Завдяки тісній співпраці меценатів з косметологічного центру «Ecosmetology» та благодійників з Карітасу, 157 потребуючих житомирян отримали продуктові набори.
Представники косметологічного центру «Ecosmetology» надали 50 000 грн, на які і були придбані продукти, що увійшли до кожного благодійного пакунка.
“Охоплюємо 157 родин житомирян. Думаємо, що така адресна доставка допоможе їм мати і продукти в такий важкий час, і дасть можливість бути в умовах карантину та зберегти своє здоров’я”, – сказав протоієрей Віталій Сидорук, директор Карітасу Житомир.
Подробиці дивіться у відео:
«Наша команда косметологів вчить людей керувати своїм віком, але в сьогоднішніх реаліях, ми просто хотіли зробити щось хороше. Бережіть себе», — зазначили в центрі Ecosmetology.
Довідка:
Ecosmetology— сучасний центр краси, впроваджує в своїй роботі самі передові технології і препарати, розроблені нобелівськими лауреатами і вченими Ізраїлю.
350 пакунків з продуктами розвозять працівники Тернопільського благодійного фонду “Карітас” одиноким пенсіонерам, людям з інвалідністю та дітям-сиротам. Ще близько 200-сот пакунків розвезуть таким парафіянам священники Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ в Козівському, Бережанському, Зборівському та Теребовлянському районах.
Про акцію “Великодній кошик” розповів директор фонду отець Андрій Марчук:
“За допомогою наших водіїв, водіїв-волонтерів ці продуктові набори “Великодній кошик” зможуть отримати як літні люди, які є під нашою опікою в проекті “Домашня опіка”, так і діти, молодь, які є, перш за все, в проекті “Молодь з інвалідністю – життя в повноті”, а також у проекті “Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні”, ну і також різні категорії людей, які є користувачами нашого фонду “Карітас Тернопіль”.
Приблизна вартість одного пакунка – 400 гривень, каже секретарка фонду Тетяна Калиняк:
“Тут є паски, є ковбаса, яйця, що традиційно входить, крупи, майонез і сир плавлений”.
Освятив продукти митрополит Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Української греко-католицької церкви Василій Семенюк.
Продукти для цих пакунків збирали працівники “Карітасу”, священники Тернопільсько-Зборівської архиєпархії греко-католицької церкви та підприємці, а паски – депутати обласної ради.
Цю акцію Карітас Тернопіль проводить 21-й рік, – каже отець Андрій Марчук.
Благодійний фонд «Карітас Полтава» організував онлайн-клуб для батьків і дітей на карантині MamaDoma. Він розпочав свою роботу ще наприкінці березня.
Для передачі інформації усім зацікавленим спеціалістами благодійного фонду створена спеціальна група під назвою «Клуб щасливої сім’ї Caritas Poltava “MamaDoma”» у мережі Фейсбук. Вони пояснюють, що вирішили організувати таку спільноту аби вимушене перебування на карантині не було тягарем для сім’ї:
«Розуміємо, що на просторах інтернету можна знайти безліч подібної інформації, але наша перевірена, апробована і 100% корисна. Онлайн-клуб щасливої сім’ї «MamaDoma» створений для того, аби перебування вдома було комфортним, цікавим та корисним, а після карантину ви всі могли сказати: “А пам`ятаєш, як гарно ми провели час?”».
У спільноті відбувається щоденне оновлення інформації як консультативного, так і дозвільного характеру. Крім того, там публікують заняття на всі смаки для різних вікових груп. Вони можуть бути як індивідуальні, коли дитина працює, а дорослі відпочивають, чи займаються своїми справами, так і сімейні активності, коли всі збираються разом щось виконати.
Менеджерка проєктів БФ «Карітас Полтава» Алла Раковецька розповідає, що платформа «Клуб щасливої сім`ї “Mamadoma”» спрямована на активну, змістовну та цікаву діяльність під час карантину. За її словами, учасників намагаються навчити проявляти себе та сприяти налагодженню онлайн комунікації та головне зменшити емоційне напруження під час карантину:
«Ця платформа об`єднує дітей та батьків, які знаходяться вдома під час карантину, а спеціалісти Карітас Полтава (педагоги, психологи) за допомогою онлайн-зустрічей, вебінарів, майстер-класів та багато іншого, надають кваліфіковану допомогу та підтримку в цьому».
Тривога – природній стан, який має на меті попередити нас про небезпеку. Є багато різновидів тривоги. Ми не будемо їх сьогодні перераховувати, щоб не обтяжувати читачів науковими термінами. Часто плутають тривогу зі страхом. Це різні поняття.
Страх – це реакція організму на реальну загрозу. Зазвичай, коли ми відчуваємо страх, то можемо раціонально обґрунтувати, чого саме боїмося. Страх працює на нас доти, доки він не перетворюється на паніку, бо тоді ми вже собою не володіємо, наші мізки «відключаються» і можемо накоїти дурниць. Дуже добре прослідкувати позитивний компонент страху можна на передовій. Військові говорять, що коли людина перестає відчувати страх, з’являється велика вірогідність, що вона наразить себе на небезпеку. Страх зупиняє людину від непотрібного марного ризику. Якось одна військова розповідала, що прийняла рішення повернутися додому саме в той момент, коли усвідомила, що при реальній загрозі вона перестала відчувати страх. Тому страх потрібний і корисний доти, доки він допомагає, а не заважає. Адже в деяких випадках страх сковує людину, не дає діяти тоді, коли необхідно.
Тривога – це відчуття того, що щось має статися погане, небезпечне, але ми до кінця не можемо пояснити що саме. Якщо ж ми можемо пояснити, тоді вже говоримо про страх, бо знаємо, чого саме боїмося.
Зараз багато людей жаліються на роздратованість, безсоння та поверхневий сон, погіршення пам’яті, на те, що важко сконцентруватися, постійне відчуття втоми, нав’язливі думки, апатію тощо. Можливо, Ви запланували собі на карантині зробити багато того, на що зазвичай бракувало часу. Записалися на курси та вебінари, вирішили вивчити іноземну мову, оволодіти новими навичками та знаннями. Однак дні ідуть, а у Вас все не виходить втілити свої плани у життя. І, можливо, Ви почали себе лаяти за лінь та відчувати почуття провини. Не лайте себе. Важливо дати психіці трохи часу для адаптації. Це нормально, якщо Ви – жива людина. Ваша психіка в стадії стресу увімкнула режим виживання і не може розпорошуватися на «другорядні» речі. Це можуть бути ознаки і наслідки тривоги. Зовсім не дивно, що кожен з нас відчуває тривогу. Ми стоїмо перед новими викликами і не знаємо остаточно, що очікує нас у майбутньому. Плани, котрі раніше були, розвалилися. Щось планувати грандіозне на найближче майбутнє складно. Що ж робити?
Перш за все, визначити джерело тривоги, раціоналізувати її. Наприклад, не просто «Я боюся коронавірусу та «ой, що ж це коїться навкруги, жах, все пропало!», а конкретніше, на кшталт «Я боюся заразитися і заразити родичів, я боюся, що мої рідні помруть від тяжкого перебігу захворювання, я боюся, що не буде чого їсти під час карантину, боюся, що мені не зможуть надати кваліфіковану допомогу» тощо. Можете навіть записати ці всі страхи. Біля кожного пункту поставте вірогідний відсоток, що це станеться. Пам’ятайте, що, скоріше за все, у вас він буде перебільшений. Бо ж не дарма кажуть «У страху очі великі». Потім під кожним побоюванням напишіть Ваші дії, що Ви будете робити, якщо це станеться. Дуже конкретні дії – телефони, куди подзвоните, у кого і яку допомогу попросите тощо. Далі напишіть Ваші дії, спрямовані на те, щоб цього не сталося, ще більш конкретизуйте і виділіть ті, які ви вже використовуєте. Зробили? Добре. Якщо проблеми настануть, то по мірі їх настання, Ви будете їх вирішувати. Зараз нема сенсу вирішувати те, що може і не статися. Наступне завдання буде приємніше. Запишіть свої плани на той час, коли закінчиться карантин. Це може бути складніше, тому почніть з дрібного і простого. Наприклад, що Ви підете випити каву з друзями. Добре, якщо Ви ці плани зможете з кимось обговорити і разом помріяти.
Дуже важливо вміти контролювати потік інформації, який вливається в Ваш мозок щодня. Сучасна людина отримує стільки інформації, як людина в стародавні часи за рік. Багато інформації входить автоматично, без аналізу. Але те, що Ви не запам’ятали її, не значить, що вона на Вас не впливає. Наш мозок нічого не забуває. Від цього часто і відчуття тривоги. Дуже важливо ставити для себе фільтр та обмеження. Свідомо вибирати лише достовірні джерела та регулювати час на новини. Запитайте себе, чи ця інформація, яку Ви читаєте, дає Вам конструктив і прояснення ситуації, чи нагнітає паніку. Читайте ті статті, які вносять конкретику, дають Вам більше розуміння про проблему, запобігання їй та її вирішення. Якщо Ви ввійшли в соціальну мережу і, гортаючи стрічку, відчуваєте тривогу, напруженість, часте серцебиття, вимкніть.
Якщо Ви відчуваєте постійну тривогу чи напад тимчасової тривоги, зупиніться, сфокусуйтеся на тому, що Вас оточує. Наприклад, Ви сидите у себе в кімнаті, поряд з Вами Ваша подушка, стільчик, сонячне світло падає на підлогу. Так, це та сама Ваша кімната. У ній нічого не змінилося. Життя триває. Постарайтеся відчути звуки та запахи, подумайте, що відчуває Ваше тіло, кожен орган, прослідкуйте за своїм диханням. Є багато дієвих вправ на дихання, які можна знайти в Інтернеті. Відчуйте момент тут і тепер. Згадайте ті моменти, коли Ви щасливі і спокійні. Подумайте, що Вас заспокоює. Можливо, це добра книга, гарне кіно, фізична активність, творчість, спілкування з друзями, молитва, спів, танці, готування смачної їжі тощо. Випийте чаю. Так, така проста дія здатна трохи «приземлити» нас. Фізична активність допомагає скинути нервове напруження. Добре, якщо у Вас буде декілька ресурсів. Подумайте, що з цього Ви може використати саме зараз. Плануйте свій день. Хоча би на сьогодні. Це важливо. Напишіть собі: «На сьогодні мене вистачить». Це також заспокоює. Вам вистачить сил, принаймні, на один день! Згадайте, скільки Ви всього зробили, навчилися, пройшли через труднощі і у Вас все вийшло! Ви та Ваші рідні живі і це вже сьогодні є причина для радості та щастя!
Окремими пунктом хотілося б виділити ще один дієвий ресурс і гарні ліки від тривоги. Певно, Ви чули інколи вислів «Якщо тобі погано, згадай, що комусь гірше»? Якою має бути реакція? Деякі кажуть, що маємо радіти, що в нас ще не так все і погано. Але це нездорова реакція. Цей вислів допомагає, коли у людини з’являється бажання допомогти іншому – тому, кому гірше. Допомагаючи іншому, ми допомагаємо собі. Озирніться навколо себе. Ви точно знайдете того, кому потрібна Ваша допомога. Можливо це старенькі сусіди, і їм потрібно принести продукти, ліки або вигуляти собаку. Так Ви зробите добру справу і зменшите рівень власної тривоги.
Важливо під час карантину, за можливістю, зберігати ті звички, які були до нього. Якщо Ви пили каву о дев’ятій ранку раніше, робіть це і зараз. Це дозволить відчувати стабільність. Слідкуйте за своїм зовнішнім виглядом. Дехто зрадів, що тепер може працювати в піжамі, але це не завжди позитивно впливає. Якщо Вам радісно і Ви щасливі в піжамі – це супер. Якщо ж Ви ніяк не можете себе організувати, почніть з того, що приведіть себе в порядок. Ті, хто вижили в німецьких концтаборах свідчили, що швидше помирали ті ув’язнені, які починали нехтувати гігієною та зовнішнім виглядом. Пам’ятайте, що життя не десь там в минулому чи майбутньому, не у спогадах і мріях, воно зараз і тут. Це про прийняття ситуації. Так, ми зараз живемо в час епідемії. Усім страшно. Ніхто з нас раніше не переживав подібний досвід. Але, якщо Ви це читаєте, то Ви живі. І сьогодні оця ізоляція – це форма Вашого життя, одного єдиного, іншого у Вас нема і важливо його прожити вповні та знайти в цьому сенс для себе, збагатити своє життя новим досвідом.
Інколи дуже допомагає медитація. Згадайте місце, де Вам було добре й спокійно. Дайте собі час подумки знову повернутися в це місце і набратися сил. Важливо знаходити час для радості та сміху. Не даремно кажуть, що сміх продовжує життя. Сміх зміцнює імунітет. А зараз нам це точно потрібно. Тому знаходьте щодня привід посміятися від душі.
Під час карантину та вимушеної ізоляції важливо підтримувати соціальні зв’язки.
Подзвоніть тим, кому давно планували і кого раді чути. Можливо, є самотні знайомі та родичі, для кого Ваш дзвінок буде дорогоцінною підтримкою. Не чекайте, що Вам зателефонують. Робіть крок першими. Можливо, Вам допоможуть відеотрансляції в соціальних мережах, а лайки підбадьорять? Тоді все в Ваших руках, записуйте, фотографуйте, діліться, спілкуйтеся зі світом!
Якщо Ви живете не самі, дуже важливо, щоб Ви виставили свої кордони. Попросіть не говорити на ті теми, які викликають у Вас тривогу. Зупиняйте, якщо починаються такі розмови, бо світ вони не змінять, а на Ваше самопочуття вплинуть. Це, звичайно, окрема велика тема, як пережити карантин великій сім’ї на маленькій площі. Тут треба підходити індивідуально. Проте можна все одно декілька загальних правил вивести. Виділіть час для себе. Попередьте домашніх, що Вам необхідний цей час. Можливо, це ранкова кава, чи післяобідній відпочинок, а, може, читання книжки перед сном. Хай це стане Вашою традицією. Це час, коли Ви належите лише собі. Іншим також потрібно мати свій власний простір, хоча би невеличкий куточок, де людина відчуває, що тут вона може розслабитися і бути собою. Будьте уважні до рідних. Якщо Ви бачите, що Ваша дружина втомилася, візьміть на себе частину її справ. Говоріть про свої потреби тоді, коли вони тільки з’явилися, а не тоді, коли накопичилися. Просіть прямо про допомогу, не натякайте. Створіть гарні сімейні традиції за час ізоляції – сімейні кіноперегляди, спільне приготування смачних страв, спільна вечеря, настільні ігри і дуже добре, якщо ви зможете щодня знайти час для відвертих розмов.
Такі традиції точно вас зблизять і подарують чудовий незабутній час. Пам’ятайте, що діти зчитують емоційний стан дорослих. Якщо Ви в тривозі, то й вони почнуть тривожитися, якщо Ви спокійні й розсудливі, вони теж заспокоюються і навчаються сприймати негативну інформацію спокійно та раціонально. Пам’ятаєте, ми говорили про фізичну активність? Діти часом дуже активні, вони ще не вміють управляти своїми емоціями та трансформувати їх, і, щоб емоції не розірвали зсередини, вони їх викидають у фізичній формі. Так, це інколи дратує, і це теж нормально.
У Китаї після карантину багато розлучень. Ми потрапили в неприродню ситуацію, разом зачинені у невеликому просторі. Якщо хочете зберегти свої нерви та стосунки, домовтеся про мораторій на з’ясування стосунків. Перенесіть ці розмови на період, коли закінчиться карантин. Зараз вам усім потрібні сили, щоб вижити. Важливо не збільшувати стрес, тому що стрес б’є по захисних механізмах організму, страждає імунітет, і людина більш схильна до захворювання.
Важливо турбуватися не лише про фізичний стан, але й про психологічний. В нашому організмі все взаємопов’язано. І часто фізична хвороба – результат психологічних проблем. Тому бережіть себе, турбуйтеся про себе і будьте здорові! Якщо ж Ви не в змозі впоратися самі, не соромтеся звертатися за допомогою до психолога. Зараз багато організацій надають безкоштовні онлайн консультації. Наш БО «БФ «Каріас-Київ» також пропонує послуги психолога. Пам’ятаймо, що краще попередити причини, ніж потім боротися з наслідками. Будьмо здорові!
Яна Рожнятовська, психологиня БФ «Карітас-Київ», координаторка проекту «Долаючи розломи в громадах»
Перед світлим святом Воскресіння Христового на платформі «Територія дитинства» проєкту «Стійкість та Розвиток» Карітасу Краматорськ розпочався тиждень «Великоднє диво».
Діти з 6 проектних локацій буферної зони виготовляють чудові поробки, вітальні листівки, малюють пасхальні малюнки, діляться Великодніми звичаями своїх родин та беруть участь в акції «10 добрих справ». Результати своїх досягнень публікують на онлайн ресурсі проекту.
В процес такої дистанційної позитивної комунікації також активно включаються і батьки.
Великдень – це найбільше свято у світовій історії і головне у році для всіх православних християн. Хоч ми і на карантині, але підготуватися і гарно відзначити його ми зможемо!
В Світле Воскресіння прийнято:
❤ Наповнювати добрими справами своє життя.
❤ Збагачуватися духовно.
❤ Допомагати ближньому
❤ Дарувати надію і підтримувати віру в серцях на щасливе і радісне майбутнє.
❤ Долучитися до народних традицій та обрядів, які супроводжують це свято.
Тому саме на цьому тижні ми:
Підводимо підсумки конкурсу «Великодніх поробок». Тож хто ще не встиг продемонструвати нам свою гарну роботу – це Ваш час! Всі хто брав участь отримають приємні подарунки від Карітасу!
Понад півсотні малюнків з дитячого конкурсу присвяченого Всесвітньому дню здоров’я, що відзначають 7 квітня, презентували Ужгородській міській дитячій лікарні.
Експозицію сформували з творчих здобутків не тільки закарпатський дітлахів, а й з-за кордону, зокрема з Італії, аби позитивними емоціями підтримати юних пацієнтів та медперсонал лікарні і показати їх небайдужість.
Ідея провести таку акцію належить Карітасу Мукачівської греко-католицької єпархії.
Крім того, директор фонду отець Мирослав передав для потреб медустанови засоби захисту: маски, рукавиці, антисептики, дезінфектори тощо.
З Ужгородською дитячою лікарнею фонд співпрацює вже давно. А у такий важкий для медиків час – коли шириться епідемія короновірусу – тим більше вирішили підтримати працівників закладу.
Тернопільські волонтери почали збір продуктів та грошей для великодніх кошиків, які перед святом отримають потребуючі. Проєкт “На відстані руки” діє у Тернополі вже понад місяць.
Він об’єднав небайдужих тернополян, які подають руку допомоги тим, хто у такий непростий час цього потребує. Напередодні Вербної неділі, благодійники зібрали харчі та разом з освяченою вербою роздали тернополянам, загалом вийшло понад сто продуктових наборів. Та зараз волонтери знову потребують вашої допомоги.
COVID Challenge Hackathon – проект для розробки технологічних рішень в боротьбі з пандемією COVID-19, запобіганню подальшому розповсюдженню коронавіруса та подолання наслідків кризи, як в Україні так і глобально.
Щодня ми бачимо багато різних ініціатив, ідей, проектів, котрі виникають для боротьби з епідемією COVID-19 в Україні. Це прагнення показує наскільки ми можемо та готові допомагати одне одному в кризовій ситуації.
Та часто люди працюють над дуже схожими проектами. Чи виникають цікаві ідеї, які потребують сильної команди для втілення, тоді як є активні талановиті люди, які бажають допомогти.
За допомогою Хакатону організатори хочуть допомогти та об’єднати учасників в команди, щоб разом попрацювати над проектами.
Карітас України підтримує цю корисну ініціативу, виступаючи інформаційним партнером хакатону.
Карантин триває і разом з ним продовжується наше «карантинне» життя. Дуже важливо протягом тимчасової ізоляції не розгубити свій ресурс і потенціал. Представляємо рекомендації психолога Простору підтримки Тетяни Єршової батькам підлітків, які наразі перебувають на дистанційному навчанні:
1. В першу чергу слід зберегти та підтримувати для себе і дитини звичний розпорядок і ритм дня (час сну і активності, час початку уроків, їх тривалість, «перерви» та ін.). Різкі зміни режиму дня можуть викликати суттєві перебудови адаптивних можливостей дитини й призвести до зайвої напруги та стресу.
2. Потрібно чітко скласти план дій на найближчі один-два-три дні й постійно цей план оновлювати. Пройшов день — оновили і так далі. Ставити чіткі зрозумілі задачі на найближчий період часу.
3. Батькам і близьким дитини важливо намагатись зберігати спокій, адекватне і критичне ставлення до подій. Емоційний стан дитини безпосередньо залежить від стану дорослого (батьків, близьких). Досвід батьків з інших країн показує, що потрібен час на адаптацію до режиму самоізоляції, і це нормальний процес.
4. Тримайтеся спокійно, стримано, не уникайте відповідати на запитання дітей про вірус, але і не занурюйтесь в тривалі обговорення ситуації пандемії та її ризиків. Не смакуйте подробиці «жахів» з Інтернет-мереж!
5. Намагайтесь розібратися в рекомендаціях, які Ви отримуєте від вчителів, щодо організації дистанційного навчання дітей. Орієнтуйтеся тільки на офіційну інформацію, яку Ви отримуєте від класного керівника й адміністрації школи.
6. Батьки й близькі школярів можуть підвищити привабливість дистанційних уроків, якщо спробують «освоїти» деякі з них разом з дитиною. Наприклад, можна задати дитині питання, взяти участь в дискусії й тоді урок перетвориться в захопливу, пізнавальну гру-заняття. Для дитини — це можливість підвищити мотивацію, а для батьків — краще пізнати й зрозуміти своїх дітей.
7. Під час вимушеного перебування вдома Вам і дитині важливо залишатися в контакті з близьким соціальним оточенням (за допомогою телефону, месенджера), проте необхідно знизити загальний інформаційний потік (новини, стрічки в соціальних мережах). Для того щоб бути в курсі актуальних новин, обмежте потік інформації надійними джерелами. Краще перевіряти новини не більше ніж 2 рази на день, якщо це необхідно (наприклад, вранці — після ранкових справ і ввечері, але не пізніше ніж за 2 години до сну), це допоможе знизити рівень тривоги.
8. Для спілкування з близькими порадьте дитині уникати соціальних мереж переповнених «інформаційним шумом», а іноді й дезінформацією. Виберіть самі один месенджер (наприклад, Telegram, WhatsApp, Viber) і спробуйте перенести важливе спілкування туди. Важливо передбачити періоди самостійної активності дитини (не треба її весь час розважати та займати) і спільні з дорослим справи, які давно відкладалися.
Головна ідея полягає в тому, що перебування вдома — не «покарання», а ресурс для освоєння нових навичок, отримання знань, для нових цікавих справ. Дитина може продовжувати спілкуватися з класом, друзями. Батьки можуть підказати ідеї проведення віртуальних конкурсів та інших позитивних активностей. Можна запропонувати підліткам почати вести власні відеоблоги на теми, що цікавлять (спорт, музика, кіно, кулінарія).
Важливо пам’ятати про правило, яке говорить «допомагаючи іншим, допомагаєш собі». Необхідно зрозуміти — бездіяльність в поєднанні з величезним потоком негативної інформації породжує паніку.
Карітас Івано-Франківськ розпочинає цикл вебінарів «Колективна травма: нові виклики та старі проблеми». Тема непроста, однак досить цікава. Адже наслідки колективної травми ми можемо відчувати й досі, не розуміючи, що відбувається.
Усі драматичні події, що відбувалися в країні, суспільстві несуть за собою шлейф й по сьогодні. Що прикро, саме негативні наслідки може відчувати кожен на собі.
До участі запрошуються історики, політологи, психологи, психотерапевти, громадські активісти.
Франківський Карітас має на меті об’єднати та створити простір для професійної дискусії про вплив колективної травми на український соціум та стратегії самозцілення суспільства.
Завданням є започаткувати суспільне обговорення проблем:
що таке соціальні або колективні травми?
причини соціальних або колективних травм та їх наслідки
як запобігти передачі трансгенераційної травми.
Ведучі вебінарів – співробітники лабораторії методології психосоціальних та політико-психологічних досліджень Інституту соціальної та психологічної психології НАПН України Олена Суший, завідувач лабораторії та Ольга Кухарук, науковий співробітник.
Теми вебінарів:
15.04. 2020 14:30-15:30
«Багатолика травма: минуле, теперішнє, майбутнє»
22.04.2020 14:30-15:30
«Стосунки у громаді як ресурс переживання колективних травм»
Цикл вебінарів організовується в рамках проект «Долаючи розломи у громадах. що постраждали від конфлікут: від зцілення до співпраці» за фінансової підтримки міністерства закордонних справ Німеччини та Карітасу Німеччини.
