Позначка: населення

15.09.2014, Україна
Завершився проект Карітасу України, метою якого було формування нормативно-правового поля для створення можливостей фінансування за рахунок бюджетних коштів соціальних послуг, що їх надають громадські та благодійні організації в Україні. Така діяльність тривала 2 роки і фінансово була забезпечена Карітасом Німеччини.

«Про реформу системи надання соціальних послуг в Україні говорять давно, однак досі не вироблено цілісних і послідовних підходів до вирішення стратегічних питань подальшого соціального розвитку країни. Якщо на початку нашого  проекту у 2012 році мова йшла про створення сприятливих умов для державного фінансування проекту «Домашня опіка», то майже дворічна діяльність у цьому напрямку показала, що необхідно змінювати загалом підходи до функціонування соціальної сфери в Україні.

Відтак наша лобістська група мала перед собою амбітну мету: демонополізацію надання соціальних послуг державними структурами і створення умов та механізмів функціонування ринку у сфері соціального захисту населення, зокрема, благодійними організаціями», – розповідає керівник лобістської групи Дзвенислава Чайківська.

Для цього спочатку було проведено ґрунтовний аналіз медико-соціального і юридичного поля  діяльності, а потім лобістська група Карітасу України активно включилась у  процес зміни і вдосконалення вітчизняної системи надання соціальних послуг для вразливих категорій населення, також медичної системи і страхового сектору.

Додатково впродовж 2013 року регіональні організації Карітасу України в Одесі, Коломиї та Нововолинську впроваджували спеціальний проект для створення механізмів ефективної підтримки  вразливих груп населення та медико-соціальних інституцій в малих містах України.

Сьогодні в Україні є цілий комплекс проблем у сфері надання соціальних послуг, серед них насамперед:
•    недосконалість законодавчої бази, якою регламентується низка питань галузі;
•    недостатня якість та ефективність послуг;
•    соціальна несправедливість;
•    низький рівень адресності послуг;
•    високі адміністративні витрати;
•    недостатня прозорість, практична відсутність системи стандартів;
•    невідповідність мережі бюджетних установ у сфері надання соціальних послуг її повноваженням;
•    багаторівнева ієрархія мережі бюджетних установ;
•    недофінансування установ у сфері надання соціальних послуг;
•    низька ефективність механізму кошторисного фінансування, не пов’язаного з результатами діяльності бюджетних установ у сфері надання соціальних послуг;
•    відсутність правової регламентації діяльності адміністрації бюджетної установи щодо розпорядження доходами від підприємницької діяльності, що призводить до неефективного використання цих коштів;
•    обмеження права споживача соціальних послуг на вибір постачальника послуг тощо.

За таких умов вдосконалення вітчизняної системи надання соціальних послуг для вразливих категорій населення є пріоритетом роботи Карітасу України, – адже це є ефективним інструментом подолання соціальної несправедливості в Україні.  

Впродовж здійснення 2-річного проекту Карітас України очолив Координаційно-експертну раду (КЕР) з питань соціальної політики при Центрі перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та Національній академії України, увійшов  в  Підкомітет з реформування системи соціальних послуг при Комітеті з питань формування державної політики у сфері надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, бездомним громадянам, іншим соціально вразливим верствам населення. Ведеться тісна співпраця з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством соціальної політики, Міністерством економіки, Міністерством освіти, Адміністрацією Президента України, Академією медичних наук України, Інститутом післядипломної освіти ім. Шупика, Інститутом стратегічних досліджень,  ВГО «Ліга сприяння розвитку паліативної і хоспісної допомоги», з громадським об’єднанням «Червоний Хрест», Комітетом Ветеранів України та іншими профільними структурами.

Представники лобістської групи Карітасу України є постійними учасниками засідань Громадської ради при Мінсоцполітики, робочої групи Революційного пакету реформ, засідань міжнародних організацій  Бюро гуманітарної допомоги Європейської Комісії (ЕСНО) та ВООЗ в Україні.

На час завершення лобістського проекту:
•    «Закон про соціальні послуги» повністю опрацьований експертами, проведено громадське обговорення, підготовані інфограми та всі необхідні документи для включення у порядок денний засідання Верховної ради і голосування
•    зареєстровано Верховною Радою України проект «Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підтримки діяльності благодійних організацій» (№ реєстрації 4176а від 26.06.2014) та повинен бути проголосований на 4-й сесії VII скликання ВРУ
•    внесено пропозиції до редакції Закону України «Про соціальні послуги» (об’єднує два базових закони, які регулюють питання надання соціальних послуг, а саме: «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» та «Про соціальні послуги»
•    підготований законопроект і проведено громадські слухання «Про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо діяльності Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України та порівняльна таблиця норм діючого закону і пропозицій змін
•    підготований законопроект «Закону про гуманітарну допомогу» був поставлений у порядок денний 4 сесії VII скликання ВР, проте не набрав голосів і був відхилений
•    опрацьовано і передано директору Департаменту соціальних послуг пакет змін та доповнень до діючого законодавства в сфері надання соціальних послуг  
•    комплексні пропозиції для реформування соціальної сфери та передані Прем’єр-міністру України Арсенію Яценюку
•    запропоновано зміни та доповнення до Бюджетного кодексу України, які пов’язані з новою редакцією Закону про соціальні послуги, що передано профільному комітету Верховної Ради України та Міністерству соціальної політики.
•    здійснено переклад проекту «Закону про гуманітарну допомогу» на англійську мову, оскільки є дуже велике зацікавлення міжнародних організацій, які здійснюють гуманітарні місії в Україні до функціонування Комісії та механізму надання/отримання гуманітарної допомоги, особливо в умовах неоголошеної війни в Україні
•    проведено низку круглих столів та громадських обговорень законодавчих змін за участі представників благодійних і громадських організацій, депутатів Верховної ради, чиновників, профільних експертів, громадськості.

20.12.13, Україна
Дзвенислава Чайківська з 1999 року є частиною команди Карітасу України. У минулому вона була лікарем функціональної діагностики і головним лікарем однієї з львівських міських поліклінік. Пані Дзвенислава зініціювала, розвинула та координувала  впродовж багатьох років проект «Домашня опіка», а останні 1,5 роки  вона очолює лобістську групу Карітасу України.

Про лобізм та адвокацію інтересів вразливих категорій населення України і зміну системи надання соціальних послуг для таких людей – читайте в інтерв’ю з Дзвениславою Чайківською.

Пані Дзвениславо, розкажіть, будь ласка, про розвиток лобістського проекту і в чому саме він полягає зараз?
Наш лобістський проект діє з червня 2012 року і складався з кількох етапів.

І-етап тривав три місяці і був спрямований на те, що б оцінити ситуацію в Україні щодо надання медико-соціальних послуг в Україні, а саме: яка є потреба, як ця потреба задовольняється і хто працює на цьому ринку послуг. Іншим питанням, яке стояло перед нами – це оцінка нормативно-правової бази для надання послуг в Україні. На цьому етапі було проведено аналіз медико-соціального і юридичного поля  діяльності  і визначені завдання для наступної діяльності лобістської групи.

ІІ етап триває 9 місяців, за цей лобістська група здійснювала роботу у трьох основних площинах:

• презентація «Домашньої опіки», як моделі Карітасу України на різних рівнях (місцевих, національному, міжнародному) та розширення спектру діяльності у сфери паліативної допомоги, роботи з неповносправними, кризовими дітьми тощо;
• налагодження співпраці з громадськими організаціями та державними інституціями, що мала за мету сформувати потужну впливову силу громадянського суспільства для подальшого впливу на владні структури;
• формування нормативно-правової бази для досягнення основної цілі проекту.

Що в кінцевому результаті повинна досягти ця робота?

Кінцевим результатом має стати зміна і вдосконалення вітчизняної системи надання соціальних послуг для вразливих категорій населення.

Ціль дуже амбітна, але наскільки вдається видозмінювати національну систему надання соціальних послуг? Чи не легше починати такі зміни з регіонів?
Ні, не легше і почасти навіть неможливо. На регіональному рівні наші організації (примітка – Карітас України налічує близько 20 регіональних організацій у 8 областях України) досягли у діалозі з владою всього, що могли в міру своєї відмінної репутації та професійності. Прийшов час змінювати систему «згори», зокрема, задля фінансування соціальних послуг громадянам України, які перебувають у кризі, саме відповідальною за них державою.

І Вам вдається бути почутими міністерствами, відомствами, комітетами Верховної Ради України?
Так, Карітас України очолив Координаційно-експертну раду (КЕР) з питань соціальної політики при Центрі перспективних соціальних досліджень Мінсоцполітики та Національній академії України, також ми входимо в  Підкомітет з реформування системи соціальних послуг при Комітеті з питань формування державної політики у сфері надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, бездомним громадянам, іншим соціально вразливим верствам населення.

Тісно співпрацємо з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством соціальної політики, Академією медичних наук України, Інститутом післядипломної освіти ім. Шупика, Інститутом стратегічних досліджень.

Нещодавно от, 11 жовтня, підписано Меморандум про спільну діяльність у сфері паліативної і хоспісної допомоги з ВГО «Ліга сприяння розвитку паліативної і хоспісної допомоги» та з Громадським Об’єднанням «Червоний Хрест». А 1 листопада міжвідомча робоча група «Гідне старіння» за ініціативи Карітасу України, до якої увійшли представники Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ), Міністерство економіки, Міністерство освіти, Адміністрація президента, Профільного комітету Верховної Ради, Комітету Ветеранів України.

Які конкретно зміни до нормативно-правової бази запропоновано і внесено Карітасом України?

1. Участь у розробці «ідеальної» моделі системи надання соціальних послуг, як альтернатива існуючій системі. Запропонована модель передбачає необхідність внесення змін до низки нормативних актів, зокрема Закону України «Про соціальні послуги» та Бюджетного Кодексу України.

Результатом стало те, що Міністерство соціальної політики України схвально оцінило подану модель та на основі рекомендацій КЕР і внесло зміни у законопроект «Про соціальні послуги» та зміни до Бюджетного Кодексу. Були враховані та закріплені наступні рекомендації:

– благодійні організації отримають право на пряме фінансування з державного бюджету України, що на даний час є навіть теоретично неможливим;
– нова редакція Закону України «Про соціальні послуги» закріплює принцип добровільності вибору надавача соціальних послуг, гнучкості системи відповідно до потреб споживачів соціальних послуг, передбачає створення реєстру суб’єктів соціальних послуг, застосування диференційованого підходу щодо оплати соціальних послуг та інше.

2. Критичний аналіз з метою усунення недоліків постанови Кабміну від 29 квітня 2013 року №324 «Про затвердження Порядку здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів», який був представлений на круглому столі 16 травня за участю неурядових організацій та представників міністерств і відомств.

3. Створення концепції Єдиного соціального Реєстру України, який би вмістив повні відомості про одержувачів та надавачів соціальних послуг, їхні потреби та територіальну приналежність, а також спектр послуг, які надають акредитовані надавані послуг.

Нашу концепцію взято до уваги та Постановою Кабінету Міністрів України «Про створення єдиного інформаційного середовища соціальної сфери та забезпечення обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади» від 11 вересня 2013 р. № 718 та запроваджено експериментально в 2 областях України (Київській та Вінницькій) по апробації Реєстру.

4. Внесено пропозиції до МОЗ про необхідність закріплення на законодавчому рівні спеціальності «Паліативна допомога» та опрацювати термінологію і основні положення, – що вже зареєстровано, як Наказ МОЗ України №41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні» від 21.01.2013.

5. Проведена велика робота на національному рівні та на рівні громад щодо запровадження таблетованих форм морфіну та забезпечення доступності до знеболення. І вже  прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 2013р. № 333 «Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів».

Цей список можна продовжувати і надалі, але основна думка  така: коли спеціалісти з громадського та державного сектору об’єднуються з метою вдосконалення дійсної системи надання соціальних послуг – успішність, звісно, є!