Відбулась міжнародна конференція «Після війни: переосмислення майбутнього громадянського суспільства»

Представник Карітасу України юрист О. Балян взяла участь у міжнародній конференції «Після війни: переосмислення майбутнього громадянського суспільства», яка відбулася 28-29 квітня у м. Варшава та організована Ініціативним центром сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання» (ІСАР Єднання, Україна) та Фундацією розвитку системи освіти (FRSE, Польща).

Метою конференції було визначити пріоритети повоєнного розвитку України та напрацювати першочергові кроки для відбудови України та розвитку громадянського суспільства в нових реаліях. Конференція зібрала представників громадянського суспільства України, країн Європи та США, представників міжнародних організацій та урядових інституцій, серед яких посольство США в Україні, посольство Канади в Україні, представництво ЄС в Україні, USAID, Mott Foundation та багато інших. Формат панельних дискусій дав можливість обговорити значну кількість питань та почути думки представників різних організацій та інституцій.

Значна увагу була приділена обговоренню того, чому «Ніколи знову» повторилося у ХХІ столітті та які причини передували і сприяли тому, що тоталітарна країна-агресор РФ напала на демократичну Україну та вчиняє на її території військові злочини. Аналіз того, як відреагувало громадянське суспільство на виклики війни, теж був частково здійснений в ході конференції та дуже високо світовою спільнотою були оцінені дії українських ОГС, які негайно відреагували на потреби українського суспільства та сприяли зменшенню гуманітарної кризи. Міжнародні неурядові організації, донори та урядові інституції у своїх доповідях акцентували на тому, яку допомогу вони вже надали Україні та як надалі готові підтримувати нашу державу загалом та ОГС, зокрема, і в яких напрямках партнерства вони найбільше зацікавлені.

Так як повномасштабний напад рф на Україну призвів до великої кількості українських біженців на території Європейських країн та значного числа внутрішньо переміщених осіб в межах України, то багато уваги приділялося обговоренню прав цієї категорії осіб, їхнього захисту та безпеки, особливо стосовно таких вразливих категорій громадян як діти без супроводу, жінки, особи з інвалідністю та особи похилого віку.

Учасники конференції дискутували чи можливе правосуддя після війни з огляду на масштаби та обсяги злочинів, скоєних в Україні та як могла б виглядати архітектура правосуддя у майбутньому, щоб воно було ефективним не лише для жертв цієї війни, а й як запобіжний механізм майбутніх збройних конфліктів.

Стратегія відновлення України була ключовим питання для обговорення, в ході якого дискутували про основні принципи та пріоритети відновлення, підтримку міжнародним співтовариством процесу відновлення України, обговорювали умови «Плану Маршалла для України», а також про прозорість та підзвітність процесів та ресурсів відновлення.

Заключним етапом конференції стала загальна сесія для вироблення дорожньої карти для спільних адвокаційних планів українських ОГС з відновлення України. 


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

В Карітасі розпочалась чергова фаза проекту із адвокації сталих соціальних послуг

З початком 2022 року в Карітасі України розпочинається друга фаза проекту “Адвокація сталого надання соціальних послуг для вразливого населення, що постраждало внаслідок конфлікту в Україні, у п’яти центрах “Карітас” в рамках реформи децентралізації“.

Тривалість проекту: січень 2022 – квітень 2025

Географія проекту: Дніпро, Краматорськ, Київ, Маріуполь, Запоріжжя

Мета проекту: Посилення стійкості внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які постраждали від конфлікту, та соціально вразливих місцевих громад шляхом надання соціальних послуг.

Проєкт робить внесок у довготривале становлення п’яти існуючих соціальних центрів Карітасу через інтенсивну адвокаційну діяльність в контексті національної реформи децентралізації.

Бенефіціари: проекту

Прямі бенефіціари:

  • до 100 урядових та неурядових установ (близько 500 співробітників) на національному, регіональному та місцевому рівнях, включно з Об’єднаними Територіальними Громадами) в буферній зоні;
  • 21 900 осіб, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, у тому числі:
  • 450 осіб похилого віку, які отримують послуги догляду вдома і 450 осіб з їх найближчого оточення, які отримують консультаційні послуги;
  • 4400 дітей та молоді та 8800 членів їх сімей, які беруть участь у роботі з дітьми та молоддю;
  • 7500 бенефіціарів, які отримують послуги переадресації та інформаційні послуги (у тому числі люди похилого віку, особи, які потребують юридичних консультацій та послуг з працевлаштування);
  • 300 вразливих дорослих, які потребують психологічного консультування в результаті карантинних заходів під час пандемії COVID-19 (у тому числі люди похилого віку, люди з фізичними та розумовими вадами);
  • Загалом, 20% — переселенці, 80% належать до місцевого населення. 70% — жінки та 30% —  чоловіки; 15-20% — люди з інвалідністю;
  • 20 об’єднань отримувачів соціальних послуг;
  • 5 проєктних команд «Карітас» (близько 90 працівників) у п’яти соціальних центрах
  • до 300 волонтерів Карітасу.

Непрямі бенефіціари:

  • до 25 інших єпархіальних та парафіяльних організацій з мережі «Карітасу» в Україні
  • 5 289 800 жителів у п’яти локаціях проєкту можуть скористатися покращеною системою надання соціальних послуг.

Проект “Адвокація сталого надання соціальних послуг для вразливого населення, що постраждало внаслідок конфлікту в Україні, у п’яти центрах “Карітас” в рамках реформи децентралізації” реалізовується за підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та Карітасу Німеччини.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Затверджено Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки

27 вересня 2021 року Президент України своїм указом № 487/2021 затвердив Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки, (https://www.president.gov.ua/documents/4872021-40193 ) до підготовки проекту якої, поряд з багатьма іншими організаціями громадянського суспільства активно були залучені експерти Карітасу України з адвокації Карітасу України Ростислав Кісь та Олеся Балян. Метою Стратегії є створення сприятливих умов формування, діяльності та розвитку інститутів громадянського суспільства (ІГС), налагодження взаємодії між громадянами, ІГС та органами державної влади і місцевого самоврядування, у тому числі для реалізації та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних інтересів, забезпечення громадської участі у прийнятті та реалізації владних рішень.

Стратегією передбачено чотири стратегічних напрямки, реалізація яких впродовж 2021-2026 років повинна забезпечити ефективний розвиток та належне функціонування ІГС в Україні, до яких належить:

  • забезпечення ефективних процедур громадської участі у формуванні та реалізації державної політики на національному та регіональному рівнях, вирішенні питань місцевого значення;
  • створення сприятливих умов для формування та інституційного розвитку інститутів громадянського суспільства;
  • стимулювання участі інститутів громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку України;
  • створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці.

Експертами з адвокації Карітасу України було запропоновано та в подальшому включено у кінцеву редакцію Стратегії ряд заходів в рамках стратегічного напрямку стимулювання участі інститутів громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку України, які в ході їх реалізації матимуть позитивний вплив на розвиток сфери надання соціальних послуг. Такими заходами є:

  • створення правових, регуляторних та економічних умов для участі інститутів громадянського суспільства у наданні за бюджетні кошти соціальних послуг;
  • залучення інститутів громадянського суспільства до оцінки з урахуванням принципу субсидіарності потреб у соціальних послугах, оприлюднення інформації про її результати та заплановані видатки;
  • сприяння участі інститутів громадянського суспільства у громадському контролі, моніторингу та оцінці якості надання суспільно значущих послуг за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
  • невключення вартості соціальних послуг, наданих та отриманих особами, включеними до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб – отримувачів соціальних послуг;
  • прозоре визначення критеріїв конкурсного відбору інститутів громадянського суспільства як виконавців державних, регіональних і місцевих програм (у тому числі цільових) та одержувачів бюджетних коштів у рамках таких програм;
  • створення сприятливих умов для участі інститутів громадянського суспільства у державно-приватному партнерстві.

На виконання указу Президента України, зараз Кабінет Міністрів України спільно з ІГС розробляє трирічний план заходів з реалізації Стратегії на 2022-2024 роки. Представники Карітасу України також долучилися до розробки цього Плану заходів. Зокрема, 25 жовтня відбулася зустріч засновників Платформи за правові реформи для ОГС, під час якої ІГС представили свої пропозиції до Плану заходів та обговорили їх. В рамках зустрічі представники Карітасу України представили учасникам свої пропозиції заходів, які вважають за необхідне включити у План заходів в рамках реалізації стратегічного напрямку стимулювання участі інститутів громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку України.

Міністерства та центральні органи виконавчої влади, відповідальні за підготовку Плану заходів, проводять громадські обговорення заходів у форматі онлайн-зустрічей. Графік таких зустрічей опубліковано Секретаріатом КМУ. Представники Карітас України беруть участь у таких зустрічах задля обговорення та забезпечення включення пропозицій Карітасу України до першого трирічного Плану заходів з реалізації Стратегії.

ІГС мають право безперешкодно залучати волонтерів до своєї діяльності

Саме таку позицію відстоює Карітас України у партнерстві з провідними інститутами громадянського суспільства (ІГС)

На розгляді Верховної Ради України перебуває законопроект № 4521 від 18.12.2020, яким парламентарі хочуть суттєво ускладнити та обмежити можливість залучення волонтерів громадськими організаціями. Бюрократичні процедури щодо отримання різноманітних дозволів, тривалі терміни розгляду документів для залучення іноземних волонтерів, які передбачені цим законопроектом, призведуть до різкого зменшення кількості волонтерів, які зможуть залучатися ІГС.

Змінами, зокрема, передбачено:

•   ускладнення процедури залучення іноземних волонтерів;

•   ускладнення процедури залучення іноземних волонтерів релігійними організаціями;

•   тривалий процес залучення іноземних волонтерів;

•   відсутність можливості оскарження відмови в залученні іноземного волонтера;

•   подвійна перевірка іноземців та осіб без громадянства, які вже перебувають на території України і бажають долучитися  до волонтерської діяльності;

•   неефективний механізм підтвердження доброчесного волонтерства.

Волонтерство є одним із важливих напрямків діяльності організацій мережі Карітасу, тому нам вкрай важливо мати сприятливе законодавче підґрунтя, яке гарантуватиме нам можливість вільного та всестороннього залучення волонтерів до нашої діяльності на благо наших бенефіціарів.

Враховуючи вищевикладене, просимо усіх небайдужих долучитися до підписання спільної заяви ОГС щодо непідтримання законопроекту №4521.

Карітас України вже долучився до її підписання!


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Крок до персоніфікації послуг: Держава буде активно допомагати малозабезпеченим

Держава змінює підходи до надання соціальної допомоги малозабезпеченим. Нові механізми запроваджуються в рамках експериментального проекту Міністерства соціальної політики України з організації в територіальних громадах соціальної роботи із сім’ями та дітьми, які належать до вразливих груп населення або перебувають у складних життєвих обставинах. Відповідна постанова («Деякі питання реалізації експериментального проекту з організації в територіальних громадах соціальної роботи із сім’ями та дітьми, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах від 04 серпня 2021 р. № 817) ухвалена урядом.

Проект проходитиме з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2023 року в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який реалізується Міністерством соціальної політики України спільно зі Світовим банком.

В рамках проекту у пілотних територіальних громадах буде проводитись апробація механізму інтеграції соціальних виплат та соціальних послуг, спрямованих на забезпечення комплексною соціальною підтримкою малозабезпечених сімей та одиноких матерів. Така підтримка передбачає надання адресної грошової виплати разом із соціальними послугами для того, щоб людина мала можливість вийти зі складних життєвих обставин.

Залежно від потреб громади, будуть напрацьовані форми організації інших, крім соціальних, послуг роботи з такими сім’ями. Як приклад, створюватимуться простори або центри для роботи з дітьми, особами з інвалідністю, особами похилого віку, майданчики консалтингової та юридичної допомоги для започаткування та ведення бізнесу, у т.ч. спільного для декількох учасників тощо.

Крім того, керівництво громади буде працювати з роботодавцями, волонтерами, громадськими та благодійними організаціями щодо вирішення питань працевлаштування учасників проекту.

За результатами проекту планується підготувати зміни до законодавства, які сприятимуть посиленню адресності державної соціальної підтримки сімей, формуванню в отримувачів державної соціальної допомоги здатності до самозабезпечення та виходу зі складних життєвих обставин.

Нагадаємо, що громади, які візьмуть участь у пілотному проекті, отримають необхідні транспортні засоби та комп’ютерне обладнання для фахівців із соціальної роботи. Окрім технічного забезпечення фахівці таких громад пройдуть навчання щодо організації соціальної роботи і надання соціальних послуг населенню.

Для участі у пілоті громади мають подати документи до Нацсоцслужби до 1 жовтня поточного року.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Лобісти Карітасу допомогли усунути неузгодженості в податковому законодавстві

22 травня 2020 року, після 4 місячної паузи, Президентом України Володимиром Зеленським був нарешті підписаний Закон України №1210 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві”.

Розробка цього законопроекту почалась влітку 2019 року, а голосування та відповідно його прийняття відбулось 16 січня 2020 року. Після скерування закону на підпис Президенту, процес затягнувся на понад 3 місяці. Основна мета законопроекту – усунення адміністративних перепон та дерегуляція адміністрування податків і зборів в Україні та приведення податкового законодавства у відповідність до світових практик адміністрування податків, з метою протидії уникнення оподаткування зокрема за схемою BEPS (Base Erosion and Profit Shifting – розмивання бази оподаткування).

Для Карітасу України та всієї мережі організацій Карітасу цей законопроект був важливий, оскільки з-поміж іншого, він врегульовує спірні питання оподаткування благодійної допомоги виплаченої (наданої) на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах. Такий вид благодійної допомоги згідно підпункту 165.1.54, п. 165.1. ст. 165 Податкового кодексу України (надалі – ПКУ) не обкладається ПДФО.

Зазначені у цьому підпункті доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня (включно) року, наступного за роком, у якому завершено антитерористичну операцію (тобто 31 грудня 2019 р.).

30 квітня 2018 року на офіційному веб-сайті Президента України з’явилося оголошення про те, що Президент підписав Указ, згідно якого завершується АТО і починається операція Об’єднаних сил (надалі – ООС) із забезпечення національної безпеки і оборони України. Таке оголошення було здійснене у зв’язку із підписанням Указу Президента України «Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей» від 30.04.2018р. №116/2018, яким було введено в дію рішення РНБО. Таким чином було задекларовано закінчення Антитерористичної операції, і початок Операції об’єднаних сил. Однак відповідні зміни термінології в ПКУ не відбулися. Таким чином надання благодійної допомоги ВПО та іншим категоріям потребуючих верств населення було поставлено під сумнів.

Юристами Карітасу України, Олесею Балян та Ростиславом Кісем за участю бухгалтерів Карітасу України, було підготовлено пропозиції щодо усунення вказаних неузгодженостей та подано на розгляд Офісу Президента України. Вказані зміни були взяті до уваги Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики при підготовці законопроекту 1210.

Хоча бізнес звертався неодноразово до Президента з проханням ветувати закон через норми, що регулюють адміністрування оподаткування прибуткової діяльності, за повторного звернення Карітасу України та підтримки СКУ та Патріяршої Курії УГКЦ підписання все ж таки відбулось.

Після підписання Володимиром Зеленським даного закону було розблоковано роботу великих благодійних проектів української мережі «Карітас» на сході України та в буферній зоні, та роботу всіх інших благодійників на територіях, що постраждали від збройного конфлікту на сході України.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

Лобіст Карітасу розповів, якого покарання слід очікувати за буллінг

Буллінг (цькування) – це проблема, вирішення якої все частіше залишалось за самою дитиною або її близькими. Його просто намагаються не помічати, в кращому випадку, проводять бесіди з кривдником.

Відсутність покарання за буллінг породило відчуття безкарності і масу психологічних травм у дітей. Про це – Олександр Магдаліц, лобіст Карітасу Маріуполь.

З розвитком соціальних мереж буллінг також отримав новий етап розвитку. Адже в соціальній мережі, де немає прямого контакту, набагато легше можна знущатися над особистістю, залишаючись при цьому на значній відстані.

Часті випадки, коли незручні пости або коментарі в Facebook або Instagram ламали психіку дітей.

З 19.01.2019 вступив в силу Закон №2657-VIII про внесення змін до законодавства України щодо протидії Буллінгу. Завдяки закону КУпАП був доповнений можливостями впливу на всіх відповідальних за буллінг.

І тепер буллінг де б то не було перестав бути безкарним. Нові штрафи вже допомагають засвоїти правила культурного спілкування.

Перший прецедент не змусив себе довго чекати. Через 12 днів після вступу Закону №2657-VIII в силу опубліковано перше рішення суду і накладено штраф 850 грн на матір дівчинки, яка займалася буллінгом.

Школярка виклала в Instagram непристойне фото неповнолітньої дівчинки, зробивши дію психологічного насильства.

В результаті в залі суду мати обвинуваченої повністю визнала вину, сплатила судовий збір і штраф. В сумі виплати склали 1 234 грн. Нехай це і невелика сума в порівнянні з психологічними травмами дитину, але це перший і дуже важливий крок до виховання цивілізованого суспільства.

Переглядаючи стрічки соціальних мереж, мимоволі звертаєш увагу на рівень агресії і нетерпимості. Упевнений, що незабаром суди будуть завантажені подібними справами, адже без відповідальності за вчинені дії складно виховати з дитини законослухняного громадянина.

Карітас України долучається до розробки нормативних актів закону «Про соціальні послуги»

17.01.2019 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому законопроект №4607 «Про соціальні послуги». В Даний момент закон перебуває на підписі в адміністрації Президента. Навіть у разі негайного підписання закону Президентом П.О. Порошенком, він набуде чинності з 1 січня 2020 року.

Пов’язано це з тим, що прийняття даного закону вимагає, як приведення існуючих підзаконних нормативних актів у відповідність до нього, так і розробку з чистого аркушу ряду нормативних актів, що деталізують норми Закону. Всього мова іде про понад тридцять нормативних актів.

На думку представників Директорату соціальних послуг та інтеграції Міністерства Соціальної Політики – це надто великий обсяг роботи для часового проміжку що залишився до 2020 року.

Саме тому, у відповідь на заклик міністерства Соціальної політики долучитися до процесу підготовки проектів необхідних документів, 8.02. 2019 року у приміщенні Київського представництва Карітасу України, за сприяння Українського Форуму Благодійників, відбулась робоча зустріч представників організацій, що займаються наданням соціальних послуг, а також тих, що активно адвокатують розширення та підвищення ефективності фінансування ОГС з державного бюджету в умовах реформи децентралізації.

Були розглянуті питання спільного бачення подальшого розвитку реформування сфери надання соціальних послуг, можливості координації експертних зусиль, спрямованих на підготовку консолідованих пропозицій, щодо проектів підзаконних нормативних актів, прийняття яких вимагає нова редакція закону «Про соціальні послуги».

В засіданні взяли участь представники Карітасу України, УФБ, УНЦПД ,ВБО «Конвіктус», БО МБФ «СОС-Україна», БО «100 відсотків життя», МБФ «Українська фундація громадського здоров’я», Європейський центр некомерційного права (ECNL).


Ростислав Кісь, директор юридичного департаменту Карітасу України, розповідає про прийняття Верховною Радою законопроекту № 4607 «Про соціальні послуги».

Верховна Рада України схвалила оновлений закон «Про соціальні послуги»

Сьогодні, 17.01.2019 року, Верховна Рада України проголосувала в другому читанні та в цілому за законопроект № 4607 «Про соціальні послуги».

Даний законопроект був внесений до ВРУ ще у травні 2016 року  і з того часу очікував на своє затвердження. За цей час над його текстом працювали народні депутати, профільний комітет ВРУ, доопрацювання велося Міністерством соціальної політики.

Робота в сесійній залі над таким соціально значущим законопроектом викликала багато дискусій і дебатів. Тому законопроекту заледве вдалося набрати 230 голосів з другої спроби.

Закон «Про соціальні послуги» закріплює поняття реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг і відкриває законодавче поле для вдосконалення існуючої системи обліку та контролю якості надання соціальних послуг в Україні, як приватними так і державними надавачами.

У новій редакції буде визначена єдина термінологія і підходи в організації роботи для будь-яких цільових груп (людей з інвалідністю, безробітних, осіб, які зазнали насильства в сім’ї тощо); основні напрямки державної політики у сфері надання соціальних послуг; права і обов’язки одержувачів, завдання постачальників соціальних послуг.

Згідно з законом, соціальні послуги спрямовані на профілактику, подолання складних життєвих обставин та мінімізацію їх негативного впливу на осіб.

Складними життєвими обставинами названо умови життя, що негативно впливають на його якість, стан здоров’я та розвиток особи, а також функціонування сім’ї. Такі обставини особа чи її родина не можуть подолати самостійно.

До базових соцпослуг віднесено догляд удома, денний догляд, соціальну адаптацію, інтеграцію та реінтеграцію, надання притулку, екстрене (кризове) втручання, консультування, соціальний супровід, представництво інтересів, супровід осіб із інвалідністю, переклад мовою жестів, догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних, супровід під час інклюзивного навчання й інформування.

Вдосконалення законодавства в подальшому вимагатиме створення самих реєстрів, а також вирівнювання в правах та доступі до ринку соціальних послуг надавачів всіх форм власності.

Закон «Про соціальні послуги» це лише перший крок до реформування.

Остаточна редакція ще не опублікована. Детально про закон можна отримати інформацію за посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58997

Карітас – один з лідерів реформування соціальної сфери в Україні

04.08.2016, Україна

Одним з пріоритетних напрямів діяльності Карітасу України є реформування соціальної сфери України, створення можливості фінансування соціальних послуг, які надаються громадськими організаціями за кошти державного та місцевих бюджетів, а також об’єднання зацікавлених сторін для вироблення науково обґрунтованих підходів до вирішення ключових питань подальшого соціального розвитку країни.

Саме тому Карітас був одним з ініціаторів створення у 2012 році Координаційно-експертної ради (КЕР) Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики і НАН України, яка покликана стати зосередженням експертів з реформування соціальної сфери в Україні. Головою КЕР є Генеральний секретар МБФ «Карітас України» Дзвенислава Чайківська. За її словами, «КЕР вже 5 років об’єднує фахівців соціального сектору, які займаються питаннями його розвитку. За цей період було розроблено низку нормативно-правових документів, вироблено спільне бачення представників профільних міністерств, українських громадських організацій та міжнародних установ найгостріших питань соціального захисту та нових підходів до розвитку соціального сектору».

За п’ять років існування КЕР було проведено більше 50 засідань, круглих столів та конференцій, де обговорювались проблемні питання реформування соціальної сфери України. Одним з таких заходів став круглий стіл «Соціальний сектор як інструмент людського розвитку», який пройшов 29 липня 2016 р. Метою засідання стало обговорення дослідження «Аналіз реформування соціального сектору в Україні», яке виконувало Бюро соціальних та політичних розробок за підтримки UNICEF. В його роботі взяли участь представники профільних наукових установ, зокрема, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», НДІ праці і зайнятості населення МСП України і НАН України; представники міністерств, а також представники низки міжнародних та українських неурядових організацій, що працюють в соціальній сфері.

Секретар КЕР, керівник експертної групи, яка проводила дослідження, Ігор Камінник, представив два компоненти звіту – «Аналіз процесів реформування соціального сектору в Україні» та «Аналіз нормативно-правових і стратегічних документів у сфері реформи соціального сектору» – які дозволили унаочнити кілька нагальних проблем, реформування соціального сектору, без яких неможливий подальший прогрес. Перша проблема – розрізненість експертів, адже наразі процес реформування в Україні проводиться декількома незалежними один від одного інституціями, кожна з яких має власне, відмінне від інших, бачення майбутнього соціального сектору. Це в свою чергу приводить до появи різноманітних нормативно-правових актів, що протирічать один одному. Друга – відсутність спільної ідеологічної платформи соціальної сфери. Досить часто громадські організації, які фінансуються донорськими структурами, змушені адаптувати свою проектну роботу під вимоги того чи іншого донора, що сприяє тому, що нормативні документи, які розробляються в рамках кожного конкретного проекту, відображають ідеологію донора, який не є експертом з тенденцій розвитку України. Третя проблема полягає у т.з «звітуванні розробленими законопроектами», коли громадські організації чи урядові інституції розробляють нормативно-правові документи, які навряд чи в будуть виконуватися, аби просто виправдати фінансування.

В ході дискусії, учасники круглого столу наголосили на необхідності створення нової спільної координаційної платформи, яка, за словами Артура Айвазова, голови сектору соціальної політики UNICEF Україна, «використає досвід КЕР та об’єднає основних гравців соціального сектору і дозволить розробити узгоджений проект системної реформи соціального сектору». Карітас та UNICEF будуть основними координаторами діяльності з переформатування КЕР та створення нової платформи реформування соціальної політики України з максимальним залученням всіх ключових гравців.