Позначка: блог психолога

Пам’ять – важливий психічний процес, необхідний для ефективного, успішного навчання. Іноді батьки не можуть пояснити чому один матеріал дитина запам’ятовує легко, а інший – ні.

Головна причина нездатності щось запам’ятати – це нерозуміння матеріалу. Чим більше прогалин у розумінні нового, тим важче запам’ятати і нижча успішність. В таких випадках вдаються до зазубрювання, але воно нудне і малоефективне, оскільки вивчений матеріал швидко забувається. Тому дуже важливо не відтворювати – а розуміти, не зазубрювати – а знаходити практичне застосування.

Отож, як допомогти дитині запам’ятовувати охоче?

з’ясувати, що дитині уже відомо про це. Запропонувати уявити “що було б, якщо…” (активно аналізувати та відтворити загальне уявлення про те, що треба запам’ятати);

переповідати своїми словами;

знаходити практичне застосування (показати важливість нового);

якщо обсяг великий, то варто розділити на менші частини;

відводити певний час;

дати час мозку для обробки нової інформації, – робити паузи;

уявити образ чи асоціацію, яку викликає те, що важко запам’ятовується;

повторити перед сном новий матеріал, або те, що складно вирішувалось.

Пам’ятайте, що труднощі в процесі пізнання нового корисні, оскільки важливим є не лише результат, а й сам процес і зусилля, які потрібно докласти.

Найбільше запам’ятовується те, що вимагало великих зусиль. Нехай ваші зусилля будуть результативними, а процес – цікавим та захоплюючим!

Підготувала психолог Дитячого центру Карітасу Борислав Галина Попик

---

Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

Діти намагаються будь-яким способом отримати бажане. І все більше винахідливі у своїх спробах. Вони вдаються до обману, емоційного шантажу, висування умов, гри в жертву… Але у більшості випадків це відбувається тому, що вони не бачать іншого способу досягти бажаного. Діти маніпулюють свідомо, або несвідомо копіюючи дорослих, через відсутність вміння домовлятись, страх чи сором прямо говорити про потреби. Небезпека в тому, щоб такі моделі поведінки не стали звичкою.

Всі дитячі маніпуляції розраховані на батьківську реакцію і відбуваються тільки тоді, коли їм це дозволяють. Батьки по-різному реагують: одні вважають таку поведінку неповагою до себе, а інші, навпаки, бажаючи уникнути конфлікту, виконують усі вимоги.

Як допомогти дитині досягти бажаного, не вдаючись до маніпуляції?

вислухайте потреби дитини, не сперечайтесь. У кожного з вас може бути своя думка, і добре, коли кожен може чесно її висловити;

зберігайте спокій за будь яких обставин. Дайте дитині час, щоб заспокоїтись. Покажіть власним прикладом, як вирішувати спірні питання спокійно і з повагою;

спільно придумайте спосіб (чи складіть план дій), як можна ефективно досягнути бажаного, не порушуючи встановлені правила;

пам’ятайте, що дітям бракує самоконтролю;

демонструйте віру в дитину і в її добрі наміри, хваліть за її ініціативність, винахідливість і цілеспрямованість.

Якщо дитина може відверто обговорювати зі своїми батьками свої бажання, у неї не буде потреби маніпулювати.

Адаптувала психолог Дитячого Центру Карітасу Борислав Галина Попик

---

Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

Останнім часом, в період нестабільності, швидкого темпу життя, прив’язаності до нових засобів зв’язку та комунікації все частішими стали скарги на почуття підвищеної тривоги. Особливо вразливими в цей час є діти.

Чи можливо собі зарадити з цим, і як допомогти дитині навчитись долати тривогу ?

Ось кілька порад від психолога Дитячого простору Карітасу Борислав:

З’ясуйте, що саме тривожить Вашу дитину? Люди по-різному реагують на різні події та життєві ситуації. Те, що для одних звичайна річ, у інших може викликати страх, біль чи роздратування. Будьте уважними, прислухайтесь до дитини.

Поцікавтесь, що і як часто та сильно турбує дитину. З часом предмет тривоги, як і життя дитини, буде змінюватися. Усвідомлення дитячих тривог необхідне для того, щоб вловити момент, коли проявляється, як розвивається і як працює. Цей досвід легко перенести на всі нові ситуації.

«Дістаньте» тривогу назовні. Коли ми з’ясували, що викликає тривогу, потрібно допомогти дитині встановити певну безпечну дистанцію між нею та її тривогою. На цьому етапі важливо перетворити тривогу на жарт: придумати смішне прізвисько, уявити у вигляді персонажа, проговорити смішним голосом речі, які лякають. Ви можете сказати дитині: «Ану, подивімося на твою тривогу!» – взяти аркуш і разом намалювати її. Або: «Зараз я дістану твою тривогу!» – і зробити жест, ніби ви виймаєте її з голови дитини з дивним звуком.

Зробіть тривогу передбачуваною. Ми навчилися усвідомлювати моменти, коли тривога починає малювати в уяві дитини думки чи образи, які лякають. Тепер потрібно зробити її появу передбачуваною. Це не означає, що потрібно постійно чекати на тривогу. Просто є ситуації, в яких вона обов’язково виникає, тому що це цілком нормально для людини. Ми можемо сказати: “Звичайно, ти з’явилася. Тому що я йду в нову школу” чи “О, привіт, тривого!”. Так ми змінюємо свої стосунки з тривогою та вчимося давати їй іншу відповідь.

Практикуйте некомфортні ситуації. Ціль у тому, щоб дитина навчилася відчувати комфорт у дискомфорті, адаптувалася до нього. Якщо ми йдемо в нове місце, не потрібно говорити: «Ми йдемо на гімнастику, вчителя звати Люсі». Ми маємо сказати: «Ми йдемо на гімнастику, я думаю, твоя тривога може проявитися, що вона тобі скаже? Що ти їй відповіси? Розкажи». Ми маємо дати зрозуміти, що тривога у цій ситуації нормальна, і бути поряд, щоб підтримати дитину, якщо вона не впорається.

Адаптувала психолог Дитячого Центру Галина Попик.

---

Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

Тепло і ласка, спокій і мудрість, терпіння і розуміння, турбота за дітей і онуків, справжня, щира любов і безумовне прийняття,- все це властиво лише одній людині – бабусі.

Роль бабусі у вихованні дуже важлива, але часто трапляється так, що між батьками та старшим поколінням виникають непорозуміння та протиріччя у питаннях виховання чи лікування дітей. Іноді вони беруть на себе функцію батьків чи “няні” (у зв`язку із певними обставинами) і це часто призводить до ламання ієрархії сімейних стосунків і підривання авторитету батьків. Забороняють онукам те, що дозволяють батьки, або навпаки, задаровують подарунками і вседозволеністю…

У таких випадках батьки повинні чітко позначити свою роль у вихованні та навчанні власних дітей: виховуємо ми, бабуся нам у цьому допомагає. Тактовна і досвідчена бабуся розуміє, що онуки – це не її діти, і головна роль у вихованні належить батькам, а її “місія” – злагіднювати, а не загострювати цей і так нелегкий процес, живити його своїми порадами, досвідом і розумінням.

Усім бабусям:

Пам’ятайте, що ви – основні хранителі традицій сім’ї і роду.

Не забувайте про те, що старість – це мудрість.

Допомагайте своїм дітям, але не втрачайте гідності.

Намагайтеся, щоб ваша допомога не була нав’язливою і не позбавляла середнє покоління самостійності.

Труднощі, пов’язані з вихованням дітей , звичайно ж, в кожній сім’ї бувають різними, багато що залежить від близькості відносин (спільне або окреме проживання), від того, чия це мама ( матері або батька), від соціальної зрілості сім’ї і від багатьох інших обставин.

Пам’ятаймо, що головне завдання сім’ї – виростити дітей щасливими! І бабусі відіграють у цьому процесі незамінну роль!

Психологічна порадня Карітасу Борислав.

---

Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

Навчити людину бути щасливою не можна, але її можна виховати так, щоб вона була щаслива.

Не секрет, що всі батьки прагнуть, щоб їхня дитина була розумною, успішною, здоровою, а найголовніше – щасливою. У кожного різне розуміння щастя, та як його досягти.

Пропоную корисні поради батькам, використовуючи які, ви зможете радіти за свою дитину:

– Щаслива родина – щаслива дитина.

Якщо батьки живуть щасливо, не конфліктують, їхні діти беруть приклад та самі будуть рухатися до щасливого та успішного життя.

– Необхідно пам’ятати, що дитина повинна відчувати захищеність, безпеку та підтримку.

«Завжди розраховуй на мою підтримку» – це повинно бути основним правилом у свідомості вашої дитини. Якщо дитина впевнена у підтримці, у прийнятті її зі сторони батьків, – то невдача не буде такою страшною.

– Подружіться з дитиною.

Варто якомога більше часу проводити з дитиною: гуляйте, відвідуйте цікаві місця, займайтеся спільною діяльністю, читайте разом. Не забувайте про дуже важливий компонент – тактильний контакт. Не шукайте приводів для обіймів та поцілунків, діти в будь-якому віці повинні відчувати любов.

– Не сваріть та не ображайте свою дитину в присутності інших.

Якщо Вам потрібно зробити деякі настанови, говоріть з дитиною на одинці.

– Вірте у своїх дітей.

Те, як дитина буде бачити себе в майбутньому, напряму залежить від батьків. Підбадьорюйте та проявляйте підтримку в починаннях дітей.

– Будуйте довірливі стосунки з дітьми.

Взаємна довіра – головне правило гармонійної, щасливої людини.

– Привчайте дитину до благодійності.

Благодійність – це потужній зовнішній фактор, що впливає на всебічний і гармонійній розвиток особистості.

– Любіть дітей таким як вони є, дозволяйте їм бути самими собою.

– Цінуйте кожну хвилину проведену разом!

Підготувала психологиня Дитячого центру Карітасу Борислав Ірина Дуб

---

Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/