В Маріуполі дітей вчать не бути голодними на кухні

«На ситім тулубі голова стоїть прямо» – підмічено в усній народній творчості. А наша експертка з гуманітарних питань – керівниця проєкту «Простір підтримки» Благодійного фонду «Карітас Маріуполь» Валерія Гармаш розповідає про те, як навчити дітей не бути голодними на кухні.

– Кулінарні курси для дітей ми розпочали у травні 2018 року. Спочатку цей напрямок розвивався у Маріуполі, а далі почав працювати у селах на півдні Донецької області.

Ідея надійшла від вихователів інтернату для дітей-сиріт. Вони неодноразово стикалися з такою проблемою: у закладі дітей годують, а коли вони починають жити самостійно – нагодувати себе не вміють, бо інтернатна система не розрахована на надання таких навичок. Замість того, аби витратити стипендію на корисні продукти, випускники харчуються вуличною їжею та навідуються до інтернату за домашніми котлетками.

Тож спершу головним завданням було навчити готувати дітей-сиріт. За два роки наші курси відвідали вихованці інтернату, дитячих будинків сімейного типу та діти з родин, що опинились у скрутних життєвих обставинах. Викладачами курсів, окрім працівників «Карітасу», стали волонтери. Це були люди зовсім різні: чоловіки і жінки, банківські працівники та вчителі, патрульні поліцейські та навіть редакторка цієї газети. Під час занять вони багато спілкувалися з дітьми, розповідали про свою роботу та взагалі про свій вибір у дорослому житті. Так курси стали не лише кулінарними, але й профорієнтаційними.

Спочатку програма включала вивчення базової кулінарії: бульйони, супи та борщ, каші, овочі, макарони, салати, м’ясні страви, з десертів – млинці та оладки. Під наглядом волонтерів та за їхньою допомогою діти вчилися самостійно чистити, різати, варити і жарити, замішувати та збивати.

Згодом ми урізноманітнили програму і навчили дітей готувати сніданки з універсального набору продуктів. І тепер яйця вони можуть не просто посмажити, а зробити смачнющі омлети та яєчні з беконом, грибами, овочами.

А далі ми перейшли на рецепти від «майстер-шефа» Євгена Клопотенка, який розробив нову систему дитячого харчування та 2018 року отримав офіційний дозвіл на її впровадження в українських школах. До речі, завдяки наполегливості цього кухаря восени 2020 року борщ внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Наші учні та волонтери, приготувавши борщ зі сливовим варенням (а також суп з сочевиці зі шпинатом та домашню гранолу) також оцінили корисні та смачні страви для дітей від пана Клопотенка.

Так проходив час, група за групою, аж поки не прийшов карантин. Постало питання, як продовжувати заняття під час жорстоких обмежувальних заходів. Ці обмеження ми перетворили на нову можливість – створили онлайн-курси і залучили до них нових учнів з тих, кому незручно було приїжджати на заняття до Маріуполя. Першими учасниками наших відео-тренінгів стали сільські діти з Новогригорівки, Новоселівки, Миколаївки та Ольгинки.

Коли є можливість, ми продовжуємо проводити наочні майстер-класи. Вчимо готувати тепер домашні чізбургери та шаурму, японську страву онігірі, мексиканські такос, курячі нагетси та панкейки. А як можливості нема, придумуємо нові формати спілкування – як от онлайн-вечірка для дітей з Новоселівки, де всі разом готували десерти з морозива, фруктів та солодощів.

Отже, попри складнощі, ми і далі працюємо, аби маленькі кухарі відкривали світ смачних страв. Впевнені, що будь-хто з наших учнів, коли стане дорослим, зможе залюбки приготувати собі і сніданок, і обід, і вечерю. А нагодована людина завжди знайде в собі сили на великі звершення.

P.S. Всім, хто зацікавився та хоче взяти участь у наших кулінарних курсах чи майстер-класах, просимо звертатися за телефонами гарячої лінії (067) 623 52 21, (050) 480 73 38.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

Соціалізація дітей з аутизмом у Карітасі Донецьк у місті Дніпро

Щоб наші підопічні були разом з проектом “Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю” та продовжували заняття у “Студії соціалізації дітей з аутизмом” ми долаємо будь-які перешкоди.

Так відбулось і цього разу, під час локдауну у країні. У новому, але вже знайомому, доволі сучасному форматі – ми провели онлайн-вікторину на актуальну та дуже важливу тему «Медицина та здоровий образ життя».

Протягом онлайн-заняття, під керівництвом психолога Сергія Ткачука, діти відповідали на запропоновані запитання: “Що треба робити, щоб не хворіти?”, “Які способи покращення імунітету вам знайомі?”, “Які спеціалізації лікарів ви знаєте?”.

Нам вдалося розібрати що таке професія лікаря, і за яку фахову область відповідає його спеціалізація. Також з’ясували, що фізичні вправи, позитивний настрій, особиста гігієна, здорове харчування робить нас незламними та сильними перед вірусом.

Діти з нетерпінням чекають нових знань та зустрічі з друзями.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

#СвітлоРіздва – флешмоб на підтримку родин у скруті

Зворушливі, ніжні, сповнені добра та радості, інколи з нотками світлого суму, а інколи практично з рецептами святкових страв – в рамках флешмобу #світлоріздва українські митці, журналісти, волонтери, лікарі зі Львова, Києва, Дніпра, Краматорська діляться різдвяними історіями на підтримку благодійної акції Різдвяна свічка Карітасу України. Хтось розповідає про сімейні традиції, хтось згадує свої перші колядки та вертепи, а хтось – кумедні моменти в процесі підготовки до Різдва, та всі вони мають на меті поділитись справжнім світлом з тими хто цього потребує.

Карітас України традиційно щороку проводить благодійну акцію «Різдвяна свічка», долучитись до котрої може кожен, однак цього року пандемія внесла свої корективи як в наше щоденне життя, так і святкування Різдва, саме тому ми вирішили акцентувати уваги на «віртуальному» світлі Різдва та запросили усіх небайдужих стати #амбасадорамисвітла.

«…Мама хоч і мало чого знала про Різдво і українські звичаї, але наполегливо училася і нас учила. Горіхи і часник на край столу — щоб достаток і здоров’я. Свічечку засвітити. Вдивлятися у сіро-бузкове небо зими, змагаючись, хто першим побачить Різдвяну зірку. Помолитися. Страв має бути неодмінно дванадцять! Коли голодні дев’яності геть не сприяли розмаїттю пісних наїдків, мама кількості дотримувалася все одно, хай це навіть був білий хліб як одинадцята страва і чорний — як дванадцята. Дванадцять! …І ми, ясна річ, колядували! Спершу несміливо і трохи розгублено, але то було питанням часу. Тепер ми колядуємо гучно і від душі, незважаючи на те, що і слух, і голос, і все інше музичне у нас «по маминій лінії». Зате щиро!», ділиться Володимир Бєглов, поет, журналіст, радіоведучий.

«Різдво – це не тільки традиції, особливі запахи цих особливих страв, які готуються раз на рік і дзвінкі колядки. Це ще й час, коли зустрічаєш усіх рідних та близьких і тих, хто вже не з нами. І ще, коли ділишся добром з тими, хто його найбільше потребує», пише Ольга Вишня, менеджерка культурних проектів, журналістка.

На думку Ксенії Войтюк історикині, дослідниці, Різдво – це невидима нитка з домом. Домом, який завжди з тобою, де б ти не був, А також відчуття дива, яке не можуть перебороти темні сили. Важливо в цей метушливий час не забувати про тих, хто перебуває у скруті.

«Свічка ділиться світлом і теплом. Мені видається що люди теж мають бути як свічки! Горіти і ділитись своїм теплом і світлом. І навіть згоряти, але віддавати і ділитись, а не стояти гарно наприклад в шафі чи на свічнику і не виконувати своєї прямої функції! Горімо, давайте ділитись і віддавати! І це зробити легко, особливо зараз, в передріздвяний час #різдвянасвічка від Карітасу допоможе багатьом тим, кому це надзвичайно потрібно», пише львівський художник Остап Лозинський.

Дарія Гірна, журналістка, ведуча, поділилась сімейною традицією вкладати до святкових пампухів монети – кому попадеться такий пампух матиме щасливий рік. Однак за її словами « монети в цьому житті попадаються далеко не всім». «І тим, кому пощастило менше, ми можемо допомогти разом: підтримати чудесну щорічну благодійну акцію «Різдвяна свічка» від Карітасу. Діти і родини, якими опікується організація, потребують нашої допомоги, особливо в цей час пандемії», закликає вона.

Збір коштів для дітей з родин, що перебувають у скруті триває за посиланням http://caritas.ua/svichka/  Разом, спільними зусиллями ми можемо подарувати потребуючим дітям справжню віру в диво, справжнє світло Різдва! Зібрані завдяки онлайн пожертвам кошти від Акції “Різдвяна свічка” Карітас направить на цільову допомогу сім’ям із дітьми, які на час карантину повертаються з інтернатних закладів, багатодітним сім’ям у скруті, для того, щоб допомогти їм подолати кризову ситуацію. Звіт про використання коштів буде оприлюднено після завершення акції.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

Супервізія від Карітасу – техніка розвитку професійної ідентичності педагогів

В межах проєкту «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України» 8-10 січня тренери НаУКМА провели 3 модуль «Програми професійного зростання та емоційної підтримки педагогів».

Навчання проходило на платформі Zoom. Під керівництвом досвідчених тренерів Оксани Залеської, Ольги Федорець, Катерини Клюзко, учасники заходу заглиблювалися в тему супервізії, розвивали професійні навички, дізнавалися про нові методи роботи, відточували майстерність, ділилися своїм досвідом.

Учасники розібратись в тому, що таке супервізія взагалі, розглянути практичні моделі ведення супервізійної роботи: контакт з клієнтом, переформулювання скарги в запит, «чарівні» питання, зворотній зв’язок, мотивація. Опрацювали схему індивідуальної супервізії.

Цікавим і новим для учасників було на собі відчути, як супервізія допомагає у розв’язанні професійних проблем. Педагоги змогли відпрацювати отримані навички практично – приміривши на себе роль, як клієнта, так і супервізора.

Справжньою родзинкою заходу стало проведення демонстраційної сесії, на якій тренери показали «вищий пілотаж» проведення індивідуальної супервізії.

Корисним був блок, в якому було розглянуто принципи та навички системного мислення. «У сучасному світі людину оточують не поодинокі елементи, а системи з компонентів, що здійснюють цілісні функції, тому системне мислення важливо мати кожній людині, а навчатися мислити цілісно», – наголосила тренер.

Особливо корисним в процесі супервізії є головний зміст відносин: спільне дослідження, аналіз і професійний діалог.

Може виникнути питання: «Навіщо супервізія педагогам?

Для чого, щоб вчитель зміг:

● Краще розуміти дитину.

● Краще усвідомлювати власні почуття та реакції під час взаємодії.

● Досліджувати свої установки та змінювати їх.

● Знаходити інші шляхи в роботі з цим та подібними випадками.

● Запобігати емоційному вигоранню.

Яка ж основна задача стоїть перед майбутніми супервізорами: Допомогти педагогу відчути, що його приймають, цінують, розуміють – тільки так він зможе відчути себе в безпеці та буде достатньо відкритим для того, щоб подивитись на себе та дозволити собі змінюватись, а також оцінити себе та власні можливості. Також буває, що педагог пригнічений стресом, тривогою, гнівом, страхом. Тільки, якщо він відчує себе достатньо безпечно він зможе обговорювати ці неприємні емоції та повністю усвідомити їх.

Один з критеріїв успіху навчального заходу це те, що отримані знання не забуваються, а активно використовуються учасниками, саме тому весь січень учасники і надалі продовжать розширяти діапазон наявних умінь: виконуватимуть домашні завдання на онлайн платформі, переглядатимуть відеоматеріали, працюватимуть в групах, зустрічатимуться з тренерами.

Після закінчення навчання учасники пройдуть сертифікацію та зможуть самостійно організовувати супервізії у своїх школах.

Відгуки учасників заходу:

«Побудова довірливих відносин з клієнтами, «чарівні» питання до кейсу, перетворення скарги в запит – ці навички проведення супервізії були для мене важливими. Час провела не дарма. Для мене нові виклики- стимул для подальшої роботи та розвитку».

Світлана Сковальчинська

«Три дні пройшли в роботі і напрузі. Сподобалося, що коли задаєш запитання- отримуєш відповідь. Для мене було корисним вправлятися у задаванні питань. Отримані знання планую використовувати в своїй діяльності».

Людмила Шевченко

«Найважливіше – група дала можливість відчути емоційну підтримку та почути про схожі ситуації, але іншу поведінку учасників. Я стала більш відкритою. Я більше почну говорити про свої почуття, навіть якщо це не легко».

Дар’я Долга

«Прекрасний настрій. Для мене важливі – практичні вправи. Дякую всім, за підтримку та за те що були зі мною. До зустрічі!»

Оксана Шахова

«Я для себе зрозуміла чим супервізя відрізняється від коучінгу, дізналася про чинники, що пливають на встановлення контакту, разом з тим спробувала разом з клієнтом випробувати «гелікоптерну здатність» супервізії . Встановлення образу ситуації на підставі відповіді клієнта-  для мене «зона росту». Це навчання дало мені можливість стати більш толерантною до деяких “шкільних моментів».

Інна Пухаляк

«Підтримуюча увага до педагогів надзвичайно важлива. Вчителі – живі люди і потребують дружньої підтримки та різновекторного розгляду ситуацій. Важливо, що зараз в моєму інструментарії є два формати- групові зустрічі «Відкриті діалоги» і індивідуальні супервізії. Є з чим працювати! Ще раз дякую групі і тренерам за можливість подивитися на деякі речі збоку».

Жанна Стехіна

«Навчання  проходило захоплююче, цікаво. Приємно, що людям, зрозумілі твої думки. Безмежно вдячна тренерам. Взагалі, багато винесла з цих трьох днів. Всім нам успіхів в нашій новій ролі..»

Олена Ганжерлі

«Три насичених дні. Поруч зі мною 15 листів нотаток. Є чому навчатися! Отримуєш стільки вражень … І взагалі починаєш дивитися на різні ситуації в роботі педагогів  по-іншому. Методи навчання ефективні та дієві. Обговорювалися дуже важливі життєві речі».

Людмила Спірке

«Я вдячна за тренінг. Проходжу навчання вже друге, оновити знання – важливий етап у професійному зростанні. Для мене важливий був зворотний зв’язок від професійних тренерів. Команда учасників склалася дуже позитивна і підтримуюча. Необхідно тренуватися і працювати над моментами, які ще не дуже зрозумілі ,але в той же час знати свої «сильні сторони». Тож майбутні супервізори, я переконана, – у вас все  вийде! Чарівне слово – пробувати! Пробуйте! Успіхів».

Наталія Анісімова

«Теоретична частина мені дається легко, а з практичними вправами довелось гарно попрацювати. Відпрацювання навичок в «безпечному середовищі», дуже допоміг. Дякую тренерам, за те що ви були поруч, ви підказували і направляли».

Наталія Шевченко

«Дякую  учасникам за відкритість, за готовність ділитися власним досвідом, різними емоціями. Вдячна  за витримку та стійкість, за випробування і терпіння. Я сама побувала в різних ролях, і для мене це ціно».

Оксана Залеська

Коли ми дивуємося- ми найкраще запам’ятовуємо. Педагогіка здивування – сучасний напрям у дослідженні навчання. В основі лежить принцип врахування інтересів, життєвої ситуації, особливостей і рівня розвитку, а також активності і свободи творчості.

Ми протягом 3 днів плавно та поступово пливли по цьому океану знань. Ви всі навчитеся і Програма змін обов’язково запрацює…І життя і ваше і людей поруч – зміниться найкраще. Запалає новими вогниками.

Катерина Клюзько


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

Моя історія успіху, або «Карітас – це подарунок долі»

Змінити життя і поїхати в Німеччину на безкоштовне навчання? Реально! Саме це і зробила 26 річна Юлія за допомогою консультанту проекту «Обізнаний та готовий до Німеччини» від Карітасу. Про шлях до мрії та секрети успішного шляху до Німеччини читайте у нашому інтерв’ю.

Розкажіть про себе. Звідки Ви? Де навчались? Коли почали вчити німецьку мову?

Я з Рівненської області, закінчила 9 класів школи, а потім поїхала вчитись в Ірпінський економічний коледж на спеціальність «Товарознавство і комерційна діяльність». Після трьох років навчання, ще закінчила курси перукарів і працювала три роки в салоні перукарем-модельєром. Після цього я поїхала по програмі AU-PAIR в Німеччину, там в мене вже з’явилась цікавість до місцевої культури і до вивчення німецької мови. Після цього я почала вже і самостійно, і з викладачами вивчати мову, адже в школі я вчила лише англійську. Тобто з німецькою мовою я познайомилась лише 4 роки тому.

Зараз я й досі займаюсь з репетитором, до цього вже здала екзамен на рівень володіння німецькою B2, але продовжую вчитись далі.

Коли та чому вирішили мігрувати до Німеччини?

Приблизно рік тому мої друзі та знайомі з Німеччини почали самі пропонувати, чому б мені не спробувати навчання, дуальну освіту або роботу. Але так як підтверджувати диплом не було сенсу, бо в мене було недостатньо практики, то я вирішила розпочати з навчання. Німецькі знайомі радили мені йти в медицину або в дошкільну освіту, остання була не зовсім моїм напрямком, адже я мріяла про якусь інтернаціональну роботу, можливо навіть по економічній спеціальності.

Вже безпосередньо в Німеччині мені надали корисну інформацію, що насправді для мене є багато відкритих напрямків, просто варто пробувати, писати резюме і проходити співбесіди.

До речі, за кордоном вік не грає таку важливу роль, як у нас в Україні. У нас існують такі поняття, що треба якомога швидше одружуватись і мати сім’ю, а тоді вже займатись освітою. А за кордоном дуже цінується освіта, якщо людина робить якісь кроки назустріч саморозвитку, то держава в свою чергу робить ще більше кроків назустріч цій людині.

На Вашу думку, що є запорукою успішного шляху до Німеччини?

Я думаю, перш за все, цікавість, бажання розвиватися та цілеспрямованість. Адже одразу з’являється багато запитань, які треба вирішити, і люди часто здаються на цьому шляху, бо не знають, де шукати відповідей.

Не завжди в Інтернеті можна знайти інформацію стосовно конкретної ситуації, тому важливо стукати у всі двері і шукати те, що хоче знайти.

Скільки часу у Вас зайняв весь збір документів. І в які двері Ви стукали?

Спочатку, коли я ще не була знайома ні з Карітасом, ні з Дияконією, то просто запитувала знайомих. Ще перебуваючи в Німеччині по програмі AU-PAIR, я переклала на німецьку свій диплом, думала спочатку підтвердити його і поступити на цю ж спеціальність, але цьому завадив, на той момент, ще мій низький рівень знання мови. Тож перша моя спроба була невдалою, і я повернулась до України. Але інтерес в мені вже прокинувся, і за другою спробою все вдалось.

В зв’язку з карантином, збір документів затягнувся на рік. Не враховуючи карантинні умови, думаю, в мене б все вийшло оформити за пів року.

Чим Вам допоміг Карітас?

Перш за все, консультанти Карітасу допомогли мені зрозуміти напрямок, в якому я хотіла б розвиватись. Спочатку мені допомогли в Карітасі в Німеччині, їх спеціалісти консультували мене стосовно проходження практики на тій фірмі, на якій я зараз буду працювати, та спілкувались з представниками державних установ.

Потім я була дуже здивована, коли на сайті посольства Німеччини побачила, що в Україні так само є команда Карітасу, яка допомагає в питаннях легальної міграції.

Я спілкувалась з консультантом Карітасу Львів Вікторією Шоломко, яка давала мені дуже багато інформації стосовно підготовки документів до співбесіди в посольстві. Я збиралась на співбесіду і не була впевнена, які саме довідки мені потрібні, і що саме грає роль для отримання візи чи фінансування, тут вона мені дуже допомогла. Завдяки цьому, я за місяць вже отримала візу.

До речі, Вікторія і зараз мені допомагає, бо ми хочемо і чоловіку робити візу на возз’єднання сім’ї, то вона нас консультує.

«Юлія звернулася в наш проєкт “Обізнаний та готовий до Німеччини” регіонального центру Карітас Львів УГКЦ, оскільки вона потребувала підтримки та фахової консультації щодо візової процедури з метою проходження дуальної освіти в Німеччині. 

Під час нашого першого телефонного спілкування вона розповіла про свою ситуацію, про ті питання, проблеми та труднощі, з якими зіткнулася. 

Моїм першочерговим завданням було:

– проаналізувати ситуацію, 

– перевірити, чи Юлія дотримується повністю всіх вимог для отримання національної візи, 

– визначити дійсні проблеми та шляхи їх подолання.

Після того, як все було визначено та проговорено, Юлія мала чітке уявлення та розуміння про те, які наступні кроки ї1 треба робити. 

Вона ще неодноразово зверталася до нашого проєкту не тільки за консультацією, а й щоб повідомити про свої успіхи.

Наразі всі труднощі з отриманням національної візи наша клієнтка подолала і може розпочати свою дуальну освіту вже в січні 2021 року.

Я щиро рада за Юлію і бажаю їй надалі підкорювати нові вершини!»

Вікторія, консультантка проекту «Обізнаний та готовий до Німеччини» Карітасу Львів.

Що Ви можете порадити тим, хто тільки вирішив переїздити до Німеччини та не знає з чого почати?

Варто діяти виходячи з конкретної ситуації, спочатку треба визначитись зі своїми цілями, для цього раджу пройти консультацію в Карітасі.

Якщо людина мріє про Німеччину, то треба не втрачати час і вчити німецьку мову – відвідувати заняття, шукати навчальні відео в інтернеті.

У будь-якому випадку, я б порадила звернутись до Карітасу, бо це дуже зручно, це подарунок долі, що в Україні зараз є така організація, яка може надати таку обширну інформацію!

Довідка:

Метою проекту «Обізнаний та готовий до Німеччини» є сприяння легальній міграції, підвищення рівня правової культури та обізнаності українців щодо власних прав закордоном.

В рамках проекту «Обізнаний та готовий до Німеччини» в 5-ти центрах Карітасу (Дніпро, Київ, Львів, Одеса, Харків) ви можете отримати безкоштовні інформаційно-консультаційні послуги на теми возз’єднання сім’ї, професійно-технічного навчання, працевлаштування, волонтерства в Німеччині. Всі подробиці – за посиланням: http://caritas.ua/migration-beratung/


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

За сприяння Карітасу Маріуполь, мешканці Красногорівки отримають компенсацію за зруйноване житло

У вересні цього року Уряд  затвердив порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті для здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненою збройною агресією Російської Федерації (постанова КМУ від 2 вересня 2020 року № 767).

По інформації з сайту Донецької ОДА, 29 грудня 2020 року  компенсація за житло, зруйнованого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, надійшла на рахунки 19  мешканців Донецької області.

Саме у списку цих 19ти – двоє мешканців з Красногорівки, житло яких було зруйновано у перші дні обстрілів.

В процесі підготовки документів у них були виявлені питання, які потребували юридичної допомоги.

Юрист БО «ПБФ Карітас Маріуполь» за підтримки програми ООН із відновлення та розбудови миру в рамках проекту «Ефективне врядування і залучення громадян задля досягнення правосуддя, безпеки, захисту довкілля та соціальної єдності у східній Україні» надала всебічну юридичну допомогу, що дало змогу постраждалим вчасно надати всі необхідні документі в повному обсязі та отримати очікувану компенсацію.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

Для потребуючих у Франківську організували Святу вечерю

6 січня, християни, що святкують Різдво за юліанським календарем, готували Святу вечерю.

Цього дня готують 12 пісних страв до столу. А ввечері, після появи першої зорі на небі, вся родина сідає за стіл та смакує святковими стравами.

Карітас Івано-Франківськ Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ приготував Святу вечерю для 330 родин, які в силу життєвих обставин не мають можливостей належно приготуватися до Святвечора.

У раціоні благодійного обіду кутя, оселедець маринований, рибна котлета з картопляним пюре, морква по – корейськи, грибна підлива, яблука.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

Вихованок Карітасу Коломия навчали бути моделями

Здійснити мрію чи не кожної дівчинки вирішила команда одного з коломийських салонів краси, у співпраці з модельною школою.

Таку акцію для соціально вразливих сімей планують проводити регулярно.

Детальніше у сюжеті НТК:


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

У Карітасі Тернопіль відбулась акція «Різдвяний подарунок»

Традиційно напередодні Різдва за сприяння Архієпархіального центру «Карітас Оломоуц», що в Чехії, у БФ «Карітас Тернопіль» відбулась акція «Різдвяний подарунок».

Одяг, взуття, засоби гігієни, канцелярське приладдя, іграшки та солодощі отримали 120 дітей-сиріт, напів сиріт, дітей з сімей СЖО, учасники проєкту «Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю».

Кожен дарунок – персональний, з любов’ю, турботою та думкою про свого підопічного, зібраний родиною-патроном із Чехії. При його підготовці, враховувався не лише вік дитини, а й розмір її одягу, взуття, захоплення, смаки тощо.

У відповідь на щедрі різдвяні презенти підопічні передали своїм благодійникам листи, сповнені вдячності, малюнки й листівки, створені власноруч.

Щиро дякуємо нашим партнерам з Чехії, зокрема директору Карітасу Оломоуц Vaclav Keprt та координатору проекту Христині Новодворські, а також всім небайдужим родинам, які доєднались до різдвяного дива, ширячи світом добро й прославляючи в такий спосіб народження Ісуса Христа!


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

У Житомирі відбулась соціальна акція “Різдво в коробці”

4 січня, в Житомирській міській раді відбулася соціальна акція «Різдво в коробці» – спільний проєкт YMCA Kyiv, Благодійного фонду «Карітас-Житомир» та Житомирського міського центру соціальних служб міської ради.

Небайдужі люди зі всієї України стали чарівниками для 50 маленьких житомирян із сімей у складних життєвих обставинах. Завдяки їх добрим і теплим серцям діти отримали іменні подарунки від «таємного Санти» із врахуванням їх особистих побажань – іграшки, солодощі канцелярське приладдя, предмети одягу та особистої гігієни.

Найкращий спосіб створити святковий настрій – це подарувати свято іншим, особливо тим, хто найбільше потребує підтримки та допомоги. Нехай щирі дитячі емоції та радість від доброї справи зігрівають благодійників увесь рік!


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/