей напрям включає багатоцільову грошову допомогу для домогосподарств у зоні 0–50 км від лінії фронту, для новоевакуйованого населення та для родин, які постраждали внаслідок обстрілів і пошкодження житла.
Крім того, швидке реагування передбачає гаряче харчування для постраждалого населення, видачу гігієнічних ваучерів/наборів, забезпечення бутильованою питною водою під час перебоїв водопостачання, непродовольчі набори під час енергетичних чи інших криз, а також підтримку резервного енергозабезпечення для вразливих домогосподарств.
Соціальна згуртованість: громади, які підтримують
У Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях проводитимуться заходи із соціальної згуртованості та розвитку громад.
Йдеться про підтримку інтеграції ВПО у приймаючих громадах, інформаційний супровід новоевакуйованих осіб, залучення, навчання та координацію волонтерів, а також проведення спільних інтеграційних заходів.
Цей напрям допомагає посилювати взаємодію між внутрішньо переміщеними особами, місцевими жителями, органами влади та надавачами послуг. Адже сталість гуманітарної відповіді залежить не лише від обсягу допомоги, а й від того, наскільки громада здатна підтримувати людей у довгостроковій перспективі.
Від екстреної допомоги – до відновлення
«Emergency Appeal 2026–2027 – це відповідь на складну реальність тривалої війни. З одного боку, проєкт зберігає здатність швидко реагувати на кризу. З іншого – розширює підтримку там, де людям потрібні довгострокові рішення: житло, захист, засобів до існування, інтеграція, психологічна стабільність і відчуття приналежності до громади», – переконана Ірина Нога, керівниця програми Housing Карітасу України.
Для Карітасу України гуманітарна дія починається з людини. Його головна мета – підтримати людей, які постраждали від війни, допомогти їм пройти шлях від невідкладної допомоги до стабільності, гідності та самозарадності.
Проєкт Emergency Appeal 2026-2027 діє завдяки підтримки Caritas Ukraine та Caritas Internationalis
У матеріалі використано фотографії місцевих організацій мережі Карітас: Карітасу Запоріжжя, Карітасу Херсон, Карітасу Берислав, Карітасу Краматорськ та Карітасу Маріуполь, зроблені у 2025 році.
Зустріч об’єднала народних депутатів, представників центральної та місцевої влади, громад, благодійних і громадських організацій навколо дуже практичного питання: як зробити підтримку людей, які постраждали від війни, не декларативною, а реально доступною.
У Львові говорили про житло для ВПО, підтримку ветеранів, доступність соціальних послуг та кращу координацію між державою, громадами й міжнародними партнерами.
«Якщо ми не будемо системно підходити до вирішення соціальних питань, зокрема потреб внутрішньо переміщених осіб та ветеранів, – держава не матиме майбутнього. Завдання чіткі і зрозумілі: дати людям можливість відчувати себе вдома, отримувати якісні послуги, жити повноцінним життям, навчатися, отримувати соціальну допомогу, а також мати доступ до перекваліфікації, психологічної підтримки та адаптації. Саме на таких принципах будується сильна соціальна політика та стійкість країни в умовах війни», – наголосив голова Львівської ОВА Максим Козицький.
Павло Фролов та Максим Козицький
В Івано-Франківську окрему увагу приділили розвитку підтриманого проживання, стаціонарного догляду, соціальних послуг у гірських громадах, підтримці ветеранів, а також спрощенню процедур для людей, які отримали інвалідність внаслідок війни.
Учасники відвідали Центр життєстійкості Карітасу Івано-Франківськ, де лише за 2025 рік надали понад 7 тисяч психосоціальних послуг, а від початку цього року допомогу отримали вже понад 2,5 тисячі людей. У прихистку для ВПО у Войнилові – відділенні стаціонарного догляду Медичного центру Карітасу Івано-Франківськ – ознайомилися з умовами проживання 42 літніх переселенців і важкохворих людей, які потребують постійного догляду, а також обговорили можливість збільшення кількості місць удвічі.
Окрему увагу приділили регіональним проєктам відновлення та підтримки ветеранів, зокрема будівництву Регіонального центру реабілітаційного лікування і ментального здоров’я та Івано-Франківського ветеранського простору.
«Сьогодні важливо говорити не лише про окремі послуги, а про сталість системи. Людина, яка потребує догляду, підтримки чи супроводу, не має залишатися сам на сам із бюрократією або фінансовою неспроможністю громади. Саме тому для Карітасу України важливо посилювати роль недержавних надавачів, розвивати догляд вдома, підтримане проживання, стаціонарний догляд і адвокатувати такі механізми фінансування, які йдуть за потребою людини», – говорить Юрій Наконечний, менеджер проєкту C.A.R.E.S. Карітасу України.
За підсумками засідання учасники окреслили низку практичних кроків, спрямованих на посилення підтримки людей, які потребують догляду та супроводу.
«Вирішили ініціювати продовження надання послуг підтриманого проживання та стаціонарного догляду згідно постанови Уряду 888 та дозволити проживання в одній кімнаті більше 2 осіб у великих приміщеннях, що надасть змогу поселити у відповідні заклади більше маломобільних та ВПО похилого віку», – зазначив народний депутат України Павло Фролов.
Такі зустрічі важливі тим, що допомагають переходити від обговорення проблем до пошуку конкретних рішень, які можуть покращити доступність і якість соціальних послуг для людей, постраждалих від війни.
Для Карітасу України участь у таких дискусіях є частиною системної адвокаційної роботи. Ми послідовно відстоюємо підхід, за якого соціальні послуги залишаються доступними, якісними, безперервними та максимально наближеними до потреб людини – незалежно від того, де вона живе і хто є надавачем послуг.
Проєкт «C.A.R.E.S. – Community Advocacy and Resilient Mobile Care Services / Адвокація в громадах та стійкі соціальні послуги з догляду вдома» реалізується Caritas Ukraine, фінансується Федеральним міністерством соціальної політики, охорони здоров’я, догляду та захисту прав споживачів Австрії – Sozialministerium Österreich, за підтримки Caritas Österreich.
Благодійний фонд «Карітас України» продовжує допомагати людям і громадам, які постраждали внаслідок війни. Один із ключових напрямів підтримки — житло, безпечні умови проживання та підготовка родин до зимового періоду.
Допомога передбачена для внутрішньо переміщених осіб, місцевих жителів постраждалих громад, а також родин, які втратили житло, були змушені евакуюватися або потребують підтримки для проживання в безпечних і гідних умовах.
Програма реалізовується в межах проекту «Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні» за підтримки уряду Сполучених Штатів Америки. Вона охоплює громади Миколаєва, Запоріжжя, Кам’янського, Кривого Рогу, Краматорська, Полтави, Харкова, Сум і Чернігова.
Підтримка від Карітасу включає:
• легкі ремонти пошкодженого житла; • модернізацію та утеплення будинків для внутрішньо переміщених осіб; • допомогу з орендою житла; • зимову підтримку домогосподарств; • забезпечення твердим паливом; • встановлення аварійного та сталого енергетичного обладнання; • доремонтні набори для пошкодженого житла; • ремонт пошкодженої інфраструктури та забезпечення її енергетичним обладнанням; • тверде паливо для соціальної інфраструктури та місць тимчасового проживання ВПО.
Загалом у межах запланованої підтримки передбачено, що:
• понад 3000 домогосподарств отримають грошову допомогу на тверде паливо; • 1750 родин отримають зимові виплати на комунальні послуги; • буде виконано 600 легких ремонтів житла; • 640 будинків для внутрішньо переміщених осіб буде відремонтовано або утеплено; • 400 домогосподарств отримають допомогу з орендою житла.
«Ми часто говоримо про ремонти пошкодженого війною житла чи підготовку до зими, але за кожною цифрою у звіті — конкретні родини. Це люди, які хочуть залишитися у своєму домі, пережити зиму в теплі й мати гідні умови проживання, де можна знову відчути себе в безпеці», — наголошує головна експертка програми з питань житла у рамках проєкту Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні Євгенія Пушкінська.
У прифронтових і постраждалих регіонах потреба в такій допомозі залишається особливо гострою.
У Харківській області передбачені зимові грошові виплати, легкі ремонти житла, ремонти для внутрішньо переміщених осіб, забезпечення твердим паливом та передача доремонтних наборів.
У Сумській області підтримка включатиме утеплення житла для ВПО, легкі ремонти, тверде паливо для соціальних об’єктів та доремонтні набори.
У Полтавській області окрему увагу приділятимуть внутрішньо переміщеним особам: ремонтам житла, допомозі з орендою, а також грошовій підтримці на оплату комунальних послуг або закупівлю твердого палива.
У Миколаївській області програма охоплює зимову підтримку, легкі ремонти, ремонти житла для ВПО та гуманітарний ремонт соціальної інфраструктури.
У Запорізькій області передбачена зимова грошова підтримка домогосподарств, забезпечення твердим паливом соціальних об’єктів і місць тимчасового проживання ВПО, а також передача наборів для екстреної підтримки житла.
У Дніпропетровській області програма охоплює легкі ремонти житла, ремонт, утеплення або модернізацію житла для ВПО, допомогу з орендою, підготовку домогосподарств до зими, а також підтримку соціальної інфраструктури й забезпечення енергетичним обладнанням.
У Донецькій області передбачена передача наборів для екстреної підтримки пошкодженого житла.
У Чернігівській області програма включає зимові виплати, підтримку твердим паливом, допомогу соціальній інфраструктурі та встановлення аварійного й сталого енергетичного обладнання.
Підтримка у сфері житла сьогодні є критично важливою для тисяч родин, які живуть в умовах постійної небезпеки, евакуацій або втрати дому. Йдеться не лише про ремонт стін чи забезпечення теплом. Йдеться про можливість для людей зберегти відчуття безпеки, стабільності й гідності навіть під час війни.
Дізнатися більше про участь у програмі та подати заявку можна через місцеві організації Карітасу в регіонах реалізації проекту. Вони співпрацюють з органами місцевої влади та публікують інформацію про старт реєстрації, умови участі й контакти для подачі заявок на своїх офіційних сторінках у Facebook та на сайті.
В середині травня відбувся партнерський моніторинговий візит команди Програми охорони здоров’я Карітасу України в організації Харкова, Кам’янського, Дніпра та Полтави. В його рамках Марія Сех, національна координаторка проєкту «Догляд вдома задля розширення можливостей і добробуту людей 2026», відвідала «Карітас Донецьк у м. Дніпро» та «Карітас Харків».
Під час візиту до Дніпра команда проєкту детально обговорила, як на місцевому рівні організована послуга «Догляд вдома». Йшлося про ведення документації, безпекову ситуацію, щоденні виклики у роботі, взаємодію між фахівцями, супровід бенефіціарів та практичні аспекти щоденної роботи соціальних працівників у межах проєкту.
Окрему увагу приділили роботі бази випозичання допоміжних засобів реабілітації. Для багатьох підопічних вона стала важливою підтримкою, адже допомагає зберігати мобільність, полегшує щоденне життя та дозволяє швидше реагувати на індивідуальні потреби людей у догляді.
Команда Програми охорони здоров’я Карітасу України з колегами «Карітас Донецьк у м. Дніпро»
Сфокусувались також на мультидисциплінарному підході в роботі команди. Сьогодні «Домашня опіка» — це комплексна модель підтримки, де соціальні працівники та психологи працюють разом, допомагаючи людям не лише з побутовими потребами та доглядом, а й підтримуючи їхній внутрішній стан, відчуття безпеки та стабільності у складних життєвих обставинах.
Важливою є і співпраця між напрямом «Домашня опіка» та іншими проєктами Програми охорони здоров’я на місцевому рівні. Така взаємодія допомагає вибудовувати цілісну систему підтримки для людей, які одночасно потребують і соціальної, і медичної допомоги.
Торкнулися також питання розвитку та адвокації сталих соціальних послуг у громадах. В умовах війни й постійного зростання кількості внутрішньо переміщених людей особливо важливо розвивати гнучкі й доступні послуги, здатні швидко реагувати на нові виклики та забезпечувати безперервну підтримку тим, хто її потребує найбільше.
З колегами «Карітас Харків»
Перебуваючи у Харкові, команда також поспілкувалася з фахівцями та бенефіціарами проєкту. Це дало змогу побачити, як послуги працюють у реальних умовах життя людей, а також почути їхні враження, потреби та відгуки про отриману підтримку.
Окремо відзначили залученість і професійність місцевих команд, які щодня працюють у складних умовах війни, щоб люди безперервно отримували необхідну допомогу та увагу до своїх потреб.
«На четвертому році повномасштабної війни ми бачимо системну зміну запиту підопічних у межах проєкту “Догляд вдома задля розширення можливостей і добробуту людей”. Йдеться вже не лише про базовий догляд чи побутову підтримку, а про критичну потребу в безперервній, комплексній присутності поруч із людиною, яка живе з хронічними захворюваннями, самотністю, втратами та тривалим стресом війни», – говорить Марія Сех, менеджерка проєкту «Домашня опіка» Карітасу України.
Відповідно трансформувалась і робота команди, говорить проєктна менеджерка:
«Соціальні працівники сьогодні є щоденною опорою в домі людини – вони забезпечують не лише базовий догляд і супровід, а й відчуття стабільності у середовищі постійної невизначеності. Психологи стали невід’ємною частиною мультидисциплінарної моделі підтримки, допомагаючи людині відновлювати внутрішній ресурс, справлятися з тривожністю та зберігати здатність рухатися далі».
Національній команді вдалося також побувати на арттерапевтичному заході, де підопічні «Домашньої опіки» «Карітас Донецьк» декорували дерев’яні тарілки у техніці декупаж.
Здавалося б – фарби, серветки, клей, тихі розмови за столом. Утім для пані Надія (ім’я змінено), переселенки з Авдіївки, це стало чимось значно більшим. Минулого року жінка втратила онука, який служив у лавах Збройних Сил України, і нині живе сама.
«Такі заходи наче ковток повітря та гарна нагода поспілкуватись у колі однодумців. Для мене це зараз найцінніше у житті», – ділиться після майстерки жінка.
А фахівці пересвідчуються: арттерапія – не лише про творчість. Вона про підтримку людей поруч, про можливість хоча б ненадовго відчути тепло й спокій у непрості часи.
«Живий контакт із людьми та підтримка ініціатив, які повертають людям відчуття спільності й внутрішньої опори, дозволяють глибше розуміти потреби наших підопічних», – підсумовує Марія Сех, яка відвідала захід.
Догляд вдома під час війни – це значно більше, ніж соціальна послуга. Це простір довіри, підтримки та людської присутності, де людина не залишається наодинці зі своїм болем, страхом чи безпорадністю. У таких щоденних взаєминах зберігається людська гідність, формується відчуття безпеки та народжується життєстійкість, яка допомагає людям проходити через найскладніші періоди життя.
Проєкт «H. O. P. E. WELL – Догляд вдома для розвитку можливостей та добробуту людей 2026» реалізується за підтримки Caritas Ukraine та Caritas Deutschland.
Учасники програми побратимства між Карітасом Італії та Карітасом України у травні зустрілися на підсумковій онлайн-зустрічі, щоб підвести підсумки першого етапу спільної роботи та накреслити дорожню карту для майбутньої співпраці. Ця ініціатива, що тривала у своїй найактивнішій фазі з листопада 2025 року, об’єднала дев’ять єпархіальних організацій із обох країн навколо спільної місії — навчання, формація та обмін досвідом для розбудови миру.
Зустріч відкрив о. Марко Паньєлло, президент Карітасу Італії, який наголосив на духовному та символічному значенні цього проєкту в часі війни та великих випробувань для України:
«Дякуємо Господу за цей момент братерства, тому що він дає нам можливість ще раз розділити дружбу, але перш за все — бажання тривалого миру. Для нас це насамперед досвід братерства, досвід зустрічі та побудови стосунків не лише між організаціями Карітас, а й між нашими церквами та громадами двох країн, які хочуть підтримувати одна одну та йти разом. Я розглядаю наші зустрічі як прояв надії, адже останні новини, що надходять із України, зокрема, постійні атаки на цивільних, дуже тривожні. Але ми покликані щораз більше висвітлювати те, що робиться для розбудови миру, для повернення до життя багатьох людей і громад, які зараз страждають від військових дій».
Отець Андрій Нагірняк, віцепрезидент Карітасу України, директор з питань мережі та ідентичності, додав, що ця солідарність відчувається на практиці щодня:
«Для мене особисто дуже зворушливо бачити, як усі учасники з України та Італії вітають одне одного як рідних — це вже свідчення того, що братерство між нами існує. Ми в Україні дійсно живемо в час великих викликів, які повторюються щодня. І наше братерство та взаємна відкритість до побудови стосунків підтримує нас, допомагає долати виклики та дає сили рухатися вперед. Під час цього побратимства ми відчули, наскільки важливо мати цю духовність зустрічі на практиці».
Географія партнерства: хто став побратимами?
Проєкт побратимства обʼєднує 9 пар місцевих Карітасів України та Італії:
Головні висновки та досвід, який вже впроваджується в Україні
Координаторка проєкту Іванна Бойко, менеджерка Карітас України, представила короткий аналіз пройденого шляху, пригадавши, як українські команди здійснили тижневі навчальні візити до Італії і нині активно аналізують і адаптують найкращі італійські практики.
Робота з ВПО та з людьми у потребі: досвід, особливо актуальний в Україні, який українські делегації широко переймали в італійських організаціях Карітасу. Зокрема, всіх вразили центри слухання, де головний фокус зміщується з лише гуманітарної допомоги на саму людину, першопричини її звернення та наступний тривалий супровід.
Розвиток волонтерства: італійський досвід залучення сотень волонтерів надихнув українські команди розвивати парафіяльне та «професійне волонтерство» в мережі Карітас України, яке всі учасники прагнуть масштабувати, використовуючи нові інструменти та програми.Нові медичні моделі та спеціалізована допомога: такі ідеї, як “друге життя” для ліків — благодійний перерозподіл медикаментів найбільш потребуючим, а також досвід безкоштовної стоматологічної допомоги надихнув українські команди втілювати ці ініціативи у своїх організаціях.
Враження італійських колег: уроки стійкості українців
Італійські партнери підкреслюють, що візити українських побратимів стали для них глибоким уроком нашої стійкості. Колеги створювали для українців простір психологічного перепочинку, нових знайомств та заглиблювали гостей у свій успішний досвід служіння людям в потребі. А самі, натомість, отримали глибоке свідчення віри та мужності від українських груп, які попри постійні сирени й тривогу за родини продовжують усміхатися й працювати. За їх словами, італійські волонтери, місцеві єпископи та представники влади були настільки вражені свідченнями українців, що продовжують переповідати їх досвід ще тривалий час.
Одна із італійських команд, Карітас Кальтаніссетта (Сицилія), вже навіть встигла побувати в Україні з зустрічним візитом і відвідала своїх побратимів у Полтаві. Цей досвід особливо вразив і надихнув усі інші делегації, які вже планують свої наступні візити.
Перспективи та другий етап програми
Перший етап довів: побратимство — це не просто формальний обмін делегаціями, а дієвий інструмент солідарності та розбудови миру в часі війни. Організатори зазначають, що успішне завершення першої фази лише підвищує очікування для майбутнього.
Підбиваючи підсумки, Лаура Стоппоні, керівниця проєктів Карітасу Італії в Україні, зазначила:
«На початку підготовки виникало дуже багато запитань щодо найкращої реалізації нашої ідеї побратимства. Але іноді речі, які залишають простір для живої зустрічі та креативності, дають найкращий результат. І ми це побачили через ваш досвід. Зараз ми збираємо найкращі ідеї та пропозиції щодо волонтерства, центрів слухання та спеціалізованих соціальних послуг. Вони стосуватимуться теми навчання та професійного зростання в межах партнерства, паралельно з підготовкою майбутніх візитів у відповідь. Ми опрацьовуємо ці запити разом, щоб вибудувати другий етап нашого спільного шляху».
Програма побратимства триває, міцно об’єднуючи серця, парафії та громади України й Італії у прагненні підтримувати одне одного, переймати найкращий досвід та спільно наближати справедливий мир.
П’ятий рік поспіль українці живуть в умовах повномасштабної війни. Обстріли, переміщення, зруйнована інфраструктура і неможливість налагодити життя формують щоденну реальність мільйонів людей. Зростання цін і падіння доходів посилюють фінансову вразливість родин, особливо в прифронтових регіонах. Водночас потреби залишаються різноманітними та довготривалими. Тож ми продовжуємо реагувати на них.
Благодійний фонд Карітас України у співпраці з місцевими організаціями Карітас Миколаїв, Карітас Запоріжжя, Карітас Херсон і Карітас Берислав надаватиме грошову допомогу за пріоритетами в межах проєкту Міжнародної організації з міграції (МОМ) за фінансування Гуманітарного фонду для України (UHF)
«Мешканці півдня України стикаються зі зниженням доходів або повною їх втратою, раптовими витратами, пов’язаними з переміщенням або пошкодженням житла. У цих умовах грошова допомога є одним із найбільш ефективних інструментів підтримки, оскільки дозволяє постраждалим самостійно визначати пріоритети витрат, а це значить, що кожна гривня спрацює там, де вона потрібна найбільше», – коментує Василь Жгун, керівник програми грошової та ваучерної допомоги Карітасу України.
Проєкт охопить прифронтові та постраждалі громади (зокрема території в межах 0–50 км від лінії бойових дій), а також громади, які приймають внутрішньо переміщених осіб у Запорізькій, Херсонській, Миколаївській областях.
Проєкт підтримає:
внутрішньо переміщених осіб;
людей, які проживають у прифронтових районах;
домогосподарства, постраждалі від обстрілів;
людей похилого віку;
осіб з інвалідністю;
сім’ї з дітьми;
домогосподарства без стабільного доходу.
У межах проєкту місцеві організації Карітас реалізовуватимуть надання трьох типів грошової допомоги у вигляді одноразових виплат:
для родин, які проживають у прифронтових районах (0–50 км від лінії бойових дій), з пріоритезацією найбільш вразливих груп населення;
для новопереміщених домогосподарств, які були змушені покинути місце проживання внаслідок бойових дій або евакуації у визначений період;
для сімей, безпосередньо постраждалих від обстрілів або інших шокових подій, що потребують термінової підтримки.
Реалізація включатиме дистанційну реєстрацію, а також обов’язкову перевірку на дублювання. Виплати здійснюватимуться через IBAN або Укрпошту.
Проєкт реалізується відповідно до підходу Unified Cash Transfers (UCT) Робочої групи з грошової допомоги (CWG) та узгоджується з пріоритетами Плану гуманітарних потреб та реагування (HRP 2026).
В мережі Карітас діє вже 49 організацій і кожна приділила увагу підготовці тематичних заходів до Всесвітнього дня ментального здоров’я. Спеціалісти різних проєктів і програм завжди об’єднані спільним розумінням важливості дбати про себе, особливо в умовах війни.
До тематичних заходів доєдналися і психологи проєкту «Забезпечення повноцінного доступу до захисту та гігієни постраждалого від війни населення прифронтових районів України» (ECHO4), що діє в 4 місцевих організаціях Карітасу: Чернігову, Сумах, Запоріжжі та Краматорську.
Каріне Арутюнян, психологиня з Запоріжжя, нагадала – іноді нам здається що наша психіка вже звикла до страшних обстрілів. Але насправді кожна така ніч, як і кожна хвилююча новина залишає довгий слід на нашому ментальному здоров’ї. Каріне ділиться порадами із власної “аптечки” самодопомоги, що підтримають та допоможуть у боротьбі з щоденним стресом:
Виходьте на прогулянки за будь-якої погоди – хоча б на 20 хвилин. Слідкуйте за харчуванням: не забувайте їсти, але й не переїдайте. Пийте достатньо чистої води. Звертайте увагу на дихання – спостерігайте за вдихом і видихом. Відчувайте своє тіло: поступово напружуйте й розслабляйте різні його частини. Зменшуйте контакти, якщо вони виснажують. Під час прогулянок не відволікайтеся на телефон – помічайте красу природи. Відвідуйте заходи, що приносять радість. Займайтеся творчістю. Займайтеся спортом – він допомагає зменшити рівень стресу і виробляє “гормони радості”. Не забувайте про силу обіймів. Намагайтеся налагодити режим сну – навіть у складні часи. І головне – якщо вам важко впоратися самостійно, попросіть допомоги. Є люди, які розуміють і готові підтримати.
Світлана Непийвода, психологиня кризового центру Карітасу Чернігів, в свою чергу, нагадала про важливість розвинення емоційного інтелекту. Він дозволяє нам краще розуміти себе і людей поруч, ефективно спілкуватися і зменшити кількість конфліктів, спокійніше реагувати на виклики і приймати зважені рішення у складних ситуаціях. Емоційний інтелект також грає важливу роль в нашому вмінні адаптуватися та не втрачати оптимізм – нагадала пані Світлана.
А дитяча психологиня Карітасу Краматорськ Неля Гончарова провела особливу зустріч, присвячену турботі про себе та збереженню внутрішнього балансу. Особливо зворушливою частиною стали спогади з дитинства, які нагадали про важливість місця для гри навіть у дорослому житті.
Про ментальне здоров’я – дітям
Інструменти для подолання стресу необхідні як дорослим, так і дітям. Заходи, спрямовані на дітей пройшли майже у всіх дитячих просторах мережі Карітас, зокрема у Херсоні, Миколаєві, Чернівцях та Лубнах, тощо. Дитяча психологиня Карітасу Суми Любов Сухомлин навіть склала поради для батьків, які хочуть підтримати своїх дітей у непрості часи.
Підтримкою дітей та підлітків Херсонщини займається команда фахівців Простору дружнього до дитини «Херсонські кавунчики». Впродовж цілого тижня з дітьми та підлітками проводились різноманітні інтерактивні заняття, ігри та бесіди. Ціль одна – розповісти їм про саме поняття ментального здоров’я та його важливість, щоб кожен повернувся додому із думкою: «Я важливий. Я можу піклуватися про себе». А ще корисним було знайомство з простими техніками саморегуляції: дихальними вправами, рахуванням до десяти, вправами на розслаблення та розтяжку. Це дало дітям практичні інструменти, які вони можуть використовувати у стресових ситуаціях. На завершення кожна дитина отримала спеціально розроблений буклет із практичними вправами та корисною інформацією про підтримку ментального здоров’я. Звісно, підтримка власного емоційного стану завжди йде у парі з додатковими фізичними вправами та навантаженнями – без руху не обійшлася жодна зустріч центру.
Долучилися своїми заходами і психологи проєкту Пліч -о- Пліч, що допомагає ветеранам і їх родинам і діє на Івано-Франківщині, Тернопільщині та Житомирщині. В безпечних просторах діти вчилисяназивати і нормалізувати емоції, підлітки освоювали техніки заспокоєння, а об’єднана батьківсько-дитяча група через гру та арттерапевтичні практики говорила про важливість помічати свої емоції та ділитися ними в просторі родини, а також про важливість взаємопідтримки та турботи один про одного.
Психологи наголошують – найкраще, коли поруч з дитиною є стабільний дорослий, який може показати приклад здорового піклування про себе. Саме тому частина тематичних заходів була також орієнтована на дорослих і людей старшого віку.
Про ментальне здоров’я – дорослим, а також людям з інвалідністю та їх родинам.
Для матерей та дружин полеглих військовослужбовців організовано постійну підтримку і надання інформації про механізми відновлення, діє спеціальна група психологічної підтримки для рідних зниклих безвісти Захисників. Для ветеранів високо ефективними виявляються групи рівний -рівному, які сприяють покращенню їх ментального здоров’я. Приділено увагу і волонтерам – на заходах вони вчилися не вигорати допомагаючи іншим.
Піклуватися про свій емоційний стан, розпізнавати настрій і ділитися власними почуттями важливо для всіх. Через ігри, вправи на релаксацію та спільну творчість наші відвідувачі знаходили внутрішню рівновагу й відчуття підтримки в колі спільноти. Багато говорили про важливість турботи про себе, емоційне вигорання та способи відновлення ресурсу. Учасники виконували вправи на усвідомлення власного стану, практикували техніки релаксації та обмінювалися досвідом, як зберігати внутрішню рівновагу у щоденному житті. В основі практик та занять – допомогти глибше зрозуміти важливість включення в суспільство кожної людини. Під час зустрічей учасники не лише знайомилися з ідеями інклюзії, а й грали, малювали, ділилися власними історіями та створювали атмосферу довіри й підтримки. А подекуди і долучилися до створення спільного малюнка.
Чудові заходи пройшли в Києві, Жовкві, Кривому Розі, Тернополі. Також в Карітасі Одеса відбулися майстер-класи для матусь від місцевої художниці. Мами занурилися в творчий процес, переключили увагу з тривожних думок на кольори, форми й рухи руки. Такі практики заспокоюють нервову систему, уповільнюють дихання й серцебиття, а ще допомагають зменшити напругу – наголошують спеціалісти. До того ж батьки дітей з інвалідністю, рівно як і самі люди з інвалідністю часто потребують особливої підтримки.
В Центрах життєстійкості, надавачем послуг в яких є Карітас, також пройшли тематичні заходи. Зокрема в ЦЖ Снятинської громади. Проведені бесіди та арттерапевтичні вправи допомогли відшукати внутрішні ресурси й відкрили прості секрети психоемоційного благополуччя. У процесі заняття кожен присутній зрозумів: найкращими ліками для нашого розуму, душі і серця є повернення до власних місць сили. А ще – добра справа, волонтерство, цікава книжка, музика.
У Львові та Харкові багато уваги приділили проблеміемоційного вигорання у людей старшого віку, а також важливості сну. Розглянули прості техніки відновлення через дихальні вправи та м’язову релаксацію. Учасники дарувати одне одному щирі слова підтримки, а згодом і створені власноруч листівки. Зустріч стала нагадуванням, що турбота, доброта й спільність – це те, що зберігає наше ментальне здоров’я щодня. Такі заняття мають глибокий психологічний ефект: вони допомагають відчути власну цінність, підвищують настрій, знижують рівень тривоги та створюють простір довіри й емоційної підтримки.
Розуміючи, що не кожен може прийти на заняття в простір Карітасу, місцеві організації організовували також і виїзні команди, зокрема в Карітасі Берислав.
Не забули психологині мережі і за своїх колег – співробітників Карітасу. Зокрема запропонували подивитись на конфлікт як точку росту і кращого розуміння одне одного. Учасники змогли глибше розібратися в природі конфліктів, зрозуміти, чому вони виникають і яку роль відіграють у міжособистісних стосунках. Вони також вчилися замінювати різкі фрази на конструктивні, зберігаючи повагу до співрозмовника.
«Такі зустрічі допомагають колективу ставати згуртованішим, вчать комунікувати спокійно, з розумінням і емпатією. – зауважили психологи. – Адже турбота про ментальне здоров’я починається з уміння слухати, приймати і підтримувати одне одного.»
