Два тижні, щоб згадати, як це – бути дитиною: Карітас Італії четвертий рік гостинно приймає українських дітей

Українські діти живуть у реальності, де звичними стали повітряні тривоги, обстріли та ночівлі в укриттях. Навіть літні канікули не дадуть малюкам чи підліткам безтурботного відпочинку, якщо у родини немає можливості хоч ненадовго опинитися в безпечному середовищі.

У червні-липні 45 дітей із Києва та Полтави мали змогу провести два тижні без сирен і поміж добрих людей в італійському регіоні Емілія-Романья. Це діти віком 8-16 років із сімей військовослужбовців та багатодітних родин, а також внутрішньо переміщені з небезпечних регіонів України.

Приймали українську групу громади міст та селищ Равенна, Фаенца, Імола, Луго, Брізігелла та Фоньяно в межах проєкту «Разом краще» (È più bello insieme), який Карітас Італії реалізує від початку повномасштабної війни в Україні, щоб дати дітям можливість відновитися.

Керівниця програми «Освіта, формація та захист дітей» Карітасу України Зоряна Лукавецька переконана, що саме можливість хоча б ненадовго змінити звичне середовище сьогодні має особливу цінність для українських дітей:

«Вплив війни на дітей в Україні досі неможливо оцінити повною мірою, адже вони продовжують жити в умовах постійної небезпеки… Саме тому проєкт літнього відпочинку дітей в Італії став для них можливістю хоча б на два тижні перенестися в інший світ – світ миру, спокою та дитинства.

Тут діти й дорослі поступово дозволяли собі проживати день без тривоги, радіти новому досвіду, відкривати для себе нові місця, знайомитися з людьми та з цікавістю пізнавати світ. Такі табори стають для дітей простором відновлення, де вони можуть хоча б на короткий час відчути себе у безпеці. А після повернення додому спогади про ці два тижні ще довго підтримуватимуть їх, допомагаючи зберігати внутрішню стійкість».

Для більшості учасників це була перша подорож до Італії, а для декого – взагалі перший виїзд за кордон. Від початку стало зрозуміло, що ця поїздка вимагатиме витривалості. Дорога була довгою: потяг з Києва до Перемишля, потім автобус через чотири країни Європи. Повернення теж виявилося непростим: через масовані російські обстріли України виникли затримки руху потягів, і дорога додому затягнулася. Але всі благополучно повернулися до своїх родин.

Під час перебування в Італії українські діти жили в Istituto Emiliani у селищі Фоньяно. Заснований у 1822 році комплекс свого часу був одним із найвідоміших освітніх закладів регіону, а за більш ніж два століття трансформувався в центр прийому паломників, дитячих і молодіжних груп, духовних реколекцій та навчальних заходів.

Просторим історичним комплексом із внутрішніми двориками, довгими коридорами та садом опікуються сестри-домініканки Конгрегації Пресвятих Дарів. Для української групи монахині пекли домашні бісквіти, готували піцу та пасту, і навіть італійське морозиво – джелато.

І саме звідти щодня розпочиналися подорожі українських дітей до різних міст регіону. Користування громадським транспортом – автобусами та потягами – дозволяло відчути повсякденний ритм життя регіону, побачити значну частину Емілії-Романьї, а також узбережжя Адріатики.

Особливе враження на дітей справила Равенна – місто, яке зберігає одну з найцінніших у світі колекцій ранньохристиянських та візантійських мозаїк. Тут розташовані вісім пам’яток, внесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Більшість мозаїк були створені у V-VI століттях, коли Равенна була столицею Західної Римської імперії, а згодом – важливим центром Візантійської імперії в Італії. До наших днів вони збереглися майже без змін і сьогодні вважаються неперевершеним зразком візантійського мистецтва, що має виняткову історичну, культурну та художню цінність.

Для більшості учасників поїздки це було перше знайомство з пам’ятками такого масштабу. Діти уважно розглядали тисячі кольорових смальтових кубиків, з яких понад півтори тисячі років тому були створені величезні композиції. Побачене настільки захопило багатьох, що після екскурсії вони купували сувеніри з мозаїки або творчі набори, щоб спробувати власноруч відтворити цю давню техніку вже вдома. Це, мабуть, найкраще свідчення того, що побачене справді зачепило дітей.

Ще однією цікавою зупинкою була Імола – місто, відоме далеко за межами Італії завдяки автодрому Autodromo Internazionale Enzo e Dino Ferrari. Це одна з найлегендарніших гоночних трас світу, яка понад 70 років приймає міжнародні автоспортивні змагання, зокрема етапи чемпіонату світу «Формули-1». Для міста автодром є важливою частиною його історії та ідентичності.

Під час екскурсії діти побачили знамениту трасу зблизька, дізналися про її історію та побували в місцях, які зазвичай бачать лише під час телевізійних трансляцій перегонів. Можливість пройтися територією легендарного автодрому, уявити швидкість болідів і відчути атмосферу місця, де виступали найкращі гонщики світу, стала для дітей одним із найяскравіших спогадів поїздки.

Фаенца відкрила дітям ще одну сторінку історії Італії – цього разу пов’язану з мистецтвом кераміки. Саме назва цього міста дала світові слово «фаянс», яким сьогодні називають особливий вид тонкої глазурованої кераміки. Починаючи з епохи Відродження, вироби місцевих майстрів здобули європейську славу завдяки високій якості, витонченому розпису та майстерності виконання.

В перші дні було помітно, що більшості дітей потрібен час не лише для того, щоб звикнути до нової країни, а й щоб знову навчитися відпочивати. Багато хто приїхав замкнутим і настороженим. Дехто продовжує навчатися онлайн у школах прифронтових громад, дехто давно живе далеко від друзів.

Поступово діти з різних міст здружились, разом грали у волейбол, танцювали та знайомились з місцевими однолітками, практикуючи англійську та вивчаючи окремі італійські слова.

Наприкінці зміни кожен отримав білу футболку, тож у всіх вони були розписані побажаннями, малюнками та підписами нових друзів, а прощання супроводжувалися довгими обіймами.

Менеджерка проєкту «Процвітання крізь шторм» Карітасу Полтава Оксана Корольова-Буцко переконана, що саме такі зміни в дітях і є головною цінністю подібних програм.

«Сьогодні, коли українські діти живуть в умовах війни, такі поїздки мають особливе значення. Вони дарують можливість хоча б на деякий час відчути спокій, безтурботне дитинство, знайти нових друзів, набратися сил і просто побути дітьми. Це можливість відновитися емоційно, повірити, що попереду ще багато світлих і щасливих моментів. Щиро вдячна всім, хто робить такі табори можливими. Кожна дитяча усмішка, кожен щасливий погляд і кожна мить без страху – безцінні».

Проєкт «Разом краще» вже 4 роки реалізується завдяки спільній роботі місцевих громад Італії. До організації поїздки долучаються сотні людей – волонтери, парафії, місцеві громади, муніципалітети. За кожним днем відпочинку стоїть велика, майже непомітна для дітей організаційна робота.

Психологи давно говорять про те, що відновлення дітей після тривалого життя у стресі складається не лише зі спеціалізованої допомоги, а зі звичайних речей: безпечного середовища, нових позитивних спогадів, відчуття підтримки, можливості довіряти людям і бачити, що світ не обмежується війною.

В цій поїздці діти бачили, що дорослі поруч не тому, що це їхня робота, а тому, що вони щиро хочуть допомогти. Для тих, хто останні роки живе в умовах постійної тривоги, довіра формується не словами, а щоденними вчинками. Невеликі прояви уваги – снеки на пляж та в дорогу, крем від сонця та після нього, подаровані м’ячі для пляжного волейболу, додаткові пляшки води і навіть пошук загубленого дівчинкою в автобусі телефону – ці речі створюють відчуття справжньої турботи.

«Іноді найбільшим подарунком для дитини є не далека подорож чи нові враження, а можливість спокійно заснути, прокинутися без сирен, сміятися, дружити й просто бути дитиною. Ці два тижні подарували нашим дітям відчуття безпеки, багато тепла та спогади, які ще довго зігріватимуть їхні серця. А нам вони нагадали, що навіть у найважчі часи добро, турбота і єдність здатні творити справжні дива», – говорить координаторка дитячо-молодіжного напряму Карітас Київ Ірина Пелюхня.

Проєкт «Разом краще» триває. Уже найближчим часом до Італії вирушить наступна група українських дітей, для яких така подорож також стане можливістю відчути звичайні радості дитинства. А поки Карітас України, Карітас Києва та Карітас Полтави висловлюють щиру вдячність Caritas Italiana, дієцезіям та командам Caritas Равенни, Фаенци та Імоли, десяткам волонтерів, приймаючим родинам, сестрам-домініканкам, місцевим громадам, священникам і всім, хто долучився до організації цього відпочинку.

“Завдяки вашій підтримці, турботі та відкритим серцям наші діти змогли відчути безпеку, побачити красу іншої країни, знайти нових друзів і просто насолодитися дитинством. Разом ми даруємо не лише подорожі, а й віру, надію та щасливі спогади, які залишаються з дітьми назавжди, – підсумовує Ірина Пелюхня. – Нехай ця поїздка стане для кожної дитини ще одним доказом того, що у світі завжди є люди, які готові підтримати, подарувати тепло та допомогти мріяти навіть у найскладніші часи“.

«Процвітання крізь шторм»: проєкт Карітасу щодо підтримки сімей, які постраждали від війни

Карітас України реалізує проєкт «Процвітання крізь шторм: сталi, якісні та орієнтовані на дитину послуги для безпеки, розвитку та добробуту вразливих дітей в Україні».

Від липня 2025 року і до кінця 2026 року проєкт втілюють Карітас Волинь, Карітас Львів, Карітас Полтава, Карітас Тернопіль і Карітас Хмельницький.

«Процвітання крізь шторм» є продовженням проєкту «Діти і війна», який з 2022 року реалізовувався Карітасом за підтримки багаторічних партнерів Карітас Німеччини, у відповідь на безпрецедентні виклики, які війна поставила перед дітьми та молоддю в Україні.

«Проєкт має на меті стандартизувати соціальні, педагогічні, психологічні послуги та послуги у сфері захисту дітей, які надаються в соціальних дитячих центрах п’яти місцевих організацій, – розповідає проєктна менеджерка Карітасу України Ольга Аркуша. – Основна увага буде приділена двом послугам: індивідуальному соціальному супроводу, він же кейс-менеджмент у сфері захисту дітей, та груповим соціально-педагогічним послугам для дітей та їхніх батьків або опікунів».

Ціль проєкту – охопити 450 дівчат і 300 хлопців у віці 7–17 років, з яких 25% – діти 7–11 років, а 75% – 12–17 років.

До цільової групи належать: внутрішньо переміщені діти (40%), діти-сироти та позбавлені батьківського піклування (10%), діти з сімей за межею бідності (30%), а також діти військовослужбовців, ветеранів і загиблих (20%).

Особлива увага приділяється тим, хто має обмежений доступ до послуг через фінансові труднощі, віддаленість або нестачу підтримки громади.

У кожному соціальному дитячому центрі місцевого Карітасу безпосередньо працюють з дітьми четверо спеціалістів: соціальні педагог і працівник, а також психолог і аніматор. «Усі п’ять регіональних команд Карітасу впроваджуватимуть єдині підходи до надання соціальних послуг, які ставлять на перше місце найкращі інтереси дитини», – уточнює Ольга Аркуша.

Соціальний педагог проводить групові та індивідуальні заняття з дітьми та батьками, організовує розвиваючі та освітні заходи для дітей у центрі та під час виїздів. Його основними темами є фінансова грамотність, здоров’я, профорієнтація і м’які навички.

Соціальний працівник відповідає за кейс-менеджмент. Він супроводжує вразливих дітей і їхні сім’ї, надає емоційну підтримку, консультує і координує доступ до психологічної, соціальної та юридичної допомоги, супроводжує на зустрічі з надавачами послуг. Кейс-менеджмент триває від 1 до 3 місяців, при потребі до 6, щоб забезпечити стабілізацію ситуації та інтеграцію дитини.

Психолог працює індивідуально та групами, проводить психокорекційні програми, тренінги з емоційної стійкості та саморегуляції, співпрацює з командою для цілісної підтримки дитини та створення безпечного середовища.

Аніматор організовує ігрові, спортивні та розвиваючі заходи, сприяє емоційній стабілізації, соціалізації та інтеграції дітей у громаду. Співпрацює з психологом і соціальним педагогом, проводить спільні дитячо-батьківські та інтеграційні заходи, денні та стаціонарні табори, походи та виїзди.

У сільській або віддаленій місцевості доступ до соціальних послуг та професійної підтримки забезпечується виїздами мобільних команд. «Ці мобільні виїзди здійснюються в середньому раз на тиждень, – уточнює менеджерка. – Графік є гнучким і якогось тижня є потреба поїхати двічі, а якогось – не поїхати взагалі. Але виїзди є регулярними, саме це забезпечує результат. Одним із яких є безпосереднє залучення дітей до процесу прийняття рішень у громаді та реалізації соціальних ініціатив».

У межах проєкту «Процвітання крізь шторм» Карітас прагне максимально сприяти реалізації Національної стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки. Зокрема, серед ключових напрямів роботи є оновлення карти зацікавлених сторін, розвиток партнерств і участь у координаційних радах для вдосконалення механізму перенаправлення до інших організацій і реагування на виклики в інтересах дітей.

«Надаючи послуги соціального супроводу ми бачимо та аналізуємо, як це працює і впливає на дітей. Тож на основі досвіду команд на місцях, успішних практик та скоординованих робочих груп можемо напрацювати рекомендації стандартних операційних процедур (СОП) та навчальних програм по цій послузі, – пояснює Ольга Аркуша. – Аби підсилити цей адвокаційний компонент у громадах також проводяться інформаційно-комунікаційні кампанії для адвокації доступу дітей та сімей до соціальних послуг».

Результатом проєкту є відчутний вплив на життя дітей та їхніх сімей. Попередній досвід Карітасу свідчить, що близько 60% дітей, які отримують психосоціальні послуги у наших центрах, повідомляють про покращення свого психоемоційного стану, а 80% – про зростання рівня основних життєвих навичок.

Серед сімей, які отримують соціальний супровід Карітасу, 70% відзначають покращення взаємин, зниження рівня напруження та підвищення здатності долати повсякденні труднощі.

Загалом 90% бенефіціарів задоволені отриманими послугами, що підтверджує ефективність підходів та методів, які впроваджує Карітас.

Карітас розпочав проєкт SUN 2: підтримка дітей, шкіл і родин триває

Під час щорічної партнерської зустрічі мережі Карітасу України, яка цього року відбулася у Львові, було підписано договір про продовження ініціативи, що вже стала важливою підтримкою для шкільних спільнот Вінницької, Житомирської та Кіровоградської областей.

Проєкт реалізується за підтримки Caritas Österreich та NACHBAR IN NOT і продовжує роботу, яка протягом останніх 14 місяців допомагала школам створювати безпечне освітнє середовище, підтримувати психоемоційний стан дітей, долати освітні втрати та зміцнювати економічну спроможність родин.

«Маємо можливість продовжити активності в напрямку підтримки учнів, батьків та педагогічного колективу у 15 школах, – розповідає менеджерка проєкту Анна Кілас. – Проєкт має досить довгу назву, але ми любимо називати його коротко англійською – SUN. Цього року це вже SUN 2».

Проєкт має покращити психосоціальне благополуччя 6300 дітей, батьків, опікунів та педагогів, забезпечити 5000 дітей підтримкою для покращення їхніх освітніх результатів, посилити спроможність 820 учителів і батьків створювати інклюзивне, безпечне та підтримувальне шкільне середовище, а також сприяти економічній стійкості 483 вразливих батьків та опікунів, насамперед жінок, через підтримку засобів до існування та розвиток можливостей для отримання доходу.

Друга фаза SUN, як і попередня, побудована на комплексному підході. Вона поєднує психосоціальну підтримку в школах, послуги з надолуження освітніх втрат і неформальної освіти, програму фінансової грамотності та підприємництва FLEEP, програми інтеграції дітей з інвалідністю та особливими освітніми потребами, грантову підтримку домогосподарств, професійно-технічне навчання й перекваліфікацію, а також новий адвокаційний компонент, який покликаний забезпечити сталість результатів після завершення проєкту. 

Команда Карітасу України разом із місцевими організаціями прагне продовжити вже успішні практики, розширити підтримку для дітей, педагогів і сімей, які щодня живуть в умовах повномасштабної війни, а також адвокатувати необхідність реалізації компонентів ініціативи державою та громадами.

«Простори щастя»

Попри те, що проєкт має назву «Зміцнюємо Україну зараз» (SUN), він є частиною значно ширшої програми Карітасу України «Щасливі МИ», яка розвиває системний підхід до психосоціальної підтримки дітей у школах.

У 83 школах ця програма стала основою для створення середовища, де дитина може не лише навчатися, а й почуватися у безпеці, отримувати підтримку дорослих, навчатися розуміти власні емоції та будувати здорові стосунки з однолітками.

Карітас прагне вибудовувати довготривалу співпрацю зі школами, під час якої команда заходить у навчальний заклад, вибудовує партнерські відносини з адміністрацією, педагогами та батьками, а в самій школі створюється спеціально обладнаний простір для психосоціальної підтримки. Такі місця отримали назву «Простори щастя».

Сьогодні в межах програми «Щасливі МИ» функціонує 51 «Простір щастя» у шести областях України, і саме ця модель продовжує масштабуватися в межах другої фази проєкту SUN.

Основою цієї роботи є структурована програма «Безпечний простір», розроблена фахівцями Києво-Могилянської академії, – за нею безпосередньо працюють соціальні педагоги просторів.

Одним із важливих нововведень другої фази стане впровадження методики «Відкритий діалог». Якщо раніше значна увага приділялася супервізійній підтримці педагогів, то тепер команда переходить до нового формату роботи – інтервізії. Такий підхід дозволяє педагогам створювати професійну спільноту взаємної підтримки. Саме розвиток професійної спільноти педагогів є одним із ключових завдань нового етапу проєкту.

FLEEP

Одним із напрямків, який продовжить розвиватися у другій фазі проєкту SUN, залишається програма фінансової грамотності та підприємництва FLEEP. За час реалізації першої фази вона довела свою ефективність, та в кожній школі було створено соціальне підприємство, однак новий етап враховує досвід, отриманий під час практичної роботи зі школярами.

До програми буде залучено 600 дітей віком від 11 до 17 років. Це будуть як учасники, які вже працювали в попередній фазі проєкту, так і нові школярі – ті, хто раніше не мав можливості долучитися до FLEEP, перейшов до партнерської школи або став старшим і тепер відповідає віковим вимогам програми.

«Ми продовжуємо реалізовувати програму фінансової грамотності та підприємництва FLEEP, але цього року вона дещо видозмінена. Минулого року ми поставили собі досить високий показник і на практиці побачили, що не всі діти є активними учасниками програми протягом її реалізації, хоча інтерес до неї був великий. Насправді ця програма потребує великої залученості, тому зараз діяльність буде зосереджуватися на вужчому колі учнів, які самостійно вирішили розвивати своє шкільне підприємство», – уточнює Анна Кілас.

Попри зміни в кількісних показниках, головна ідея програми залишається незмінною. FLEEP не обмежується лише знайомством із поняттями бюджету, фінансового планування чи підприємництва. Її головне завдання – допомогти підліткам зрозуміти, як знання можна перетворити на реальні навички та гроші. Саме розвиток створених у першій фазі підприємств стане головним акцентом другої фази.

«Учителі не лише викладатимуть теоретичну базу. Їм відводиться особлива роль – фактично бізнес-консультантів, – розповідає асистентка проєкту Світлана Сосновська. – Вони забезпечуватимуть не лише контроль виробництва та якості продукції, а й допомагатимуть будувати партнерські відносини з місцевими установами та бізнесом, щоб сформувати постійні канали збуту».

Для учасників програми будуть передбачені навчальні виїзди на підприємства та виробництва, відвідування лабораторій, участь у презентаціях, виставках і ярмарках продукції. Також школярі матимуть можливість зустрічатися з підприємцями, фахівцями з бізнесу, маркетингу та фінансів, які ділитимуться власним досвідом і допомагатимуть дітям краще зрозуміти, як працює сучасне підприємництво.

Відновлення засобів до існування

Один із важливих напрямків проєкту SUN: допомога вразливим родинам не лише подолати наслідки війни, а й отримати можливість забезпечувати себе самостійно. На новому етапі основний акцент буде зроблено на підтримці самозайнятості та професійному розвитку.

Протягом року проєкт передбачає надання 330 мінігрантів для розвитку або започаткування власної справи, а також 153 грантів на професійно-технічне навчання та перекваліфікацію.

 «У попередній фазі ми вже надали гранти батькам із наших партнерських шкіл, які належали до визначених категорій вразливості та виявили бажання долучитися до проєкту, – зазначає Анна Кілас. – Водночас проєкт передбачає важливу умову: отримати грант у другій фазі зможуть лише нові учасники».

Адвокація

Однією з головних новацій SUN 2 стане адвокаційний компонент. Якщо раніше основна увага приділялася впровадженню нових підходів у школах, то тепер команда Карітасу України працюватиме над тим, щоб ці зміни продовжували діяти і після завершення проєкту.

«Новим у цьому році є адвокаційний компонент, оскільки проєкт фінансуватиметься лише вже в цій фазі, а третьої фази не передбачено. Ми будемо працювати над тим, щоб забезпечити сталість надання послуг і після виходу Карітасу з партнерських шкіл», – пояснює Анна Кілас.

Потреба в такому напрямку виникла завдяки самим школам. Під час обласного підсумкового форуму, який відбувся в Кропивницькому, директори навчальних закладів говорили про бажання активніше долучатися до розвитку «Просторів щастя» та продовжувати цю роботу власними силами.

«Ми чули від директорів, що вони теж хочуть бути залучені до проєкту. Вони підтримують роботу “Просторів щастя”, але хотіли б самостійно долучатися до їх розвитку. Саме тому ми хочемо разом із ними напрацювати плани дій, які допоможуть забезпечити роботу цих просторів після завершення проєкту», – уточнює менеджерка.

Для цього Карітас України проведе зустрічі з керівниками партнерських шкіл, а також регіональні адвокаційні заходи за участю громад і відділів освіти. Запланований також національний форум у Києві з представниками вітчизняної та міжнародної спільноти, органів влади та освітніх департаментів, шкіл та команд Карітасу, щоб спільно обговорити подальший розвиток психосоціальної підтримки у школах.

Ранок з патрульними: в Ужгороді провели зустріч дітей з поліцейськими

Як не порушувати правил дорожнього руху, як поводитись на вулиці у вечірній час та як розпізнати справжнього поліцейського? Відповіді на ці та чимало інших питань отримали гості Першої пральні-кав’ярні Булька від Карітас Мукачівської Єпархії..

Цієї п’ятниці юні ужгородці та дітлахи з сімей, які вимушено переїхали до Закарпаття зустрілись зі справжніми патрульними поліцейськими. Правоохоронці в ігровій формі провели заняття з основних правил дорожнього руху, розповіли про правила безпеки на вулиці і особливості роботи патрульної поліції.

Діти також отримали змогу посидіти в патрульному автомобілі, побачити як працює сирена та рація. Від патрульних учасники отримали корисні буклети із правилами поведінки та м’яких ведмедиків на згадку.

Ми щодня проводимо по кілька подібних заходів з дітками, з патронатними сім’ями, з сім’ями із категорії ВПО, тож з перших вуст знаємо про їх важливість. Сьогодні ми подарували юним учасникам м’яких ведмедиків, адже у час постійних повітряних тривог, різних переживань діткам потрібна іграшка, про яку вони зможуть піклуватися та яка захищатиме їх від небезпеки, – розповідає начальник відділу зв‘язків з громадськістю управління патрульної поліції в Закарпатській області Ольга Мартин.

Це далеко не перший захід, який Карітас в Ужгороді проводить у партнерстві з різними установами та організаціями. 

“Ми намагаємось зробити життя дітей, які приїхали до Ужгорода через військові дії, більш насиченим та проводити корисні заходи. Таким чином діти знаходять собі нових друзів, пізнають місто та нашу область, знайомляться з людьми з різних куточків нашої країни, адже і більшість спікерів та викладачів у нас теж приїхали з Києва, Харківщини, Донеччини та інших регіонів”, – каже представник ужгородського Карітасу Віталій Дячук.

Щотижня, зокрема у Першій пральні-кав’ярні Булька проходять безкоштовні уроки української мови у ігровій формі, English Speaking Club від навчального центру “Поліглот” та творчі майстер-класи.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Діти з Карітасу Львова вирушили на відпочинок

У Карітасі Львова розпочався відпочинково-оздоровчий табір у Карпатах для дітей віком 9-14 років.

“Ми могли лише мріяти про те, щоб наша дитина мала можливість побувати у таборі, відновитися фізично та морально після пережитих жахів війни”, – розповідає мати дівчинки, яка з сім’єю приїхала з Чернігова у березні.

“Зараз ми проживаємо у Брюховичах в шелтері, власне там і дізналися, що Карітас Львів організовує табір для дітей. Довгий час ми з дітьми провели у підвалі, без світла, води та їжі. Час від часу доводилось виходити, щоб знайти бодай якусь їжу, хоча це було вкрай небезпечно, адже часто окупанти обстрілювали людей, які просто стояли в черзі за продуктами. Місто було в кільці, нам довелось подолати довгий шлях, щоб виїхати звідти. Ми їхали великою колоною через поле близько 12 годин, хоча в мирний час цей маршрут можна було проїхати за 1,5 год. Жодних зелених коридорів не було, місцева влада попереджала про небезпеку обстрілу. Після пережитого у наших дітей суттєво погіршився психоемоційний стан, у молодшої доньки є проблеми зі сном. Ми дуже вдячні за цю прекрасну можливість для наших дітей!”, продовжує жінка

У супроводі працівників благодійного фонду Карітас Львів діти вирушили у дорогу, табір проводиться для дітей ВПО в рамках проєкту «Надзвичайне реагування» і триватиме до 15 липня.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

У Запоріжжі актори лялькового театру грають виїзні вистави для переселенців

Актори Запорізького академічного театру ляльок два місяці поспіль їздять з терапевтичними виставами до будинків відпочинку та дитячих садочків. 30 червня вони виступили у дитячому просторі благодійного фонду “Карітас”.

Актори-лялькарі грають виставу “Троє поросят”. До класичної історії вони додали сучасних сенсів: дітей вчать прислухатися до близьких людей та не довіряти стороннім.

Переселенка з окупованого Пологівського району Наталія привела на терапевтичну виставу свого сина Дениса. Жінка каже, що у їхньому населеному пункті не працюють ані садочки, а ні інші заклади для дітей, тож її син постійно перебував вдома та сумував. “З продуктами також було дуже важко. Магазини спочатку всі розграбували, позакривали, а потім вже ринок. Тут звичайно трішки краще і діток можна кудись зводити”, — додає Наталія. Ділячись враженнями від вистави Денис розповів, що ця казка навчила його допомагати старшому братові.

Катерина — переселенка із Мелітополя. Вона евакуювалася до Запоріжжя разом з чоловіком та двома дітьми. “Там були російські військові, російські прапори, музика – тобто все російське. І ми не витримали, і приїхали сюди на підконтрольну територію. Три місяці без якихось радощів у житті. Зараз дитина починає вже знайомитися і грати з новими дітьми”, — ділиться жінка.

Як розповідає головний режисер лялькового театру Олег Лубенець, 23 лютого колектив працював над виставою, яку мали грати наступного дня. Коли почалася війна, заклад деякий час не працював. А потім розпочалися виїзні виступи. “Ми почали їздити з виставами для переселенців, для їхніх дітей. Вони перенесли дуже великі стреси, і треба якось відволікти дітей і їхніх батьків. Якби ви бачили, як батьки дивляться наші вистави, точно так, як і діти”, — каже режисер.

Протягом двох місяців трупа показала близько 60 виїзних вистав. Роботу у приміщенні лялькового театру актори відновлюють на початку липня.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Організувати дітям дозвілля  – найкраща підтримка в часи нестабільності та викликів

Психолог Карітасу Краматорськ Марина Мартиненко отримала підтримку від Офісу Дій в рамках стипендіальної програми, метою якої є сприяння сталому розвитку ініціатив та громадських діячів в умовах нових викликів. В межах цієї програми спеціаліст продовжує працювати з родинами переселенців в місцях локального поселення ВПО м. Червонограда Львівської області.

В процесі роботи з дітьми та родинами переселенців, опираємося на важливий досвід роботи з родинами в зоні бойових дій на сході України, який отримували протягом 4 років. Використовуємо перевірені та дієві методики як то «Безпечний простір» НаУКМА- корекційно-розвиткова програма формування стійкості до стресу у дітей дошкільного віку та школярів. Ця програма показала себе, як ефективний інструмент, який охоплює 7 блоків, для трьох вікових груп. Стрес сам по собі – не хороший, і не поганий, стрес – це природний механізм, що переводить тіло та розум у “режим бойової готовності”. Знайти шляхи, як наповнити себе ресурсом, щоб бути спроможним долати життєві виклики – цьому вчимо дітей на заняттях.

Важливим є те, що дітям треба дати час на адаптацію та з розумінням поставитись до їхніх переживань та поведінки, яку вони демонструють як відповідь на події, які вони пережили та переживають зараз. Створення середовища безпеки, творчості, гри та прийняття – крок для покращення цього процесу.

Усі діти заслуговують на середовище, яке задовольняє їхні потреби бути здоровими, відчувати себе безпечно. Активності у безпечному середовищі допомагають хлопчикам і дівчаткам налагодити позитивні стосунки з однолітками та подолати стрес.

Слід зазначити, що гра, як інструмент для роботи з дітьми, які пережили стрес є неоціненною. Використання образів в грі має низку психологічних переваг. По-перше, створюються найбільш благополучні умови для особового зростання дитини, змінюється відношення до свого “Я”, підвищується рівень самоприйняття. Цьому сприяють обмеження перенесення емоційних переживань дитини, пов’язаних з низькою самооцінкою, невпевненістю в собі, неспокоєм про себе, зменшується напруженість, з’являється можливість екологічно проживати різні емоції (агресію, наприклад). Використання ігор в роботі психолога цінна й тим, що дозволяє побачити, з чим в грі асоціюється у дитини травма, проблема, досвід минулого, що заважає йому нормально жити.

Велика вдячність Офісу Дій за можливість у межах стипендіальної програми підсилити як проєкт, спрямований на допомогу родинам ВПО так і можливість для здобуття нових навичок, побудови нових зв’язків, саморозвитку. Заплановані активності реалізовуються згідно з планом та в повному обсязі.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Фахівці Карітасу Краматорськ продовжують працювати заради дітей

Робота в умовах війни в рамках проєкту «Психосоціальна допомога дітям шкільного віку в зоні бойових дій на сході України», сповнена викликів і  важких моментів. Частина працівників виїхала в більш безпечні регіони, частина продовжують працювати в зоні активних бойових дій, частина надають підтримку дітям в окупації  Про те, як  вдається допомагати переселенцям, коли ти сам переселенець, як налагоджувати роботу проєкту в нових місцях, як адаптуватися до змін та справлятися з труднощами читайте у матеріалі.

«Вирішили виїхали з дітьми в останній момент, бо знаходитися і надалі в селі було дуже небезпечно. Там зараз ведуться активні бойові дії, багато руйнувань, у нашій місцевості ведуться обстріли. Постраждало багато житлових будинків, сільськогосподарські ферми, школа, магазини. Всі діти з нашої локації евакуювалися. Ми не знаємо, чи буде нам куди вертатися» – розповідають соціальні працівники з с. Берестового.

Дівчата допомагали в облаштуванні бомбосховищ, працювали з дітьми в укриті, але і морально і фізично залишатися в тих умовах було небезпечно. Евакуювалися у Львів і зараз активно працюють на новому місці. Адміністрація одного з навчальних закладів, який став тимчасовим житлом для родин ВПО, сприяла виділенню та облаштуванню простору для занять, а наші працівники зі своїми вміннями, навичками, ентузіазмом і любов’ю, організували активності для дітей з різних куточків України.  Відновлення соціальних контактів, керування реакціями, сприяння адаптації, стабілізація та пошук  позитивних стратегій копінгу – основна мета занять педагогів Карітас з дітьми переселенцями.

До того ж і батьки дітей активно долучаються до запропонованих активностей. Так 01.06.22 – на День захисту дітей спільно з батьками організували й провели справжнє свято з дослідами та експериментами, іграми та забавами, солодощами та подарунками.

«Робота в Карітас стала мені допоміжною, бо я маю змогу використовувати те, що практикувала у своїй локації на лінії розмежування протягом 4 років, вже зараз, коли переселилася до Хмельницької області. Техніки стабілізації,  вправи на дихання, заземлення, перемикання уваги, релаксації, активності  з «Безпечного простору»  є допоміжними дітям і дорослим. В місці, де живемо, ми підтримуємо один одного. Робимо так, щоб і нам, і дітям, і батькам тут було добре. Адаптуємося до нових умов, віримо краще», – зазначає Ірина Тішина з с. Берестового.

Смт. Миронівський, одна з найкращих та найулюбленіших наших локацій, чудові та активні соціальні працівники, які в будь-який час зроблять все можливе та неможливе для досягнення  цілей та задач проєкту. З 24.02.22 соціальні працівники не припиняли  роботу з дітьми та батьками. Індивідуальні зустрічі, заняття на свіжому повітрі, групова робота – все, щоб діти відчували  підтримку та любов. Зараз населений пункт в окупації. Відсутній зв’язок. Але ми переконані, що наші дівчата і в таких надважких умовах поряд з дітьми – по іншому вони не вміють.

Соціальні працівники з локації с. Дружба  були залучені до процесу евакуації дітей. Вже більш як 2 місяці вони проживають разом з дітьми зі своєї школи на Львівщині. Відповідальності і професіоналізму педагогів не перестаєш дивуватися  – екскурсії, творчі конкурси, ігри, знайомство з культурною та історичною спадщиною, нескінченна підтримка, багато всеосяжної любові малеча  отримує від них. Важливо зауважити, що діти виїхали без батьків, тому педагогам доводиться гарно постаратися, щоб заспокоїти та знайти потрібні слова, підбадьорити.

Через війну соціальні працівники Орлівки та  Світлодарська також змушені були тимчасово полишити свої населенні пункти. Але знаходячись в різних куточках України та світу, продовжують підтримувати дітей зі своїх шкіл  в онлайн форматі. Такі зустрічі, дозволяють дітям зберігати такі важливі зв’язки з однокласниками, педагогами. 

«Діти діляться враженнями від нових місць, почувають себе у ресурсному оточенні, поряд з друзями зі свого населеного пункту. Навіть ті діти, які не дуже товаришували в класі – зараз стали рідні. Мені хочеться так організувати той простір взаємодії онлайн, щоб діти почували себе безпечно, відчували, що вони не одні в іншому місці, щоб їм було комфортно  бути у групі», – зазначає Оксана Шахова, яка працює з дітьми дистанційно.

Альона Бігун, яка також проводить онлайн роботу говорить: «Проходять заняття та спілкування в онлайн режимі за допомогою Google Meet. Багато переписуємось в групах. З батьками також спілкуємось за допомогою месенджерів  та телефонного зв’язку. З дітьми проводила як тематичні заняття (День вишиванки, День Європи) так і спілкування за потребами. Діти потрапили в нові міста де ще не мають друзів. Тому вони потребують спілкування з дітьми, яких знають. На заняттях вони діляться своїми враженнями від пережитого та побаченого. Розказують про свої нові помешкання і про те як вони сумують за домом. Надсилають фото нових міст та розповідають потім про них».

Щодо роботи в офлайн форматі з родинами переселенців та біженців, Валентина Архипова, соціальний працівник Карітас, яка зараз тимчасово знайшла прихисток у Польщі каже: «Перебуваючи в таборі, де надається тимчасове розміщення переселенцям з України в Польщі я підтримую  дітей на місці. Табір тимчасового перебування, хтось декілька днів, хтось тиждень або більше. Все залежить від планів родин. Дітям подобаються активні ігри, спортивні активності До табору приїжджають волонтери з інших країн. Тут є живий куточок, коні. Використовуємо, те чого нас навчили в Карітас, аби допомагати собі та тим хто поруч».

Піклуватися про себе –  це те що потрібно кожному з нас зараз, для того, щоб навчитися переживати важкі часи, щоб подолати виклики, з якими ми всі стикаємось, щоб інтегрувати все це у свій життєвий досвід, та стати сильнішими. Щоб впоратися нам потрібні сили, потрібно згадати, те що надає нам енергії. Варто шукати будь-які можливості наповнювати себе ресурсом. Якщо ми будемо пустими, то нам нічим буде ділитися. І вже тоді нам знадобиться допомога.

Корабель не тоне, коли він у воді. Він тоне, коли вода в ньому. Не так важливо, що відбувається навколо нас. Важливим є те, що відбувається всередині нас. Дбайте про себе!

Матеріал підготувала Мартиненко Марина, психолог проєкту «Психосоціальна допомога дітям шкільного віку в зоні бойових дій на сході України» Карітасу Краматорськ.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Маленька радість для дітей від благодійників з SOCAR

Сьогодні кожного дня хтось лишає дім, близьких, рідний край. Але головне – це загублені дітячі мрії.

SOCAR Україна разом із Карітасом України та партнерами, 6 червня подарував маленьку радість – похід у кіно для дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Діти подивились голлівудський мультик «Поганці» – захопливу анімаційну пригоду від DreamWorks, де п’ятеро дуже поганих героїв вирішують здійснити пограбування, яке має увійти в історію.

А смачне частування приготували партнери: найсмачніші донатси від mantinga.ua та натуральні соки – від «Світ чаю».

Повертаємо мрії разом


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/!

“Безпечний простір” Карітасу переїхав із с. Берестове у Львів

Соціальні працівники проєкту «Психосоціальна допомога дітям шкільного віку в зоні бойових дій на сході України» евакуювалися з с. Берестового (там зараз ведуться активні бойові дії, багато руйнувань), Бахмутського району Донецької області та активно працюють на новому місці.

Адміністрація одного з навчальних закладів м. Львова, який став тимчасовим житлом для родин ВПО, сприяла виділенню та облаштуванню кімнати Карітасу, а наші працівники зі своїми знаннями, вміннями, навичками, ентузіазмом і любов’ю до дітей організували заняття для хлопчиків і дівчаток з різних куточків України.

“Відновлення соціальних котнактів та сприяння адаптації, стабілізація та пошук позитивних стратегій копінгу – основна мета занять соціальних працівників з дітьми переселенцями”, – зазначає Марина Мартиненко, фахівчиня Карітасу Краматорськ.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/