Карітас Європа Архіви

Ми повинні прийняти людей, які тікають з України

Posted on 04.03.2022 by csm_admin

Заява: Карітас Європа закликає країни-члени ЄС активувати Директиву про тимчасовий захист, щоб захистити людей, які шукають притулку в ЄС

Карітас Європи закликає країни-члени ЄС схвалити дію Директиви про тимчасовий захист, запропоновану Європейською комісією 2 березня.

Реалізація Директиви надасть державам-членам ЄС дуже необхідний гнучкий інструмент для швидкого надання захисту та різних прав людям, які тікають з України.

«Враховуючи серйозність ситуації для людей, які втікають з України, важливо, щоб політичні дебати не перешкоджали активізації цього механізму – хоча деякі практичні та правові деталі потребують додаткової опрацювання та контролю за виконанням. Наразі надзвичайно важливо негайно забезпечити безпеку та підтримку людям, які рятуються від війни в Україні», – каже Марія Німан Генеральний секретар Карітасу Європа

Проте ми хочемо підкреслити, що Директива про тимчасовий захист не перешкоджає людям подавати заявки на отримання статусу біженця відповідно до Конвенції про біженців 1951 року, а також не перешкоджає державам-членам надавати більш сприятливий та альтернативний регулярний статус поза межами дії Директиви. Наприклад, видача студентських віз, дозволів на проживання або на тимчасове проживання тощо.

Враховуючи тимчасовий характер Директиви, не можна нехтувати довготривалими рішеннями та довгостроковими варіантами регулярного статусу для людей, які тікають з України.

Якщо запуск Директиви відбудеться, дуже важливо, щоб держави-члени надали безпечний статус з дозволом на проживання на весь період захисту, лікування, негайний доступ до житла, соціального забезпечення або засобів до існування, працевлаштування, освіти для неповнолітніх та можливості для возз’єднання сімей. Оскільки більшість переміщених осіб це жінки з дітьми, їх специфічні потреби мають бути задоволені, і, наскільки це можливо, сім’ї не повинні розлучатися.

«Ми закликаємо держави-члени впровадити Директиву та забезпечити безпечний перехід через кордони всім людям, які шукають захисту – українцям, а також неукраїнцям, які живуть в Україні – без дискримінації», – зазначила Шеннон Пфоман, директор з політики та адвокації Карітасу Європа.

Джерело: https://www.caritas.eu/we-must-welcome-people-fleeing-ukraine/

Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Український народ заслуговує жити в мирі та гідності

Posted on 16.02.2022 by csm_admin

Заява Карітасу Європи стосовно ситуації в Україні.

Карітас Європи, як головна організація Карітасу у європейському регіоні, глибоко стурбована зростанням напруженості на кордонах України. Ми твердо підтримуємо заклик Папи Франциска, який він зробив минулої неділі, доручаючи «на совість політичних лідерів усі зусилля заради миру», оскільки будь-яка можлива ескалація може спричинити додаткові людські страждання народу в Україні та в регіоні в цілому.

Українці пережили вісім років збройного конфлікту на сході країни, конфлікту, про який світова більшість вже забула. Понад 1,5 мільйона людей були переміщені, тоді як приблизно 2,9 мільйона зараз потребують гуманітарного захисту. Карітас України діє вже 30 років і реагує на цей триваючий конфлікт з 2014 року. За цей період організація допомогла майже 950 000 людей у постраждалих районах, починаючи з тих, хто живе у найбільш вразливих умовах. Все це завдяки невтомній підтримці понад 2000 співробітників і волонтерів.

Погіршення політичного діалогу та потенційна ескалація бойових дій загрожує експоненціальному посиленню цих потреб. Необхідні швидкі дії, щоб задовольнити вже існуючі гуманітарні потреби, зокрема ті, що стосуються доступу до продуктів харчування та непродовольчих товарів, а також психосоціальної підтримки. Незалежно від нинішньої напруженості, потреби тих, хто потрапив у цю триваючу кризу, мають бути пріоритетними, а гуманітарна допомога має постійно надаватися там, де це необхідно.

«Ми закликаємо всі сторони тримати вікна політичного діалогу відкритими, щоб уникнути гуманітарної катастрофи. Поширення війни в Україні загрожує не лише мільйонам місцевих жителів, які потребуватимуть гуманітарної допомоги, а й створить ширшу гуманітарну надзвичайну ситуацію, яка може серйозно вплинути на регіон загалом. Потрібно бачити і враховувати страждання народу України. В центрі політичної уваги мають бути безпека і захист дітей, жінок та чоловіків», – зазначає президент Карітасу Європи монсеньйор Міхаель Ландау.

Карітас Європи закликає до посилення дипломатичних зусиль і політичного діалогу всіх зацікавлених сторін задля деескалації напруги та запобігання військовим діям. Якщо цього не зробити, мільйони українців змушені будуть покинути свої домівки і потребуватимуть захисту як в інших місцях України, так і в сусідніх країнах. Це може стати гуманітарною катастрофою такого масштабу, якого в Європі не бачили десятиліттями.

Карітас Європи солідарна з народом України у ці складні часи, приділяючи особливу увагу найуразливішим. Український народ заслуговує жити в мирі та гідності. Карітас Європи закликає всі залучені сторони, а також відповідні зацікавлені сторони працювати над мирним врегулюванням кризи.

Оригінал Заяви за посиланням: https://www.caritas.eu/wordpress/wp-content/uploads/2022/02/CE-statement-on-Ukraine-February-2022-pdf.pdf

Обирайте солідарність, а не стіни та насильство

Posted on 17.12.2021 by csm_admin

Заява Карітасу Європи з нагоди Міжнародного дня мігранта, 18 грудня 2021 року.

З нагоди Міжнародного дня мігранта, Карітас Європа закликає політиків сприяти мобільності людей, замість того, щоб ставитися до мігрантів як до загрози. Люди в русі – це люди, які перетинають кордони з різних причин, серед яких пошук прихистку чи роботи, навчання, возз’єднання з членами сім’ї тощо. До них слід ставитися гідно, а не зневажливо. Потрібні безпечні регулярні шляхи до Європи, а не вищі стіни та насильство.

Мігранти та ті, хто захищає свої права, стикаються з особливо складним моментом у Європі, де домінує політика паніки та відторгнення, яка занадто часто вбиває. Фатальні корабельні аварії в протоці Ла-Манш і Середземному морі, люди, які використовувалися як «політичні пішаки» на кордоні з Білоруссю, яких залишили вмирати в замерзлих лісах на порозі ЄС, незліченні відштовхування та висилки в Греції та вздовж Балканського маршруту – це лише кілька прикладів.

Пані Ману Баллін координує проект Карітасу Бельгія, що надає підтримку неповнолітнім з Еритреї, Судану та Ефіопії, які самостійно їдуть транзитом через Бельгію до Великобританії. Вона пояснює, що переживають багато неповнолітніх без супроводу в цій подорожі: «Багато хто пройшов через Лівію, наприклад, де зазнав сексуального насильства, рабства, жахливого та дуже травматичного поводження. У Європі ці страждання не закінчуються – багато хто повідомляє про насильство з боку поліції та викрадення особистих речей».

У цьому контексті ми закликаємо європейських лідерів протистояти спробам послабити Конвенцію про біженців, легалізувати відмову та ввести відхилення від законодавства ЄС, останнє з яких нещодавно запропонувала Європейська комісія стосовно Польщі, Литви та Латвії.

Ми також рішуче підтримуємо послання Папи Франциска, виголошене під час його візиту на Лесбос 5 грудня, що звертає увагу на існуючі умови, негідні для людей: «Мені прикро чути про пропозиції використовувати спільні кошти для будівництва стін і прокладення колючого дроту як рішення. […] Так проблеми не вирішуються, і співіснування покращується, не завдяки вищим стінам, а завдяки об’єднанню зусиль, щоб піклуватися про інших відповідно до конкретних можливостей кожного та з повагою до закону, завжди віддаючи першість невід’ємній цінності життя кожної людини».

«Треба терміново подолати страх і натомість прийняти людську мобільність як природне явище, якому слід організовано сприяти. Люди завжди перетинали кордони, щоб знайти мир, любов чи кращі можливості, і це не зупиниться, незалежно від того, наскільки високі паркани. Ми закликаємо до різкої зміни міграційної політики: замість того, щоб фінансувати зведення стін та мілітаризувати наші кордони, щоб зупинити переміщення людей, давайте інвестувати в безпечні та регулярні шляхи, гідні центри прийому та більш привітні суспільства, які сприяють соціальному залученню заради загального блага», – каже Марія Німан, генеральний секретар Карітасу Європа.

Нарешті, ми наполягаємо на тому, щоб підкреслити позитивний внесок міграції в наше суспільство та віддати належне незліченній кількості людей, які так чи інакше допомагають мігрантам, вибираючи зустріч і співчуття замість страху.

Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Будувати майбутнє Європи, що базується на солідарності та розподілі відповідальності

Posted on 10.12.2021 by csm_admin

Заява Карітасу Європа з нагоди Дня прав людини, 10 грудня 2021 року

«Ми хочемо, щоб у майбутній Європі такі слова, як демократія, справедливість, солідарність та рівність мали значення. Ми хочемо, щоб ЄС написав нову сторінку історії, де права людини будуть не метою, а реальністю».

Марія Німан, генеральний секретар Карітасу Європа

З нагоди Дня прав людини Карітас Європа закликає лідерів Європейського Союзу (ЄС) максимально використати можливості Конференції про майбутнє Європи, щоб посилити глобальну роль ЄС у підтримці прав людини. Для сильнішої лідерської ролі потрібно не винаходити колесо, а робити дії, які краще відображають фундаментальні цінності ЄС та виконують існуючі зобов’язання.

Як мережа релігійних організацій, що присутні на місцевому рівні в Африці та Європі, ми бачимо конкретний вплив політики ЄС на життя людей, які переживають бідність і відчуження. Ми знаємо, що в деяких сферах політика ЄС не працює на користь бідних, і що треба щось змінити. У недавньому опитуванні Карітасу Європи, проведеному на Конференції про майбутнє Європи, організації-члени постійно вимагали, щоб зовнішні дії ЄС були більш узгоджені з його фундаментальними цінностями.

«Карітас дотримується європейських принципів людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини, і ми хочемо, щоб зовнішні дії ЄС були такі самі, направлені на піклування про потреби нинішнього та майбутніх поколінь».

Альберт Машіка, виконавчий секретар Карітасу Африка

Ми шкодуємо про те, що деякі з поточних політик ЄС сприяють постійним формам несправедливості та керуються економічною моделлю, заснованою на прибутках, яка функціонує за рахунок навколишнього середовища, людської гідності та прав місцевих громад на глобальному Півдні.

На нашу думку, для того, щоб зовнішні дії ЄС служили людям у Європі та за її межами, перше, що потрібно – це смиренність. Дуже важливо, щоб особи, що приймають рішення, визнали негативний вплив, який Європа мала і продовжує справляти в інших регіонах, і взяли на себе відповідальність за вирішення структурних проблем, які спричиняють бідність, нерівність, порушення прав людини, кліматичні катастрофи та вимушену міграцію.

У деяких сферах необхідність політичної волі для справжнього вирішення системних питань є більш очевидною. Ми бачимо нагальну потребу у необхідності ведення більш справедливої торговельної політики та у впровадженні принципів соціальної відповідальності й належної обачності в галузі прав людини у співпраці з приватним сектором, щоб викорінити практику експлуатації, реагувати на права та потреби місцевого населення та зробити кращий внесок у економіку, орієнтовану на людину.

Ми також бачимо нагальну потребу скоротити експорт зброї та припинити співпрацю з диктатурами та урядами, які мають проблеми з дотриманням прав людини. В інших сферах ЄС вже має можливості відігравати більш сильну глобальну роль. Наприклад, зовнішній аспект нового Плану дій ЄС із соціальної економіки, якщо його впроваджувати амбіційно, може стати потужним інструментом для зменшення практики експлуатації та посилення підтримки бізнесу, який робить позитивний соціальний та екологічний внесок у суспільство.

У Всесвітній день гуманітарної допомоги Карітас закликає рятувати Матір-Землю та сприяти цілісній екології

Posted on 19.08.2021 by csm_admin

Всесвітній день гуманітарної допомоги 2021 відзначається загостреною глобальною екологічною кризою. Зміна клімату сприяла появі мільйонів кліматичних мігрантів, які були змушені залишити свої будинки та сільськогосподарські угіддя у пошуках кращого майбутнього. Глобальна пандемія COVID-19 ще більше погіршила їх і без того нестабільну та вразливу ситуацію. У цей Всесвітній день гуманітарної допомоги та напередодні Конференції ООН з питань клімату (COP26) Карітас Інтернаціоналіс закликає до негайних та рішучих політичних дій щодо вирішення проблеми зміни клімату до того, як це стане незворотнім процесом.

Карітас Інтернаціоналіс – це конфедерація із 162 національних благодійних організацій, що діють у 200 країнах та територіях, та які є свідками невимовних страждань людей, що пережили різні гуманітарні кризи. Десятки тисяч співробітників Карітасу знаходяться на передовій як гуманітарні працівники, що доглядають, захищають та супроводжують.

Люди, які жили гідно і вели мирне життя, змушені були залишити свої традиційні батьківщини та засоби до існування через неможливість знаходити гідні способи заробітку.

“Я покинула свою домівку через жахливу лісову пожежу, яка спустошила наші села. Довелося переїхати в незнайоме місце, і тепер я змушена починати все заново, нове життя. Я втратила все», – розповідає Валентина з Луганської області України.

Ця сумна історія спільна для мільйонів людей по всьому світу, які стали жертвами кліматичних змін, для яких характерні лісові пожежі. 2021 рік є одним із найгірших сезонів за останні десятиліття у всьому світі – посуха, погіршення стану навколишнього середовища, підйом рівня моря та інші проблеми.

Як показує останній звіт Міжурядової групи експертів з питань змін клімату, людські втрати та економічні збитки від цих природніх лих вже катастрофічні, і якщо зараз нічого не зробити, вони будуть тільки зростати, породжуючи подальшу глобальну несправедливість.

Відповідно до вчення Святого Отця про турботу про наш Спільний дім та піклування про людей, Карітас просить осіб, які приймають рішення, вжити термінових та негайних заходів щодо порятунку нашої планети.

Проблеми, що виникли внаслідок зміни клімату, неможливо вирішити без достатнього фінансування та серйозних політичних заходів. У іншому випадку, несправедливості буде зростати, а найбідніші верстви населення не матимуть змоги забезпечувати свої основні потреби, буде відсутнє продовольство та доступ до прісної води.

Існує необхідність у зміцненні адаптованих до місцевих умов механізмів для своєчасного, відповідного та ефективного реагування на надзвичайні ситуації. Можновладці, що приймають рішення щодо гуманітарної політики, мають надавати центрального значення голосам місцевих суб’єктів та громад, які мають бути почутими.

У Всесвітній день гуманітарної допомоги Карітас Інтернаціоналіс закликає осіб, які приймають рішення, вжити сміливих кроків для вирішення різних питань, особливо пов’язаних зі зміною клімату та впливом пандемії. Без твердої політичної волі людське життя під загрозою, і одна частина людства мусить страждати і жити у жахливих умовах нелюдської бідності.

Конфедерація закликає політичних лідерів та осіб, які приймають рішення, до:

– Виділення достатніх коштів місцевим громадам, щоб вони могли займатись як сільськогосподарською так і несільськогосподарською діяльністю, для забезпечення засобів до існування та їх продовольчої безпеки.

– Надання першочергового значення ліквідації наслідків стихійних лих у місцевих громадах, особливо діяльності зі зменшення ризиків, для забезпечення безпеки людей за допомогою систем раннього попередження.

– Заохочення органів місцевого самоврядування до тісної співпраці з місцевими організаціями громадянського суспільства та посилення механізму їх реагування з особливим акцентом на гуманітарних діях щодо подолання наслідків зміни клімату.

– Забезпечення доступу до базової цілісної медичної допомоги для найбільш вразливих груп населення, включаючи вакцини проти смертельних хвороб.

– Негайного прийняття економічних і промислових заходів глобальної політики для мінімізації впливу на глобальне потепління і деградацію екосистем.

Відбувся візит керівництва Карітасу Європи до України

Posted on 03.08.2021 by csm_admin

27-30.07.2021 відбувся візит Президента Карітасу Європи монсеньйора Міхеля Ландау та Генерального секретаря Карітасу Європи пані Марії Німан в Київ.

Від Карітасу України почесних гостей зустрічали Президенти різних каденцій – Андрій Васькович та Тетяна Ставнича, а також Генеральний секретар Дзвінка Чайківська.

В Україні представники Карітасу Європи зустрілись із представниками національної влади, політичними лідерами, побували у центральних офісах Карітасу України та «Карітас-Спес Україна», відвідали Департамент військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ, Карітас Київ та побували у Києво-Печерській лаврі.

Двадцять восьмого липня Міхель Ландау та Марія Німан у Верховній Раді зустрілись з Головою ПП «ГОЛОС», народною депутаткою України Кірою Рудик, де говорили про те, як можна забезпечити соціальну допомогу та підтримку найбільш потребуючого населення України вже зараз.

«У першу чергу ми готові долучитися до врегулювання благодійності на законодавчому рівні. Ми маємо зробити так, щоб займатися благодійністю було почесно, і законодавство цьому сприяло. Досвід мережі Карітасу по всьому світу з різними моделями оподаткування буде дуже корисним для побудови української моделі податкових стимулів для благодійності», – на зустрічі з представниками Карітасу Європи зазначила Кіра Рудик.

Того ж дня відбувся візит поважних гостей до Карітасу Київ, де вони ознайомилися з діяльністю, напрямками роботи, зустрілися з керівництвом та працівниками фонду. А найцікавішою для гостей була, – звичайно – зустріч з дітьми та бенефіціарами організації.

Наступного дня гостей з родини Карітасу приймав національний офіс Карітасу Спес на чолі з президентом о. Петром Жарковським. Під час спілкування особлива увага була приділена проєктам, направленим на щасливе дитинство та материнство, протидію домашньому насиллю.

Після спільного дружнього обіду делегація відвідала «Медично-діагностичний Центр святого Луки», а також один з будинків проєкту «Надія», направлений на протидію дитячій безпритульності, сімейному насильству, сирітству і абортам.

Того ж дня делегація Карітасу побувала у Департаменті військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ, де її зустрічав заступник керівника Департаменту військового капеланства о. Андрій Зелінський. Сторони обговорили перспективи подальшої співпраці.

Під кінець свого візиту до України монсеньйор Міхель Ландау у компанії Андрія Васьковича та Тетяни Ставничої також відвідав визначну пам’ятку історії та архітектури – Києво-Печерську лавру.

Міст через рів до гостинної Європи

Posted on 20.06.2021 by csm_admin

18 червня 2021 р., Брюссель – З нагоди 20-річчя Всесвітнього Дня біженців та 70ї річниці Конвенції про статус біженців 1951 року, Карітас Європи закликає політиків захищати гідність людей, які перебувають у дорозі, та їх право на притулок, а також сприяти мобільності людей замість того, щоб будувати стіни.

Ми стурбовані тим, що, незважаючи на те, що 82,4 мільйони людей у світі вимушені покинути свої домівки, їх притулок в Європі знаходиться під загрозою. Європейські країни все частіше закривають доступ до своїх територій, у тому числі через незаконні репресії та гостре насильство щодо людей, які шукають захисту та кращого життя в Європі.

Приклад – «Балканський маршрут»: біженці роками відчували жахливі умови та порушення прав людини, намагаючись досягти безпеки в ЄС. Документальний фільм «Гра: Фортеця Європи», створений словенським національним мовником за підтримки Карітасу Словенії, містить шокуючі та душевні історії людей, включаючи сім’ї та дітей, які неодноразово піддавались насильству зі сторони поліції та прикордонників між Хорватією та Боснією і Герцеговиною. У фільмі зафіксовано систематичне насильство та приниження для запобігання перетину кордону: мігрантів роздягали та залишали у лісі оголеними, били та катували, цькували собаками, у них крали мобільні телефони та гроші. Тисячі мігрантів в безвихідному становищі ночують в покинутих будівлях, в лісі або на вулицях Боснії і Герцеговини. Вони навіть ризикують загинути від нерозірваних боєприпасів, залишених внаслідок конфлікту 1990-х, від наслідків якого Боснія і Герцеговина все ще не оговталась. «Боснія і Герцеговина робить все можливе, щоб прийняти мігрантів. Врешті-решт, ми знаємо, що таке втеча від війни», – зазначила Томо Кнежевіч, директорка Карітасу Боснія і Герцеговина.

«Карітас надає послуги пральні, приносить їжу, одяг та надає різні послуги та підтримку, щоб люди могли зберегти свою гідність та задовольнити свої основні потреби; проте все-таки нам потрібно набагато більше. Перш за все, нам потрібна солідарність наших європейських сусідів, щоб підтримати та допомогти людям, які приїжджають до країни».

«Балканський маршрут», на жаль, не одиничний випадок. Щодня люди, у тому числі діти ясельного віку та немовлята, гинуть на наших очах у відносній байдужості, намагаючись дістатися до Європи. У 2021 році у водах Середземномор’я вже зникли понад 800 людей, а понад 10 000 були перехоплені та повернуті до Лівії, де, як відомо, їх чекають страшні страждання. Незважаючи на безліч доказів драматичної ситуації з мігрантами в Лівії, європейські країни продовжують співпрацювати з країною, щоб не допустити прибуття людей до Європи.

«Як справедливо наголошує Папа Франциск: глобалізація байдужості повинна припинитися, а європейські країни повинні поважати права та гідність людей, які перебувають у русі. Конкретні дії повинні замінити прості наміри, щоб покласти край репресіям та насильству, а також поважати та підтримувати Конвенцію про статус біженців, а також цінності, на яких базується ЄС», – сказала Марія Німан, Генеральний секретар Карітасу Європи.

Глибока солідарність з біженцями та країнами, які їх приймають, також дуже необхідна. Розвинені країни приймають лише 15 відсотків світових біженців, тоді як вони здатні бути більш гостинними, замість того, щоб намагатись передавати свої зобов’язання щодо надання притулку біженцям третім країнам. УВКБ ООН визначило 1,4 мільйона біженців як особливо вразливих, що потребують переселення, проте лише 22 800 біженців було переселено у 2020 році. Європа повинна прокинутися та активізувати переселення та інші шляхи прийому людей в наступні роки.

Знаючи, що міграція може позитивно сприяти соціально-економічному розвитку Європи, вирішенню демографічних проблем та збагаченню наших громад, Карітас Європи закликає до політики, яка сприяє мобільності людей безпечним та організованим способом.

У цей Всесвітній день біженців Карітас Європи закликає європейських політиків переосмислити свою байдужість, що призводить до того, що ті, хто намагається дістатись до Європи, потрапляють у смертельну «гру», а замість цього застосовувати орієнтований на людину підхід, поважаючи цінності та законодавчі зобов’язання ЄС. У зв’язку з цим ми наголошуємо на необхідності захищати, заохочувати, приймати та інтегрувати людей, які перебувають у дорозі.

Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

Представники Карітасу України увійшли до Робочих груп Карітасу Європи

Posted on 19.04.2021 by csm_admin

13-15 квітня 2021 року, відбувся Консультативний форум Карітасу Європи. З огляду на карантинні обмеження представники національних Карітасів зустрічались онлайн.

В програмі форуму було презентовано Стратегію 2021-2028 років та її чотири основні напрямки:

Ідентичність та практика Карітасу;
Цілісний розвиток людини та гуманітарна відповідь;
Інклюзивність та справедлива політика;
Професійні компетенції та стале фінансування.

Окрім того було презентовано 4 наскрізних теми: Інновації; Порядок денний 2030; Laudato si’ (енцикліка Папи Римського Франциска, опублікована 18 червня 2015 року та присвячена проблемам екології та захисту навколишнього середовища) та Залучення молоді.

Також в рамках форуму відбулось знайомство нових семи робочих груп Карітасу Європи, до роботи яких серед іншого залучені і представники Карітасу України.

«Міжнародна співпраця» – директор програмного департаменту Анатолій Козак; «Фандрейзинг» – директор департаменту комунікації та залучення ресурсів Владислав Шелоков (обрано голової робочої групи на період 2023-2024 рр.); «Залучення молоді» – керівник програм для дітей та молоді Зоряна Лукавецька; «Міграція» – керівник програм пов’язаних з міграцією Ірина Маєвська; «Гуманітарна» – керівник гуманітарних програм Андрій Постніков; «Комунікації» – менеджер з комунікацій Одарка Бордун.

Ірина Маєвська представляє Карітас України в робочих структурах Карітасу Європи з питань міграції вже практично 10 років. За її словами це можливість представити ситуацію в державі на Європейському рівні через єдину мережу, яка об’єднує місцевий Карітас та Карітас Європи. «Це можливість долучитися до спільної мети, а саме впливати на міграційну політику країн як Євросоюзу, так й інших, які територіально знаходяться у Європі, але не є членами ЄС, передаючи свою експертизу, досвід та свідчення людей, для яких і формується міграційний порядок денний, які є залежними від рішень тієї чи іншої держави для того, щоб така політика в своїй основі мала дотримання та повагу до основоположних прав людини та людської гідності», – пояснює вона.

Ділячись враженнями від форуму Ірина каже: «Звісно, новий формат зустрічі кардинально відрізняється від звичного Консультаційного Форуму, бракує живого спілкування, фізичної присутності. Хоча, в контексті піднятої теми папської енцикліки Laudato si’, цей Форум зробив свій внесок у збереження екології. Щодо змісту Форуму, то якість дискусій була збережена, незважаючи лише на онлайн присутність учасників. Маю сподівання, що спільна подальша робота буде ще більш ефективною для наших бенефіціарів та суспільства в цілому», – додає вона.

Зоряна Лукавецька вперше долучилась до робочої групи Карітасу Європи, за її словами це новий цікавий досвід, який може стати корисним для роботи Карітасу України, незважаючи на різний досвід представників національних організацій. «Мені припало до душі те, що Карітас Європи ставить собі за ціль зробити Карітас місцем для молоді, де молодь може не лише отримувати користь, навчатись, здобувати досвід у старших, але й реалізувати свій величезний потенціал, самореалізовуватись, приносити нові ідеї та змінювати організацію на краще. В молодих людях слід не лише вбачати майбутнє суспільства, а й вже сьогоднішній наявний потужний ресурс», – ділиться враженнями від зустрічі Зоряна. За її словами для забезпечення даної стратегії і створюються робочі групи, де учасниками будуть представники національних та регіональних організацій Карітасу, які працюють із молоддю, самі є молодими співробітниками, або мають прямий практичний досвід та можуть бути “голосом молоді” у процесі формування політики Карітасу Європи.

В свою чергу внесення до стратегії енцикліки Laudato si’, Зоряна Лукавецька називає дуже прогресивною позицією церкви, в якій піднімається питання існування людини в гармонії із навколишнім світом, а не господарем природи навколо. Питання екології, відповідального споживання, турботливого ставлення один до одного є дуже сучасними та можуть стати такими, які заохотять молодь до активної дії та участі у активностях Карітасу та церкви.

Підсумовуючи триденний форум Генеральний секретар Карітасу Європи Марія Німан зазначила, що перед усіма учасниками робочих груп стоїть непростий, але цікавий виклик – працюючи разом над новою стратегією та новими завданнями національні організації мають нагоду зміцнити структуру Карітасу в цілому та в своїй країні зокрема.

Карітас Європи виступає за регуляризацію нелегальних мігрантів

Posted on 01.04.2021 by csm_admin

Фото: Tamir Kalifa for The New York Times

Аналітичний документ Карітасу Європи «Демистифікація регуляризації нелегальних мігрантів» висвітлює не лише виклики, з якими стикаються мігранти без документів, а й показує їх внесок у наше суспільство. У документі викладені ключові рекомендації щодо захисту прав цих людей та надання їм регулярного статусу. Карітас вважає, що незалежно від статусу, права кожної людини повинні дотримуватися.

Багато нелегальних мігрантів, включаючи сім’ї та дітей, вже міцно закріпились в Європі, незважаючи на численні труднощі та важкі ситуації з якими вони стикаються. Мова йде про обмежений доступ до державних послуг, погане житло та робочу експлуатацію. Ці люди ніби знаходяться у підвішеному стані, вони постійно переживають стрес і тривогу, це заважає їм повноцінно брати участь у житті громади, незважаючи на готовність до цього.

Ключові сектори економіки (сільське господарство, робота на дому, догляд за хворими вдома, будівництво та сфера гостинності тощо) не функціонували б без напруженої роботи працівників без документів, які задовольняють потреби в робочій силі в умовах обмежених регулярних можливостей. Тим не менше, багато політиків зосереджуються на стримуванні міграції, закриваючи очі на внесок мігрантів та їх сімей, а також на високий ризик трудової експлуатації, з якою вони стикаються.

Хоча регуляризація для деяких вважається табуйованою темою, Досвід показує, що добре продумана регуляризація може забезпечити соціальні права мігрантам та сприяти їх інтеграції. У період з 1996 по 2008 рік в Європі було оформлено 3,5 млн. осіб.

COVID-19 створив додаткові виклики для мігрантів та підкреслив необхідності залучення всіх людей до сфери охорони здоров’я та соціально-економічних процесів. Заклики до схем регуляризації були відновлені в декількох країнах, і навіть ООН закликає країни вивчити “різні моделі шляхів регулювання для мігрантів, які перебувають у нерегулярних ситуаціях“.

Основні положення документу Карітасу Європи:

Регуляризацію нелегальних мігрантів слід розглядати в більш широкому контексті розширення шляхів регулярної міграції та вирішення проблем неформальної економіки та експлуатації.
Уряди повинні сприяти видачі стабільних дозволів на проживання та вносити поправки до неідеальної політики міграції та надання притулку, яка може сприяти нелегальному статусу мігантів.
Європейська комісія може відігравати важливу роль у координації дій держав-членів та просуванні передового досвіду.
Політики повинні деескалювати бурхливу дискусію щодо регуляризації, і замість цього розглядати її як добросовісний варіант політики серед інших варіантів. .
Зрештою, уряди повинні завжди поважати права та гідність кожної людини, незалежно від статусу її проживання. Уряди повинні припинити криміналізацію міграції та продемонструвати солідарність із людьми, які часто вимушено змінюють країну проживання.

Джерело: https://www.caritas.eu/demystifying-the-regularisation/

70 років потому: ЄС вже час ратифікувати Європейську конвенцію з прав людини

Posted on 10.12.2020 by csm_admin

Заява Карітасу Європа з нагоди Всесвітнього Дня прав людини.

З нагоди Дня прав людини, 10 грудня, Карітас Європа закликає інституції ЄС ратифікувати Європейську конвенцію з прав людини та просить європейських лідерів та політиків пам’ятати та дотримуватися основних зобов’язань, прийнятих 70 років тому державами-членами Ради Європи.

Європейська конвенція з прав людини стала першим документом, що роз’яснив та закріпив на законодавчому рівні права людини всіх народів на території Європи, як це визначено у Загальній декларації прав людини. Конвенція підтверджує “глибоку віру членів у ті основні свободи, які є основою справедливості та миру у світі”. Хоча це було вражаючим досягненням європейських держав, завітом між урядами та їхніми народами, ми все ще далекі від її повної реалізації.

Нинішній, 2020 рік, ознаменований пандемією COVID-19, став часом випробувань для Європи щодо повноцінної поваги до прав людини, особливо тих чоловіків та жінок, що перебувають у вразливих ситуаціях, таких як мігранти та люди, які потребують притулку, чи родини, що знаходяться за межею бідності.

Сучасна Європа перебуває на найвищому технологічному рівні, з новими цифровими платформами, кібертехнологіями та штучним інтелектом, але вона також надзвичайно соціально та екологічно обмежена.

«Для багатьох людей, які живуть у Європі в умовах відчайдушної соціальної кризи, зміщення вектору уваги до головного – прав людини, повинно мати надзвичайно важливе значення, що поверне віру в «Соціальну Європу», – сказала Генеральний секретар Карітасу Європа Марія Німан.

Карітас Європа вважає, що права людини та людська гідність повинні бути основою суспільства та всієї політики Ради Європи та її держав-членів, як внутрішньої, так і зовнішньої.

Європейська конвенція з прав людини повинна бути ратифікована інституціями ЄС і повністю виконуватися усіма членами Ради Європи вже зараз.

Дуже важливо, щоб у повній мірі здійснювався моніторинг прогресу, з метою забезпечення того, щоб усі сторони підтримували, захищали та просували права в межах, щоб можна було підтримувати європейські цінності.

Хоча чинна Хартія основних прав Європейського Союзу вже посилює захист основних прав у ЄС, ратифікація конвенції матиме важливе значення для створення цілісної та чіткої основи захисту прав людини у всій Європі.