Ви
раніше вже були в Україні? Які були очікування перед цією поїздкою?
Раніше я ніколи не була в Україні. Це мій перший
візит, я побувала в прекрасному місті Львів.
Очікування від поїздки були позитивні, раніше я багато
чула про гостинність та доброзичливість українців. Мені було цікаво дізнатись
про Україну більше через те, що я знаю, в яких складних реаліях тут сьогодні живуть
люди. Я хотіла більше дослідити процеси миробудування, якими займається Карітас
в Україні.
Коли
Ви офіційно вступаєте в повноваження Генерального секретаря Карітасу Європа?
Свої офіційні обов’язки я розпочну виконувати з 23
травня 2019 року. Майже через два місяці. (прим. – дата зйомки інтерв’ю
1.03.2019)
Якою
буде пріоритетна діяльність мережі Карітасу в Європі в найближчі роки?
Діяльність Карітасу Європа буде відбуватись в рамках
нової стратегії. Повноцінно робота розпочнеться вже тоді, коли я приступлю до
виконання своїх безпосередніх обов’язків. До січня 2021 року вже буде остаточно
обрано напрямок.
Визначення майбутніх пріоритетів відбуватиметься вже
зараз, але очевидно, що після виборів у Європарламент одним з важливих
напрямків діяльності стане побудова відносин між різними організаціями-членами
Карітасу по всій Європі.
Я також вважаю, серед основних буде напрямок сталого
розвитку людства, саме про це писав Папа Франциск у своїй енцикліці «Laudato
si». Це стане основою діяльності Карітасу загалом і Карітасу в Європі зокрема.
Також планується посилення роботи щодо адвокації,
комунікації та згуртованості громад.
Як
Ви бачите можливості співпраці Карітасів з різних країн? Яку роль у розвитку
цієї співпраці має відігравати Карітас Європа?
Карітас Європа відіграє роль фасилітатора в процесі
згуртування Карітасів та покращення спільної комунікації. Вірю, що між
Карітасами з різних країн насправді є багато чого спільного, – наприклад,
спільна ідентичність та цінності. Це і є головними об’єднуючими факторами.
Також у Карітасів з різних країн є багато подібних проектів, тому спільна
робота може бути дуже позитивною.
Як,
на Вашу думку, Карітаси можуть стати більш фінансово незалежними?
По-перше, необхідно залучати до співпраці державні
органи влади; та важлива робота, яку робить Карітас, повинна мати підтримку на
державному рівні. Це стосується і матеріальної підтримки також. Я думаю, у Карітасів
в кожній країні знайдеться свій особистий шлях досягнення фінансової стійкості.
Вважаю, що невід’ємною частиною кожної фандрейзингової
кампанії є правильно побудована комунікація, яка демонструє професіоналізм
організації. Не буває ефективного фандрейзингу без ефективної комунікації.
Які
ваші враження про діяльність Карітасу в Україні? Який проект вразив вас
найбільше?
Мене дуже сподобалось все те, чим займається Карітас в
Україні. Звичайно, я побачила лише частину роботи, адже проектів дуже багато.
Мене вразила ваша робота в напрямку миробудування, адже це досить унікальний
проект, який з’явився в зв’язку з нагальною ситуацією в Україні.
Я вражена тим, як Карітас в Україні допомагає людям з
інвалідністю та ментальними розладами, це справді холістичний підхід, який
базується на цілісності особистості. Ви не лише допомагаєте людині краще
інтегруватись у сучасному суспільстві, а й підвищуєте обізнаність всіх громадян
стосовно цієї проблеми.
Також мені дуже сподобалось як Карітас України
реалізовує проект «Домашня опіка», допомагаючи тим, хто залишився сам на сам зі
своєю бідою. Завдяки роботі Карітасу, потребуючі люди не втрачають відчуття
власної гідності.
Що
для вас Карітас?
Для мене Карітас – це Серце Ісуса Христа. Карітас – це
любов. Раніше я про це лише чула, а зараз відчуваю на власному досвіді.
Що
би Ви хотіли побажати всім працівникам Карітасу в Україні?
Кожен з вас робить чудову роботу, не зупиняйтесь. Хочу подякувати вам словами одного з бенефіціарів, яким опікується ваша організація. Він сказав «дякую Карітасу за те, що я вірю в завтрашній день та маю сподівання на майбутнє». Ви даруєте людям надію на майбутнє та відчуття власної гідності, не зупиняйтесь!
Карітас України разом із Центром латиноамериканських та іберійських студій «Casa
Iberoamericana» кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн КНУ імені
Тараса Шевченка, Науковим Товариством Студентів Історичного факультету,
Українською Асоціацією Американістики, Асоціацією іспаністів України став
організатором міжнародного наукового семінару «Релігія і церква в латиноамериканському суспільстві. Українські церкви
у країнах Латинської Америки».
Захід відбувся 22 березня 2019 року в Червоному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка.
Роботу семінару було організовано
за такими напрямами:
1) Українська діаспора та
церковно-релігійне життя в країнах Латинської Америки (наприкінці ХІХ – у
першій половині ХХ ст.);
2) Монаші згромадження у
Латинській Америці та їхня соціогуманітарна діяльність;
3) Сучасний стан
українських церков у країнах Латинської Америки.
Серед запрошених спікерів
були:
– Іван Патриляк, декан, історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка;
– Ірина Кондратьєва, керівник Центру виховної роботи КНУ імені Тараса Шевченка;
– Дзвенислава Чайківська, Генеральний Секретар Карітасу України;
– Владислав Шелоков, директор з комунікацій та мобілізації ресурсів Карітасу України;
– Олександр Пронкевич, голова ГО «Асоціація іспаністів України»;
– Макар Таран, голова ГО «Українська Асоціація американістики».
Модераторами семінару виступили:
– Наталія Шевченко, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка;
– Тарас Пшеничний, заступник декана з наукової роботи Історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка.
Фрагмент виступу Генерального Секретаря Карітасу України Дзвінки Чайківської
– Євген Чако (Карітас Маріуполь, керівник
гуманітарного проекту)
– Сергій Зуєв (Карітас Сєвєродонецьк, керівник
гуманітарного проекту)
– Валентин Бебік (Карітас України, національний
керівник програми водозабезпечення і санітарії)
– Андрій Постніков (Карітас України,
національний керівник гуманітарного проекту)
Гості студії розказали про підсумки реалізації
проекту у 2018 році та нагальні потреби населення, яке мешкає вздовж лінії
зіткнення на Сході України.
«Від початку конфлікту
на Сході, Карітас України намагається допомогти найбільш потребуючим та
найбільш вразливим верствам населення, котрі і є постраждалими від цього
конфлікту. Основні гуманітарні напрямки: забезпечення продуктами харчування,
забезпечення паливом для зимування людей, багатоцільова грошова допомога на
будь-які потреби, цільова медична допомога та психологічна підтримка людей», – зазначив Андрій
Постніков. Також він додав, що окремі проекти реалізуються для забезпечення
питною водою постраждалого населення.
«Якщо казати про
забезпечення людей водою, то в 2018 році було 49 випадків зупинки водопостачання,
в тому числі в місті Торецьк, де проживають 200 тисяч людей, система регулярно
не працює. Карітас України звернув на це увагу і продовжує виконувати проект в
цьому напрямку. Ми провели оцінку потреб і лише 18 чоловік зазначили, що мають
стабільний доступ до води, і мова не йде про питну воду. Доступ до питної води
мають тільки 12,7% населення із 44 пунктів буферної зони, де проживають біля
155 тисяч людей», – сказав Валентин Бебік.
Проект імплементується на лінії розмежування за
сприяння Карітасів Сєвєродонецьк, Краматорськ, Маріуполь, Запоріжжя, Харків та
Донецьк в м.Дніпро.
Мобільні команди зі складу лікарів, соціальних
працівників та психологів проекту щодня відвідують по кілька селищ, проводячи
планові огляди та доставляючи необхідні ліки чи гуманітарну допомогу.
Медикаменти, тверде паливо, продукти харчування
та психологічна допомога – все це комплексне реагування для постраждалого
населення.
Особливо під опікою знаходяться важкохворі люди
в селах на лінії зіткнення, де повністю невідновлена система охорони здоров’я,
та яким просто бракує коштів для підтримки свого власного здоров’я.
Люди чекають та сподіваються не тільки на
матеріальну допомогу, а ще й на спілкування та увагу, яка дає їм відчуття
підтримки і надії.
Варто зазначити, що бюджет проекту в 2018
році склав 53 035 785 гривень. 72,9% бенефіціарів проекту мають середньомісячний дохід
менше 1500 гривень на особу. Основними отримувачами допомоги від Карітасу стали
люди старше 60 років.
Детальніше про кількісні показники проекту «Basic Needs» дивіться в інфографіках:
Проект з офіційною
назвою «Забезпечення базових потреб особливо вразливих людей, що
постраждали внаслідок конфлікту в Україні» реалізовується за
фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини (GMFA).
В заході взяли участь громадські діячі, керівники директоратів та спеціалісти, відповідальні за питання європейської інтеграції Міністерства соціальної політики України, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Міністерство інформаційної політики України, Офіс Омбудсмана України, Центральних органів виконавчої влади, Міжнародної організації праці, науковці НАН України з НДІ питань праці і занятості населення, Центру проблем імплементації європейського соціального права, експерти Коаліції «За рівність у праці», Представництва делегації Європейського Союзу в Україні, Офісу Ради Європи в Україні, представники профспілок та бізнесу.
Захід було підготовлено ГО «Бюро соціальних та політичних розробок» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках грантового компоненту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства.
Зі словами привітання до учасників наради звернулися: Олександра Чуркіна заступниця Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції, Сергій Савчук Національний координатор Міжнародної організації праці в Україні, Ростислав Дзундза, голова правління Бюро соціальних та політичних розробок, заступник голови Громадської ради Міністерства соціальної політики України Дзвінеслава Чайківська Генеральний секретар Міжнародного благодійного фонду «Карітас України», Маргарита Кропівницька заступниця директора Департаменту аналітичного та організаційного забезпечення діяльності керівництва Міністерства соціальної політики України, Ольга Квашук менеджерка Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження».
«Символічно, що робота з питань рівності прав жінок презентується напередодні свята – Міжнародного жіночого дня. Добре, що таке широке коло учасників, адже такі змістовні проекти мають робитися колегіально, на базі об’єднання зусиль усіх зацікавлених сторін», – прокоментувала подію Дзвенислава Чайківська.
У ході експертної наради учасниками було сформульовано першочергові заходи, необхідні для повного та остаточного завершення імплементації проаналізованих директив.
28.02.-01.03.2019 відбувся робочий візит пані Марії Німан, новообраного Генерального секретаря Карітасу Європи до України. Пані Генеральний секретар відвідала центральний офіс Карітасу України у Львові та познайомилась з основною діяльністю благодійного фонду.
Офіційно
у свої повноваження пані Німан вступає в травні цього року та буде займати
керівну посаду до травня 2023 року.
В перший день візиту пані Німан побувала в головному офісі Карітасу де їй було представлено деякі нагальні проекти, якими займається благодійна організація в Україні. Гостя дізналась про те, як Карітас України працює в напрямках миробудування та познайомилась з моделлю інтеграційних «Центрів Підтримки Сім’ї», побачила, як ми долаємо соціальні проблеми міграції та те, яку допомогу надаємо людям з інвалідністю. Ростислав Кісь, директор юридичного департаменту Карітасу України, презентував діяльність організації щодо лобіювання та адвокації.
Другий
день пані Німан в Україні розпочався з візиту до підопічних проекту «Домашня
опіка» у Львові. Вона особисто поспілкувалась з самотніми літніми людьми, яким
щодня допомагають соціальні працівниці Карітасу, та побачила в яких умовах
проживають наші бенефіціари.
Пані
Німан було дуже цікаво дізнатись від соціальних та медичних працівників про їх
роботу та про те, що мотивує їх в праці.
Наступним
етапом візиту був дитячий садок Карітасу Львів кризового центру «Діти вулиць».
Завідувач садочка розповіла, що 26 дошкільнят з сімей, що переживають кризу та
не можуть відвідувати з тих чи інших причин державний дошкільний заклад,
отримують послуги у дитсадочку у Львові.
Після цього пані Німан разом з Генеральним секретарем Карітасу України, пані Дзвениславою Чайківською, побували в Шпиталі ім. митрополита А.Шептицького, де відбулась зустріч з адміністратором закладу, о. Андрієм Логіном.
Генеральний секретар Карітасу Європи дізналась про програми діяльності шпиталю та познайомилась з працівниками медичної установи. Вона також побачила, що в стаціонарі шпиталю особливу увагу надано питанню паліативної опіки, оскільки вирішення цієї медико-соціальної проблеми має пряме відношення до пошанування гідності людини у завершальній стадії життя.
В кінці візиту пані Німан
подякувала всім працівникам Карітасу України: «Кожен з вас робить чудову роботу, не зупиняйтесь. Хочу подякувати вам
словами одного з бенефіціарів, яким опікується ваша організація. Він сказав
«дякую Карітасу за те, що я вірю в завтрашній день та маю сподівання на
майбутнє». Ви даруєте людям надію на майбутнє та відчуття власної гідності, не
зупиняйтесь».
28.02-01.03. 2019 року
відбулась стартова зустріч кількох проектів де є присутній компонент роботи з
дітьми та молоддю.
Саме працівники проектів «Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю», «Мережа центрів для дітей та сімей», «Єдиний центр соціальних послуг у Дніпрі» та проекту «Соціальні хаби» створюють сприятливі умови для розвитку дітей та молоді.
Учасниками заходу були соціальні працівники, соціальні педагоги, координатори та психологи з центрів як з західної, так і зі східної України.
«Для
нас, як для організаторів, було важливо підтримати наших партнерів на місцях у
таких питаннях, як соціальне замовлення, моніторинг та оцінка, піар та
залучення ресурсів. Також ми хотіли представити всім «Концепцію соціально-педагогічної
роботи з дітьми та молоддю», цей документ є основою усіх підходів у роботі з
дітьми та молоддю для працівників. Адже кожен хто працює в Карітасі з дітьми
має знати і головні принципи роботи, такі як гуманізм, комплексність,
доступність та гнучкість, орієнтація на ресурси дітей та молоді та багато інших
концептуальних значень», – прокоментувала подію Ірина
Пухняк, менеджер проекту «Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю»
Карітасу України.
В результаті зустрічі присутні дізналися, про проекти, їх цілі та завдання. Командам було представлено Концепцію соціально – педагогічної роботи з дітьми та молоддю, Політику та процедури захисту дітей, а також пріоритети Департаменту піару та залучення ресурсів. На завершення національні координатори проектів разом з учасниками заходу сформували план візитів в центри з метою обміну досвідом та обговорили різні актуальні питання.
Варто зазначити, що новий проект реалізовуватиметься до кінця 2021 року, за підтримки Карітасу Німеччини та BMZ.
5
березня 2019 року о 12:00
в столичному прес-центрі
«Інформатор» відбудеться прес-конференція за підсумками реалізації проекту Basic Needs у
2018 році.
Спікерами виступлять:
– Ростислав Спринюк (Карітас
Маріуполь, директор)
– Євген Чако (Карітас
Маріуполь, керівник гуманітарного проекту)
– Сергій Зуєв (Карітас Сєвєродонецьк,
керівник гуманітарного проекту)
– Валентин Бебік (Карітас
України, національний керівник програми водозабезпечення і санітарії)
– Андрій Постніков
(Карітас України, національний керівник гуманітарного проекту)
Гості студії розкажуть
про підсумки реалізації проекту у 2018 році та нагальні потреби населення, яке
мешкає вздовж лінії зіткнення на Сході України.
Проект з офіційною назвою
«Забезпечення базових потреб особливо
вразливих людей, що постраждали внаслідок конфлікту в Україні» реалізовується
за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини (GMFA).
17.01.2019 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому законопроект №4607 «Про соціальні послуги». В Даний момент закон перебуває на підписі в адміністрації Президента. Навіть у разі негайного підписання закону Президентом П.О. Порошенком, він набуде чинності з 1 січня 2020 року.
Пов’язано це з
тим, що прийняття даного закону вимагає, як приведення існуючих підзаконних
нормативних актів у відповідність до нього, так і розробку з чистого аркушу
ряду нормативних актів, що деталізують норми Закону. Всього мова іде про понад
тридцять нормативних актів.
На думку
представників Директорату соціальних послуг та інтеграції Міністерства
Соціальної Політики – це надто великий
обсяг роботи для часового проміжку що залишився до 2020 року.
Саме тому, у
відповідь на заклик міністерства Соціальної політики долучитися до процесу
підготовки проектів необхідних документів, 8.02.
2019 року у приміщенні Київського представництва Карітасу України, за
сприяння Українського Форуму Благодійників, відбулась робоча зустріч представників
організацій, що займаються наданням соціальних послуг, а також тих, що активно
адвокатують розширення та підвищення ефективності фінансування ОГС з державного
бюджету в умовах реформи децентралізації.
Були розглянуті
питання спільного бачення подальшого розвитку реформування сфери надання
соціальних послуг, можливості координації експертних зусиль, спрямованих на
підготовку консолідованих пропозицій, щодо проектів підзаконних нормативних
актів, прийняття яких вимагає нова редакція закону «Про соціальні послуги».
В засіданні взяли участь представники Карітасу України, УФБ, УНЦПД ,ВБО «Конвіктус», БО МБФ «СОС-Україна», БО «100 відсотків життя», МБФ «Українська фундація громадського здоров’я», Європейський центр некомерційного права (ECNL).
Ростислав Кісь, директор юридичного департаменту Карітасу України, розповідає про прийняття Верховною Радою законопроекту № 4607 «Про соціальні послуги».
Із
закінченням зими добігла кінця і найтепліша благодійна акція Карітасу України «Зимове
милосердя».
Акція
тривала з 05.12.2018 до кінця січня 2019
року в магазині «Dom Pionov».
Нагадаємо, що її суть полягала в тому, щоб адресно допомогти потребуючим дітям та людям літнього віку – підопічним проекту «Домашня опіка» Карітасу України.
Ініціаторами
«Зимового милосердя» стали волонтери Карітасу України та власниця квіткового бутіка
«Дом Пионом», в ході акції до неї долучилась Спілка вірмен України та всі
небайдужі.
Як це було
Впродовж акції квітковий бутік «Dom Pionov» збирав речі, засоби гігієни, книги, цукерки, а також благодійні пожертви для бенефіціарів Карітасу. Все це було передано для дітей, якими опікується Карітас на Сході України. Пакунки з благодійною допомогою поїхали до Маріуполя, Слов’янська та Сєвєродонецька.
На День Святого Миколая представники фонду разом з власницями «Dom Pionov» ходили в гості до самотніх бабусь, якими опікуються сумлінні працівниці проекту «Домашня опіка».
Ходили не з порожніми руками, а з подарунками від партнерів акції – Спілки вірмен України: кожен бенефіціар отримав пакунок з фруктами та пакунок з приємними сюрпризами, які зігріють довгими зимовими вечорами.
Загалом, 19 грудня було передано більше 160 пакунків з подарунками та фруктами на загальну суму 80 000 грн бабусям та дідусям, а також дітям з кризових сімей з Карітасу Київ.
В рамках акції небайдужими людьми було придбано благодійних листівок на загальну суму 13250 грн. За ці кошти були закуплені речі адресної допомоги для дітей та самотніх людей похилого віку, якими опікується Карітас України.
«Насправді було дуже неочікувано та приємно побачити, що так багато людей взяли участь у цій акції. Я вдячна кожному з вас, у вас дуже велике серце!», – поділилась емоціями від проведення акції Вікторія, власниці квіткового бутіка «Дом пионов».
Хочемо також подякувати відомій українській художниці Юлії Делані, яка одна з перших взяла участь в благодійній акції та пожертвувала 10 000 грн. на гігієнічні засоби для самотніх дідусів та бабусь з проекту «Домашня опіка»!
Інформаційним партнером благодійної ініціативи «Зимове милосердя» виступила компанія Pozhidaev Production Team.
«Карітас вирішив об’єднати зусилля небайдужих людей та бізнесу з метою подарувати святкову атмосферу тим, хто опинився у складних життєвих обставинах. Враховуючи те, що до акції була залучена велика кількість людей, вона може також вважатись волонтерською ініціативою, результати якої сприяли досягненню благодійних цілей. Ми раді, що згуртували так багато людей навколо спільної мети», – прокоментував закінчення акції Владислав Шелоков, директор департаменту комунікацій Карітасу України.
У січні 2019 року при Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві розпочала свою діяльність Порадня загальноцерковного реабілітаційного центру «Назарет». Робота Порадні спрямована на надання консультативної допомоги людям, які потерпають від наркотичної, алкогольної чи ігрової залежності, а також їхнім близьким.
Порадня загальноцерковного реабілітаційного центру УГКЦ «Назарет».
Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 5 (Станція метро «Лівобережна») Телефон для довідок: 095-390-43-62
Відкриття Порадні – важливий крок у розвитку напрямку роботи з узалежненими людьми, який вже досить тривалий час впроваджується на базі Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії, де працює Загальноцерковний Реабілітаційний Центр «Назарет». Про роботу «Назарету», про розширення діяльності на всеукраїнський масштаб, про перспективи роботи з людьми із різними видами залежностей для Карітасу та України розмовляємо з директором Карітасу СДЄ отцем Ігорем Козанкевичем.
Розкажіть, як виникла ідея
«Назарету» і як він розвивався? Чим є центр сьогодні?
У
цьому році виповнюється 15 років з часу його заснування як центру допомоги
узалежненим від алкоголю, наркотиків чи азартних ігор. Тому зараз маємо нагоду
подивитись, що було зроблено і куди ми далі йдемо. Важливим кроком вперед стало
відкриття Порадні у Києві, яка допомагає поширити наше знання та досвід.
Ми
починали як невеликий локальний проект, тоді, навесні 2004 року, ми передусім
дивились на нього як на один з компонентів роботи з дітьми вулиці, адже багато
проблемних дітей походили саме з родин, де були узалежнені батьки. Але досить
швидко ми побачили, що існує потреба у постійній реабілітації, а не в
одноразових проектах. Саме тому ми відкрили центр. Зараз, маючи статус
загальноцерковного, «Назарет» не просто проводить реабілітацію, але виступає і
навчальним центром, ми вишколюємо кадри для інших центрів Карітасу, всі бажаючі
можуть приїжджати до нас на стажування, отримати досвід роботи.
Минулого року ми разом з австрійськими партнерами провели навчання за чотирма спеціалізованими модулями для тих хто буде працювати з узалежненими. В минулому році через реабілітаційний центр пройшло 120 осіб, також у нас працюють консультативні пункти в Дрогобичі та Львові, а також амбулаторне відділення, де надається психологічна підтримка узалежненим та їхнім родичам, мотивація на проходження реабілітації, заходи з ресоціалізації.
З якими найпоширенішими
проблемами Ви зустрічаєтесь в своїй роботі? Адже утримувати великий
реабілітаційний центр, та ще й розгалуженою системою консультативних пунктів та
методологічною базою непросто?
Наша
найбільша проблема – це фінансування. Всі Карітаси досить залежні від
зовнішнього фінансування міжнародних партнерів, але коли мова доходить до
підтримки проектів для узалежнених, як правило, ми чуємо, що це наша внутрішня
проблема. Втім, це дуже велика проблема і ми це бачимо – кількість узалежнених
зростає, додаються такі нові групи як ветерани АТО, переселенці.
Зараз діяльність реабілітаційного центру майже повністю фінансується приватними коштами осіб, які проходять реабілітацію, їхніх близьких. Проект Порадні в Києві вдалося запустити завдяки пожертві приватної особи з Австрії, але ці кошти розраховані лише на старт проекту. Патріарша курія надала нам приміщення при соборі для консультаційного центру, допомагає інформаційно. Дуже важливим є підбір персоналу як правило, це люди, яких самих так чи інакше торкнулась проблема, які втратили близьких через залежність. Ще одна наша проблема – це поширення інформації.
Питання реабілітаційних
центрів часто обговорюються в пресі, як правило, журналісти люблять описувати
ті центри, які важко назвати реабілітаційними – де над пацієнтами знущаються,
використовують небезпечні методики. А от успішними практиками не дуже
цікавляться. Це правда?
Коли ми тільки відкрили центр, мене
викликали до районної адміністрації, бо на центр приходили скарги. Виявляється,
нічого поганого наші реабілітанти не робили, вони просто сідали в автобус на
зупинці коло центру. А люди знали, якщо тут сів – значить з центру для
алкоголіків чи наркоманів, значить погана людина. Нікого не цікавило, скількох
людей ми вилікували. Зараз ми це вже пережили, середовище інакше реагує на нас.
Я б хотів щоб інформаційний простір дивився на реабілітацію як на позитив, щоб журналістів цікавили свідчення узалежнених, їхніх рідних. Щоб на кожного реабілітанта ми дивились як на особистість, адже кожна людина – це скарб, це чийсь син, батько, чоловік. Ми готові працювати з усіма, хто допомагає узалежненим. В Євангелії написано «Хто не проти вас, той з вами». Єдине, ми не співпрацюємо з закритими центрами, де насильно допомагають це наша принципова позиція. Ми беремо лише тих хто погоджується приїхати добровільно.
В реабілітації однією з найважливіших складових є те,
чи зможе людина зберегти тверезість після завершення курсу. Що ви робите для
збереження ефективності лікування?
Вже в процесі
реабілітації ми працюємо над мотивацію Не примушуємо, але працюємо аби людина навчилась
брати відповідальність за свої вчинки. Ми намагаємось мотивувати людину на
тверезість, але це, на жаль, вдається не завжди, часто людина не може змінити
середовище і знову потрапляє в проблему. Ми розуміємо наскільки важливі групи
підтримки, тому мотивуємо після виходу відвідувати їх.
Оскільки ми
працюємо, в основному, за методологією «12 кроків», ресоціалізація є важливим
компонентом роботи. На 3-4-му етапах клієнти пишуть програму, що вони будуть
робити після завершення лікування. Вони можуть поїхати додому, спробувати
пожити поза центром, пошукати роботу, а потім знову повернутись. Для тих, кому
потрібна допомога після завершення реабілітації є центр «Воскресіння», де вони
можуть рік чи більше пожити, часто навіть з родинами, якщо ще не готові
повернутись у своє середовище. Бракує інформації про нас і над цим треба ще
працювати.
От зараз ми можемо
прийняти ще 10 осіб, але інформаційного ресурсу не вистачає. Адже тут не просто
взяти і приїхати – потрібно, щоб були люди, які правильно мотивують, адже
нечасто людина сама усвідомлює свою залежність, тут треба працювати з близьким
оточенням, мотивувати.
Якою ви бачите перспективу діяльності «Назарету»?
Я відкритий для
співпраці з усіма, тим більше, що у церкві я відповідаю за душпастерство
тверезості. Якщо завтра до мене прийде людина з будь-якого міста України і
скаже, що пропонує приміщення для центру – ми готові його відкривати. Для
успішної роботи реабілітаційного центру потрібно, аби приїжджали узалежнені, щоб
ми продуктивно контактували з родинами, і мали партнерів та друзів.
Я зацікавлений і
мрію, що це буде наша спільна справа. Часто люди кажуть: «Мене це не цікавить, у моїй родині узалежнених нема». А потім така
людина йтиме по вулиці і її зіб’є водій, який перебуває під дією алкоголю чи
наркотиків. Це наша спільна справа. Зараз ми співпрацюємо з міністерствами
охорони здоров’я та соціальної політики, наш центр офіційно визнаний церквою,
ми відкриті для всіх бажаючих – кожен може приїхати, подивитись як ми працюємо.
Бракує фінансової
підтримки. Найбільше мені болить те, що проблема залежності стає все
актуальнішою в Україні, але приватні реабілітаційні центри розраховані більш на
людей, які мають родичів чи близьких, які можуть заплатити за перебування. А
якщо людина через свою залежність втратила все?
Якщо їй навіть жити нема де? Потрібні державні програми допомоги та підтримки,
держава, органи місцевого самоврядування не можуть відвернутись від цієї
проблеми, це питання національної безпеки. Кожен, хто продає алкоголь
неповнолітнім, хто розмальовує стіни рекламою наркотиків, хто розміщує рекламу
алкоголю чи гральних закладів – свідомо чи несвідомо є зрадником України, бо
цим нищить наш народ, не відрізняючись від того, хто стріляє на Сході, він несе
цим кривду, яка може бути невідворотна.
Заснованому 2004 року ЗРЦ «Назарет» у 2010 р. було присвоєно статус першого загальноцерковного реабілітаційного центру в Українській Греко-Католицькій Церкві, який надає кваліфіковану допомогу в лікуванні осіб з хімічною та поведінковою залежністю. Центр розрахований на 45 осіб. Програма реабілітації розрахована на 8 місяців. Протягом всієї реабілітації клієнти мають психологічний супровід та індивідуальну програму .
