Простір підтримки Карітасу Краматорськ запрошує нових учасників з вразливих категорій населення до участі в програмі тимчасового працевлаштування «Гроші за роботу».
Наразі у фонді шукають людей, що будуть працювати соціальними працівниками (неповний робочий день) та допомагати людям похилого віку. Працівники будуть отримувати компенсацію за участь у тимчасових роботах в розмірі – 2636 грн. Оплата здійснюється щомісячно.
Якщо Вас зацікавила дана пропозиція, просимо звертатись за телефоном 050 315 6578 Інна (Кризовий консультант Простору підтримки) з 9:00 до 17:00 з понеділка по п’ятницю.
Ініціатива реалізується в рамках проекту «Створення багатофункціональних соціальних центрів для нарощення потенціалу осіб і громад, які постраждали внаслідок конфлікту в Україні, у сфері подолання труднощів та самозахисту» за фінансової підтримки DCV та BMZ.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
7-8 травня 2021 року, до Краматорська з робочим візитом завітали президент Карітасу Європи та Карітасу Австрії Міхель Ландау разом з директором Департаменту міжнародної допомоги Гудрун Гюзел та президентом Карітасу України Андрієм Васьковичем.
Перший день візиту був присвячений активному спілкуванню з місцевими медіа, громадськими активістами та волонтерами, а також знайомству з бенефіціарами Карітасу Краматорськ під час їх домашніх відвідин.
Другий день візитери присвятили відвідуванню селищ на лінії зіткнення.
Саме с. Озарянівка та с. Дружба Торецкої ВЦА опинилися в центрі уваги, адже ці населені пункти є одними з тих, де Карітас Краматорськ надає гуманітарну, медичну та соціально-психологічну допомогу.
Разом з директором Карітасу Краматорськ отцем Василем Іванюком гості мали можливість познайомитись з місцевими мешканцями, педагогами, волонтерами, які поділилися своїми думками про життя в локаціях.
Важливими також стали домашні візити до бенефіціарів Карітасу Краматорськ в селищі Дружба. Візитери мали можливість безпосередньо познайомитися та поспілкуватися з бенефіціарами проєктів Карітасу Краматорськ та дізнатися докладніше про види допомоги, які вони отримують.
«Молодь виїжджає, старші люди хворіють, – каже президент Карітасу Європи під враженням від поїздки. Багато хто стикається з питанням: купувати потрібні їм ліки чи їжу. Часто люди не можуть собі дозволити ані одне, ані друге. Близько половини мінімальної пенсії витрачається на опалення. Але дітям також потрібна підтримка, – додає Ландау.
«Австрія та Європа не повинні випускати з виду страждання людей в Україні», – наголошує президент Карітасу Європи. У той же час він високо оцінив прихильність Австрії, яка надає «надзвичайно важливу допомогу» через Австрійську агенцію розвитку (ADA) та кошти Фонду іноземних катастроф (AKF).
Варто зазначити, що з початку конфлікту в Україні у 2014 році Карітас Австрії надав понад 8,7 мільйона євро за рахунок пожертв та державних коштів. Допомогою було охоплено 10 000 людей.
На закінчення візиту до України, 9 травня почесні гості зустрілись із Главою Української греко-католицької церкви Блаженнішим Святославом та побували на Божественній Літургії у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ.
Міхель Ландау поділився враженнями про поїздку в Україну: «Цей візит, перш за все, вияв солідарності зі сторони Карітасу Австрії. Ми дуже раді бути партнерами України вже багато років. Також це вияв солідарності і зі сторони Карітасу Європи. Ми хочемо зазначити, що пам’ятаємо про всіх людей у потребі. Те що я побачив під час візиту в буферну зону та спілкування з місцевими мешканцями – з одного боку – це солідарність між людьми, те, як вони піклуються один про одного. Проте одне з перших, що кидається в очі – це велика бідність місцевого населення. Вже багато років в Україні іде війна, війна про яку забули у багатьох куточках Європи. До війни ще доєдналась пандемія COVID-19.
Як президент Карітасу Європи, я переконаний, що ми не маємо забувати про людей в Україні. Ми маємо об’єднати наші зусилля та підтримку. Це завдання для Австрії та для Європи. Нас об’єднує молитва. Найбільше всього люди бажають миру. Давайте сподіватись та молитись, що цей мир настане, і ця прекрасна країна буде процвітати. Давайте простягнемо руку допомоги тим, хто найбільше цього потребує. Давайте не забувати бідних та потребуючих людей в Україні».
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Безпечне і комфортне середовище, затишна атмосфера, багато ігор та іграшок, матеріали для творчості, спортивне приладдя, смаколики до чаю та найкращі соціальні працівники – все це робить кімнату Карітасу одним з улюблених місць в школі.
Діти тут можуть спілкуватися з однолітками, грати, творити, розвиватися, дізнаватися нове та просто відпочивати. Значну увагу в Карітасі ми приділяємо розвитку soft skills учнів. До цих навичок можна віднести емоційний інтелект, силу волі, завзятість, креативність, вміння протистояти стресам і знаходити спільну мову з оточенням, здатність адаптуватися до змін в умовах життя й праці, здатність до навчання тощо. Але головною складовою таких навичок є здатність до подальшого саморозвитку.
Діти вчаться говорити про свої почуття, пробують домовлятися, слухати інших, взаємодіяти у команді, бути лідерами.
Ми переконані, що гнучкі навички треба обов’язково розвивати. У сьогоднішніх умовах емоційна складова така ж важлива, як і інтелектуальна. Можливо, має навіть більше значення, бо ж soft skills – не ті навички, які діють в якійсь певній сфері. Вони розповсюджуються на різні аспекти життя.
Соціальні працівники так планують кожне заняття, щоб дітям було не тільки весело і цікаво, а ще й корисно та пізнавально. Так, перший квітневий тиждень «Я та мої сильні сторони» допоміг зрозуміти дітям, що для розвитку таланту необхідне бажання, мотивація, терпіння і наполеглива праця; що кожна людина талановита.
Наталя Шевченко, соціальний працівник с. Берестове: «Ми ініціювали спілкування та бесіди на заняттях, для того, щоб діти, могли розказати друзям про свої захоплення. Не менш цікавим моментом було заповнення анкет, в яких діти писали, яким вмінням пишаються. По закінченню тижня ми склали рейтинг популярних і ексклюзивних захоплень серед учнів школи».
Створення простору для можливостей реалізації соціальних, культурних, життєвих виборів особистості дитини проходило протягом тижня «Весняні пригоди».
Гусєва Ірина, соціальний працівник Миронівської локації зазначає: «Коли до нас приходить весна, ми спостерігаємо багато цікавих речей: приліт птахів, перші квіти й травичка, цвітіння дерев та кущів – одним словом – пробудження природи. В Карітас ми не можемо спостерігати за приходом весни пасивно, ми перетворилися справжніх дослідників. Коли ми оточуємо дитину середовищем, що розвиває, у неї з’являється можливість набувати нових навичок і освоювати новий світ».
На четвертому тижні ми розглядали тему: «Інтернет в моєму житті». Вчили дітей уникати основних небезпек, які існують в інтернет-просторі, розвивали вміння правильно використовувати можливості соціальних мереж та віртуального спілкування.
На «Великодньому тижні добра» разом з учнями виховували повагу до традицій, розширювали та поглиблювали знання про Великодні свята.
На закінчення хотілося б відзначити, що процес взаємодії в кімнаті Карітасу проходить в ігрових та інтерактивних формах. Заняття спрямовані на те, щоб прищепити дітям любов до пізнання, можливості проявити себе, розвити у дітей необхідні їм компетенції. Перебуваючи поруч один з одним, учні набагато активніше засвоюють будь-який матеріал. Розвивають комунікативні здібності, вчаться спілкуватися бути самостійними.
Тож до зустрічі у Карітас! Ми на Вас чекаємо!
В межах проекту «Психосоціальний супровід дітей та батьків/опікунів буферної зони на сході України» реалізовується за підтримки Карітасу Австрія та Карітасу України.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Напередодні Великодня працівники Благодійного фонду «Карітас Краматорськ» традиційно дарують пакунки добра одиноким стареньким та багатодітним родинам.
Проводять таку акцію у Краматорську не вперше. Благодійники також передали святкові набори до буферної зони. Крім пакунків, вони забезпечують людей ліками, вбранням та харчами.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Однією з найважливіших цінностей людини є дружба. Без неї наше життя було б не на стільки яскравим і повним. Особливе значення наявність тісних дружніх зав’язків важливо саме у дитинстві. Дитині важливо знати, що є хтось такий самий, як вона, той, за кого вона може турбуватися, стосовно до кого вона може бути сильною. Спробую довести свою думку переконливими аргументами та прикладами.
Аргументом на користь моєї думки може бути те, що, є дослідження, які доводять прямий зв’язок між станом здоров’я та товариськістю. Різні вікові групи дітей реагують на соціальну залученість по-різному, однак загальна тенденція така: що міцніше зв’язки в родині та з друзями, що потрібнішою відчуває себе дитина, то нижчий ризик виникнення в неї захворювання, тим кращий імунітет.
Яскравим прикладом саме такого розуміння необхідності розвитку соціальних зав’язків для дітей є результати проміжного опитування, яке проводилося в межах проєкту «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України» Карітасу Краматорськ. Більшість опитаних дітей, які відвідують Карітас відмічають покращення стосунків між однолітками та дорослими як у школі, так і за її межами, зазначають, що почуваються безпечно і комфортно. Діти демонструють покращені просоціальні навички – і це дає їм особливе відчуття єдності, дає точку опори і можливість проявити себе, вселяє надію і породжує впевненість у майбутньому.
Навички зазначені дітьми містять вміння міжособистісного спілкування, які допомагають їм приймати зважені рішення, мислити критично і творчо, ефективно спілкуватися, будувати здорові стосунки, співпереживати, справлятися з життєвими проблемами, вести здоровий і продуктивний спосіб життя.
Соціальні працівники проєкту також зазначають, що докладають всіх зусиль, щоб перебування дітей в просторі кімнати Карітас проходило в атмосфері прийняття і дружби.
Ольга Волошина, працівник Карітасу в школі № 1 смт. Миронівський розповідає: «Ми власним прикладом показуємо, учням, як можна вирішувати конфліктні ситуації з товаришами недерективно. Спільно з дітьми знаходимо шляхи вирішення спірних питань, використовуємо прийоми фасилітації та медіації, проводимо заняття з «Безпечного простору». Намагаємося зробити таку атмосферу, щоб кожна дитина змогла розкрити свої найкращі якості, продемонструвати найсильніші сторони, задовольнити потребу у спілкуванні та спільній діяльності, знайти друзів».
«Я переконана, що важливо вчити дітей створювати широкі та глибокі соціальні зв’язки та будувати довгострокові відносини, покращувати комунікацію один з одним не тільки онлайн. Діти повинні вміти взаємодіяти, приймати інших і себе, транслювати власні бажання, об’єднуватися, обирати різні інструменти взаємодії», – говорить Наталя Шевченко, яка стала справжнім «дорослим другом» для учнів Берестівської школи.
І з цією позицією важко не погодитись, бо зараз здавалося б, завдяки інтернету діти можуть завести друзів у будь-якому куточку світу. Але останні дослідження свідчать: друзі в Facebook та Instagram – розбалансовують вбудовану в наш мозок дофамінову систему винагород, коли виникає залежність постійно стежити, хто що написав, скільки людей поставили “лайки”. Поставив лайк, це не дружба, і спірне питання соціальної підтримки. Віртуально дитина може бути сміливою перемагати, здобувати віртуальні винагороди а у реальному житті в школі в колективі в класі потрібно зусилля докладати. Щоб мати друга – треба діяти, знайомитися, вирішувати спірні питання, знаходити компроміси, потрібно домовлятися.
Найкращою ілюстрацією розуміння проблеми підтримки дитини в вибудувані товариських відносин і налагодженні соціальних контактів є твердження психотерапевта і доктора психологічних наук Віталія Климчука, який наголошує: «Дуже важливо з’ясовувати, обговорювати, з ким дитина дружить. Їй важливо поділитися з нами – що вони з другом роблять разом, що подобається в цій людині, про що спілкуються, чого навчилися один в одного. Таким чином ми розширюємо платформу, на основі якої може будуватися дружба. Запитуючи, обговорюючи і неосудно ставлячись до вибору дитини, ми лишаємо двері завжди відчиненими і завжди є шанс помітити більше».
Підсумовуючи, можна зазначити, що всі діти абсолютно різні: ми прищеплюємо їм різні погляди на життя, різні цінності і дітки відрізняються один від одного характерами. Але є і те, що їх, незважаючи ні на які відмінності, може об’єднати – і це дружба! Як же важливо дитині мати прості, зрозумілі і безкорисливі стосунки з оточуючими людьми.
Тому так важливо навчити дитину проявлять дружні якості і сприймати їх із зовні! Карітас з радістю запрошує Вас у своє затишне і тепле коло! Будемо вчитися дружити разом!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Великі слова Сократа: «Нічого не можна навчитися в людини, яка тобі не подобається…». Тому, вчитель кожного дня повинен боротися за прихильність своїх учнів, щоб мати смогу виконати свій найвищий обов’язок – виховати свідому та освічену людину. І ми розуміємо, що у наш час це дуже не просто. Тому Карітас пропонує вчителям спробувати технологію підтримуючої супервізії, як ефективного метода для вирішення педагогічних задач.
Бути справжнім і самовідданим вчителем – це величезний талант. Справжній вчитель з теплою любов’ю ставиться до своєї роботи, до тих кого навчає і з неймовірним почуттям гордості передає їм свої знання та набутий досвід.
А чи всі педагоги самовіддані, люблячі, завзяті? Чи всі педагоги подобаються учням? Як бути у випадку, коли людина в якої ти навчаєшся визиває в тебе не самі приємні почуття?
Моя точка зору на цю проблему така: навчитись в людини, яка тобі не подобається- неможливо! Спробую довести свою думку переконливими аргументами та прикладами.
Моє переконання ґрунтується на тому, що: по-перше, для більшості людей важливі емоційно-особистісні зв’язки з оточуючими їх людьми, а особливо з педагогами. Якщо відносини з учителем не складаються, то людина відчуває себе незатишно. Переживання можуть відображати цілий спектр почуттів: страх, гнів, агресія, апатія. Навчатися в такому психологічному стані вкрай важко.
По-друге, вразлива і емоційно чутлива людина може, наприклад, боятися вчителя. Страх перед вчителем можуть відчувати не тільки діти, але й дорослі. Цей страх іноді виникає в результаті одиничного епізоду, коли вчитель за щось вилаяв учня або просто підвищив голос.
По-третє, людина, яка не вміє чи не хоче підкорятися правилам може не сприймати вчителя, який буде порушувати її кордони. Той, хто звик бути в центрі уваги, може ображатися на те, що він не може завжди бути лідером поряд з вчителем, або витримувати конкуренцію інших в групі. В результаті, ця «нелюбов» нерідко стає взаємною: педагог несвідомо відчуває негативні емоції до такого «незручного» учня. А учень своєю поведінкою тільки погіршує ситуацію.
Згадаймо постать видатного К. Ушинського, захоплює його спостереження, про те що вплив вчителя на учнів становить ту виховну силу, яку не можна замінити ніякими статутами і програмами, ніякими формами організації навчальних закладів. Це означає, що «особистість вихователя означає все в справі виховання».
Найкращою ілюстрацією такого розуміння проблеми є головний герой з твору видатного педагога, Юрія Володимировича Завельського «Про шкільного вчителя: думки врозкид». Він (герой) бачить відсутність контакту між педагогом та учнями, одним з чинників відсутності зв’язку: «…є такий тип учителя, який розуміє свою задачу не в тому, що дітей треба ростити, розвивати, виховувати, а в тому, що ними – дітьми – треба управляти. Такі вчителі-управлінці, менеджери. Вони постійно дітей натаскують, будують, підганяють, нав’язують свою волю. Замість серйозного, глибоко продуманого виховання, в основі якого лежить переконання як один із способів виховання, – читання нудних нотацій, які викликають в дитині відторгнення».
Хоча мій власний професійний та життєвий досвід ще порівняно малий, проте я маю змогу бути дотичною до життя сільських шкіл буферної зони, де вже протягом 3 років впроваджується проєкт «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України» і можу сказати, що для більшості учнів педагог – це саме та людина, яка показує приклад коректного спілкування і встановлення взаємовідносин.
На мій погляд, найголовніше – вчитель має бути в ресурсі, дбати про свій психоемоційний стан, використовувати ефективні прийоми самодопомоги при стресових станах і звертатися за супервізійною підтримкою. Саме тому в межах проєкту ПСС за методичного сприяння та тренерського супроводу НаУКМА з цього року була впроваджена програма «Програма емоційної підтримки та професійного зростання для вчителів шкіл у буферній зоні», дякуючи, якій педагоги можуть отримати індивідуальні супервізії та вирішити проблемні питання професійної діяльності у колі професійної довіри – «Відкриті діалоги». Тож вчителям проєктних шкіл пропоную активно використовувати ресурс, який зараз є доступний та допоміжний.
Хоч мій висновок, можливо, і видається дивним, але я переконана, що значну допомогу в зміні позиції педагога можуть надати не тільки супервізії та програми особистісного зростання, але й самі учні. Ця теза не означає, що весь вантаж змін лягає на плечі дітей. Ні!!! Але діти, особливо підлітки, швидше дорослих розуміють, що своєю поведінкою і ставленням до себе вони формують і підтримують певний стиль поведінки дорослих.
Підкоряючись, вони розвивають авторитаризм педагога, обороняючись, вони розвивають агресивність. А стаючи самостійними, відповідальними і активними, вони рано чи пізно «виховають» в педагога бажання давати їм самостійність, отримають довіру і повагу з боку вчителя. Учні можуть звільнитися від старих стереотипів відносин до освітньої установи і звільнити від них педагогів.
На завершення свого роздуму підсумую: учням необхідно навчитися бачити й поважати особистість педагога, це може значно прискорити зміни в професійній позиції вчителів, а новий стиль поведінки допоможе педагогам бути рольовими моделями для учнів.
Потрібно змінюватися всім, і дітям і педагогам, бо не можна навчитися в того, хто не подобається – діти беруть приклад з нас, а ми вчимося у дітей!
Тож змінюємось на краще!
З великою вдячністю і повагою до Вашої педагогічної праці, Мартиненко Марина, психолог проєкту «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України».
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Необхідність розвитку продиктована і світовим принципом освіти впродовж життя, який дозволяє лишатись конкурентоспроможним фахівцем, і освітніми реформами, які потребують професійних педагогів. Ми впевнені у важливості та користі Програми, і запрошуємо освітянську спільноту шкіл проектних локацій спробувати на собі активності, які програма пропонує. Це групові зустрічі «Відкриті діалоги» та індивідуальні супервізії.
«Програма професійного зростання та емоційної підтримки педагогів» вже перейшла в свою активну фазу. Вчителі проектних шкіл вже почали використовувати індивідуальну та групову супервізію. Діяльність проводять спеціалісти, які пройшли навчання від НаУКМА. Вони почали впроваджувати інструмент супервізії в своїх навчальних закладах.
За лютий 2021 року 13 навченими супервізорами, проведено вже 49 «Відкритих діалогів», учасниками яких стало 310 вчителів, а 45 педагогів спробували на собі інструмент індивідуальної супервізії.
Програма поширює позитивний досвід Карітасу із профілактики емоційного вигорання серед педагогів, пов’язаного із роботою у непростих умовах, а також підвищення їхньої стресостійкості та опанування сучасних підходів до побудови дружнього до дитини емоційного середовища у школі.
Школи, де реалізовується програма – 13 шкіл Донецької та Луганської областей.
Дана Програма реалізується в рамках проєкту «Психосоціальний супровід для дітей та батьків/опікунів в буферній зоні на сході України», за підтримки Міжнародного благодійного фонду «Карітас України» та партнерів «Карітас Австрії» та Національного університету «Києво-Могилянська Академія» (НаУКМА).
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
«А у нас сьогодні Карітас буде? І ми хочемо займатися з Вами! А що будемо робити? Яка в нас сьогодні тема? У Вас так цікаво та класно!», – чутно від дітей шкіл, де працює Карітас.
«Ми здійснюємо діяльність вже протягом трьох років. Запит від наших головних бенефіціарів- дітей, тільки підсилюється, Це означає, що ми задовольняємо важливі потреби. Означає, що ми даємо їм щось дуже важливе і цінне», – каже координатор проекту «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України» Євген Кулік.
За весь час функціонування проєкту значну увагу спеціалісти Карітасу Краматорськ приділяють саме груповим формам роботи.
В нашому розумінні, групова робота – це можливість для дитини набути навичок взаємодії та гнучкого реагування в оточенні дітей свого віку. Діти не тільки змінюють свою поведінку, але і виражають свої почуття, усвідомлюють які стоять перед ними завдання.
Метою занять ми бачимо створення такого психологічного клімату, де діти у цікавій для себе формі та під керівництвом соціальних працівників і психолога можуть звільнитися від надмірної сором’язливості, невпевненості у собі, невміння налагодити комунікацію з однолітками, невміння сформулювати свою думку чи ставлення.
Займаючись у групі, діти не відчувають небезпеки, легше розуміють самі себе, своїх друзів. У групі дитина отримує зворотній зв’язок від інших дітей щодо власної поведінки.
Діти вчяться позитивно відгукуватися один про одного, підбадьорювати, висловлювати негативне ставлення, не ображаючи співрозмовника, позитивно реагувати на зовнішні стимули, бути терпимими до відмінностей інших. Група надає можливості для моделювання поведінки, навчання корисним навичкам соціальної взаємодії.
На групових заняттях в Карітасі діти пробують бути впевненими та самодостатніми, слухати та поважати думку один одного, опановувати нові моделі поведінки.
Займаючись зі спеціалістами Карітасу діти отримують:
поле для напрацювання ефективних моделей поведінки;
можливість отримувати зворотний зв’язок;
місце, де можна поділитися своїми проблемами та отримати підтримку і можливі варіанти їх вирішення;
атмосферу щирості, успіху та самовдосконалення;
можливість вирішувати окремі завдання виховання (по запиту батьків);
підтримку психолога.
«Виражати емоції, доносити свою думку, дбайливо ставитися до почуттів інших, бути лідером, вести за собою, вирішувати конфлікти, конструктивно захищати свої кордони – ці та інші SKILLS можуть стати в пригоді дітям у майбутньому. А Карітас продовжить робити так, щоб процес їх засвоєння дітьми проходив ефективно та цікаво»,– зазначає психолог проєкту, Марина Мартиненко.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Проєкт «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України» Карітасу Краматорськ запрошує дітей набути нові актуальні компетенції, навчаючись в програмі «Безпечний простір» НаУКМА.
Соціальні працівники Карітасу використовують різноманітні форми роботи з дітьми – майстер-класи, тренінги, заняття з командоутворення, бесіди, інтерактивні рухові перерви, ігри, задля формування підтримуючого та розвивального середовища для учнів. Одним з найважливіших напрямків роботи з дітьми в школах проєктних локацій є цикл занять з «Безпечного простору» НаУКМА. Програма містить в собі 7 занять, які допомагають дітям краще впоратися з труднощами та життєвими обставинами:
«Встановлення контакту».
«Вивчення потреб».
«Керування реакціями».
«Навички вирішення конфліктів».
«Позитивні активності».
«Позитивне мислення».
«Відновлення соціальних контактів».
Стрес – природня захисна реакція людини, яка допомагає зібратися з силами і витримати неприємності, але у такого душевного і фізичного напруження є і наслідки: діти можуть деякий час відчувати слабкість, бути тривожними, примхливими і легко засмучуватися, гірше їсти, спати і менше радіти тому, від чого раніше отримували задоволення.
Програма «Безпечний простір» ґрунтується на пошуку і розвитку ресурсів дитини та її найближчого соціального оточення.
Програма побудована як на науково обґрунтованих рекомендаціях, визнаних на міжнародному рівні, так і на практичному досвіді роботи.
«Важливо, що заняття для дітей проводять педагоги, які пройшли додаткове навчання. У просторі Карітас вчителі мають можливість тісніше спілкуватися, взаємодіяти з дитиною, спостерігати за її поведінкою, психоемоційним станом, успіхам та складнощами»,- зазначає координатор проєкту Євген Кулік.
«Стійкість до стресу – необхідний для людини навик, який потрібно формувати і тренувати з раннього віку. В кімнаті Карітасу ми працюємо над створенням атмосфери прийняття, доброзичливості, відкритості, взаєморозуміння і підтримки», – психолог проєкту Марина Мартиненко.
«Найбільш важливим і помітним результатом запровадження програми «Безпечний простір» я хочу зазначити зменшення кількості конфліктних ситуацій в школі через набуття дітьми навичок та вмінь безконфліктно висловлювати власну думку, керувати емоціями, приймати спільні узгоджені рішення, розв’язувати проблеми та здатність співпрацювати з іншими», – зазначає соціальний працівник Наталя Шевченко.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Напередодні Дня Святого Валентина у місті Слов’янськ відбувся святковий інтеграційний захід для дітей віком від 5 до 12 років.
Діти разом з аніматорами подивились мультфільм про одну з найромантичніших версій історії цього свята, взяли участь у веселих конкурсах та іграх, танцювали й малювали валентинки для найрідніших.
Під час свята кожна дитина отримала на згадку невеличкі подарунки. Одними з таких подарунків були сімейні настільні ігри, в які, ми сподіваємося, будуть грати всі члени сімей цих дітей.
Також, ми радіємо знайомству з батьками (бабусями й дідусями) діток, які отримали буклети з інформацією про послуги, що надає благодійний фонд “Карітас Краматорськ” у місті Слов’янськ.
Даний захід відбувся в рамках проєктів «Зміцнення соціальної згуртованості у місті Слов’янськ» та «Простір підтримки», у співпраці з Центральною бібліотекою міста Слов’янськ, яка люб’язно надала читальну залу для проведення свята, і всіляко допомагала в організації.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
