Мережа Карітасу забезпечила понад 4800 дітей “Шкільними портфеликами”

Цього року завдяки національному збору, підтримці міжнародних партнерів, місцевого бізнесу та благодійників мережі Карітасу вдалося забезпечити 4839 дітей шкільними наборами.

На національному рівні для проведення акції було зібрано 2 486 834,56 грн, що дозволило закупити та укомплектувати 1000 «Шкільних портфеликів». Ще 3839 наборів місцеві організації Карітасу змогли підготувати завдяки підтримці регіонального бізнесу, меценатів та благодійників.

Акцію на національному рівні підтримали міжнародні організації Cordaid,  CAFOD, Nordcurrent, Caritas Denmark, а також сотні українських благодійників.

Орієнтовна вартість одного комплекту становила близько 2100 грн: приблизно 1500 грн коштував навчальний набір, ще близько 600 грн – психологічний компонент.

Щорічна акція «Шкільний портфелик» має на меті не лише забезпечити дітей необхідними речами для навчання, а й підтримати їхнє відчуття безпеки та готовність повертатися до освітнього процесу попри виклики війни, тому другий рік поспіль, окрім базового шкільного приладдя, шкільний набір був укомплектований набором психологічної підтримки, покликаний допомогти дітям справлятися з тривогою, стресом та емоційним навантаженням.

До навчальної частини комплекту входить безпосередньо сам наплічник, а також зошити, олівці, фломастери, фарби, пластилін, ножиці, клей, папір та картон – усе необхідне для навчання у початковій школі, адже основна цільова акції діти 2-4 класів.

Психологічний набір цього року містив дитячу пляшку для води, флікер, м’яку іграшку-браслет «Капібара», електронний Pop it, м’ячик-антистрес або сквіш, гру Dobble, об’ємні наліпки, листівку з підтримкою та 10 карток-інструкцій для емоційної саморегуляції.

Допомогу отримали школярі з родин внутрішньо переміщених осіб, сімей, які проживають на прифронтових або деокупованих територіях, родин військовослужбовців і загиблих захисників, багатодітних сімей, а також дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах або позбавлені батьківського піклування.

Реєстрацію отримувачів здійснювали місцеві організації мережі благодійних організацій Карітасу України. Залежно від регіону кожна організація сформувала списки від кількох десятків до кількох сотень дітей.

Попри те, що цього року Карітас України вже завершив акцію «Шкільний портфелик», частина дітей отримають шкільні набори також у жовтні.

«Ми хочемо зрозуміти, наскільки розроблені нами інструменти є зрозумілими та інтуїтивними для дітей і чи справді допомагають їм стабілізувати емоційний стан у стресових ситуаціях, – пояснює Зоряна Лукавецька, керівниця програми «Освіта, формація та захист дітей» Карітасу України. – Спільно з ЮНІСЕФ ми плануємо дослідити, як діти молодшого шкільного віку використовують розроблені командою інструменти емоційної саморегуляції – спеціальні картки та поведінковий протокол».

Додаткові набори отримають діти в Одеській та Чернігівській областях – регіонах, які регулярно зазнають російських атак і де навчальний процес часто переривається через повітряні тривоги та загрози обстрілів.

Зокрема, у Білгород-Дністровському районі Одеської області портфелики отримають учні шкіл, які співпрацюють із Карітасом Одеса у межах проєкту «Стійкість і розвиток: психосоціальна допомога дітям шкільного віку на території Одеської, Тернопільської, Хмельницької областей під час війни в Україні».

10 карток-інструкцій для емоційної саморегуляції, які долучені до «Шкільного портфелика», пропонують дитині прості дії. Наприклад, попити води, взаємодіяти з іграшкою чи виконати іншу вправу, яка допомагає переключитися та заспокоїтися.

«Для нас важливо поспостерігати, чи діти самостійно звертаються до цих інструментів, які з них обирають найчастіше і наскільки вони працюють у реальних умовах, – уточнює Зоряна Лукавецька. – Відгуки допоможуть нам зрозуміти, що варто вдосконалити у цих інструментах і чи доцільно надалі розвивати та масштабувати цей напрям підтримки дітей, які живуть в умовах постійної небезпеки».

Отримані результати і висновки Карітас України представить публічно. Це дозволить не лише оцінити ефективність розроблених інструментів, а й поділитися отриманим досвідом із фахівцями, освітянами та організаціями, які працюють із дітьми в умовах війни.

Рюкзак, який зняв частину маминих турбот: як «Шкільний портфелик» підтримав родини

Зошити, ручки, олівці, пенал, рюкзак… Це звичайний список покупок, який наприкінці літа складає кожна родина школяра.

Для дітей, особливо тих, які вчаться у молодшій школі, цей список джерело мрій, сподівань та натхнення. А для батьків? Не всі дорослі можуть знайти кошти на якісну канцелярію серед десятків інших щоденних потреб.

Особливо складним це завдання стає тоді, коли сім’я переживає втрату, вимушений переїзд, відновлюється після кризи чи намагається буквально заново побудувати своє життя. Тоді підготовка до нового навчального року – це вже не просто похід у магазин. Для мами, яка самостійно дбає про дітей, шукає роботу, оплачує оренду, проходить власний шлях відновлення чи справляється з горем, навіть частина знятих із сімейного бюджету витрат має значення.

Щорічна благодійна акція Карітасу України «Шкільний портфелик», яка цього року відбулась вже у 27-ме, направду не лише про- і для дітей. Разом із рюкзаком підтримку отримали родини: трохи менше витрат, трохи менше турбот і відчуття, що у складний момент «ти – не сама». Щоб побачити справжню цінність одного шкільного портфелика, пропонуємо подивитися не лише на дитину, яка одягає його на плечі, а й на маму, яка стоїть поруч.

Фастів

Цьогорічне літо було надзвичайно важким для Юлії. Вона не лише живе на Київщині, у Фастові, де постійно збивають ракети та дрони на підльоті до столиці, а також фіксуються прямі влучання. Юлія пережила особисту втрату – у липні її новонароджена донечка прожила лише місяць. Дівчинка мала вроджену ваду серця.

Попри важке емоційне випробування та переживання втрати Юлія мала продовжувати дбати про старшу доньку Олександру: бути поруч, забезпечувати її щоденні потреби та готувати до нового навчального року. Усе це вона робить самостійно.

Після складних місяців родина опинилася у непростій матеріальній ситуації. Тому витрати, які для багатьох сімей наприкінці літа є звичною частиною підготовки до школи, для Юлії зараз стали додатковим фінансовим навантаженням.

Цього року Олександра отримала «Шкільний портфелик» від Карітасу Фастів із необхідним приладдям. Для дівчинки це можливість розпочати навчальний рік з усім потрібним. А для Юлії – одна турбота, про яку цього разу вже не потрібно думати самій.

Рюкзак не може забрати біль втрати чи вирішити всі труднощі, з якими сьогодні живе родина. Але така конкретна допомога може хоча б трохи зменшити навантаження на маму в момент, коли їй одночасно потрібно проживати власне горе і залишатися опорою для своєї дитини.

Одеса

У березні цього року Валерія ухвалила непросте рішення – вивезти чотирьох дітей із Люботина на Харківщині. Через масовані атаки та постійну небезпеку залишатися вдома родина більше не могла. Новим містом для життя стала Одеса.

Для Валерії цей переїзд означав почати багато речей заново і водночас. Орендувати житло, оформити документи, купити найнеобхідніше, подбати про навчання та адаптацію дітей у незнайомому місті. І все це – з чотирма малими дітьми, наймолодша з яких ще немовля.

Цього навчального року десятирічний Назар та семирічний Ростислав уперше пішли до школи офлайн. Чотирирічна Єва почала відвідувати місцевий дитячий садок. Для дітей це новий етап, а для Валерії – ще більше щоденних завдань: нові маршрути, нові графіки, шкільні потреби і побут.

Підготувати до школи одночасно двох синів мамі допомогли в Карітасі Одеса. Для хлопців набори «Шкільного портфелика» – можливість прийти у нову школу підготовленими і мати все потрібне для навчання. А для Валерії – дві великі покупки, про які цього року не потрібно було думати самій.

Ця допомога не вирішує всіх викликів, перед якими сьогодні стоїть мама чотирьох дітей. Але вона зменшує хоча б частину щоденного навантаження. До вимушеного переїзду жінка працювала помічницею вихователя у дитячому садочку, за освітою вона кухарка-кондитерка. Зараз Валерія хоче повернутися до роботи та шукає можливості працевлаштуватися у сфері освіти.

Вона також планує скористатися програмою «Муніципальна няня», щоб поєднати роботу з доглядом за наймолодшою дитиною. Для Валерії це важливий крок до фінансової самостійності та більшої стабільності для всієї родини.

Дрогобич

Для мами семирічної Аліни останні роки стали часом непростих змін і відновлення. Через алкогольну залежність жінка багато місяців перебувала в реабілітаційному центрі «Назарет».

Дві її неповнолітні доньки мали можливість жити там з мамою і не відчувати розлуки, але цей період був складним для всієї родини. Мама проходила складне лікування та відновлення, а дівчатка важко переживали всі зміни.

Сьогодні мама Аліни завершила реабілітацію. Тепер перед нею інше, не менш важливе завдання – заново будувати стосунки з доньками. Вчитися бути поруч не формально, а щодня: слухати, підтримувати, проявляти турботу, проводити час разом і поступово повертати довіру.

Цього року Аліна пішла до другого класу і отримала від Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії «Шкільний портфелик» із необхідним приладдям. Для дівчинки це речі, потрібні для навчання. А для її мами – ще одна можливість подбати про доньку в дуже конкретний спосіб у період, коли родина вчиться бути разом по-новому.

У цій історії шкільний портфелик став частиною значно більшого процесу. Не лише підготовки дитини до нового навчального року, а поступового психологічного відновлення родини. Саме тому дуже цінно, що другий рік поспіль, окрім базового набору шкільного приладдя, кожен портфелик містив набір психологічної підтримки, який допомагає дітям справлятися з тривогою, стресом і наслідками життя в складних умовах.

***

У цих трьох історіях дуже різні обставини. Юлія переживає втрату дитини й сама виховує Олександру. Валерія будує нове життя в новому місті для себе і чотирьох дітей та шукає можливість повернутися до роботи. Мама Аліни пройшла реабілітацію і тепер крок за кроком відновлює стосунки з доньками.

«Шкільний портфелик» не може вирішити всіх труднощів цих родин, які продовжують жити і навчати дітей під час повномасштабної війни в Україні. Але він може зняти одну конкретну турботу з плечей мами: допомогти не обирати наприкінці літа між шкільним приладдям та іншими необхідними витратами, дати дитині можливість прийти до класу з усім потрібним, а родині – відчути підтримку саме тоді, коли власних сил і ресурсів бракує.

Незабаром ми підіб’ємо підсумки та оголосимо результати, адже цього року всеукраїнська акція завершена. Проте «Шкільний портфелик» обов’язково відбудеться у 2027-му. Дякуємо всім благодійникам, які роблять це можливим вже 28 років поспіль.