Відзначаючи Всесвітній день біженців, Caritas Europa закликає тих, хто приймає рішення, забезпечити безпечні шляхи, гідний прийом та підтримку інтеграції для всіх людей, які шукають притулку в ЄС, незалежно від країни їх походження. Як показує позитивний досвід зустрічі тих, хто тікає з України, там де є політична воля, там є і шляхи вирішення.
У всьому світі понад 100 мільйонів людей – рекордна цифра, що становить 1% населення світу – були примусово переселені (переміщені) в 2022 році через конфлікти, насильство, порушення прав людини та переслідування в таких країнах, як Ефіопія, Буркіна-Фасо, М’янма, Нігерія, Афганістан, Демократична Республіка Конго та Україна. Прийняття рішення покинути рідну країну дається людям не легко. Скоріше, часто це питання виживання.
«Мої діти в Сомалі завжди говорять про вибухи та терористичні атаки, які тривають 30 років від початку війни. Тому я приїхав до Бельгії, і я хотів би привезти їх (своїх дітей) сюди».
Алі Адан Осман, шукач притулку в Бельгії, який отримує допомогу від Карітасу Бельгії
«Коли я зрозуміла, що моя донька в Києві боїться виходити з підвалу, щоб поїсти на нашій кухні, мені знадобилося лише кілька хвилин, щоб вирішити виїхати з України».
Євгенія Бондаренко, співробітниця гарячої лінії Карітас Бельгії в Україні
У всьому світі понад 1,5 мільйона людей потребують переселення, що є важливим інструментом для порятунку життя біженців до країни, де вони отримають довгостроковий захист. Однак лише близько 20 000 біженців було прийнято до ЄС у 2021 році шляхом переселення або гуманітарного прийому.
Ми закликаємо європейські країни збільшити можливості для переселення та забезпечити більш безпечні шляхи до Європи. Це питання глобальної солідарності, оскільки країни, розташовані поблизу зон конфліктів, роками приймали майже 90% переміщених осіб у світі, незважаючи на численні внутрішні проблеми, які лише погіршувалися через зростання продовольчої безпеки та проблем ланцюга поставок, пов’язаних із війною в Україні.
Стіни та паркани на кордонах не можуть стати нормою. Людей, які рухаються, не слід сприймати як загрозу, а перешкоджання руху на наших кордонах має негайно припинитися. Натомість ми закликаємо європейських лідерів дати гуманну відповідь для всіх, спираючись на привітний прийомтих, хто переміщується з України.
Марія Німан, Генеральний Секретар Карітасу Європи
Безпрецедентна реакція та негайний політичний акт солідарності щодо тих, хто тікає від війни в Україні, вселяє надію, що за наявності політичної волі можна докласти неймовірних зусиль для полегшення доступу до захисту та підтримки повної участі біженців у житті суспільства відповідно до цінностей ЄС. Біженець є біженець, і зараз не час зменшувати зобов’язання Європи щодо захисту біженців.
18 червня 2021 р., Брюссель – З нагоди 20-річчя Всесвітнього Дня біженців та 70ї річниці Конвенції про статус біженців 1951 року, Карітас Європи закликає політиків захищати гідність людей, які перебувають у дорозі, та їх право на притулок, а також сприяти мобільності людей замість того, щоб будувати стіни.
Ми стурбовані тим, що, незважаючи на те, що 82,4 мільйони людей у світі вимушені покинути свої домівки, їх притулок в Європі знаходиться під загрозою. Європейські країни все частіше закривають доступ до своїх територій, у тому числі через незаконні репресії та гостре насильство щодо людей, які шукають захисту та кращого життя в Європі.
Приклад – «Балканський маршрут»: біженці роками відчували жахливі умови та порушення прав людини, намагаючись досягти безпеки в ЄС. Документальний фільм «Гра: Фортеця Європи», створений словенським національним мовником за підтримки Карітасу Словенії, містить шокуючі та душевні історії людей, включаючи сім’ї та дітей, які неодноразово піддавались насильству зі сторони поліції та прикордонників між Хорватією та Боснією і Герцеговиною. У фільмі зафіксовано систематичне насильство та приниження для запобігання перетину кордону: мігрантів роздягали та залишали у лісі оголеними, били та катували, цькували собаками, у них крали мобільні телефони та гроші. Тисячі мігрантів в безвихідному становищі ночують в покинутих будівлях, в лісі або на вулицях Боснії і Герцеговини. Вони навіть ризикують загинути від нерозірваних боєприпасів, залишених внаслідок конфлікту 1990-х, від наслідків якого Боснія і Герцеговина все ще не оговталась. «Боснія і Герцеговина робить все можливе, щоб прийняти мігрантів. Врешті-решт, ми знаємо, що таке втеча від війни», – зазначила Томо Кнежевіч, директорка Карітасу Боснія і Герцеговина.
«Карітас надає послуги пральні, приносить їжу, одяг та надає різні послуги та підтримку, щоб люди могли зберегти свою гідність та задовольнити свої основні потреби; проте все-таки нам потрібно набагато більше. Перш за все, нам потрібна солідарність наших європейських сусідів, щоб підтримати та допомогти людям, які приїжджають до країни».
«Балканський маршрут», на жаль, не одиничний випадок. Щодня люди, у тому числі діти ясельного віку та немовлята, гинуть на наших очах у відносній байдужості, намагаючись дістатися до Європи. У 2021 році у водах Середземномор’я вже зникли понад 800 людей, а понад 10 000 були перехоплені та повернуті до Лівії, де, як відомо, їх чекають страшні страждання. Незважаючи на безліч доказів драматичної ситуації з мігрантами в Лівії, європейські країни продовжують співпрацювати з країною, щоб не допустити прибуття людей до Європи.
«Як справедливо наголошує Папа Франциск: глобалізація байдужості повинна припинитися, а європейські країни повинні поважати права та гідність людей, які перебувають у русі. Конкретні дії повинні замінити прості наміри, щоб покласти край репресіям та насильству, а також поважати та підтримувати Конвенцію про статус біженців, а також цінності, на яких базується ЄС», – сказала Марія Німан, Генеральний секретар Карітасу Європи.
Глибока солідарність з біженцями та країнами, які їх приймають, також дуже необхідна. Розвинені країни приймають лише 15 відсотків світових біженців, тоді як вони здатні бути більш гостинними, замість того, щоб намагатись передавати свої зобов’язання щодо надання притулку біженцям третім країнам. УВКБ ООН визначило 1,4 мільйона біженців як особливо вразливих, що потребують переселення, проте лише 22 800 біженців було переселено у 2020 році. Європа повинна прокинутися та активізувати переселення та інші шляхи прийому людей в наступні роки.
Знаючи, що міграція може позитивно сприяти соціально-економічному розвитку Європи, вирішенню демографічних проблем та збагаченню наших громад, Карітас Європи закликає до політики, яка сприяє мобільності людей безпечним та організованим способом.
У цей Всесвітній день біженців Карітас Європи закликає європейських політиків переосмислити свою байдужість, що призводить до того, що ті, хто намагається дістатись до Європи, потрапляють у смертельну «гру», а замість цього застосовувати орієнтований на людину підхід, поважаючи цінності та законодавчі зобов’язання ЄС. У зв’язку з цим ми наголошуємо на необхідності захищати, заохочувати, приймати та інтегрувати людей, які перебувають у дорозі.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
29 вересня відзначається Всесвітній день мігрантів та біженців.
23 вересня 2020 року, Європейська комісія представила проєкт Пакту щодо міграції та притулку (Pact on Migration and Asylum), який має послабити навантаження на країни, куди прибуває найбільше біженців, та прискорити рішення про надання або ненадання притулку. Документ складається з 12 документів, у тому числі кількох законодавчих пропозицій, які збудуть обговорюватися Європейським Парламентом та державами-члени ЄС.
Цей довгоочікуваний Пакт має на меті допомогти вийти з глухого кута у питанні реформ стосовно правил надання притулку ЄС шляхом встановлення балансу між різними перспективами держав-членів ЄС. Складність Пакту натякає на складний характер явища міграції та безліч різних поглядів на цю тему.
Віце-президент Європейської Комісії Маргаритіс Шинас назвав Пакт триповерховим будинком, натякаючи на три основних елементи Пакту:
1. Співпраця з третіми країнами щодо міграції та розвитку з метою зменшення міграційних рухів;
2. Швидкі процедури перетину кордону та повернення, щоб одразу виділити тих, кому потрібен притулок.
3. Посилений розподіл відповідальності в межах ЄС щодо людей, які потребують захисту.
Як завжди, Карітас Європа проаналізував Пакт через приціл католицького соціального вчення та враховуючи потенційні наслідки, які Пакт матиме на життя мігрантів та біженців. Слідкуючи за новинами наших організацій-членів, які надають допомогу та беруть активну участь у пошуку притулку та довгостроковій інтеграції мігрантів, а також спираючись на відгуки наших партнерів з розвитку, ми шкодуємо що надзвичайна увага в документі прикута до питання повернення людей, прикордонному контролі та запобіганні міграції шляхом активізації співпраці з країнами походження та транзиту.
Більш позитивним є те, що ми визнаємо кілька позитивних зрушень, таких як: положення щодо захисту права дитини та єдності сім’ї; спроби приділити більше уваги захисту основних прав на кордонах; та зусилля щодо сприяння більш позитивному опису понять «міграція» та «інтеграція»; а також зобов’язання щодо подолання легальної міграції найближчим часом. Ще одна варта уваги і дуже жадана пропозиція – це скорочення терміну для визнання біженців, які мають право отримати довгостроковий правовий статус лише до трьох років законного проживання замість попередніх п’яти.
Це лише перший погляд на Пакт. Ми продовжимо відслідковувати ситуацію в найближчі місяці та сподіваємось на конструктивний діалог з політиками ЄС та національними політиками, щоб майбутні переговори зберегли право біженцівсна притулок та основні права, а також забезпечили б більшу солідарність та відповідальність в розподілі між державами-членами ЄС.
Заява від Карітасу Європа з нагоди Всесвітнього Дня біженців, 20 червня 2020 року.
З нагоди Всесвітнього Дня біженців ми закликаємо європейські держави дотримуватися зобов’язань, взятих у грудні 2019 року на першому Всесвітньому форумі біженців щодо переселення 30 000 біженців у 2020 році, та захистити їх право на притулок та невідбуття в Європі.
Пандемія COVID-19 завдала особливо сильного удару по біженцях та шукачах притулку, багато з яких живуть у переповнених таборах або у безлюдність та стикаються з великим ризиком експлуатації.
«Держави повинні відстоювати право біженців на притулок в Європі; боротьба з пандемією та її наслідками не повинні підривати права біженців», – заявила Марія Німан, Генеральний секретар Карітасу Європи. Держави повинні активізувати шляхи розселення людей та подбати про надання «гуманітарних віз»», – додала вона.
Більше ніж будь-коли, нам потрібна глобальна солідарність щодо тих, хто рятується від війни, кризи та переслідувань.
Наразі у світі нараховується 25,9 мільйона біженців, з яких 84% проживають у країнах, що суміжні з країнами їх походження. Додаткові виклики, спричинені вірусом і його наслідками, такими як, наприклад, харчова незабезпеченість або відсутність засобів до існування, можуть загрожувати подальшим збільшенням вимушеного переміщення.
Фаза виходу з кризи, яку спричинила пандемія COVID-19, повинна бути всеосяжною та мати в своїй основі глобальну солідарність. Вона не повинен залишати нікого позаду, в тому числі людей, які шукають захисту.
Credit: NRC
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Присутність мігрантів, як і, в загальному, уразливих людей, є запрошенням відновити деякі суттєві виміри нашого християнського буття. На це звертає увагу Папа Франциск у Посланні на 105-й Всесвітній день мігрантів та біженців, який відзначається 29 вересня2019 року.
Боже царство на
землі та «глобалізації байдужості»
Глава Католицької Церкви
розпочинає зі ствердження, що віра запевняє нас у тому, що Боже царство в
таємничий спосіб вже присутнє на землі, однак, «мусимо констатувати, що воно
зустрічає перешкоди й супротивні сили». Людство не перестають шматувати війни,
чергуються несправедливість і дискримінація, важко долаються економічні та
соціальні порушення рівноваги.
«Економічно просунутіші
суспільства розвивають в собі схильність до перенаголошеного індивідуалізму,
який в поєднанні з утилітаристською ментальністю та розгалуженою медіяльною
мережею, породжує «глобалізацію байдужості». В цій картині мігранти, біженці, переселенці
та жертви торгівлі людьми стали емблемою виключення, бо окрім труднощів, які
їхній стан несе сам у собі, на них часто накладається негативне судження, яке
сприймає їх як причину суспільних лих», – зазначає Святіший Отець, додаючи, що
це є «тривожним дзвінком», що попереджає про «моральний занепад».
«Ось чому присутність мігрантів і
біженців, як і загалом, уразливих осіб, становить сьогодні запрошення відновити
деякі суттєві виміри нашого християнського буття та нашої людяності, яким
загрожує бути приспаними серед стилю життя, позначеного зручностями», –
наголошує Папа, пояснивши, що саме тому «не йдеться лише про мігрантів», бо
дбаючи про них, зростаємо також і ми.
Не лише про
мігрантів, а й про наш страх
Наступник святого Петра зазначає,
що «не йдеться лише про мігрантів: йдеться також про наш страх». Лиходійства
нашого часу причиняються до зростання нашої «боязні інших, незнайомих,
марґіналізованих, чужинців». Цей страх є справедливим з огляду на «брак
приготування до цієї зустрічі».
«Не є проблемою мати сумніви й
побоювання. Проблема виникає тоді, – підкреслює Святіший Отець, – коли вони
обумовлюють наш спосіб думання та діяння настільки, що роблять нас
нетолерантними, закритими й, навіть не усвідомлюючи цього, расистами. Й тоді
страх позбавляє нас прагнення й здатності зустрічати іншого, відмінного від
себе, позбавляючи нагоди зустрічі з Господом».
Не лише про
мігрантів, а й про любов
У світлі Христових слів: «Якщо
любите тих, які вас люблять, то яка ваша нагорода», – Папа зазначає, що йдеться
не лише про мігрантів, але й про любов. Через діла
милосердя ми свідчимо свою віру, а найбільшою формою любові є чинити добро тим,
хто не має змоги віддячитися. Поступ наших народів, наголошує він, «залежить
від здатності дозволити тому, хто стукає до наших дверей, зрушити і зворушити
нас», позбавляючись ідолів, які «обтяжують і поневолюють життя».
Не лише про
мігрантів, а й про нашу людяність
«Не йдеться лише про мігрантів,
але й про нашу людяність», – пише далі Глава Католицької Церкви, вказуючи на постать
милосердного самарянина з притчі, спонукою для дії якого стало «співчуття». Це
почуття, яке «неможливо пояснити лише на раціональному рівні», бо воно заторкує
«найчутливіші струни нашої людяності, викликаючи настирливу спонуку «ставати
ближнім» для того, кого бачимо в труднощах». Співчуття, за його словами,
означає зробити місце для ніжності, «яку сучасне суспільство часто закликає
подавлювати».
Не лише про
мігрантів, а й про те, щоб нікого не виключати
У світлі Христової перестороги
«не гордувати навіть одним з цих найменших», Папа вказує на те, що йдеться не
лише про мігрантів, але про те, щоб нікого не виключати. Сучасний світ, за його
словами, кожного дня стає дедалі більше «елітаристським» та жорстоким щодо
відкинених. З країн, що розвиваються, й надалі вичерпуються їхні найкращі
людські й природні ресурси на користь привілейованих ринків, а країни, що
постачають зброю для воюючих країн, не спішать приймати біженців, що стали
наслідком конфліктів.
«Ексклюзивістський розвиток
робить багатих багатшими, а бідних – біднішими. Справжній розвиток – це той,
який має на меті включати всіх людей світу, сприяючи їхньому цілісному
зростанню, та переймається також майбутніми поколіннями», – нагадує Глава
Католицької Церкви.
Поставити останніх
на першому місці
«Хто між вами хоче бути великим,
нехай стане вам слугою», – навчав Ісус, і в цьому контексті Святіший Отець
стверджує, що не йдеться лише про мігрантів, але про те, щоб «останніх
поставити на перше місце». Ісус закликає нас не піддаватися «логіці світу», яка
виправдовує зловживання задля особистої вигоди чи вигоди моєї групи, мовляв,
спочатку я, а тоді – всі інші. Натомість, справжнє християнське гасло звучить:
«Спочатку – останні!».
Не лише про
мігрантів, а й про людину і про всіх людей
Папа зазначає, що в Ісусових
словах: «Я прийшов, щоб ви мали життя і мали його в повноті», відображена суть
Його місії. «Не йдеться лише про мігрантів: йдеться про цілу людину і про всіх
людей», – наголошує Наступник святого Петра, вказуючи на те, що центром
політичної діяльності, програми дій чи душпастирства повинна бути «людська
особа в усіх її вимірах, включаючи духовний». Це стосується «всіх людей, за
якими слід визнати фундаментальну рівність».
Будувати Боже і
людське місто
«Ви вже не чужинці й не приходні,
але співгромадяни святих і Божі домашні», – писав святий Павло в Посланні до
Ефесян, у світлі чого Святіший Отець стверджує, що «не йдеться лише про
мігрантів: йдеться про те, щоб будувати Боже і людське місто». За його словами,
в нашу епоху, названу «ерою міграцій», чимало невинних стають жертвами
«великого обману» необмеженого технологічного та споживацького розвитку. Тож
вирушають в подорож до уявного «раю», яка неодмінно «зраджує їхні очікування».
«Їхня присутність, іноді,
незручна, причиняється до розвінчування міфів про прогрес, зарезервований лише
для небагатьох, але побудований на визискуванні численних інших», – пише Папа,
заохочуючи вбачати в мігрантах не лише проблему, яку слід вирішити, але брата
чи сестру, яких слід прийняти, та провидінну спонуку робити свій внесок у
«будування справедливішого суспільства».
Знаки часу для
навернення
«Дорогі браття й сестри,
відповідь на виклики, поставлені сучасною міграцією, можна підсумувати чотирма
дієсловами: прийняти, захистити, сприяти та інтегрувати. Але ці
дієслова стосуються не лише мігрантів і біженців. Вони виражають місію Церкви
щодо всіх мешканців екзистенційних околиць, яких потрібно прийняти, захистити,
підтримати й інтегрувати», – зазначає Святіший Отець, й наголошує, що йдеться
не лише про мігрантів, але «про всіх нас, про теперішнє й майбутнє всього
людського роду».
«Мігранти, особливо, оті
найуразливіші– підсумовує Папа, – допомагають нам прочитати “знаки часу”. Через
них Господь кличе нас до навернення, позбуватися ексклюзивізму, байдужості та
культури відкинення. Через них Господь запрошує нас знову взяти на себе
християнське життя в його повноті та робити, кожен відповідно до власного
покликання, внесок у будування світу, що дедалі більше відповідатиме Божому
задумові».
Для того, щоб сприяти більш повному та насиченому святкуванню дня, Сектор мігрантів та біженців Дикастерії для Інтегральної служби людського розвитку тепер розпочне комунікаційну кампанію, що пропонує щомісячні роздуми, інформацію та мультимедійні матеріали, застосовуючи різноманітні підходи до сприяння більш глибокому розумінню теми, обраної Святим Отцем.
Благодійний фонд Карітас Запоріжжя долучається до проведення акції «STEP WITH REFUGEES» («Крок з біженцями»), що приурочена до Всесвітнього дня біженців, який у світі відзначається 20 червня.
«Ми відзначимо цей день 14 червня та пройдемо/пробіжимо/проїдемо свої кілометри до безпеки і таким чином висловимо солідарність сім’ям, які були змушені покинути свої будинки», – зазначають організатори.
Коли: 14 червня, 10:00-11:00. Де: м. Запоріжжя, Центральний міський парк «Дубовий гай». Збір учасників/учасниць біля сцени.
Дистанцію можна долати різними способами – пішки, за допомогою бігу, на самокаті/велосипеді/роликах тощо.
Таким чином ми всі разом різними способами осилимо маршрут через дистанцію, яку біженці щорічно долають для досягнення безпеки.
Тож, якщо ви ходун/ходунка, бігун/бігунка, затятий спортсмен/затята спортсменка чи користувач/користувачка двоколісного транспорту, запрошуємо вас долучитися до справжніх глобальних зусиль і зробити цей важливий крок для солідарності з біженцями.
Всесвітній день біженців – це нагода згадати всіх тих, хто був змушений полишити свої домівки, роботу та сім’ю у пошуках захисту та притулку.
Захід пройде в рамках проекту «Простір підтримки», що реалізується Благодійним фондом Карітас Запоріжжя.
