Позначка: блог психолога

Спілкування – це значуща частина нашого життя, від нього змалку залежить наш розвиток, самооцінка, самопочуття та відносини з оточуючими. Проте не завжди і не всюди спілкування буває конструктивним та якісним, а особливо у підлітковому віці.

Досить часто підліток не вміє собі порадити, адже піддається впливу емоцій, реагує на провокації, готовий віддати все аби його почули та надали визнання. Тут у пригоді йому стануть навички ефективного спілкування, використовуючи які взаємодія в сім’ї та оточенні зміниться на краще!

У книзі Пеггі Пост «Енциклопедія етикету Емілі Пост» запропоновано шість основних навичок спілкування, які має освоїти кожний.

• Зоровий контакт. Прямий зоровий контакт показує для співрозмовника, що розмова для вас є дійсно цікавою та важливою. 
• Чітка і грамотна мова з використанням чіткої дикції, лексики без поспіху й тривалих пауз.
• Співрозмовники мають висловлюватись по черзі та не перебивати один одного. Ця навичка свідчить про Вашу ввічливість, вихованість та повагу до партнера.
• Слухати потрібно уважно й відповідним чином реагувати на почуте. Кращий співрозмовник – це той, хто вміє добре слухати.
• Ввічливе приєднання до розмови. Важливим є той факт, що від правильного доєднання до розмови залежить подальше ставлення один до одного. Слід використовувати ввічливі слова та підібрати слушний момент.
• Закінчувати розмову ввічливо та на «приємній ноті». Приємне завершення розмови є запорукою гарного настрою та бажанням спілкуватись із співрозмовником знову.

Також слід пам’ятати про контроль гучності голосу, доречність використання жаргонних та образливих висловлювань.

Як удосконалювати навички спілкування? 

Ось декілька рецептів від команди Дитячо-юнацького соціального центру.

1. Забезпечити для підлітків умови безпечного перебування, оскільки це дозволяє змістити фокус уваги безпосередньо на спілкування та взаємодію.
2. Організовувати тренінги, майстер-класи, квести, кіноперегляди, спільні подорожі, вело-поїздки та прогулянки спрямовані на обговорення задля спілкування від заданих тем до вільної тематики.
3. Звертати увагу при спілкуванні чи під час переглядів фільмів на якість комунікації та на те, як її покращити.
4. Делегувати підліткам повноваження у виконанні повсякденних справ та у плануванні спільних діяльностей. В цих ситуаціях учасникам необхідно говорити і домовлятися.
5. Навчати формулювати та висловлювати власну думку за допомогою відкритих та уточнюючих запитань.
6. Ініціювати зустрічі з представниками різних професій, відомими людьми, активними членами громади та учасниками молодіжних рухів.
7. Показувати як проговорювати власні емоції та очікування в конструктивний спосіб та пояснювати для чого це потрібно, звертати увагу на користь такої комунікативної навички.

Ефективне спілкування – це запорука взаєморозуміння, встановлення доброзичливого контакту та розуміння один одного, а це надзвичайно важливо у підлітковому віці.

Ірина Майка, соціальний працівник проекту «Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні» Карітасу Львів

Однією з цілей нашої роботи є сприяння підвищенню рівня знань, умінь та навичок у дітей та молоді стосовно важливих аспектів свого побуту. Серед них хотіла б звернути увагу на навички планування власного дозвілля та життя загалом.

Для розширення можливостей підлітків, здійснення позитивних змін у їхньому житті та здобуття ними нового досвіду необхідним є їх максимальне залучення до заходів у  молодіжних центрах, які вони відвідують.

Найкращою альтернативою готовому рішенню є вивчення їх думок стосовно реалізації бажаної для них події, створення можливості для них планувати та реалізовувати свій процес та заохочення намагання дітей самостійно розв’язувати поставленні завдання.

Метою залучення дітей до самостійних планувань є закладення міні-фундаменту для подальшого формування позитивних життєвих цілей, підсилення їхніх сильних сторін, навчання впорядковуванню завдань і вироблення вміння взяття на себе відповідальності.

Етапи підготовки та їхній аналіз є важливим аспектом виконання поставлених завдань. З допомогою них учасники намагаються втілити свої ідеї та отримати певний результат. Щоб подолати у дітей страх так званого «великого масштабу» потрібно окреслити їм процес планування. Завданням фахівців, що працюють з молоддю, є знайомство підлітків з цими етапами.

А саме:

– визначення цілей і завдань;

– складання плану дій;

– виявлення  необхідних ресурсів та їх джерел;

– розподілення завдань.

До прикладу, на перший погляд, звичайну поїздку, виїзду на пікнік під час осінніх канікул підлітки, що відвідують Дитячо-юнацький центр Карітасу Львів перетворити на захоплюючу пригоду. Вони самі обрали маршрут, визначили дату, спланували дозвілля, підготували список продуктів та необхідних речей. Вони навчились розділяти завдання на підпункти і ділити сфери відповідальності, окреслювати рамки виконання завдання. Процес спільного обговорення дав їм можливість повчитися чути, домовлятись та зміцнив намагання учасників підтримати один одного.

Іншим прикладом є ініціатива однієї відвідувачки написати сценарій до різдвяного вертепу. Після кількох спроб редагування сценарій погодили інші учасники вертепу і зараз активно готуються до дійства, підбирають креативні костюми і весело проводять репетиції. Це додало дівчині впевненості і віри у власні сили, показало власну значимість, виявило її лідерські якості.

Процес планування не є гарантією ідеального результату. Він може бути більш вдалим чи менш вдалим відносно запланованого. Визначальним є процес отримання досвіду та зроблені кроки для його здобуття.

Бажаю всім вдалого планування напередодні Нового 2020 року.

Підготувала

соціальний педагог проекту «Соціально-педагогічна робота з молоддю» БФ «Карітас Львів-УГКЦ»

Марія Чура