Побачити потребу вчасно: SUN 2 Карітасу вибудовує індивідуальний маршрут підтримки дитини

Карітас впроваджує кейс-менеджмент в межах проєкту SUN 2. Це підхід, який дозволяє працювати не з окремою потребою, а з усією життєвою ситуацією дитини та родини.

Їй 15 років. Вона живе в селі на Кіровоградщині, має значне порушення слуху і навчається вдома. До школи дівчина майже не ходить: учителі приходять до неї індивідуально.

Дівчина користується слуховим апаратом, однак цього недостатньо для повноцінної комунікації. За ці роки вона навчилася читати по губах людей, яких добре знає. Розмова ж з незнайомою людиною досі може стати для неї майже нездоланним бар’єром. Вона не опанувала жестову мову, має труднощі з вимовою та розумінням багатьох слів.

Уже за рік вона завершуватиме 9 клас. І питання, яке довго можна було відкладати, стає дуже конкретним: що буде далі? Як продовжити освіту, здобути професію, спілкуватися з людьми, самостійно вирішувати щоденні питання.

Дев’ятикласницю та дітей з інших родин взяла в супровід соціальна працівниця з інклюзії Карітасу Кропивницький Олена Ковальова в межах проєкту «SUN 2. Зміцнюємо Україну зараз. Підтримка освіти та засобів до існування для вразливих українських дітей та їхніх родин».

Це проєкт, який вже другий рік реалізується за підтримки Caritas Österreich та NACHBAR IN NOT, у 15 школах Вінницької, Житомирської та Кіровоградської областей.

У цьому році одним із нових напрямів проєкту став кейс-менеджмент для дітей з інвалідністю та особливими освітніми потребами. Індивідуалізовану підтримку мають отримати 30 дітей. Відбір відбуватиметься у співпраці зі школами та інклюзивно-ресурсними центрами, а пріоритет надаватимуть тим, хто стикається з найбільшими бар’єрами у доступі до освіти.

Також це можуть бути діти, які не мають актуального висновку ІРЦ, потребують спеціалізованого обладнання або додаткової допомоги для включення в освітній процес.

Принцип кейс-менеджменту полягає у тому, щоб побачити не окрему проблему, а всю ситуацію дитини та родини.

Робота починається з оцінки потреб: фахівець спілкується з батьками, спостерігає за дитиною вдома або у школі, аналізує фізичні, комунікаційні та психосоціальні бар’єри. За потреби родині допомагають отримати актуальний висновок ІРЦ.

Для кожної дитини створюється індивідуальний план підтримки – дорожня карта, яка має поєднати можливості Карітасу, школи, профільних служб та державних програм. Для однієї дитини найбільша потреба – робота з фахівцем і розвиток комунікативних навичок, для іншої – допомога в переході від індивідуального навчання до інклюзивного класу. Комусь може знадобитися адаптація шкільного простору, а комусь – спеціалізоване обладнання чи перенаправлення до реабілітаційних та інших профільних установ.

У межах проєкту також передбачено забезпечення дітей допоміжними засобами відповідно до їхніх індивідуальних потреб. Це можуть бути регульовані парти та стільці, ергономічні сидіння для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату, тактильні доріжки, книги шрифтом Брайля, аудіокниги та інші адаптовані матеріали.

Щоб фахівці SUN 2 в різних регіонах працювали за спільними принципами та могли розбирати складні випадки системно, 10-11 вересня у Житомирі відбулася консультаційна сесія «Кейс-менеджмент у супроводі дітей з особливими освітніми потребами: практики та рішення». У ній взяли участь соціальні фахівці з інклюзії Карітасу Кропивницький, Карітасу Житомир, Карітасу Вінниця, а також працівники і експерти Карітасу України.

Протягом двох днів учасники пройшли весь шлях роботи з випадком – від першого контакту з дитиною та родиною до завершення активного супроводу.

У перший день багато говорили про те, як виявляти випадки, проводити первинне та поглиблене оцінювання потреб, розпізнавати ризики й так звані «червоні прапорці», за яких необхідне негайне втручання. Фахівці практикували розроблення індивідуальних дорожніх карт, визначення конкретних цілей для дитини та розподіл відповідальності між родиною, школою, ІРЦ та іншими залученими структурами. Значну частину роботи присвятили реальним кейсам і труднощам, які виникають у взаємодії між різними сторонами.

Другий день був присвячений тому, як відстежувати зміни в житті дитини, коригувати індивідуальний план і організовувати подальшу підтримку після закриття випадку. Учасники також розбирали механізми забезпечення дітей асистивним, адаптивним та розвитковим обладнанням, алгоритми перенаправлення до реабілітаційних послуг і взаємодію з державними та благодійними структурами.

Результат кейс-менеджменту не можна виміряти придбаним обладнанням чи кількістю наданих послуг. За професійними термінами «оцінка потреб», «дорожня карта» чи «перенаправлення» щоразу стоїть конкретна дитина. У випадку 15-річної дівчини, яка за рік має завершити дев’ятий клас, потрібно допомогти не просто краще чути. Дитина потребує інструментів, які змінять якість її життя та дозволять поступово стати більш самостійною.

Карітас розпочав проєкт SUN 2: підтримка дітей, шкіл і родин триває

Теги: