адвокація Архіви - Сторінка 3 з 3

Ініціювання публічного діалогу для соціальної реформи

Posted on 29.02.2016 by csm_admin

29.02.2016, Україна

З жовтня 2015 року до лютого 2016 року, Бюро соціальних та політичних розробок, член Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики при Науково-дослідному інституті Праці та зайнятості населення Міністерства соціальної політики та НАН України, реалізувала проект «Ініціювання публічного діалогу для соціальної реформи» за підтримки Проекту Європейського союзу «Civil Society. Dialogue for progress».

Метою проекту було сприяння процесам реформування системи надання соціальних послуг шляхом забезпечення громадського обговорення основних завдань реформи та проектів нормативно-правових документів, які зареєстровані у Верховній Раді України.

За результатами проекту виконані наступні завдання:

Зміцненно комунікації між ключовими стейк-холдерами системи соціального захисту завдяки проведенню широкого громадського обговорення реформи соціальних послуг, у тому числі змін до нової редакції Закону України «Про соціальні послуги» (зареєстровано у ВРУ № 3143 від 18.09.2015) та бюджетного законодавства;

Спільно з представниками Міністерства соціальної політики та експертами недержавних організацій обговорено зміни до нової редакції ЗУ «Про соціальні послуги»;

Розробленно моделі фінансування соціальних послуг в умовах децентралізації;

Ініційовано публічне обговорення негативних впливів децентралізації на систему соціальних послуг – зокрема нещодавно прийнятий закон 2984 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг», за підсумками якого розроблено зміни до Закону України «Про свободу пересування»; законопроект зареєстрований у ВРУ під номером 3833;

Розпочато роботу з підготовки нової «Стратегії розвитку системи надання соціальних послуг».

В рамках проекту обговорено серед широкого загалу експертів презентації, які стосуються різних питань реформування соціальної сфери, зокрема, системи надання соціальних послуг:

«Реформування системи надання соціальних послуг в умовах децентралізації: Модель надання соціальних послуг у територіальній громаді»;

«Стратегія розвитку системи надання соціальних послуг: питання розробки»;

«Реформа соціальної сфери в Україні»;

«Система надання соціальних послуг та нормативне регулювання»;

«Зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України: шлях до розвитку системи надання соціальних послуг».

Розроблено та обговорено проекти нормативно-правових актів та аналітичні документи:

Аналітика щодо змін внесених до ЗУ «Про свободу пересування» законом 2984;

Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (щодо надання притулку бездомним особам);

Нова редакція Закону України «Про соціальні послуги»

Пропозиції щодо плану реформування соціальних послуг;

Підходи до розробки «Стратегії реформування соціальних послуг до 2022 року»;

Проблеми фінансування соціальних послуг в умовах децентралізації.

Підведено підсумки 2-річної діяльності по зміні системи надання соціальних послуг в Україні

Posted on 15.09.2014 by csm_admin

15.09.2014, Україна
Завершився проект Карітасу України, метою якого було формування нормативно-правового поля для створення можливостей фінансування за рахунок бюджетних коштів соціальних послуг, що їх надають громадські та благодійні організації в Україні. Така діяльність тривала 2 роки і фінансово була забезпечена Карітасом Німеччини.

«Про реформу системи надання соціальних послуг в Україні говорять давно, однак досі не вироблено цілісних і послідовних підходів до вирішення стратегічних питань подальшого соціального розвитку країни. Якщо на початку нашого проекту у 2012 році мова йшла про створення сприятливих умов для державного фінансування проекту «Домашня опіка», то майже дворічна діяльність у цьому напрямку показала, що необхідно змінювати загалом підходи до функціонування соціальної сфери в Україні.

Відтак наша лобістська група мала перед собою амбітну мету: демонополізацію надання соціальних послуг державними структурами і створення умов та механізмів функціонування ринку у сфері соціального захисту населення, зокрема, благодійними організаціями», – розповідає керівник лобістської групи Дзвенислава Чайківська.

Для цього спочатку було проведено ґрунтовний аналіз медико-соціального і юридичного поля діяльності, а потім лобістська група Карітасу України активно включилась у процес зміни і вдосконалення вітчизняної системи надання соціальних послуг для вразливих категорій населення, також медичної системи і страхового сектору.

Додатково впродовж 2013 року регіональні організації Карітасу України в Одесі, Коломиї та Нововолинську впроваджували спеціальний проект для створення механізмів ефективної підтримки вразливих груп населення та медико-соціальних інституцій в малих містах України.

Сьогодні в Україні є цілий комплекс проблем у сфері надання соціальних послуг, серед них насамперед:
•   недосконалість законодавчої бази, якою регламентується низка питань галузі;
•   недостатня якість та ефективність послуг;
•   соціальна несправедливість;
•   низький рівень адресності послуг;
•   високі адміністративні витрати;
•   недостатня прозорість, практична відсутність системи стандартів;
•   невідповідність мережі бюджетних установ у сфері надання соціальних послуг її повноваженням;
•   багаторівнева ієрархія мережі бюджетних установ;
•   недофінансування установ у сфері надання соціальних послуг;
•   низька ефективність механізму кошторисного фінансування, не пов’язаного з результатами діяльності бюджетних установ у сфері надання соціальних послуг;
•   відсутність правової регламентації діяльності адміністрації бюджетної установи щодо розпорядження доходами від підприємницької діяльності, що призводить до неефективного використання цих коштів;
•   обмеження права споживача соціальних послуг на вибір постачальника послуг тощо.

За таких умов вдосконалення вітчизняної системи надання соціальних послуг для вразливих категорій населення є пріоритетом роботи Карітасу України, – адже це є ефективним інструментом подолання соціальної несправедливості в Україні.

Впродовж здійснення 2-річного проекту Карітас України очолив Координаційно-експертну раду (КЕР) з питань соціальної політики при Центрі перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та Національній академії України, увійшов в Підкомітет з реформування системи соціальних послуг при Комітеті з питань формування державної політики у сфері надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, бездомним громадянам, іншим соціально вразливим верствам населення. Ведеться тісна співпраця з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством соціальної політики, Міністерством економіки, Міністерством освіти, Адміністрацією Президента України, Академією медичних наук України, Інститутом післядипломної освіти ім. Шупика, Інститутом стратегічних досліджень, ВГО «Ліга сприяння розвитку паліативної і хоспісної допомоги», з громадським об’єднанням «Червоний Хрест», Комітетом Ветеранів України та іншими профільними структурами.

Представники лобістської групи Карітасу України є постійними учасниками засідань Громадської ради при Мінсоцполітики, робочої групи Революційного пакету реформ, засідань міжнародних організацій Бюро гуманітарної допомоги Європейської Комісії (ЕСНО) та ВООЗ в Україні.

На час завершення лобістського проекту:
•   «Закон про соціальні послуги» повністю опрацьований експертами, проведено громадське обговорення, підготовані інфограми та всі необхідні документи для включення у порядок денний засідання Верховної ради і голосування
•   зареєстровано Верховною Радою України проект «Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підтримки діяльності благодійних організацій» (№ реєстрації 4176а від 26.06.2014) та повинен бути проголосований на 4-й сесії VII скликання ВРУ
•   внесено пропозиції до редакції Закону України «Про соціальні послуги» (об’єднує два базових закони, які регулюють питання надання соціальних послуг, а саме: «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» та «Про соціальні послуги»
•   підготований законопроект і проведено громадські слухання «Про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо діяльності Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України та порівняльна таблиця норм діючого закону і пропозицій змін
•   підготований законопроект «Закону про гуманітарну допомогу» був поставлений у порядок денний 4 сесії VII скликання ВР, проте не набрав голосів і був відхилений
•   опрацьовано і передано директору Департаменту соціальних послуг пакет змін та доповнень до діючого законодавства в сфері надання соціальних послуг
•   комплексні пропозиції для реформування соціальної сфери та передані Прем’єр-міністру України Арсенію Яценюку
•   запропоновано зміни та доповнення до Бюджетного кодексу України, які пов’язані з новою редакцією Закону про соціальні послуги, що передано профільному комітету Верховної Ради України та Міністерству соціальної політики.
•   здійснено переклад проекту «Закону про гуманітарну допомогу» на англійську мову, оскільки є дуже велике зацікавлення міжнародних організацій, які здійснюють гуманітарні місії в Україні до функціонування Комісії та механізму надання/отримання гуманітарної допомоги, особливо в умовах неоголошеної війни в Україні
•   проведено низку круглих столів та громадських обговорень законодавчих змін за участі представників благодійних і громадських організацій, депутатів Верховної ради, чиновників, профільних експертів, громадськості.

У Верховній Раді України відбувся круглий стіл на тему дискримінації виборчих прав громадян України, які перебувають за кордоном

Posted on 16.04.2014 by csm_admin

16.04.2014, Україна
15 квітня в конференц-залі Верховної Ради України відбувся круглий стіл на тему «Шляхи усунення дискримінації виборчих прав громадян України, які перебувають за кордоном». Захід було проведено з ініціативи керівника Міграційної служби Карітаус України та народного депутата України, заступника голови Комітету з питань європейської інтеграції Олега Панькевича.

За даними ООН серед 70 млн. мігрантів різних національностей, що нараховується у світі, частка українців у їх складі вражаюча – понад 10%, що складає приблизно 8 млн. осіб. Але це лиш офіційне число, насправді ж кількість українських мігрантів значно більша і ще більш суттєво зростає під час сезонних міграційних піків. У середньому, загальна чисельність громадян України, які постійно перебувають за кордоном становить приблизно 25% населення.

Під час круглого столу відбулось обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення голосування за кордоном» №4595. У вступному слові модератори заходу Олег Панькевич та Григорій Селещук відзначили, що прийняття цього законопроекту є дуже важливим для захисту виборчих прав українців за кордоном.

Григорій Селещук розповів, що наступним кроком після ухвалення цього документа повинен бути законопроект, що стосується дистанційного голосування: «У світовій практиці є поштове, електронне голосування. Забезпечення цих можливостей – це черговий крок на шляху до реалізації волевиявлення кожного українця».

Голова Асоціації українців регіону Мурсія (Іспанія) Лариса Понамаренко розповіла, що відстань від їй місця проживання до найближчої виборчої дільниці у Малазі (Іспанія) становить 460 км. «Сама ж дільниця, яка розміщена в нашому консульстві, не вміщує всіх охочих проголосувати. У 2012 р. у нас проголосувало 1200 виборців, цього року ми внесли у список виборців ще 1200 осіб. Дільниця ж розташована на другому поверсі житлового будинку – це створює дуже багато незручностей. За останні два тижні в Мурсії я зібрала близько тисячі підписів з проханням відкрити у нас окрему дільницю», – зазначила Лариса Пономаренко.

Під час круглого столу у Верховній раді також порушувалось питання внесення змін до законів про вибори стосовно внесення змін до списку виборців у день голосування. З цією ідеєю виступив заступник голови центральної Спілки українців Німеччини Олексій Ємеляненко. «Ми мали прецедент, – розповів громадський діяч, – коли на виборах у 2010 р. можна було вносити зміни до списків у день голосування, і того року у Франкфурті-на-Майні проголосувало 860 українців. У 2012 р., коли остаточне внесення змін можна було зробити лише за шість днів до голосування, у нас проголосувало 340 людей. Норма, коли людина у той самий день матиме можливість бути включеним у списки виборців – вирішить 80% питань права голосу українців за кордоном».

Також на зустрічі учасники обговорювали питання створення нових виборчих дільниць для голосування українських мігрантів, адже через невелику кількість дільниць значно ускладнено процес волевиявлення.

У законопроекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення голосування за кордоном» пропонується збільшити кількість виборчих дільниць. Для цього необхідно звернення українських громадських об’єднань «на основі не менше як 500 клопотань громадян України про відкриття виборчої дільниці за місцем їх компактного проживання в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці».

В Міністерстві соціальної політики України відбулось громадське обговорення нової редакції Закону України «Про соціальні послуги»

Posted on 10.02.2014 by csm_admin

10.02.14, Україна
8 лютого в Міністерстві соціальної політики України відбулось громадське обговорення нової редакції Закону України «Про соціальні послуги». Це суттєвий і важливий крок у реформі системи надання соціальних послуг в Україні, до якого активно залучений Карітас України.

Ініціаторами обговорення нової редакції закону виступили Департамент соціальних послуг Міністерства соціальної політики, Координаційно-експертна рада з питань соціальної політики Центру перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики (далі – МСП) та Національної академії наук (далі – НАН) України, Підкомітет з реформування соціальних послуг Комітету з питань формування державної політики у сфері надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, безпритульним громадянам, іншим соціально вразливим верствам населення Громадської ради при МСП. В громадських слуханнях прийняло участь більш ніж 30 представників недержавних і міжнародних організацій, міжнародних проектів, серед них Карітас України.

Про реформу системи надання соціальних послуг в Україні загалом говорять давно, однак досі не вироблено цілісних і послідовних підходів до вирішення стратегічних питань подальшого соціального розвитку країни. Карітас України активно долучився до цього процесу у 2012 році: спочатку ми провели грунтовний аналіз медико-соціального і юридичного поля діяльності, а потім активно включились у процес зміни і вдосконалення вітчизняної системи надання соціальних послуг для вразливих категорій населення.

В «Стратегії подолання бідності», яка була затверджена Указом Президента України ще 15 серпня 2001 року, були визначені основні напрямки реформи:
1.   поглиблення адресності державної соціальної допомоги;
2.   окремі пільги населенню має бути замінено на соціальні послуги;
3.   перехід від бюджетного фінансування відповідних державних установ до програмного фінансування на конкурсних засадах громадських організацій, які надаватимуть такі послуги;
4.   здійснення передачі органам місцевого самоврядування повноважень щодо планування, фінансування та організації надання соціальних послуг.

Ці чотири пункти є базовими для перетворення пострадянського соціального захисту, що досі панує в Україні, в сучасну систему надання соціальних послуг. У 2003 році Верховна Рада України прийняла Закон України «Про соціальні послуги», який став базовим для реалізації завдань щодо розвитку системи надання соціальних послуг, але жоден з цих чотирьох пунктів не було виконано і досі сфера соціального забезпечення в відстає від реалій українського суспільства на декілька десятків років.

Серед сьогоднішніх проблем у сфері надання соціальних послуг слід виділити насамперед недосконалість законодавчої бази, якою регламентується низка питань галузі, також недостатня якість та ефективність послуг, соціальна несправедливість, низький рівень адресності послуг, високі адмініс¬тративні витрати, недостатня прозорість, практична відсутність системи стандартів, невідповідність мережі бюджетних установ у сфері надання соціальних послуг її повноваженням, багаторівнева ієрархію мережі бюджетних установ, недофінансування установ у сфері надання соціальних послуг, низька ефективність механізму кошторисного фінансування, не пов’язаного з результатами діяльності бюджетних установ у сфері надання соціальних послуг, відсутність правової регламентації діяльності адмініс¬трації бюджетної установи щодо розпорядження доходами від підприємницької діяльності, що призводить до неефективного використання цих коштів, обмеження права споживача соціальних послуг на вибір постачальника послуг тощо.

У 2007 році була схвалена «Концепція реформування системи соціальних послуг», яка передбачала реалізацію 4-х базових завдань. «Концепція реформування системи соціальних послуг реалізована не в повному обсязі внаслідок відсутності законодавчого регулювання питань, зокрема, щодо формування соціального замовлення, визначення потреб адміністративно-територіальної одиниці у соціальних послугах, їх видах та обсягах, планування та надання соціальних послуг з урахуванням визначених потреб і запровадження стандартизації зазначених послуг», – власне так було зазначено в «Стратегії реформування системи надання соціальних послуг», яка затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2012 р. № 556-р, яким також було скасовано Концепцію.

Зараз реформа системи надання соціальних послуг продовжується. Протягом 2012-2013 років Міністерством соціальної політики було прийнято низку нормативно-правових документів, які сприяють роздержавленню та підвищують ефективність соціальних послуг, ведеться обговорення впровадження соціального замовлення та широкого залучення недержавних організацій в якості надавачів соціальних послуг.

Під час виступів на громадському обговоренні нової редакції Закону України «Про соціальні послуги» 8 лютого учасники зазначили, що в сфері надання соціальних послуг діє розгалужена система державних і комунальних установ та закладів (Центри соціальних послуг для сім’ї, дітей та молоді, Територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг)) і їх діяльність регулюється двома законами: «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» та «Про соціальні послуги». Важливим завданням реформи є об’єднання цих двох Законів в один, але це не основне завдання – найбільш важливим є нормативне закріплення реформи, а саме:
–          забезпечення рівності усіх надавачів соціальних послуг незалежно від форм власності;
–          забезпечення інтересів отримувачів соціальних послуг;
–          активне включення у процес визначення потреб, оцінку якості та моніторинг надання соціальних послуг представників отримувачів соціальних послуг та недержавних надавачів.

«Нова редакція Закону «Про соціальні послуги» буде зорієнтована на виконання завдання реформування соціальної сфери, а також буде враховувати найкращі надбання діючого законодавства. Протягом всієї розробки проекту Закону до роботи активно були залучені Карітас України та інші недержавні та міжнародні організації – відтак в новій редакції враховано пропозиції та найкращих досвід ефективних надавачів соціальних послуг та справжні потреби отримувачів», – зазначає Дзвенислава Чайківська, керівник лобістської групи Карітасу України.

Учасники Громадського обговорення нової редакції Закону України «Про соціальні послуги» підтримали зусилля Міністерства соціальної політики щодо реформування системи надання соціальних послуг і залучення недержавних надавачів соціальних послуг та об’єднань отримувачів на етапах визначення потреб, оцінки якості та надання соціальних послуг. 12 лютого вирішено провести робоче засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики Центру перспективних соціальних досліджень МСП та НАН України для врахування пропозицій, які були озвучені під час засідання 8 лютого. Після цього законопроект буде передано в Департамент соціальних послуг Міністерства соціальної політики.

Лобістська група Карітасу України реформує нормативно-правову базу надання соціальних послуг для вразливих категорій населення

Posted on 20.12.2013 by csm_admin

20.12.13, Україна
Дзвенислава Чайківська з 1999 року є частиною команди Карітасу України. У минулому вона була лікарем функціональної діагностики і головним лікарем однієї з львівських міських поліклінік. Пані Дзвенислава зініціювала, розвинула та координувала впродовж багатьох років проект «Домашня опіка», а останні 1,5 роки вона очолює лобістську групу Карітасу України.

Про лобізм та адвокацію інтересів вразливих категорій населення України і зміну системи надання соціальних послуг для таких людей – читайте в інтерв’ю з Дзвениславою Чайківською.

Пані Дзвениславо, розкажіть, будь ласка, про розвиток лобістського проекту і в чому саме він полягає зараз?
Наш лобістський проект діє з червня 2012 року і складався з кількох етапів.

І-етап тривав три місяці і був спрямований на те, що б оцінити ситуацію в Україні щодо надання медико-соціальних послуг в Україні, а саме: яка є потреба, як ця потреба задовольняється і хто працює на цьому ринку послуг. Іншим питанням, яке стояло перед нами – це оцінка нормативно-правової бази для надання послуг в Україні. На цьому етапі було проведено аналіз медико-соціального і юридичного поля діяльності і визначені завдання для наступної діяльності лобістської групи.

ІІ етап триває 9 місяців, за цей лобістська група здійснювала роботу у трьох основних площинах:

презентація «Домашньої опіки», як моделі Карітасу України на різних рівнях (місцевих, національному, міжнародному) та розширення спектру діяльності у сфери паліативної допомоги, роботи з неповносправними, кризовими дітьми тощо;
налагодження співпраці з громадськими організаціями та державними інституціями, що мала за мету сформувати потужну впливову силу громадянського суспільства для подальшого впливу на владні структури;
формування нормативно-правової бази для досягнення основної цілі проекту.

Що в кінцевому результаті повинна досягти ця робота?

Кінцевим результатом має стати зміна і вдосконалення вітчизняної системи надання соціальних послуг для вразливих категорій населення.

Ціль дуже амбітна, але наскільки вдається видозмінювати національну систему надання соціальних послуг? Чи не легше починати такі зміни з регіонів?
Ні, не легше і почасти навіть неможливо. На регіональному рівні наші організації (примітка – Карітас України налічує близько 20 регіональних організацій у 8 областях України) досягли у діалозі з владою всього, що могли в міру своєї відмінної репутації та професійності. Прийшов час змінювати систему «згори», зокрема, задля фінансування соціальних послуг громадянам України, які перебувають у кризі, саме відповідальною за них державою.

І Вам вдається бути почутими міністерствами, відомствами, комітетами Верховної Ради України?
Так, Карітас України очолив Координаційно-експертну раду (КЕР) з питань соціальної політики при Центрі перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та Національній академії України, також ми входимо в Підкомітет з реформування системи соціальних послуг при Комітеті з питань формування державної політики у сфері надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, бездомним громадянам, іншим соціально вразливим верствам населення.

Тісно співпрацємо з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством соціальної політики, Академією медичних наук України, Інститутом післядипломної освіти ім. Шупика, Інститутом стратегічних досліджень.

Нещодавно от, 11 жовтня, підписано Меморандум про спільну діяльність у сфері паліативної і хоспісної допомоги з ВГО «Ліга сприяння розвитку паліативної і хоспісної допомоги» та з Громадським Об’єднанням «Червоний Хрест». А 1 листопада міжвідомча робоча група «Гідне старіння» за ініціативи Карітасу України, до якої увійшли представники Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ), Міністерство економіки, Міністерство освіти, Адміністрація президента, Профільного комітету Верховної Ради, Комітету Ветеранів України.

Які конкретно зміни до нормативно-правової бази запропоновано і внесено Карітасом України?

1. Участь у розробці «ідеальної» моделі системи надання соціальних послуг, як альтернатива існуючій системі. Запропонована модель передбачає необхідність внесення змін до низки нормативних актів, зокрема Закону України «Про соціальні послуги» та Бюджетного Кодексу України.

Результатом стало те, що Міністерство соціальної політики України схвально оцінило подану модель та на основі рекомендацій КЕР і внесло зміни у законопроект «Про соціальні послуги» та зміни до Бюджетного Кодексу. Були враховані та закріплені наступні рекомендації:

– благодійні організації отримають право на пряме фінансування з державного бюджету України, що на даний час є навіть теоретично неможливим;
– нова редакція Закону України «Про соціальні послуги» закріплює принцип добровільності вибору надавача соціальних послуг, гнучкості системи відповідно до потреб споживачів соціальних послуг, передбачає створення реєстру суб’єктів соціальних послуг, застосування диференційованого підходу щодо оплати соціальних послуг та інше.

2. Критичний аналіз з метою усунення недоліків постанови Кабміну від 29 квітня 2013 року №324 «Про затвердження Порядку здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів», який був представлений на круглому столі 16 травня за участю неурядових організацій та представників міністерств і відомств.

3. Створення концепції Єдиного соціального Реєстру України, який би вмістив повні відомості про одержувачів та надавачів соціальних послуг, їхні потреби та територіальну приналежність, а також спектр послуг, які надають акредитовані надавані послуг.

Нашу концепцію взято до уваги та Постановою Кабінету Міністрів України «Про створення єдиного інформаційного середовища соціальної сфери та забезпечення обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади» від 11 вересня 2013 р. № 718 та запроваджено експериментально в 2 областях України (Київській та Вінницькій) по апробації Реєстру.

4. Внесено пропозиції до МОЗ про необхідність закріплення на законодавчому рівні спеціальності «Паліативна допомога» та опрацювати термінологію і основні положення, – що вже зареєстровано, як Наказ МОЗ України №41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні» від 21.01.2013.

5. Проведена велика робота на національному рівні та на рівні громад щодо запровадження таблетованих форм морфіну та забезпечення доступності до знеболення. І вже прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 2013р. № 333 «Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів».

Цей список можна продовжувати і надалі, але основна думка така: коли спеціалісти з громадського та державного сектору об’єднуються з метою вдосконалення дійсної системи надання соціальних послуг – успішність, звісно, є!

У Верховній Раді за участі Карітасу України відбулися слухання щодо законопроекту про зовнішню трудову міграцію

Posted on 29.11.2013 by csm_admin

29.11.13, Україна
Днями у Комітеті Верховної Ради з питань європейської інтеграції відбулися слухання на тему “Нормативне регулювання зовнішньої трудової міграції в контексті євроінтеграції”. До участі у слуханнях долучився Григорій Селещук, директор Міграційної служби Карітасу України.

Протягом більш як 10 років Карітас України втілює проекти допомоги репатріації та реінтеграції українських трудових мігрантів, діє мережа консультативних центрів протидії і надання допомоги жертвам торгівлі людьми. Також нещодавно завершено 3-річний проект опіки дітьми мігрантів, проводяться дослідження міграційних процесів, лобіюються законодавчі зміни, спрямовані на захист прав та інтересів українських мігрантів. Карітас України відтак є фактично лідером у наданні комплексної і кваліфікованої допомоги українським трудовим мігрантам.

За даними експертів Світового Банку Україна належить до п’ятірки країн, що є сьогодні основними донорами мігрантів у світі. Офіційні статистичні показники коливаються від 3 до 4,5 млн. українських трудових мігрантів, неофіційні вказують на кількість в 15 млн. українських трудових мігрантів. Міграція українців стала загальноприйнятою реальністю, про яку усі знають і широко обговорюють, проте не надають цьому належної уваги.

65-70% мігрантів, особливо на Західній Україні, – це жінки, а цей факт ще більше посилює негативні наслідки міграції: послаблюються сімейні зв’язки, погіршується демографічна ситуація, змінюються гендерні ролі у сім’ї та суспільстві. Особливо від міграції батьків страждають діти, які важко переживають вимушену розлуку, позбуваються повноцінного виховання і турботи.

Учасники зустрічі у Києві обговорили результати парламентських слухань “Українська трудова міграція: стан, проблеми та шляхи їх вирішення”, розглянули перспективи ухвалення законопроекту “Про зовнішню трудову міграцію” та основні проблемні питання у галузі трудової міграції, що потребують правового регулювання.

До участі у слуханнях було залучено представників Міністерства соціальної політики України, Міністерства доходів і зборів України, народних депутатів, науковців, церковних діячів, голів громадських об’єднань українців за кордоном. Нагадаємо, дещо раніше Карітас України ініціював національну дискусію та процес створення механізмів для реалізації виборчих прав громадянами України, що перебувають за кордоном.

Розповідає Григорій Селещук: «Що було особливо цікавим і цінним на цій зустрічі – дискусія щодо шляхів забезпечення сприятливих умов для зворотної міграції та реінтеграції трудових мігрантів в українське суспільство. Слід зазначити, що станом на сьогодні в Україні такі послуги для мігрантів надає лише Карітас України і завдяки такій роботі сотні трудових мігрантів повернулись на Батьківщину та відновили сімейні стосунки, самореалізувались. Так само якщо говорити про опіку дітьми трудових мігрантів, протягом останніх 3 років ми допомагали майже 1500 таких потребуючих дітей.

Також на мою думку важливим є аспект роботи дипломатичних і консульських установ за кордоном у сфері забезпечення прав та інтересів трудових мігрантів. Саме Карітас завдяки своїй міжнародній структурі (примітка Карітас Інтернаціоналіс – це глобальна конфедерація з 165 організацій, що працюють у майже 200 країнах світу) заручений підтримкою і співпрацею з такими установами. Відтак хто, якщо не ми, повинен займатись формуванням нормативного регулювання зовнішньої трудової міграції в контексті євроінтеграції?».

З проектом Закону України “Про зовнішню трудову міграцію” Ви можете ознайомитись тут.

Реформуючи законодавство

Posted on 24.05.2011 by csm_admin

В Україні прийнято законопроект про благодійництво
25.05.2011
Верховна Рада 17 травня у першому читанні ухвалила за основу проект Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» № 6343. За таке рішення проголосували 238 народних депутатів.

«Народні депутати сьогодні зробили важливий крок, проголосувавши за законопроект про благодійництво. Як відомо, у світовому рейтингу благодійності Україна займає 150 місце серед 153 країн. Прийнятий законопроект покликаний залучити максимальну кількість українців до вирішення соціальних проблем країни, об’єднувати зусилля та капітали для гуманітарного розвитку країни», – підкреслив Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень.

Цей законопроект дуже важливий в умовах фінансової кризи і неефективного бюджетного фінансування соціальних закладів. Законопроект дає можливість залучити приватні кошти для вирішення соціальних, суспільно важливих проблем.

Метою законопроекту є забезпечення сприятливих умов для утворення і діяльності благодійних організацій, захисту прав благодійників та набувачів благодійної допомоги.

Законопроект передбачає ліквідацію основних перепон на шляху до благодійництва: надзвичайно складна, забюрократизована процедура реєстрації благодійної організації чи фонду; територіальні обмеження, які міжнародна спільнота давно визнала незаконними; важка процедура оформлення та передачі благодійної пожертви.

Довідка:

Законопроект «Про благодійництво» № 6343 був поданий на розгляд Верховної Ради народними депутатами Юлією Льовочкіною, Олександром Фельдманом, Олегом Зарубінським та Лесею Оробець 26 квітня 2010 року. УНЦПД, який з 2008 року бере участь у робочій групі по реформуванню благодійного законодавства, долучився до розробки цього законопроекту. Проект закону підтриманий одинадцятьма найбільшими благодійними фондами України. На сьогодні в Україні діє Закон «Про благодійництво і благодійні організації», ухвалений у 1997 році.

Взято з http://blagozakon.org.ua/?p=1716#more-1716

Благодійників чекають зміни в українському законодавстві

Posted on 21.02.2011 by csm_admin

Закон про благодійництво

21.02.2011

17 лютого Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності підтримав законопроект “Про благодійництво та благодійні організації” (№ 6343), і рекомендував розглянути його у першому читанні на сесії ВРУ. І хоча висновок Головного науково-експертного управління апарату ВРУ був негативний, представникам громадськості та автору законопроекту – депутату Олександру Фельдману – вдалося переконати членів комітету
підтримати документ.

За підтримку проекту закону проголосували Петро Ющенко, Василь Деревляний, Володимир Яворівський, Вікторія Дем’янчук. Не підтримали законопроект Михайло Косів і Ярослав Кендзьор.

На необхідності швидкого ухвалення законопроекту “Про благодійництво та благодійні організації” (№6343) наголосили представники благодійних фондів: Олександр Максимчук (голова правління Міжнародного благодійного фонду “Україна 3000”), Андрій Васькович (президент Міжнародного благодійного фонду “Карітас України”), Віктор Лях (голова Правління Українського форуму благодійників).

Як зазначив Максим Лациба (керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень), робоча група готова розглянути всі поправки до законопроекту і по можливості врахувати їх при підготовці законопроекту на друге читання.

Наразі завданням №1 – внесення законопроекту “Про благодійництво та благодійні організації” (№6343) на розгляд сесії Верховної Ради.

Нагадаємо, що проект Закону України “Про благодійництво та благодійні організації” (№ 6343) був розроблений за участю Українського незалежного центру політичних досліджень і Мережі розвитку європейського права та поданий народними депутатами Юлією Льовочкіною, Олександром Фельдманом, Олегом Зарубінським та Лесею Оробець.

Законопроект має на меті забезпечити сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій, захисту прав благодійників та набувачів благодійної допомоги. Це дозволить залучити більшу кількість громадян та бізнес-кампаній до вирішення суспільно важливих проблем.

Зазначимо також, що експерти Українського незалежного центру політичних досліджень, Центру громадської адвокатури та Мережі розвитку європейського права не погоджуються із зауваженнями ГНЕУ, які несуть негативні наслідки для благодійної діяльності та дискримінацію для благодійних організацій. Висновки ГНЕУ не сприяють підвищенню прозорості благодійної діяльності та залученню додаткових ресурсів.

За матеріалами порталу “Громадський простір”.

Меморандум благодійників України

Posted on 11.06.2010 by csm_admin

Благодійники України об’єдналися заради розвитку благодійності
16.06.2010

Найвпливовіші благодійні фонди України, у тому числі й Карітас України, підписали «Меморандум благодійників України» на підтримку законопроектів «Про благодійництво та благодійні організації» та «Про внесення змін до

деяких законів України (щодо зменшення податкового навантаження на набувачів благодійної допомоги)».

Вперше найбільші благодійні фонди України об’єдналися задля спрощення реєстрації та адміністрування благодійних організацій; підвищення контролю благодійників за використанням наданої ними допомоги; запровадження нових інструментів благодійництва, а також зменшення податкового навантаження на отримувачів благодійної допомоги.

Ця подія об’єднання, як зазначають організатори заходу, має стратегічне значення та вплив на поліпшення сфери добрих справ та милосердя в Україні. Адже та ситуація, яка є сьогодні в Україні, гальмує позитивний розвиток цього процесу. Наприклад, щоб зараз створити благодійну організацію в Україні набагато складніше і дорожче, ніж бізнес-компанію. Строки реєстрації в середньому довші в 15 разів, а вартість послуг з реєстрації всеукраїнських благодійних організацій удвічі-утричі вища, ніж для господарських товариств. Крім того, людина-інвалід, отримуючи у подарунок від будь-якої юридичної особи інвалідний візок, має сплатити за це податок у розмірі 15% від вартості візка. А молода талановита людина, отримуючи благодійну підтримку для участі в міжнародному конкурсі та гідному представленні Україні у світовій спільноті, має так само сплатити за це податки.

Свій підпис під текстом Меморандуму поставив президент Карітасу України Андрій Васькович. Керівник Карітасу України позитивно оцінив ініціативу, оскільки прийняття законодавчих змін стане важливим кроком вперед по введенню європейських стандартів у діяльності благодійних організацій. «Меморандум став результатом згуртованої дії неурядових організацій України, отже це свідчить про поступове зростання ролі третього сектору в житті країні», – додав Андрій Васькович.

До підписання Меморандуму також долучилися: Фонд Східна Європа, Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України», Міжнародний фонд «Відродження», Фонд Віктора Пінчука, Фонд Олександра Фельдмана, Благодійний фонд «Україна 3000», Фонд Арсенія Яценюка «Open Ukraine», Фонд Олени Франчук «АнтиСНІД», Фонд Братів Кличків, Фонд Святослава Вакарчука «Люди Майбутнього».

На церемонії підписання Меморандуму виступили народні депутати – одні із суб’єктів подання законопроектів – Олександр Фельдман та Олеся Оробець. Окрім них проекти законів підписали Юлія Новікова та Олег Зарубінський.

У своєму виступі пані Оробець зазначила, що оподаткування благодійної діяльності – немов податок на любов, податок на доброту, який є, напевно, найжорстокішим в нашій податковій системі. «Політикам потрібно ще довго вчитися у благодійників служити людям, – додала пані Оробець. – А допоки ми можемо самі послужити благодійникам. Просто зробивши так, щоб вони могли легше, швидше і більше творити добро через допомогу в просуванні законопроектів».

Олександр Фельдман звернувся до кожного потенційного благодійника, тобто до кожного громадянина України, із закликом починати жертвувати невеликі кошти. «Благодійництво – це одна гривня, це добрий погляд, це хороша розмова, це моральна підтримка, це спроба якось допомогти людині», – продовжив він. Також пан Фельдман наголосив, що без участі ЗМІ, які формують настрій та погляд населення країни, розвиток благодійництва майже неможливий.

Після заходу стало відомо, що Комітет ВРУ з питань духовності та культури на своєму засіданні одностайно підтримав законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо зменшення податкового навантаження на набувачів благодійної допомоги)» (№6344 від 26.04.2010).

Благодійники сподіваються, що ще до кінця цієї сесії або, в крайньому випадку, на початку наступної всі 450 народних обранців віддадуть свій голос за їхні законодавчі зміни. Адже останні, як зазначають меценати, мають на меті не зниження витрат благодійних фондів, а збільшення кількості адресатів благодійної допомоги.

Меморандум буде оприлюднений в мережі Інтернет та відкритий для підписання всіма зацікавленими благодійниками.

При написанні статті використовувалися матеріали порталу ГУРТ.

Проект Закону України

Posted on 02.07.2009 by csm_admin

инструмент

Громадські слухання щодо законопроекту «Про протидію торгівлі людьми»
01.07.2009

Представники Карітас України 30 червня взяли участь у обговоренні проекту Закону України «Про протидію торгівлі людьми». Громадські слухання організували Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту спільно з Координатором проектів ОБСЄ в Україні.

У обговоренні проекту Закону України «Про протидію торгівлі людьми» взяли участь близько 70 представників центральних органів виконавчої влади, Верховної Ради України, громадських організацій та засобів масової інформації. Карітас України представляли Оксана Устинова – національний координатор міграційних програм і Наталія Ковалів – координатор проекту СОATNET.

Проблема протидії торгівлі людьми залишається актуальною та, на жаль, не вирішується повною мірою. Зокрема, у доповіді Державного департаменту США про торгівлю людьми за підсумками 2008 року Україна знову переведена до контрольного списку другої групи.

Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту ініціювало розробку проекту комплексного Закону прямої дії, який враховує міжнародні норми та стандарти, обумовлені Планом дій ОБСЄ з протидії торгівлі людьми. Проект Закону України “Про протидію торгівлі людьми” складається з десяти розділів та шістдесяти шести статей.

Спираючись на міжнародні стандарти і кращі практики регіону ОБСЄ, законопроект пропонує систему механізмів із запобігання торгівлі людьми, боротьби з цим та пов’язаними злочинами, а також допомоги постраждалим.

Серед нововведень, запропонованих законопроектом, – створення механізму Урядового уповноваженого для посилення міжвідомчої координації зусиль та виділення адекватних ресурсів для протидії торгівлі людьми, а також незалежного механізму моніторингу; введення відповідальності за свідоме використання результатів експлуатації постраждалих від торгівлі людьми і відповідальності юридичних осіб; розбудова сталої державної системи допомоги українцям, іноземцям та особам без громадянства, які стали жертвами торгівлі людьми.

Наталія Ковалів виступила з роз’ясненнями деяких стандартів і норм міжнародних інструментів з протидії торгівлі людьми, а також пояснила важливість зазначених в законопроекті методів боротьби з торгівлею людьми. Оксана Устинова під час виступу підкреслила необхідність чіткого і всестороннього пояснення всіх термінів, які використовують при визначенні торгівлі людьми, а також висловила рекомендації щодо вдосконалення відповідних положень проекту.

“Ми всі об’єдналися для cтворення єдиного потужного механізму, що повинен працювати задля протидії та захисту від торгівлі людьми”, – підкреслила Елла Ламах, директор Департаменту сімейної та гендерної політики, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, повідомивши, що через певний час проект Закону України буде подано на розгляд Кабінету Міністрів України.

инструмент

При написанні статті використовувалися матеріали Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту.