Позначка: мігранти

Фото: Tamir Kalifa for The New York Times

Аналітичний документ Карітасу Європи «Демистифікація регуляризації нелегальних мігрантів» висвітлює не лише виклики, з якими стикаються мігранти без документів, а й показує їх внесок у наше суспільство. У документі викладені ключові рекомендації щодо захисту прав цих людей та надання їм регулярного статусу. Карітас вважає, що незалежно від статусу, права кожної людини повинні дотримуватися.

Багато нелегальних мігрантів, включаючи сім’ї та дітей, вже міцно закріпились в Європі, незважаючи на численні труднощі та важкі ситуації з якими вони стикаються. Мова йде про обмежений доступ до державних послуг, погане житло та робочу експлуатацію. Ці люди ніби знаходяться у підвішеному стані, вони постійно переживають стрес і тривогу, це заважає їм повноцінно брати участь у житті громади, незважаючи на готовність до цього.

Ключові сектори економіки (сільське господарство, робота на дому, догляд за хворими вдома, будівництво та сфера гостинності тощо) не функціонували б без напруженої роботи працівників без документів, які задовольняють потреби в робочій силі в умовах обмежених регулярних можливостей. Тим не менше, багато політиків зосереджуються на стримуванні міграції, закриваючи очі на внесок мігрантів та їх сімей, а також на високий ризик трудової експлуатації, з якою вони стикаються.

Хоча регуляризація для деяких вважається табуйованою темою, Досвід показує, що добре продумана регуляризація може забезпечити соціальні права мігрантам та сприяти їх інтеграції. У період з 1996 по 2008 рік в Європі було оформлено 3,5 млн. осіб.

COVID-19 створив додаткові виклики для мігрантів та підкреслив необхідності залучення всіх людей до сфери охорони здоров’я та соціально-економічних процесів. Заклики до схем регуляризації були відновлені в декількох країнах, і навіть ООН закликає країни вивчити “різні моделі шляхів регулювання для мігрантів, які перебувають у нерегулярних ситуаціях“.

Основні положення документу Карітасу Європи:

• Регуляризацію нелегальних мігрантів слід розглядати в більш широкому контексті розширення шляхів регулярної міграції та вирішення проблем неформальної економіки та експлуатації.
• Уряди повинні сприяти видачі стабільних дозволів на проживання та вносити поправки до неідеальної політики міграції та надання притулку, яка може сприяти нелегальному статусу мігантів.
• Європейська комісія може відігравати важливу роль у координації дій держав-членів та просуванні передового досвіду.
• Політики повинні деескалювати бурхливу дискусію щодо регуляризації, і замість цього розглядати її як добросовісний варіант політики серед інших варіантів. .
• Зрештою, уряди повинні завжди поважати права та гідність кожної людини, незалежно від статусу її проживання. Уряди повинні припинити криміналізацію міграції та продемонструвати солідарність із людьми, які часто вимушено змінюють країну проживання.

Джерело: https://www.caritas.eu/demystifying-the-regularisation/

---

Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

Заява Карітасу Європа перед зустріччю міністрів внутрішніх справ країн-членів ЄС, 7-8 жовтня 2019 року.

Німеччина, Італія, Мальта і Франція досягли домовленості про розподіл врятованих в морі біженців. Карітас Європа вітає перші кроки солідарності цих європейських країн щодо врятованих людей.

Під час зустрічі міністрів внутрішніх справ чотирьох країн у місті Біргу на Мальті у понеділок, 23 вересня, було досягнуто угоди, яка згодом має стати основою для домовленостей в масштабах усього ЄС. Документ буде представлений в якості основи для можливої ширшої угоди на наступній зустрічі міністрів внутрішніх справ країн-членів ЄС. Вона відбудеться 8 жовтня.

Незважаючи на те, що документ ще не опрацьовано до кінця, угода є першим кроком до більшої солідарності та розподілу відповідальності між європейськими державами у спробі швидкої висадки та переселення шукачів притулку, врятованих у морі, до безпечного місця. Ми сподіваємось, що цей новий механізм розподілу мігрантів покладе край ганебним політичним переговорам між державами щоразу, коли судно з відчайдушними людьми на борту шукає порт для висадки.

«Уразливі мігранти, включаючи дітей та вагітних жінок, які часто переживали нелюдські умови в Лівії перед тим як здійснити небезпечну подорож до Європи, ніколи більше не повинні сидіти тижнями на борту рятувального корабля через відсутність солідарності між країнами-членами ЄС», – наголошує Марія Німан, Генеральний секретар Карітасу Європа. Та додає: «Ми сподіваємось, що багато держав приєднаються до цього нового механізму переселення, показавши громадськості, що надання притулку та захисту потребуючим людям – переважає над політичними іграми».

В той же час нас турбують деякі елементи угоди, які можуть зашкодити мігрантам. Рятувальні судна повинні причалювати в найближчому безпечному місці, і ні за яких умов не повинні повертатись до Лівії, яка в даний час не може вважатися безпечним місцем для шукачів притулку, як неодноразово заявляли представники ООН.

Після висадки мігранти повинні мати доступ до гідних умов прийому та до справедливої й ефективної процедури надання притулку. Їх не слід затримувати довільно. Процедури повернення також повинні відповідати міжнародним стандартам щодо процедурних гарантій.

Карітас Європа нагадує, що рятувати людське життя на морі – морально-правовий обов’язок кожного. Представники НДО та особи, що сприяють порятунку людей ніколи не повинні піддаватися кримінальній відповідальності за неоднозначним законодавством щодо контрабанди. Натомість солідарність по відношенню до мігрантів слід заохочувати та підтримувати. І найголовніше, держави-члени ЄС повинні взяти на себе зобов’язання та організувати відповідні й ефективні рятувальні операції на морі.

Ця нова угода є вітальним кроком. Але необхідні подальші зусилля для досягнення постійної та міцної солідарності, а також розподілу відповідальності щодо надання притулку потребуючим в Європі. Найважливіший шлях вперед – це капітальна реформа суперечливої «Дублінської системи» розподілу біженців.