З огляду на триваючі бойові дії та пандемію COVID-19, що загострює важку гуманітарну ситуацію на сході України, прогнозується, що у 2021 році 3,4 мільйона людей потребуватимуть гуманітарної допомоги. Незважаючи на те, що кількість потребуючих подібна до 2020 року, їх потреби тепер значно вищі.

Люди похилого віку, люди з обмеженими можливостями, діти, одинокі матері – одні з найбільш вразливих груп, серед яких приблизно 340 000 внутрішньо переміщених осіб, які проживають у негідних умовах.

У другій половині грудня 2020 року Карітас здійснив швидку оцінку потреб цих категорій населення. Її провела місцева команда Карітасу Волноваха у співпраці із Карітасом Запоріжжя та Карітасом України.

Область оцінки включає в себе 5 сільських населених пунктів Донецької області, що розташовані в 0-5 км зоні уздовж лінії зіткнення, в контрольованому урядом регіоні. Це селища Березове, Тарамчук, Славне, Степне та Новомихайлівка.

Окрім даних про демографічну ситуацію, отриманих у кожному з 5 населених пунктів від місцевих органів влади, команда Карітасу зібрала дані про соціально-економічну ситуацію, потреби та спроможність місцевих систем у різних секторах, діяльність різних суб’єктів у цільовій області. Для того, щоб точно оцінити багатогалузеві потреби в різних гендерно-вікових групах та групах вразливості, було проведено індивідуальні інтерв’ю з 30 місцевими жителями в кожному з 5 населених пунктів, які представляють різні групи вразливості. Пул із 30 респондентів складається з 73,3% жінок та 26,7% чоловіків. Відповідно до демографічного огляду, частка жінок-респондентів зростає у групі людей похилого віку. Були опитані жінки-респонденти з групи 0-18, враховуючи вищу вразливість жінок у цих вікових групах.

Кожен респондент має декілька критеріїв вразливості. Кожен другий респондент – людина з обмеженими можливостями, з хронічними захворюваннями та з доходом нижче 2200 грн на місяць (офіційний прожитковий мінімум на 2020 рік). Інші вразливості респондентів, що виявило дослідження, – самотні люди похилого віку, прикуті до ліжка, родини без чоловіка-годувальника, багатодітні сім’ї та сироти.

Основні аспекти дослідження:

• Демографічний, соціально-економічний та інфраструктурний аналіз у 5 цільових населених пунктах, розташованих в районі 0-5 км вздовж лінії зіткнення
• Гендерний аналіз потреб і уразливості людей
• Потенціал місцевих систем та суб’єктів гуманітарної діяльності в різних секторах
• Доказовий та багатогалузевий аналіз потреб найбільш вразливих груп
• Covid-19 та питання інтеграції захисту

Ключові висновки

• У 5 населених пунктах проживає 3130 людей. Новомихалівка та Степне складають 78,6% населення. Ці два великі населені пункти мають більш розвинену інфраструктуру порівняно з меншими (Славне, Березове та Тарамчук), що робить доступ людей до життєзабезпечуючих товарів та послуг у всіх секторах кращим, але все ще недостатнім (особливо для вразливих груп). Найбільш критична ситуація, спричинена ізоляцією, пов’язаною з конфліктом, – у Тарамчуці та Славному, які взагалі не мають життєзабезпечувальної інфраструктури.
• В оцінюваних 5 населених пунктах гендерна рівність становить 49,6% чоловіків та 50,4% жінок. Вікова група, яка виходить за рамки загальної гендерної пропорції, – це люди похилого віку (віком від 60 років), які представлені 62,2% жінок.
• Більше половини людей, які проживають у цих населених пунктах, відносяться до вразливої категорії населення. Як правило, ці люди мають більше однієї критерії вразливості. Одночасно декілька категорій вразливості частіше спостерігається у жіночих групах. Такі уразливі категорії, як то – самотні люди похилого віку, одноосібні сім’ї та прикуті до ліжка люди становлять більшу частку жінок (63%). Серед найпоширенішого критерію вразливості – хронічні захворювання (стосується 48,8% населення). Люди з щомісячним доходом нижче офіційного прожиткового мінімуму (48,3% населення) складають 41% чоловіків та 59% жінок.
• Вразливі групи потребують багатогалузевої допомоги, яка повинна відповідати їх потребам, зокрема відносно статі та вікової групи. Виходячи з обмежень доступу, що спостерігається у Тарамчуці та Славному, натуральна форма допомоги є більш доречною для місцевих мешканців. Люди в Березовому, Степному та Новомихалівці більше потребують грошової допомоги. Проте у будь-якому з 5 населених пунктів слід обов’язково враховувати індивідуальну специфіку вразливості, яка погіршилася внаслідок ізоляції в умовах поширення Covid-19.
• Усі сектори представлені людьми, які критично не в змозі забезпечити власні потреби. 80% опитаних відчувають повсякденний страх і тривогу; 43% не покривають критично важливих потреб у питній воді, а 30% – у засобах гігієни та санітарії; 27% респондентів не покривають критично важливих потреб у їжі; 33% не покривають критично важливих потреб у життєво необхідних ліках, і 20% – у медичних послугах; 13% не покривають критично важливих потреб у паливі для зимівлі.
• 10% опитаних людей постійно відчувають дискримінацію з боку оточуючих людей, хоча офіційно випадків гендерного насильства не виявлено. 30% респондентів не знають про заходи, які слід вжити у разі насильства. Вони виявили стурбованість з цієї теми. Неофіційне спілкування показало кілька випадків, коли у жінок та людей похилого віку, які отримали допомогу від держави або НДО, ці товари/готівка були насильно відібрані. Лише 17% респондентів повідомляють про існуючі різні типи підтримки з боку місцевих жителів.
• 7% респондентів не знають про заходи для профілактики інфекції Covid-19 та її симптоми. 27% респондентів не знають про практичні заходи, які слід вжити у разі симптоматики Covid-19 (з ким їм слід зв’язатися і що робити). Це стосується переважно багатодітних сімей та ізольованих літніх людей.
• Транспортні маршрути не розроблені і представлені лише одним громадським автобусом, який курсує 2 рази на тиждень між селищами Березове, Степне та Новомихалівка. У разі потреби у людей немає іншого вибору, крім як наймати таксі, яке коштує дорого. 40% респондентів (переважно в Тарамчуці та Славному) взагалі не користуються громадським транспортом. Лише 37% респондентів (переважно з великих сіл) мають доступ до банкоматів, розташованих на відстані 30-40 км від даних населених пунктів у найближчому місті. Жителі менших сіл можуть платити карткою в магазинах сусідніх великих, але спочатку треба пройти 5 кілометрів, щоб дістатися до них через пункти пропуску.
• Хоча всі респонденти мають той чи інший вид вразливості, 23% з них не отримують державної підтримки у вигляді соціальних субсидій. Багато людей не можуть офіційно довести свою інвалідність і потребують підтримки у вигляді юридичних консультацій та оформлення документів.

Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/